Конструювання обчислювальної техніки
, (1.14)
де
- температура тіла;
- температура середовища;
- коефіцієнт термічного
розширення середовища;
- теплопровідність середовища;
- теплоємність середовища;
- коефіцієнт динамічної
в’язкості середовища;
- густина середовища;
- визначальний розмір тіла;
- прискорення земного тяжіння.
В залежності від конкретних умов (1.14) може набути досить простого вигляду. Теорія подібності дає ряд критеріїв, які дозволяють класифікувати задачу визначення αK по значеннях цих критеріїв. Формула (1.14) в залежності від конкретних умов набуває декількох характерних форм, кожна з яких значно простіша базової формули.
1.6.2 Вільна конвекція в необмеженому просторі
Значення αK в першу чергу залежить від стану граничного шару рідини. Для тіл з одним визначальним розміром L (вертикальні плити, стінки, довгі провідники) широкого застосування набула емпірична формула:
,
деPr- число Прантля,
,
;
Gr- число Грасгофа,
;
Nu- число
Нуссельта,
;
c, n – емпіричні коефіцієнти;
m – індекс, який означає, що фізичні параметри рідини беруться для середньої температури
. (1.15)
В
залежності від значення комплексного критерію
розрізняють чотири типових ситуації, які
характеризуються певним режимом руху рідини та значеннями С і n (таблиця 1.1).
Таблиця. 1.1.
Режими руху рідини
| № |
Значення |
c | n | Режим руху рідини |
| 1 |
|
0,5 | 0 | Плівковий |
| 2 |
|
1,18 | 1/8 | Перехідний до ламінарного |
| 3 |
|
0,54 | 1/4 | Ламінарний |
| 4 |
|
0,135 | 1/3 | Турбулентний |
Формула (1.15) універсальна в тому розумінні, що стосується різних середовищ (повітря, водень, вуглекислий газ, мастила тощо). Нас ця формула цікавить з точки зору застосування до електронних схем, тобто коли середовищем є повітря.
Форма поверхонь тіл зводиться до трьох базових поверхонь: площина, сфера, циліндр.
Ці поверхні характеризуються одним визначальним розміром L та орієнтацією поверхні в середовищі (повітрі). Орієнтація характеризується значенням параметра N. Основні випадки орієнтації поверхні наведемо у вигляді таблиці 1.2.
Чотири характерні режими конвективної тепловіддачі пов’язують зі значенням емпіричного індексу n і називають законом ступеня n. Розглянемо кожний з чотирьох законів та дамо відповідні формули визначення конвективної тепловіддачі.
Таблиця 1.2.
Орієнтація поверхні в середовищі
| № | Поверхня та орієнтація | L | N |
| 1 |
Горизонтальний циліндр |
d – діаметр | 1,0 |
| 2 |
Вертикальна пластина чи циліндр |
H – висота | 1,0 |
| 3 |
б) верхня площина |
Lmin - мінімальний розмір площини |
0,7 1,3 |
Закон ступеня нуль. Біля поверхні тіла утворюється майже нерухома плівка нагрітого повітря. Теплообмін відбувається практично за рахунок теплопровідності. Такий режим теплообміну має місце при незначних перепадах температур (θ=Т-ТС) для тіл з малими розмірами та плавними формами.
Закон ступеня 1/8. Такий закон має місце при відносно невеликих перепадах температур для тіл з малими розмірами та різкими формами. Наприклад, при охолодженні тонких довгих стержнів. Режим руху теплоносія - перехідний до ламінарного. Інтенсивність теплообміну незначна. Має місце формула:
, (1.16)
де d - діаметр стержня;
. (1.17)
Закон ступеня 1/4. При цьому законі на поверхні тіла відбувається ламінарний рух. Здійснюється значний конвективний теплообмін. Така картина спостерігається біля ребер радіаторів, на поверхні плоских та циліндричних апаратів середнього розміру. Має місце формула:
, (1.18)
де L - визначальний розмір, м;
N - параметр, що визначає орієнтацію тіла;
. (1.19)
Закон ступеня 1/3. При цьому законі на поверхні тіла відбувається інтенсивний турбулентний рух теплоносія і відбувається інтенсивний теплообмін. Коефіцієнт конвективної тепловіддачі визначається за формулою
, (1.20)
. (1.21)
Для визначення коефіцієнта а3 можна скористатись спеціальною таблицею.
Найбільш часто зустрічаються саме закони ступеня 1/4 та 1/3. Тому особливого значення для плоских і циліндричних поверхонь набуває спосіб швидкого визначення ступеня n:
якщо
, то n=1/4;
якщо
, то n=1/3, (1.22)
де визначальний розмір L береться в м.
Приклад
1.1. Корпус електричного приладу (рис.1.7) має розмір паралелепіпеда L1 = 0,3
м, L2 =0,4 м, Н = 0,2 м,
.
Знайти теплову потужність корпусу при конвективній тепловіддачі.
![]() |
|||
![]() |
|||
а) б)
Рис.1.7. Корпус приладу та його теплова модель
Через грані паралелепіпеда паралельно протікають шість теплових потоків. Оскільки бокові поверхні мають однаковий визначальний розмір і розташовані вертикально, то їх можна об’єднати в одну поверхню. Теплове коло (рис.1.7 б) є паралельним з’єднанням трьох теплових опорів: Rбок, Rкр, Rдно.
Конвективна провідність системи визначається як сума трьох провідностей:
,
де
Розглянемо дно і кришку:
;
;
, тому n=1/4.
Оскільки визначальні розміри бокових граней менші визначального розміру дна і кришки, то теплообмін по всіх гранях має ступінь n=1/4. Отже маємо такі дані для визначення коефіцієнтів конвективної тепловіддачі бокових граней, кришки та дна відповідно:
.
Згідно формули (1.18) та формули (1.19)
;
;
.
Отже:
![]()
.
Теплова потужність при конвективній тепловіддачі
.
1.6.3 Вільна конвекція в обмеженому просторі
Мова йде про тонкий повітряний прошарок, що розміщений між двома близько розташованими площинами (рис.1.8). Складний процес в обмеженому замкнутому просторі прийнято розглядати по аналогії з передачею тепла кондуктивним способом. Це дозволяє уникнути визначення коефіцієнтів конвективної тепловіддачі. У зв’язку з цим користуються ефективним коефіцієнтом тепловіддачі.
У випадку, коли товщина прошарку набагато менша розмірів l1 та l2 (δ<<{l1, l2}), ефективний коефіцієнт тепловіддачі визначається формулою:
.
![]() |
Рис.1.8. Тонкий повітряний прошарок
Для повітряних прошарків добуток a2∙λ в широкому діапазоні температур залишається практично сталим і рівним 0,45. Тому:
. (1.23)
У випадку, коли товщина прошарку δ співрозмірна з розмірами l1 та l2 (δ<{l1, l2}), ефективний коефіцієнт тепловіддачі прошарку визначається формулою
, (1.24)
де
,
(1.25)
Значення В вибирається для середньої температури згідно таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Значення коефіцієнта В
|
|
0 | 50 | 100 | 200 |
| B | 0,63 | 0,58 | 0,56 | 0,44 |
1.6.4 Конвективний теплообмін при довільному тиску
Досі
в усіх формулах передбачалося, що тиск середовища нормальний, тобто
Па (760 мм. рт. ст.) Насправді,
тиск впливає на значення коефіцієнта тепловіддачі. Якщо
, то
або
, (1.26)
де n – ступінь закону теплообміну (n=0, n=1/8, n=1/4, n=1/3).
Отже, вплив тиску можна врахувати після того, як визначені коефіцієнти конвективної тепловіддачі при нормальному тиску.
1.7 Передача теплової енергії випромінюванням
Будь-яке тіло випромінює світлову енергію у вигляді електромагнітних хвиль широкого частотного спектру. Має місце формула:
, (1.27)
де αВ - коефіцієнт теплопередачі випромінювання.
, (1.28)
де
- приведена ступінь чорноти;
- кутовий коефіцієнт, що
показує, яка частина випромінюваної енергії тіла i попадає на тіло j. В багатьох
задачах, що стосуються радіоелектронних виробів, можна прийняти
; f(ti, tj) - функція
температур першої поверхні i та другої поверхні j. Згідно закону
Стефана-Больцмана значення цієї функції можна обчислити за формулою
, (1.29)
де с0
- стала Больцмана, с0 = 5,67
.
Значення функції f(ti, tj) зручно визначати з допомогою спеціальної таблиці. Потрібно знати, що при підвищенні температури доля теплової енергії, що випромінюється, збільшується і перевищує конвективну складову.
1.8 Складний теплообмін
Незалежно від виду теплообміну використовується одна розрахункова формула:
. (1.30)
Індекс m вказує на механізм переносу тепла: при індукції m≡т, при конвективному теплообміні m≡к та m≡в при випромінюванні. Тому в загальному випадку при наявності всіх трьох теплових процесів
.


Горизонтальна пластина:
а) нижня площина

