Проектування високошвидкісної лінії внутрішньозонового зв'язку Одеської області
У паспорті повинні бути зазначені наступні дані:
- марка кабелю;
- відповідність Дст;
- довжина кабелю;
- матеріал покриття 0В;
- киллометричне загасання і гранична смуга пропущення на заданій довжині кожного ОВ;
- величина хроматичної дисперсії на заданій довжині хвилі;
- результати електричних вимірів металевих елементів кабелю при наявності мідних жил;
- штамп В'ГК заводу виготовлювача;
- дата виготовлення.
При використанні ОК закордонного виробництва вищевказані дані, зазначені в паспорті, можуть відрізнятися й узгоджуватися між замовником і постачальником кабелю.
У випадку відсутності заводського паспорта на кабель потрібно запросити його дублікат у заводу виготовлювача.
При наявності заводських паспортів проводять контрольні виміри оптичних параметрів ОВ і електричних вимірів металевих елементів кабелю мідні жили для організації дистанційного харчування. Результати вхідного контролю повинні фіксуватися в протоколах. У випадку виявлення значних дефектів, що знижують якість і надійність кабелю; повинний , бути складений акт при участі представників підрядчика, замовника й інших зацікавлені організації. При цьому треба дотримувати інструкцій з, прийомові продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості, підтвердженими 1 постановою Держарбітражу України, а також спеціальними пунктами договору або контракту між замовником постачальником ОК.
2.7 Прокладка оптичного кабелю (OK)
2.7.1 Прокладка кабелю у відриту траншею
Розмотування і прокладка кабелю у відриту траншею виконуються зі спеціально обладнаної машини або з кабельного візка, що переміщають по трасі уздовж траншів. При цьому кабель опускається або па брівку, або в траншею. Якщо рельєф місцевості не дозволяє використовувати технікові; прокладка здійснюється вручну, при цьому не допускається, щоб кабель тягся по землі.
При розмотуванні кабелю з барабана, барабан повинний обертатися руками робочих укладальників, не під дією кабелю, що укладається.
Покладений у траншеї кабель спочатку засипається піском або м'яким ґрунтом, тобто створюється над кабелем ґрунтова подушка що запобігає мех. ушкодження ОК при засипанні його раніше викопаним ґрунтом.
2.7.2 Прокладка кабелю через залізниці.
На перетинанні з залізними, шосейними дорогами ОК прокладається в заздалегідь прокладену поліетиленову трубку. Кінець трубки повинний знаходитися не менш чим 1м від краю насипу і не менш 0,8м під її підставою
У
місцях перетинання
траси прокладки
ОК із ґрунтовими
дорогами або
з з'їздами від
автодоріг
прокладка ОК
допускається
без поліетиленової
трубки. Прокладений
у траншеї кабель
засипається
шаром (100-150мм) м'якого
ґрунту, на якому
викладається
захист із цегельної
кладки або
залізобетонних
плит.
На перетинанні з польовими дорогами захист кабелю не використовується. На перетинанні з брущатими дорогами кабель укладається безпосередньо в ґрунт із відновленням дорожнього покриття.
Для прокладки кабелю використовуються спеціалізовані кабелеукладачі.
2.7.3 Прокладка кабелю кабелеукладачем на перетинаннях з підземними комунікаціями
У місці перетинання кабелю з трубопроводом, кабелем зв'язку, силовим кабелем, водопроводом або мс іншими підземними комунікаціями (спорудженнями) риється котлован. Барабан з кабелем знімається з кабелеукладача і переноситься до відкритого котловану. Кабелеукладач переганяється за місце перетинання. Кабель петлею пропускається під перешкодою, закладається в касету кабелеукладача, після цього продовжується прокладка кабелю в ґрунт.
При прокладці кабелю на перетинанні з іншими підземними спорудженнями повинні бути прийняті міри, що виключають можливість ушкодження цих споруджень.
2.7.4 Прокладка кабелю в кабельній каналізації
Прокладка кабелю в кабельній каналізації може здійснюватися як ручним, так і механізованим способом з використанням пристосувань для прокладки ОК.
За узгодженням із заказником прокладка кабелю може здійснюватися як по вільним, так і по зайнятих каналах кабельної каналізації. Прокладка кабелю по зайнятих каналах повинна здійснюватися в поліетиленових трубах ГП-1Т-32,11НТ-40 заздалегідь прокладених у цих каналах. Застосування поліетиленової трубки захищає кабель від ушкоджень при прокладці інших кабелів. Прокладка кабелю по вільних каналах здійснюється без поліетиленової трубки, за умови, що в цих каналах прокладки інших кабелів не буде, якщо докладка кабелю з металевими проводами передбачається, те прокладка повинна виконуватися в поліетиленових трубах.
Прокладка в поліетиленові трубки проводиться безпосередньо вручну, з бухти, установлених біля колодязя па пересувному тамбурі.
Кінець поліетиленової трубки, оснащений концовиком у виді кулі, що вводять у канал кабельної каналізації. У транзитних колодязях і на поворотах, робітники проводять додаткову підтяжку трубки. При необхідності трубку потрібно прокручувати навколо осі, з одночасним проштовхуванням. У колодязях поліетиленову трубку обрізають ножівкою, залишаючи запас трубки рівний 200-250 мм. від капала. Після цього в кожнім колодязі, па вході і на виході, тимчасово на період прокладки залишають по одній утулці. Втулка захищає трубку, при заготівлі і прокладці кабелю. Допускається зрощування коротких довжин поліетиленової трубки з метою використання її для прокладки в проектах довжиною до 80м. Зрощування виконується за допомогою манжета з оцинкованого заліза, довгої 150 мм, товщиною 1.5-2 мм, що вставляються в стик труби. Поверх манжета встановлюють термоусаживаемую трубку довгої 250 мм.
При будівництві ВОЛС виникає потреба зрощування окремих будівельних довжин ОК і його підключення до приймально-передавальної апаратури. Послідовність монтажу на кабелях імпортного виробництва передає заказник, що стежить за виконання через свого представника, що веде контроль за виконанням схованих робіт. Монтажні роботи необхідно здійснювати відразу ж після прокладки всіх СД на регенераційній ділянці, після контрольних вимірів. Зрощуючи СД ОК на трасі виконується за допомогою сполучних захисних муфт. Захисні будівельні муфти можуть бути, прохідного або тупикового типу.
Конструкції з'єднання муфт, для монтажу ОК повинні задовольняти наступним вимогам:
- Захист місця з'єднання від механічних навантажень;
- Практичність;
- Можливість викладення технології запасу 0В 800-1000 м; (для виконання ремонтних робіт) по припустимому радіусі не міні 40 мм із фіксацією місця з'єднання волокон;
- Виключення можливості витаскування кабелю з муфт під дією механічних навантажень;
- Забезпечення легкого доступу до місця з'єднання ПРО при проведень ремонтно-профілактичних робіт;
- Можливість повторного використання муфт.
ОВ, особливо місця їхнього з'єднання мають високу чутливість на усі види механічних навантажень: розтягання, вигин, стиск і т.д.
Захист ОВ, у місцях їхнього з'єднання від дії таких видів навантажень здійснюється шляхом вільного викладення ОВ у муфті, а механічні навантаження, що діють на кабель повинний закінчуватися на корпусі муфт, без передачі зусилля на волокно.
При великій кількості ОВ, на проміжних і кінцевих пунктах, технологічних приміщеннях, монтується розподільна муфта, або розподільна шафа, у який дожитися кабель, що поширюється на кілька станційних кабелів меншої ємності в непальній оболонці.
2.7.5 Прокладка кабелю через р. Дністер
В даному дипломному проекті планується перехід через р. Дністер в районі смт. Біляївка. Середня глибина р. Дністер=6-8м, ширина=350м., швидкість течії=15-20 м/с. Для прокладки кабелю застосовується безтраншейна технологія прокладки через водні перегороди. Застосуємо буровий пристрій “Grundodnill”, який забезпечує горизонтально-направлене буріння. Технологія горизонтально-направленого буріння під руслом рік (рис. 2.4) включає:
Розміщення бурової установки на одному з берегів річки в проектній зоні заглиблення та придання її каретці розраховуємого кута заглиблення (5-20 градусів);
Підготовчі роботи (установка та монтаж допоміжного устаткування);
Буріння скважини до виходу бурової головки в розрахованій точці на протилежному березі річки;
Пофазне розширення пробуреної скважини зворотнім ходом (по необхідності);
Протяжка труб (металевих, поліетиленових) в розширену скважину;
Демонтаж бурової установки.
Використовуємі будівельними організаціями бурові установки забезпечують довжину переходу в границях в бурових робіт до 800 м, заглиблення кабелю (труби) до 10 м (від відмітки робочого горизонту води)

Рисунок 2.5- Технологія горизонтального направленого буріння
Здійснення переходу через водну перегороду (р. Дністер) методом горизонтального направленого буріння: 1-бурова установка; 2- бурова головка; 3- кривий переходник та датчик управління; 4- бурова колона для буріння направляючої скважини- сукупність всіх звинчивающихся разом бурових штанг (3-6 м); 5- розрахована траекторія переходу бурової скважини; 6-розширювач скважини з шарниром; 7- робочий трубопровід; h- розрахункова глибина заложення трубопроводу.
3. Техніко-екомичне обґрунтування
У даній главі дипломного проекту приводиться розрахунок технико-зкономических показників для проектованої ВОЛС.
Лінія зв'язку створюється на базі устаткування SDH, має топологію побудови «кільце». Довжина траси складає 480 км. Лінія забезпечує 111 ПЦП.
Споживачами міжміського зв'язку будуть підприємства, населення, також частина каналів буде надаватися для передачі данньїх й здаватися в оренду.
Розміщення проектованого устаткування СП SDH передбачається здійснювати на свободньїх площах ЛАЦ існуючих будинків, кабель буде прокладьіваться в існуючій кабельній каналізації. Прийом нового штату не передбачається.
Таким чином, поставлена задача відноситься до технічного переозброєння.
3.1 Розрахунок капітальних витрат
Капітальні вкладення - це витрати на розширення відтворення основних виробничих фондів.
Капітальні вкладення є найважливішим економічним показником, тому що безпосередньо характеризують, у що обходиться створення нових споруджень техніки зв'язку.
Капітальні вкладення містять у собі витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, транспортних засобів і інвентарю та інші види підготовчих робіт, зв'язаних з будівництвом, тобто капітальні витрати приймаються рівними кошторисної вартості будівельного об'єкта.
Тому що розміщення устаткування виробляється на існуючих площах, то витрати на будівництво будинків не передбачені.
Усі зроблені розрахунки представлені нижче в табличній формі (таблиця 3.1) Таким чином, з розрахунку кошторисів одержимо, що сума капітальних вкладень складає 3012363 гривень.
Таблиця 3.1 - Кошторис витрат на устаткування
| Найменування робіт або витрат |
Одиниці виміру |
Кількість одиниць |
Кошторисна вартість, грн. | |
| Одиниця | Загальне | |||
| А Устаткування фірми «SIEMENS» | ||||
| Базове устаткування | ||||
| (мультиплексор, плат SN (2 | комплект | 15 | 6195 | 618900 |
| шт ),UCU, LAD) | плата | 15 | 7190 | 71700 |
| Плата службового зв'язку | плата | 30 | 7155 | 214400 |
| Плата E12W | плата | 12 | 5990 | 59500 |
| Плата Е12Р | сгойка | 12 | 4760 | 47750 |
| Статив | плата | 20 | 142850 | 285800 |
| Плата ОI 155 | ||||
| Разом | 1308500 | |||
Таблиця 3.2 - Відомість обсягу робіт на будівництво ВОЛП
| Найменування робіт | Одиниця виміру | Кількість одиниць | |
| 1 | 2 | 3 | |
| 1 Будівельні роботи 2 | |||
| 1. Риття траншів екскаватором | 200м3 | 403,18 | |
| 2. Засипання траншів бульдозером | 200м3 | 403,18 | |
| 3. Риття котлованів для муфт | 3,7м3 | 199 | |
| 4. Засипка котлаванів для муфт | 3,7м3 | 199 | |
| 5. Риття котлованів для замірних стовпчиків | 0,19м3 | 9 | |
| 6. Засипання котлованів для замірних стовпчиків | 0,19м3 | 9 | |
| 7. Пристрій підземних переходів методом проколу полотнини шосейних доріг |
UJT |
1 |
|
| 2. Монтажні роботи | |||
| 1. Прокладка оптичного кабелю кабелеукладачем | км | 99,980 | |
| 2. Прокладка кабелю в кабельні каналізації | км | 2,197 | |
| 3. Прокладка через р.Дністер | шт | 1 | |
| 4. Монтаж муфт на ОК. | шт | 72 | |
| 5. Пристрій уведення | шт | 6 | |
Таблиця 3.3 - Кошторис на будівництво ВОЛП
|
Обґрунтування |
Найменування |
Одиниця виміру |
Кількість Одиниць |
Вартість, Одиниць грн. |
Усього, грн. |
||
|
Загальна |
У тому числі зарплата |
Загальна |
У тому числі зарплата | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|
УСН |
Прокладка ОК кабелеукладачем |
KM |
99,980 |
7500 |
340 |
748462 |
43930 |
| Прокладка ОК у відкриту траншею |
KM |
2,122 |
12000 |
380 |
25464 |
906,4 |
|
| Прокладка ОК у кабельну каналізацію |
KM |
2,187 |
10000 |
600 |
19647 |
1276,8 |
|
| Перехід підземний схований до 30м |
шт. |
1 |
4000 |
210 |
5000 |
215 |
|
|
Вартість ОК: 1. ОКЛ 2. ОКЛБ |
KM KM |
2,197 101.919 |
7632 1 1788 |
— |
16660,9 1199188 |
— |
|
| Разом | 2767644,7 | ||||||
| Планові накоплення 6% |
114358.97 |
||||||
| Усього по кошторисі |
2544133.8 |
||||||
3.2 Розрахунок чисельності штату
Розрахунок чисельності працівників по обслуговуванню проектованої волоконно-оптичної лінії зонового зв'язку.
Таблиця 3.4 - Загальні норми часу
|
Найменування видів робіт |
Одиниці виміру |
Норматив на од. чол. |
Кількість одиниць | Усього чол. година |
| Поточне обслуговування телефонних каналів без переприйому |
канал |
2,5 |
487 |
1188,5 |
| Профілактика каналообразуючого устаткування | стійка | 4 | 8 | 28 |
| Поточне обслуговування 1 км кабелю | км | 4,8 | 255 | 1256 |
| Усього | 2613,6 |
Чисельність штату знайдемо по формулі:
,
чол
де Котп - коефіцієнт, що враховує резерв на підміну під час відпусток, Котп=1,08;
Фрв - місячний фонд робочого часу, Фрв= 169,2 ч;
Нi - норматив на обслуговування.
(чол)
У результаті одержимо, що на обслуговування лінійного і станційного устаткування необхідно 16 чоловік.
3.3 Розрахунок фонду заробітної плати
Розрахунок річного фонду заробітної плати (З) виробляється на основ чисельності виробничого персоналу (Р) і середньої місячної заробітної плати одного працівника (З), тобто
3=Р∙ 3∙ 12,
де 3 - середня місячна заробітна плата одного працівника, рівна 450 грн.
З=16∙ 450∙ 12=67300 (грн.)
Відрахування на соціальні нестатки виробляється в розмірі 38,5 % від річного фонду заробітної плати, тобто
Оосн=0,385∙ 3
Оосн = 0,385∙ 67300 = 25972 (грн.)
3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань
Розрахунок суми річних амортизаційних відрахувань виробляється на основ збірника «Норми амортизаційних відрахувань по основних фондах народного господарства РФ» по формулі:
,
де А - сума річних амортизаційних відрахувань;
аi- норма амортизаційних відрахувань у відсотках від середньорічної вартості основних виробничих фондів і-го виду; і = 1,п (п - число видів основних фондів);
Фоснi - середньорічна вартість основних виробничих фондів i-го виду.
У нашому випадку Фi= 3012363,4; аi = 5 %.
(грн)
4. Охорона праці і навколишнього середовища
Начальник цеху проводить детальну перевірку стану охорони праці в цеху, приймає рішення по зауваженнях, зробленим майстром, контролює виконання заходів щодо усунення недоліків, виявлених при попередніх перевірках. Результати перевірки начальник цеху записує в журнал другої ступіні. Третя ступінь щоквартальна. Головний інженер і інженер по техніці безпеки перевіряють стан охорони праці в цілому по підприємству, контролюють усунення недоліків, виявлених на першій і другій ступінях перевірки. Результати оформляються, складається акт і, якщо мається грубе порушення, видається наказ по підприємстві.
Для зменшення випадків виробничого травматизму на підприємствах зв'язку проводяться інструктажі. Існують наступні види інструктажів:
- вступний інструктаж - проводиться при надходженні на роботу інженером по техніці безпеки по програмі, затвердженої керівником підприємства. Оформляється в контрольному листі, що зберігається в особистій справі працівника;
- первинний інструктаж на робочому місці проводиться також при надходженні на роботу й оформляється в контрольному листі. Для зв'язаних з електроустаткуванням протягом 10-12 змін проводиться стажування на робочому місці;
- повторний інструктаж проводиться раз у півроку й у будівельних організаціях раз у три місяці;
- позаплановий інструктаж проводиться, у випадку якщо змінилося устаткування, стався нещасливий випадок або працівник був відсутній на своєму робочому місці більш трьох місяців;
- цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, робіт з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних.
Крім того, проводиться аналіз нещасних випадків, що відбулися на підприємстві. За результатами аналізів нещасних випадків намічаються шляхи їхнього попередження. Основні шляхи попередження нещасних випадків:
- автоматизація і комплексна механізація виробничих процесів;
- раціоналізація технологічних процесів, модернізація устаткування й інструментів;
- застосування дистанційного керування;
- застосування додаткових що обгороджують, запобіжних пристроїв;
- упровадження світлозвукової сигналізації;
- застосування світлових приладів;
- застосування удосконалених засобів захисту;
- усунення або зменшення впливу шуму, вібрації, електромагнітного випромінювання;
- поліпшення висвітлення і метеоумов на робочих місцях;
- розумне сполучення режимів праці і відпочинку.
4.1 Режим праці і відпочинку
У процесі праці працездатність, тобто здатність людини до трудової діяльності визначеного роду, а відповідно, і функціональний стан організму піддаються змінам. Підтримка працездатності на оптимальному рівні ? основна мета раціонального режиму праці і відпочинку.
Режим праці і відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи і відпочинку і їхня тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення і зміст періодів роботи і відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучиться з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірного стомлення протягом тривалого часу. Таке чергування періодів праці і відпочинку дотримується в різні відрізки часу: протягом робочої зміни, доби, тижня, року відповідно до режиму роботи підприємства. Установлення суспільно необхідної тривалості робочого часу і розподіл його по календарних періодах на підприємстві досягаються при розробці правил, у яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи і відпочинку. Цей порядок прийнятий називати режимом праці і відпочинку.
Одне з основних питань установлення раціональних режимів праці і відпочинку - це виявлення принципів їхньої розробки. Таких принципів три:
- задоволення потреби виробництва;
- забезпечення найбільшої працездатності людини;
- сполучення суспільних і особистих інтересів.
Перший принцип полягає в тім, що при виборі оптимального режиму праці і відпочинку потрібно визначити такі параметри, що сприяють кращому використанню виробничих фондів і забезпечують найбільшу ефективність виробництва. Режим праці і відпочинку будуються стосовно до найбільш раціонального виробничого режиму, для того, щоб забезпечити нормальний плин технологічного процесу, виконання заданих обсягів виробництва, якісне і своєчасне проведення планово-профілактичного ремонту й огляду устаткування при скороченні його простоїв у робочий час.
Другий принцип говорить, що не можна будувати режими праці і відпочинку без обліку працездатності людини й об'єктивної потреби організму у відпочинку в окремі періоди його трудової діяльності. З метою обліку фізіологічних можливостей людини (у рамках установлених законом розпоряджень по охороні праці і тривалості робочого часу) варто розробляти такий порядок чергування часу праці і відпочинку, визначати таку їхню тривалість, що забезпечували б найбільшу працездатність і продуктивність праці.
Третій принцип припускає, що режим праці і відпочинку повинний бути орієнтований на облік і забезпечення деякою мірою задоволення особистих інтересів працюючих і окремих категорій працівників (жінок, молоді, учнів і т.д.).
Таким чином, при виборі оптимального режиму праці і відпочинку потрібний комплексний соціально-економічний підхід. Метою подібного підходу є повна і всебічна оцінка його оптимізації з погляду обліку особистих і суспільних інтересів, інтересів виробництва і фізіологічних можливостей людини. У зв'язку з цим слід зазначити, що науково обґрунтованим режимом купа і відпочинку на підприємствах є такий режим, що щонайкраще забезпечує одночасне сполучення підвищення працездатності і продуктивності праці, збереження здоров'я трудящих, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини.
Сьогодні на підприємствах зв'язку застосовують чотиримісячний режим праці, що повною мірою відповідає вищенаведеним вимогам у місцях застосування відкритого вогню, паління, виконання електро- та газозварювальних робіт. Приміщення ЛАЦ повинне бути обладнане первинними засобами пожежегасіння, вуглекислими і брометиловими вогнегасниками. Не допускається застосування пінних вогнегасників для гасіння вогнищ пожежі на установках які знаходяться під напругою.
4.2 Цивільна оборона
Цивільна оборона (ГО) - це комплекс заходів державної системи захисту обслуговуючого персоналу, спрямований на попередження несприятливого впливу наслідків надзвичайної ситуації (ЧС) або максимального ослаблення ступеня їхнього негативного впливу, від повного і розумного обліку всіх принципом і способів забезпечення безпеки залежить ефективність захисту населення.
У надзвичайній ситуації, щоб максимально послабити ступінь негативного впливу, необхідно й організовано:
- провести евакуацію обслуговуючого персоналу, інші евакуаційні заходи;
- укрити людей у захисних спорудженнях;
- використовувати засобу індивідуального захисту;
- при необхідності застосувати засобу медичної профілактики.
Важливу роль у цій ситуації грає організованість дій при висновку
або виклику обслуговуючих перестала з небезпечної зони: зараження, затоплення і т.д.
Захистити людей від сучасних засобів поразки від впливу радіації, отруйних речовин, біологічних засобів у залежності від захисних властивостей, помістивши них у спеціальних захисних спорудженнях-притулках або протирадіаційних укриттях.
Щоб захистити від влучення в організм людини отруйних речовин існують засобу індивідуального захисту. При необхідності сказати першу медичну допомогу, зробити все можливе, щоб максимально послабити дії вражаючих факторів.
Стійкість об'єктів зв'язку в надзвичайних ситуаціях - це здатність функціонувати (забезпечувати зв'язок, здійснювати обслуговування і т.д.) в умовах впливу вражаючих факторів надзвичайної ситуації, а при руйнуваннях або ушкодженнях - здатність відновлювати функціонування в найкоротший термін.
Стійкість об'єкта залежить від:
- міцності конструкції будинків і споруджень;
- сили вражаючого фактора;
- ступеня захищеності;
- схеми функціонування об'єкта, системи зв'язку і надійності керування;
- можливостей постачання;
- системи ремонту і відновлення, наявність ремонтного устаткування, інструмента, запасного устаткування і матеріалів;
- організованості при захисті людей, наявність індивідуальних засобів захисту, здатності обслуговуючого персоналу працювати в умовах надзвичайних ситуацій.
Безумовно, здатність робітників та службовців працювати в таких умовах залежить від спокою, впевненості в захищеності від впливу надзвичайної ситуації, від ефективності заходів щодо забезпечення надійності функціонування устаткування.
4.3 Міри безпеки при роботі на кабельних лініях зв'язку
Охорона праці - система законодавчих, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Охорона праці досліджує трудовий процес з позиції забезпечення його безпеки для життя і здоров'я трудящих.
На початку робіт необхідно перевірити наявність і справність інструмента, захисних засобів, сход, драбин, запобіжних пристосувань і т.д. Усі захисні засоби повинні перевірятися у встановлені спеціальними правилами терміни.
Особлива увага дотриманню правил техніки безпеки необхідно приділяти при виконанні найбільш небезпечних робіт, виконуваних у даному проекті: навантаженню, розвантаженню барабанів, залізобетонних виробів, блоків, цистерн НРП і інших важких предметів; риття траншів і котлованів поблизу силових кабелів і газопроводів. Перед початком робіт на особливо небезпечних ділянках проводиться відповідний інструктаж з техніки безпеки.
Вантажно-розвантажувальні роботи виробляються, як правило, механізованим способом за допомогою кранів, автозагрузчиків, блоків і т.д. Механізований спосіб є обов'язковим для вантажів масою 60 кг, а також при підйомі вантажів на висоту більш 3м.
Грабарства повинні вироблятися під спостереженням виконроба або майстри. При виявленні газу в траншеях або котлованах роботи в них повинні бути негайно припинені, а люди виведені з небезпечної зони.
Прокладка кабелю кабелеукладачем дозволяється на ділянках, що не мають підземних споруджень. При прокладці кабелю вручну на кожного робітника повинний приходитися ділянка масою не більш 35 кг.
При монтажних роботах будь-яка увага повинна бути приділена виконанню вимог по безпечному звертанню з паяльними лампами і газовими пальниками. Усі роботи, зв'язані з вимірами на лінії, повинні вироблятися особами, одне з яких відповідально за техніку безпеки.
При роботі з оптичним волокном його відходи при обробці необхідно складати в окрему шухляду, і після закінчення монтажу спорожняти шухляда в спеціально відведеному місці або закапувати відходи в землю. Варто уникати влучення залишків оптичного волокна на одяг. Роботу з оптичним волокном необхідно робити у фартуху з клейонки.
Монтажний стіл і стать у монтажно-вимірювальній автомашині після кожної зміни необхідно обробляти пилососом, а потім протерти мокрою ганчіркою. Віджимання ганчірки варто робити в щільних гумових рукавицях.
При роботі з приладом для зварювання ОК варто дотримувати наступних вимог:
- усі підключення і відключення приладів, що вимагають розмикання електричних ланцюгів або з'єднання з високовольтними ланцюгами приладів варто робити при цілком відключеній напрузі;
- прилади повинні бути заземленими;
- під час настроювальних робіт необхідно пам'ятати, що трансформатор, високовольтні проводи, електроди в режимі зварювання знаходяться під високою напругою;
- забороняється експлуатація приладів зі знятим захисним кожухом блоку електродів;
- не рідше одного разу в тиждень необхідно робити перевірку справності ізоляції високовольтних проводів;
- забороняється працювати приладом при ушкодженій ізоляції високовольтних проводів;
- до роботи з апаратом допускаються особи, що пройшли вступний інструктаж, інструктаж з техніки безпеки на робочому місці з подальшою перевіркою знань і які мають групу з електробезпечності не нижче третьої.
4.4 Лазерна безпека
4.4.1 Вплив лазерного випромінювання на органи зору
Основний елемент зорового апарата людини - сітківка очі - може бути уражена лити випромінюванням видимого (від 0.4 мкм) і ближнього ИК-диапазонов (до 1.4 мкм ), що порозумівається спектральними характеристиками людського ока. При цьому кристалик і очне яблуко, діючи як додаткова фокусуюча оптика, істотно підвищують концентрацію енергії на сітківці, що, у свого черга, на кілька порядків знижує максимально припустимий рівень (МДУ) опромінення зіниці.
4.4.2 Вимоги безпеки при експлуатації й обслуговуванні лазерних виробів
Виконання наступних вимог безпеки повинне забезпечувати виключення або максимальне зменшення можливості опромінення персоналу лазерним випромінюванням, а також впливу на нього інших небезпечних факторів:
- до ремонту, налагодженню й іспитам лазерних виробів допускаються особи, що мають відповідну кваліфікацію і пройшли інструктаж з техніки безпеки у встановленому порядку:,
- до роботи з лазерними виробами допускаються особи, що досягли вісімнадцяти років, що не мають медичних протипоказань, що пройшли курс спеціального навчання відповідно до ДСТ 12.0.004, навчання у встановленому порядку роботі з конкретними лазерними виробами й атестацію на групу по охороні праці при роботі на електроустановках з відповідною напругою;
- при експлуатації виробів вище класу 2 повинно призначатися особа, відповідальне за охорону праці при їхній експлуатації;
- лазерні вироби, що знаходяться в експлуатації, повинні піддаватися регулярній профілактичній перевірці. При проведень профілактичної перевірки варто звертати особливу увагу на безвідмовність роботи всіх захисних пристроїв.
Висновок
У даному дипломному проекті розроблена високошвидкісна волоконно-оптична лінія зонового зв'язку між населеними пунктами, . Одеса, Біляївка Б.Дністровський, Татарбунари, Кілія, Ізмаїл, Рені, Болград, Арциз, Тарутине, Сарата з використанням SDH устаткування STM-4. Була дана характеристика перерахованих вище населених пунктів, що існує мережі зв'язку, приведені обґрунтування і розрахунок числа ПЦП. Охарактеризовано транспортну систему, а також зроблений розрахунок основних параметрів лінійного тракту. Мережа сконфігурована за принципом «кільце», організоване керування мережею зв'язку, здійснена маршрутизація транспортних потоків і організація службового зв'язку.
У населених пунктах . Одеса, Біляївка, Б.Дністровський,Татарбунари, Кілія, Ізмаїл,Рені, Болград, Арциз, Тарутине, Сарата встановлюється по одному синхронному мультиплексору SMA-1, виготовленого фірмою «SIEMENS».
Розраховано параметри надійності оптичної лінії передачі, а також параметри економічної ефективності. Проектована ВОЛП є доцільною і відповідає сучасним умовам.
Список використаних джерел
Книги
1. Слепов Н.Н. Синхронні цифрові мережі SDH. - Москва, 1997. - 149 с.
2. Оптичні системи передачі / Б.В. Шпаків, В.И. Іванов, В.В. Крухмалев; Під ред. В.И. Іванова. - М.: Радіо і Зв'язок, 1994. - 224 с.
3. Будівництво і технічна експлуатація волоконно-оптичних ліній зв'язку / В.А. Андрєєв, В.А. Бурдин, Б.В. Попов, А.И. Польников; Під ред. Б.В. Попова. -М.: Радіо і Зв'язок, 1995. - 198 с.
4. Дьоміна Е.В. і ін. Організація, планування й керування підприємством зв'язку. - М.: Радіо і Зв'язок, 1990. - 352 с.
5. Баєва Н.Н, И.К. Бобровская, В.А. Брескин, Е.Л. Федорова. Многоканальная електросвязь й РРЛ / Підручник для вузів зв'язку. - М.: Радіо і зв'язок, 1984. -216с.
6. Корнійчук B.I. Оптичні системи передачі: Підручник для студентів вузів / B.I. Корнійчук, Т.В. Макаров, І.П. Панфілов. - К.: Техніка, 1994. - 600с.
7. Атлас автомобільних доріг Одеської області. - Одеса: Изд-во Одеса, 2000.
8. Довгий С.О., Омельяненко Ю.І. Телекомунікації України. Частина друга / За зам. ред. С.О. Довгого. - К.: Укртелеком, 2002. - 352 с.
9.Корнейчук В.И. Підручник 2002
Патентна документація
1. S42022-D3502-H4-1-5618. Технічний опис SMA 1R2 фірми
«SIEMENS» / Public Communication Networks Group Hofmannstrasse 51, D-81359Munchen.
Методичні розробки
1. Кім Л.Т. Синхронна цифрова ієрархія/Електрозв'язок.-1991.- № 3.-С.2-6.
2. Корнейчук В.И.,Макаров Т.В., Панфілов И.П.Дроживальский О.П. Проектування волоконно-оптических систем передачі:Учеб.посібник / Укр. державна академія зв'язку ім. А.С. Попова. Одеса, 1999. 118с.
3. Оптичні кабелі. Основні характеристики та методи випробувань // Керівний нормативний документ з стандартизації Державного комітету зв'язку та інформатизації України. - Київ, 2001.
4. Організація волоконно-оптичних систем передавання двостороннього зв'язку по одному світловоду для міських мереж зв'язку // Рекомендації Державного комітету зв'язку та інформатизації України. Київ, 2000.
5. Проектування фрагмента транспортної мережі SDH // Комплексне завдання з курсові «Інтегральна цифрова система зв'язку» та методичні вказівки щодо його виконання