Мікромеханічний акселерометр на рухомому об’єкті
Найбільш важливим є вимірювання мікропереміщень, тому розглянуто методи вимірювання згідно яким зроблено висновок, щодо кращих методів вимірювання мікропереміщень чутливих елементів мікромеханічних приладів, один з яких є вимірювання за допомогою ємнісного перетворювача.
5. Організаційно-економічний розділ
Вступ
В двадцять першому столітті мікромеханіка знайшла застосування в дуже багатьох галузях промисловості і народного господарства. Але найчастіше своє застосування вона знаходить у приладах навігації.
Прилади навігації – це прилади до яких відносять належну увагу, адже найголовнішим в приладах навігації є точність вимірювання, чутливість, діапазон вимірювання.
На сьогодні на ринку споживаннямікромеханічних приладів приладів існує досить жорстока конкуренція і від того, як твій прилад буде виміряти вимірювальний параметр , який показник рівня технічної якості, кількість часу, який буде витрачено на розробку, суми, яку даний прилад буде коштувати, буде залежати попит на виготовлення даного приладу.
В даному економіко-технологічному розділі представлена оцінка рівня якості, спланований графік НДДКР та розраховано кошторис НДДКР. [6]
5.1. Оцінка рівня якості виробу
5.1.1. Вихідні положення
Оцінка рівня якості приладу проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення найефективнішого в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її в виробництво, у процесі проведення функціонально-вартісного аналізу тощо.
На різних етапах оцінка рівня якості виробу має свої особливості.
На стадії
створення нових
або модернізації
діючих виробів
(при проведенні
функціонально-вартісного
аналізу) коли
за варіантами,
що підлягають
розгляду, недостатньо
інформації
щодо кількісної
характеристики
властивостей
виробу, узагальнюючий
показник рівня
якості - коефіцієнт
технічного
рівня (
)
розраховується
для кожного
варіанту інженерного
рішення за
формулою:
;
(8)
де
-коефіцієнт
вагомості і-го
параметра
якості в сукупності
прийнятих для
розгляду параметрів
якості;
-
оцінка і-го
параметра
якості j-го варіанта
виробу в балах;
- кількість
параметрів
виробу, які
прийняті для
оцінки.
Кращим варіантом інженерного рішення виробу з прийнятих до розгляду є варіант, якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня
(9)
де
- кількість
варіантів
інженерних
рішень, які
були прийняті
для
порівняльної оцінки.
При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:
(10)
де
-
відносний
(одиничний) і-й
показник якості
j-ого варіанта
виробу.
Далі
наведемо порядок
розрахунку
та
.
5.1.2. Обґрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості
На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимоги замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначають основні параметри виробу (приладу, засобів обчислювальної техніки, програмного продукту), які будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня виробу. Система параметрів, що прийнята до розрахунків, повинна достатньо повно характеризувати споживчі властивості виробу (його призначення, надійність, економне використання ресурсів, стандартизація тощо). Чим більше параметрів прийнято для оцінки рівня якості, тим точніша буде оцінка. У будь-якому випадку кількість параметрів повинна бути не менше шести. Основні параметри виробу повинні бути достатньо охарактеризовані.
Для оцінки рівня якості виробу візьмемо такі параметри:
Кількість осей – характеризує можливість вимірювання;
Робочий діапазон– ширина значень вимірюваної величини, які може зафіксувати прилад;
Чутливість – характеризує здатність приладу вимірювати
Напруга живлення;
Робочий температурний діапазон – характеризує здатність приладу вимірювати у несприятливих умовах;
Споживчий струм – характеризує енергоємність приладу;
Викладення методики оцінки рівня якості проводиться для виробу, який має багатоаналогів,візьмемо за базовий прилад акселерометр ADXL203 [2] основні технічні параметри виробів наведені в таблиці 4.
Таблиця 4
Основні технічні параметри виробу
| Марка акселерометра |
Кільк. осей |
Робочий діапазон g |
Чутливість
|
Напруга живлення В |
Споживаний струм мА |
Робочий температурний діапазон
|
| ADXL203 | 2 |
|
|
5(3…6) | 0.7 |
|
| ADXL330 | 3 |
|
|
2.0…..3.6 | 0.32 | -25…+70 |
Відносні
(одиничні) показники
якості за будь-яким
параметром
,
якщо вони находяться
у лінійній
залежності
від якості,
визначаються
за формулами:
(11)
Або
(12)
де
,
- числові значення
і-го параметру
відповідно
нового і базового
виробів.
При нелінійній залежності між параметрами і якістю виробу, або якщо параметри відрізняються більш ніж на порядок, слід використовувати наступні формули:
(13)
або
(14)
чи інші залежності, що відповідають специфіці параметру.
Слід пам’ятати, що якщо зі зміною значення параметру нового виробу відносно базового якість виробу погіршується, то відносний показник якості повинен бути менше 1, якщо поліпшується – більше одиниці, якщо не змінюється – дорівнювати 1. Наприклад, збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (продуктивність виробу, економність тощо) і зі збільшенням кількісного значення величини параметра якість виробу погіршується (маса, габарити, споживана потужність тощо).
Таблиця 5
Відносні показники якості.
| Параметри |
Одиниця виміру параметра |
Вироби | |
| Базовий ADXL203 | ADXL330 | ||
| Кільк. осей | 1 | 1.5 | |
| Робочий Діапазон | g | 1 | 2.11 |
|
Чутливість
|
|
1 | 0.3 |
|
Споживаний струм |
мА | 1 | 0.47 |
|
Робочий температурний діапазон |
|
1 | 0.6 |
| Живлення | В | 1 | 0.5 |
5.1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів
Вагомість кожного параметра в загальній кількості параметрів, що розглядаються при оцінці визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 5 чол.). Експерти повинні бути фахівцями в даній предметній галузі.
Визначення
коефіцієнтів
вагомості
передбачає:
визначення
ступеня важливості
параметрів
шляхом присвоєння
їм відповідних
рангів, перевірку
придатності
експертних
оцінок для
подальшого
використання,
виявлення і
оцінку попарного
пріоритету
параметрів,
обробку результатів
і визначення
коефіцієнтів
вагомості
(
).
Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. Причому 1 присвоюється найважливішому (найвагомішому) параметру, а n – менш вагомому параметру з обраних для оцінки. Значення оцінок, виставлених одним експертом не можуть повторюватися, окрім випадків, коли експерт вагається і не може виділити найважливіший параметр. Тоді, наприклад, він виставляє оцінку для обох параметрів 1..2.
Припустимо, що результати експертного ранжування мають наступний вигляд (подано в Табл. 6):
Таблиця 6
Результати ранжування параметрів
|
Назва параметра |
Ранг параметра за оцінкою експерта |
Сума рангів Ri ,R |
Відхилення,
|
|
||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Кільк. осей | 1 | 1 | 2 | 3 | 1 | 8 | -9,5 | 90,25 |
| Робочий Діапазон | 2 | 3 | 3 | 1 | 2 | 11 | -6,5 | 42,25 |
|
Чутливість
|
3 | 2 | 1 | 2 | 3 | 11 | -6,5 | 42,25 |
|
Споживаний струм |
4 | 5 | 5 | 5 | 4 | 23 | 5,5 | 30,25 |
|
Робочий температурний діапазон |
6 | 4 | 4 | 4 | 5 | 23 | 5,5 | 30,25 |
| Живлення | 5 | 6 | 6 | 6 | 6 | 29 | 11,5 | 132,25 |
| 21 | 21 | 21 | 21 | 21 | 105 | 0 | 367,25 | |
Перед подальшою обробкою перевіряється сума рангів по кожному стовпцю (2-6), яка має дорівнювати:
(15)
lе n — кількість оцінюваних параметрів.
Для випадку 6-ти параметрів, сума рангів по кожному стовпцю (2-6) дорівнює:

Визначення можливості використання результатів ранжування параметрів для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього:
а) визначають суму рангів кожного параметра (по рядках) за формулою (16)
(16)
де
—
ранг і-го параметра,
визначений
l-м експертом;
N — число експертів.
б) проводять перевірку загальної суми рангів за формулою (17), яка повинна дорівнювати
(17)
Для випадку 6-ти параметрів та 5-ти експертів, загальна сума рангів дорівнює
![]()
в) обчислюють середню суму рангів ( Т ) за формулою (18):
(18)
Для випадку 6-ти параметрів та 5-ти експертів, середня сума рангів дорівнює
.
г) визначають відхилення суми рангів кожного параметру (Rі ) від середньої суми рангів ( Т ) (Табл. 1.3, стовпець 8) за формулою (19):
(19)
Сума відхилень за всіма параметрами повинна дорівнювати нулю.
г) обчислюють
квадрат відхилень
за кожним параметром
(
)
та загальну
суму квадратів
відхилень
(Табл. 1.3, стовпець
9) за формулою
(20)
(20)
д) визначають коефіцієнт узгодженості (конкордації) за формулою (21):
(21)

Коефіцієнт
узгодженості
може мати значення
в інтервалі
.
У разі повної
узгодженості
поглядів експертів
коефіцієнт
W=1. Чим більше
розбіжностей
між поглядами
експертів, тим
меншою буде
величина W.
Визначена
розрахункова
величина W
порівнюється
з нормативною
WH. Якщо
,
визначені дані
заслуговують
на довіру і
придатні до
використання.
Для засобів
обчислювальної
техніки (зважаючи
на відмінність
показників
для різних
споживачів)
необхідно
регламентувати
більш вільні
межі вірогідності
експертних
оцінок. Для
засобів обчислювальної
техніки (і відповідно
програмного
продукту) беруть
WH=0,67, для електровимірювальних
і радіотехнічних
виробів WH=0,77.
Якщо розрахункове значення коефіцієнта W<WH, необхідно провести повторне ранжування. Для цього треба повторити експертизу, залучивши більшу кількість експертів, провести більш глибоке обговорення й аналіз важливості параметрів.
Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжування параметрів (див. Табл. 6), проводиться попарне порівняння всіх параметрів (результати заносяться в Табл.7). При проведенні попарного порівняння параметрів слід пам’ятати, що порівнюються не числові значення виставлених експертами оцінок, а ранги (або місце цих оцінок). Таким чином, якщо, наприклад, перший експерт дав оцінку важливості параметру П1 x1=2, а параметру П2 x2=1, то при парному порівнянні параметрів, в Табл. 7 заноситься знак ”>”, бо 2 > 1.
Припустимо, що результати попарного порівняння параметрів мають наступний вигляд:
Таблиця 7
Попарне порівняння параметрів
| Параметри | Експерти | Підсумкова оцінка |
Числове
значення
коефіцієнтів
переваги
|
||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| x1 i x2 | > | > | > | < | > | > | 1,5 |
| x1 i x3 | > | > | < | < | > | > | 1,5 |
| x1 i x4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x1 i x5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x1 i x6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x2 i x3 | > | < | < | > | > | > | 1,5 |
| x2 i x4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x2 i x5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x2 i x6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x3 i x4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x3 i x5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x3 i x6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x4 i x5 | > | < | < | < | > | < | 0,5 |
| x4 i x6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| x5 i x6 | < | > | > | > | > | > | 1,5 |
Широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги
![]()

де
і
—
параметри, які
порівнюються
між собою.
На основі
числових даних
табл. 1.4 складають
квадратну
матрицю
(див.
Табл. 5.5).
Таблиця 8
Розрахунок вагомості параметрів
| xi | Параметри xj | Перша ітерація | Друга ітерація | |||||||
| x1 | x2 | x3 | x4 | x5 | x6 | b’i | j’ i | b’’i | j’’i | |
| x1 | 1.0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 8,5 | 0,173 | 69,75 | 0,1724 |
| x2 | 1,5 | 1.0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 8,5 | 0,173 | 69,75 | 0,1724 |
| x3 | 1,5 | 1,5 | 1.0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 8,5 | 0,173 | 69,75 | 0,1724 |
| x4 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 0,5 | 1,5 | 7,5 | 0,154 | 62,75 | 0,1552 |
| x5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 1.0 | 1,5 | 7,5 | 0,154 | 62,75 | 0,1552 |
| x6 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1.5 | 1.0 | 8,5 | 0,173 | 69,75 | 0,1724 |
| Всього | 49 | 1 | 404,5 | 1 | ||||||
Розрахунок
вагомості
(пріоритетності)
кожного параметра
i (
)
проводиться
для першої
ітерації за
формулами (22)
та (23):
(22)
(23)
де
— вагомість
і-го параметра
за результатами
оцінок всіх
експертів -
визначається
як сума значень
коефіцієнтів
переваги (
)
даних усіма
експертами
по і-му параметру.
Результати
розрахунків
заносяться
в Табл. 5.5. Оцінки
вагомості
параметрів
і (
)
розраховують
декілька раз,
доки наступне
значення буде
відхилятися
від попереднього
менш ніж 5 %. Слід
пам’ятати, що
для будь-якої
ітерації
.
На другій
і наступних
ітераціях
значення коефіцієнта
вагомості
(
)
розраховується
за формулами
(24), (25) та
(26):
(24)
де v –
номер відповідної
ітерації (ступінь
не брати), а
визначається
як
(25)
чи
.
(26)
Відносна
оцінка, яка
отримана на
останній ітерації
розрахунків,
приймається
за коефіцієнт
вагомості (
)
і-го параметру.
За абсолютним
значенням (
)
судять про
вагомість
(пріоритетність)
певного параметра
виробу
Таблиця 9
Розрахунок технічного рівня виробу
| Параметри |
Одиниця виміру параметра |
Вироби | |
| Базовий ADXL203 | ADXL330 | ||
| Кількість осей | 0,1724 | 0,2586 | |
| Робочий Діапазон | g | 0,1724 | 0,3638 |
| Чутливість |
|
0,1724 | 0.05172 |
|
Споживаний струм |
мА | 0,1552 | 0.072944 |
|
Робочий температурний діапазон |
|
0,1552 | 0.09312 |
| Живлення | В | 0,1724 | 0.0862 |
| КТ.Р. | 1 | 0,9264 | |
В Табл. 9 розраховано КТ.Р. для визначених виробів.
5.2. Планування виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт
Проводиться на основі:
виявлення та опису всіх робіт і подій, закріплення за кожною роботою виконавців;
визначення тривалості та трудомісткості виконання робіт;
побудови сітьового графіка;
визначення основних параметрів подій (ранній і пізній строки здійснення подій, резерви часу подій) і робіт (ранні і пізні початок і закінчення, повні та вільні резерви робіт);
аналізу і оптимізації сітьового графіка.
Сітьовий графік представляє собою графічну модель процесу виконання комплексу робіт. Сукупність робіт і подій подається у табл. 10, 11. При цьому робіт повинно бути не менше тридцяти п’яти, подій - не менше двадцяти п’яти.
Таблиця 10
Зміст робіт
| Шифр робіт | Зміст робіт |
| 1-2 | Отримання технічного завдання |
| 2-3 | Підбір кадрів |
| 3-4 | Організація початку роботи |
| 3-6 | Розробка правил та розгляду під час проведення НДДКР |
| 4-5 | Пошук інформації про об’єкт встановлення |
| 4-7 | Пошук інформації по існуючим аналогам |
| 5-6 | Замовлення обладнання |
| 5-7 | Підготовка робочих приміщень до монтажу обладнання |
| 6-7 | Інструктаж робочих з питань правил, розпорядку та техніки безпеки під час проведення НДДКР |
| 7-8 | Узагальнення здійсненої інформації |
| 8-11 | Монтаж обладнання |
| 8-9 | Розробка методології |
| 9-10 | Узгодження з замовником технічного завдання |
| 10-11 | Первинна розгляд датчиків |
| 11-12 | Аналіз технічних характеристик датчиків |
| 12-14 | Лабораторне тестування датчиків та вибір оптимальних параметрів для вирішення задач вимірювання |
| 12-13 | Оптимальний вибір датчика |
| 13-14 | Тестування датчика |
| 14-15 | Обробка результатів тестування |
| 15-16 | Вдосконалення схеми вимірювання |
| 16-17 | Розробка технічної документації |
| 16-22 | Випробування датчика в несприятливих умовах |
| 17-19 | Калібрування датчика |
| 20-21 | Тестування приладу в несприятливих умовах |
| 21-22 | Повірка датчика |
| 22-23 | Остаточне тестування |
| 23-24 | Остаточне написання конструкторської документації |
| 25-26 | Узагальнення всієї інформації, Здача приладу і документації |
Таблиця 11
Перелік подій
| № події | Формулювання події |
| 1 | Початок роботи |
| 2 | Технічне завдання отримано |
| 3 | Кадри підібрано |
| 4 | Робота почалась |
| 5 | Інформація про об’єкт контролю знайдена |
| 6 | Розробка правил та замовлення обладнання виконані |
| 7 | Інформація про існуючі методи знайдена |
| 8 | Зібрана інформація узагальнена |
| 9 | Методологія розроблена |
| 10 | Технічне завдання узгоджено |
| 11 | Обладнання закуплено |
| 12 | Монтаж датчика на лабораторну установку |
| 13 | Датчик вибрано |
| 14 | Тестування датчика закінчено |
| 15 | Обробка результатів експерименту завершена |
| 16 | Перетворювач вдосконалено |
| 17 | Визначення параметрів технічного завдання |
| 18 | Параметри вибрані |
| 19 | Калібрування приладів завершена |
| 20 | Перший тестовий датчик є в наявності |
| 21 | Тестування в несприятливих умовах завершено |
| 22 | Прилад повірений |
| 23 | Остаточні тестування пройдені |
| 24 | Вся інформація узагальнена |
| 25 | Перевірка та здача конструкторської документації |
| 26 | Прилад зданий замовнику |
Визначення тривалості виконання робіт проводиться за формулами (27) та (28):
за наявності інформації про мінімальний, максимальний та найбільш ймовірний час виконання роботи –
(27)
за наявності інформації про мінімальний та максимальний час виконання роботи –
(28)
де
- мінімальний
час виконання
роботи;
-
максимальний
час виконання
роботи;
-
найбільш ймовірний
час виконання
роботи.
Таблиця 12
| Шифр роботи |
дні |
дні |
|
Виконавці | Трудомісткість, людино-дні | |
| Посада | Кількість, осіб | |||||
| 1-2 | 1 | 2 | 1 | Керівник проекту | 1 | 1 |
| 2-3 | 2 | 4 | 3 | Керівник проекту | 1 | 3 |
| 3-4 | 1 | 2 | 1 | Керівник проекту | 1 | 1 |
| 3-6 | 1 | 2 | 1 | Асистент | 1 | 1 |
| 4-5 | 3 | 6 | 4 | Асистент | 1 | 4 |
| 4-7 | 4 | 5 | 4 | Головний інженер | 1 | 4 |
| 5-6 | 1 | 5 | 3 |
Робочій 1 Робочий 2 |
1 | 3 |
| 5-7 | 3 | 7 | 5 |
Робочій 1 Робочий 2 |
2 | 10 |
| 6-7 | 1 | 2 | 1 | Асистент | 1 | 1 |
| 7-8 | 2 | 3 | 2 |
Головний інженер, Керівник проекту, Асистент |
3 | 6 |
| 8-11 | 9 | 12 | 10 |
Робочій 1, Робочий 2 |
2 | 20 |
| 8-9 | 5 | 7 | 6 | Головний інженер | 1 | 6 |
| 9-10 | 1 | 3 | 2 | Керівник проекту | 1 | 2 |
| 10-11 | 6 | 8 | 7 | Керівник проекту | 1 | 14 |
| 11-12 | 2 | 3 | 2 |
Головний інженер, Асистент |
2 | 4 |
| 12-14 | 12 | 20 | 15 | Асистент | 1 | 15 |
| 12-13 | 3 | 5 | 4 | Робочій | 1 | 4 |
| 13-14 | 10 | 15 | 12 | Головний інженер | 1 | 12 |
| 14-15 | 2 | 3 | 2 |
Головний інженер, Асистент |
2 | 4 |
| 15-16 | 5 | 6 | 5 |
Головний інженер, Асистент |
2 | 10 |
| 16-17 | 1 | 2 | 1 | Асистент | 1 | 1 |
| 16-22 | 4 | 10 | 6 | Керівник проекту | 1 | 6 |
| 17-19 | 2 | 4 | 3 | Головний інженер | 1 | 3 |
| 20-21 | 4 | 5 | 4 | Асистент | 1 | 4 |
| 21-22 | 15 | 18 | 16 | Робочій 1 | 1 | 16 |
| 22-23 | 16 | 20 | 18 | Робочій 2 | 1 | 18 |
| 23-24 | 2 | 5 | 3 | Головний інженер | 1 | 3 |
| 25-26 | 8 | 10 | 9 | Керівник проекту | 1 | 9 |
Розрахунки рекомендується представити в Табл. 11. У випадку отримання нецілих значень тривалості виконання робіт, їх округляти потрібно в сторону більшого числового значення. Тривалість і трудомісткість робіт. Трудомісткість роботи визначається за формулою (29):
,
(29)
де Р – кількість виконавців даної роботи.
Визначення основних параметрів подій (ранніх і пізніх строків здійснення подій, резервів часу подій) виконують за допомогою формул (30)...(33).
|
|
|
Ранні та пізні строки здійснення події визначаються за формулами (30) або (31) та (32) або (33) відповідно.

