Проектування багатофункціонального регістра-автомата
| Y(i) | S3 | S2 | S1 | S0 | M | CR | Операція |
| Y1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | А+В |
| Y2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | А+В |
| Y3 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
A |
| Y4 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | A |
| Y5 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | A |
| Y6 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | A |
| Y7(0) | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | A+1 |
| Y7(1) | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | A-1 |
Для одержання функцій, які потрібно сформувати на ПЛМ зручно побудувати наступну таблицю в якій прописані операнди для АЛП в кожний момент часу. Причому y0 - випадок, коли немає сигналу на виконання операцій. Запишемо для КС1 операнди, які повинні надходити на АЛП при приході відповідного керуючого сигналу.
Операнди для АЛП
Таблиця 6.2 - Таблиця операндів, що подаються на входи першого АЛП
| Y(i) | A1 | B1 | A2 | B2 | A3 | B3 | A4 | B4 |
| Y1 | A1[1] | 0 | A1[2] | 0 | A1[3] | 1 | A1[4] | 0 |
| Y2 | A1[1] | R[1] | A1[2] | R[2] | A1[3] | R[3] | A1[4] | R[4] |
| Y3 | A1[1] | R[1] | A1[2] | R[2] | A1[3] | R[3] | A1[4] | R[4] |
| Y4 | L[1] | X | L[2] | X |
|
X |
|
X |
| Y5 | R[4] | X | R[5] | X | R[6] | X | R[7] | X |
| Y6 |
|
X | R[2] | X |
|
X | R[4] | X |
| Y7(0) | R[1] | 1 | R[2] | 1 | R[3] | 1 | R[4] | 1 |
| Y7(1) | R[1] | 1 | R[2] | 1 | R[3] | 1 | R[4] | 1 |
Таблиця 6.3 - Таблиця операндів, що подаються на входи другого АЛП
| Y(i) | A5 | B5 | A6 | B6 | A7 | B7 | A8 | B8 |
| Y1 | A1[5] | 0 | A1[6] | 0 | A1[7] | 0 | A1[8] | 1 |
| Y2 | A1[5] | R[5] | A1[6] | R[6] | A1[7] | R[7] | A1[8] | R[8] |
| Y3 | A1[5] | R[5] | A1[6] | R[6] | A1[7] | R[7] | A1[8] | R[8] |
| Y4 |
|
X | A2[6] | X | A2[7] | X | A2[8] | X |
| Y5 | R[8] | X | 0 | X | 0 | X | 0 | X |
| Y6 |
|
X | R[6] | X |
|
X | R[8] | X |
| Y7(0) | R[5] | 1 | R[6] | 1 | R[7] | 1 | R[8] | 1 |
| Y7(1) | R[5] | 1 | R[6] | 1 | R[7] | 1 | R[8] | 1 |
На першій ПЛМ будуть реалізовані наступні функції:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
На другій ПЛМ :
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
На третій ПЛМ:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Подібно формування операндів, що поступаютьдо регістра, для АЛП будуємо таблицю формування операндів шини В.
Таблиця 6.4 - Сигнали керування для АЛП, що працює з операціями з КС1
| Y(i) | S3 | S2 | S1 | S0 | M | CR | Операція |
| Y8 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
A |
| Y9(0) | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | A |
| Y9(1) | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | B |
Запишемо для КС2 операнди, які повинні надходити на входи АЛП при приході відповідного керуючого сигналу
Операнди для АЛП Таблиця 6.5 - Таблиця операндів, що подаються на входи третього АЛП
| Y(i) | P1 | O1 | P2 | O2 | P3 | O3 | P4 | O4 |
| Y8 | R[1] | A3[1] | R[2] | A3[2] | R[3] | A3[3] |
|
A3[4] |
| Y9(0) | R[1] | X | R[2] | X | R[3] | X | R[4] | X |
| Y9(1) | X |
|
X |
|
X |
|
X |
|
Таблиця 6.6 - Таблиця операндів, що подаються на входи четвертого АЛП
| Y(i) | P5 | O5 | P6 | O6 | P7 | O7 | P8 | O8 |
| Y8 |
|
A3[5] |
|
A3[6] |
|
A3[7] |
|
A3[8] |
| Y9(0) | R[5] | X | R[6] | X | R[7] | X | R[8] | X |
| Y9(1) | X |
|
X |
|
X |
|
X |
|
![]()
Функції для четвертої ПЛМ виглядатимуть наступним чином:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Функції для п’ятої ПЛМ:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Сигнали управління для третього та четвертого АЛП:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
5.2 Схеми прошивок ПЛМ
Схеми прошивок ПЛМ приведені нижче.

Рисунок 6.1 - Карта прожига ПЛМ1

Рисунок 6.2 - Карта прожига ПЛМ2

Рисунок 6.3 - Карта прожига ПЛМ3

Рисунок 6.4 - Карта прожига ПЛМ4

Рисунок 6.5 - Карта прожига ПЛМ5
6. Технічні вказівки до друкованої плати
Плату виготовити комбінованим методом. Група твердості 1.
Крок координатної сітки - 2,5 мм
Конфігурацію провідників витримати по координатах сітки з відхиленням від креслення ( 1,5 мм).
| Параметри елементів | Розміри в мм | |
| плати, крім не обговорених особливо | У вільних місцях | У вузьких місцях |
| Ширина провідників | 1,0 | 1,0 |
| Відстань між двома провідниками | 1,0 | 1,0 |
| Відстань між двома контактними площадками | 0,8 | 0,8 |
Позиційні позначення елементів відповідають схемі електричної принципової на елементах великого ступеня інтеграції.
| Умовне позначення отвору | Діаметр отвору | Наявність металізації |
| 0,9 | Так | |
|
|
3,6 | Немає |
Висновок
Основна мета цього курсового проекту крім закріплення теоретичних положень - ознайомити студентів з основними етапами синтезу мікросхем, починаючи від розробки «на папері», закінчуючи синтезом з урахуванням конкретної серії мікроелементів і розведенням друкованої плати. Отримані знання можуть бути корисні не тільки в курсовому, але й у дипломному проектуванні, а також при виконанні науково-дослідних і досвідчених робіт.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Каган Б.М. Электронные машины и системы: Учебное пособие для Вузов 2-е издание – М: Энергоатомиздат. 1985.
Поспелов Д.А. Логические методы анализа и синтеза схем. М: Энергия. 1974.
Угрюмов Е.П. Проектирование элементов и узлов ЭВМ. М: Высш. школа, 1987.
Шило В.Л. Популярные цифровые микросхемы: Справочник. М: Радио и связь, 1987.