Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Інструментальна система створення електронних підручників

Інструментальна система створення електронних підручників

підручників" width="217" height="29" align="BOTTOM" border="0" />


де: Інструментальна система створення електронних підручників — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

Інструментальна система створення електронних підручників — собівартість години роботи на комп’ютері;

Інструментальна система створення електронних підручників — продуктивність праці розробників програмного забезпечення;

Інструментальна система створення електронних підручників — нормативно-галузевий коефіцієнт (Інструментальна система створення електронних підручників).

Інструментальна система створення електронних підручників — ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:


Інструментальна система створення електронних підручників


Тоді річний економічний ефект дорівнює:


Інструментальна система створення електронних підручників


5. Охорона праці


5.1 Загальні положення


Охорона праці — система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних міроприємств та засобів, які забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Охорона праці займається проблемами, які зв’язані з забезпеченням здорових і безпечних умов праці. Вона виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему міроприємств і вимог з метою усунення цих причин і створює безпечні і сприятливі для людини умови праці. При цьому поряд із соціальним ефектом досягається і певний економічний ефект.

Також під охороною праці розуміють все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорона праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.

Гігієна праці — галузь медицини, яка вивчає можливий вплив виробничих факторів на організм людини і розробляє гігієнічні рекомендації для створення здорових і сприятливих умов праці.

Фізіологія праці — наука, що вивчає функції людського організму під час трудової діяльності, виробляє принципи і норми, які сприяють покращанню і оздоровленню умов праці тобто підтриманню працездатності на високому рівні.

Психологія праці — галузь психології, що вивчає психологічні аспекти трудової діяльності людини, займається питаннями професійного відбору, профорієнтацією, боротьбою з професійною втомою і нещасними випадками.

Гігієна, фізіологія та психологія праці дають можливість підняти на більш високий рівень охорону праці, забезпечити безпечний і здоровий спосіб життя та професійну діяльність. Крім того, ці галузі науки є основними, що займаються рішенням проблем “Ергономіки”. Остання займається проблемами оптимізації взаємовідносин людини з виробничим середовищем в трудовому процесі.


5.2 Специфіка дипломного проекту


Даний дипломний проект присвячений розробці інструментальної системи створення електронних підручників.

До роботи з комп’ютером допускаються особи, які пройшли інструктаж із техніки безпеки при роботі з радіоелектронною апаратурою і перевірку знань, у яких є допуск до роботи і кваліфікаційна група по техніці безпеки не нижче 3.

Користувачі ЕОМ в процесі роботи працюють з виробничим обладнанням. Загальні вимоги по безпеці роботи з виробничим обладнанням викладені в ГОСТ 12.2.003-74.

По засобу захисту людини від поразки електричним струмом клавіатура відноситься до класу 0 по ГОСТ 12.2.007-75. Монітор комп’ютера повинен бути обладнаний захисним екраном із заземленням. Комп’ютер повинен бути заземлений. Всі частини пристроїв, які знаходяться під напругою в процесі роботи, повинні бути захищені кожухами, що виключають дотик до струмоведучих частин. Категорично забороняється робота при знятих кожухах. Заміна блоків, підключення і відключення кабелів і роз’ємів, монтажні роботи при налагоджуванні виконувати тільки при відключеній напрузі.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Площу приміщень, в яких розташовують персональні ЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане персональним ЕОМ: площа - не менше 6,0 кв. м, обсяг - не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

При розробці програмного забезпечення користувач ЕОМ стикається з певними проблемами, наприклад: під час роботи програміст зазнає значного навантаження на очі, що призводить до зниження його працездатності до кінця робочого дня.

У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.


5.3 Особливості праці користувачів ЕОМ


Розглянемо шкідливі особливості роботи, що зустрічаються при виготовленні, налагоджуванні та експлуатації програм.

Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ

ЕОМ на основі електронно-променевої трубки є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:

рентгенівське випромінювання;

оптичне випромінювання;

високочастотні електромагнітні поля;

низькочастотні електромагнітні поля;

електростатичні поля (ГОСТ 12.1045-84);

іонізуюче випромінювання;

випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006-84).

Параметри шуму у робочому приміщенні

ЕОМ є потенційними джерелами цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан програміста та користувачів.

Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо при тривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.

Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА (згідно шкали А шумоміра). Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА (згідно шкали А шумоміра).

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення

Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.

Згідно з "Временными санитарными нормами и правилами для работников вычислительных центров " № 4559-88 (ВСНиПРВЦ), освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути змішаним (природним і штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ЕОМ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення і відповідати нормальним рівням за СНиП 11-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования ", тобто коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Температура і вологість у приміщенні

Оптимальні мікрокліматичні параметри прийнято вважати такими, що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою збереження високого рівня працездатності.

Фізіологами встановлено, що відносна вологість є оптимальною для людини, якщо її значення знаходиться в межах 40–60%.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури повітря у приміщенні становлять 19-23 °С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0.1 м/с. Якщо швидкість руху повітря буде перевищувати 0.1 м/с, то людина буде відчувати легкий вітерець.

Використання принтерів

Актуальною стає проблема впливу роботи принтерів на навколишнє середовище та користувачів ПЕОМ. Тепер широко застосовуються лазерні, світлодіодні, голчасті, шрифтові, струменеві та інші принтери.

Вміст шкідливих речовин, зокрема озону, не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку "Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест " №3086-84 від 27.08.84р. Для озону концентрація не повинна перевищувати 0.03 мг/мІнструментальна система створення електронних підручників.

Основним фактором для ударних принтерів, якій негативно впливає на робоче середовище користувача, є шум і запиленість.


5.4 Організація робочого місця


Робоче місце (РМ) - це обладнаний технічними засобами (засобами відображення інформації, органами управління, допоміжним обладнанням) простір, де здійснюється діяльність виконавця (або групи виконавців).

Удосконалення організації РМ є однією з умов, що сприяють підвищенню продуктивності праці, тому питанню організації РМ тепер приділяється велика увага. За літературними даним, при правільній організації РМ продуктивність праці друкарок зростає на 30-40%, операторів ЕОМ від 8 до 20%.

Основним обладнанням робочого місця користувача ЕОМ є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та ін. Вимоги до них відображені у нормативних документах: ВСПиПРВЦ; ГОСТ 12.2.032-78; ГОСТ 22269-76.

Робочі місця з ЕОМ повинні розташовуватися на відстані не менше як 1.5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін - на відстані 1м, між собою на відстані не менше 1.5 м. При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення. Джерело природного освітлення (вікно) не повинно також потрапляти в зону прямого спостереження користувача.

При розміщенні ЕОМ на робочому місці потрібно забезпечити простір для користувача величиною не менше як 850 мм з урахуванням виступаючих частин обладнання та застосування (при необхідності) спецодягу. Для стіп має бути передбачено простір по глибині та висоті не менше 150 мм, по ширині - не менше як 530 мм.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно забезпечити виконання наступних вимог:

робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті — під кутом 70 — 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови — 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90—140 град.

Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680—800 мм, а ширина — забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота — 725 мм, ширина — 600—1400 мм, глибина — 800 — 1000 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.

У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400—500 мм, а кут нахилу поверхні — від 15 град. вперед до 5 град. назад.

Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині — 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0—30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 — 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною — 50—70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 — 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Розташовувати відеотермінал на робочому столі необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася на відстані 400-700 мм від очей користувача. Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалася однакова відстань очей користувача від екрана, клавіатури, тримача документів.

Принтер треба розташувати так, щоб доступ до нього користувача та його колег був зручним.


Висновки


В даному дипломному проекті була розглянута інструментальна система створення електронних підручників. Система була написана на мові програмування Object Pascal. Проект виконаний за допомогою середовища візуальної розробки програм Borland Delphi 5.0.

Інструментальна система створення електронних підручників володіє наступними властивостями:

Дозволяє користувачу створювати власні та відкривати вже існуючи проекти електронних підручників;

Надає користувачу зручний інтерфейс;

Стійка в роботі;

Оповіщає користувача про припущення ним певних помилок при роботі з системою, шляхом виведення певних повідомлень;

Система генерує файл та каталог проекту електронного підручника;

Згенерований системою електронний підручник являє собою комплекс Web-сторінок з чітко-визначеною структурою, тобто представлений у форматі HTML;

Згенерований системою електронний підручник володіє елементами інтерактивності;

Система дозволяє створювати власні, нескладні Web-сторінки.

Розроблена інструментальна система створення електронних підручників виконана у вигляді програмного додатку, який був докладно описаний в даному проекті.

На відміну від аналогів дана система має ряд переваг:

Дозволяє створювати прості Web-сторінки;

Має простий і зручний інтерфейс користувача.

Недоліком системи є досить тривалий час перетворення тексту, компілятором у HTML-формат.

Крім того, інструментальна система створення електронних підручників накладає наступну умову на користувача: при роботі із системою, для перегляду Web-сторінок, які не створенні інструментальною системою створення електронних підручників потрібна наявність Microsoft Internet Explorer версії 4 і вище, оскільки програма використовує компонент WebBrowser, який відображає HTML-сторінку подібно Web-браузеру.

При розробці даного проекту були засвоєні принципи побудови діаграм класів та діаграм станів за допомогою нової технології UML.


Література


Баас Р., Фервай М., Гюнтер Х.. Delphi 5 для пользователя: пер. с нем. — К.: Издательская группа BHV, 2010. — 496 с.: ил.

Баженова И. Ю.. Delphi 5. Самоучитель программиста — М.: КУДИЦ — ОБРАЗ, 2010. — 336 с.

Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++. — М.: «Издательство БИНОМ», 1998 г. — 560 с.

Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Язык UML. Руководство пользователя: Пер. с англ. — М.: ДМК, 2010. — 432 с.: ил. (Серия «Для программистов»).

Калверт Чарльз. Delphi 2. Энциклопедия пользователя: Пер с англ./ Чарльз Калверт. — К.: НИПФ «ДиаСофт Лтд.», 1996. — 736 с.

Інтернет: Конспект лекцій / Укл.:Режко Д.В. – Чернівці: Рута,2010. —56с.

Методичні вказівки для виконання дипломних та курсових робіт (проектів) для студентів фізичного факультету. / Упорядкував Остапович М.В. - Чернівці: ЧДУ, 1991 р. - 37 стор.

Методические указания по дипломному проектированию для студентов специальности 22-01 “Электронные вычислительные машины, комплексы, системы, сети”. — ЧГУ. — Черновцы. — 1992.

borland.

htmlhelp-epublisher.co.uk.

prometeus.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: