Засоби управління перевантаженнями і політики відкидання пакетів
Размещено на /
ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯМИ І ПОЛІТИКИ ВІДКИДАННЯ ПАКЕТІВ
Вступ
Механізми запобігання перевантаженню і різні політики відкидання пакетів призначені на основі аналізу мережного трафіка відслідковувати вузькі місця в мережі і не допускати виникнення на цих ділянках перевантажень. В умовах перевантаження ці механізми забезпечують тільки пільгову обробку пріоритетного трафіка. Але на практиці часто виникає ситуація, що пакет, який тільки-но надійшов, необхідно поставити у чергу, що вже досягла свого максимального розміру. У результаті деякі пакети слід відкинути. У найпростішому випадку застосовується політика "відкидання хвоста" (tail drop), відповідно до якої відкидаються пакети, які тільки-но надійшли.
Однак політика "відкидання хвоста" призводить до виникнення ефекту глобальної синхронізації – одночасного (синхронного) перезапуску алгоритмів повільного старту множини ТСР-джерел. Крім небажаної зміни розмірів черги, цей ефект здатний також призвести до зростання джитера, затримки пакетів трафіка і зниження продуктивності всієї мережі. Більш ефективними є механізми превентивного управління перевантаженнями, до яких належать алгоритми RED і його модифікації WRED і DWRED.
1. Алгоритм довільного раннього виявлення RED
Алгоритм довільного раннього виявлення (Random Early Detection –RED) є алгоритмом активного управління чергою і має істотні переваги в порівнянні з традиційним механізмом "відкидання хвоста". Механізм RED використовує превентивний підхід до запобігання перевантаженню мережі та замість очікування фактичного переповнення черги, як при "відкиданні хвоста", RED починає відкидати пакети з ненульовою імовірністю, коли середній розмір черги перевищить певне мінімальне граничне значення. Імовірнісний підхід до відкидання пакетів дозволяє бути впевненими в тому, що механізм RED відкине пакети усього лише декількох довільно обраних потоків, тим самим дозволяючи уникнути ефекту глобальної синхронізації.
Механізм раннього довільного виявлення RED націлений на:
• мінімізацію джитера затримки пакетів шляхом контролю за середнім розміром черги;
• запобігання ефекту глобальної синхронізації ТСР-трафіка;
• забезпечення неупередженого обслуговування трафіка, що характеризується короткочасними сплесками;
• строге обмеження максимального середнього розміру черги (шляхом уведення максимального порога).
Головна мета механізму RED полягає в мінімізації середнього розміру черги, а виходить, і результуючої затримки пакетів трафіка.
У рамках механізму RED уводиться ряд параметрів:
–
мінімальне
граничне значення
розміру черги,
при перевищенні
якого чергою
починається
процес відкидання
пакетів. Найменше
значення, що
рекомендується,
пакетів;
–
максимальне
граничне значення,
при перевищенні
якого відкидаються
всі пакети,
які тільки-но
надійшли. Значення,
що рекомендується,
;
– це експонентний
ваговий коефіцієнт,
який бере участь
в обчисленні
середнього
розміру черги
і визначає
відносний
внесок попереднього
середнього
і поточного
розміру черги
(миттєвий розмір)
у новий середній
розмір черги,
що обчислюється
за формулою
,
(1)
де рекомендоване
значення
=9;
– знаменник
граничної
імовірності
(mark probability denominator), який
визначає імовірність
відкидання
пакетів при
досягненні
середнім розміром
черги максимального
граничного
значення
.
У загальному
випадку
,
(2)
де рекомендоване
значення
=10.
При реалізації
алгоритму RED у
залежності
від співвідношень
середньої
довжини черги
і введених
граничних
значень можливі
три ситуації
(табл. 1). На рис.
1 наведений
характерний
для механізму
RED графік залежності
імовірності
відкидання
пакетів
від середнього
розміру черги
.
Таблиця 1 – Дії механізму RED
| Умова | Дія |
|
|
Пакети
не відкидаються
( |
|
|
Частина
пакетів відкидається.
Імовірність
відкидання
|
|
|
Усі
нові пакети
відкидаються
( |

Рисунок 1 –
Графік залежності
імовірності
відкидання
пакетів
(
) для механізму
RED
Якщо ж середній розмір черги досить невеликий і знаходиться нижче мінімального граничного значення, механізм RED не здатний забезпечити істотних переваги в порівнянні з традиційними механізмами управління чергами. З іншого боку, при затяжному періоді перевантаження мережі поведінка механізму RED, незважаючи на довгу чергу і високе максимальне граничне значення, аналогічна поведінці класичного механізму "відкидання хвоста". Отже, основне призначення механізму RED полягає в згладжуванні сплесків трафіка і попередженні тривалого перевантаження мережі за допомогою повідомлення джерел трафіка про необхідність зниження інтенсивності передачі інформації. Якщо джерела виявлять здатність до взаємодії й одночасно зменшать інтенсивність переданого трафіка, це допоможе запобігти перевантаженню мережі. У іншому випадку середній розмір черги досить скоро досягне максимального граничного значення, що призведе до відкидання всіх пакетів, які надходять.
Фактично
механізм довільного
раннього виявлення
RED базується
на обчисленні
середнього
розміру черги
,
що визначає
припустимий
рівень сплеску
трафіку в черзі,
та обчисленні
імовірності
відкидання
пакетів
,
яка визначає
частоту відкидання
пакетів для
заданого середнього
розміру черги.
Зверніть увагу,
що при визначенні
імовірності
відкидання
пакетів механізм
RED обчислює не
поточний, а
експонентно
зважений середній
розмір черги
(1). Використання
механізмом
RED середнього
розміру черги
обумовлено
прагненням
реагувати
тільки на
довготривале
перевантаження
мережі, а не на
короткочасні
сплески трафіка.
Під час розрахунку
досить важливим
є правильний
вибір вагового
коефіцієнта
.
Збільшення
експонентного
вагового коефіцієнта
призведе до
домінування
попереднього
середнього
розміру черги
над її поточним
розміром
в аспекті обчислення
нового середнього
розміру черги
.
Навпаки, зменшення
експонентного
вагового коефіцієнта
приведе до
зростання
значущості
поточного
розміру черги
при обчисленні
її нового середнього
розміру.
Нижче наведена формула для розрахунку експонентного вагового коефіцієнта:
,
(3)
де В – смуга пропускання вихідного каналу передачі інформації в пакетах розміром MTU байтів.
Оскільки це не впливає на кінцевий результат, краще використовувати значення MTU, яке дорівнює 1500 байт, для всіх каналів передачі інформації навіть у тому випадку, якщо дійсне значення MTU дорівнює 4470 байт.
Наприклад,
для каналу DS3
(45 Мбіт/с) В = (45 Мбіт/с
/ 8) / 1500 = 3750. Отже, експонентний
ваговий коефіцієнт
.
Мінімальне і максимальне граничні значення можна встановити рівними 0,03В и 0,1В відповідно. Знаменник граничної імовірності при цьому варто установити рівним 1.
У табл. 2 наведено рекомендовані значення параметрів механізму для ліній зв'язку DS1, DS3, ОСЗ і ОС12. При використанні механізму WRED ці значення є рекомендованими значеннями для трафіка IP-пріоритету 0.
Таблиця 2 – Рекомендовані значення параметрів механізму RED для різних ліній зв'язку
| Швидкість передачі в лінії зв'язку | Експонентний ваговий коефіцієнт | Мінімальне граничне значення | Максимальне граничнезначення | Знаменник граничної імовірності |
| DS1 | 4 | 4 | 13 | 1 |
| DS3 | 9 | 112 | 375 | 1 |
| ОСЗ | 10 | 388 | 1292 | 1 |
| ОС12 | 12 | 1550 | 5167 | 1 |
2. Зважений алгоритм довільного раннього виявлення WRED
Зважений
алгоритм довільного
раннього виявлення
(Weighted Random Early Detection, WRED) є модифікацією
алгоритму RED і
надає різні
рівні обслуговування
на підставі
значення поля
IP-пріоритету.
Це здійснюється
шляхом настроювання
окремо для
кожного рівня
пріоритету
таких параметрів
механізму RED
як
,
,
та, як результат,
імовірності
відкидання
пакетів
.
Іншими словами,
механізм WRED
забезпечує
більш інтенсивне
відкидання
низькопріоритетних
пакетів і менш
інтенсивне
відкидання
високопріоритетних.
Стандартне
мінімальне
граничне значення
для трафіка
пріоритету
0 складає половину
максимального
граничного
значення (рис.
2). Для порівняння
на рис. 2 наведений
також профіль
WRED для трафіка
з IP пріоритетом
3.

Рисунок 2 – Профілі WRED для трафіка з IP-пріоритетами 0 і 3
Значення параметрів WRED, що використовуються за замовчуванням у продуктах Cisco, наведені в табл. 3, 4. Зверніть увагу, що мінімальне граничне значення для високопріоритетного трафіка має бути більше, ніж мінімальне граничне значення для низькопріоритетного трафіка. Це необхідно для забезпечення строгої черговості відкидання пакетів, відповідно до якої першими відкидаються низькопріоритетні пакети.
Таблиця 3 – Профілі Cisco для WRED на основі пріоритетів, які використовуються за замовчуванням
| IP-пріоритет |
Мінімальне граничне значення,
|
Максимальне граничне значення,
|
Знаменник
граничної
імовірності,
|
Максимальний
відсоток
відкинутих
пакетів,
|
| 0 | 20 | 40 | 10 | 10% |
| 1 | 22 | 40 | 10 | 10% |
| 2 | 24 | 40 | 10 | 10% |
| 3 | 26 | 40 | 10 | 10% |
| 4 | 28 | 40 | 10 | 10% |
| 5 | 31 | 40 | 10 | 10% |
| 6 | 33 | 40 | 10 | 10% |
| 7 | 35 | 40 | 10 | 10% |
| RSVP | 37 | 40 | 10 | 10% |
Таблиця 4 – Профілі Cisco для WRED на основі DSCP, які використовуються за замовчуванням
| DSCP |
Мінімальне
граничне
значення,
|
Максимальне
граничне
значення,
|
Знаменник
граничної
імовірності,
|
Максимальний
відсоток
відкинутих
пакетів,
|
| AF11, AF21, AF31, AF41 | 33 | 40 | 10 | 10% |
| AF12, AF22, AF32, AF42 | 28 | 40 | 10 | 10% |
| AF13, AF23, AF33, AF43 | 24 | 40 | 10 | 10% |
| EF | 37 | 40 | 10 | 10% |
Алгоритм WRED можна реалізувати як на центральному процесорі маршрутизатора, так і в розподіленому режимі. Коли алгоритм WRED виконується на центральному процесорі маршрутизатора, то він застосовується до вихідної черги інтерфейса, а граничні значення визначаються в так:
,
,
де
– розмір вихідної
черги утримання.
3. Алгоритм WRED на основі потоку (flow WRED)
Алгоритм
WRED на основі потоку
(flow WRED) є модифікацією
алгоритму WRED,
що передбачає
штрафування
потоків, які
займають надмірну
частку ресурсів.
Це зв'язано з
тим, що під час
перевантаження
мережі неадаптивні
потоки (UDP-трафік)
передають дані
з набагато
більшою інтенсивністю,
ніж потоки, що
володіють
здатністю до
адаптації
(TCP-трафік). З метою
забезпечення
рівномірного
обслуговування
активних потоків
трафіка механізм
WRED класифікує
усі пакети в
черзі в залежності
від їхнього
пріоритету
і потоку трафіка,
до якого вони
належать. Крім
цього, WRED підтримує
інформацію
про стан всіх
активних потоків
(active flows), тобто потоків,
хоча б один
пакет яких
поставлений
на обробку в
яку-небудь з
черг. Інформація
про стан активних
потоків використовується
для визначення
справедливої
частки виділених
потокові ресурсів
черги, а також
для виявлення
і штрафування
потоків, що
віднімають
надмірно великий
обсяг ресурсів.
Щоб механізм
WRED адекватніше
реагував на
сплески потоків
трафіка, необхідно
збільшити
справедливу
частку ресурсів
для кожного
потоку шляхом
застосування
так званого
коефіцієнта
масштабування.
Справедлива
частка ресурсів
черги, яка
виділяється
активному
-му
потоку –
без урахування
коефіцієнта
масштабування
обчислюється
як
,
(4)
з урахуванням
коефіцієнта
масштабування
![]()
.
(5)
Тут
– розмір черги
потоку
;
– кількість
активних потоків.
Потік, вимоги якого перевищують справедливу частку ресурсів з урахуванням коефіцієнта масштабування, штрафується шляхом збільшення ненульової імовірності відкидання для всіх нових пакетів цього потоку.
Як приклад
розглянемо
дії, що застосовуються
механізмом
WRED на основі потоку
по відношенню
до тільки-но
поставленого
в чергу пакета.
При визначенні
імовірності
відкидання
пакета механізм
WRED на основі потоку
враховує як
значення поля
IP-пріоритету
пакета, так і
інформацію
про стан активних
потоків. Від
IP-пріоритету
пакета залежать
сконфігуровані
(або стандартні)
мінімальне
і максимальне
граничні значення.
Якщо середній
розмір черги
нижче мінімального
граничного
значення
,
то імовірність
відкидання
пакета
встановлюється
рівною нулю
(цей пакет не
буде відкинутий).
Якщо ж
<
<
,
то враховується
інформація
про стан активних
потоків трафіка.
Так, якщо пакет
належить потокові,
що перевищив
справедливу
частку ресурсів
з урахуванням
коефіцієнта
масштабування,
механізм WRED
збільшує імовірність
відкидання
цього пакета
шляхом зменшення
відповідного
максимального
граничного
значення:
.
(6)
Ненульова
імовірність
відкидання
пакета розраховується
на підставі
мінімального
і нового максимального
граничного
значення. Оскільки
результатом
зниження
максимального
граничного
значення є
істотне збільшення
кута нахилу
кривої імовірності
відкидання
(рис. 3), шанси
пакета бути
відкинутим
різко зростають.

Рисунок 3 – Графік імовірності відкидання пакета при використанні механізму WRED
Якщо ж потік трафіка не перевищує справедливої частки ресурсів з урахуванням коефіцієнта масштабування, то ненульова імовірність відкидання пакета розраховується за стандартним методом (2).
Коли середній
розмір черги
перевищує
максимальне
граничне значення
>
,
механізм WRED на
основі потоку
відкидає всі
пакети, призначені
для постановки
в чергу.
4. Механізм явного повідомлення про перевантаження ECN
Механізм явного повідомлення про перевантаження (Explicit Congestion Notification, ECN) замість відкидання пакета використовує відповідне маркування заголовка пакета. Для реалізації механізму явного повідомлення про перевантаження в заголовку IP-пакета виділяється спеціальне ECN-поле довжиною два біта (рис. 4).

Рисунок 4 – Заголовок IP-пакета (RFC 3168)
Установка джерелом ТСР-з'єднання біта ЕСТ (ECN-Capable Transport, транспортування даних з підтримкою поля ECN) вказує на здатність кінцевих пристроїв транспортного протоколу до інтерпретації поля ECN. Біт СЕ (Congestion Experienced – виявлена помилка) установлюється маршрутизатором з метою повідомлення кінцевих вузлів з'єднання про перевантаження мережі.
Приклад використання механізму ECN наведений на рис. 5. Для успішної роботи механізму ECN TCP-джерело і TCP-одержувач мають повідомити один одного про підтримку поля ECN. З цією метою TCP-джерело встановлює в заголовку пакета біти ECN у 01 (або 10) і передає пакет