Формування об’ємних зображень на основі фотографій
де
— строк розробки
програмного
продукту;
— коефіцієнт
вірності постановки
завдання;
— час
розробки алгоритму;
— час
настройки та
тестування;
— час на
підготовку
тексту;
— час на
розробку
документації.
Останні величини обчислюються за наступними формулами:
(4)
(5)
(6)
(7)
(8)
(9)
де К — залежить від ступеня підготовки програміста;
— кількість
рядків програми
(в тис.).
Підставляємо значення у формули (4-9) враховуючи, що К=0,8 (стаж роботи до 2-х років).
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Тоді час, який необхідний для розробки програмного продукту дорівнює
![]()
Визначимо собівартість години роботи ПК.
Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію комп'ютера.
До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості комп'ютера та інше.
Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи комп'ютера за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:
(10)
де
— середня кількість
робочих днів
у рік.
Середня кількість робочих днів у рік буде рівна:
![]()
Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:
![]()
Витрати енергії визначаються за формулою:
(11)
де
— витрати
електроенергії
за одну годину;
— вартість 1
кВт/год електроенергії;
— час роботи
комп’ютера
за рік.
Тоді витрати енергії складають:
![]()
Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комплексу на норму амортизаційних відрахувань 10%:
![]()
Приблизна річна заробітна плата обслуговуючого персоналу складає:
![]()
Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:
![]()
Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:
![]()
Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:
![]()
Кількість комплексів, що реалізовують зв’язок:
![]()
Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:
(12)
Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:
![]()
Рахуємо прямі витрати на виконання курсової роботи, які визначаються наступним добутком:
(13)
де
— собівартість
години роботи
на комп’ютері;
—
час необхідний
для розробки
програмного
продукту.
Підставляємо
значення й
одержуємо:
![]()
Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення та ін. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:
![]()
Загальні витрати на виконання курсової роботи:
(14)
Підставляємо дані й одержуємо:
![]()
Ціна на програмний продукт визначається наступним співвідношенням:
(15)
де В — витрати на виконання курсового проекту;
P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 30;
K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня К = 0,9.
Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:
![]()
Список використаних джерел
1. Turk, G., Levoy, M., Zippered Polygon Meshes from Range Images. Proc. SIGGRAPH '94.
2. Luebke, David P. A Developer's Survey of Polygonal Simplification Algorithms. IEEE Computer Graphics & Applications, 2001.
3. Роджерс Д., Адаме Дж. Математические основы машинной графики: Пер. с англ. — М.: Мир, 2001. —604 с.
4. Curless, B., Levoy, M., Volumetric Method for Building Complex Models from Range Images. Proc. SIGGRAPH '96.
5. McMillan, L. An Image-Based Approach to Three-Dimensional Computer Graphics. Ph.D. Dissertation. UNC Computer Science Technical Report TR97-013, University of North Carolina, 1997
6. Bishop, G., Oliveira M.M., "Relief Textures" Proc. SIGGRAPH'2000
7. Роджерс Д. Алгоритмические основы машинной графики: Пер. с англ. - М.: Мир, 1989. – 512 с.
8. Божко А, Жук Д.М., Маничев В.Б. Комп’ютерна графіка. - М.: МГТУ им. Баумана, 2007. - 392 с.