Проектування вимірювальної системи температури
Стандартні параметри інтерфейсу RS-485
- припустиме число передавачів / приймачів 1/10;
- максимальна довжина кабелю 1200 м;
- максимальна швидкість зв'язку 10 Мбот/с;
- діапазон напруг "1" передавача +2...+10 В;
- діапазон напруг "0" передавача -2...-10 В;
- діапазон синфазної напруги передавача -3...+3 В;
- припустимий діапазон напруг приймача -7...+7 В;
- максимальний струм короткого замикання драйвера 150 мА;
- припустимий опір навантаження передавача 100 Ом
- вхідний опір приймача 4 кОм;
- максимальний час наростання сигналу передавача 10% біт.
На рисунку 3.3 наведена схема інтерфейсу RS-485.

Рисунок 3.3 - Схема інтерфейсу RS-485
Мікроконтролер DD1 має у своєму складі стандартний USART за допомогою, якого здійснюється обмін даними із зовнішнім пристроєм в послідовному форматі. Сигнал TхD (передача даних) поступає на вхід мікросхеми DD3 (ADM 488), яка є драйвером інтерфейсу RS-485 і передається по сигнальній лінії зв’язку на певну відстань. На приймальній стороні симетричний сигнал знову поступає на вхід інтерфейсу RS-485 (DD2) і перетворюється в несиметричний сигнал у форматі стандартного USART. Сигнал стандартного USART, який має рівень від 0 до 5 В з виходу мікросхеми DD4 поступає на вхід мікросхеми DD4 (МАХ 232), яка уявляє собою перетворювач рівнів для інтерфейсу RS-232. Вихідний сигнал мікросхеми DD5 у форматі RS-232 поступає на вхід RxD послідовного порта персонального ЕОМ. Сигнал ТxD з виходу послідовного порта ПЕОМ поступає на вхід мікросхема DD5, де за допомогою якої він перетворюється до рівня стандартного USART. Мікросхеми DD2, DD4 живляться від джерела з напругою +5В. Для забезпечення їх живленням сигнали DTR і RTS програмовано встановлюються у рівень +12В і з’єднуються між собою через розв’язуючі діоди VD1, VD2. Через ці діоди та балансний резистор R1, напруга сигналу DTR і RTS поступає на вхід поступового лінійного інтегруючого стабілізатора напруги МС7805, який забезпечує стабілізацію п’ятивольтового живлення для мікросхем DD5, DD6.
Технічні характеристики перетворювача рівня ADM488:
діапазон вхідної напруги низького рівня: від 0 до 0,8 В;
діапазон вхідної напруги високого рівня: від 2,4 до 5 В;
час установки вихідної напруги: 4 мс;
діапазон вихідної напруги: ± 10 В;
швидкість передачі даних: 19200 біт;
максимальна помилка при передачі: 0,2 %.
3.3 Вибір джерела живлення
Живлення всіх елементів має бути стабільним, щоб уникнути збоїв у роботі системи. Для забезпечення високої стабільності використаємо джерело опорної напруги. Найкращими джерелами, які випускаються в теперішній час є: REF-02, AD586, МС780, LM113, TL431. Одним з найкращих джерел опорної напруги є мікросхема МС780. Схема підключення опорного джерела живлення МС780 показана на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 – Схема включення джерела живлення
Джерело опорної напруги МС780 має такі технічні характеристики:
- відхилення напруги від опорного значення: ± 0,02 В;
- струм споживання 2 μА;
- діапазон струму навантаження: від 0 до 10 mА;
- температурний коефіцієнт вихідної напруги: 10-5єС .
Для того щоб вхідний сигнал якомога менше спотворити, при його проходженні через резистори, які будемо використовуватися для ділення напруги та схем включення мікроелементів – будуть прецензійними .
3.4 Вибір датчика температури KTY81-121
Вибір датчика температури проведемо за наступним властивостями, даний датчик мати похибку не більше 2%, а також працювати в діапазоні від
-50
до 150
.
Даним критеріям підходить датчик KTY81-121 рисунок 3.5 фірми NXP Semiconductors.
Рисунок 3.5 – Датчик KTY81-121
Це температурний датчик термістор - напівпровідниковий резистор, електричний опір якого істотно зменшується або зростає зі зростанням температури. Для терморезистора характерні великий температурний коефіцієнт опору (ТКС) (в десятки разів перевищує цей коефіцієнт у металів), простота пристрою, здатність працювати в різних кліматичних умовах при значних механічних навантаженнях, стабільність характеристик у часі. Терморезистор виготовляють у вигляді стержнів, трубок, дисків, шайб, намистин і тонких пластинок переважно методами порошкової металургії, їх розміри можуть варіюватися в межах від 1-10 мкм до 1-2 см. Основними параметрами терморезистора є номінальна опір, температурний коефіцієнт опору, інтервал робочих температур, максимально допустима потужність розсіювання.
Основні параметри датчика:
- опір при 25 ° C: 1000 Ω ± 2% (Ic = 1 мА)
- температурний коефіцієнт: 0.75% / K тип
- максимальний струм: 10 мА при 25 ° C, 2 мА при 150 ° C
- постійна часу: 30 сек на нерухомому повітрі: 5 сек в спокійній рідини,
2 сек в поточній рідини
- корпус: SOD-70
4. Електричні розрахунки компонентів системи вимірювання температури
До
портів мікроконтролера
ХТAL1 та ХТAL2 під’єднано
конденсатори
та
,
між якими
розташований
кварцовий
резонатор ZQ,
призначений
для того, щоб
задавати такт
роботи мікроконтролера.
Його частота
f=1 МГц.
(4.1)

Візьмемо
пФ.
Схема інтерфейсу RS 485 зображена на рисунку 3.3. Для того щоб забезпечити подавлення високочастотних завад живлення кожної мікросхеми, безпосередньо близько до її корпусу шунтуються керамічні конденсатори, а саме С7, С10, С8 ємність яких не перевищує 0,1 мкФ . Звідси випливає, що ємність конденсаторів С7=С10=С8=0,1 мкФ. Для подавлення низькочастотних завад і пульсацій використовуємо електролітичні конденсатори С6 ємність, якого також не повинна перевищувати 0,1 мкФ. Отже С6=0,1 мкФ
Конденсатори С13, С14, С15, С16 призначені для забезпечення функціонування мікросхеми МАХ 232. Згідно з документацією цієї мікросхеми ємність конденсаторів С13= С14 =С15=С16=0,1 мкФ.
З документації на мікросхему MC7805 визначаємо номінали конденсаторів С8 – С9. та С17 – С18 Отже, обираємо конденсатори С8= С9=0,1 мкФ, С17= С18= 10 мкФ.
Для забезпечення стабілізації п’яти-вольтового живлення для мікросхем DD5, DD6 використовуємо діоди VD1 та VD2 - діоди напівпровідникові імпульсні 1N4148, які мають такі характеристики:
- постійна зворотна напруга, UR - 75 В;
- імпульсна зворотна напруга, URM - 100 В;
- температура збереження, Тзб - від –65 до +200°C ;
- робоча температура навколишнього середовища - від –65 до +150°C;
- пряма напруга, UF1 – 0,1 В;
- зворотний струм, IR1 - 5 мкА;
- зворотний струм, IR2 – 0,025 мкА;
- зворотна пробивна напруга, UBR – 100 В.
5. Розрахунок похибки вимірювання системи температури
Розрахуємо похибку квантування АЦП. Розрахунок проведемо за такою формулою:
(5.1)
де n- розрядність АЦП n=12;
-
напруга АЦП;
= 10 (В).
Підставивши значення, отримаємо:
.
Розрахунок СКВ похибки квантування за такою формулою
.
(5.2)
Отримаємо:
![]()
Розрахуємо похибку, яка буде виникати за рахунок не досконалості датчика.
Розрахунок СКВ похибки датчика за такою формулою:
.
(5.3)
Підставивши значення, отримаємо:
![]()
Розрахуємо загальне СКВ похибки датчиків за такою формулою:
.
(5.4)
Підставивши значення, отримаємо:
![]()
Висновки
В даному курсовому проекті була розроблена інформаційно-вимірювальна система визначення температури. В першому розділі ми розглянули можливі методи та засоби вимірювання температури. В другому розділі ми розробляли структурні схеми систем для визначення температури та з них обрали найкращу схему яка по критеріях якості була найбільш оптимальною для розробки інформаційно - вимірювальної системи температури. В третьому розділі ми розробили електричну принципову схему, де підібрали мікроконтролер фірми Texas Instruments, MSP430F149, інтерфейс зв’язку між вимірювальною системою і персональним комп’ютером – RS-485, обрали джерело живлення MC7805 та первинний вимірювальний датчик KTY81-121 фірми NXP Semiconductors.
В четвертому розділі ми зробили розрахунки основних вузлів системи для визначення температури. В п’ятому розділі розрахували основну похибки, а саме похибку первинного вимірювального перетворювача –датчика KTY81-121.
Загалом розроблена нами система є життєздатною та досить дієвою при стандартних умовах.
Перелік посилань
Антропогенные проблемы экологии: Методическое пособие. – К.: Вища школа, 1997. – 144 с.
2. Аксенов И.Я., Аксенов В.И. Транспорт и охрана окружающей среды. – М.: Транспорт, 1986. – 176 с.
3. Желібо Е.П., Заверуха Н.М., Зацарнкий В.В. “Безпека життєдіяльності”. – Вінниця: ВНТУ, 2004. – 185 с.
4. Клименко Л.П. Техноекологія – О: Таврія, 2000. – 542 с.
5. Бреслер П.І. Оптичні абсорбційні газоаналізатори і їх використання.– Л.: Енергія, 1980. - 164с.
6. ДСТУ 4277 – 2004: Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглицю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі.
7. Ю.Ф. Гутаревич, Д.В. Зеркалов, А.Г. Говорун, А.О. Корпач, Л.П. Мержиєвська Екологія автомобільного транспорту: Навч. Посібник – К.: Основа, 2002. – 312с.
8. Проектирование микропроцесорных измерительных приборов и систем/В.Д. Циделко, Н.В. Нагаец, Ю.В. Хохлов и др.- К.: Техніка, 1984.-215с.
7. ti/