Гіпермедіа і мультимедіа технології
Оглядаючи усі задумки та характеристики системи можна почати побудову прототипу системи. Почнемо з головної сторінки, опис буде вестися зверху вниз. Спочатку буде введена ілюстрація, яка описує тематику сайту, наприклад, ілюстрація-привітання - це і чемно і красиво. Потім в центрі вікна браузера буде найважливіші та найцікавіші статті нашого сайту, щоб одразу можна було зрозуміти якого направлення цей сайт, на яку аудиторію розрахований і чи варто залишатися на ньому далі. Ліворуч буде корисна частина призначена саме для користувача: навігація, а саме меню з основними розділами та підрозділами, дружні сайти, на які можна заглянути у пошуках детальнішої інформації, а також загальні моменти, де буде вказано про авторів та проект. Праворуч буде те, що ми хочемо від користувача – голосування на удосконалення та покращення сайту, виявлення найцікавішої тематики і т.п. На інших сторінках основної теоретичної частини будуть різні комбінації графіки та тексту, адже все залежить від специфіки викладеного матеріалу і т.п., загальним елементом передбачені лише засоби навігації. Щодо практичної частини, то там схожа ситуація, але графіку замінить відео, при цьому можливі комбінації відрізняються лише різним об’ємом тексту при сталій кількості відеоматеріалу – один екземпляр.
Щоб показати зручність використання давайте розглянемо двоє випадків, коли користувач починає роботу з системою з головної сторінки, та коли він потрапляє на будь-яку іншу частину системи. Звичайно, якщо він потрапляє на головну сторінку, то перед ним найповніший перелік усіх можливих дій у вигляді гіперпосилань. Після вибору певного елементу – дії, користувач переходить на інші сторінки нашого сайту, і хоча ми не знаємо, що він обере, ми з упевненістю можемо сказати, що завдяки меню, яке завжди з ним, він не зможе заблукати. Тобто користувачу надана можливість використовувати сайт, але чи це зручно? Можна відповісти з впевненістю, що це справді зручно, тому що по-перше, побудована деревоподібна структура кожної теми, що дозволяє спокійно йти по інформації, не читаючи все підряд та нічого не втрачаючи. По-друге, вкінці кожної гілки структури вас чекає конкретний розділ, який починається з теорії і, можливо, закінчується відео, тобто теорія і приклад – зручно, чи не так? Якщо говорити про книжки, то перед вами буде перелік книжок і одразу ж опис до них, що є теж зручним варіантом. Якщо користувач потрапляє не на головну, а на будь-яку іншу, у нього два варіанти: він знайшов те що шукав, і йому все подобається, він використовує наше меню і рухається далі, і є інший варіант, коли йому за якимись причинами не підходить інформація і він хоче знайти більш детальнішу, достовірнішу і т. п., він може перейти по гіперпосиланню на головну сторінку, де є вся інформація про авторів, тобто достовірність інформації, указані дружні сайти, якщо потрібно щось інше, голосування, якщо щось не так. Звичайно він може рухатися по нашому меню у пошуках потрібної йому інформації, але якщо йому це не подобається він може використати пошук, що теж можна вважати зручністю, тобто ми подбали про нашого користувача. А тепер щодо читання та сприйняття тексту. Текст поділений на абзаци, відображається браузером без дефектів, тобто його можна читати без будь-яких проблем. Зручність читання реалізується виділенням головних слів, щоб можна було зрозуміти про що йде мова. Сприйняття сторінок залежить більше від рівня складності матеріалу та бази знань користувача, але ми намагалися не викладати матеріал складний для сприйняття, а якщо він ї є, то використовує лише одне чи декілька складних понять, що є предметом розгляду, тобто не вплине на сприйняття матеріалу.
Імпорт та експорт документів. Як зазначалося у пункті «Управління документами», у нас присутній експорт з боку системи та імпорт з боку користувача. Користувачу на вибір будуть представлені книжки у заархівованому виді, які будуть містити формат .pdf. Цей вибір було зроблено, тому що ми по-перше скорочуємо обсяг передаваємої інформації, по-друге, передаємо книжки у зручному для читання вигляді. Формат .pdf був вибраний, тому що він один із найпоширеніших, а тому користувачу не потрібно буде спеціально вишукувати програму для роботи з ним.
4. МЕТОДИ РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ
В усіх попередніх розділах частково вже було сказано про можливості користувача, але розуміючи важливість цього пункту, ми можемо показати ще раз йому його можливості:
Найчастіше використовується функція перегляду, без якої важко використати будь-яку іншу функції та важко взагалі якось використати систему. Уся інформація для зручності перегляду була розбита на складові частини, які покращили комфорт читання тексту, тому що розбили монолітний текст на розділи та підрозділи, виділили головні ключеві фрази в заголовки, що пришвидшило пошук та перегляд інформації та інше. До того ж, користувачу не потрібно перейматися за достовірність інформації, авторські права тих, хто її склав, якось структуризувати її в своїй голові – все це вже зробили до них, попередньо відфільтрувавши багато зайвого. Увесь матеріал підбирався з розрахунку на не дуже освіченого користувача, були спеціально додані можливості перегляду відео для кращого засвоєння матеріалу та багато інше. Уся інформація є комфортною для читання, тобто був спеціально підібраний розмір шрифту для повноцінного читання, відділені примітки автора від загального матеріалу для кращого розуміння матеріалу та багато інше, тобто було потрачено багато нашого часу та зусиль для того, щоб ви зекономили свій час та зусилля та вам було комфортно працювати з нашою системою;
Інша важлива складова можливість нашого сайту – це пошук інформації. Якщо ви знаєте що вам потрібно, тобто раніше знаходили певну інформацію и зараз не хочете втрачати на це час, або навпаки ви не знаєте де вона або що вам потрібно, до ваших послуг пошук інформації, який суттєво допоможе вам у ваших пошуках. Ми розуміємо, що пошук в силу того, що частково залежить від користувача, а саме від ключових слів та словосполучень, що він використав для пошуку, може виявитися неефективним або вивести занадто багато зайвої інформації, але цей недолік ми виправимо у наступних версіях системи шляхом модернізації та видозміни пошуку. Але так чи інакше пошук – теж частина комфорту, яка свідчить про наше піклування та хвилювання за нашого користувача та особливо до його потреб та прагнень до удосконалення. Ми можемо сказати, що нам під силу задовольнити жагу до знань нашого користувача про що піде наступний пункт.
Наступна важлива функція – це можливість вільного закачування додаткового теоретичного матеріалу, викладеного у формі книг. Ми розуміємо, що коли-небудь ми виховаємо із людей мало розуміючих в роботехніці початкових спеціалістів, які будуть прагнути більше ніж ми можемо дати, тому була закладена така можливість. Ми переконані, що вона буде використовуватися і не один раз, тому що ми старанно підбирали інформацію. Уся інформація пройшла через наш аналітичний ум, тобто були відкинуті книжки з важким для сприйняття матеріалом, адже користувач має лише ті знання, що дали йому ми – початкові, які лише перешкодять розвитку знань, та були відібрані найбільш повні та яскраві книжки, рекомендовані не одним міністерством освіти різних країн та просто спеціалістами в своїй галузі. Також слід нагадати, що всі книжки можна вільно розповсюджувати, тобто ми хвилюємося про нашого користувача;
І остання функція – надсилання нам авторам інформації. Ми розуміємо, що це перший випуск нашої системи і нам бракує двох речей: ґрунтовної інформації про те що цікаве користувачу та вказівки на недоліки нашої системи. Щодо першого, то користувач повинен бути в захваті від можливості «замовляти» інформацію, яка вважається йому найцікавішою та найкориснішою для нього на даний момент. Щодо другого, то інколи користувач знаходить на нашій системі щось прикре для себе і не хоче більше таке зустрічати, тому він надішле нам, авторам, своє гнівне слово і ми все виправимо. Звичайно нам потрібна співпраця користувача, адже саме він втрачає крихту свого часу на те, щоб заповнити та надіслати нам повідомлення, але ми маємо надію, що натрапимо на користувача, який розуміє, що ці крихти часу можуть у майбутньому зекономити йому куди більше зусиль та часу, а пр. цьому він ще й принесе задоволення тим авторам, яким безмежно вдячний за їхні благородні помисли зробити світ краще, та іншим користувачам, які безпечно не хочуть цього зробити.
ВИСНОВКИ
Система, отримана в результаті виконання курсової роботи, в цілому відповідає очікуванням розробників та вбирає в себе не тільки обов’язкові характеристики, а й додаткові, що доповнює систему;
Система відповідає усім вимогам поставленими перед розробниками завданням, та справді є оптимальнішою для нього на даному етапі;
При подальшій роботі обов’язково відбудеться ускладнення системи через появу нового елементу – архіву, що зумовлений накопиченням матеріалу, який потрібно зберігати, з одного боку та граничною місткістю вузла для вибраної моделі, з іншого;
Допустима поява коментарію, у зв’язку з тим, що із збільшенням матеріалу з’явиться потреба в обміні досвідом, що звичайно вирішує ряд другорядних завдань;
Потрібне покращення системи пошуку інформації через обмеження кількості слів і т. п., тому що даний пошук є неефективним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Wikipedia. Robotics.
School.edu
Джой Б. Почему будущему мы не нужны (перевод К. Гордеева). - “Wired”, Выпуск 8.04 - апрель 2000.
Тилден М. Интервью Марка Тилдена (перевод MyRobot) – ноябрь 2008.
ГОСТ 7.1-84, 7.12-93, 7.11-78, ДСТУ 3582-97.
Додаток А
Робототехника
Материал из Википедии — свободной энциклопедии Последняя досмотренная версия (список всех) была проверена 28 октября 2008. 5 правок требуют проверки.
Робототе́хника (от робот и техника; англ. robotics) — прикладная наука, занимающаяся разработкой автоматизированных технических систем (роботов). Термин введён писателем-фантастом Айзеком Азимовым в 1942 году (слово робот появилось ранее, в пьесе Карела Чапека «R.U.R.», 1920).
Робототехника требует большого запаса знаний в области электроники, механики, программного обеспечения и многих других дисциплин. Выделяют строительную, промышленную, бытовую, авиационную и экстремальную (военную, космическую, подводную) робототехнику.
Слово «робототехника» было впервые использовано в печати Айзеком Азимовым в научно-фантастическом рассказе «Лжец», опубликованном в 1941 г. «Робототехника» базируется на слове «робот», придуманном в 1920 г. научным фантастом и Нобелевским лауреатом Карлом Чапеком для своей пьесы Р. У.Р. (Россумские Универсальные Роботы, чеш. Rossumovi univerzбlnн roboti). Слово «робот» происходит от чешского слово «robota», означающего «крепостной труд» или, образно, «тяжелая работа». Однако, интерес к идеям, схожим с робототехникой, наблюдался еще до введения этого термина, в 8-7 вв до н. э. В «Илиаде» бог Гефест сделал говорящих служанок из золота. Архиту Тарентскому приписывают создание механического голубя в 400 г. до н. э. Роботы используются в промышленных, военных, прикладных и научно-исследовательских целях.
Додаток Б
Законы роботехники.
28.10.2004 17:01 | В.В.Ванчугов
Международная Федерация РоботехникиInternational Federation of Robotics сообщила, что в 2003 году в Японии на 10 тыс. сотрудников приходилось 320 промышленных роботов, выполнявших различные виды работ. В Германии - 148, в Италии - 116, в Швеции - 99, в США, Франции, Финляндии, Австрии, Испании и ряде других западноевропейских стран - от 40 до 80-ти. В автомобильной промышленности один робот приходиться на 10 человек. За последние годы цена роботов по сравнению со стоимостью труда человека снизилась почти в 8 раз. Ныне в мире используются около 610 тыс. "домашних" роботов, которые, например, пылесосят полы и подстригают газоны. В 2004-2007 годы их число вырастет на 4 млн.
Washington ProFile
Додаток В
“Wired”, Выпуск 8.04 - апрель 2000
wired/wired/archive/8.04/joy.html
Билл Джой
Почему будущему мы не нужны
(перевод К. Гордеева)
Наши самые мощные технологии 21-ого столетия - роботехника, генная инженерия, и нанотехнологии – грозят опасностью людям, как биологическому виду.
С того момента, когда я оказался вовлеченным в создание новых технологий, их этические измерения распространились и на меня, но лишь осенью 1998 я с тревогой осознал, насколько большая опасность встала перед нами в 21-ом столетии. Моя беззаботность закончилась в тот день, когда я встретил Рэя Курцвейля, заслуженно знаменитого изобретателя первого считывающего устройства для слепых и многих других удивительных вещей.
Мы оба, Рей и я, были докладчиками на конференции в George Gilder's Telecosm, и я столкнулся с ним случайно в баре гостиницы после того, как закончились оба наших заседания. Я сидел с Джоном Сэрлом, философом из Беркли, изучающим проблемы сознания. В то время как мы говорили друг с другом, Рэй приблизился, и началась беседа, к предмету которой я часто возвращаюсь и по сей день.
Я пропустил начало рассказа Рэя и последующий обмен мнениями между ним и Джоном, когда Рэй сказал, что скорость усовершенствования технологий должна возрасти и что нам предстоит стать роботами, или киборгами, или чем-то подобным этому, а Джон возразил, что этого не может случиться, потому что роботы не способны сознавать.
Когда я слышал подобный разговор прежде, мне всегда казалось, что разумные роботы могут быть только в царстве научной фантастики. Но теперь от того, кого я уважал, я услышал сильный аргумент в пользу реальной возможности такой ситуации в самое ближайшее время. Я был озадачен сказанным: в особенности, в силу проверенной способности Рэя представлять и творить будущее. Я уже знал, что новые технологии подобно генной инженерии и нанотехнологиям дали нам в руки могущество переделывать мир, но реалистический и неизбежный сценарий пришествия разумных роботов поразил меня.
Руки опускаются от подобных прозрений. О некотором технологическом или научном прогрессе мы слышим в новостях почти каждый день. Да произнесенное и не было никаким заурядным предсказанием. В баре гостиницы Рэй вкратце познакомил меня с содержанием своей готовящейся к выходу книги «Эпоха одухотворенных машин», красной линией которой была предвиденная им утопия - утопия, в которой люди приблизились к бессмертию, становясь едиными с роботами. От прочтения подобного, мое ощущение беспокойства только усилилось: я был уверен, что Рэй должен был преуменьшить опасности, преуменьшить вероятность печального финала на этом пути.
Я всерьез обеспокоился поисками выхода, соответствующего не тупиковому сценарию… (редакт. статья была существенно укорочена, в связи с большим количеством материала, было представлено только то, что послужило основанием для ссыланния на эту статью.)
Додаток Г
Интервью Марка Тилдена (переклад MyRobot ) – ноябрь 2008
А как вы относитесь к такому жутковатому аспекту проблемы, как создание машинами себеподобных? Например, как в фильме "Терминатор", где машины воюют с людьми?

Каковы законы управления этими созданиями? Это не законы Айзека Азимова, не правда ли?
Нет. Законы Азимова были по существу следующими: защищать людей, повиноваться людям, заботиться о себе. В течение восьмидесятых годов я создал множество роботов, действующих по законам Азимова, но они так боялись сделать что-нибудь способное вызвать раздражение у человека, что только сидели в центре пола и вибрировали. Моя кошка сражалась с ними. Наши правила - базовые правила выживания роботов: подпитывать себя, передвигать себя и искать лучшее положение для себя.
Основная идея в том, что сначала вы сообщаете роботу насущную необходимость выжить, и затем вы обучаете его выполнять поставленные вами задачи. Подобно тому, как вы держали бы морковь перед быком, чтобы заставить его тащить плуг, вы можете держать свет перед роботом, работающим на солнечных батареях, чтобы заставить его вычистить ваши полы. Это простая аналогия, но она очень подходит в данном случае. Нет ничего важнее, чем понимание особенностей робота. Следовательно, мы сначала определяем его возможности и насущные потребности, а затем приспосабливаем их под выполнение конкретной задачи…(редакт. статья была существенно укорочена, в связи с большим количеством материала, было представлено только то, что послужило основанием для ссыланния на эту статью.).