Оцінка результату і похибки прямих вимірювань
Відповідно
до критерію
Фішера відмінність
між незміщеними
оцінками дисперсій
результатів
двох серій з
числом спостережень
вважається
допустимою,
якщо виконується
умова
.
(4.6)
Значення
залежно від
числа степенів
вільності для
рівнів значущості
наводяться
в таблицях
Фішера. Число
степенів вільності
для оцінки
дисперсії
дорівнює
,
для оцінки
дисперсії
воно дорівнює
.
Оцінки дисперсій
обчислюють
за формулою
(4.5), після цього
перевіряють
нерівність
(4.6).
Критерій
М. Бартлетта
справедливий
для
і
.
Він ґрунтується
на обчисленні
-
розподілу
(4.7)
де
.
(4.8)
Оцінки
дисперсій
і
обчислюють
за формулами
(4.4) і (4.5). Якщо в усіх
серіях число
спостережень
,
то можна вважати
c = 1.
Критерій Бартлетта визначається нерівністю
(4.9)
де
-
- розподіл для
рівня значущості
,
його знаходять
за таблицею
додатка 7. Вхідними
даними цієї
таблиці є рівень
значущості
(звичайно
= 1; 2,5 і 10%) і число
степенів вільності
(у даному випадку
).
Методика перевірки рівноточності результатів серій спостережень за критерієм Бартлетта:
1) обчислюють
незміщені
оцінки внутрішньогрупових
дисперсій
за формулою
(4.5);
2) знаходять середнє значення цих оцінок за формулою (4.4);
3) обчислюють
значення
за формулою
(4.7) із застосуванням
співвідношення
(4.8);
4) задаючись
рівнем значущості
,
знаходять за
таблицею додатка
7 значення
;
5) перевіряють виконання нерівності (4.9), тобто критерію Бартлетта. Якщо ця нерівність виконується, то відмінності між дисперсіями (і СКВ) результатів вимірювань вважаються допустимими і розв’язується задача об’єднання результатів однорідних рівноточних серій спостережень. В іншому разі (за умови, що результати спостережень однорідні) мусить бути розв’язана задача об’єднання результатів нерівноточних серій вимірювань.