Голодомор 30-х років: причини та наслідки
Щоб заповнити втрати населення, в Україну привозили тисячі людей з різних областей Росії, а іноді й з інших областей України, де жертв голоду було не так багато. Так на 28 грудня 1933 року на спустілі території було переселено 21 тис.856 колгоспних хазяйств, 117 тис. 149 чоловік, 14 тис.879 коней, 21 тис. 898 корів і 38 тис. 705 голів різної худоби. Але переселенці не хотіли жити на новому місці й масово поверталися назад.
Голодомор початку 1930 - х років, вписався чорною сторінкою в історію українського народу. 15 травня 2003 року вітчизняна і міжнародна громадськість відзначають 70 – річчя голодомору, коли, певно, вперше в історії людства конфіскація продовольства була застосована державою як зброя масового знищення її власного населення. Трагедія голодомору 1932 – 1933 років в Україні впродовж багатьох десятиліть не просто замовчувалася, а й офіційно заперечувалася державною правлячою верхівкою СРСР. Визнавалися лише деякі труднощі з продовольством. Та спроби навіки замовчати і поховати правду виявилися марними. Про катастрофу України ще з 1933 року знали і писали на Заході. Трагічні події сімдесятилітньої давності нині перебувають у полі зору політиків і державних діячів, громадських формувань, таких як "Меморіал", Всеукраїнського товариства "Просвіта". Тема голодомору і зараз вивчається і досліджується з різних сторін. Хоч загальні обриси цього страхітливого явища сьогодні практично одностайно визнаються істориками, фахівцями інших галузей суспільствознавства слід активізувати вивчення багатьох аспектів проблеми. Постійне поглиблення і розширення наукових знань, підвищення рівня їх достовірності й переконливості дадуть змогу вийти на новий рівень тлумачення причин та наслідків голоду. Постає іще одне питання: необхідність створення спеціального науково – дослідницького інституту, який би узагальнив проблеми національної пам’яті про соціальні втрати українців внаслідок голодоморів, та інших трагічних подій, що спричинили руйнування українства. Голодомор 1932 – 1933 років повинен бути суворим застереженням спробам встановити в Україні нову диктатуру, спробам нехтувати найголовнішим правом людини – правом на життя.
Література
1. Бойко А.Д. "Історія України" / навчальний посібник Київ, 2006 р.
2. Гусак С.В. "Історія України. Всесвітня Історія XX – XI ст."/ Харків, 2005 р.
3. За редакцією доктора іст. наук професора Кульгицького С.В. "Сторінки історії України XX століття." / Київ "Освіта", 1992 ррррсссв р.
4. Новітня історія України / Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів./ Київ "Вища школа", 2002 р.
5. Смерттю смерть подолали. Голодомор 1930-х років./ Київ. 2002 р.
6. Український історічний журнал, 1990 р.