Мікропроцесорна техніка
робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стінзі світловими прорізами;
відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути неменшою за 1,2 м;
відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраноміншого не повинна бути меншою 2,5 м;
прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м. Вимоги щодо відстані між бічними поверхнями ВДТ та відстані між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними комп'ютерами в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.
При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ВДТ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5—2 м.
Якщо використання відеотермінала та персонального комп'ютера є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає встановленим вимогам, окремі робочі місця колективного користування з ВДТ та ПК.
Перша допомога при уражені електричним струмом.
Перша медична допомога — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження здоров'я потерпілих, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Найважливіше положення надання першої допомоги — її терміновість. Чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок.
Послідовність надання першої допомоги:
усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;
визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування;
виконати необхідні заходи з рятування потерпших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);
підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;
викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпшого до найближчого лікувального закладу.
Рятування потерпілих від впливу електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від швидкості та правильності надання йому допомоги. Зволікання може зумовити загибель потерпшого. При ураженні електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або непотрібність заходів з оживлення та винести заключення про його смерть має право лише лікар.
Методи зняття психофізіологічного напруження.
Психофізіологічне розвантаження працівників, що виконують роботи із застосуванням ВДТ повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня.
Під час проведення психофізіологічного розвантаження рекомендується включати деякі елементи методу аутогенного тренування. Цей метод заснований на свідомому застосуванні комплексу взаємозв'язаних заходів психічного саморегулювання і нескладних фізичних вправ із словесним самонавіюванням; головна увага при цьому приділяється набуванню та закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).
В сеансі, що рекомендується, виділяються 3 періоди, які відповідають фазам відновлювального процесу.
1-й період — відволікання працівників від виробничого середовища. Він відповідає фазі залишкового збудження. В цей період звучить повільна мелодійна музика, спів пташок. Неабияке значення має кольорове оформлення та інтер'єр кімнати психофізіологічного розвантаження. Прийнявши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.
2-й період — заспокійливий — відповідає фазі відновлювального гальмування. Для цього періоду пропонується перегляд слайдів із зображенням квітучого лугу, березового гаю, гладкої поверхні ставка і т. п. Через навушники транслюється спокійна музика, на її фоні промовляються заспокійливі формули аутогенного тренування:
"я повністю розслаблений, спокійний" (3 рази);
"моє дихання рівне, спокійне" (3 рази);
"моє тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, чоло холодне, голова легка" (3 рази).
Формули промовляються спокійно, неголосно, повільно, інтонація голосу спокійна. Як функціональне освітлення застосовується зелене світло. Яскравість світла має поступово знижуватися протягом періоду, а в кінці його світло вимикається зовсім на 1—2 хв. Екран також гаснег"
3-й період — активізація — відповідає фазі підвищеного збудження. Застосовуються заходи збуджуючого характеру: червоне світло змінної яскравості, бадьора музика, мобілізуючі формули аутогенного тренування:
(глибокий вдих, довгий глибокий видих) "я бадьорий, свіжий, веселий, в мене гарний настрій" (3 рази);
(глибокий вдих, довгий глибокий видих) "я сповнений енергії, я готовий діяти" (3 рази).
На початку цього періоду світло вимкнене, потім на екрані з'являється червона пляма, розміри і яскравість якої поступово збільшуються. В кінці періоду звучить бадьора музика.
Такі сеанси можуть складатися з двох періодів. У цих випадках музичний супровід проводиться за єдиною програмою через індивідуальні навушники. Сеанс триває 10 хв. і складається з двох рівних частин, розділених невеликою паузою: повне розслаблення на початку і активізація працездатності під кінець сеансу.
У ряді випадків психофізіологічного розвантаження на фоні музичних програм звучать окремі фрази навіювання відпочинку, доброго самопочуття і на заключному етапі — бадьорості.
Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників знижується почуття стомленості, відзначається бадьорість, добрий настрій. Загальний стан значно поліпшується.
Комплекс вправ для очей.
Вихідне положення (в. п.): сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд — прямо. Виконувати вгірави без напруження.
Варіант 1 (тривалість 2—3 хв.).
Вправа 1. Погляд спрямувати вліво-прямо, вправо-прямо, вверх-прямо, вниз-прямо без затримки в кожному положенні. (Повторити до 10 разів).
Вправа 2. Погляд зміщувати по діагоналі: вліво-вниз-прямо, вправо-вверх-прямо, вправо-вниз-прямо, вліво-вверх-прямо і поступово збільшувати затримки в кожному положенні; дихання довільне. (Повторити до 10 разів).
Вправа 3. Кругові рухи очей: до 10 кругів вліво і вправо. Спочатку швидко, потім якомога повільніше.
Вправа 4. Змінювання фокусної віддалі: дивитись на кінчик носа, потім удалину. (Повторити кілька разів).
Варіант 2.
Вправа 1. Подивитись на кінчик пальця або олівця, який тримають на віддалі 30 см від очей, а потім у далину. (Повторити кілька разів).
Дивитись прямо перед собою, пильно і нерухомо, намагаючись бачити виразно, потім моргнути кілька разів. Стиснути повіки, потім моргнути кілька разів.
Вправа 2. Поморгати протягом 1 хв. Темп швидкий.
Вправа 3. Потерти долоні одна об одну і легко, без зусиль, прикрити ними попередньо заплющені очі, щоб повністю відгородити їх від світла (на 1 хв.). Уявити занурення в повну темряву. Розплющити очі.
Вправа 4. Масувати повіки очей м'яко погладжуючи їх вказівним і середнім пальцями в напрямку від носа до скронь.
Або: заплющити очі і, ніжно торкаючись подушечками долонь, провести по верхніх повіках від скронь до перенісся та зворотньо; всього 10 разів в середньому темпі.
Варіант 3 (тривалість 1—2 хв.).
Вправа 1. На рахунок 1—2 зафіксувати погляд на об'єкті, що знаходиться на близькій віддалі (15—20 см), на рахунок 3—7 погляд перевести на дальній об'єкт, на рахунок 8 погляд знову, перевести на ближній об'єкт.
Вправа 2. При нерухомій голові на рахунок 1 погляд спрямувати вверх, на рахунок 2 — вниз, потім знову вверх. (Повторити 15—20 разів). Вправа 3. Заплющити очі на 10—15 с, потім їх розплющити і зробити рухи очима вправо і вліво, вверх і вниз (5 разів), кілька кругових рухів очима справа наліво і навпаки (5 разів). Повільно, без напруги, спрямувати погляд удалину.
Варіант 4 (тривалість 2 хв.).
Вправа 1. Трьома пальцями обох рук легко натиснути на верхні повіки. Через 1—2 с зняти пальці з повік. Хворобливих відчуттів не має бути. Вправа 2. Поморгати протягом 1 хв. Темп швидкий. Вправа 3. З заплющеними повіками підняти очі вверх, опустити їх вниз, повернути направо, повернути наліво. Дихання не затримувати; вправу виконувати з максимальною амплітудою.
Вправа 4. Встати і поставити ноги нарізно на ширину плечей, дивитися перед собою. Подивитися на правий носок ноги, вверх-направо, повернутися у вихідне положення. Амплітуда рухів очей максимальна, голову тримати прямо, дихання не затримувати.
Варіант 5.
Вправа 1. Дивитися прямо перед собою протягом 2—3 с, потім опустити очі вниз, затримати їх в такому положенні протягом 3—4 с. (Вправу виконувати протягом 30 с).
Вправа 2. Підняти очі вверх, опустити їх вниз, відвести очі вправо, відвести очі вліво. (Повторити 3—4 рази. Тривалість 8 с).
Вправа 3. Підняти очі вверх, зробити ними кругові рухи за годинниковою стрілкою, потім — проти годинникової стрілки. (Повторити З—4 рази. Тривалість 15 с).
Вправа 4. Міцно заплющити очі на 3—5 с, потім їх розплющити на З—5 с. (Повторити 4—5 разів. Тривалість 30—50 с).
Прийоми зняття м’язового та розумового напруження.
Варіант 1.
В. п. — сидячи на стільці.
Вправа 1. Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і випростовуючи плечі. (Повторити 3—4 рази).
Вправа 2. Зробити нахили і повороти голови.
Вправа 3. Легкий самомасаж волосистої частини голови, обличчя і кистів рук.
Варіант 2.
Вправа 1. В. п. — стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).
1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих.
2. Схрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за плечі і зробити видих.
З—4. Виконати те ж саме. (Повторити 4—6 разів).
Вправа 2. В. п. — стоячи, ноги разом, руки до плечей.
1—4. Кругові рухи ліктями вперед.
5—8. Те саме назад. Дихати рівномірно. (Повторити 4—6 разів).
Вправа 3. В. п. — основна стійка.
1. Плечі високо підняти вверх, вдих.
2. Плечі різко опустити, "скинути" вниз, розслабити руки, видих. (Повторити 4—5 разів).
Варіант 3.
В. п. — основна стійка.
Вправа 1. Максимальне напруження м'язів ніг знизу вверх і розслаблення. (Повторити 3 рази).
Вправа 2. Максимальне напруження м'язів рук (від кистів рук до м'язів плечового пояса та спини) — розслаблення. (Повторити 3 рази).
Вправа 3. Масаж чола протягом 1 хв. Легке погладжування чола, його області над бровами в напрямку до скронь.
Варіант 4.
Вправа 1. Нахиляння головою наліво-направо (темп швидкий).
Вправа 2. Нахиляння головою вперед-назад (темп помірний).
Вправа 3. Обертання головою з максимальним розслабленням м'язів шиї. Голова "котиться" по тулубу спочатку в лівий, а потім в правий бік (дуже повільно). Не більше 2 разів.
Вправа 4. Самомасаж шиї і потилиці протягом 1 хв. Погладжувати потилицю і шию в напрямку до тулуба.
2. ВІДПОВІДІ НА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З УСТРОЮ ТИ ПРИНЦИПУ РОБОТИ УНМС-2
Вкажіть функціональні блоки УУМС-2
блок цифрової обробки;
пам'ять програм і даних користувача;
засоби вводу-виводу й формування сигналів;
засоби індикації;
зовнішні рознімання;
засоби завдання сигналів на основі механічних перемикачів.
З чогу складаються засоби вводу-виводу та формування сигналів
блок АЦП із комутатором на 8 аналогових сигналів і два блоки формування Шим-импульсов - на основі мікроконтролера AVR ATmega16 (периферійний мікроконтролер), лінії ШИМ буферированы;
блок ЦАП на основі окремої мікросхеми ЦАП з формувачем полярності сигналу й з подачею вихідного сигналу ЦАП на один із вхідних каналів блоку АЦП;
вхідні лінії запитів переривань INT0, INT1, лінії рахункових імпульсів T0, T2 і входи керування захватом/перезавантаженням T2EX таймерів мікроконтролера AT89S8252; всі лінії мають гальванічну розв'язку на основі оптоэлектронных ключів;
вхідні лінії запиту переривання INT0 і рахункових імпульсів таймерів T0, T1 периферійного мікроконтролера AVR ATmega16; всі лінії мають гальванічну розв'язку на основі оптоэлектронных ключів;
для входу зовнішнього переривання INT0 основного мікроконтролера передбачена ручна подача сигналу за допомогою механічного перемикача;
для рахункового входу таймера T0 основного мікроконтролера передбачена ручна подача сигналу за допомогою механічного перемикача;
чотири вхідні лінії дискретних сигналів з гальванічною розв'язкою;
чотири вихідні лінії в стандарті "струмова петля";
два змінних резистори й операційні підсилювачі для подачі вхідних сигналів на АЦП;
вісім кнопок для ручного завдання дискретних сигналів;
лінії в стандарті ТТЛ із програмним вибором напрямку передачі на основі мікросхеми ДО580ВВ55;
убудований генератор з регульованою вручну частотою формування імпульсів (вихід генератора можна комутирувати на рахунковий вхід таймерів Т0 і Т2, вхід керування захватом/перезавантаженням T2EX основні мікроконтролери або на рахункові входи таймерів Т0 і Т1 периферійного мікроконтролера AVR ATmega16);
двунаправленный канал послідовної передачі даних у стандарті RS-232 для завантаження програми користувача й реалізації двостороннього обміну даними з ПЭВМ у процесі виконання програми користувача;
інтерфейс SPI для внутрісхемного завантаження програми MONITOR;
інтерфейс SPI для внутрісхемного завантаження програми керування периферійним мікроконтролером AVR ATmega16.
Що входити до складу блоку індикації УУМС-2, вкажіть особливості складових та покажіть їх на схемі.
Засоби індикації:
індикатор включення живлення, розміщений на друкованій платі;
лінійка з 8 светодиодов;
чотири семисегментных індикатори й светодиод індикації знака;
Жки-дисплей на 10 позицій.
Попищіть принцип роботи 10-розрядного РКІ та особливості обміну інформацією між їм та МК.
Жки-дисплей типу МЭЛТ-MT10T7-7 дозволяє відображати довільні символи на кожній з 10 семисегментных позицій. Сигнали керування ЖКИ повинні формуватися програмно у вигляді послідовності байтів і записуватися у внутрішні регістри Жки-дисплея.
У системі УУМС-2 ЖКИ-дисплей підключений до шини даних через регістр КР1533ИР22 (DD17). Інформація записується в регістр по сигналі not(CS_LCD + WR). Вихідні буферы регістра увесь час відкриті, що забезпечує постійне надходження сигналів керування на Жки-дисплей. Розподіл вихідних ліній регістра керування Жки-дисплеем показане в табл.5. У схемі ці сигнали мають префікс LCD_ і видаються через схемне рознімання J4.
![]()
Таблиця 2- Структура байта керування Жки-дисплеем
Розряди DB3-DB0 представляють номер позиції відображення й молодшу або старшу частину коду керування семисегментной цифрою, відображуваної в потрібній позиції Жки-дисплея. Старший, 7-й розряд використається для керування светодиодом знака блоку ССИ.
При виводі знака для блоку ССИ рекомендується використати код s0110000b, де "s"- значення знака ("1" - мінус, "0" - плюс). Такий код блокує доступ до Жки-дисплею.
Як здійснюється зв'язок в УУМС-2 із зовнішнім середовищем. Покажіть відповідні пристрої на схемі.
живлення УУМС-2 (+5У, +12У, -12У, GND) на розніманні DB-9;
послідовний канал RS-232 (Tx, Rx, GND) на розніманні DB-9;
інтерфейс SPI для внутрісхемного програмування периферійного мікроконтролера ATmega16 на розніманні DB-9;
п'ять вхідних лінії АЦП і лінія GND на розніманні DB-9;
видача напруг живлення зовнішнім модулям (+5У, +12У, -12У, GND), точність підтримки напруг ±5%;
вихідний сигнал блоку ЦАП на BNC-коннекторе (для осцилографа);
вихідні сигнали ШИМ-импульсов і вихідний сигнал блоку ЦАП на розніманні DB-9;
один із ШИМ продублирован на BNC-коннекторе;
входи-виходи ТТЛ сигналів на розніманні DB-25;
сигнали переривань INT0, INT1, сигнали рахункових імпульсів T0, T2 і входи керування захватом/перезавантаженням T2EX таймерів основного мікроконтролера AT89S8252 на розніманні DB-15;
сигнал переривання INT0, сигнали рахункових імпульсів для таймерів T0, T1 периферійного МК ATmega16 на розніманні DB-9;
вхідні сигнали ліній з гальванічною розв'язкою й вихідні сигнали блоків "струмова петля", лінія +5У на розніманні DB-15.
Які функції виконують механічні перемикачі та кнопки. Покажіть відповідні пристрої на схемі.
скидання (переклад у режим завантаження програми користувача);
пуск (перехід на виконання програми користувача) з електронним блокуванням запису на згадку програм користувача;
ручна подача переривання INT0 основного мікроконтролера;
ручна подача рахункових імпульсів для таймера Т0 основного МК;
кнопки з фіксацією положення (8 шт.) для завдання дискретних сигналів.
Опишіть конструкцію лабораторного стенду.
Конструкція УУМС являє собою пластмасовий корпус плоскої прямокутної форми з похилою верхньою панеллю, у якому розміщається друкований вузол системи. Верхня частина корпуса виконана із прозорого матеріалу.
Рознімання для підключення кабелів живлення, зв'язку з ПЭВМ і зовнішнім устаткуванням (датчиками, виконавчими механізмами й т.п.) розташовані на бічних і задніх панелях корпуса. Кнопки керування роботою й завдання сигналів (механічні перемикачі) розташовані на верхній панелі корпуса УУМС і мають пояснювальні написи.
Корпус УУМС-2 є розбірним і складається із чотирьох основних частин:
верхньої частини корпуса;
нижньої частини корпуса;
прозорої верхньої панелі;
задньої панелі, на якій установлені рознімання.
Основні кріпильні гвинти розташовані на днище нижньої частини корпуса. Прозора панель кріпиться до верхньої половини корпуса окремими гвинтами. При знятті прозорої панелі відкривається доступ до друкованого вузла УУМС-2, зокрема, до технологічного рознімання інтерфейсу SPI для завантаження системної програми MONITOR на згадку основного мікроконтролера AT89S8252.
Всі рознімання, розташовані на корпусі УУМС, мають написи, що пояснюють. Типи рознімань (качана/розетка) підібрані таким чином, щоб розташовані поруч рознімання з однаковою кількістю виводів мали різний тип. Рознімання Вхідне живлення й Вихідне живлення однакові по підключенню й використанню.
Індикатор включення живлення й лінійка светодиодов розташовані безпосередньо на друкованій платі й видні через прозору панель.
З чого складається системний інтерфейс МК AT89S8252 та на якій елементній базі його реалізовано.
16-розрядна шина адреси (ША), позначувана А0-А15;
8-розрядна шина даних (ШД), позначувана D0-D7;
сигнал керування читанням із зовнішньої пам'яті програм - #PSEN;
сигнал керування читанням із зовнішньої пам'яті даних - #RD;
сигнал керування записом у зовнішню пам'ять даних - #WR.
Мікроконтролер AT89S8252 при роботі із зовнішньою пам'яттю використає свій порт Р0 у режимі тимчасового мультиплексування - спочатку видається молодшої частини адреси А0-А7, а потім передаються дані D0-D7. Тому для демультиплексирования інформації й формування роздільних системних шин адреси й даних застосований буферний каскад на регістрах КР1533ИР22 (мікросхеми DD3 й DD5) і шинному формувачі КР1533АП6 (мікросхема DD2). Сигнал ALE, що супроводжує видачу адреси зовнішньої пам'яті з мікроконтролера, використається для стробирования запису молодшої частини адреси в регістр DD5 (лінії A0-A7). Регістр DD3 використається як буфер, тому його тактирующий вхід З увесь час активний - "1".
Логічні елементи И мікросхеми DD13 буферируют сигнали #RD й #WR перед їхнім використанням у системі. Далі ці сигнали використаються для формування сигналів керування мікросхемами буфера шини даних і зовнішньої пам'яті УУМС-2 (Сигнали іменовані як RD й WR, але логіка залишається інверсної).
Вкажіть призначення виводів МК AT89S8252 та покажіть їх на схемі.
| Контакт | Назва ланцюга | Призначення |
| 1 | DIn1+ | Анодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 1 |
| 2 | DIn1– | Катодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 1 |
| 3 | DIn2+ | Анодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 2 |
| 4 | DIn2– | Катодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 2 |
| 5 | DIn3+ | Анодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 3 |
| 6 | DIn3– | Катодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 3 |
| 7 | DIn4+ | Анодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 4 |
| 8 | DIn4– | Катодний ланцюг опторазвязки дискретного сигналу 4 |
| 9 | VСС | Вихід живлення +5У |
| 10, 11 | GND | Загальний |
| 12 | DOut1 | Дискретний вихід 1 у стандарті "струмова петля" |
| 13 | DOut2 | Дискретний вихід 2 у стандарті "струмова петля" |
| 14 | DOut3 | Дискретний вихід 3 у стандарті "струмова петля" |
| 15 | DOut4 | Дискретний вихід 4 у стандарті "струмова петля" |
Назвіть типи послідовних інтерфейсів, які обслуговують основний МК лабораторного стенді. Та на яких сигналами смороду подані на принциповій схемі УУМС-2. Покажіть з'єднувачі цих інтерфейсів на лабораторному стенді.
Запис нової системної програми MONITOR в основний мікроконтролер з ПЭВМ може бути зроблена через послідовний інтерфейс SPI, що представлений сигналами #SS, MOSI, MISO й SCK. Ці сигнали надходять на мікроконтролер тільки через схемне рознімання J2, розташований безпосередньо на друкованій платі й не має відповідного рознімання на корпусі УУМС-2. Таким чином, користувач не має безпосередньої можливості змінювати програму MONITOR. Дана програма може бути записана за допомогою спеціального завантажника AEC_ISP.exe.
Двунаправленный канал послідовної передачі даних у стандарті RS-232 для завантаження програми користувача й реалізації двостороннього обміну даними з ПЭВМ у процесі виконання програми користувача;
Вкажіть типи буферних схем, використаних в УУМС-2. Їх призначення та особливості роботи.
Дайте визначення адресного простору мікропроцесорної системи та розпишіть його розподіл в УУМС-2.
Адресний простір УУМС складається з областей, состав яких показаний у табл.2. Варто звернути увагу, що внутрішні адресні області основного й периферійного мікроконтролерів мають типову схему адресації відповідно до архітектури кожного з них. Так, внутрішня пам'ять програм основного мікроконтролера AT89S8252 займає діапазон адрес 0000 - 1FFFh (8Кбайт). У цій області розташована системна керуюча програма MONITOR. Внутрішня пам'ять програм периферійного мікроконтролера ATmega16 є самостійним адресним простором і займає діапазон адрес 0000 - 3FFFh (16 Кбайт). Докладніше про структуру внутрішніх адресних областей мікроконтролерів можна прочитати в.
Всі пристрої системи, зовнішні стосовно основного мікроконтролера, взаємодіють із ним через шину даних. При цьому сигнали вибірки кристала для кожного пристрою генеруються відповідно до апаратної адреси цього пристрою, представленим у табл.4.
Таблиця 4 - Структура адресного простору УУМС-2
| Діапазон адрес | Пристрій | Фізична реалізація або буфер | Сигнали вибору кристала |
| 2000h – 3FFFh | Пам'ять програм користувача ( 8 Кбайт ) – тільки читання. | ОЗУ КР537РУ17 (DD9) | CS1 |
| 4000h – 7FFFh | Пам'ять даних користувача ( 16 Кбайт ) | ОЗУ КР537РУ17 (DD11, DD12) | CS2, CS3 |
| FFF0h | 10-позиційний жидкокристаллический дисплей | Регістр DD17 | CS_LCD |
| FFF1h | Лінійка светодиодов | Регістр DD16 | CS_LED |
| FFF2h | Лінійка перемикачів (ручне уведення дискретних сигналів) | Регістр DD18 | CS_BTN |
| FFF3h | Дискретні входи, дискретні виходи | Два 4-бітових регістри в DD19 | CS_DIDO |
| FFF4h |
Периферійний мікроконтролер ATmega16 (убудовані АЦП, ШИМ, таймери й ін.) |
Регістр прийому й регістр передачі із загальною адресою; DD26 й DD25 | CS_AVR |
| FFF5h, FFF6h | Цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) | Регістри DD30, DD31 | CS_DAC_LOW CS_DAC_HI |
| FFF7h – FFFAh | Блок семисегментных індикаторів (4 ССИ) | Регістри DD34, DD36–DD38 | CS_SSI 0, CS_SSI1, CS_SSI2, CS_SSI3 |
| FFFBh | Вільна адреса | – | – |
| FFFCh – FFFFh | Паралельний програмувальний інтерфейс – ППИ (три 8-розрядних порти вводу-виводу з рівнями ТТЛ і регістр керування) | КР580ВВ55 (DD24) | CS_PPIA, CS_PPIB, CS_PPIC, CS_PPIU; об'єднані в загальний сигнал CS_PPI елементом DD29-1 |
Вкажіть функції адресного селектора та особливості його розподілу в лабораторному стенді.
Адресний селектор (дешифратор адреси) у складі УУМС призначений для формування сигналів дозволу роботи пам'яті й всіх периферійних блоків системи. Ці сигнали формуються на основі інформації, видаваної мікроконтролером на шину адреси. Адресний селектор складається із двох частин:
адресний селектор зовнішньої пам'яті;
адресний селектор периферійних пристроїв системи.
Адресний селектор пам'яті реалізований на одному з дешифраторів у складі мікросхеми КР1533ИД14 (DD10-1). На підставі адресних сигналів А13-А15 він формує сигнали вибору кристала CS1 для пам'яті програм або сигнали CS2, CS3 для мікросхем пам'яті даних.
Адресний селектор периферійних пристроїв є двухкаскадным. Перший каскад реалізований на іншому дешифраторі з мікросхеми КР1533ИД14 (DD10-2). На підставі адресних сигналів А14, А15, що надходять на дешифратор, і сигналів А12 й А13 (об'єднаних по И-НІ на елементі DD8-1), що дозволяють його роботу, він формує сигнал керування для другого каскаду адресного селектора. Активний рівень "0" цього сигналу буде отриманий тільки при комбінації А12 = А13 = А14 = А15 = 1. Додатковий сигнал керування для другого каскаду формується 8-входовым елементом И-НІ мікросхеми DD7 на основі адресних сигналів А4-А11, причому активний рівень "0" також виходить тільки при рівності "1" всіх сигналів А4-А11 одночасно (адреса FFF_h).
Другий каскад адресного селектора периферійних пристроїв побудований на дешифраторі КР1533ИД3 (DD6) з організацією 4?16. На підставі сигналів керування (коли обоє рівні "0") і адресних сигналів А0-А3 цей дешифратор формує сигнали дозволу роботи (вибору кристала) периферійних пристроїв.
Які типи символів можуть виводитись на індикацію, використаного в лабораторному стенді знакосинтезуючого індикатора. Як здійснюється управління цим процесом.
Вкажіть призначення та особливості реалізації блоку уводу-виводу дискоетних сигналів з гальванічною розв'язкою.
Дискретні сигнали з гальванічною розв'язкою можуть передаватися на вилучене встаткування або на пристрої, рівні сигналів у які відрізняються від рівнів ТТЛ.
У системі УУМС-2 реалізовані схеми прийому чотирьох вхідних дискретних сигналів з гальванічною розв'язкою на оптоэлектронных ключах ДО293ЛП1А (DA1-DA4). Кожна лінія прийому дискретного сигналу з боку схемного рознімання J7 DINPUTS є двухпроводной (анодна (DIn_+) і катодна (DIn_-) ланцюга светоизлучателя в оптоэлектронном ключі). Струм спрацьовування оптоэлектронного ключа становить 15 м, а граничний струм - 40 ма. Таким чином, можна формувати вхідний сигнал, комутируючи на вхід оптоэлектронного ключа лінію живлення +5У через резистор опором близько 300 Ом.
Важливо помітити, що застосовані оптоэлектронные ключі є інверторами сигналу, тобто при наявності струму 15-20ма через вхідний светодиод на виході ключа присутній сигнал балка. "0", а при відсутності струму - сигнал балка. "1".
На стороні схеми оптоэлектронными ключами формуються сигнали ТТЛ DINPUT0–DINPUT3. Ці сигнали надходять на шину даних через один з 4-бітових регістрів мікросхеми КР1533ИР34 (DD19-2).
Інформація може бути прочитана з регістра DD19-2 по сигналі (CS_DIDO + RD), що подається на вхід дозволу видачі #OE регістра DD19-2 і відкриває його вихідні буферы. На вхід Із синхронізації запису в регістр поданий рівень "1", що забезпечує постійну фіксацію в регістрі поточних сигналів з оптоэлектронных ключів DA1-DA4.
Схеми видачі чотирьох вихідних дискретних сигналів DOut1-DOut4 забезпечують стандарт "струмова петля", тобто логічному рівню "0" відповідає струм 0 ма, а логічному рівню "1" - струм 20 ма. Такі значення струмів забезпечуються резисторами R40-R43, включеними в колекторні ланцюги транзисторів VT1-VT4. на приймаючій стороні інтерфейсу "струмова петля" повинен бути включений оптоэлектронный ключ (светодиод), причому його анод підключається до ланцюга VCC джерела сигналу, а катодний ланцюг - до резистора колекторного ланцюга джерела сигналу. Таким чином, светодиод оптоэлектронного ключа схеми-приймача є частиною колекторного ланцюга вихідного транзистора схеми-джерела.
Вихідні транзистори VT1-VT4 підключені до шини дані системи через інший 4-бітовий регістр у мікросхемі КР1533ИР34 (DD19-1). Інформація записується в регістр DD16 по сигналі not(CS_DIDO + WR). Вихідні буферы регістра DD19-1 увесь час відкриті, що забезпечує підтримку рівнів сигналів, записаних у регістр, на ланцюзі бази транзисторів VT1-VT4.
Хоча групи вхідних і вихідних сигналів підключаються до шини даних через окремі 4-бітові регістри, однак обидва регістри мають той самий системну адресу FFF3h. Прийом і видача даних виробляються шляхом читання або запису байта за адресою FFF3h, причому при читанні й записі використаються ті самі молодші розряди D0-D3 шини даних.
З якою метою в де-яких блоках мікропроцесорної системи застосовується елементи гальванічної розв'язки.
Наведіть усі відомі вам типи елементів гальванічної розв'язки та поясніть їх принцип роботи. Покажіть на схемі УУМС-2 ці елементи та поясніть їх функції.
Які функції покладено на периферійний МК стенду УУМС-2.
Інтерфейс між периферійним мікроконтролером і системною шиною даних реалізований на основі двох зустрічно включених регістрів КР1533ИР22, що мають однакову системну адресу FFF4h.
Таким чином, передача даних від основного контролера на периферійний виконується шляхом запису байта в зовнішній регістр за адресою FFF4h. Периферійний контролер може прочитати байт із цього регістра, видавши низький рівень по лінії AVR_RD. Для передачі даних основному контролеру периферійний повинен видати бать даних на свій порт PC і сформувати високий рівень по лінії AVR_WR. При цьому дані фіксуються в регістрі, і можуть бути прочитані основним контролером за адресою FFF4h.
Для пересилання даних від основного контролера до периферійного використаний регістр DD25. Входи цього регістра підключені до шини даних D0–D7, а виходи – лініями AVR_D0 – AVR_D7 до порту PC (лінії PC0–PC7) периферійного мікроконтролера. Запис у регістр DD25 по шині даних тактируется сигналом not(CS_AVR + WR), що подається на вхід С. Читання із цього регістра в периферійний мікроконтролер виробляється по низькому рівні сигналу AVR_RD, що подається на вхід дозволу видачі #OE. Сигнал AVR_RD повинен програмно формуватися периферійним мікроконтролером на лінії PD0 порту PD.
Для пересилання даних від периферійного мікроконтролера до основного використаний регістр DD26. Входи цього регістра підключені лініями AVR_D0 – AVR_D7 до порту PC (лінії PC0–PC7) периферійного мікроконтролера, а виходи – до шини даних D0–D7. Запис у регістр DD26 від периферійного мікроконтролера тактируется високим рівнем сигналу AVR_WR, що подається на вхід С. Сигнал AVR_WR повинен програмно формуватися периферійним мікроконтролером на лінії PD1 порту PD. Читання з регістра DD26 по шині даних в основний мікроконтролер виробляється по сигналі not(CS_AVR + RD), що подається на вхід дозволу видачі #OE.
Для запиту даних і підтвердження читання основний і периферійний контролери можуть обмінюватися сигналами PRRQ (запит даних) і PRANS (підтвердження). Рекомендується використати активний низький рівень цих сигналів. Крім того, периферійний контролер може генерувати запит на переривання основного контролера (лінія #INT1_AVR), при цьому основний контролер одержує переривання по лінії #INT1 (низький рівень або зріз сигналу).
Таким чином, наявне апаратне з'єднання дозволяє реалізувати різні види протоколів обміну між основним і периферійним мікроконтролерами (синхронний, асинхронний по запиті, командний і т.п.).
Вкажіть архітектурні особливості периферійного МК.
У блоці периферійного мікроконтролера реалізована схема прийому аналогових сигналів від зовнішнього встаткування. Є технічна можливість подавати на АЦП у складі мікроконтролера AVR кожної з восьми аналогових сигналів (напруга уніполярне від 0 до +5У). Всі лінії прийому аналогових сигналів ADC0-ADC7 буферированы за допомогою операційних підсилювачів. У схемі використані мікросхеми підсилювачів TL072, що містять по двох ідентичних підсилювача на кристалі - DA9-DA12. Оскільки входи АЦП у складі периферійного мікроконтролера працюють в уніполярному режимі, на вході кожного підсилювача встановлений стабілітрон (VD15 - VD22), що забезпечує блокування вхідної напруги негативної полярності. Використання аналогових входів