Поняття проблеми та перспективи розвитку середніх міст України
Інші вважають, що Ізюм одержав свою назву від трохи зміненого татарського слова «гузун», що в перекладі означає переправа. Дійсно, Ізюмський брід або переправа був відомий задовго до заснування міста. І, нарешті, третя версія, що Ізюм — це змінене татарське слово «іззун», яке означає — довгий, витягнутий, по асоціації з зовнішнім виглядом гори Крем'янець. Та як би там не було, назва міста Ізюм — сьогодні викликає асоціацію з найсолодшим містом на Україні.
Дуже велику роль відіграє промисловий фактор, а саме сільське господарство краю було дуже потужно розвинуте за весь час існування і розвитку міста. На сьогодні провідною галуззю є сільськогосподарська. Основні напрямки виробництва в галузі рослинництва: вирощування зернових, технічних культур, овоче-баштанних та картоплі, кормових культур. Основні напрямки виробництва в галузі тваринництва: вирощування великої рогатої худоби, свинарство, птахівництво, розведення та вилов ставкової риби.
Загальна площа агропромислового комплексу складає 98058 га, із них:
ріллі 74186 га (75,7%);
сінокосів - 5469 га (5,6%);
пасовищ - 17680 га (18%);
ліси та інші лісовкриті площі - 45808 га (46,7%).
В галузі працює 46 сільськогосподарських підприємств, з них:
фермерських господарств - 20;
приватних сільськогосподарських підприємств - 8;
товариств з обмеженою відповідальністю - 15;
акціонерних товариств - 2;
сільськогосподарських кооперативів 1;
Ранні зернові культури складають 22% серед усіх інших видів зернових. Середня урожайність складає 22,8 ц/га в тому числі урожайність озимих - 25,1 ц/га, кукурудзи– 24,9 ц/га.
Соняшник складає 25% питомої ваги за сіяння полів. Середня урожайності - 17,8 ц/га.
Цукрові буряки переважають серед інших культур і складає 34% урожайність має досить великі показники 56% і складає 205 ц/га в заліковій вазі. Протягом останніх років площа посіву буряків в районі скорочується. Це викликано тим, що затверджена мінімальна ціна на цукрові буряки в розмірі 170 грн. за тонну, на цукор - 2500 грн. за тонну не гарантує покриття витрат на вирощування цієї культури і, як результат, не спонукає до її вирощування. І як наслідок цього, на 2008 рік господарствами району підготовлено на 25% менше площі під посів буряку.
Під озимі зернові виділено 17954 га площі, що складає 19% від всієї території краю.
Тваринництво. Із 31 підприємства тваринництвом займається лише чотири. Поголів’я ВРХ утримується в 2-х господарствах: ПП «Золота Нива-1» та СК «Восток». Поголів’я свиней утримується в одному господарстві району - ТОВ «Агрофірма Юг-М». Поголів’я овець утримується в ФГ «Агромікс». По господарствах району сьогодні в наявності 5776 голів ВРХ , а поголів’я корів навіть зросло, порівняно з минулим роком, на 6% і складає сьогодні 2872 голів, поголів’я свиней складає 404 голови – на 61% менше, та 52 голови овець - на 10% більше минулого року.
За 2007 рік господарствами району вироблено 735 тонн м’яса, що на 10% (67 тонн) більше минулого року. Значно підвищилися середньодобові прирости на відгодівлі та вирощуванні молодняку, які склали: 498 гр. на ВРХ, що в 1,5 рази більше минулорічних; 272 гр. свиней –теж в 1,5 рази більше минулого року.
Не в повному обсязі виконані заходи по реалізації м'яса на забій в живій вазі, реалізовано всього 303 тонни м'яса – на 30% менше минулого року, з причини збитковості вирощування худоби на м'ясо, як ВРХ так і свиней, та відсутності відгодівельного поголів’я в господарствах району. З цієї ж причини СК «Восток» було змушене відмовитись від відгодівлі молодняку ВРХ (бичків) і на протязі всього 2007 року реалізовувало поголів’я бичків в 2-х, 5-ти денному віці народження.
За 2008 рік господарствами району вироблено 11,1 тис. тонн молока, що на 9% менше минулого року, з яких 9,5 тис. тонн вироблено в СК «Восток». Але тут не зайве підкреслити , що це третій показник серед районів області , хоча все ж таки продуктивність корів зменшилась на 12% в порівнянні з минулим роком і становить 4085 кг молока. Це пов’язано з нестачею зелених кормів влітку, викликаною посухою.
Провідними галузями промисловості міста є приладобудування та оптична промисловість, транспортне машинобудування, переробна промисловість.
На території району працює 309 суб'єктів малого підприємництва, з них 273 - фізичні особи та 36 - діючі малі підприємства. Кількість працюючих на цих підприємствах становить 340 чоловік, всього в сфері малого бізнесу зайнято 799 чоловік - це 9,3% від загальної кількості зайнятого населення у всіх сферах економічної діяльності.
Промисловість району представлена такими підприємствами:
Ізюмський комбінат хлібопродуктів, дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України";
ВАТ "Ізюмське ремонтно-транспортне підприємство";
Ізюмське державне лісогосподарське підприємство;
ТОВ "Закомельське";
"Науково-виробниче об`єднання "Сільгосптехніка
На сьогодні в місті проживає 62,6 тисячі чоловік з них понад 22 тисячі працюючих, понад 18 тисяч пенсіонерів і близько 22 тисяч дітей та підлітків до 6 років, які навчаються в загальноосвітніх школах, училищах та технікумах. Всі вони створюють дію міграційного фактора. Він відіграє велику роль, адже знаходження міста в харківській агломерації дозволяє багатьом людям працевлаштуватися в обласному центрі. Найбільш розповсюджена маятникова міграція.
Маятникові міграції сприяють збалансованому і раціональному використанню трудових ресурсів міських і сільських поселень. Вони впливають на соціальну мобільність населення, на зміну соціальної структури сільського населення, на подолання суттєвих відмінностей з містом і селом.
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕРЕДНІХ МІСТ
Спад виробництва, дестабілізація соціально-економічного та фінансового стану в Україні протягом 1991-2001 років послабили економічну базу середніх міст. Найбільш гострими загальними проблемами розвитку середніх міст є:
- недостатній рівень соціального розвитку;
- відсутність необхідних фінансових ресурсів;
- недостатній рівень фінансування з бюджету;
- одностороння спеціалізація підприємств і недостатня завантаженість їх потужностей;
- низькі темпи будівництва житла, об'єктів соціальної інфраструктури;
- недостатні економічні можливості містоутворюючих підприємств, обмеженість вибору професій, нерозвинутість сфери обслуговування, що ускладнює ситуацію у сфері зайнятості населення та породжує демографічні проблеми малих міст;
- недостатньо розвинута система водо-, енерго-, теплопостачання та каналізаційних мереж;
- аварійний стан об'єктів систем водо-, енерго-, теплопостачання в багатьох середніх містах;
- незадовільний стан ресурсозбереження;
- незадовільний стан дорожнього господарства;
- низький рівень розвитку міської інфраструктури, сфери соціальних послуг, об'єктів культури
- недостатній розвиток транспортних зв'язків із сільськими населеними пунктами в зоні впливу малого міста;
- недостатнє забезпечення телефонним зв'язком;
- незадовільний благоустрій міст, незадовільна ситуація із збиранням та знешкодженням твердих побутових, а в деяких з них –і промислових токсичних відходів;
- недостатній рівень професійно-кваліфікаційної підготовки кадрів;
- недостатні можливості комп'ютеризації шкіл;
- недостатній рівень інженерного захисту територій від виявів небезпечних екзогенних геологічних процесів;
- обмежені можливості населення в одержанні освіти.
За характером динаміки соціально-економічного розвитку середні міста поділяють на:
- міста, що інтенсивно розвиваються та протягом останніх трьох років мають позитивні показники зростання виробництва;
- міста, які мають недостатні темпи розвитку;
- депресивні малі міста.
Порядок віднесення середніх міст до категорії депресивних та механізм надання державної підтримки для їх розвитку встановлюються відповідно до закону.
Місто Лозова має великі перспективи в розвитку оскільки є інвестеційно привабливою. Адже вона має такі об’єкти промисловості які сприяють її подальшому розвитку, якщо в них вкладати гроші можуть принести добрий прибуток.
Дуже сильно сприяє інвестуванню вигідне географічне розташування (близькість російського кордону, рівновіддаленість від п’яти обласних центрів), наявність якісно розвинутого залізничного транспортного сполучення;
Має наступні переваги в інвестуванні:
Наявність вільної кваліфікованої робочої сили;
Є освітня база для підготовки спеціалістів потрібних напрямків для потенційних інвесторів, можливість використання освітньої бази м. Харків;
Наявність вільних земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей;
Наявність „браунфілдів” - промислових споруд, які не використовуються, наявність об’єктів незавершеного будівництва;
Наявність проектних потужностей електро-, водо-, газопостачання;
Позитивне ставлення до інвесторів з боку міської влади та громади.
В місті вже розроблен план розвитку, який сприяє інвестуванню та поліпшує рівень життя населення в місті. Головні його положення такі:
1. Створення інвестиційного продукту та підвищення інвестиційного потенціалу
1.1 Створити базу даних інвестиційних пропозицій, земельних ділянок та будівель та розмістити її в мережі Інтернет
1.2 Моніторинг можливостей залучення інвестицій і використання виробничих площ «браунфілдів»
1.3 Створення та підготовка промислової зони регіонального значення.
1.4 Коригування Генерального плану міста
2. Підвищення інституційної спроможності міста в залученні інвестицій
2.1 Розробка та впровадження окремої політики залучення прямих іноземних інвестицій до міста
2.2 Створення ефективного механізму залучення, підтримки і супроводу інвестора на території міста
2.3 Створення окремого структурного підрозділу із залучення інвестицій.
3. Створення іміджу та промоція бізнес-клімату міста.
3.1 Розробка та підтримка чіткої системної бізнес-інформації
3.2 Підготовка промоційних матеріалів та інформаційних засобів для залучення інвестицій в місто Лозова (реклама, буклети, каталоги, довідники, сувенірна продукція).
Список використаної літератури
Гараган П. А. Лозова: краєзнавчий нарис. — Харків: Прапор, 1999. — 91 с.
Історія міст і сіл України. Харківська область. — К.: АН , 2003. — 1002 с.
Історія рідного краю (Лозівський район). — Лозова:Лозівська районна рада, Лозівський краєзнавчий музей,2008. — 113 с.