Xreferat.com » Рефераты по информатике и программированию » Віртуальний вимірювальний комплекс на базі учбового лабораторного стенду EV 8031

Віртуальний вимірювальний комплекс на базі учбового лабораторного стенду EV 8031

1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного комп’ютера та екраном іншого – 2,5 м.

Категорія будинку за пожежонебезпекою – категорія В [6]. До цієї категорії належать приміщення, в яких знаходяться тверді пальні речовини та матеріали (при запаленні стороннім джерелом продовжують горіти після його зникнення).

Клас приміщення за пожежонебезпекою П-IІа [6].

Ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій триповерхового будинку з категорією пожежонебезпеки В – I та II [6].

Клас приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом – приміщення з підвищеною небезпекою, тому що в ньому є можливість одночасного дотику людини до маючих з’єднання з землею металоконструкцій будинку, технологічним апаратом, механізмом та ін. з одного боку, та до металевих конструкцій – з іншого [7].

Помешкання повинно бути світлим, сухим i теплим. Підлоги роблять рівними, без вибоїв, щільними, мають не слизьку i зручну для чищення поверхню, i утримуються в чистоті. Радіатори i трубопроводи опалювальної i водопровідної систем обладнуються діелектриками (дерев’яними i т.д.) i закриваються огородженнями. Не можна застосовувати огородження з шаруватого паперового пластика i т.п.

Характеристика електричної мережі, що живить електроустаткування, приміщення: перемінний струм, частота 50 Гц, напруга 220 В, режим нейтралі – глухозаземлена нейтраль, споживча потужність комп’ютера 300 Вт.


6.3 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів


У відповідності до ГОСТ 12.0.003–74 [9] при розробці системи, що виконується на комп’ютері, на людину впливають небезпечні та шкідливі фактори, перелік яких приведений в таблиці 7.1.

Таблиця 6.1 – Перелік небезпечних та шкідливих факторів

Найменування небезпечного та шкідливого фактора Джерело виникнення фактора Характер дії на людину Нормируване значення фактора Нормативний доку-мент
Продовження таблиці 6.1
1 2 3 4 5
1. Підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні Екрани та інші по-верхні ЕОМ Мутагенні процеси, що виникли все-редені орга-нізму

Кількість в 1см3 повітря: позитивних іонів Ф=1500..3000, легких негативних іонів Ф=3000..5000

[10]
2. Рентгенівське м’яке випроміню-вання Монітор (ЕПТ) Мутагенні процеси, що виникли все-редені орга-нізму На відстані 5 см від екрану рівень випрмінювання не повинен перевіщу-вати 100 мкр/г [11]
3. Пряма та від-бита блискість Невірне розташу-вання ПК Перевтома зорового аналізатору Покажчик Р=0 [12]
1 2 3 4 5
4. Підвищений рівень статичної електрики Діалект-рична по-верхя ком-п’ютера, джерела живлення Ураження струмом Е≤20 кВ/м [13]
5.Підвищена або знижена темпе-ратура повітря

Підвищена:

недолік провітрюва-ності примі-щення, від-сутність кондиціоне-рів;

Знижена:

погана опа-люваність приміщення

Порушення терморегуля-ції організму

t=22..24°C

[14]
6. Підвищений рівень шуму на робочому місці Друкарська техніка,вен-тиляція, ос-вітлюваль-ний прилад Загальна втома орга-нізму L≤50 дБА [15]
7.Недолік при-роднього освіт-лення Невірне розташу-вання моні-тору, вікон-них прорізів Стомлення зорового аналізатору КПО не нижче 1,5% [12]
8.Підвищена яскравість світла Невірне розташу-вання моні-тору Стомлення зорового аналізатору

В=100 кд/м2

[11]
9.Знижена контрасність Якість монітору Стомлення зорового аналізатору

= 0,9%

В0 – яскравість об’єкту, Вф – яскравість фону

[11]
10.Підвищене значення напруги в електричному ланцюгу Електрична,апаратура Ураження електричним струмом I=0,6 мА [18]
11. Підвищена пульсація світ-лового потоку Лампи ден-ного світла, монітор ЕОМ Стомлення зору

Кп=5%

[11]
12. Виробничий пил Статична електрика, накопичена на поверхні комп’ютера

Подразнення

слизової оболонки

ПДК=4мг/м3

[14]
13. Статична напруга Постійна поза сидін-ня М’язова вто-ма Зниження стати-чної витривалості на 40% [11]
14.Розумова перенапруга Труднощі виробничо-го завдання Загальне фі-зичне стом-лення, зни-ження праце-здатності Зниження витри-валості до вихід-ного 40-50% [11]
15. Перенапруга зорових аналі-заторів Монітор ЕОМ Загальне фі-зичне стом-лення Подовження часу реакції на світло та звук 40-50% [11]

6.4 Виробнича санітарія


Працівники обчислювального центра піддаються впливові шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичної електрики, шумів .

Оператори зазнають психоемоційної напруги.


6.4.1 Метереологічні умови

Метеорологічні умови на виробництві або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°C), рухливість (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.

З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі.

У відповіді до ГОСТ 12.1.005–88 [14] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія роботи.

За затратами енергії розробка програмного продукту є легкою фізичною роботою (сидяча робота, не потребує фізичного напруження) – категорія 1а.

Але дипломна робота характеризується напруженою розумовою працею. Тому обрані оптимальні параметри мікроклімату, що наведені у таблиці 6.2.


Таблиця 6.2 – Оптимальні праметри мікроклімату

Категорія роботи по енергозатратам Пора року

Температура повітря, °С

Відносна вологість повітря,%

Швидкість руху повітря,

м/с

легка 1а Холодна 22-24 40-60 0,1

Тепла 23-25


Приміщення обладнане системами централізованого опалення (загальне парове), кондиціювання повітря та штучною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 [17].

6.4.2 Забезпечення виробничого освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, створюване світлом неба (пряме та відбите) , штучне, здійснюване електричними лампами, та комбіноване.

Природне освітлення підрозділяють на бічне, верхнє, комбіноване.

В приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленності (КПО) не нижче 1,5% [12].

Нормовані значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначаються за формулою:


(6.1)


де – значення КПО для III поясу світлового клімату складає 1,5%,

m – коефіцієнт світлового клімату (для міста Харкова m=0,9%),

c – коефіцієнт сонячності клімату (с=1).

=1,5*0,9*1=1,35%

Загальне освітлення повинно бути рівномірним.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. Даний вид штучного освітлення і використовується на моєму робочому місці.

Дані по нормах освітлення для створення умов нормальної роботи середньої точності містяться у таблиці 6.3.


Таблиця 6.3 – Характеристика виробничого освітлення

Точність зорової роботи Міні-маль-ний розмір об’єк-ту Розряд зорової роботи Під-роз-ряд зоро-вої праці Кон-раст об’єк-ту фо-ну Харак-терис-тика фону Нормоване значення освітлення






Природ-не Штучне






,%

,%

Lmin, лк

Тип ламп
Середня точність 0,5..1 IV В Се-ред-ній Серед-ня 1,5 1,35 500 Га-зо-роз-ряд-ні

Комфортні умови зорової роботи забезпечуються.

Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосувати світильники таких класів світлорозподілу:

- світильники прямого світла - П;

- переважно прямого світла - Н;

- переважно відбитого світла - В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою "Кососвіт". Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися метало галогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів промінювання від 50 до 90 відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200кд/м2 , а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40.

Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП 11-4-79 [12] для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1.4.

Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення. При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи багатолампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.

Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 .

Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/м2.

Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотермінала на повинна перевищувати 40 кд/м2, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м2.

Необхідно передбачити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загально та персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Виробничі приміщення, в яких розташовані ЕОМ, не повинні межувати з приміщеннями, де рівні шуму та вібрації перевищують норму (механічні цехи, майстерні тощо).


6.4.3 Шум

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ [15] ”Шум. Общие требования безопасности", СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПІН 3.3.2-007-98[19]

Для забезпечення нормативних рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31.-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.


6.4.4 Випромінювання вiд екрана

ВДТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гамма тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:

– напруженість електромагнітного поляна відстані 50 см. Навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц – 25 В/м,

у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц – 2,5 В/м,

– щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц – 250 нТл,

у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц – 25 нТл,

– поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В.

Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мкР/г [19].

У помешканнях із дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. У таблиці 6.4 наведені рівні іонізації повітря робочої зони обчислювального центру (ОЦ).

Таблиця 6.4 - Рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ

Рівні Кількість іонів в 1 см повітря

n+ n-
Мінімально необхідні 400 600
Оптимальні 1500-3000 3000-5000
Максимально допустимі 50000 50000

Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.


6.5 Техніка безпеки


Тому що лабораторія, де знаходяться ЕОМ, не є помешканням із підвищеним утриманням механічних, теплових або радіаційних небезпек, але є споживачем електричної енергії (трифазна мережа перемінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц), то в даному помешканні є небезпека поразки людини електричним струмом. Тому при розгляді питань техніки безпеки обмежимося розглядом електробезпеки.

Передбачено такі міри електробезпеки:

– конструктивні заходи електробезпеки;

– схемно-конструктивні заходи електробезпеки;

– експлуатаційні заходи електробезпеки.

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.

Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини поміщені в захисний корпус або мають захисний прошарок ізоляції, що виключає можливість дотику до них, застосовується блоковий монтаж. Живлячий електричний ланцюг має ізоляцію, виконану відповідно до ГОСТ 14254-80 [20]. Ступінь захисту устаткування відповідає IР44

(де 4 захист від твердих тіл розміром більш 1 мм; 4 – захист від бризок) відповідно до ПУЭ-87 [7].

Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* [21] приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи занулення.

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.

Живлення здійснюється від трьох провідної мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт.

Тому що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, то відповідно до ГОСТ 12.1.030-81* [22] із метою захисту від поразки електричним струмом застосовуємо занулення, тому що лабораторія є помешканням із підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, так як можливий одночасний дотик людини до металоконструкцій будинків і т.п., що мають з’єднання з землею з одного боку, і до металевих корпусів електронного устаткування – з іншого.

Занулення – навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою.

Принцип дії занулення – перетворення пробою на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і тим самим автоматично відключити ушкоджену установку від живлячої мережі. Таким захистом є: плавкі запобіжники, що здійснюють захист одночасно від струмів короткого замикання і перевантаження.

Занулення потребує наявності в мережі нульового дроту, глухого заземлення нейтралі джерела струму і повторного заземлення нульового дроту (рис. 6.1).


Рис. 6.1. Принципова схема занулення


1 - корпус електроустановки;

2 - апарати захисту від струмів КЗ (запобіжники);

Ro - опір заземлення середньої точки обмотки джерела струму;

Rп - опір повторного заземлювача нульового захисного провідника;

Iк - струм короткого замикання;

Iн - частина струму короткого замикання, що протікає через нульовий захисний провідник;

Iз - частина струму короткого замикання, що протікає через землю.

По засобу захисту від поразки електричним струмом проектована система відноситься до I класу відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* [21].

Призначення елементів занулення:

– призначення нульового захисного провідника – забезпечити необхідне для відключення установки значення струму однофазного короткого замикання шляхом створення для цього струму ланцюга з малим опором;

– призначення заземлення середньої точки – зниження напруги занулених корпусів (а отже, нульового захисного провідника) щодо землі до безпечного значення при замиканні фази на землю;

– призначення повторного заземлення захисного провідника – зниження напруги щодо землі занулених конструкцій у період замикання фази на корпус як при справній схемі занулення, так і у випадку обриву нульового захисного дроту.

Таким чином, занулення здійснює дві захисних дії – швидке автоматичне відключення ушкодженої установки від живлячої мережі і зниження напруги занулених металевих не струмоведучих частин, що виявилися під напругою, щодо землі.

Первинним джерелом живлення ПЕОМ є трьохпровідна мережа: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора) із регульованою напругою під навантаженням. Напруга мережі подається в розподільну шафу.

У помешканні лабораторії прокладена шина повторного захисного заземлення (заземлюєчий провідник) виконана відповідно до ГОСТ 12.1.030 81* [22], що металево з’єднується з заземленою нейтраллю електроустаткування.

Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднана нейтраль, не більш 0,6 Ом. Шина повторного захисного заземлювача доступна для огляду.

Для роботи з пристроями під високою напругою необхідні наступні запобіжні заходи:

– не підключати і не відключати рознімання кабелів при напрузі мережі;

– технічне обслуговування і ремонтні роботи допускається виробляти тільки при виключеному живленні мережі;

– до роботи допускаються особи, які навчені і які мають групи допуску до роботи на машинах відповідно до ПУЭ-87 [7].


6.6 Пожежна безпека


Пожежна безпека – стан об'єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, що можуть викликати пожежу в розглянутому

помешканні, є:

– несправність електропроводки і приладів;

– коротке замикання електричних ланцюгів;

– перегрів апаратури;

– блискавка.

Помешкання обчислювального центру по пожежній безпеці відноситься до категорії В відповідно до ОНТП-24-86 [6], тому що в обігу знаходяться тверді спалимі речовини і матеріали. Ступінь вогнестійкості будинку – II відповідно до СНиП 2.01.02-85 [8], клас помешкання по пожежній небезпеці П-IIа, відповідно до ПУЭ-87 [7].

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [16] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

– контроль і профілактика ізоляції;

– наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

– для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

– захист від блискавок будівель і устаткування.

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія захисту від блискавок.

Ступінь захисту відповідному класу помешкання П II-а IР44 для устаткування і IР2Х для світильників.

Система пожежного захисту:

– аварійне відключення і переключення апаратури;

– наявність первинних засобів пожежегасіння, вогнегасників ОП-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

– система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

– захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

– використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;

– у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

– навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

– видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

Будівля обчислювального центру відповідає вимогам пожежної безпеки.


6.7 Охорона навколишнього середовища


При вирішенні технічних задач необхідно приділяти особливу увагу питанню взаємодії виробничої середи з навколишньою природною середою. Результат хозяйственної діяльності людини сказується вже не тільки в локальному, але й у регіональному, а у ряді випадків і глобальному масштабах. Охорона навколишнього середовища становиться важливою соціальною та економічною проблемою.

На порозі ІІІ тисячоліття людство знаходиться з досить суперечливим надбанням. З одного боку-бурхливі темпи загальнолюдського прогресу, а з другого-його негативні наслідки прямо протилежної спрямованості. Останні проявляються, насамперед, у надмірному забрудненні навколишнього середовища й інтенсивній його деградації.

В законі Украйни про охорону навколишнього середовища регламентується «Законом про охорону навколишнього природного середовища, 1991р. При виконанні дипломної роботи утворюються тверді побутові відходи (папір, канцелярські вироби та інші), а також комп’ютерні та інші види організаційної техніки, яка відпрацювала свій термін. Вони повинні утилізовуватися на полігонах твердих побутових відходів з максимальним використанням в якості вторинних ресурсів.


6.8 Висновок


Дотримання наведених в таблицях 6.1, 6.2, 6.3 нормативних значень параметрів шкідливих та небезпечних факторів, оптимальних параметрів мікроклімату, норм освітлення дозволить забезпечити безпечні умови праці користувача ЕОМ.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ


  1. Datasheet ATMega8515 www.atmel.

  2. Техническое описание стенда EV8031.

  3. М.Е. Фленов, Библія програміста (Delphi), Москва, 2008, 349с.

  4. Стив Тейксейра, Ксавье Пачеко, Borland Delphi 6. Руководство разработчика, Питер, 2008, 1120с.

  5. Парижский С.М., Delphi. Только практика, Питер, 2008, 208 с.

  6. ОНТП-24-86, МВД СССР. "Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий зданий и сооружений по взрывопожарной и пожарной опасности. " - М.: 1986.

  7. ПУЭ-87 . Правила установки электроустройств. М.:Энергоатомиздат 1987г.

  8. СНиП 2.01.02-85. " Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений" -М.:Стройиздат.,1986 р.

  9. 12.0.003–74* “ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.” 1978 (с 01.01.76). Переиздание (сентябрь 1999 г.) с Изменением № 1, утвержденным в октябре 1978 г. (ИУС 11-78).

  10. СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень"

  11. ДНАОП 0.00 – 1.31 – 99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

  12. СНиП 11-4-79 " Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение"-М.:Стройиздат.,1980 р.

  13. ГОСТ 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля"

  14. ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны"-Введ. 01.01.89.

  15. ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ Шум. Общие требования безопасности"-Введ. 01.07.84.

  16. ГОСТ 12.1.004-91." ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".  Введ. 01.07.92.

  17. СНиП 2.04.05-91 " Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха"-М.:Стройиздат.,1987 р.

  18. ГОСТ 12.1.038-82 "ССБТ Электробезопасность. Предельно-допустимые уровни напряжения прикосновения и токов". -Введ. 01.07.83.

  19. ДСанПіН З.З.2. 007 1998. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейним терміналами електронно-обчислювальних машин.

  20. ГОСТ 14254-80. Электрооборудование напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты.  Введ. 01.01.81.

  21. ГОСТ 12.2.007.0-75*. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.  Введ. 01.01.78.

  22. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.  Введ. 01.07.82.

  23. Перерва П.Г. Управление промышленным маркетингом. Харьков, Основа, 1993.

  24. Современный маркетинг / под ред. Е.К.Хруцкого. – М.: Прогресс, 1991.


ВИСНОВКИ


У ході виконання научно дослідницької роботи були розглянуті основні технічні характеристики лабораторного стенду EV8031, а також розглянутий лабораторний практикум з курсу мікроконтроллерних систем.

У ході роботи були розглянуті основні характеристики та ресурси мікроконтроллера ATMega8515 та стенду EV8031. Були обчислені його швидкістні характеристики, які необхідні для розробки віртуального вимірювального комплексу.

Було з’ясовано, що дуже складно побудувати такі пристрої як логічний аналізатор та генератор слів на програмній базі мікроконтроллеру. Але отримані характеристики повністю вдовільнили постановлену задачу.

Одночасний доступ двох програм до послідовного поорту неможливий, тому для вирішення задачі було прийнято рішення обь’єднати дві програми у один програмний модуль, але з двома вікнами, для зручності у користуванні.

Побудова інтерфейсу була взята із багатовідомої системи моделювання електронних пристроїв Electronic Workbench, де є аналогічні віртуальні пристрої.

У результаті тестування створеного програмного забеспечення, були отримані вдовільні показники. Як було зазначено вище, використання таймеру не призводить до великоі похибки при вимірюванні на швидкості вхідної послідовності 50Гц.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”


Кафедра: “Обчислювальна техніка та програмування”


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідуючий кафедрою ОТП

__________ /xxxx.А./

"___" __________ 2009р.


ВІРТУАЛЬНИЙ ВИМІРЮВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА БАЗІ УЧБОВОГО ЛАБОРАТОРНОГО СТЕНДУ EV8031


Текст програми

ЛИСТ ЗАТВЕРДЖЕННЯ

xxxx.03077-01 12 01-1-ЛЗ



РОЗРОБНИКИ

Керівник проекту

_____________/xxx./

“_____”_________2009р.

Виконавець

Студент групи x

/xxxxxx./

“_____”____________2009р.



Харків 2009

ЗАТВЕРДЖЕНО

xxx.03077-01 12 01-1-ЛЗ


ВІРТУАЛЬНИЙ ВИМІРЮВАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА БАЗІ УЧБОВОГО ЛАБОРАТОРНОГО СТЕНДУ EV8031


Текст програми

xxxxx.03077-01 12 01-1

Аркушів _48_


Харків 2009

ЗМІСТ


1 ТЕКСТ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ПК

1.1 Текст програмного модуля логічного аналізатора, Unit1.pas

2 Тексти програмного модуля генератора слів, Unit2.pas

3 Текст програмного модуля головного вікна ВВК, , Unit3.pas

2 ТЕКСТ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ МК

2.1 Текст програмного забеспечення ВВК мікроконтроллера, main.asm


1 ТЕКСТ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ПК


1.1 Текст програмного модуля логічного аналізатора, Unit1.pas


Ім’я данного файлу : Unit1.pas

Функціональне призначення : програмне забеспечення ПК, модуль логічного аналізатора

Файл створений для дипломного проекта захисту кваліфікації фахівця

За фахом : Системне програмування;

Тема проекту : Віртуальний вимірювальний комплекс на базі учбового лабораторного стенду;

Керівник : М.В. Скородєлов, викладач кафедри ОТП;

Розробник : О.О. Ісмаілов, студент групи КІТ-23а;

Рік розробки : 2009.


unit Unit1;


interface


uses Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs, TeEngine, Series, ExtCtrls, TeeProcs, Chart, StdCtrls, ComCtrls, Buttons, ComDrv32, SerialNG, Mask, Math;


type TForm1 = class(TForm)

Chart1: TChart;

Series1: TLineSeries;

Series2: TLineSeries;

Series3: TLineSeries;

Series4: TLineSeries;

Series5: TLineSeries;

Series6: TLineSeries;

Series7: TLineSeries;

Series8: TLineSeries;

ColorBox1: TColorBox;

ColorBox2: TColorBox;

ColorBox3: TColorBox;

ColorBox4: TColorBox;

ColorBox5: TColorBox;

ColorBox6: TColorBox;

ColorBox7: TColorBox;

ColorBox8: TColorBox;

StaticText1: TStaticText;

StaticText2: TStaticText;

StaticText3: TStaticText;

StaticText4: TStaticText;

StaticText5: TStaticText;

StaticText6: TStaticText;

StaticText7: TStaticText;

StaticText8: TStaticText;

ScrollBar1: TScrollBar;

SpeedButton1: TSpeedButton;

SpeedButton2: TSpeedButton;

StaticText9: TStaticText;

GroupBox1: TGroupBox;

RadioButton1: TRadioButton;

RadioButton2: TRadioButton;

RadioButton3: TRadioButton;

ComboBox1: TComboBox;

ComboBox2: TComboBox;

BitBtn1: TBitBtn;

SerialPortNG1: TSerialPortNG;

TrackBar1: TTrackBar;

Edit1:

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: