Xreferat.com » Рефераты по коммуникации и связи » Проектування цифрової системи комутації EWSD

Проектування цифрової системи комутації EWSD

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра радіотехніки та телекомунікацій


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

з дисципліни «Системи комутації»

з теми: «Проектування цифрової системи комутації EWSD»


2007

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ


Вхідні дані:

1.Ємність станцій:

АТСЕ-6,7, яку необхідно спроектувати – N6,7 = 18500;

ємність АТСДК-3 – N3 = 8500;

ємність АТСК-4 – N4 = 7600;

ємність АТСЕ-5 – N5 = 8600.

2. Частка розмов, які відбулись, P = 0,5.

3. Для проектованої АТСЕ і для всієї мережі, що існує, в цілому прийняти наступний структурний склад абонентів, К:

цифрові абоненти – КISDN = 1%;

універсальні таксофони (з частотним набором) – КТ=1%

квартирного сектора (КВ) з декадним набором ККВ = 37%;

народногосподарського сектора (НГ) Kнг = 61%.

4. Середнє число викликів в годину найбільшого навантаження (ГНН) по категоріях абонентів:

Снг = 3,3;

Скв = 1,8;

Ст = 9,8.

5. Середня тривалість розмови по категоріях абонентів:

Тнг = 118 с;

Ткв = 148 с;

Tт = 94 с.

6. Проектована АТС має два виносних блока - підстанції (ПС) по 2000 квартирних абонентів, які мають бути розташовані в приміщеннях АТСДК і АТСК. ПС виконують роль абонентських концентраторів (К). Це дозволить в майбутньому демонтувати застарілі електромеханічні АТС, запровадити на всій мережі загальноканальну сигналізацію ЗКС №7 та перейти до повністю цифрової мережі, що покращить обслуговування та його якість.

Відповідно до вхідних даних необхідно:

1. Провести нумерацію абонентських ліній для кожної АТС мережі.

2. Провести розрахунок навантаження (трафіка) на виході кожної з АТС і його розподіл по напрямах:

а) внутрішньостанційним;

б) на ВСС і АМТС;

в) до інших АТС.

3. Скласти матрицю телефонного навантаження і схему розподілу навантаження.

4. Визначити кількість з'єднувальних ліній (каналів) на кожному з напрямів.

5. Визначити кількість первинних цифрових трактів на кожному з напрямів.

6. Розрахунок об’єму устаткування станції EWSD:

абонентського;

кількості лінійних груп;

вибір ємності комутаційного поля;

об’єм буфера повідомлень;

об’єм пристрою керування мережі ЗКС №7;

об’єм координаційного процесору.

7. Розподілити устаткування по стативам, скласти план їх розміщення.

8. Накреслити:

структурну схему місцевої телефонної мережі;

структурну схему спроектованої цифрової АТСЕ EWSD;

РЕФЕРАТ


Мета курсового проекту: На міській телефонній мережі (МТМ) з семизначною нумерацією, що обслуговує один з районів міста і містить три діючих АТС: АТС-3 (АТСДК - декадно-крокова), АТС-4 (АТСК - координатна) і АТС-5 (АТСЕ - квазіелектронна), необхідно змонтувати нову сучасну цифрову АТС. Всі АТС мають зв'язок із вузлом спецслужб (ВСС) та АТС міжміського зв'язку (АМТС). В якості АМТС – сучасна цифрова АТС типу EWSD. На МТМ частково запроваджена загальноканальна сигналізація ЗКС №7, крім АТС-3 і АТС-4. Структурна схема мережі наведена на рис. 1.1.

КОМУТАТОР, КОМУТАЦІЙНЕ ПОЛЕ, СИГНАЛІЗАЦІЯ, НАГРУЗКА, МУЛЬТИПЛЕКСОР, ДУПЛЕКС, ІНТЕРФЕЙС, ЄМНІСТЬ СТАНЦІЇ, МЕРЕЖА.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


АТС – автоматична телефонна станція

АМТС – автоматична міжміська телефонна станція

АЦП – аналого-цифрове перетворення

ВВихП – вузол вихідних повідомлень

ВВхП – вузол вхідних повідомлень

ВОЛЗ – волоконно-оптичні лінії зв’язку

ВСС – вузол спецслужб

ГНН – година найбільшого навантаження

ЄНМЗ – Єдина національна мережа зв’язку

ЗКС – загально канальна сигналізація

ЗЛ – з’єднувальна лінія

ЗЗЛ – замовно-з’єднувальна лінія

ЗЛМ – з’єднувальна лінія міжміська

МТМ – міська телефонна мережа

ОПТС – опорно-транзитна станція

РАТС – районна автоматична телефонна станція

УАТС – установчо-виробнича автоматична телефонна станція

ЦМІС – цифрова мережа інтегральних служб

ISDN – цифрова мережа інтегральних служб

ВСТУП


Зв'язок є вирішальним чинником в досягненні успіху конкуруючими комерційними підприємствами і в економічному зростанні і процвітанні будь-якого регіону. Тому злиття на порозі 21-го століття телекомунікаційних і комп'ютерних технологій приймає вирішальне значення. Високі вимоги, що пред'являються до зв'язку, зумовлюють необхідність величезних капіталовкладень в інфраструктуру. Отже, ретельне планування і вибір перспективної системи мають найвищий пріоритет.

Засоби електрозв'язку у всьому світі, у тому числі в Україні, є визначальним чинником економічного розвитку країни, зростання її валового національного продукту.

Протягом останніх років спостерігаються істотні зміни в процесах розвитку мереж електрозв'язку. Можна виділити наступні найбільш характерні риси цих процесів:

неухильне зростання ємності і трафіку телефонних мереж;

зміна структури телефонного трафіку за рахунок значного збільшення частки міжміських і міжнародних викликів;

різке збільшення кількості нетелефонних телекомунікаційних служб (телекс, телетекст, факс, відеотекст і ін.);

зростаюча економічна ефективність цифрових методів зберігання, обробки, передачі і комутації різних видів інформації порівняно з аналоговими методами;

все більш широке впровадження волоконно-оптичних ліній зв'язку.

Подальший розвиток електрозв'язку на базі аналогової техніки і спеціалізованих мереж малоефективний з погляду економіки і необхідності поліпшення якості обслуговування. Крім того, аналогові засоби передачі не дають можливості ефективного об'єднання різних видів зв'язку в одну мережу, тому що параметри аналогових сигналів різних видів зв'язку істотно відрізняються. Тільки цифрова техніка робить таке об'єднання виправданим. Через це розроблена концепція універсальної мережі зв'язку, яка повинна замінити і об'єднати всі існуючі спеціалізовані мережі. Така мережа одержала назву цифрової мережі інтегральних служб (ISDN). Можливість і доцільність побудови ISDN на базі цифрової телефонної мережі визначається об'ємом і ступенем розгалуженості телефонної мережі, а також тією обставиною, що телефонний канал, що використовується в цифровій техніці, зі швидкістю передачі 64 Кбіт/с дозволяє організувати передачу інформації і інших служб електрозв'язку. При цьому велика частина систем цифрової комутації після невеликого дообладнання може використовуватися як станції ISDN.

З початку 90-х років Єдина національна мережа зв'язку України (ЄНМЗ України) вступила у фазу істотних якісних змін обумовлених широким впровадженням цифрової техніки передачі і комутації. Ці зміни торкнулися і міських телефонних мереж, на яких стали використовуватися потужні цифрові комутаційні системи (з трафіком до 100 000 Ерл) із застосуванням загальноканальної системи сигналізації ЗКС №7, високошвидкісні (до 10 Гбіт/с) цифрові системи передачі, побудовані на основі принципів і стандартів синхронної цифрової ієрархії (СЦІ/SDH), волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ).

Нові можливості цифрових комутаторів і технічних засобів транспортного середовища (можливість реалізації могутніх транспортних мереж на базі ВОЛЗ і мультиплексорів SDH) пред'являють нові вимоги до планування і проектування міських телефонних мереж. Сучасні мережі повинні бути цифровими, мати гнучку, легко керовану структуру і при цьому забезпечувати можливість спільної роботи апаратури різних фірм-виробників як на мережі одного оператора, так і при взаємодії декількох операторів. Остання вимога особливо важлива у зв'язку з тим, що на ЄНМЗ України впроваджується, в основному, закордонна комутаційна цифрова техніка. Однією з складних задач є забезпечення в перехідний період спільної роботи на телефонних мережах аналогового і цифрового обладнання.

1. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕННЯ


Всі АТС з'єднані за принципом «кожна з кожною», при цьому з'єднання з електромеханічними системами здійснюється по окремих вхідних і вихідних лініях, а між АТСЕ і АТСЕ та АМТС - по лініях двостороннього заняття, тому що на цих АТС застосована загальноканальна сигналізація ЗКС №7. В АТСЕ включаються тільки цифрові з'єднувальні лінії (ЦЗЛ), тому на стороні електромеханічних АТС встановлюється устаткування аналого-цифрового перетворення апаратури ІКМ-30, що забезпечує зв'язок з АТСЕ по цифрових лініях.

Нумерація на МТМ залежить від кількості АТС і ємності мережі. Якщо нумерація на мережі семизначна, то в ній перші три цифри визначають код районної АТС. Нумерація в межах станції може бути 287-00-00 -287-99-99. Якщо проектована АТС має ємність більше 10000, то вона має відповідно декілька кодів АТС.


Таблиця 1.1 - Нумерація абонентських ліній на АТС

Коди АТС Ємність АТС, N j Нумерація абонентських ліній АТС
АТСДК-3 8500 7
АТСК-4 7600 7
АТСЕ-5 8600 7
АТСЕ-6,7 18500 7
Всього N мережі= 43200 7

1.1 Розрахунок і розподіл телефонного навантаження


Телефонне навантаження є найважливішим параметром, що визначає об'єм устаткування. При цьому необхідно розрахувати навантаження, що виникає на проектованій станції, і те, що входить від інших АТС мережі.

Навантаження, що виникає, створюють заявки на обслуговування від абонентів різної категорії, які протягом деякого часу займають різні прилади станції.

Спочатку необхідно визначити кількість абонентів кожної категорії на всіх АТС мережі.

Кількість цифрових абонентів, які згідно завдання є тільки на проектованій АТС, дорівнює:


NЦ = КISDN N6,7,


NЦ = 1% · 18500 =185.

Кількість квартирних абонентів на кожній АТС мережі дорівнює:


NКВ_I = ККВ ·NI,


NКВ_3 = 37% · 8500 = 3145,

NКВ_4 = 37% · 7600 = 2812,

NКВ_5 = 37% · 8600 = 3182,

NКВ_6,7 = 37% · 18500 = 6845.

Кількість універсальних таксофонів, які згідно завдання відсутні на декадно-кроковій АТС і координатній АТС, дорівнює:


NT_I = NІ КТ,


NT_5 = 8600 · 1% = 86,

NT_6,7 = 18500 · 1% = 185.

Загальна кількість абонентів ділового сектора на кожній АТС мережі, з урахуванням обмежень завдання, дорівнює:


NНГ_I = NI - NКВ_I - NT_I - NЦ,

NНГ_3 = 8500 - 3145 = 5355,

NНГ_4 = 7600 - 2812 = 4788,

NНГ_5 = 8600 - 3182 - 86 = 5332,

NНГ_6,7 = 18500 - 6845 – 185 – 185 = 11285.

Кількість абонентів ділового сектора на кожній АТС з частотним набиранням номеру, з урахуванням обмежень завдання, дорівнює:


NНГ_Ч_I = 0,6 NНГ_I,


NНГ_Ч_4 = 0,6 4788 = 2872,8,

NНГ_Ч_5 = 0,6 5332 = 3199,2,

NНГ_Ч_6,7 = 0,6 11285 = 6771.

Кількість абонентів ділового сектора на кожній АТС з декадним (імпульсним) набиранням номеру, з урахуванням обмежень завдання, дорівнює:


NНГ_Д_I = NНГ_I - NНГ_Ч_I,


NНГ_Д_3 = 5355,

NНГ_Д_4 = 4788 – 2872,81 = 915,2,

NНГ_Д_5 = 5332 – 3199,2 = 2132,8,

NНГ_Д_6,7 = 11285 – 6771 = 4514.

Результати розрахунків зведемо в таблиці 1.2


Таблиця 1.2 - Кількість абонентів різної категорії на АТС

Категорія джерел навантаження АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7
KB ТА (дек. наб.) 3145 2812 3182 6845
НГ ТА (дек. наб.) 5355 1915,2 2132,8 4514
НГ ТА (част. наб.) - 2872,8 3199,2 6771
Т (част. наб.) - - 86 185
Ц (ISDN) - - - 185
Всього 8500 7600 8600 18500

Таблиця 1.3 - Кількість абонентів різної категорії на ПС

Категорія джерел навантаження ПС-1 ПС-2
KB ТА (дек. наб.) 740 740
НГ ТА (дек. наб.) 488 488
НГ ТА (част. наб.) 732 732
Т (част. наб.) 20 20
Ц (ISDN) 20 20
Всього 2000 2000

1.2 Розрахунок навантаження, що надходить від цифрових абонентів


YЦ = αц NЦ,


де αц = 0,4 Ерл - питома інтенсивність навантаження, що надходить від цифрових абонентів;

YЦ = 0,4 185 = 74 Ерл.


1.3 Розрахунок навантаження, що надходить від аналогових абонентів


Середню тривалість одного заняття для кожної k категорії навантаження і типу телефонних апаратів:


Проектування цифрової системи комутації EWSD,


де ak - коефіцієнт, що враховує розмови, що не відбулися, який визначається по залежності ak = f(Tk,P), рис. 1.1 [2];

Інтенсивність навантаження від аналогових абонентів кожної k категорії на i-у АТС дорівнює:


Проектування цифрової системи комутації EWSD


Навантаження Проектування цифрової системи комутації EWSD, що надходить від всіх абонентів, на i-у АТС дорівнює сумі навантажень від абонентів різних категорій на кожній АТС:


Проектування цифрової системи комутації EWSD=∑Yk + YЦ


Проектування цифрової системи комутації EWSD

Рис. 1.1 - Залежність коефіцієнта ak від Tk і Р


Тривалість заняття КП менше часу заняття абонентського комплекту (АК) на час tco і tn. Отже, навантаження на КП буде пропорційне відношенню


Проектування цифрової системи комутації EWSD.

Навантаження, що надходить від абонентів i-ї АТС, на виході КП дорівнює:


YНАДХ_I = j Проектування цифрової системи комутації EWSD.


Визначимо середню питому інтенсивність навантаження aК (в Ерл) від джерел кожної k-ї категорії:


aК = tk ·Ck,


Визначимо загальну кількість викликів, що надходять на АТС:


С = ∑(Ck ·Nk ).


Результати розрахунків звести в таблицю 1.4.

Аналогічно виконуються розрахунки для інших АТС і результати слід розмістити в таблицях 1.5, 1.6 які подібні таблиці 1.4.

Сумарне навантаження телефонної мережі дорівнює:


YМЕРЖ =∑ YНАДХ_I


Таблиця 1.4 - Навантаження, що надходить від абонентів АТСЕ-6,7

Категорія джерела навантаження Р С Tk,с Nk ak tk,с aК Yk, Ерл
НГ ТА (дек. наб.) 0,5 3,3 118 6845 1,165 82,42 271,9 517,15
НГ ТА (част. наб.) 0,5 3,3 118 4514 1,165 79,59 262,6 329,3
KB ТА (дек. наб.) 0,5 1,8 148 6771 1,160 99,45 179,0 336,7
Т (част. набір) 0,5 9,8 94 185 1,200 67,56 662,1 34,02
Ц 0,5

185


74
Всього


N∑=18500


Проектування цифрової системи комутації EWSD=1291

Всього на вих. КП - - - - - - - YВИХ =1291

Таблиця 1.5 - Навантаження, що надходить від абонентів АТСК-4

Категорія джерела навантаження Р С Tk,с Nk ak tk,с aК Yk, Ерл
НГ ТА (дек. наб.) 0,5 3,3 118 2812 1,165 82,42 271,9 212,5
НГ ТА (част. наб.) 0,5 3,3 118 1915,2 1,165 79,59 262,6 139,7
KB ТА (дек. наб.) 0,5 1,8 148 2872,8

1,160


99,45 172,0 142,8
Т (част. набір) - - - - - - - -
Ц - - - - - - - -
Всього


N∑=7600


Проектування цифрової системи комутації EWSD=495

Всього на вих. КП - - - - - - - YВИХ =445,5

Таблиця 1.6 - Навантаження, що надходить від абонентів АТСЕ-5

Категорія джерела навантаження Р С Tk,с Nk ak tk,с aК Yk, Ерл
НГ ТА (дек. наб.) 0,5 3,3 118 3182 1,165 82,42 271,9 240,4
НГ ТА (част. наб.) 0,5 3,3 118 2132,8 1,165 79,59 262,6 155,6
KB ТА (дек. наб.) 0,5 1,8 148 3199,2 1,160 99,45 179,0 159,1
Т (част. набір) 0,5 9,8 94 86 1,200 67,56 662,1 15,8
Ц - - - - - - - -
Всього


N∑=8600


Проектування цифрової системи комутації EWSD=570

Всього на вих. КП - - - - - - - YВИХ =570

Одержані значення навантаження на всіх АТС заносимо в таблицю 1.7:

Таблиця 1.7


АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7
Yнадх 503 495 570 1291
Yвих 478,7 445,5 570 1291
Yмерж 2859

1.4 Розподіл навантаження, що надходить від абонентів


Навантаження до вузла спецслужб складає 3ч5% від YНАДХ_I:


YI_BCC = 0,03 YНАДХ_I


Внутрішньостанційне навантаження до абонентів своєї станції


YI_BH = YНАДХ_I ηI


де hI - коефіцієнт внутрішньостанційного навантаження, який визначається за допомогою рис. 1.2 по коефіцієнту ваги станції hСI, [2]:


Проектування цифрової системи комутації EWSD


Міжміське навантаження до АМТС на замовно-з'єднувальні лінії (ЗЗЛ) визначати наступним чином [2]:


YI_ЗЗЛ = αM NI;

Проектування цифрової системи комутації EWSD

Рис. 1.2 - Залежність коефіцієнта внутрішньостанційного навантаження h від коефіцієнта ваги станції hС


Навантаження від АМТС до АТС МТМ на з'єднувальні лінії міжміські (ЗЛМ), визначається по формулі:


Проектування цифрової системи комутації EWSD,


де: Проектування цифрової системи комутації EWSD=150 с

Проектування цифрової системи комутації EWSD = 126 с

Сумарне навантаження, що виходить від i-ї АТС до інших АТС мережі і підлягає розподілу, дорівнює:


YВИХ_I = YНАДХ_I - YI_BH - YI_BCЗ – YI_ЗЗЛ.


Результати розрахунків зводимо до таблиці 1.8.


Таблиця 1.8 - Результати розрахунків внутрішньостанційного навантаження, навантаження до ВСС і АМТС


АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7
Ємність 8500 7600 8600 18500
YНАДХ, Ерл 503 495 570 1291
hc, % 17,6 17,3 19,9 45,2
h, % 0,36 0,35 0,4 0,58
YВН, Ерл 181,9 173,3 228 748,8
YВСС, Ерл 15,09 14,85 17,1 38,73
YЗЗЛ, Ерл 34 30,4 34,4 74
YЗЛМ, Ерл 28,56 25,5 28,9 62,16
YВИХ, Ерл 272,01 276,45 295 429,47
αM 0.0040
tЗЗЛ, с 150
tЗЛМ, с 126
Yмерж 2859

1.5 Розподіл навантаження по напрямах міжстанційного зв'язку


Розрахунок розподілу навантаження на напрямах міжстанційного зв'язку здійснюється за допомогою трьох основних методів:

пропорційно вихідних навантажень станцій;

пропорційно ємності станції;

за допомогою коефіцієнтів телефонного тяжіння.


1.5.1 Пропорційно вихідних навантажень АТС

У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:


Проектування цифрової системи комутації EWSD,


де m - число АТС на проектованій мережі (без ВСС і АМТС).

Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 - Матриця міжстанційних зв’язків

Куди АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7 ВСС АМТС

Проектування цифрової системи комутації EWSD

Звідки






АТСДК-3 - 75,47 79,3 117,24 15,09 34 321,1
АТСК-4 75,81 - 80,96 119,69 14,85 30,4 321,71
АТСЕ-5 80,80 82,12 - 127,58 17,1 34,4 342
АТСЕ-6,7 139,24 141,52 148,71 - 38,73 74 542,2
АМТС 28,56 25,5 28,9 62,16 - - 145,12

Проектування цифрової системи комутації EWSD

324,41 324,61 337,87 426,67 85,77 17,28 1672,13

1.5.2 Пропорційно ємності АТС

У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:


Проектування цифрової системи комутації EWSD,


Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.10.


Таблиця 1.10 - Матриця міжстанційних зв’язків

Проектування цифрової системи комутації EWSDПроектування цифрової системи комутації EWSDКуди

Звідки

АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7

Проектування цифрової системи комутації EWSD

АТСДК-3 - 59,58 67,41 145,02 272,01
АТСК-4 66,01 - 66,78 143,66 276,45
АТСЕ-5 71,31 63,81 - 155,33 290,45
АТСЕ-6,7 147,79 132,14 149,53 - 429,46

Проектування цифрової системи комутації EWSD

285,11 255,53 283,72 444,01 1268,37

1.5.3 Пропорційно умовних вихідних навантажень АТС

У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:

Проектування цифрової системи комутації EWSD,


ni-j – коефіцієнт, що характеризує телефонне тяжіння абонентів i-ої АТС до абонентів j-ої АТС (рис. 1.3).

Значення коефіцієнтів телефонного тяжіння істотно залежать від відстані між абонентами, тобто АТС. Відстані між АТС (км) для даного варіанту мережі представлені в таблиці 1.11:


Таблиця 1.11 - Відстані між АТС (км)

АТС АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7
АТСДК-3 0 10 12 11
АТСК-4 10 0 8 5
АТСЕ-5 12 8 0 3
АТСЕ-6,7 11 5 3 0

Проектування цифрової системи комутації EWSD

Рис.1.3 – Залежність коефіцієнтів тяжіння ni-j від відстані


Згідно графіку, знайдемо коефіцієнти тяжіння, відповідно заданим відстаням між АТС, таблиця 1.12.


Таблиця 1.12 - Коефіцієнти тяжіння між АТС мережі

АТС АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7
АТСДК-3 1,00 0,45 0,4 0,42
АТСК-4 0,45 1,00 0,50 0,60
АТСЕ-5 0,40 0,50 1,00 0,70
АТСЕ-6,7 0,42 0,60 0,70 1,00

Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.13.


Таблиця 1.13 - Матриця міжстанційних зв’язків

Проектування цифрової системи комутації EWSDПроектування цифрової системи комутації EWSDКуди

Звідки

АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7

Проектування цифрової системи комутації EWSD

АТСДК-3 - 59,31 54,11 84,78 198,2
АТСК-4 47,31 - 57,25 105,74 210,3
АТСЕ-5 41,26 54,48 - 128,64 224,38
АТСЕ-6,7 66,98 108,72 142,63 - 318,33

Проектування цифрової системи комутації EWSD

155,55 222,51 253,99 319,16 951,21

Якщо розрахунки виконані вірно, то повинна виконуватись рівність для всіх трьох методів:


Проектування цифрової системи комутації EWSD


Після цього складається, на підставі таблиць 1.10,1.11, 1.14 таблиця наступним чином: з трьох таблиць для кожного елемента таблиці обирається найбільше значення.


Таблиця 1.14 - Матриця міжстанційних зв’язків

Проектування цифрової системи комутації EWSDПроектування цифрової системи комутації EWSDКуди

Звідки

АТСДК-3 АТСК-4 АТСЕ-5 АТСЕ-6,7 ВСС АМТС

Проектування цифрової системи комутації EWSD

АТСДК-3 - 75,47 79,3 145,02 15,09 34 348,88
АТСК-4 75,81 - 80,96 143,66 14,85 30,4 345,68
АТСЕ-5 80,80 82,12 - 155,33 17,1 34,4 369,75
АТСЕ-6,7 147,79 141,52 149,53 - 38,73 74 551,57
АМТС 28,56 25,5 28,9 62,16 - - 145,12

Проектування цифрової системи комутації EWSD

332,96 324,61 338,69 506,17 85,77 17,28 1761

Після цього складається, на підставі таблиці 1.15 матриця розрахункових значень телефонних навантажень, яка дозволяє провести облік коливань навантаження і гарантувати якість обслуговування абонентів. Розрахунок виконується по формулі: Yp = Y + 0,6742ЦY. Результати розрахунків занести в таблицю 1.15.


Таблиця 1.15 - Матриця реальних розрахункових телефонних навантажень

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: