Класний електронний журнал
| Назва поля бази даних | Тип даних | Розмірність | Призначення |
| N | Short | Порядковий номер | |
| Pip | Alpha | 40 | Прізвище, ім’я, побатькові учня |
| Klas | Alpha | 3 | Клас |
| Reyt1..Reyt7 | Long Integer | Рейтингові оцінки атестацій | |
| D1..D40 | Alpha | 2 | Оцінки, що були отримані на заняттях |
Всі файли баз даних містяться в одній папці, яка знаходиться по вказаному шляху: "C:SchoolBase". Шлях до цієї папки описує і обслуговує BDE Administrator під аліасом "uchni"
4.1.2 Опис діаграми стану програми
Розглянемо діаграму стану програми, яку зображено на рис. 1.
![]()

Рис. 1. Діаграма стану програми
Програма розрахована для роботи в режимі "вчителя", тобто учні не мають права працювати з програмою. Кожний викладач має свій логін і пароль для входження в програму. Відповідно до логіна надається право доступу тільки до предметів, які викладаються вчителем.
Перший етап – аутентифікація, в залежності від проходження процесу аутентифікації вчитель може зайти або не зайти в програму. Процес аутентифікації відповідно ініціалізує головну форму програми або здійснює вихід з неї.
Процес роботи з програмою базується на кнопках, які зосереджені на головній формі, які виконують функцію меню. Тому будь-який діалог користувача з програмою повертає його на головну форму, де можна здійснити вихід з програми.
Діалог з користувачем являє собою сукупність форм, які надають можливість користувачу орієнтуватись у програмі, а також виконати потрібні дії. Всі форми є модальними, таким чином передбачено дублювання відкритих баз даних, а також появи не передбачених помилок виконання програми з сторони вчителя. Всю інформацію, яка з’являється на екрані учителя можна вивести на друк. Це передбачено генератором звітів, який знову передає управління на форму, яка його ініціалізувала.
Рис. 2. Відношення модулів
4.1.3 Опис відношення модулів
Ініціалізує класний електронний журнал модуль AUTOR . В його функцію входить аутентифікація вчителя і відповідно до процесу аутентифікації він або завершує роботу програми або ініціалізує головну форму, яка знаходиться у модулі MAIN.
Модуль MAIN забезпечує інтерфейс користувачу. Він взаємодіє майже з усіма модулями проекту SCHOOL, а саме з модулями UCHYTEL, UCHNI, ATEST, V_KLAS1, VIDVID, ROZKLAD, ARCHIV. Кожен із перелічених модулів повертає керування знову модулю MAIN, таким чином він відіграє роль меню програми. Кожна із форм описаних у відповідних модулях є модальними. Це надасть можливість уникнути дублювання відкритих баз даних. Модулі V_KLAS, V_KLAS1, V_PREDMET, V_PREDMET1, V_PREDMET2 забезпечують модальні форми, де можна вибрати відповідно клас або предмет. Кожен з цих модулів прикріплений до відповідних їм модулів, що здійснюють їхню ініціалізацію.
Модуль ARCHIV здійснює резервну копію баз даних, а при потребі завантажує резервну копію.
Модуль ATEST забезпечує редагування бази даних з атестаціями по різних предметах.
Програма Ч.ФФ. 507889 призначена для електронного ведення журналу в освітніх школах та гімназіях. Інтерфейс програми створений з використанням Windows API функцій. Алгоритм програми реалізований на мові Delphi 6.0 для IBM PC сумісних ЕОМ.
4.2 Техніко-економічні показники
Програмний продукт складається з файлів :
main.dcu
main.dfm – основна форма проекту
main.pas
uchytel.dcu
uchytel.dfm – файли, які оперують інформацією про учителів
uchytel.pas
School.cfg
School.dof
School.dpr – файли проекту
School.dsk
School.exe
School.res
uchni.dcu
uchni.dfm– файли, що програмно реалізують облік успішності учнів
uchni.pas
arhiv.dcu
arhiv.dfm– програмна реалізація архівування
arhiv.pas
vidvid.dcu
vidvid.dfm – облік відвідування занять та успішності учнів
vidvid.pas
rozklad.dcu
rozklad.dfm– програмна реалізація розкладу дат
rozklad.pas
v_klas.dcu
v_klas.dfm – вибір потрібного класу
v_klas.pas
v_klas1.dcu
v_klas1.dfm – вибір потрібного класу
v_klas1.pas
v_predmet.dcu
v_predmet – вибір потрібного предмету
v_predmet
v_predmet1.dcu
v_predmet1 – вибір потрібного предмету
v_predmet1
atest.dcu
atest.dfm – програмна реалізація атестації
atest.pas
info.dcu
info.dfm – програмна реалізація атестації
info.pas
Загальний розмір папки з проектом і базою даних становить 3082 Kb. Запускний файл school.exe має розмір 1270Кb та отриманий за допомогою порядкового компілятора Inprise DELPHI 6.0.
4.5 Виклик та завантаження
Трансляція, редагування, завантаження та виконання програми відбувається за допомогою стандартних засобів операційної системи та інтегрованого середовища Delphi 6. Для завантаження програми необхідно завантажити файл School.exe.
5. ОПИС РОБОТИ З КЛАСНИМ ЕЛЕКТРОННИМ ЖУРНАЛОМ
5.1 Головна форма електронного журналу

Рис. 3.
На рис.3. зображений ініціалізований модуль аутентифікації. Закриття цього вікна приведе до завершення роботи програми. Наступна робота програми, а саме ініціалізація головної форми програми можлива тільки при правильному введенні полів "Вчитель" і "Пароль" та натисненні на кнопку "вхід в програму".
Головна форма електронного журналу Хотинської гімназії зображена на рис. 4. Як видно з рисунка на ньому зображене фото гімназії, під яким написана її адреса та телефони. Праворуч фото, зверху і донизу розташовані кнопки управління, а саме:
• "Журнал успішності";
• "Інформація про виклачадів";
• "Табелі";
• "Атестації";
• "Архів";
• "Розклад проведення занять";
• "Про програму";
• "Вихід";

Рис. 4.
Головна форма виконує функцію меню, що дозволяє виконати потрібні дії.
Кнопка "Журнал успішності" викликає модальну форму, яка дозволяє реєструвати поточні оцінки та проводити облік відвідування.
Кнопка "Інформація про викладачіві" викликає модальну форму, яка надає інформацію про вчителів Хотинської гімназії. Ця форма має дві кнопки: "Вихід" та "Звіт", а також передбачені кнопки редагування бази даних. Кнопка "Звіт" генерує звіт про вчителів, тобто формує на аркуші А4 інформацію про кожного вчителя гімназії.
Кнопка "Табелі" викликає модальну форму, що надає поточний та річний контроль рейтингових оцінок.
Кнопка "Атестації" викликає модальну форму, яка забезпечує редагування та перегляд тем атестацій з різних предметів.
Кнопка "Архів" викликає модальну форму, яка дозволяє працювати з резервними копіями баз даних, а також самому проводити резервування баз даних.
Редагувати та переглядати розклад проведення занять дозволяє модальна форма, яку викликає кнопка "Розклад проведення занять".
Інформацію про програму ми можемо отримати при натисненні кнопки "Про програму".
Далі розглянемо більш детально кожну модальну форму програми, виклик яких отримаємо з головної форми.
5.2 Журнал успішності

Рис. 5.
На рис.5 зображений журнал відвідування та успішності учнів Хотинської гімназії. Кнопка "Вибрати клас" викликає модальну форму, на якій знаходиться список класів гімназії. Після вибору потрібного класу та підтвердження вибору з’являється ще одна форма, яка при ініціалізації генерує список із предметів, які викладаються у вибраному класі. Підтвердження вибору предмета приводить форму до вигляду зображеного на рис.5. Для редагування бази даних присутні кнопки управління базою даних. На базі занесених даних можна згенерувати два звіти: звіт по успішності та звіт по рейтингу. Звіт по успішності генерується при натисненні кнопки "Звіт по успішності" і відповідно звіт по рейтингу при натисненні кнопки "Звіт по рейтингу". Звіт по успішності формує дані про відвідування занять учнями, про поточні оцінки отримані під час проведення занять. Звіт по рейтингу формує дані про рейтингові оцінки отримані студентом по вище згаданій шкалі. Кожна рейтингова оцінка відповідає одній атестаційній темі предмету.
Дати проведення занять позначені полями "D1" – "D40". Конкретні дати виставляються в розкладі проведення занять. При формуванні звітів поля "D1" – "D40" замінюються відповідними датами.
В базах даних по предметах передбачені поля: REYT1, REYT2, REYT3, REYT4, REYT5, REYT6, REYT7, де зберігаються рейтингові оцінки відповідно з кожної атестаційної теми. Максимальна кількість атестаційних тем у різних предметах різна. Наприклад, у 7-му класі по фізиці 7 атестаційних тем, а у 2-му класі по музиці тільки 4. Тому поля REYT5, REYT6, REYT7 у базі даних по музиці будуть вільними, а їхня присутність набагато спрощує динамічну обробку даних. Кількість атестацій з вибраного предмету вказується в полі атестації. Таким чином поля REYT5, REYT6, REYT7 в таких предметах не задіюються. Вивід середньої рейтингової оцінки за рік здійснюється шляхом сумування всіх атестаційних рейтингових оцінок поділених на їх кількість. Переглянути їх можна натиснувши на кнопку "Табелі" на головній формі. Вигляд форми успішності учнів Хотинської гімназії зображено на рис. 6.

Рис. 6.
Як видно з рис. 6 перед нами зображений список учнів 3-А класу з їхніми річними рейтинговими оцінками. Відсутність оцінок у відповідних полях пояснюється тим, що бази даних відвідування по різних предметах ще не заповнені, тому вивести річну оцінку не можливо. Спочатку потрібно провести атестації і т.д.
Кнопка "Друк" генерує звіт по успішності учнів вибраного класу Хотинської гімназії. Вона з’являється на формі після натиснення кнопки "Показати базу", після натиснення якої фільтрується вся база даних та вибираються учні потрібного класу.
Кнопки розташовані під вікном зображеної бази даних надають можливість вносити необхідні поправки в базі.
Кнопка "Вихід" забезпечує закриття всіх відкритих баз даних та повернення керування головній формі програми.
5.3 Атестації

Рис. 7.
Занесення інформації про атестації Хотинської гімназії зображено на рис. 7. Як видно з рис. 7 в 3-іх класах (3-А, 3-Б, 3-В) з фізики є шість атестацій, три в першому семестрі та три у другому. Також вказані атестаційні теми з предмету, дати проведення атестацій, форма проведення атестацій та максимальний бал, який можна отримати за атестацію.
Як і на рис. 6 поле "Рік" так і на рис. 7 поле "Клас" використовуються в якості ознак. Наприклад, атестація по фізиці в третьому класі відноситься до 3-А, 3-Б та 3-В класів.
В полі "Дата" відображаються дати проведення атестацій, але для зручності їх позначається словами. Кожне слово має своє відображення у вигляді дати, яку можна побачити натиснувши на кнопку "Розклад проведення занять" на головній формі програми. Вигляд розкладу проведення занять можна побачити на рис.8.

Рис. 8.
"Заняття1" – "Заняття40" – це відповідно "D1" – "D40" в полях бази даних успішності.
Класним електронним журналом передбачені тільки дати проведення занять. Розклад не враховує розподіл класів по уроках та аудиторіях, коли повинна проходити атестація, визначена тільки дата її проведення.
6. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК
Основним завданням техніко-економічного обґрунтування дипломного проектування є визначення величини економічного ефекту від використання основних та другорядних результатів, які одержані в даній дипломній роботі.
Оцінка ефективності
прийнятого
рішення повинна
бути комплексною
і враховувати
всі його аспекти.
Отже проведемо
оцінку витрат
праці на розробку
"Підсистеми
контролю рівня
знань" виходячи
з того, що розмір
вихідного
тексту запису
алгоритму і
даних в основному
визначає затрати
праці
та час розробки
програмної
частини:
![]()
де
— кількість
вихідних команд
в тисячах.
В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту основного модуля програми складає приблизно 2000 рядків. Тоді:
![]()
Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

Звідси продуктивність праці розробників:
![]()
Час
необхідний
для розробки
програмного
продукту, можна
визначити за
формулою:
![]()
де
— термін розробки
програмного
продукту;
— коефіцієнт
вірності постановки
завдання;
— час розробки
алгоритму;
— час настройки
та тестування;
— час на
підготовку
тексту;
— час на
розробку
документації.
Останні величини обчислюються за наступними формулам:
![]()




![]()
де К — залежить від ступеня підготовки програміста;
— кількість
рядків програми.
Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К= 0,8 (стаж роботи до 2-х років).
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Тоді час, потрібний для розробки програми буде:
![]()
Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію ПК. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості ПК та інше. Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи ПК за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:
![]()
де
— середня кількість
робочих днів
у рік.
Таким чином:
![]()
Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:
![]()
Витрати енергії визначаються за формулою:
![]()
де
— витрати
електроенергії
за одну годину;
— вартість
1 кВт/год електроенергії;
— час роботи
комп’ютера
за рік.
Тоді витрати енергії складають:
![]()
Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп'ютера на норму амортизаційних відрахувань 10%:
![]()
Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (інженера з місячним посадовим окладом 300 грн.) складає:
![]()
Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:
![]()
Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:
![]()
Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:
![]()
Кількість комп'ютерів, на яких працюватиме навчальна система створення електронних підручників:
![]()
Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:
![]()
де
— собівартість
години роботи
на комп’ютері;
— час необхідний
для розробки
програмного
продукту.
Підставляємо значення й одержуємо:
![]()
Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:
![]()
Загальні витрати на виконання дипломної роботи:
![]()
Підставляємо дані й одержуємо:
![]()
Ціна програмного продукту визначається наступним співвідношенням:

де В — витрати на виконання дипломного проекту;
P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 10;
K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,3.
Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:
![]()
Річний економічний ефект визначається таким чином:
![]()
де:
— витрати на
розв’язання
задачі традиційними
методами;
— періодичність
розв’язку
задачі, для
нашого випадку
T = 300;
— приведені
витрати.
Для визначення
параметру
використовується
наступна формула:
![]()
де:
— трудомісткість
на складання
документу,
вимірюється
в годинах;
— заробітна
плата виконавця
за одну годину.
Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:
![]()
Для визначення
параметру
використовується
наступна формула:
![]()
де:
— загальний
об’єм вихідного
тексту програмного
додатка;
— собівартість
години роботи
на комп’ютері;
— продуктивність
праці розробників
програмного
забезпечення;
— нормативно-галузевий
коефіцієнт
(
).
— ціна програмного
продукту.
Отже приведені витрати дорівнюють:
![]()
Таким чином річний економічний ефект рівний:
![]()
7. ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1 Загальні положення
Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.
Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорони праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.
7.2 Особливості праці користувачів ЕОМ
Розглянемо шкідливі особливості роботи, що зустрічаються при виготовленні, налагоджуванні та експлуатації програм.
Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ
ЕОМ з моніторами на основі електронно-променевих трубок є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:
рентгенівське випромінювання;
оптично випромінювання;
високочастотні електромагнітні поля;
низькочастотні електромагнітні поля;
електростатичні поля (ГОСТ 12.1045-84);
іонізуюче випромінювання;
випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006.-84).
Шум, пов’язаний з ВДТ
ЕОМ є потенційним джерелом цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан користувача.
Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо, при довготривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.
Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.
Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА. Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА.
Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення
Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.
Згідно з тимчасовими санітарними нормами і правилами для працівників обчислювальних центрів № 4559-88 освітлення в приміщення з ЕОМ має бути змішаним (природним і штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ЕОМ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення і відповідати нормальним рівням за санітарними нормами і правилами 11-4-79 "Природне і штучне освітлення. Норми проектування".
Температура і вологість у приміщенні
Як оптимальні мікрокліматичні параметри прийнято вважати такі , що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою збереження високого рівня працездатності.
За даними ВООЗ, оптимальні значення температури повітря у приміщенні становлять 19-23 ˚С.