Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Аналіз захищеності комп'ютера як об’єкта зберігання інформації

Аналіз захищеності комп'ютера як об’єкта зберігання інформації

об'єкта доступу, підтвердження дійсності їхніх ідентифікаторів (автентифікації) і правил розмежування доступу. Дані, що використовуються для ідентифікації й автентифікації, повинні бути захищені від несанкціонованого доступу, модифікації і знищення і повинні бути асоційовані з всіма активними компонентами комп'ютерної системи, функціонування яких критично з погляду безпеки.

Вимога 4. Реєстрація й облік.

Для визначення ступеня відповідальності користувачів за дії в системі всі події, які відбуваються в ній, що мають значення з погляду безпеки, повинні відслідковуватися і реєструватися в захищеному протоколі. Система реєстрації повинна здійснювати аналіз загального потоку подій і виділяти з нього тільки ті події, що впливають на безпеку, для скорочення обсягу протоколу і підвищення ефективності його аналізу. Протокол подій повинен бути надійно захищеним від несанкціонованого доступу, модифікації і знищення.

Вимога 5. Безперервність захисту.

Усі засоби захисту (у т.ч. і ті, що реалізують дану вимогу) повинні бути захищені від несанкціонованого втручання і/чи відключення, причому цей захист повинний бути постійним і безупинним у будь-якому режимі функціонування системи захисту і КС у цілому. Дана вимога поширюється на весь життєвий цикл комп'ютерної системи. Крім того, його виконання є однією з ключових аксіом, що використовуються для формального доказу безпеки системи.

Вимога 6. Місце збереження.

Усі дані, що стосуються даної організації мають зберігатися в певних місцях, доступ до яких мають лише ті користувачі, які відповідають за зберігання, цілісність, розповсюдження, видачу цих даних. Тут можна прослідкувати певну ієрархію, тобто доступ до даних збільшується із підняттям по «кар’єрній драбині».


Види можливих погроз. Характер походження погроз


Комп‘ютеру у бухгалтерії кредитної спілки «MiLE» найбільше можуть загрожувати наступні погрози:

Стихійні лиха і аварії(може привести до повної втрати бази данних членів кредитної спілки «MiLE», тому бажано всі бази записати на носій пам‘яті та сховати у внутрішньому сейфі)

Збої і відмови устаткування(може привести до помилок розрахунків у програмі обробки рахунків вкладників та кредиторів)

Наслідки помилок проектування і розробки компонентів АС(може привести до помилок розрахунків у програмі обробки рахунків вкладників та кредиторів)

Помилки експлуатації(проведення інструктажів з техніки безпеки, інакше наслідки можуть бути такі ж, як і у вище описаних загрозах)

Навмисні дії зловмисників і порушників(зловмисники можуть заволодіти цінною інформацією, такою, як – реквізити вкладників, номери рахунків кредитної спілки «MiLE» у банках, логін та пароль користувача – володіючи такою інформацією зловмисники можуть наважитися на пограбування як самих вкладників(адже будуть знати їх імена, суми вкладів та дату закінчення договору), так і кредитної спілки «MiLE» шляхом входу в систему через відомий логін-пароль та зміни даних договору(суми внеску, наприклад)

За природою виникнення:

Природні загрози (загрози, що викликані впливами на АС та її компоненти об’єктивних фізичних процесів або стихійних природних явищ, що не залежать від людини).

Штучні загрози (загрози, що викликані діяльністю людини).

За принципом НСД:

Фізичний доступ:

подолання рубежів територіального захисту і доступ до незахищених інформаційних ресурсів(може призвести до втрати важливих документів);

розкрадання документів і носіїв інформації(може призвести до втрати договору з вкладником(кредитором) через відсутність документальних підтверджень його вкладу(кредиту));

перехоплення електромагнітних випромінювань.

Логічний доступ:

доступ з використанням засобів комп’ютерної системи.

Порушення конфіденційності (розкриття інформації).

Порушення цілісності (повне або часткове знищення інформації, її спотворення, фальсифікація, дезінформація).

Порушення доступності (відмова в обслуговуванні).

За характером впливу

Активні (в ході реалізації загрози вносяться зміни в АС).

Пасивний (спостереження).

За режимом НСД

При постійній участі людини (в інтерактивному режимі), можливе застосування стандартного ПЗ.

Без особистої участі людини (у пакетному режимі), найчастіше для цього застосовується спеціалізоване ПЗ.

За типом (причиною появи) використовуваних вразливостей:

Недоліки політики безпеки.

Помилки адміністративного керування.

Недоліки алгоритмів захисту.

Помилки реалізації алгоритмів захисту.

За способом впливу на об'єкт атаки

Безпосередній вплив.

Вплив на систему дозволу.

Використання наосліп.

За шляхом НСД

Прямий стандартний шлях доступу;

Використання слабкостей політики безпеки;

Використання недоліків адміністративного керування.

Прихований нестандартний шлях доступу;

Недокументовані особливості системи;

Приховані канали.

За станом кінцевого об'єкта атаки

Зберігання (як правило, об’єкт знаходиться на зовнішніх носіях).

Обробка (як правило, об’єкт знаходиться в оперативній пам'яті).

Передача (як правило, об’єкт знаходиться в лінії зв'язку)

За наявністю зворотного зв'язку

Із зворотним зв'язком (атакуючий отримує відповідь системи на його вплив).

Без зворотного зв'язку (атакуючий не отримує відповіді).

За рівнем моделі OSI, на якому здійснюється вплив:

фізичний;

канальний;

мережний;

транспортний;

сеансовий;

представницький;

прикладний.

Всі ці можливі загрози у фінансовій установі Кредитна спілка «MiLE» можуть призвести до втрати важливих фінансових документів, реквізитів вкладників(кредиторів), що саме по собі може призвести до великих грошових втрат, оприлюднення компрометуючої інформації, пограбування чи тиск на вкладників, що може призвести до статті кримінального кодексу «Злочинна халатність».


3.2 Класи каналів несанкціонованого одержання інформації


До першого класу відносяться канали від джерела інформації при НСД до нього:

крадіжка носія інформації(носій інформації може містити документацію кредитної спілки «MiLE»);

копіювання інформації з носіїв (магнітних, лазерних та ін.) – може призвести до занесення невідомих вірусів чи троянських програм на комп‘ютер бухгалтера, що саме по собі може призвести до втрати великої кількості даних;

підслуховування розмов (в тому числі аудіо запис) – зловмисники можуть дізнатися як компрометуючі данні, так і логін-пароль користувача бухгалтерського ПК, що може призвести до втрати чи можливого виправлення деяких документів/договорів;

установка закладних пристроїв та передача інформації з їх допомогою;

вивідування інформації в обслуговуючого персоналу на об’єкті(можна дізнатись точне розташування комп‘ютера та предметів інтер‘єру у бухгалтерії для зручного встановлення закладних пристров, або, якщо прослушка буде відбуватися через вікна приміщення – можна втратити таємність деяких документів, може бути розсекречені таємниці спілки);

фотографування або відео зйомка інформації в приміщенні(перед знищенням документу він може бути знятий камерою та пізніше оприлюднений);

До другого класу відносять канали із засобів обробки інформації при НСД до них:

зняття інформації з приладів електронної пам’яті;

введення програмних продуктів, що дозволяють отримати інформацію;

копіювання інформації з технічних засобів відображення (фотографування з моніторів тощо);

До третього класу відносять канали від джерела інформації без:

отримання інформації по акустичних каналах (в системах вентиляції,);

отримання інформації по віброакустичних каналах (з використанням акустичних датчиків, лазерних пристроїв);

використання технічних засобів оптичної розвідки (біноклів, оптичних труб та ін.);

використання технічних засобів оптико-електронної розвідки (зовнішніх телекамер, пристроїв нічного спостереження);

огляд відходів і сміття;

вивідування інформації у службового персоналу за межами об’єкту;

вивчення відкритої інформації, що вийшла за межі об’єкта (публікації, рекламні проспекти та ін.);

До четвертого класу відносяться канали із засобів обробки інформації без НСД до них:

електромагнітне випромінювання;

паразитична генерація підсилювальних каскадів, паразитична

модуляція високочастотних генераторів низькочастотним сигналом, який має конфіденційну інформацію;

електромагнітне випромінювання ліній зв’язку;

підключення до ліній зв’язку;

зняття наводок електричних сигналів з ліній зв’язку;

зняття наводок з системи живлення;

зняття наводок з системи заземлення;

зняття наводок з системи тепло подачі;

використання високочастотного нав’язування;

зняття з ліній, що виходять за межі об’єкту, сигналів, утворених на технічних засобах за рахунок акустично-електричних перетворень;

зняття випромінювання оптоволоконних ліній зв’язку;

Всі ці загрози будуть онульовані при правильному розміщенні комп‘ютера в приміщенні, при перевірці та докладному інструктажу персоналу, при недопусканні в приміщення бухгалтерії посторонніх людей, при повній професійності працівників серверної кімнати в цілому.

3.3 Моделі загроз


Джерела погроз (розуміється безпосередній виконавець погрози в плані її негативної дії на інформацію):

люди;

технічні засоби;

моделі, алгоритми, програми;

технологічні схеми обробки;

зовнішня середа


3.4 Можливі моделі порушника


Внутрішні порушники:

відвідувачі;

співробітники відділів, що супроводжують ПЗ;

технічний персонал, що обслуговує офіс;

співробітники служби безпеки;

працівники фінансового відділу;

керівники.

Зовнішні порушники.

Кваліфікація порушника:

Для аналізу загроз приймається висока кваліфікація.

Повноваження порушника в АС:

запуск фіксованого набору задач (програм);

створення і запуск власних програмних засобів;

керування функціонуванням і внесення змін у конфігураціюсистеми;

підключення чи зміна конфігурації апаратних засобів

3.5 Потенційно можливі сценарії злочинних дій кожної моделі порушника


1). Відвідувачі.

Не виключена можливість того, що відвідувач офісу кредитної спілки може бути зловмисником. При вході в офіс порушник може одразу знати місце розташування офіса бухгалтера, внутрішню обстановку у ньому(у спільниках може бути працівник кредитної спілки), і, направляючись до бухгалтера з давно підготовленим питанням та, будучи чудовим психологом, задурюючи голову працівникові і відволікаючи його увагу від своєї персони – непомітно встановити підслуховуючий пристрій(відеокамеру) у давно задумане місце або за допомогою фотокамери сфотографувати розкладені на робочому столі документи. Не виключено, що серед звичайних паперів може лежати також логін-пароль для входу в систему та доступу до бухгалтерських файлів, або ж дізнатися дуже цінну інформацію щодо цього під час прослуховування(відеозапису) відбуваючих у офісі подій та, підбурюючи свого спільника - працівника технічного персоналу чи простого клерка на вхід в офіс бухгалтера у час, коли той відсутній та перегляду чи редагування конфіденційних даних власників рахунків, що може призвести до великих фінансових збитків спілки.

2). Співробітники відділів, що супроводжують ПЗ.

Вся інформація, збережена на комп‘ютері бухгалтера, зберігається на спеціальних накопичувачах, які називаються Raid-масиви, і згодом інформація з ПК бухгалтера може бути видалена

Працівник серверного відділу, якого не влаштовувала заробітна плата, просто відкрив ці файли та відредагував на свій устрій – відкривши договір свого близького друга(спільника) та змінивши сумму вкладу(або зменшивши суму кредиту), після чого система вже буде нараховувати більшу кількість грошових відсотків, що призведе до фінансових збитків спілки.

3). технічний персонал, що обслуговує офіс, співробітники служби безпеки, працівники фінансового відділу.

Можуть дізнатися конфіденційну інформацію, що зберігається на комп‘юторі бухгалтера, після чого або провернути фінансові афери самотушки, або за допомогою спільників, або оприлюднити конфіденційну(компрометуючу) інформацію.

Висновок


Під час проведенної курсової роботи я вивчав можливість захисту інформації комп‘ютера у бухгалтерії, що стоїть окремо, розглянув модель можливого порушника (зловмисника), який міг би завдати фінансових збитків як самій кредитній спілці «MiLE», так і ії вкладникам (кредиторам). Сконструював структурну схему інформаційної системи, з урахуванням правил безпеки. Розробив схему приміщення, кредитної спілки, та розташував в ньому комп’ютери таким чином, щоб звичайний персонал та робітники фірми, які не мають необхідного рівня доступу, не мали змоги заволодіти та змінити інформацію, яка належить безпосередньо бухгалтеру. Здійснив опис інформації, яка захищається, визначив її властивості, описав особливості інформації, як об’єкта права власності, визначив джерела походження інформації. Дав визначення інформаційної системи досліджуваного об’єкта. Провів аналіз захищеності об’єкта, описав види можливих погроз, визначив характер походження погроз, описав класи каналів несанкціонованого одержання інформації, сформував моделі загроз, побудував всі можливі моделі порушника,визначити потенційно можливий сценарій злочинних дій для кожної моделі порушника.

Список використаної літератури


klerk/soft/all/?71490

refine/pageid-2333-1.html

mndc.naiau.kiev/Gurnal/9text/g9_23.htm

Громов В.И Васильєв В.А "ЭНЦИКЛОПЕДИЯ КОМПЬЮТЕРНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ"(сборник)/Санкт-Петербург-2003р

Малюк А.А. – «Інформаційна безпека»

Размещено на


36


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: