База даних "Теорія та практика прикладного програмування"
Результати ER-моделювання зазвичай представляють у вигляді ER-діаграм, на яких у вигляді прямокутників позначаються модельовані сутності, а у вигляді з'єднуючих їх ліній — відносини.
Модель "сутність-зв'язок" (ER-модель) (англ. Entity-relationship model або entity-relationship diagram) — модель даних, яка дозволяє описувати концептуальні схеми за допомогою узагальнених блочних конструкцій. ER-модель — це мета-модель даних, тобто засіб опису моделей даних. [5]
ER-модель зручна при проектуванні інформаційних систем, баз даних, архітектур комп'ютерних додатків та інших систем (моделей). За допомогою такої моделі виділяють найбільш суттєві елементи (вузли, блоки) моделі і встановлюють зв'язки між ними.
ER-модель зручна при проектуванні інформаційних систем, баз даних, архітектур комп'ютерних програм, і інших систем (далі — моделей). З її допомогою можна виділити ключові сутності, що присутні в моделі, і позначити зв’язки, які можуть встановлюватися між цими сутностями. Важливо відзначити, що самі зв’язки також є сутностями (виділяються в окремі графічні блоки), що дозволяє встановлювати зв’язки на безлічі самих відносин.


Рисунок 2.1.1 – ER-діаграма
Для цього використовуються наступні позначення:
1. Сутність зображається прямокутниками.
2. Атрибути позначаються овалами (або прямокутниками з закругленими кутами).
3. Зв’язки зображаються ромбами.
2.1.2 Нормалізація даних
Нормалізація таблиць бази даних — перший крок на шляху реалізації структури реляційної бази даних.
Теорія нормалізації реляційних баз даних була розроблена у кінці 70-х років 20 століття. Відповідно до неї, виділяються шість нормальних форм, п'ять з яких так і називаються: перша, друга, третя, четверта, п'ята нормальна форма, а також нормальна форма Бойса-Кодда, що лежить між третьою і четвертою.
База даних вважається нормалізованою, якщо її таблиці (принаймні, більшість таблиць) представлені як мінімум в третій нормальній формі. Часто багато таблиці нормалізуються до четвертої нормальної форми.
Головна мета нормалізації бази даних — усунення надмірності та дублювання інформації. В ідеалі при нормалізації треба домогтися, щоб будь-яке значення зберігалося в базі в одному примірнику, причому значення це не повинно бути отримано розрахунковим шляхом з інших даних, що зберігаються в базі.
Перша нормальна форма: [6]
· Забороняє повторювання стовпців, що містять однакову за змістом інформацію;
· Забороняє множинні стовпці (що містять значення типу списку і т.п.);
· Вимагає визначити первинний ключ для таблиці, тобто той стовпець або комбінацію стовпців, які однозначно визначають кожен рядок.
Друга нормальна форма вимагає, щоб неключові стовпці таблиць залежали від первинного ключа в цілому, але не від його частини (якщо таблиця знаходиться в першій нормальній формі і первинний ключ у неї складається з одного стовпця, то вона автоматично знаходиться і в другій нормальній формі).
Щоб таблиця перебувала в третій нормальній формі, необхідно, щоб неключові стовпці в ній не залежали від інших неключових стовпців, а залежали лише від первинного ключа. Найпоширеніша ситуація в даному контексті — це розрахункові стовпці, значення яких можна отримати шляхом будь-яких маніпуляцій з іншими стовпцями таблиці. Для приведення таблиці в третю нормальну форму такі стовпці з таблиць треба видалити.
Нормальна форма Бойса-Кодда вимагає, щоб в таблиці був тільки один потенційний первинний ключ. Найчастіше у таблиць, що знаходяться в третій нормальній формі, так і буває, але не завжди. Якщо виявився другий стовпець (комбінація стовпців), що дозволяє однозначно ідентифікувати рядок, то для приведення до нормальної форми Бойса-Кодда такі дані треба винести в окрему таблицю.
Для приведення таблиці, що знаходиться в нормальній формі Бойса-Кодда, до четвертої нормальної форми необхідно усунути наявні в ній багатозначні залежності. Тобто забезпечити, щоб вставка / видалення будь-якого рядка таблиці не вимагала б вставки / видалення / модифікації інших рядків цієї ж таблиці.
Таблицю, що знаходиться в четвертій нормальній формі ще можна розбити на три або більше таблиць, з'єднавши які ми отримаємо вихідну таблицю. Отриману в результаті такої, як правило, дуже штучної декомпозиції таблицю і називають таблицею, що знаходяться в п'ятій нормальній формі. Формальне визначення п'ятої нормальної форми таке: це форма, в якій усунені залежності з'єднання. У більшості випадків практичної користі від нормалізації таблиць до п'ятої нормальної форми не спостерігається.


Рисунок 2.1.2 – Нормалізована ER-діаграма (3НФ)
2.2 Даталогічне проектування баз даних
При переході від інфологічної моделі до даталогічної слід мати на увазі, що інфологічна модель включає в себе всю інформацію про предметну область, необхідну для проектування БД. Це не означає, що всі суті, зафіксовані в ІЛМ, повинні в явному вигляді відображатися в даталогічній моделі. Перш ніж будувати даталогічну модель, необхідно вирішити, яка інформація буде зберігатися в базі даних. Наприклад, у інфологічній моделі мають бути відображені показники, що обчислюються, але зовсім не обов'язково, щоб вони зберігалися в базі даних.
Таблиця 2.2.1. «Глава»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| № п/п | Лічильник | Довге ціле |
| Код параграфа | Числовий | Довге ціле |
| Затрата времени на изучение | Числовий | Довге ціле |
| Код оператора | Числовий | Довге ціле |
| Компоненты | Логічний | |
| Код таблицы | Числовий | Довге ціле |
| Код рисунка | Числовий | Довге ціле |
| Код примечания | Числовий | Довге ціле |
| Код листингов | Числовий | Довге ціле |
| Дата разработки записи | Дата/час |
Таблиця 2.2.2. «Листинги»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код листинга | Лічильник | Довге ціле |
| Название листинга | Текстовий | 50 |
| Работа с формой | Логічний | |
| Листинг | Поле МЕМО |
Таблиця 2.2.3. «Операторы»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код оператора | Лічильник | |
| Ключевые слова | Текстовий | 200 |
| Синтаксис оператора | Текстовий | 240 |
| Семантика оператора | Текстовий | 255 |
| Пример использования | Числовий | Довге ціле |
Таблиця 2.2.4. «Параграфы»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код параграфа | Лічильник | |
| Название параграфа | Текстовий | 50 |
| Краткое содержание | Текстовий | 250 |
| Начальная страница | Числовий | Довге ціле |
| Конечная страница | Числовий | Довге ціле |
Таблиця 2.2.5. «Примечания»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код примечания | Лічильник | |
| Страница | Числовий | Довге ціле |
| Примечание | Поле МЕМО |
Таблиця 2.2.6. «Рисунки»
| Поле | Тип даних | Розмір |
| Код рисунка | Лічильник | |
| Название рисунка | Текстовий | 65 |
|
Страница расположения |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |