Измеритель шума
Таким чином, часові характеристики діяльності оператора в інженерній психології можуть застосовуватись як:
показник часових обмежень;
показник швидкості перебігу нервових процесів;
характеристика процесу навчання;
характеристика узгодженості складових СЛМ.
Точність роботи оператора — це відповідність його дій заданій програмі. Програма роботи може задаватися у вигляді послідовності дій і у вигляді результату, якого потрібно досягти. Але в процесі діяльності операторові доводиться враховувати численні зміни, які доповнюють і уточнюють програму, потребують нових критеріїв оцінок. Завдяки цьому в оператора складається досить конкретна система уявлень про показники діяльності системи, яка формує певний образ-еталон, згідно з яким він організовує свою діяльність і підтримує необхідну точність у процесі реалізації прогрими.
У реальному процесі управління, хоч би як ідеально він був організований, результати дій оператора, а також показники роботи техніки неодмінно мають деякі відхилення від заданих програмних значень, які називають похибками. Поки похибка перебуває в допустимих межах, визначених правилами, інструкціями, програмами тощо, це нормальне явище, і воно принципово не впливає на функціонування системи в цілому. Коли ж похибка перевищує встановлені значення, то це вже порушує нормальну роботу системи, і її кваліфікують як помилку.
У випадках, коли похибка в
роботі оператора досягає значення, за якого неможлива подальша, робота
оператора або. показники .його діяльності не-можуть забезпечити досягнення
поставленої мети, її кваліфікують-як
відмову людини-оператора. Точність системи прийнято; характеризувати
величиною, зворотною до її найбільш допустимої похибки.
Коли мова йде про систему «людина — машина» то окрема оцінка точності оператора і техніки без урахування їхнього взаємозв'язку буде неповною. Оператор під час керування системою впливає на весь комплекс її параметрів, які, своєю чергою, теж пов'язані між собою, і тому вплив на один із параметрів системи може відобразитися на точності регулювання інших. До того ж похибка в регулюванні різних систем, вимірюється різними одиницями. Ось чому загальна похибка системи має враховувати питому вагу кожної з її складових. Такий підхід дає змогу оцінювати вплив окремих систем на загальну точність її регулювання, прогнозувати процес накопичення в окремих складових системи, що сприяє розробці цілеспрямованих заходів з підвищення точності функціонування СЛМ.
Усі похибки операторів і приладів поділяють на систематичні та випадкові.
Систематичні похибки виникають у разі впливу постійно і однаково діючих факторів, які за значної кількості вимірювань багаторазово повторюються. В оператора вони з'являються через такі причини:
невиконання правил вимірювання;
невиконання правил оцінки результатів;
індивідуальні недоліки, пов'язані з професійними і особистісними якостями.
Систематичні похибки оператора можна зменшити або зовсім ліквідувати шляхом його навчання, створення спеціальних таблиць поправок або внесення певних змін у конструкцію самих приладів.
Випадкові похибки спричинені
впливом факторів нестабільної дії, появу яких складно передбачити. Для
операторів це, як правило, — довкілля або їх фізичний чи психічний стан.
Випадкові похибки людини і техніки ліквідувати неможливо, втім, їх можна
зменшити; забезпечивши належну
підготовку оператора, сприятливі умови його діяльності, технічне
вдосконалення приладів.
Усі похибки вимірювання в оператора або технічних приладів; незалежно від природи їхнього виникнення, поділяють на абсолютні, відносні і приведені,
Абсолютна похибка — це різниця між виміряною і реальною величинами:
Δa = ах - а.
Вона виражається у тих самих одиницях, що і вимірювана величина, і не характеризує точність самого вимірювання.
Відносна похибка — це відношення абсолютної похибки до дійсного значення параметра, виражене у відсотках:
![]()
2.5. Розрахунок надійності
Надійністю називають властивість пристрою (елемента або системи) виконувати задані функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання й транспортування протягом необхідного інтервалу часу.
Під розрахунком надійності системи розуміють визначення характеристик надійності:
λс – інтенсивність відмов системи;
Тос – середній час роботи системи (наробіток на відмову);
Рс(t) – імовірність безвідмовної роботи за час експлуатації.
Розрахуємо надійність джерела напруги. Схема представлена на рис. 2.7.


Рис. 2.9
Розрахунок проводимо в припущенні послідовності по надійності включення елементів:
Рс(t)=exp(-λс t)

де К1, К2, К3 - поправочні коефіцієнти, що враховують вплив відповідно механічного навантаження (удари й вібрація), вологості й висотності.
λ0i – номінальна інтенсивність відмов елемента;
λi – коефіцієнт режиму роботи елементів в i-й дорівнює надійній групі;
Ni – кількість елементів.
Виділимо N рівно-надійних груп
Таблиця 2.1
Надійність елементів схеми
| Тип елемента | N | λ0ix6 | Kн | αi | λ0i*αi*N |
| резистор | 1 | 0,01 | 0,5 | 0,6 | 0,006 |
| котушка | 1 | 0,51 | 0,5 | 0,4 | 0,04 |
| конденсатор керамічний | 1 | 0,1 | 0,6 | 0,8 | 0,08 |
| діод | 1 | 0,2 | 0,4 | 0,79 | 0,158 |
|
|
1 | 0,1 | 0,5 | 1,22 | 0,122 |
| пайка для з’єднання | 18 | 0,0002 | 1 | 1 | 0,0036 |
| плата друкована | 1 | 0,1 | 1 | 1 | 0,1 |
Коефіцієнти К2, К3 дорівняємо до одиниці, К1 = 1,05, тому джерело живлення розраховане на портативний прилад (шумомір), тоді λс = 4,972 E-07
Визначимо середній час роботи системи
Тос = 1/ λс = 2010938 годин
Встановимо ймовірність безвідмовної роботи для часу t рівне 1000 годинникам.
Рс(t)=exp(-4,972 x 10-7 x1000)=0.998
У нашій схемі найменш надійний елемент це діод, тому що в нього великий коефіцієнт навантаження. Для зменшення коефіцієнта навантаження зробимо резервування постійним методом, коли й основний, і резервний елемент перебувають в однакових умовах (робітнику режимі) і одночасно виконують ті самі задані функції.
Перевіримо зміну параметра надійності при паралельному включенні двох транзисторів. Імовірність безвідмовної роботи елементів однакові й рівні Р(t) = 0.998, тоді ймовірність всієї системи
Pm1(t) = 1 - [1 - p(t)]m = 1 – [1 – 0.998]2 = 0.999996
Ймовірність безвідмовної роботи схеми Рс(t) = 0,9986
Розрахунок надійності виконуємо з того припущення, що відмова хоча б одного елемента порушує працездатність всієї схеми.
Інтенсивність відмов схеми дорівнює сумі інтенсивностей відмов її компонентів. Інтенсивності відмови компонентів наведені в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 – Інтенсивності відмов компонентів
| Тип елемента | Кількість елементів, шт. |
Інтенсивність відмов 10 -6 година -1 |
| Інтегральні мікросхеми | 7 | 4 |
| Конденсатори | 17 | 0,05 |
| Резистори | 16 | 0,2 |
| Діоди | 6 | 0,25 |
| Світлодіодні індикатори | 2 | 1 |
| Кварц | 2 | 16 |
| Рознімачі | 2 | 0,062 |
| Пайки | 238 | 0,01 |
Сумарна інтенсивність відмов:
![]()
год-1.
Тоді з напрацювання на відмову
год.
3. Помилки вимірювання шумових характеристик
3.1. Класифікація вимірів по точності
Джерела похибок при вимірі шуму машин досить
різноманітні. Похибки можуть перевищувати десятки децибел. Визначення похибок
дозволяє їх частково усунути й частково зменшити, наблизивши до припустимої
величини. Важливою умовою при визначенні
похибок є досягнення повторюваності результатів. Відсутність повторюваності
свідчить про несправність апаратури, нестабільності роботи джерела та
відсутності навичок у оператора. Перевагу віддають даним, отриманим за
допомогою більш точних приладів, але й тут необхідні критерії точності. Так ми
приходимо до поділу вимірів по точності на класи. Розрізняють три класи: I, II
і III. Виміру по I класі проводяться в добре оснащених базових лабораторіях, по
II класі - у лабораторіях промислових підприємств і по III класі - у цехах, де
важко створити звукове поле. Наближені методи розрахунку шумових характеристик
також дають результати, що відповідають III класу.
I клас точності вимірів вимагає наявності прецизійних приладів, високоякісних заглушених або ревербераційних камер необхідних розмірів, низького рівня перешкод і суворого дотримання методів вимірів. Допускається внесення поправок у показники приладів по даним їх градуювання.
II клас точності вимірів допускає застосування приладів нормальної точності. Якість звукового поля може бути дещо гірше, ніж потрібно для I класу. Застосовують методи вимірювання у вільному й відбитому полях, а також методи з використанням зразкового джерела. Допускається внесення поправок, що враховують перешкоди.
III клас точності вимірів також вимагає застосування приладів нормальної точності, але допускає знижену точність їх градуювання, а також застосування приладів застарілих типів. Допускаються відхилення від встановлених методів виміру та виміри при підвищеному рівні перешкод. Виконання або невиконання всіх умов для певного методу вимірів у багатьох випадках може бути основою для віднесення вимірів до того або іншого класу.
Випадкові похибки вимірів.
Найбільш
достовірним прийнято вважати
мікросхема