Основи теорії сигналів
Спектральний метод аналізу, заснований на поданні сигналу у вигляді суми (або інтегралу) гармонічних складових (гармонік) і подальшому розрахунку проходження кожної з гармонік через коло. Вихідний сигнал знаходиться на основі принципу накладання у вигляді суми відгуків на кожну з гармонік вхідного сигналу. Сукупність гармонік, на які розкладаються сигнали, називається їх спектрами.
Вивчення спектрів розпочинається з періодичних імпульсних відеосигналів.
Імпульсними називаються струми і напруги кінцевої енергії, миттєві значення яких відмінні від нуля впродовж деякого (як правило, досить невеликого) інтервалу часу.
Періодичні послідовності імпульсів (рис. 1) відносяться до періодичних несинусоїдних процесів і знаходять широке використання в радіоелектроніці.

Рисунок 1 – Періодична послідовність імпульсів
Періодичні
послідовності
імпульсів
характеризуються
їх формою, тривалістю
,
періодом
повторення
(або частотою
),
висотою (максимальним
значенням) –
.
Тривалість
імпульсів
знаходять на
деякому рівні
від висоти
(у границі на
нульовому
рівні), або як
інтервал часу,
в якому міститься
визначена
потужність
імпульсу (зазвичай
90
або
більше).
Інколи вводиться також вторинний параметр – щілинність:
![]()
.
Періодична
послідовність
імпульсів,
описується
функцією
,
яка задовольняє
умови Діріхле
і може бути
подана нескінченим
рядом (рядом
Фур’є) гармонік
з частотами,
кратними частотам
слідування
,
:
,
(1)
де
– комплексна
амплітуда
-ї
гармоніки,
– постійна
складова імпульсів
(середнє значення).
Сукупність
амплітуд гармонік
називають
спектром амплітуд
або амплітудно-частотним
спектром (АЧС).
Сукупність
початкових
фаз
називають
спектром фаз
або фазочастотним
спектром (ФЧС).
АЧС і
ФЧС зображують
у вигляді графіків,
в яких за віссю
абсцис відкладають
частоту (
або
),
а за віссю ординат
– амплітуди
гармонік у АЧС
і початкові
фази у ФЧС (рис. 2).
Властивістю
спектра періодичного
коливання є
поступове
зменшення
амплітуд гармонік
зі зростанням
їх частоти. Це
дозволяє оперувати
з нескінченними
межами сум у
(1), а з сумами
обмеженими
.
Кожній парі
ординат графіків
АЧС і ФЧС відповідна
частота однієї
з гармонік,
тобто
,
,
повністю визначають
параметри цієї
гармоніки.
Наприклад, на
рис. 3 побудована
у функції часу
друга гармоніка
спектра з частотою
,
амплітудою
і зсувом максимуму
косинусоїди
вправо (відносно
)
на відрізок
часу пропорційний
.
Оскільки
середня потужність
періодичного
сигналу є сумою
потужностей
гармонічних
складових
сигналу і потужності
сталої складової,
ширина спектра
визначається
частотою коливання
з амплітудою
,
яка ще впливає
на значення
середньої
потужності
на заданому
рівні:
.

Рисунок 2 – Графіки АЧС (а) і ФЧС (б)

У тих
випадках, коли
– парна функція
часу,
в (1) дорівнює
нулю або
.
Для непарної
функції, навпаки,
ряд Фур’є складається
тільки із синусоїдних
коливань, тобто
дорівнює
або
.
У двох
послідовностях
імпульсів
і
,
які відрізняються
тільки початком
відліку часу,
АЧС однакові,
а відрізняються
тільки їх ФЧС.
Дійсно, якщо
,
тоді
(2)
Таким
чином, при зсуві
сигналу на
фази його гармоніки
змінюється
на
.
Як ілюстрації наведемо результати розкладу в ряд Фур’є періодичної послідовності прямокутних імпульсів (рис. 4), яку аналітично можна записати у вигляді:


Рисунок 4 – Періодична послідовність прямокутних імпульсів
На підставі
(2)
можна подати
у вигляді:

.
(3)
Обвідна амплітуд спектра визначається значеннями функції:
,
де
,
при
,
тобто
,
і амплітуди
гармонік дорівнюють
нулю.
Позитивним
значенням
відповідають
нульові значення
фаз гармонік,
від’ємним –
початкові фази
рівні
,
тому що
,
тобто початкові
фази гармонік
у (3) визначаються
як:

Графіки
АЧС і ФЧС наведено
на рис. 5 Графіки
побудовано
для щільності
.
Такі спектри
мають назву
дискретних.

При
змінюванні
тривалості
імпульсів або
частоти їх
повторення
змінюються
і спектри. Рис. 6
ілюструє зміни
у спектрах при
збільшенні
тривалості
імпульсів
і незмінній
частоті повторення
.
При збільшенні
тривалості
імпульсів
відбувається
«стиснення»
спектра – гармонічні
складові, які
мають найбільші
амплітуди,
зсуваються
в область більш
низьких частот.
Інтервали між
спектральними
лініями за
частотою не
змінюються.
Рис. 7 ілюструє зміни у спектрах при збільшенні періоду і незмінній тривалості імпульсу. Збільшення періоду (зменшення частоти слідування) призводить до зменшення інтервалу між спектральними лініями. При цьому зменшується і амплітуда всіх складових спектра, що фізично пояснюється зменшенням потужності у періодичної послідовності імпульсів.
Якщо спрямувати період до нескінченності, амплітуди зменшаться до нескінченно малих величин, а спектральні лінії наблизяться одна до одної, тобто спектр стане суцільним. Відбудеться перехід від періодичної послідовності до одиночного імпульсу.

Рисунок 6 – Вплив тривалості імпульсів на АЧС
Якщо початок відліку часу не збігається з серединою імпульсів (рис. 8,а), відповідно до формули (3) змінюється тільки ФЧС, як показано на рис. 8,б.
Спектри
неперіодичних
одиночних
сигналів оцінюється,
так званою,
спектральною
густиною
,
у відповідності
з перетворенням
Фур’є:
.

Модуль спектральної густини має розмірність В/Гц або А/Гц в залежності від розмірності сигналу (В або А).
Відновлення одиночного сигналу за його спектральною густиною виконується за допомогою оберненого перетворення Фур’є:
.

Рисунок 8 – Вплив початку відліку часу на ФЧС
Спектральна
густина одиночного
прямокутного
імпульсу висотою
і тривалістю
описується
виразом:
.
Частотна
залежність
модуля спектральної
густини
(АЧС) і частотна
залежність
аргументу
спектральної
густини
(ФЧС) одиночного
прямокутного
імпульсу наведені
на рис. 9.
Для
розрахунку
відгук кіл
спектральним
методом використовують
комплексний
коефіцієнт
передачі кола
,
який дозволяє
визначити
вихідні сигнали
у випадках:
а) періодичного сигналу –
![]()
періодичний послідовність імпульс спектр амплітуда
де
,
,
–
комплексна
амплітуда,
амплітуда і
початкова фаза
-ї
гармоніки
вхідного сигналу
відповідно;
,
,
– комплексний
коефіцієнт
передачі, значення
АЧХ і ФЧХ кола
для частоти
-ї
гармоніки
вхідного сигналу
відповідно;
б) неперіодичного сигналу –
,
де
– спектральна
густина вхідного
сигналу.
Розглянуті
вище сигнали
мають спектри
в області низьких
частот і такі
сигнали називають
відеосигналами.
На відміну від
них, радіосигнали
з амплітудною,
частотною або
фазовою модуляцією
мають спектри,
сконцентровані
поблизу носійної
частоти
.

Рисунок 9 – АЧС (а) і ФЧС (б) одиночного прямокутного імпульсу наведеного на рис. 8,а
Якщо
у носійного
коливання
,
амплітуда
змінюється
за законом
відносно деякого
середнього
рівня
,
формується
амплітудно-модульоване
коливання
(АМК), яке можна
записати у
вигляді:
,
де постійний
коефіцієнт
вибраний таким,
щоб амплітуда
коливань була
завжди додатною.
Якщо
модулююче
коливання
містить декілька
гармонічних
складових, які
подані рядом:
,
(4)
тоді модульоване коливання набуває вигляду:
,
(5)
де величини
– парціальні
(часткові)
коефіцієнти
модуляції,
.
Подамо модулюючий сигнал (4) в іншому вигляді, пронормувавши амплітуди гармонік за амплітудою першої гармоніки.
,
де
;
– нормовані
амплітуди
гармонік.
Тоді
у виразі (5) парціальний
коефіцієнт
модуляції
-ї
гармоніки можна
подати як:
.
Спектр АМК (1) після тригонометричних перетворень набуває вигляду
(6)
Якщо АЧС модулюючого коливання має вигляд, наведений на рис. 2, а), тоді у відповідності до (2) матимемо спектр АМК, представлений на рис. 10.

Рисунок 10 – АЧС амплітудно-модульованого коливання
Таким
чином, спектр
АМК можна подати
як перенесений
на носійну
частоту спектр
модулюючого
відеосигналу.
Спектр містить
носійне коливання
і дві бокові
смуги частот
– «нижню» з
частотами
і «верхню» з
частотами
.
Рівень бокових
частот визначається
відповідними
коефіцієнтами
глибини модуляції
,
а ширина спектра
дорівнює
.
Такий спектр
відповідає
радіосигналу.
Частковим випадком АМК є балансна модуляція або амплітудна маніпуляція, коли радіосигнал отримуємо у вигляді:
.
При цьому
у випадку модулюючого
сигналу
з дискретним
спектром (4) спектр
радіосигналу
(2) відрізнятиметься
відсутністю
носійного
коливання.
У випадку, коли балансна модуляція здійснюється неперіодичним сигналом, спектральна густина радіосигналу має вид:
,
де
–
спектральна
густина модулюючого
відеосигналу.
Наприклад, спектральна густина радіосигналу на разі модулюючого коливання у вигляді одиночного прямокутного радіоімпульсу за умов балансної модуляції описується виразом:
.
Таким
чином, амплітудна
маніпуляція
одиночним
сигналом призводить
до переносу
спектра модульованого
сигналу в область
частот
.
Наявність
від’ємних
частот при
спектральному
аналізі пояснюється
комплексною
формою запису
ряду Фур’є, або
інтеграла
Фур’є, в яких
дійсна змінна
часу коливання
формується
за допомогою
векторів, що
обертаються
як у додатному
напрямі з частотою
,
так і у від’ємному
з частотою
.
Размещено на