Підсилювач потужності
Міністерство транспорту та зв’язку України
Українська Державна Академія Залізничного Транспорту
Кафедра “Транспортний зв’язок”
ПІДСИЛЮВАЧ ПОТУЖНОСТІ
Пояснювальна записка курсового проекту
з дисципліни “Електроніка та мікросхемотехніка”
Харків
2008
Зміст
Вступ
1 Попередній розрахунок підсилювача
1.1 Типова структурна схема підсилювача
1.2 Попередній розрахунок вихідного каскаду
1.3 Попередній розрахунок вхідного і проміжного каскадів
1.4 Розподіл спотворень по каскадах
2 Вибір схеми і розрахунок кінцевого каскаду
2.1 Розрахунок схеми на комплементарних транзисторах
2.2 Особливості розрахунку схеми на складених транзисторах
3 Розрахунок вхідного і проміжного каскадів
3.1 Розрахунок каскаду по постійному струму
3.2 Розрахунок резисторного каскаду з ЗЕ
3.3 Розрахунок каскадів на мікросхемах
4 Розрахунок узагальнюючих параметрів і схеми НЗЗ
4.1 Розрахунок якісних показників підсилювача
4.2 Розрахунок електричних параметрів підсилювача
Висновок
Список літератури
Вступ
У наш час однією із самих швидко розвиваючих і перспективних галузей науки та техніки є електроніка. Зараз практично неможливо знайти яку-небудь галузь промисловості у якій би не використовувалися електронні вимірювальні прилади, пристрої автоматики й обчислювальної техніки. Але всього цього не було б без винаходу напівпровідних пристроїв, у тому числі транзисторів і діодів, які є тими елементарними цеглинками, з яких і будується сучасний будинок електроніки. Спочатку, транзистор був розроблений саме як підсилювальний прилад, покликаний замінити громіздкі електронні лампи, а вже пізніше став використовуватись як основний елемент логічних схем. З тих пір практично всі електронні підсилювачі виконуються на основі транзисторів.
Пристрій, призначенний для підсилення вхідного сигналу за рахунок енергії джерел живлення називається підсилювачем. Важливим типом підсилювача є підсилювач потужності. Будучи або самостійними пристроями, або частиною більш складних апаратів, підсилювачі знайшли широке застосування в радіомовленні, звуковому кіно, техніці звукозапису, телебаченні, радіолокації й радіонавігації, ядерній фізиці, медицині й біології, системах автоматики й т.д. У даному курсовому проекті зроблений розрахунок підсилювача потужності на транзисторах і мікросхемі.
1 Попередній розрахунок підсилювача
Типова структурна схема підсилювача
Як вхідний каскад підсилювача використовують резистивний підсилювач на мікросхемі ОП. З метою одержання основного підсилення сигналу, яке здійснюється проміжним каскадом, використовують схему на транзисторі за схемою ЗЕ, отже саме він володіє найбільшим коефіцієнтом підсилення.
З метою забезпечення
в навантаженні
необхідної
потужності
,
в якості вихідного
каскаду підсилювача
використовуємо
безтрансформаторну
двотактну
схему, яка володіє
малими габаритами
і широким діапазоном
частот.
![]()

Рисунок 1.1 Типова структурна схема підсилювача
1.2 Попередній розрахунок вихідного каскаду
За відомою
потужністю
на виході
=8
Вт і опором
навантаження
=4
Ом визначають
амплітуду
напруги на
виході:
![]()
Розраховуються необхідні коефіцієнти підсилення за напругою і потужністю:
;
;
де
,
-
ЕРС і внутрішній
опір джерела
сигналу;
-
потужність
на вході підсилювача
при вхідному
опорі
.
Так як
напруга джерела
живлення
не задана, то
її необхідно
визначити зі
співвідношення:
,
де
,
n=1,
;
напруга
насичення
транзистора
(0,5… 2 В);
амплітуда
напруги сигналу
на виході;
(3…5)В-
запас напруги,
що враховує
температурну
нестабільність
каскаду.
В
![]()
В
З ряду номінальних джерел вибираємо двополярне джерело живлення:
В
В
В.
Вибираємо схему каскаду за вихідною потужністю:
Вихідна потужність – більше 1…5 Вт,
Режим транзисторів – В,
Схема каскаду-двотактний без трансформаторний каскад з ЗЕ на складених транзисторах.
Транзистори для вихідного каскаду вибираються за потужністю розсіювання на колекторі при максимальній робочій температурі, за максимальними величинами напруги і струму, а також за верхньою робочою частотою.
Якщо
підсилювач
забезпечує
в навантаженні
потужність
,
то орієнтовне
значення потужності,
що розсіюється
на колекторі,
буде дорівнювати:
Вт
де,
-
для без трансформаторного
каскаду;
-
коефіцієнт
використання
транзистора;
-
коефіцієнт,
що враховує
тип схеми ( двотактна
).
Для забезпечення
надійної роботи
підсилювача
потужність
повинна бути
менше граничної
потужності
розсіювання
транзистора
при максимальній
температурі
навколишнього
середовища
![]()
Вибір транзистора вихідного каскаду проведемо відповідно до наступних умов:
![]()
![]()
Вт
Визначимо максимально допустиму напругу:
В
Гранична
частота підсилення
струму транзистора
в схемі з ЗЕ
в обраного
транзистора
повинна задовольняти
умові:
![]()
Гц
Транзистор повинен забезпечити в навантаженні амплітуду струму:
А
Максимальний
припустимий
струм колектора
повинен задовольняти
умові:
![]()
А
Обраний транзистор КТ817А задовольняє умовам, які наведені вище.
Таблиця 1.1 Параметри транзистора КТ817А
| Тип | Структура |
|
Макс. доп. Параметри |
|
||
| Ркмакст, Вт | Iк, А | Uкэ, В | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| КТ817А | n-р-n | 3 | 25 | 3 | 25 | 20 |
Перевіримо умову:
Гц
Для схеми на складених транзисторах, крім вихідного транзистора, необхідно вибрати комплементарну пару, що задовольняє наступним умовам:
1)
Вт
2)
А
3)
В
4)
Гц
Обрані транзистори ГТ402А, ГТ404А задовольняють умовам, які наведені вище.
Таблиця 1.2 Параметри транзисторів ГТ402А, ГТ404А
| Тип | Структура |
|
Макс. доп. Параметри |
|
||
| Ркмакст, Вт | Iк, А | Uкэ, В | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| ГТ402А | р-n-р | 1 | 4 | 0,5 | 25 | 30 |
| ГТ404А | n-р-n | |||||
Перевіримо умову:
Гц

На
вихідних
характеристиках
транзистора
будується лінія
навантаження,
що проходить
через точки
“P”
– (
/b;
0 ) і “M”
– (
/b-
;
),
де b=2-
для без
трансформаторної
схеми. Точки:
“P”
(12;0) “M”(4;2).
Рисунок 2. Вхідні та вихідні характеристики транзистора КТ817А
За амплітудою
базового струму
за допомогою
вхідної характеристики
визначається
амплітуда
вхідної напруги
=1,1-0,65=0,45В,
а за ними - вхідний
опір вихідного
каскаду
Ом
і величина ЕРС
передкінцевого
каскаду з вихідним
опором
Ом
![]()
В
Коефіцієнт підсилення кінцевого каскаду за потужністю орієнтовано визначається за формулою:
;
Орієнтовано коефіцієнт підсилення вихідного каскаду за напругою дорівнює:
;
1.3 Попередній розрахунок вхідного і проміжного каскадів
Попередній розрахунок вхідного і проміжного каскадів полягає у визначенні числа каскадів, типів і схем включення транзисторів чи мікросхем.
Амплітуда вхідної напруги і струму кінцевого каскаду:
В
Для передкінцевого каскаду вибирається транзистор з потужністю, яка розсіюється на колекторі ( стоці ),
![]()
![]()
Вт,
і максимально припустимим струмом колектора ( стоку ),
![]()
А
і максимально допустимою напругою колектор емітер:
В
Обраний транзистор КТ815В задовольняє умовам, які наведені вище.
Таблиця 1.3 Параметри транзистора КТ815А
| Тип | Структура |
|
Макс. доп. Параметри |
|
||
| Ркмакст, Вт | Iк, А | Uкэ, В | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| КТ815В | n-p-n | 3 | 1 | 1,5 | 60 | 40 |
Перевіримо умову:
Гц
Коефіцієнти підсилення проміжного каскаду по потужності та напрузі:

Амплітуда вхідного струму передкінцевого каскаду:
А
Амплітуда вхідної напруги передкінцевого каскаду:
В
Вхідний опір передкінцевого каскаду:
Ом

Рисунок
3.Вихідні та
вхідні характеристики
транзистора
КТ815В
Мікросхеми
для вхідного
і проміжного
каскадів вибирають
за величинами
вхідного струму,
напруги й опору
наступного
каскаду. У
використовуваної
мікросхеми
припустимий
опір навантаження
повинен бути
менше, а величини
максимальної
вихідної напруги
і струму (
і
)-
більше відповідних
вхідних величин
наступного
каскаду.
Умови вибору мікросхеми:

Параметри обраної мікросхеми представлені в таблиці 1.4
Таблиця 1.4 Параметри мікросхеми КР140УД1
| Тип | Коефіцієнт підсилення, тис | Частота одиничного посилення, МГц | Швидкість наростання вихідної напруги, V В/мкс | Максимальний струм, мА | Максимальна напруга, В | Мінімальний опір, кОм | Напруга живлення, В | Струм споживання, мА | Максимальна вхідна напруга, В | Вхідний опір, кОм | Вихідний опір, Ом |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| КР140УД1 | 2 | 5 | 0,5 | 3 | 6 | 1 | 12,6 | 8 | 1,5 | 300 | 100 |
Перевіримо умову вибору:
Гц
1.4 Розподіл спотворень по каскадах
Нелінійні спотворення цілком відносять на вихідних каскад. Щоб забезпечити малий рівень нелінійних спотворень у проміжних каскадах величини струму колектора і напруги колектор-емітер у робочій точці вибирають у 1,3…1,7 рази більше амплітуд перемінних складових струму і напруги.
Орієнтовно рівень нелінійних спотворень кінцевого каскаду можна оцінити за коефіцієнтами підсилення по струму в точках “P”, “M”.
![]()
,
А,
А,
,
А,
А,
,
;
%
Величина
коефіцієнта
нелінійних
спотворень
(КНС)
оцінюється
за співвідношенням
цих коефіцієнтів
для двотактного
каскаду з режимом
В- вище приблизно
в 1,5 рази.
<
2%
Отже місцевий НЗЗ не потрібний.
Лінійні спотворення в області нижніх частот вносяться розділовими і блокувальними конденсаторами, а також трансформаторами ( при їх наявності). Знаючи число і тип каскадів, можна визначити число елементів, що вносять спотворення, і сумарну величину спотворень:
дБ
дБ
Так як
,
то не треба
вводити НЗЗ.
Спотворення в області верхніх частот:
дБ,
дБ,
дБ;
де
.
Сумарна
величина спотворень
(дБ) повинна
бути менше
припустимої
дБ.
0,24 дБ < 2 дБ, отже НЗЗ не потрібний.
2 Вибір схеми і розрахунок кінцевого каскаду
2.1 Особливості розрахунку схеми на складених транзисторах
Схема простого двотактного безтрансформаторного підсилювача наведена на рисунку 4.

Рисунок 4. Схема простого двотактового безтрансформаторного підсилювача
Складений транзистор у кінцевому каскаді, маючи високий вхідний опір, полегшує роботу передкінцевого каскаду і дозволяє одержати від нього велику амплітуду сигналу.
Методика розрахунку схеми на складених транзисторах цілком збігається з розрахунком простої схеми на комплементарних транзисторах. При цьому використовують параметри складеного транзистора, які можна визначити з наступних співвідношень:
![]()
Ом
Ом
Номінальне значення R3=R4=33 Ом.
В
де
параметри
транзисторів
VT1,
VT2;
параметри
транзисторів
VT3,VT4;
напруги
зсуву транзисторів
VT1
і
VT3.
Розрахунок
починається
з визначення
параметрів
робочої точки:
В і
А
для режиму В.
На вихідних
статичних
характеристиках
обраних транзисторів
у координатах
будується лінія
навантаження,
що проходить
через точки
і
-
(12;0)і (0;3);

Рисунок 5.Вихідні та вхідні характеристики транзистора КТ817A
Знаючи
необхідну
амплітуду
напруги в
навантаженні
,
визначаємо
В,
За допомогою вхідної статичної характеристики обраного транзистора, визначаємо:
А,
В,
В,
мА,
А,
В,![]()
В,
В,
В,
мА;
А,
В;
Постійний
струм бази
визначається
зі співвідношення:
А
Оцінюємо задану потужність:
![]()
Вт
У схемі з ЗК діє місцевий НЗЗ, глибина якого:
,
де
![]()
Резистори R1, R2 і діод VD ставляться в схемі, якщо вихідний і перед кінцевий каскади розділені конденсатором. Тоді опори R1, R2 приймають однаковими з розрахунку:
,
де
![]()
Ом