Xreferat.com » Рефераты по коммуникации и связи » Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

регістра множника РгВ. Цим самим утворюється спільний зсувовий регістр. Старші розряди добутку формуються в НСМ, а молодші в РгВ.


Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


Рис. 3.4. Структурна схема модифікованого пристрою, що реалізує множення за методом 3


Приклад 3.5. Описати множення чисел А = 0, 11100 і В = 0, 10011, що реалізується модифікованим пристроєм.

Розв'язання. Для даних чисел маємо: Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=0; Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення = 0, 11100; Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=0; Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення = 0, 10011. Визначаємо знак добутку: Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=0Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення0=0. Послідовність дій, виконуваних у процесі множення, наведено в табл. 3.5.

Відповідь: С= 0,1000010100.

Метод 4. Якщо перетворити (3.1) за схемою Горнера до вигляду:

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення,

то множення зведеться до п-кратного виконання циклу:

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

для початкових значень Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

У кожному циклі до суми часткових добутків Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення додається або множене, якщо Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=1, або нуль, коли Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=0, після чого сума часткових добутків зсувається на один розряд вліво. Тобто множення починається зі старших розрядiв множника Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення i зсувається сума часткових добутків вліво на один розряд в кожному циклi.

Таблиця 3.5 - Приклад множення з використанням модифікованого пристрою

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


Для реалізації даного методу множення потрібні (рис.3.5) п-розрядний регістр множеного РгА, п-розрядний регістр множника РгВ з колами для зсуву вліво, п схем І і 2п-розрядний нагромаджувальний суматор НСМ з колами для зсуву вліво. Тут множене завжди додається до п молодших розрядів суми часткових добутків.

Враховуючи те, що в кожному циклі в нагромаджувальному суматорі НСМ спочатку виконується додавання, а потім зсув коду, маємо такий час множення п-розрядних кодів за даним методом:

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. (3.5)


Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


Рис. 3.5. Структурна схема пристрою, що реалізує множення за методом 4


Приклад 3.6. Помножити числа А = 0, 10100 і В = 0, 10011, використовуючи метод 4.

Розв'язання. Для даних чисел маємо: Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=0; Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення = 0, 10100; Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=0; Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення = 0, 10011. Визначаємо знак добутку: Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення=0Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення0=0. Послідовність дій, виконуваних у процесі множення, наведено у табл. 3.6.

Відповідь: С= 0, 0101111100.

Аналіз описаних методів множення і пристроїв, що їх реалізують показує таке.

Тривалість процесу множення за першим і другим методами менше, ніж за третім і четвертим, за рахунок суміщення у часі операцій додавання часткових добутків і зсувів множеного.

За кількістю апаратури перевагу варто віддати модифікованому пристрою, що реалізує третій метод множення.

Пристрій, що реалізує перший метод множення виявляється дуже не ощадливим за кількістю необхідної апаратури. Крім того, розряди суматора НСМ використовуються неефективно: у початкових циклах множення старші розряди зайняті увесь час "додаванням" нулів, наприкінці множення на молодші розряди надходять з регістра РгА нулі, тобто ніяких корисних операцій вони фактично не роблять.


Таблиця 3.6 - Приклад множення за методом 4

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


У той же час цей пристрій є вигідним з такої точки зору. До початку множення можна записати в суматор НСМ замість нуля яке-небудь інше число Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення (скажемо, результат попереднього множення). Тоді в результаті множення можна одержати у суматорі НСМ замість добутку Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення значення суми Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення+Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Це дозволяє легко організувати нагромадження суми парних добутків чисел Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. У модифікованому пристрої, що реалізує третій метод, цього зробити не можна, тому що в процесі множення початковий вміст суматора НСМ зсувається п раз управо.

На підставі вищевикладеного можна вважати найбільш зручними для застосування в ЦОМ пристрої, які реалізують перший і третій методи множення, що і підтверджується практикою розробки обчислювальних пристроїв.

3.2.2. Метод скороченого множення

Усі розглянуті методи множення забезпечують одержання добутку розрядністю 2п, не вносячи при цьому похибок у результат. Якщо послідовно буде виконуватись декілька операцій множення, то розрядність результатів буде значно збільшуватись. Тому після виконання операції множення, як правило, здійснюється округлення. Якщо висувається вимога, щоб похибки добутків не перевищували одиниці молодшого розряду (Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення), то можна значно скоротити розрядність регістра множеного РгА і нагромаджувального суматора НСМ. У спеціалізованих машинах іноді реалізують метод скороченого множення, починаючи зі старших розрядів. Особливість цього методу полягає в тому, що одержуються п точних розрядів добутку з використанням Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі численнярозрядів у суматорі НСМ і регістрі РгА.

Кількість додаткових розрядів Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі численнявизначається виходячи з таких міркувань. Нехай Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення і Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Тоді, якщо всі Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення, то

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


Припустимо, що всі розряди, які розташовані праворуч від вертикальної лінії, відкидаються. Якщо додавати тільки n розрядів, то вноситься похибка, тому що не враховуються перенесення з відкинутих розрядів у розряди, які розташовані ліворуч від лінії. Ці перенесення можуть поширитися на k розрядів ліворуч від лінії. Якщо всі Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення, то кожен розряд дає одиницю перенесення і загальна кількість одиниць перенесень з відкинутої частини буде дорівнювати

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

Для досить великих значень n маємо: Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

Одиниці перенесень поширяться на k розрядів суматора, і добуток буде містити тільки Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення точних розрядів. Отже, щоб одержати результат з точністю до n розрядів, необхідно виділити Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення розрядів у суматорі НСМ і регістрі РгА. Кількість додаткових розрядів k при цьому визначається за формулою:

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. (3.6)

Нижче приведені результати розрахунку за (3.6) :


п 24 32 40 48 64 72
k 5 5 6 6 6 7

3.2.3. Множення обернених кодів чисел

Операцію множення найпростіше виконувати в прямих кодах чисел. Разом з тим застосування обернених кодів дозволяє істотно спростити операцію алгебричного додавання. Тому числа бажано зберігати в запам'ятовувальному пристрої в оберненому коді і множити також обернені коди. Розглянемо правила множення операндів, що представлені в оберненому коді.

Нехай множене А - будь-яке число, а множник B > 0, тобто А = [A]об і [В]об Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Тоді

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення .

Згідно з теоремою про додавання обернених кодів можна стверджувати, що права частина цього співвідношення відповідає оберненому коду результату.

Розглянемо випадок, коли множене А - будь-яке число, а множник B < 0, тобто А=[A]об і [В]об Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Виходячи з означення оберненого коду Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Отже,

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

Тоді

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

Таким чином, у загальному випадку, добуток одержується відразу зі знаком.

Виходячи з розглянутих випадків, можна зробити такі висновки.

Дії, що виконуються під час множення обернених кодів, залежать від знаку множника.

Добуток обернених кодів співмножників дорівнює оберненому коду результату тільки у випадку додатного множника.

Якщо множник є від'ємним числом, то обернений код добутку одержується додаванням поправок Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення і Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення до добутку обернених кодів співмножників.

Оскільки поправки мають різну вагу, то послідовність їх додавання залежить від того, з яких розрядів множника починається множення (табл. 3.7).

Приклад 3.7. Помножити обернені коди чисел А = - 0, 10100 і В = 0, 10011, використовуючи метод 1.

Розв'язання. Для даних чисел маємо: [А]моб=11,01011; [В]об= 0,10011. Оскільки B>0, то поправки не додаються. Послідовність дій, що виконуються в процесі множення, подані у вигляді табл. 3.8.

Відповідь: [С]моб =11,1010000011; С= - 0, 0101111100.

Таблиця 3.7 - Послідовність додавання поправок для оберненого коду

Методи множення Е т а п и
З молодших розрядів множника

Додавання

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Множення за методом і додатковий зсув на один розряд після його завершення

Додавання

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Зі старших розрядів множника

Додавання

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Додатковий зсув на один розряд і після нього множення за методом

Додавання

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


Таблиця 3.8 - Перший приклад множення обернених кодів

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


Приклад 3.8. Помножити обернені коди чисел А = - 0,10100 і В = - 0, 10011, використовуючи метод 2.

Розв'язання. Для даних чисел маємо: [А]моб=11,01011; [В]об= 1,01100. Оскільки B<0, то додаються поправки. Послідовність дій, що виконуються в процесі множення, подані у вигляді табл. 3.9.

Таблиця 3.9 - Другий приклад множення обернених кодів

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Відповідь: С= 0, 0101111100.


3.2.4. Множення доповняльних кодів чисел

У випадках, коли числа в машині зберігаються в доповняльних кодах, доцільно всі операції над числами робити на суматорі доповняльного коду. Однак при цьому під час множення виникає ряд особливостей, які необхідно враховувати. Тому розглянемо правила множення операндів, що представлені в доповняльному коді.

Нехай множене А - будь-яке число, а множник B > 0, тобто А = [A]д і [В]д Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Тоді

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

Згідно з теоремою про додавання доповняльних кодів можна стверджувати, що права частина цього співвідношення відповідає доповняльному коду результату. Таким чином, у випадку додатного множника добуток доповняльних кодів співмножників дорівнює доповняльному коду результату.

Розглянемо випадок, коли множене А - будь-яке число, а множник B < 0, тобто А=[A]д і [В]д Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Виходячи з означення доповняльного коду Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення. Отже,

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

Тоді

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.

Звідси випливає, що коли множник є від'ємним числом, то доповняльний код добутку одержується додаванням поправки Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі численнядо добутку доповняльних кодів співмножників.

Таким чином, у загальному випадку, в процесі множення доповняльних кодів операндів одержуємо одночасно знакову і цифрову частини добутку.

Правила множення з додаванням поправки наведені в табл. 3.10.

Приклад 3.9. Помножити доповняльні коди чисел А = - 0, 10100 і В = 0, 10011, використовуючи метод 1.

Розв'язання. Для даних чисел маємо: [А]мд =11,01100; [В]д= 0,10011. Оскільки B>0, то поправка не додається. Послідовність дій, що виконуються в процесі множення, подані у вигляді табл. 3.11.

Відповідь: [С]мд =11,1010000100; С= - 0, 0101111100.

Таблиця 3.10 - Правила множення з додаванням поправки

Методи множення Етапи
З молодших розрядів множника Множення за методом і додатковий зсув на один розряд після його завершення

Додавання

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Зі старших розрядів множника

Додавання

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Додатковий зсув на один розряд і після нього множення за методом

Таблиця 3.11 - Перший приклад множення доповняльних кодів

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення


Приклад 3.10. Помножити доповняльні коди чисел А = - 0,10100 і В = - 0, 10011, використовуючи метод 2.

Розв'язання. Для даних чисел маємо: [А]мд=11,01011; [В]д= 1,01100. Оскільки B<0, то додається поправка. Послідовність дій, що виконуються в процесі множення, подані у вигляді табл. 3.12.

Таблиця 3.12 - Другий приклад множення доповняльних кодів

Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Відповідь: С= 0, 0101111100.


3.3. МЕТОДИ ПРИСКОРЕННЯ ОПЕРАЦІЇ МНОЖЕННЯ


3.3.1. Основні поняття

Прискорення операції множення дозволяє істотно підвищити продуктивність ЦОМ, оскільки приблизно 70% свого часу вони витрачають на виконання цієї операції. Аналізуючи (3.2) - (3.5), можна намітити такі шляхи скорочення часу множення: зменшення часу додавання і зсуву кодів; зменшення кількості додавань і кількості зсувів кодів.

Оскільки прості методи множення передбачають виконання в кожному циклі зсув кодів тільки на один розряд, то зменшити час зсуву неможливо тому, що кола для зсуву реалізують, як правило, з найменшою затримкою сигналів.

Зменшення часу додавання двох кодів досягається за рахунок ускладнення кіл формування розрядних сум і перенесень у суматорі. Але це ні яким чином не впливає на організацію процесу множення. Тому основні підходи щодо прискорення операції множення базуються на зменшенні кількості додавань і кількості зсувів кодів.

Відомі на цей час методи прискорення множення розподілені на дві великі групи: логічні й апаратні.

Логічними методами прискорення множення називають такі методи, реалізація яких не вимагає змін основної структури арифметичних кіл пристрою для множення (див. рис. 3.1 - 3.5), а прискорення досягається тільки за рахунок ускладнення схеми керування цим пристроєм. Стосовно пристроїв для множення паралельних кодів ознакою того, що ми маємо справу з логічним методом прискорення множення, є незалежність кількості додаткової апаратури (у порівнянні з вихідною схемою) від кількості розрядів співмножників.

Апаратні методи, прискорення множення вимагають для свого здійснення введення додаткової апаратури в основні арифметичні кола пристрою для множення.

Розрізняють апаратні методи першого порядку і другого порядку. Для апаратних методів першого порядку характерна лінійна залежність кількості додаткової апаратури від кількості розрядів у співмножниках п. Тоді як реалізація методів другого порядку вимагає введення додаткової апаратури, кількість якої пропорційна Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення.


3.3.2. Логічні методи прискорення операції множення в двійковій системі числення

До логічних методiв прискорення операції множення належать: метод множення з пропусканням додавань у тих випадках, коли чергова цифра множнику є нуль; метод множення з перетворенням цифр множнику шляхом групування розрядiв i метод множення з послідовним перетворенням цифр множника.

В основi двох останніх логічних методiв лежить перехід до надлишкової двійкової системи числення з алфавітом {1, 0, Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення}, який дозволяє зменшити кількість одиниць у коді множника, але при

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: