Про пізнавальні можливості археологічної періодизації у побудові історичних реконструкцій
Такими, наприклад, є теоретичні дослідження проблем антропогенезу в археології, проблем походження відтворюючих форм господарства, проблем індоєвропейської спiльностi, проблем походження ранньокласових суспільств тощо. У «фундаментальній» археології необхідно дотримуватись теоретичних принципів дослідження, тут неприпустима так звана логіка здорового глузду, яка широко використовується в «системній» археології, тобто в археології емпіричного рівня. Слід ще раз підкреслити, що перехід від «системної» археології до «фундаментальної» є не таким простим, як може здатись на перший погляд, для цього потрібна спеціальна підготовка. Необхідно оволодіти певним рівнем знань вiдповiдно i науково дисципліни, на стику з якою здійснюється дослідження, i розширення на цій основі методичного арсеналу оцінки археологічних джерел.
Скажімо, перехід від традиційного палеолiтознавствi у сферу теоретичних досліджень антропогенезу вимагає освоєння фiлософсько-методологiчних принципів теорії антропогенезу, специфіки мiждисциплiнарного дослідження та, пов’язаних з теоретичним баченням антропогенезу, методичних прийомів оцінки ранньопалеолітичних матерiалiв. Простий перехід без усього цього може призвести i дуже часто призводить до внесення в сферу теоретичних досліджень невластивих їм емпіричних оцінок i, як результат, спотворення теорії. Теоретичний рівень досліджень, спецiалiзацiя у межах археологічного знання та мiждисциплiнарнiсть — це, як ми вже зазначали, ті три основні підвалини, на яких сьогодні базуються вищі досягнення сучасної археології, пов’язані з її участю в розробці фундаментальної проблематики та створенні узагальнюючих історичних праць. У «системній» археології археологічна перiодизацiя служила i буде слугувати надійною схемою відтворення історичного минулого. Класифiкацiя знахідок, комплексів та пам’яток, предметні реконструкцiї, найпростіші історичні реконструкцiї емпіричного рівня — все це не вимагає залучення власне історичної перiодизацiї. Коли ж постає питання про створення складних історичних реконструкцій теоретичного рівня, чи підготовки великих узагальнюючих історичних праць, побудованих на використанні археологічних та інших джерел, на перший план виходить не археологічна, а історична перiодизацiя. Це не означає, що археологічна перiодизацiя в цих працях зовсім не використовуються. Там, де йдеться про опис джерел, їх класифiкацiю та визначення функціональних особливостей, археологічна перiодизацiя продовжує вiдiгравати свою роль, але вона непридатна для формування узагальнюючих висновків. Сучасний етап розвитку наукових знань характеризується посиленням iнтеграцiйних та диференційних процесів. З одного боку, все активніше налагоджується мiждисциплiнарна взаємодія рiзних наук у вирiшеннi складних пізнавальних завдань, з іншого — у межах конкретних наук відбувається внутрішнє членування на окремі спецiальнi галузі.
Це створює неабиякі труднощі, адже кожна окрема наука опиняється у сфері дії протилежних тенденцій — потягу до iнтегративних зв’язків з іншими науками та вузької спецiалiзацiї у своїх власних межах. Це спричиняє навіть серед представників однієї тієї ж галузі масу непорозумінь в оцiнцi власних наукових фактів i вiдповiдно до цього в загальних висновках, адже одні i ті ж факти оцінюються ними з точки зору рiзних концептуальних засад. Археологія тут не є винятком, i непорозуміння серед палеолiтознавцiв у питаннях вивчення антропогенезу — яскравий тому доказ. Археологія, вiдповiдно до загальних тенденцій розвитку науки, відчуває значний потяг до об’єднання зусиль з іншими науками у вiдтвореннi процесів минулого, i ця мiждисциплiнарна взасмодiя є основною причиною того, що серед її методичних засобів історична перiодизацiя буде набувати все більшої ваги. Чим активніше археологія буде виходити на рівень складних історичних узагальнень та теоретичних побудов, тим вагомішою буде роль i значення історичної перiодизацiй.
Це не означає, що археологічна перiодизацiя втрачає своє значення. У межах тих пізнавальних завдань, які склались на попередньому етапі її розвитку i без яких вона існувати не може як спеціальна історична дисципліна, археологічна перiодизацiя i надалі буде вiдiгравати важливу пізнавальну роль.
Размещено на