Фізико–технологічні процеси створення електролюмінісцентних плоских пристроїв відображення інформації
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАТ
Курсова робота з курсу «Технологічні основи електроніки»
Фізико – технологічні процеси створення електролюмінісцентних плоских пристроїв відображення інформації.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Електролюмінісцентні індикатори
1.1 Порошкові електролюмінісцентні індикатори
1.2 Плівкові електролюмінісцентні індикатори
1.3 Плівкові електролюмінісцентні випромінювачі на шорстких підкладках
1.4 Органічні електролюмінісцентні індикатори
Розділ 2. Конструкції і оптичні параметри ЕЛ, дисплеїв
2.1 Конструкція стандартного тонко плівкового ЕЛ, дисплея
2.2 Технологія прозорого ЕЛ, дисплея
2.3 Результати випробувань і оптичні параметри
2.4 Потенційні застосування для прозорих ЕЛ дисплеїв
Розділ 3. Полімерні електролюмінісцентні панелі
3.1 Фізичні процеси що відбуваються в електролюмінісцентних органічних матеріалах
3.2 Проблеми створення полімерних електролюмінісцентних панелей
3.3 Технологічні рішення і пропозиції провідних фірм
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Кінець XX сторіччя характеризується стрімким розвитком інформатики і обчислювальної техніки, яка вимагає для своїх потреб високонадійних, добротних, ергономічних, малогабаритних пристроїв відображення інформації (ПВІ). Такі пристрої, без перебільшення, можна сказати, є невід'ємною частиною технічного прогресу.
Серед різних типів ПВІ(електронно-променевих, світлодіодних, рідкокристалічних, вакуумно-флуорисцентных, плазмових) електролюмінісцентні (ЕЛ) займають одне з провідних місць завдяки безпосередньому перетворенню електричної енергії на світло, твердотільній плоскій конструкції, швидкодії, широкому куту огляду і широкому діапазону робочих температур.
В області розробки і побудови даних приладів за останні два десятиліття був виконаний значний об'єм робіт. На провідних фірмах, таких як "Sharp K.K." (Японія), "Planar Systems" (США), "Lohja Corp." (Фінляндія) і ін. був налагоджений їх випуск.
У даній роботі будуть розглянуті електролюмінесцентні індикатори, панелі на основі полімерних електролюмінісцентних індекаторах, нові розробки у сфері TFEL, в яких задні електроди замінені прозорим матеріалом, щоб зробити всю панель повністю прозорою. Ця розробка має багато потенційних застосувань, які не можуть бути реалізовані за допомогою невипромінюючих дисплеїв, таких як ЖКИ.
Розділ 1. Електролюмінісцентні індикатори
Однією із основних частин засобів відображення інформації (ЗВІ) являються індикатори – пристрої які перетворюють електричний сигнал в просторове розподілення яскравості (контраст).
Електролюмінісценцією називається явище випромінювання світла тілами під дією електричного поля. Відомі дві що принципово розрізняються по виду електролюмінісценції: перед пробійна, яка виникає в мікроділянках порошкових або плівкових електролюмінофорів при напруженості поля, близьких або рівних пробивним, і інжекційна, що відбувається при рекомбінації електронів і дірок на р — n-переході напівпровідникового кристала включеного в прямому напрямі.
Відповідно до цього виділяють два типи індикаторів — власне електролюмінісцентні індикатори (ЕЛІ) і Напівпровідникові індикатори (ППІ). Хочу зауважити, що ППІ широко відомі як світло діоди (або світло випромінюючі діоди)[1].
1.1 Порошкові електролюмінісцентні індикатори
Перше повідомлення про порошковий ЕЛІ змінного струму появилось в 1952 р. В даний час порошковий ЕЛІ змінного струму виготовляється за допомогою напилення прозорого електроду (Sn02) на скляну пластину і подальшого нанесення на електрод світло випромінюючого шару. В більшості випадків світло випромінювачем є суміш порошкового люмінофора ZNS (ZNS:Pb; Zn:Mn; ZnS:Pb, Cu), ZnSe, ZnSiO4 і діелектричної зв'язки. Як зв'язка використовується матеріал з високою діелектричною проникністю (ε= 20), наприклад стирол, акрил і так далі Таким чином, підвищується та, що діє напруженість поля в частинці ZNS з діелектричною проникністю ε= 10 товщина світло випромінюючого шару 25 – 100мкм.Введенням активаторів в люмінофор можна отримати різні кольори свічення — синій, зелений, жовтий, червоний. Біле свічення виходить при використанні каскадної люмінесценції. синє люмінесцентне свічення збуджує домішаний жовтий флюоресцирующий органічний фарбник і виходить білий колір. Йодвмісні електролюмінісцентні порошки синього кольору свічення, які були відомі до цих пір, мають термін служби тільки близько 30 год. На синє випромінювання вдалося перевести довговічні жовто-зелені склади, що світяться, на основі (Zn, Cd) S : Сu, Br, домішувавши до них 5%-ний сульфід магнію .
За допомогою емпірично розроблених порошкових складів в даний час є можливість виготовлення ЕЛІ із зеленим свіченням, які при ефективній напрузі 50 В, частоті 10 кГц і початковій яскравості близько 100 кд/м^2 можуть працювати багато тисяч годин, поки яскравість не зменшиться удвічі.

Рис.1.1. Амплітудна характеристика порошкового ЕЛІ змінного струму.
Типова вольт – яркісна характеристика для порошкового ЕЛІ змінного струму приведена на рис.1.1. Як видно, яскравість збільшується із зростанням частоти і напруги приблизно пропорційно U3. Проте в багатьох матеріалах збільшення частоти вище 10 кГц дає незначне збільшення яскравості, але веде до надмірних діелектричних втрат. Разом з розробкою ЕЛІ змінного струму ведуться дослідження, направлені на створення індикаторів постійного струму на ZnS-люминофорах.
Світло ізолюючий шар такого приладу складається з люмінофора, в якому порошок ZNS, активований Мn, обробляється іонами Сu, і поверхня зерен ZNS покривається CUS з низьким питомим опором. Використання як активатори Mn, Eu, Tu дозволяє відповідно отримати оранжево-жовте, зелене. Крім того, були розроблені і такі варіанти: зелене свічення при використанні CAS : Це, С1; червоне свічення при CAS : Eu, CI; синьо-зелене свічення при SrS:Ce, С1; зелене свічення при SrS:і .т.д.
Первинна яскравість ЕЛІ постійного струму зазвичай вибирається в межах 100 кд/м^2. Яскравість 300—400 кд/м^2 можна отримати, підвищуючи робочу напругу, але при цьому термін служби зменшується. Первинна щільність струму складає, як правило, приблизно 2 мА/см^2. В умовах безперервної роботи яскравість падає удвічі протягом 103 год. Таке зменшення яскравості супроводжується відповідним зменшенням струму. Підтримка постійної яскравості протягом тривалого часу можливо при управлінні ЕЛІ від компенсуючої схеми збудження, яка підвищує напругу, прикладену до індикатора .
Одне з ЕЛІ постійного струму полягає в тому, що яскравість свічення пропорційна напрузі в шостому ступені або навіть вища. Ця характерна особливість сприяє придушенню кросс-эфекта. Не дивлячись на велику яскравість і інші переваги ЕЛІ постійного струму мають і істотний недолік — малу світловидатність (близько 10% відповідної величини ЕЛІ змінного струму)[1] .
1.2 Плівкові електролюмінісцентні індикатори
У плівкових ЕЛІ змінного струму на підкладку з скла напитлюється прозорий електрод, а на нього тим же способом наноситься шар діелектрика з високою діелектричною проникністю. Як світло випромінюючого шару використовуються плівки люмінофора ZnS:TbF3 завтовшки близько 0.2 мкм. Цей люмінофор дає зелений колір свічення. На плівку наноситься другий непрозорий електрод.
Активування люмінофора рідкоземельними фтористими з'єднаннями дозволяє досягти високої світловидатності і яскравості, а також міняти колір свічення. Наприклад, свічення червоного кольору можна отримати за допомогою введення SmF3, синього кольору — TmF3. Механізм свічення плівкових електролюмінісцентних шарів обумовлений рекомбінацією носіїв заряду, інжектованих кристалами люмінофора і електродами або утворених в результаті тунельного ефекту і ударної іонізації.
Аналогічно порошкоподібному люмінофору, на який впливають постійним струмом, тонко плівкові люмінофори мають дуже різкий поріг напруги. При накладанні напруги вище порогового виникає фотопровідність. В результаті рівень Фермі і межі зон переходу метал — ізолятор зміщуються таким чином, що відбувається тунельна інжекція дірок і електронів в плівку ZNS, що приводить до випромінювальної рекомбінації з утворенням кванта світла. У 1974 р. був розроблений тришаровий плівковий електролюмінісцентний елемент з двома ізоляційними плівками, що забезпечило істотне підвищення яскравості. Як світло випромінюючого шару використовувався плівковий люмінофор ZnS : Мп без домішки міді. Люмінофор повністю покривався ізоляційними плівками з Y2O3 і Si3N4 з високою діелектричною проникністю. Оскільки пробивна напруженість діелектрика Y2O3 складає близько 5*106 В/см і перевищує пробивну напруженість люмінофора, яка рівна 1,2*106 В/см, то при збільшенні прикладеної напруги ZnS пробивається раніше і «гарячі» електрони порушують іони марганцю. При збільшенні прикладеної напруги ZNS пробивається раніше і «гарячі» електрони порушують іони марганцю . Плівковий ЕЛІ на змінному струмі теж тришаровій конструкції, але з ізоляційними шарами з GeО2 і As2S3 працює при додатку імпульсів змінної напруги 800 В з періодом 1000 мкс і тривалістю імпульсу 30 мкс. При цьому реалізується яскравість 350 кд/м^2, колір свічення — оранжевий, термін служби — до 5000 год. Властивий порошковим ЕЛІ малий контраст, обумовлений сильним віддзеркаленням навколишнього світла, в плівкових ЕЛІ підвищується за рахунок застосування чорної поглинаючої плівки, що наноситься на задню підкладку. Хоча при цьому втрачається половина власного випромінювання в задній стінці, та зате вона ж поглинає 100% падаючого навколишнього розсіяного світла.
Такий недолік тонко плівкових ЕЛІ, як мале число можливих кольорів свічення, може бути усунений чисто конструктивним способом. Враховуючи прозорість тонко плівкової електролюмінісцентної структури, можна, в принципі, напилити подвійний або потрійний шар люмінофора з електродами для кожного шару. При відповідній адресації можна отримати поліцвітний індикатор. Параметри матричних ЕЛІ приведені в таблиці 1.1.
У матричних ЕЛІ виявляється помітний крос-ефект, відношення яркостей вибраних і напіввибраних елементів не перевищує 10, іншими словами, контраст малий. Одним з методів збільшення контрасту для створення матричних ЕЛІ, кросс-эффекта, що не мають, є покриття зворотної поверхні електролюмінісцентного шару матеріалом, що має надзвичайно нелінійні вольт-амперні характеристики.
Таблиця 1.1. Параметри матричних ЕЛІ.
| Характеристика | Тип ЕЛІ | ||||
| Порошковій змінного струму |
Порошковій постійного струму |
Плівковій змінного струму | |||
| Підкладка | Скло | Скло | Скло | Скло | Скло |
| Прозорий електрод | SnО2 | Sn02 | РЬО | Sn02 | In20з |
| Перший ізоляційний шар. | — | — | Метілметакрілат | — | Y2О3; Si3N4 |
| Світло випромінюючий шар | ZNS : Сu, Br | ZNS: Сu, Al | (Zn, Cd)S | ZNS : Мn, Сu | ZNS : Mn |
| (товщина, мкм) | (40—50) | (0.2—0,3) | |||
| Другий ізоляційний шар | BaTsO3 | Нелінійний опір | — | — | Si3N4 |
| (товщина, мкм) | (10) | (0,2—0,3) | |||
| Непрозорий електрод | Al | А1 | Al | Al | Al |
| Захисна плівка | Епоксидна | Епоксидна | Використовується | Епоксидна | Епоксидна смола |
| смола | смола |
пластина з перемикальними схемами з тонкоплівкових транзисторів |
смола | або кремній органічне мастило | |
| Колір свічення | Зелений | Жовто-зелений | Зелений | Жовто-оранжевий | Жовто-оранжевий |
| Розміри панелі, мм^2 | 75X200 | 207X276 | 152X152 | 201X269 | 90X120 |
| Розміри елементу, мм^2 | 0,8X0,45 | 0,75X1,00 | 0,63X0,88 | 0,75X1,00 | 0,35X0,35 |
| Число елементів | 80X80 | 230X230 | 120X120 | 224X224 | 240X180 |
| Яскравість, кд/м2 | 14—40 | 2—4 | 150 | 35 | 100 |
| Контраст | 10:1 | 5:1 | 50 : 1 | 20: 1 | 15:1 |
| Робоча напруга, В | 350 | 80 | 180 | 210 | |
Таким матеріалом може служити порошок карбіду кремнію з пластичною звязуючою речовиною. Якщо додати цей матеріал, то відношення яркостей вибраних і напіввибраних елементів ЕЛІ досягає 104. При цьому хоча значно поліпшується контраст, але прикладена напруга для отримання даної яскравості необхідно збільшити удвічі і більше, що створює труднощі при управлінні [1].
Залежність яскравості ЕЛІ у включеному стані від опору тонкоплівкового транзистора (б) і яскравості ЕЛІ у вимкненому стані від струму витоку транзистора (в).
1.3 Плівкові електролюмінісцентні випромінювачі на шорстких підкладках
Актуальним завданням при створенні плівкових електролюмінісцентних випромінювачів і індикаторів на їх основі, що використовують ефект перед пробійної люмінесценції, є підвищення їх яскравості, особливо синього і червоного кольорів свічення [2]. Для підвищення яскравості свічення електролюмінісцентних випромінювачів за рахунок збільшення виходу випромінювання із структури були запропоновані конструкції з шорсткою поверхнею підкладки, на яку нанесені шари електролюмінісцентного випромінювача [2], і з мікронерівностями на поверхні прозорого електроду структури [3]. У подібних структурах на збільшення виходу випромінювання крім чисто оптичних ефектів може впливати, мабуть, також і неоднорідний розподіл електричного поля в електролюмінісцентному шарі. Як показують дослідження, неоднорідний розподіл електричного поля в шарі люмінофора існує також в тонко плівкових електролюмінісцентних випромінювачах з композиційним рідким діелектриком з концентрацією цього поля в локальних ділянках того, що стосується зерен наповнювача діелектрика і шару люмінофора [4,5]. Це приводить до зменшення необхідного середнього значення порогової напруженості електричного поля в шарі люмінофора, при якому починається свічення, в порівнянні із звичайними тонкплівочними електролюмінісцентними структурами. При поєднанні тонко плівкової структури електролюмінісцентного випромінювача на шорсткій підкладці з шаром композиційного рідкого діелектрика слід чекати підвищення ступеня неоднорідності електричного поля в шарі люмінофора, що може викликати додаткове збільшення виходу випромінювання.
Для перевірки даного припущення були виконані дослідження електролюмінісцентних структур ”метал-напівпровідник-композиційний рідкий діелектрик-метал (МПКМ) ”, нанесених на звичайну ”гладку” і шорстку скляні підкладки, де М — перший прозорий електрод на основі SnO2 завтовшки 0.2-0.3 µm і другий притискний металевий електрод з мікрометричним регулюванням ходу з погрішністю ±5µm; П-ЕЛ шар ZnS: Mn (0.5% мас.) завтовшки 1.2-1.5 µm; K — шар композиційного рідкого діелектрика, що складається з суміші кремнійорганічної рідини ПФМС-4 з порошкоподібним наповнювачем-титанатом барії BaTiO3 з розміром зерен 1.5-3.0 µм і концентрацією наповнювача в діелектриці приблизно 40% об'єму. Прозорий електрод з SnO2 отримували методом гідролізу хлорного олова. Шар люмінофора наносився вакуумтермичним випаровуванням в квазізамкнутому об'ємі, композиційний рідкий діелектрик наносили у вигляді пасти. Шорсткі підкладки отримували таким, що хімічним травленням ”гладкої” підкладки в плавиковій кислоті. За наслідками вимірювань за допомогою мікроскопа МІЇ-4 шорсткі підкладки мали рівномірно розподілені по поверхні мікронерівності з висотою і лінійними розмірами прядка 1 µm. Поверхневий опір прозорого електроду на ”гладких” підкладках складав 100о/D, на шарахуватих — 100пД.
Вольт-яскравісні характеристики (ВЯХ) МПКМ структури на шорсткій і ”гладкій” підкладках були отримані при збудженні досліджуваних структур синусоїдальною напругою частотою 1 і 5 kHz. Як джерело синусоїдальної напруги використовувався генератор Г3-56/1 з трансформатором, що підвищує. Яскравість досліджуваних структур вимірювалася за допомогою яскравоміра-люксметра ЯРЕМ-3.
Порівняння ВЯХ електролюмінісцентних структур (мал. 1.2,а) свідчить про те, що при близьких значеннях порогової напруги (при яскравості В = 1cd/m2) максимальна яскравість свічення електролюмінісцентної структури на шорсткій підкладці в області насичення ВЯХ в два рази більше відповідного значення яскравості структури на ”гладкій” підкладці на частоті 5kHz-1445 і 720cd/m2 і більш ніж в два рази на частоті 1 kHz-560 і 246 cd/m2. ВЯХ електролюмінісцентної структури на шорсткій підкладці має також вищу крутизну в порівнянні із структурою на ”гладкій” підкладці.
Із збільшенням товщини шаруючи композиційного рідкого діелектрика (мал. 1.5,b) відмінність порогової напруги структур на шорсткій і ”гладкій” підкладках стає істотнішою і складає порядку 60-70 V на частоті 5 kHz і 90-100 V на частоті 1 kHz. Як ВЯХ структури на ”гладкій” підкладці, так і ВЯХ структури на шорсткій підкладці не мають яскраво вираженого переходу ділянки різкого зростання ВЯХ в область насичення, характерного для тонко плівкових МДПДМ електролюмінісцентних структур.
Залежності яскравості B від частоти f (мал. 1.3, а, b) для структур з товщиною шару композиційного рідкого діелектрика dk = 40µm свідчать про те, що на ділянці різкого зростання ВЯХ для структури на шорсткій підкладці характерна лінійна залежність B(f) (показник ступеня б f = 1), а для структури на ”гладкій” підкладці ця залежність носить сублінійний характер з би f = 0.6. На ділянці насичення ВЯХ нахил прямих в координатах lgB — lgf для обох структур практично однаковий з показником ступеня б f = 2/3, що узгоджується з результатами досліджень електролюмінесцентних структур з композиційним рідким діелектриком [5]. Як видно з мал. 9,b, із збільшенням товщини шару композиційного рідкого діелектрика до dk = 100 µm для структур на шорсткій і ”гладкій” підкладках практично однаковий і складає ~ 0.25 для ділянки різкого зростання ВЯХ і ~ 0.55 для ділянки насичення ВЯХ відповідно.
Збільшення максимальної яскравості електролюмінісцентної структури на шорсткій підкладці в порівнянні з ”гладкою” може бути пояснене локальним підвищенням значення напруженості електричного поля в шарі люмінофора, а також наявністю мікролінзового растру на підкладці і мікрорельєфу, що зменшує хвилеводний ефект, що дозволяє збільшити вихід випромінювання із структури.
Слід зазначити, що свічення електролюмінесцентної структури на шорсткій підкладці має більш яскраво виражену зернистість в порівнянні зі свіченням структури на ”гладкій” підкладці [5], що може бути пояснене мікролінзовим ефектом.


Рис. 1.2. Вольт-яскравісні характеристики електролюмінісцентних випромінювачів при: а — dk = 40 µm, b — dk = 100 µm; 1,3 — на шорсткій підкладці, 2, 4 — на гладкій підкладці; 1, 2 — f = 5 kHz, 3, 4 — f = 1 kHz.
Таким чином, використання шорстких підкладок у поєднанні з шаром композиційного рідкого діелектрика в електролюмінесцентних випромінювачах дозволяє істотно підвищити вихід випромінювання із структури і яскравість свічення випромінювача, що може бути використане при створенні електролюмінесцентних індикаторів на основі люмінофорів, яскравість свічення яких в звичайній структурі МДПДМ недостатня.


Рис. 1.3. Залежність яскравості електролюмінісцентних структур від частоти: а — dk = 40 µm, b — dk = 100 µm; 1, 3 — на шорсткій підкладці, 2, 4 — на гладкій підкладці; 1, 2 — на ділянці насичення ВЯХ, 3, 4 — на ділянці зростання ВЯХ.
1.4 Органічні електролюмінісцентні випромінювачі
Останніми роками інтенсивно ведуться роботи, зв'язані із застосуванням гнучких органічних електролюмінісцентних елементів (ЕЛЕ). Таким приладам властиві наступні особливості: високий ступінь інтеграції, ефективне використання площі, велика яскравість, висока надійність, можливість створення індикатора будь-якої форми. Електролюмінісцентний елемент змінного струму складається з прозорого металевого, такого, що світиться, відображає діелектричного і контактного шарів[1] .
Розділ 2. Конструкції і оптичні параметри ЕЛ, дисплеїв
2.1 Конструкція стандартного тонко плівкового ЕЛ, дисплея
Тонкоплівкові електролюмінісцентні (TFEL) дисплеї засновані на розміщенні ізолюючих шарів, а також шару світло випромінюючого люмінофора між прозорими і металевими електродами, як показано на рисунку 2.1. Зазвичай тонко плівковий ЕЛ дисплей побудований на скляній підкладці завтовшки 1,1 мм, виконаною з натрієвого вапна (розмір 195 х 265 мм), і герметичним покривним склом завтовшки 1,1 мм. Спеціальною технологією, розробленою компанією Planar Systems, що реалізовується, є атомне осадження шарів (ALD). Цей метод забезпечує дуже однорідні, добре контрольовані і вільні від пір, шари тонкої плівки і надзвичайно тверді ізолюючі плівки. Світло генерується за допомогою ударного збудження атомів Мn в люмінофорі ZNS електронами, переміщуваними за допомогою прикладеної напруги змінного струму (див. рис. 2.2)[5]. Збудлива напруга може бути синусоїдальної або прямокутної форми.

Рис 2.1. Тонко плівковий електролюмінісцентний дисплей у конфігурації матричного дисплея [5].
Воно прикладається методом мультиплексування між електродами стовпців на одній стороні і електродами рядків на іншій стороні люмінофора (див. рисю2.3). Кожного разу, коли напруга перевищує поріг номінальної напруги близько 200 В, генерується короткий імпульс світла з постійною часу загасання менш ніж 1 мс, і таким чином яскравість випромінюваного світла приблизно пропорційна частоті збудження.

Рис 2.2. Випромінювання світла шляхом збудження атомів Mn за допомогою електронів у люмінофорі ZnS[5].

Рис. 2.3. Управління матричним електролюмінісцентним дисплеєм за допомогою напруги змінного струму[6].
У типових застосуваннях матричних дисплеїв частота збудливої напруги може досягати 250 Гц. У семи сегментних типах дисплеїв (пряме управління без мультиплексування) використовуються навіть вищі частоти. Високовольтні імпульси генеруються електронікою TFEL дисплея, що управляє. Напруга живлення дисплея 5 В і/або 12 В. У стандартному дисплеї ЕЛ як шар люмінофора застосовується ZnS:Mn, і результуючий спектр випромінювання світла є жовтим (див. рис. 2.4.) з максимумом близько 580 нм. Залежно від вимог до кольору, шляхом зміни типу люмінофора можуть бути також отримані інші кольори [5,6].

Рис 2.4. Спектр світлової віддачі люмінофора (ZnS:Mn) електролюмінесцентного дисплея[6].
Завдяки справжній структурі твердого тіла досягаються различ ные корисні параметри. Електролюмінесцентні дисплеї є надзвичайно витривалими в широкому діапазоні робочих температур (–50.85°С, обмежений електронікою, що управляє ), мають тривалий термін служби більше 100 000 ч, широкий кут огляду (більш 160°), короткий час відгуку (менше 1 мс) у всьому діапазоні температур і хороший контраст[6].
2.2 Технологія прозорого ЕЛ, дисплея
Прозорі електролюмінісцентні дисплеї конструюють на базі структури стандартного дисплея ЕЛ шляхом заміни заднього металевого електроду прозорим електродом (наприклад, з окислу індия і олова, ITO) і видалення решти непрозорих шарів із структури дисплея. Для максимального збільшення світло пропускання необхідно погоджувати коефіцієнт заломлення суміжних шарів. Схема поперечного перетину структури показана на рисунку 2.5. Іншим важливим параметром в оптимізації шарів прозорого дисплея ЕЛ є зменшення «ефекту ореолу», який обумовлений внутрішніми віддзеркаленнями, коли не узгоджений коефіцієнт заломлення шарів. У оптичних системах цей ефект також називають оптичним хвилеводом. Відбите світло переміщається між шарами і врешті-решт покидає випромінюючий піксель завдяки ефекту розсіяння. Цей ефект спостерігається, головним чином, в прозорому дисплеї ЕЛ, проте їм можна управляти.

Рис 2.5. Схема поперечного перерізу тонко плівкової електролюмінісценції[7].
Критерієм оцінки даного ефекту є відстань від пікселя, на якому не видимий витік світла при спостереженні через мікроскоп. Як показано нижче, зона ефекту ореолу зменшена шляхом оптимізації шарів і переходу на люмінофор без розсіювання. Іншим способом зменшення ореолу є покриття зовнішніх поверхонь матеріалами, що анти відображають. Іншою важливою проблемою є необхідність виготовлення гладкого шару люмінофора з метою мінімізації розсіяння світла. На початковій стадії розробки використовувався стандартний склад люмінофора і коефіцієнт пропускання був всього лише 75%. Розробка гладших плівок поліпшила світло пропускання до 84%. Дуже складно зробити електроди прозорими, підтримуючи при цьому високу провідність, таку ж, як у металевих електродів. Під час роботи над цим проектом було пройдено декілька етапів для досягнення належних параметрів. Вища провідність також була ключовим параметром для забезпечення надійності панелі при випробуваннях в жорстких умовах навколишнього середовища, включаючи тривалу експлуатацію при високих температурах[7].
Електроніка прозорого дисплея, що управляє, аналогічна стандартним дисплеям ЕЛ. Підключення до майданчиків електродів контуру може бути виконане, наприклад, за допомогою автоматизованої збірки на стрічковому носієві (TAB) для драйверів стовпців і термосварки до друкарської плати для з'єднання з драйверами рядків, що управляють, розміщеними в корпусах для поверхневого монтажу. Можуть бути розглянуті і інші схеми підключення[6,7].
2.3 Результати випробувань і оптичні параметри
Хорошою моделлю для демонстрації прозорого TFEL дисплея був дисплей QVGA (дозвіл 320 Ч 240 пікселів) з кроком стовпців і рядків 0,36 мм і сумарним коефіцієнтом заповнення електродів 74,3%. Цей дисплей приводився в дію за допомогою архітектури розділеного екрану, в якій відображення мультиплексується як два роздільних 120 строчних дисплея. Драйвери з 160 виходами на стрічковому носієві, розташовані на окремих друкарських платах, приєднуються до прозорого дисплея при допомозі
гнучкої сполучної друкарської плати. Аналогічна технологія приміняється для підключення панелі до драйверів рядків. Логічні схеми, перетворювачі постійної напруги і схеми, необхідні для формування імпульсів напруги для управління TFEL панелью, розташовані на окремій друкарській платі, підключеній до плати драйверів плоским кабелем. На рисунку 2.6. показаний зовнішній вигляд цієї панелі. Характер зміни світло пропускання цієї панелі показаний на рисунку 2.7.


Рис 2.6. Зовнішній вигляд прозорого електролюмінісцентного дисплея QVGA[7]. Рис.2.7 Спектр пропускання дисплея QVGA [7]
Були класифіковано три основні типи технологічного процесу люмінофорів: стандартний (розсіюючий), з середнім розсіюванням і без розсіювання. У таблицю зведені основні оптичні властивості, отримані з трьома різними типами рецептур люмінофорів ZnS:Mn, реалізованих в QVGA дисплеях.
Класифіковано три основні типи технологічного процесу люмінофорів: стандартний (розсіюючий), з середнім розсіюванням і без розсіювання. У таблицю зведені основні оптичні властивості, отримані з трьома різними типами рецептур люмінофорів ZnS:Mn, реалізованих в QVGA дисплеях. Таблиця ілюструє значне поліпшення пропускання для люмінофора без розсіювання по відношенню до стандартної технології (84% проти 75%). Подальше поліпшення загального світло пропускання може бути досягнуте за допомогою анти відбивного покриття на обох зовнішніх поверхнях стекол.
Таблиця 2 . Оптичні параметри прозорого ЕЛ дисплея з трьома рецептурами люмінофора на частоті 247 Гц.

Це може додати близько 7,5% до світло пропускання. Новий технологічний процес без розсіювання світла також зменшив дифузійне віддзеркалення (0,3% проти 1,7%) і розсіяне світло від пікселів, що світяться (половина довжини ореолу зменшена з 20 до 15 пікселів). Проте, існує деяка втрата яскравості щодо стандартної технології (109 кд/м2 проти 156 кд/м2). Проте, завдяки зменшеному віддзеркаленню, відносний контраст при сильному засвіченні на рівні освітленості 50 000 лк покращуваний з 1,6 : 1 до 3,1 : 1. Графік залежності відносного контрасту при яскравому зовнішньому освітленні показаний на рисунку 2.8. Відносний контраст (CR) понад 2 : 1 є легко розбірливим, а CR понад 3 : 1 є дуже зручним для прочитування буквенноцифрових знаків. Для зовнішніх застосувань найбільш важливим максимально можливе зменшення дифузних віддзеркалень. Як вже згадувалося, подальше поліпшення може бути досягнуте при допомозі антивідбивних покриттів на зовнішніх поверхнях[5,6,7].

Рис. 2.8. Відносний контраст (CR)при високій зовнішній освітленості для прозорих дисплеїв ЕЛ з трьома рецептурами люмінофорів.
Зображення, отримане без розсіювання світла, є значно покращуваним в порівнянні із стандартною технологією. Хоча яскравість в темній кімнаті нижча, ефект ореолу зменшений, а відносний контраст