Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Безпровідна мережа Wi-Fi, її будування

Безпровідна мережа Wi-Fi, її будування

складного обладнання [3,9]. Кількість точок доступу необхідно збільшувати, для того щоб забезпечувати швидкість передачі даних не нижче 1 Мбіт/с. На рисунку 3.2 зображено архітектуру мережі з “n” точками доступу.

Безпровідна мережа Wi-Fi, її будування

Рисунок 3.2 – Архітектура мережі з “n” точками доступу


3.1 Типи з'єднань Wi-Fi мереж


Існують такі типи та різновиди з'єднань[1,8]:

1) З'єднання Ad-Hoc (точка-точка).

Wi-Fi мережа типу Ad-hoc аналогічна звичайній дротяній локальній мережі з топологією "лінія", тобто одноранговій мережі, в якій перший комп'ютер сполучений з другим, другий з третім і так далі. Для організації з'єднання безпровідної мережі такого типу застосовуються вбудовані або встановлювані адаптери Wi-Fi, наявність якого необхідна кожному вхідному в мережу пристрою.

2) Інфраструктурне з'єднання (Infrastructure Mode).

У режимі Infrastructure Mode станції взаємодіють одна з одною не напряму, а через точку доступу (Access Point), яка виконує в безпровідній мережі роль своєрідного концентратора (аналогічно тому, як це відбувається у традиційних кабельних мережах).

3) Клієнтська точка.

У цьому режимі точка доступу працює як клієнт і може з'єднуватися з точкою доступу, яка працює в інфраструктурному режимі. Але до неї можна підключити тільки одну МАС-адресу. Тут завдання полягає в тому, щоб об'єднати тільки два комп'ютери. Два Wi-Fi-адаптера можуть працювати один з одним безпосередньо без центральних антен.

4) Мостове з'єднання.

Комп'ютери об'єднані в дротяну мережу. До кожної групи мереж підключені точки доступу, які з'єднуються один з одним по радіо каналу. Цей режим призначений для об'єднання двох і більше дротяних мереж. Підключення бездротових клієнтів до точки доступу, що працює в режимі моста неможливо.

5) Репітер.

Точка доступу просто розширює радіус дії іншої точки доступу, що працює в інфраструктурному режимі.

Чи безпечний Wi-Fi? Як і будь-яка комп'ютерна мережа, Wi-Fi – є джерелом підвищеного ризику несанкціонованого доступу. Крім того, проникнути в бездротову мережу значно простіше, ніж в звичайну, — не потрібно підключатися до проводів, досить опинитися в зоні прийому сигналу.

Бездротові мережі відрізняються від кабельних тільки на перших двох - фізичному (Phy) і частково канальному (MAC) - рівнях семирівневої моделі взаємодії відкритих систем. Вищі рівні реалізуються в дротяних мережах, а реальна безпека мереж забезпечується саме на цих рівнях. Тому різниця в безпеці тих і інших мереж зводиться до різниці в безпеці фізичного і MAC - рівнів. Якщо налаштуванню мережі не приділити належної уваги зловмисник може:

дістати доступ до ресурсів і дисків користувачів Wi-Fi-мережі, а через неї і до - ресурсів LAN;

підслуховувати трафік, витягувати з нього конфіденційну інформацію;

спотворювати інформацію, що проходить в мережі;

скористатися інтернет-трафіком;

атакувати ПК користувачів і сервери мережі;

упроваджувати підроблені точки доступу;

розсилати спам, і здійснювати інші протиправні дії від імені вашої мережі.


3.2 Безпека передачі даних в мережах Wi-Fi


Для захисту мереж 802.11 передбачений комплекс заходів безпеки передачі даних.

На ранньому етапі використання Wi-Fi мереж таким був пароль SSID (Server Set ID) для доступу в локальну мережу, але з часом виявилось, що дана технологія не може забезпечити надійний захист.

Головним же захистом довгий час було використання цифрових ключів шифрування потоків даних за допомогою функції Wired Equivalent Privacy (WEP). Самі ключі вдають із себе звичайні паролі з довжиною від 5 до 13 символів ASCII. Дані шифруються ключем з розрядністю від 40 до 104 бітів. Але це не цілий ключ, а тільки його статична складова. Для посилення захисту застосовується так званий вектор ініціалізації Initialization Vector (IV), який призначений для рандомізації додаткової частини ключа, що забезпечує різні варіації шифру для різних пакетів даних. Даний вектор є 24-бітовим. Таким чином, в результаті ми отримуємо загальне шифрування з розрядністю від 64 (40+24) до 128 (104+24) бітів, в результаті при шифруванні ми оперуємо і постійними, і випадково підібраними символами.

Як показав час, WEP теж виявилася не найнадійнішою технологією захисту. IEEE 802.1X — це новий стандарт, який виявився ключовим для розвитку індустрії бездротових мереж в цілому. За основу узято виправлення недоліків технологій безпеки, вживаних в 802.11, зокрема, можливість злому WEP, залежність від технологій виробника і тому подібне. Стандарт IEEE 802.1X використовує варіант динамічних 128-розрядних ключів шифрування, тобто ключі, які періодично змінюються в часі. Таким чином, користувачі мережі працюють сеансами, після закінчення яких їм присилається новий ключ. Всі ключі є 128-розрядними за замовчанням.

В кінці 2003 року був упроваджений стандарт Wi-Fi Protected Access (WPA), який суміщає переваги динамічного оновлення ключів IEEE 802.1X з кодуванням протоколу інтеграції тимчасового ключа TKIP, протоколом розширеної аутентифікації (EAP) і технологією перевірки цілісності повідомлень MIC. WPA — це тимчасовий стандарт, про який домовилися виробники устаткування, поки не набув чинності IEEE 802.11i. По суті, WPA = 802.1X + EAP + TKIP + MIC, де:

WPA — технологія захищеного доступу до бездротових мереж

EAP — протокол розширеної аутентифікації (Extensible Authentication Protocol)

TKIP — протокол інтеграції тимчасового ключа (Temporal Key Integrity Protocol)

MIC — технологія перевірки цілісності повідомлень (Message Integrity Check).

Стандарт TKIP використовує автоматично підібрані 128-бітові ключі, які створюються непередбачуваним способом і загальне число варіацій яких досягає 500 мільярдів. Складна ієрархічна система алгоритму підбору ключів і динамічна їх заміна через кожних 10 кбайт (10 тис. переданих пакетів) роблять систему максимально захищеною.

Від зовнішнього проникнення і зміни інформації також обороняє технологія перевірки цілісності повідомлень (Message Integrity Check). Достатньо складний математичний алгоритм дозволяє звіряти відправлені в одній точці і отримані в іншій дані. Якщо відмічені зміни і результат порівняння не сходиться, такі дані вважаються помилковими і викидаються.

Таким чином, на сьогоднішній день у звичайних користувачів і адміністраторів мереж є всі необхідні засоби для надійного захисту Wi-Fi, і за відсутності явних помилок завжди можна забезпечити рівень безпеки, відповідний цінності інформації, що знаходиться в такій мережі.

Сьогодні бездротову мережу вважають захищеною, якщо в ній функціонують три основних складових системи безпеки: аутентифікація користувача, конфіденційність і цілісність передачі даних. Для отримання достатнього рівня безпеки необхідно скористатися рядом правил при організації і настройці приватної Wi-Fi-мережі:

шифрувати дані шляхом використання різних систем. Максимальний рівень безпеки забезпечить застосування VPN;

використовувати протокол 802.1X;

заборонити доступ до налаштувань точки доступу за допомогою бездротового підключення;

управляти доступом клієнтів по MAC-адресам;

заборонити трансляцію в ефір ідентифікатора SSID;

розташовувати антени якнайдалі від вікон, зовнішніх стін будівлі, а також обмежувати потужність радіовипромінювання;

використовувати максимально довгі ключі;

змінювати статичні ключі і паролі;

використовувати метод WEP-аутентификации "Shared Key" оскільки клієнтові для входу в мережу необхідно буде знати WEP-ключ;

користуватися складним паролем для доступу до налаштувань точки доступу;

по можливості не використовувати в бездротових мережах протокол TCP/IP для організації папок, файлів і принтерів загального доступу. Організація ресурсів, що розділяються засобами NETBEUI, в даному випадку безпечніша;

не вирішувати гостьовий доступ до ресурсів загального доступу, використовувати довгі складні паролі;

не використовувати в бездротовій мережі DHCP. Вручну розподілити статичні IP-адреса між легітимними клієнтами безпечніше;

Так само загрозу мережевій безпеці можуть представляти природні явища і технічні пристрої, проте тільки люди (незадоволені звільнені службовці, хакери, конкуренти) проникають в мережу для навмисного отримання або знищення інформації і саме вони представляють найбільшу загрозу.

4. СТРУКТУРА МОБІЛЬНОГО АПАРАТУ СТАНДАРТУ WI-Fi


Сучасний рівень, на який виходить мобільний телефон, смартфон, комунікатор може вже порівнятись з персональним комп’ютером, ноутбуком та іншими потужними електронними пристроями. В такому апараті обов’язково знайдеться місце і для Wi-Fi модуля. Wi-Fi в найближчому майбутньому стане стандартною функцією для будь-якого мобільного телефону, подібно до функцій SMS, GSM, GPRS, EDGE.

Мобільні апарати стандарту IEEE 802.11b/g мають подібну структуру, за функціональним призначенням, з будь-яким пристроєм рухомого зв’язку. На рисунку 4.1 зображено структуру передавальної частини адаптеру IEEE 802.11b/g[10].


Безпровідна мережа Wi-Fi, її будування

Рисунок 4.1 – Структура передавальної частини мобільного апарату стандарту IEEE 802.11


Згідно даної структури, сигнал надходить на контролер USB (К USB) від пристрою шиною USB (Universal Serial Bus) і поступає на блок ПОС (процесор обробки сигналів), де здійснюється цифрова обробка сигналів (ЦОС). Далі сигнал надходить у радіокомутатор (РК), який комутує частотні канали. Керувальний пристрій (КП), в загальному, виконує функцію керування та слідкує за роботою РК та антенного комутатора (АК). Далі, в блоці ПКБ (попередній кодер Баркера) відбувається кодування на основі коду Баркера. Синтезатор частот (СЧ) є джерелом коливань носійної частоти і утворює дуплексне розділення по частоті. У блоці КФМ відбувається квадратурна фазова модуляція (КФМ). Завершується перетворення сигналів підсиленням сигналу у вихідному підсилювачі потужності (ВПП). Ці сигнали надходять до антенного комутатора (АК), де вони комутуються і, проходячи через смуговий фільтр, поступають у ефір на частотах 2,4 – 2,483 ГГц.

На рисунку 4.2 зображено структуру приймальної частини адаптера IEEE 802.11.

У приймальній частині виконується зворотне перетворення сигналів. Сигнали, які надходять з ефіру на приймальний антенний підсилювач (АП), де здійснюється попереднє підсилення сигналу, поступають у смуговий фільтр зі смугою 2,4 – 2,483 ГГц.


Безпровідна мережа Wi-Fi, її будування

Рисунок 4.2 – Структура приймальної частини мобільного апарату стандарту IEEE 802.11


Послабленні сигнали спочатку підсилюються високочастотним підсилювачем (ВПЧ). У першому і другому трактах проміжної частоти (ПЧ) відбувається перенесення сигналів з високочастотного діапазону на проміжні частоти з підсиленням. Супергетеродинна схема приймача з вхідним підсилювачем та двійним перетворенням частоти забезпечує високу чутливість та вибірність за сусіднім і дзеркальним каналами. Далі отриманий сигнал демодулюється в демодуляторі (ДМ) та декодується відповідно у квадратурно-фазовому демодуляторі та у декодері Баркера (ДК). Отримані сигнали підлягають обробці за алгоритмами ЦОС і через контролер USB (К USB) надходять до пристрою абонента[10].

Звичайно, як і будь-якому пристрою оснащеним Wi-Fi модулем, необхідною умовою використання Wi-Fi на мобільному телефоні є точка доступу. Якщо ж говорити про кількість хот-спотів у світі, то цифри надзвичайно відрізняються і залежать часто навіть не від рівня життя тієї чи іншої країни, а від рівня її відвідуваності іноземцями. На сьогоднішній день у світі налічується майже 200 тисяч «гарячих плям», в зоні дії яких ви з упевненістю зможете скористатися своїм мобільним Wi-Fi модулем. Лідером за кількістю хот-спотів в світі є Лондон і Токіо. Тут їх кількість вже кілька років тому перевищила 1500, в Москві більше 500. А ось в Україні всього приблизно нараховується 500-600 хот-спотів. Проте, зростання кількості хот-спотів настільки велике, що ці дані вже завтра можуть стати неактуальними. Варто зауважити, що мова тут йшла про загальну кількість хот-спотів, а не тільки про точки доступу для мобільної мережі Wi-Fi.

Однак у контексті практично будь-якої теми існує і так звані «темні» сторони. Наприклад, користувачі смартфонів і комунікаторів неодноразово заявляли про те, що використання Wi-Fi модуля в їх апараті надзвичайно швидко «з'їдає» заряд акумуляторної батареї. Причиною тому стало недосконалість самих модулів, особливо це стосується тих мобільних пристроїв, що працюють на базі операційної системи Windows Mobile. На показники енергоспоживання вбудованого Wi-Fi в телефоні впливає також функціональна спрямованість. Наприклад, Nokia запропонувала найостанніші моделі комунікаторів, в які вбудовані Wi-Fi чіпи, що кардинально відрізняються від «архітектури» традиційних модулів. Це значно знижує показник енергоспоживання.

Другий момент негативного сприйняття мобільного Wi-Fi - вигода. Те, що вигідно одній стороні, часом зовсім невигідно іншій. Аналогічна ситуація і з впровадженням мобільного Wi-Fi. Склалася ситуація, коли стільникові оператори стали побоюватися того, що мобільні телефони з підтримкою Wi-Fi знизять доходи від голосового зв'язку і передачі даних внаслідок того, що користувачі стануть менше користуватися стільниковими мережами. У цих побоюваннях, безумовно, є раціональне зерно Але ринок диктує свої умови, і оператори змушені йти на зустріч своїм клієнтам. До того ж за законом збереження грошових ресурсів - вивільнення вільних фінансів в одній сфері призводять до їх притоку в іншій.

5. ТЕХНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖ

СТАНДАРТІВ 802.11 b/g


Останніми роками напрям безпровідних комп'ютерних мереж та віддаленого доступу зазнав бурхливого розвитку. Це пов'язано з поширенням блокнотних комп'ютерів, систем пошукового виклику (так званих пейджерів) та появою систем класу «персональний секретар» (Personal Digital Assistant (PDA)), розширенням функціональних можливостей стільникових телефонів.

Такі системи повинні забезпечити ділове планування, розрахунок часу, зберігання документів та підтримку зв'язку з віддаленими станціями. Девізом цих систем став вислів «anytime and anywhere», тобто надання послуг зв'язку незалежно від місця та часу.

Крім того, безпровідні канали в'язку актуальні там, де неможливе або дороге прокладання кабельних ліній та значні відстані. Донедавна більшість безпровідних комп'ютерних мереж передавали дані зі швидкістю від 1.2 до 14.0 кбіт/с, найчастіше тільки короткі повідомлення (передавання файлів великих розмірів чи довгі сеанси інтерактивної роботи з базою даних були недоступні). Нові технології безпровідного передавання оперують зі швидкостями в декілька десятків мегабітів за секунду. Серед відмінних якостей безпровідних технологій найбільш очевидне – це можливість мобільності. Неможливість під’єднання рухомих абонентів є принципово нездоланним обмеженням провідних мереж. Це надає безпровідним мережам суттєвої технологічної переваги.

Однією з економічних переваг безпровідних мереж є те, що при протяганні кабелю для під’єднання до мережі віддалених абонентів необхідний і час і матеріальні затрати, а це є економічно недоцільно. А при побудові безпровідних мереж такого недоліку немає.

Також слід відзначити, що сучасний бездротовий зв'язок може працювати на швидкостях до 300 Мбіт/с. Це швидкість звичайної дротової локальної мережі. Для більшості офісних додатків швидкості бездротової мережі більш ніж достатньо. Бездротовий зв'язок підкреслює активну позицію бізнесу в інформаційних технологіях, особливо при проведенні переговорів та презентацій. Сьогодні найвідомішими та найбільш розповсюдженими стандартами безпровідних мереж є Bluetooth, Wi-Fi стандарту IEEE 802.11b і IEEE802.11g. До мереж висуваються наступні вимоги [11]:

- швидкість передачі даних;

- дальність зв’язку;

- апаратурні затрати;

- максимальна кількість вузлів;

- вартість.

Використовуючи перераховані вимоги як критеріїї порівняння, в табл. 5.1 наведено порівняльну характеристику стандартів безпровідних мереж.


Таблиця 5.1 – Порівняльна характеристика Bluetooth, IEEE 802.11b і IEEE 802.11g

Критерій Bluetooth IEEE 802.11b IEEE 802.11g
Швидкість передачі 721 кбіт/с 11 Мбіт/с 54 Мбіт/с
Тип модуляції FHSS DSSS DSSS, OFDM
Дальність зв’язку до 10 м до 100 м до 100 м
Апаратурні затрати малі середні середні
Кількість вузлів 8 пристроїв на одну пікомережу, максмум 10 піко-мереж декілька сотень пристроїв до однієї точки доступу (теоритично) декілька сотень пристроїв до однієї точки доступу (теоритично)
Вартість низька середня середня

Як видно з табл. 5.1 стандарт 802.11b займає проміжне місце по вимогам до безпроводових мереж між стандартами Bluetooth і 802.11g. Недоліками стандарту Bluetooth є мала дальність зв’язку і низька швидкість передачі даних, хоча, враховуючи низькі витрати і апаратурні затрати, цей стандарт актуальний для побудови невеликих мереж.

Стандарти IEEE 802.11b і IEEE 802.11g майже однакові за параметрами. Основна відмінність полягає у вищій швидкості передачі стандарту IEEE 802.11g. Проте майже усі точки доступу підтримують обидва стандарти, тому впровадження мережі стандарту IEEE 802.11b, дає також змогу підключатися до цієї мережі абонентам на більш високій швидкості.

Також, враховуючи те, що більшість сучасних ПК, мобільних пристроїв таких як ноутбуки, кишенькові комп’ютери тощо мають вбудовані адаптери стандарту IEEE 802.11b/g, а ціна на адаптери зараз невисока, то впровадження мережі цього стандарту буде актуальним і перспективним.

Додаток

(Огляд патентів)


INTEGRATING AND WIFI SERVICE IN MOBILE COMMUNICATION DEVICES

A system that integrates Global System for Mobile Communications (GSM) and Wireless Fidelity (WiFi) wireless local area network (WLAN) services is provided. The system couples among components of a communications service provider and a provider of WiFi services to provide integrated cellular communications and wireless fidelity network services to users of mobile devices. The system monitors communications between the service provider and the mobile devices and automatically gathers identification information of the mobile devices. Upon authentication of the mobile devices via an exchange of information among the service provider infrastructures and the mobile devices, the system controls access of the mobile communication devices to WiFi services via the service provider infrastructure using the identification information[15].

SYSTEMS AND METHODS FOR PROVIDING LOCATION-AWARE WI-FI ACCESS FOR A PORTABLE DEVICE

Methods and systems for providing location-aware WiFi access for a portable device include determining an initial location of the portable device and transmitting the initial location to a WiFi location provider, wherein the WiFi location provider comprises locations and WiFi parameters for a plurality of WiFi access points, wherein each WiFi access point has a corresponding wireless range. The locations and the WiFi parameters for a set of WiFi access points are then received from the WiFi location provider, wherein the set of WiFi access points are within a radius of the initial location of the portable device. At least one WiFi access point in the set of WiFi access points is scanned for that contains the portable device within its wireless range. The portable device then connects to the at least one WiFi access point, thereby forming a WiFi connection[16].

METHOD FOR LOCATING VEHICLES BASED ON WI-FI INFRASTRUCTURES

The invention relates to a method for locating vehicles based on Wi-Fi infrastructures, with a plurality of access points physically located in the environment wherein the location is carried out. The vehicle to be located comprises a location Wi-Fi device. According to said method: the different radio channels of the access points (1) are listened to by means of the Wi-Fi device; RSSI values of the intensity of the radio signal for each available access point (1) are obtained and stored for each listening; the RSSI values stored are filtered (14) in order to obtain a single filtered RSSI value, RSSIFILT, for each access point (1); a location message is generated (15) with information from the Wi-Fi device and the RSSIFILT value for each access point; the location message is sent (17) to a location server; and the location server derives the physical positioning co-ordinates of the vehicle (3) from the information included in the location message[17].

INTEGRATING POSITION-DETERMINING AND WI-FI FUNCTIONS

Techniques are described for leveraging position-determining functions and Wi-Fi functions on a device by integrating these functions. In one or more implementations, Wi-Fi data is provided on a electronic device configured with Wi-Fi and position-determining functionality. This Wi-Fi data is then used to facilitate the device accessing a Wi-Fi network available within a geographical region associated with the device. In at least some implementations, the facilitating is associated with identifying and/or selecting one or more potential Wi-Fi networks to access by integrating the Wi-Fi data with received positioning data and map data on the device. In at least some embodiments, the facilitating is associated with communicatively linking to a selected Wi-Fi network[18].

СИСТЕМА ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ ПЛАТНЫХ УСЛУГ ПРИ ПРОКАТЕ СЕРВИСНОГО ОБОРУДОВАНИЯ.

Формула полезной модели 1. Система предоставления платных услуг при прокате сервисного оборудования, содержащая подсистему идентификации пользователя и контроля оплаты услуг, отличающаяся тем, что в нее введены мультисервисный контроллер сети в виде необслуживаемого компьютера в защитном корпусе и связанное с этим контроллером комплексное устройство считывания информации, содержащее считыватель информации с метки радиочастотной идентификации и считыватель информации с магнитной карты. 2. Система по п.1, отличающаяся тем, что в нее введен, по меньшей мере, один связанный с мультисервисным контроллером сети датчик системы радиочастотной идентификации для защиты от выноса сервисного оборудования. 3. Система по п.1, отличающаяся тем, что сеть указанной системы выполнена в виде беспроводной сети, образованной узлом беспроводного обмена информацией Wi-Fi или Wi-MAX, подключенным к мультисервисному контроллеру сети, и, встроенными в каждую единицу оборудования, меткой радиочастотной идентификации и приемопередатчиком Wi-Fi или Wi-MAX[19].

HYBRID WIMAX AND WI-FI

Embodiments disclosed herein describe a hybrid network comprising of multiple WiMAX base stations, multiple dual technology hybrid wireless nodes, where each hybrid wireless node comprises of a WiMAX Subscriber Station interface to link with WiMAX base stations, multiple Wi-Fi interfaces, multiple Wi-Fi Access Point interfaces and a WiMAX BS interface to link with users who are using WiMAX devices, and a hybrid controller at each backhaul point connecting both WiMAX and Wi-Fi networks to the Internet[20].

A METHOD AND APPARATUS FOR VIRTUAL WI-FI SERVICE WITH AUTHENTICATION AND ACCOUNTING CONTROL

A method of providing virtual Wi-Fi service with accounting and authentication control via a virtual Wi-Fi access network is provided. The method comprises: connecting a subscriber to the virtual Wi-Fi access network, wherein the virtual Wi-Fi access network comprises a plurality of individual Wi-Fi access points in communication with at least one virtual Wi-Fi access server; prompting the subscriber for an account ID and password; performing subscriber authentication at the virtual Wi-Fi access server; where the subscriber has been authenticated, establishing a Wi-Fi session for the subscriber in the virtual Wi-Fi access network and applying an accounting function to the Wi-Fi session; and notifying the virtual Wi-Fi access server when the subscriber exits from the virtual Wi-Fi network[21].

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1. Широкополосные беспроводные сети передачи информации / Вишневский В. М. [та ін.]. – М. : Техносфера, 2005. – 592 с.

2. Столлингс В. Беспроводные линии связи и сети : пер. с англ. / В. Столлингс. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2003. – 640 с.

3. Шиллер Й. Мобильные коммуникации : пер. с англ. / Й. Шиллер. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2002. – 384 с.

4. Сайт компанії «Технотрейд». – 2008. – Режим доступу: technotrade/ (15.10.2010). – Назва з екрану.

5. Свободная энциклопедия «Википедия». – 2002. – Режим доступа: ru./wiki/Wi-Fi (21.10.2010). – Назва з екрану.

6. Журнал про телекомунікації. – 2005. – Режим доступу: ukr-net/links/view/784/ (04.11.2010). – Назва з екрану.

7. Лисенко Г. Л. Методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт) у Вінницькому національному технічному університеті / Уклад. Г.Л. Лисенко, А.Г. Буда, Р.Р. Обертюх. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 60 с.

8. Гейер Д. Беспроводные сети. Первый шаг : пер. с англ. / В. Гусева. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. – 192 с.

9. Вишневский В. Беспроводные сети широкополосного доступа к ресурсам Интернета / В. Вишневский. – М. : Техносфера, 2003. – 108

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: