Розробка технології та рецептури напівкопчених ковбасних виробів вищого ґатунку

Мал. 1- Вплив термінів дозрівання на ph м'яса
Отримані дані свідчать про те, що при зберіганні м'яса в перебігу перших 24 годин після забою при температурі 4±с відбувається зниження показника кислотності на 0,6. При подальшому зберіганні оленини відбувається поступове збільшення рн до значень тих, що наближаються до показника парного м'яса. Іншим не мало важливим показником функціонально-технологічних властивостей м'яса є вологоутримуюча здатність.
В процесі зберігання м'яса, і, відповідно, дозрівання, що відбувається в нім, відбувається зміна і вологовиділеної здібності - вона зменшується на 13%.
Вологозв'язуюча здатність не тільки визначає властивості м'яса на різних стадіях його технологічної обробки, але і впливає на вологоутримуючу здатність різних м'ясопродуктів, що виробляються з нього, на їх якість і вихід. Оленина має високий показник вологоутримуючої здатності, який в процесі зберігання залишається практично незмінним.
Таким чином оленина володіє хорошими функціонально-технологічними показниками, що забезпечують її багатобічне застосування в виробництві напівкопчених ковбасних виробів.(24)
З погляду споживача особливе значення мають смак, колір, запах і ніжність м'яса. За кольором м'ясо кроликів біле з невеликим рожевим відтінком, майже без присмаку, м'яке і щільне по консистенції, нежирне, з тонковолокнистими м'язами, тонкими кістками, незначним змістом холестерину і пурінових підстав, що володіє високою здатністю зв'язувати воду. У добре угодованих кроликів є невеликі міжм'язові жирові прошарки, що зумовлює ніжну консистенцію і "мармуровість" м'яса. М'ясо молодих кроликів містить менше сполучної тканини і має тонші волокна, тому воно м'якше і ніжніше. Підвищений вміст сполучної тканини, що складається з неповноцінних білков-колагена, еластину і інших, знижує харчову цінність м'яса, кулінарні властивості і засвоюваність. По хімічному складу м'ясо кролика вигідно відрізняється від м'яса інших сільськогосподарських тварин значною кількістю білка, незначним - жиру, а незначний зміст холестерину, пурінових підстав робить його цінним в дієтичному і лікувально-профілактичному живленні. У м'ясі кроликів міститься повноцінний білок, жир, мінеральні речовини і вітаміни. Разом з курятиною і телятиною, воно відноситься до так званого білого м'яса і відрізняється високим вмістом повноцінного білка. В середньому в кролятині міститься 21,5% білка.
М'ясо дорослих кроликів має багато жіра-до20%, калорійність його найбільш висока - до 300ккал.
У білці м'яса кроликів виявлено 19 амінокислот, включаючи всі незамінні. Цінним є те, що теплова обробка не змінює якісного складу амінокислот м'яса, а впливає тільки на їх кількість. Більше всього в кролятині міститься незамінної амінокислоти лізину-10,43%, метіоніну і тріптофана- відповідно 2,37 і 1,55%. Вік тварини на зміст амінокислот впливає трохи.
Мінеральні речовини в м'язовій тканині складають 1-1,5%. По мінеральному і вітамінному складу кролятина перевершує всі інші види м'яса. У ній багато заліза (майже в два рази більше, ніж в свинині), фосфор (220мг в 100г), магній (25мг в 100г) і кобальт, в достатній кількості міститься міді, калія, марганцю, фтору, цинку.
За змістом вітамінів м'ясо кроликів перевершує м'ясо свиней і інших тварин. Воно багате вітаміном Рр-никотіноамідом, С-аськорбінової кислотою, В6-пірідоксином, В12-кобаламіном і, внаслідок цього кролятина незамінна в дієтичному живленні. В порівнянні з жиром інших видів тварин, кролічий-біологичеськи цінніший, оскільки багатий поліненасищеннимі жирними кислотами, в частності-дефіцитной арахидонової. Він добре засвоюється організмом і за якістю кращого баранячого, яловичого і свинячого.
Враховуючи високу біологічну цінність, м'ясо кроликів рекомендують включати в меню людям різного віку, а також широко використовувати в лікувальному живленні. На думку дієтологів, регулярне вживання кролячого м'яса сприяє нормалізації жирового обміну, підтримці в організмі оптимального балансу живильних речовин.
Особливо корисне кроляче м'ясо для дітей, літніх людей і осіб, страждаючих зайвою повнотою, оскільки воно володіє невисокою калорійністю. У 100г. кролятина міститься тільки 168 ккал, калорійність же баранини 319 ккал, яловичини-274-335 і свинини-389 ккал. (31)
Цінним харчовим продуктом з корисними дієтичними властивостями є м'ясо птиці. В середньому в 100 грамах м'яса птиці міститься 16 - 19 грамів білка і приблизно 20 грамів жиру. При інтенсивних фізичних навантаженнях під час заняття спортом вживання м'яса птиці як не можна краще підходить для забезпечення білками м'язової тканини, що відновлюється після тренування, і для вироблення необхідної енергії для здійснення рухів за рахунок розщеплювання Хімічний склад білків м'яса птахів характеризується високим вмістом всіх необхідних для організму людини амінокислот, як замінимих, так і незамінних.(32)
Забарвлення м'язової тканини у сухопутних птахів неоднакове на різних ділянках тіла і буває від ясно-рожевої (грудні м'язи) до темно-червоної (в області стегна). У водоплавного птаха вся мускулатура червоного кольору. Колір залежить від змісту гемпротєїнов.
Сполучна тканини в м'ясі птиці міститься менше, ніж в м'ясі тварин. Вона в основному ніжна і рихла, волокна тонші. Містить більше легкозасвоюваних білків і менше неповноцінних - колагену і еластину. Разом з цим білкові компоненти сполучної тканини м'яса птахів легко утворюють розчинні продукти при кулінарній обробці.
Жирова тканина - різновид рихлої сполучної, клітки якої заповнені крапельками жиру.
Жир відкладається під шкірою (більше половини), на внутрішніх органах і між м'язів, причому між м'язових волокон жир розташовується рівномірно і тонкими шарами - м'ясо ніжне, ароматне, відсутня мармуровість, як у забійних тварин.
Хімічний склад м'яса складний, він не однаковий у вхідних в нього тканин і залежить від віку, підлоги, угодованої, характеру і способу відгодівлі птаха. До складу м'яса птиці входять ті ж хімічні речовини, що і до складу м'яса забійних тварин - вода, білки, жири, мінеральні, екстрактні речовини, ферменти. Головна і найбільш цінна в харчовому відношенні частина м'яса - м'язова тканина. (33)
М'ясо з темнішим кольором відрізняється більшою соковитістю і меншими втратами маси при вариві, високим показником рн, що збільшує водозв'язуючу здатність. При рн 6,8 ніжність стає найбільш вираженою і має зворотну залежність від змісту сполучної тканини (34).
2.3 Розробка нових рецептур напівкопчених ковбас вищого ґатунку на основі корекції рецептури аналога
Перед початком розробки нових рецептур напівкопчених ковбас вищого ґатунку обираємо рецептури аналоги, до яких потім будемо вносити зміни. Рецептури схожі за складом сировини.
Варіанти змін рецептури аналога можуть бути подані наступними комбінаціями:
Один компонент рецептури замінюється 1,2,3,…n компонентами, що не порушують належність проектованої продукції до визначеної групи;
До існуючої кількості додається 1,2,3,…n компонентів;
Зміни можуть здійснюватись в межах існуючого виходу продукції, виготовленої за рецептурами аналогами;
Зміни можуть здійснюватись з врахуванням виходу в збільшення або зменшення.
Таблиця 2.2.1
| Ковбаса напівкопчена армавірська вищого ґатунку (ГОСТ 16351) | |||
| Сировина несолена, кг на 100 кг | Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | ||
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 20 | Сіль кухонна харчова | 3000 |
| Свинина жилована нежирна | 20 | Натрію нітрит | 7,5 |
| Свинина жилована напівжирна | 30 | Сахар-пісок або глюкоза | 135 |
| Грудинка свиняча кусочками не більше 6 мм | 30 | Перець чорний або білий мелений | 100 |
| Всього | 100 | Перець духмяний мелений | 90 |
| Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ||
Таблиця 2.2.2
| Ковбаса напівкопчена краківська вищого ґатунку (ГОСТ 16351) | |||
| Сировина несолена, кг на 100 кг | Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | ||
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | Сіль кухонна харчова | 3000 |
| Свинина жилована напівжирна | 40 | Натрію нітрит | 7,5 |
| Грудинка свиняча кусочками не більше 6 мм | 30 | Сахар-пісок або глюкоза | 135 |
| Всього | 100 | Перець чорний або білий мелений | 100 |
| Перець духмяний мелений | 90 | ||
| Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ||
Таблиця 2.2.3
| Ковбаски напівкопчена мисливські вищого ґатунку (ГОСТ 16351) | |||
| Сировина несолена, кг на 100 кг | Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | ||
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 20 | Сіль кухонна харчова | 3000 |
| Свинина жилована нежирна | 10 | Натрію нітрит | 7,5 |
| Свинина жилована напівжирна | 35 | Сахар-пісок або глюкоза | 135 |
| Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | 25 | Перець чорний або білий мелений | 100 |
| Всього | 100 | Перець духмяний мелений | 90 |
| Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ||
Таблиця 2.2.4
| Ковбаса напівкопчена полтавська вищого ґатунку (ГОСТ 16351) | |||
| Сировина несолена, кг на 100 кг | Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | ||
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | Сіль кухонна харчова | 3000 |
| Свинина жилована напівжирна | 30 | Натрію нітрит | 7,5 |
| Грудинка свиняча кусочками довжиною 25…30 мм, шириною та висотою 5...6 мм або не більше 8 мм | 40 | Сахар-пісок або глюкоза | 135 |
| Всього | 100 | Перець чорний або білий мелений | 100 |
| Перець духмяний мелений | 90 | ||
| Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ||
Таблиця 2.2.5
| Ковбаса напівкопчена таллинська вищого ґатунку (ГОСТ 16351) | |||
| Сировина несолена, кг на 100 кг | Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | ||
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 55 | Сіль кухонна харчова | 3000 |
| Свинина жилована напівжирна | 20 | Натрію нітрит | 7,5 |
| Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | 25 | Сахар-пісок або глюкоза | 100 |
| Всього | 100 | Перець чорний або білий мелений | 100 |
| Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ||
| Коріандр або тмин мелені | 25 | ||
Виділяємо контрольні позиції зміни перемінних по кожній рецептурі. Оформлюємо дані у вигляді таблиць:
Таблиця 2.2.5. Ковбаса напівкопчена армавірська вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини, яка входить до рецептури аналога | Маса сировини | Контрольні позиції |
| 1. | Яловичина жилована 1 ґатунку | 20 | Перемінна |
| 2. | Свинина жилована нежирна | 20 | Незмінна |
| 3. | Свинина жилована напівжирна | 30 | Незмінна |
| 4. | Грудинка свиняча кусочками не більше 6 мм | 30 | Перемінна |
| Всього | 100 |
Таблиця 2.2.7. Ковбаса напівкопчена краківська вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини, яка входить до рецептури аналога | Маса сировини | Контрольні позиції |
| 1. | Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | Перемінна |
| 2. | Свинина жилована напівжирна | 40 | Перемінна |
| 3. | Грудинка свиняча кусочками не більше 6 мм | 30 | Перемінна |
| Всього | 100 |
Таблиця 2.2.8. Ковбаски напівкопчена мисливські вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини, яка входить до рецептури аналога | Маса сировини | Контрольні позиції |
| 1. | Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | Перемінна |
| 2. | Свинина жилована нежирна | 10 | Перемінна |
| 3. | Свинина жилована напівжирна | 35 | Перемінна |
| 4. | Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | 25 | Перемінна |
| Всього | 100 |
Таблиця 2.2.9. Ковбаса напівкопчена полтавська вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини, яка входить до рецептури аналога | Маса сировини | Контрольні позиції |
| 1. | Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | Перемінна |
| 2. | Свинина жилована напівжирна | 30 | Перемінна |
| 3. | Грудинка свиняча кусочками довжиною 25…30 мм, шириною та висотою 5...6 мм або не більше 8 мм | 40 | Перемінна |
| Всього | 100 |
Таблиця 2.2.10. Ковбаса напівкопчена таллинська вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини, яка входить до рецептури аналога | Маса сировини | Контрольні позиції |
| 1. | Яловичина жилована 1 ґатунку | 55 | Перемінна |
| 2. | Свинина жилована напівжирна | 20 | Перемінна |
| 3. | Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | 25 | Незмінна |
| Всього | 100 |
По кожному виду ковбаси було виділено перемінні, які будуть змінюватись та які залишаються постійними. Далі, також у вигляді таблиць, оформлюємо внесення нових інгредієнтів до рецептур аналогів по кожному виду нівкопчених ковбас окремо:
Таблиця 2.2.11. Ковбаса напівкопчена армавірська вищого ґатунку
| Найменування компоненту | Зміни за масою сировини, що вносять в рецептуру аналог | |||
| Маса компоненту, що змінюється | Маса компоненту, що вводиться | |||
| До | Після | Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | М'ясо кроляче | |
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 20 | - | 20 | |
| Свинина жилована нежирна | 20 | 20 | ||
| Свинина жилована напівжирна | 30 | 30 | ||
| Грудинка свиняча кусочками не більше 6 мм | 30 | - | 30 | |
Таблиця 2.2.12. Ковбаса напівкопчена краківська вищого ґатунку
| Найменування компоненту | Зміни за масою сировини, що вносять в рецептуру аналог | |||
| Маса компоненту, що змінюється | Маса компоненту, що вводиться | |||
| До | Після | Грудинка гусяча кусочками не більше 8 мм | Яловичина жилована 1 ґатунку | |
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | 10 | 20 | |
| Свинина жилована напівжирна | 40 | 35 | 5 | |
| Грудинка свиняча кусочками не більше 6 мм | 30 | 15 | 15 | |
Таблиця 2.2.13. Ковбаски напівкопчена мисливські вищого ґатунку
| Найменування компоненту | Зміни за масою сировини, що вносять в рецептуру аналог | |||
| Маса компоненту, що змінюється | Маса компоненту, що вводиться | |||
| До | Після | М'ясо качки жиловане | Сир плавлений | |
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | - | 30 | |
| Свинина жилована нежирна | 10 | |||
| Свинина жилована напівжирна | 35 | 30 | 5 | |
| Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | 25 | 20 | 5 | |
Таблиця 2.2.14. Ковбаса напівкопчена полтавська вищого ґатунку
| Найменування компоненту | Зміни за масою сировини, що вносять в рецептуру аналог | |||
| Маса компоненту, що змінюється | Маса компоненту, що вводиться | |||
| До | Після | Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | М’ясо куряче жиловане | |
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 30 | 20 | 10 | |
| Свинина жилована напівжирна | 30 | 20 | 10 | |
| Грудинка свиняча кусочками довжиною 25…30 мм, шириною та висотою 5...6 мм або не більше 8 мм | 40 | 20 | 10 | 10 |
Таблиця 2.2.15. Ковбаса напівкопчена таллинська вищого ґатунку
| Найменування компоненту | Зміни за масою сировини, що вносять в рецептуру аналог | ||
| Маса компоненту, що змінюється | Маса компоненту, що вводиться | ||
| До | Після | Оленина жилована | |
| Яловичина жилована 1 ґатунку | 55 | - | 55 |
| Свинина жилована напівжирна | 20 | 10 | 10 |
| Шпик боковий з вмістом м’язової тканини більше 25% кусочками не більше 4 мм | 25 | 25 | |
Таблиця 2.2.16. Проект рецептури нової ковбаси. Ковбаса напівкопчена з м’ясом кролячим гостра вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини | Маса сировини | Нормативна документація, що регламентує вимоги до якості сировини |
| Сировини несолена, кг на 100 кг | |||
| 1. | Свинина нежирна | 20 | ГОСТ 7724-77 |
| 2. | Свинина напівжирна | 30 | ОСТ 4938-86 |
| 3. | Шпик боковий | 20 | ОСТ 4938-72 |
| 4. | М'ясо кроляче | 30 | ТИ 9213-073-52924334-06 |
| Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | |||
| 1. | Сіль кухонна | 3000 | ДСТУ 3583 |
| 2. | Нітрит натрію | 7,5 | ГОСТ 4197-74 |
| 3. | Цукор-пісок | 135 | ГОСТ 21-78 |
| 4. | Перець чорний або білий мелений | 100 | ГОСТ 29050-91 |
| 5. | Перець духмяний мелений | 90 | ГОСТ 29045-91 |
| 6. | Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ДСТУ 3233 |
| 7. | Перець червоний мелений | ГОСТ 29053-91 | |
Таблиця 2.2.17. Ковбаса напівкопчена краківська з грудинкою гусячою вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини | Маса сировини | Нормативна документація, що регламентує вимоги до якості сировини |
| Сировини несолена, кг на 100 кг | |||
| 1. | Яловичина 1 ґатунку | 25 | ГОСТ 779-55 |
| 2. | Свинина напівжирна | 35 | ОСТ 4938-86 |
| 3. | Грудинка свиняча | 15 | |
| 4. | Грудинка гусяча | 25 | ТУ 9213-005-58182773-06 |
| Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | |||
| 1. | Сіль кухонна | 3000 | ДСТУ 3583 |
| 2. | Нітрит натрію | 7,5 | ГОСТ 4197-74 |
| 3. | Цукор-пісок | 135 | ГОСТ 21-78 |
| 4. | Перець чорний або білий мелений | 100 | ГОСТ 29050-91 |
| 5. | Перець духмяний мелений | 90 | ГОСТ 29045-91 |
| 6. | Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ДСТУ 3233 |
| 7. | Коріандр або тмин | 30 | |
Таблиця 2.2.18. Ковбаски напівкопчена мисливські з качкою та сиром вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини | Маса сировини | Нормативна документація, що регламентує вимоги до якості сировини |
| Сировини несолена, кг на 100 кг | |||
| 1. | Свинина нежирна | 10 | ГОСТ 7724-77 |
| 2. | Свинина напівжирна | 30 | ОСТ 4938-86 |
| 3. | Шпик боковий | 20 | ОСТ 4938-72 |
| 4. | М'ясо качки | 30 | ТУ 9213-005-58182773-06 |
| 5. | Сир плавлений | 10 | |
| Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | |||
| 1. | Сіль кухонна | 3000 | ДСТУ 3583 |
| 2. | Нітрит натрію | 7,5 | ГОСТ 4197-74 |
| 3. | Цукор-пісок | 135 | ГОСТ 21-78 |
| 4. | Перець чорний або білий мелений | 100 | ГОСТ 29050-91 |
| 5. | Перець духмяний мелений | 90 | ГОСТ 29045-91 |
| 6. | Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ДСТУ 3233 |
Таблиця 2.2.19. Ковбаса напівкопчена полтавська з курицею вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини | Маса сировини | Нормативна документація, що регламентує вимоги до якості сировини |
| Сировини несолена, кг на 100 кг | |||
| 1. | Яловичина 1 сорту | 20 | ГОСТ 779-55 |
| 2. | Свинина напівжирна | 20 | ОСТ 4938-86 |
| 3. | Грудинка свиняча | 20 | ТУ 9213-005-58182773-06 |
| 4. | Шпик боковий | 10 | ОСТ 4938-72 |
| 5. | М'ясо куриці | 30 | ТУ 9213-005-58182773-06 |
| Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | |||
| 1. | Сіль кухонна | 3000 | ДСТУ 3583 |
| 2. | Нітрит натрію | 7,5 | ГОСТ 4197-74 |
| 3. | Цукор-пісок | 135 | ГОСТ 21-78 |
| 4. | Перець чорний або білий мелений | 100 | ГОСТ 29050-91 |
| 5. | Перець духмяний мелений | 90 | ГОСТ 29045-91 |
| 6. | Часник свіжий очищений подрібнений | 200 | ДСТУ 3233 |
| 7. | Горіх мускатний | 100 | ГОСТ 29048-91 |
Таблиця 2.2.20. Ковбаса напівкопчена з олениною вищого ґатунку
| №/№ | Найменування сировини | Маса сировини | Нормативна документація, що регламентує вимоги до якості сировини |
| Сировини несолена, кг на 100 кг | |||
| 1. | Оленина жилована | 65 | ТУ 9213-070-52924334-05 |
| 2. | Шпик боковий | 25 | ОСТ 4938-72 |
| 3. | Свинина напівжирна | 10 | ОСТ 4938-86 |
| Прянощі та матеріали, г на 100 кг несоленої сировини | |||
| 1. | Сіль кухонна | 3000 | ДСТУ 3583 |
| 2. | Нітрит натрію | 7,5 | ГОСТ 4197-74 |
| 3. | Цукор-пісок | 100 | ГОСТ 21-78 |
| 4. | Перець чорний або білий мелений | 100 | ГОСТ 29050-91 |
| 5. | Часник свіжий очищений подрібнений | 40 | ДСТУ 3233 |
Таблиця 2.2.21. Порівнювальна таблиця
| Найменування продукту | Показники рецептур аналогів | Найменування нового продукту | Показники нових спроектованих рецептур | ||||
| Білок | Жири | Енергетична цінність, ккал | Білок | Жири | Енергетична цінність, ккал | ||
| Ковбаса напівкопчена армавірська в/г | 23,0 | 34,5 | 406,0 | Ковбаса напівкопчена з м’ясом кролячим гостра в/г | 19,0 | ||
| Ковбаса напівкопчена краківська в/г | 16,2 | 44,6 | 466,0 | Ковбаса напівкопчена краківська з грудинкою гусячою в/г | |||
| Ковбаски напівкопчені мисливські в/г | 25,7 | 40,0 | 463,0 | Ковбаски напівкопчені мисливські з качкою та сиром в/г | |||
| Ковбаса напівкопчена полтавська в/г | 16,4 | 39,0 | 416,0 | Ковбаса напівкопчена полтавська з курицею в/г | |||
| Ковбаса напівкопчена таллинська в/г | 18,0 | 29,2 | 310,0 | Ковбаса напівкопчена з олениною в/г | |||





2.4 Загальна характеристика ФТВ основної та допоміжної сировини, що використовується при виробництві напівкопчених ковбас вищого ґатунку
М’ясна сировина багатокомпонентна по складу та властивостям, що може привести до значних коле бань в якості готового продукту. У зв’язку з цим особливо важливе значення приймає знання функціонально-технологічних властивостей (ФТВ) різноманітних видів основної сировини та її компонентів, розуміння ролі допоміжних матеріалів та характеру зміни ФТВ під впливом зовнішніх факторів.
Питання розгляду ФТВ нерозривно пов’язані з проблемами:
Оцінка технологічних функцій та потенціальних можливостей використання сировини;
Вибір виду, співвідношень та умов сумісності компонентів рецептури;
Обґрунтування умов та параметрів обробки сировини, що власне істотно при виготовленні м’ясних емульсій та здійсненні термообробки;
Направленого регулювання властивостей окремих видів використовуваної сировини та м’ясних систем в цілому;
Прогнозування характеру зміни властивостей м’ясних систем на різних етапах технологічної обробки;
Раціональне використання білокмістких компонентів;
Отримання м’ясопродуктів гарантованої якості.
Під функціонально-технологічними властивостями у прикладній технології м’яса та м’ясних продуктів розуміють сукупність показників, характеризуючи рівні емульгуючої, водозвязуючої, жиро-, водопоглинаючої та гелеутворюючої здатності, структурно-механічні властивості (липкість, в’язкість, пластичність та ін.), сенсорні характеристики (запах, смак, колір), величину виходу та втрат при термообробці різних видів сировини та м’ясних систем.
Функціонально-технологічні властивості м’ясної сировини залежать від функціонально-технологічних властивостей білків, які в свою чергу тісно пов’язані з їх хімічним і амінокислотним складом, структурою і фізико-хімічними властивостями, які визначають взаємодію білків з водою, жиром, а також поверхнево-активні властивості.
Таблиця 2.3.1. Взаємозв’язок характеру взаємодії білків і ФТВ систем
| Вид взаємодії | ФТВ |
| Білок – білок | Гелеутворення |
| Білок – вода | Водозв’язування, набухання |
| Білок – ліпіди | Жиропоглинання |
| Жир – білок – вода | Емульгування |
ФТВ складових частин м’яса
Приступаючи до розгляду основних складових м’яса слідує нагадати, що найбільш велике технологічне значення мають м’язова, жирова та сполучна тканини, їх кількісне співвідношення, якісний склад та умови обробки.
М’язова тканина являється основним функціональним компонентом м’ясної сировини та джерелом білкових речовин та складається з м’язових волокон – своєрідних багато ядрових клітин витягнутої форми. В свою чергу м’язове волокно містить багату кількість міофібріл, саркоплазму і сарколему – оболонку.
Міофібріли- основні скорочувальні елементи м’язового волокна – являють собою молекулярний рівень м’яза, характеризуються поперечними смугами, утворюваними структурними елементами міофібріли – саркомерами. Саркомер представлений солерозчинники контрактильними білками актином і міозином.
Крім актину, міозину та актиміозину в міофібрілах присутні також тропоміозин, тропонін, альфа- і бета-актинін, М- і С-протеін, десмін. Міофіблярні білки солерозчинні, являються гарними емульгаторами.
Стабільність якісних характеристик м’ясопродуктів багато в чому залежить від кількісного складу та стану міозину та актину.
Друга група білків – білки саркоплазми: міоген, глобулін-Х, міоальбумін, міоглобін та кельмодулін. Білки – водорозчинні, більша частина – повноцінна, володіє високою водозв'язуючою здатністю.
Загальний інтерес представляє собою міоглобін, який забезпечує формування привабливого кольору у м’яса.
Відомо, що кількість змісту білку у системі, його якісний склад, умови середовища – все це зумовлює ступінь стабільності отримуваних м’ясних систем, впливає на ступінь водозв'язуючої, жиропоглинаючої та емульгуючої здатності, на структурно-механічні та органолептичні характеристики, на вихід готової продукції та інше.
Функціонально-технологічні властивості білків тісно пов’язані з їх хімічним та амінокислотним змістом, структурою та фізико-хімічними властивостями, які визначають взаємодію білок-білок (гелеутворення); білок-вода (набухання, водозв'язуюча здатність, розчинність); білок-ліпіди (жиро поглинаюча та жироутримуюча здатність), а також поверхньо-активні властивості (утворення пін та емульсій).
Однією з найважливіших технологічних функцій білка в м’ясних системах є формування водозв’язуючої здатності.
Таким чином, білки м’язової тканини володіють здатністю взаємодіяти між собою та іншими компонентами тканини, зв’язувати вологу, емульгувати жири. Введення в м’ясні системи куховарської солі позитивно впливає на проявлення ФТВ білків.
Є очевидним, що знання функціональних властивостей білокмісткої сировини та способів їх модифікації дає змогу направлено регулювати якісні характеристики готових виробів.
Таблиця 2.3.2
| Сировина | W, % | pH | Пластичність, см2г/кг | ВЗЗмф, % | ВЗЗаф, % |
| Сировина несолена | |||||
| Яловичина жилована першого сорту | 68,5±3,4 | 6,3±0,4 | 13,6±1,4 | 58,8±3,7 | 94,8±2,6 |
| Свинина жилована напівжирна | 54,3±4,2 | 5,9±0,5 | 15,3±1,8 | 42,3±4,2 | 82,3±3,4 |
| Курятина жилована | 46,40±5,2 | 6,35±0,5 | 17,3±1,2 | 42,40±5,0 | 92,23 |
Жирова тканина – складає у м’ясі до 30 % та є різновидністю рихлої сполучної тканини, в котрій знаходяться жирові клітини, які складаються з тригліцеридів, в структурі котрих переважають неполярні вуглецеві (углеродні) угрупування. Жири характеризуються низькою полярністю, у воді практично нерозчинні. В невеликій кількості воді з жиром утворюють стійку колоїдну систему (при температурі 40-100’С жир приєднує от 0,15 до 0,45 % води). Однак за певних умов жир з водою може утворювати достатньо стабільні емульсії, що є вельми важливою обставиною в ковбасному виробництві.
Зокрема, здібність жиру до взаємодії з водою залежить від:
- природи жиру, температури його плавлення, ступеня диспергування. Свинячий жир емульгується краще яловичого, кістковий (легкоплавкий) жир - краще свинячого, гомогенізований жир краще грубоподрібненого.
- наявність в системі емульгаторів - речовин, молекули яких окрім неполярного угрупування, містять несиметричну полярну групу і володіють вираженою поверхневою активністю.
- температури середовища. Збільшення температури до рівня, що забезпечує зниження величини поверхневого натягнення на межі розділу фаз жир-вода до нуля, дозволяє отримати взаємне змішування рідин та утворення емульсій.
- вплив ультразвукових коливань на систему «легкоплавкий жир-вода» у присутності емульгаторів.
Вплив рівня стабільності емульсії та кількісного змісту жиру у фарші на якісні показники готових м’ясних продуктів виражається в істотних змінах органолептичних характеристик : присутність достатньої кількості зв'язаного жиру у виробі підвищує смакові достоїнства виробів (запах, смак, консистенцію, пластичність), знижує ступінь усадки батонів. (25)
Сполучна тканина – є основною строми та міжклітинної речовини м’язів. Вона значною мірою виконує механічні і захисні функції. Суха маса сполучної тканини містить до 40% білків і до 30% міжклітинної основної речовини.
Найхарактернішими компонентами сполучної тканини є специфічні білкові речовини, головним чином структурні білки-склеропротеїни: колаген, еластин, ретикулін, що утворює міцні й еластичні волокнисті структури. В меншій кількості також містяться інші білки – альбумін, глобулін, нуклеопротеїди.
При нагріванні колаген з водою гідролізується на глютин і желатин. Він становить близько 30% усіх білків тваринного організму.
Особливості будови колагенових волокон визначають їх високу здатність до набухання і велику механічну міцність, що, в свою чергу, впливає на консистенцію м’яса. Колаген може перетворюватися на легкозасвоювані поліпептиди у результаті гідролізу в присутності деяких рослинних ферментів.
Теплове оброблення призводить до дезагрегації макромолекул колагену, характер яких залежить від температури і тривалості нагрівання. За помірного теплового впливу колаген «зварюється» внаслідок порушення частини видимих зв’язків у середині пептидних ланцюгів.
Еластин входить до складу еластинових волокон. Це неповноцінний білок. Він не розчиняється у холодній і гарячій воді, має високу стійкість до кислот і лугів. На відміну від колагену він не змінюється під час нагрівання.(1)
Технологічні функції основних компонентів рецептур приведені у додатку В.
Хімічний і морфологічний склад м’яса, його органолептичні особливості залежать від виду, породи, статі, віку, вгодованості, технології вирощування і відгодівля тварин, частин туші.
М'ясо різних тварин відповідно до особливостей морфологічного складу відрізняється за вмістом води, білка і жиру, а також ерготичною цінністю (табл..2.3.3.)
Масова частка хімічних речовин в основних видах м’яса (И.О.Рогов та ін., 1988)
Таблиця 2.3.3
| М’ясо | Вміст, г на 100 г їстівної частини | Енергетична цінність, кДж | ||
| води | білка | жиру | ||
|
Яловичина Баранина Свинина Кури Гуси Качки |
67,7 67,7 51,6 61,9 45,0 45,6 |
18,9 16,3 14,6 18,2 15,2 15,8 |
12,4 15,3 33,0 18,4 39,0 38,0 |
782 849 1485 1008 1724 1695 |
Висновки
Харчова промисловість є дуже важливою галуззю діяльності людини, тому що її сутність полягає у своєчасному та якісному створенню рослинної та тваринного походження продукції , забезпечені масового виробництв продуктів громадського харчування.
Частим прикладом переробки м’ясної сировини є ковбасний цех, що виготовляють різноманітні види ковбасних виробів, у тому числі і напівкопчені ковбаси вищого ґатунку.. У даному курсовому проекті ми розробили проект нових рецептур напівкопчених ковбасних виробів вищого ґатунку. Розробка даного проекту дала нам можливість ще раз переконатися у важливості вибору оптимального напрямку у виробництві. Підставою для розробки нових рецептур було розширення асортимент, поліпшення смакових якостей продукції,збільшення споживчого інтересу покупців, завдяки удосконаленню рецептур аналогів.
У результаті роботи над курсовим проектом детально була вивчена і розроблена тема:
дослідження інноваційних технологій виробництва напівкопчених ковбас;
дана загальна характеристика сировини, добавок та мети їх введення в технологічний процес виробництва напівкопчених ковбас;
аналіз ФТС сировини та добавок, що використовуються при виробництві напівкопчених ковбас;
розробка нових рецептур виробництва напівкопчених ковбас вищого ґатунку;
аналіз хімічного складу напівкопчених ковбас за новою рецептурою.
Список використаної літератури
Клименко М.М. та інші «Технологія м’яса та м’ясних продуктів» за ред.. проф. Клименка М.М. «Київ» 2006р., 639 стор.
Технология мяса и м’яснім…
…полукопченіе колбасі ….
4. Забашта.А.Г. Справочник по производству фаршированных и вареных колбас, сарделек, сосисок и мясных хлебов – М: Франтэра, 2001 г.
5. «Мясно дело» №5/2008, стор. 24-25
6. Рогов.И.А. Справочник технолога колбасного производства – М: Колос, 1993 г.
7. Журавская Н.К., Алехина Л.Т., Отряшенкова Л.М. Исследование и контроль качества мяса и мясопродуктов. - М.: Агрпромиздат, 1985.
8. Заяс Ю.Ф. Качество мяса и мясопродуктов. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981.
9. Сирохман І.В., Лозова Т.М. Товарознавство м’яса і м’ясних товарів. 2-ге вид. перероб. та доп. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 378 с.
10. «Мясное дело» №4/2008
11. Бабин Г. В. Особенности производства сырокопчёных колбас. –М.: ЦИНТИпищепром. – 1964.
12. Лаврова Л. П., Крылова В. В. Технология колбасных изделий. – М.: « Пищевая промышленность». – 1975.
13. Казаков А. М. Микробиология мяса. – М.: Пищепромиздат. – 1972.
14. Технология и оборудование колбасного производства/И.А.Рогов, А.Г.Забашта, В.А.Алехина, Е.И.Титов. – М.: Агрпромиздат,1989.
15. Сенченко. Б.С. Технологический сборник рецептур колбасных изделий и копченостей – Ростов-на-Дону: Издательский центр «Март», 2004 г.
16. Анисимов С.Н./Справочник мастера колбасного производства. – М.: Пищевая промышленность, 1971
17. kamkolb/
18. kolbasiy/
19. meat-club/
20. mdm-trade/
21. anseivmk/
22. «Мясное дело» №10/2008
23. webpticeprom/
24. aromaros/
25. Жаринов А. Н., Основи сучасних технологій переробки м'яса. - М.: «Протеїн Технолоджис Інтернешнл» 1994
26. sea-dictionary/
27. protein/
28. supercook/
29. nkz-k/
30. goodsmatrix/
31. krolik-akselerat.narod/
32. Товарознавство м’яса і м’ясних товарів. 2-ге вид. перероб. та доп. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009, с.102-108, с. 271-277.
33. Третьяков Н.П., Бессарабов Б.Ф. Переработка продуктов птицеводства. – М.: Агропромиздат, 1985. – 287 с.
34. Житенко П.В., Боровиков М.Ф. Ветеринарно-санитарная экспертиза продуктов животноводства: Справочник. – М.: Колос, 1998. – 335 с.
Додаток А
Дефекти напівкопчених ковбас, причини виникнення і методи їх усунення
| Види дефектів | Причини виникнення дефектів | Методи запобігання дефектам |
| Посторонние привкус и запах |
1.Выработка колбас из недоброкачественного сырья. 2. Некачественно проведена зачистка мяса. |
1.Не допускать к переработке несвежие мясо и шпик. 2. Организовать зачистку сырья в соответствии с требованиями нормативной документации. 3.Обеспечить контроль ветеринарно-санитарной службы. |
| Серый цвет в центре батона или в виде серых пятен | 1.Не прореагировал нитрит натрия. |
1.Строго соблюдать дозировку нитрита натрия, способ введения при посоле или на первой стадии куттерования. 2.Использовать аскорбиновую кислоту, аскорбинат натрия или их производные. |
| Обесцвечивание фарша на разрезе | 1.Повышенное введение воды. |
1.Строго соблюдать количество вводимой в фарш воды; контролировать в сырье содержание воды и жира. 2.Соблюдать последовательность введения компонентов согласно рецептуре при составлении фарша на куттере: закладку жирового сырья производить в конце процессе куттерования. |
| Обесцвечивание батонов | 1.Недостаточно обжаренные батоны. |
1.Соблюдать и контролировать параметры обжарки. 2.При снижении температуры обжарки и увеличении ее продолжительности происходит обесцвечивание колбас, особенно на разрезе. 3.При сокращении длительности обжарки батоны имеют бледно-серый цвет. 4.Перед обжаркой провести подсушку колбасных батонов. |
| Бульонные отеки под оболочкой |
1.Несозревший фарш. 2.Недостаточная разработка фарша на куттере. 3.Используется сырье с высоким содержанием жира. |
1.Выдерживать мясо в посоле при параметрах, регламентируемых нормативной документации. 2.Использовать методы интенсификации посола мяса. 3.Соблюдать последовательность обработки сырья на куттере, контролировать длительность процесса, температуру фарша. 4.Соблюдать рецептуру и последовательность при обработке сырья. |
| Отеки жира под оболочкой |
1.Недостаточно твердый шпик. 2.Использование неохлажденного шпика. 3.Нарушены режимы тепловой обработки. |
1.При поступлении шпика поверять его качество 2.Перед измельчением шпик охладить до температуры 0-4єС. 3.Соблюдать и контролировать режимы тепловой обработки. |
| Морщинистость оболочки | 1.Неплотно набит фарш в оболочку. |
1.Плотнее набивать фарш в оболочку. 2.Проверить и отрегулировать работу шприцов в соответствии с рекомендуемыми параметрами с учетом вида и диаметра оболочек. |
| Пористость фарша на разрезе батона |
1.Увеличена закладка фосфатов. 2.Использование аскорбиновой кислоты без предварительной нейтрализации. |
1. Соблюдать нормы закладки фосфатсодержащих компонентов. Контролировать величину рН фарша, которая не должна превышать 6,5. 2.Провести нейтрализацию аскорбиновой кислоты. |
| Потемневшая оболочка или темные пятна на поверхности батонов |
1.Навешивание колбасных изделий в непрогретые камеры. 2.Не достигнуто равномерное подсушивание батонов на первой стадии обжарки. |
1.Перед загрузкой предварительно прогреть камеры до температуры 50єС. 2.При обжарке температура поверхности должна быть выше точки росы, чтобы предотвратить конденсацию водяных паров. |
| Крошливый, распадающийся сухой фарш при разрезании батона |
1.Недостаточно проведен подбор сырья; нарушены условия посола и созревания мясного сырья. 2.Нарушение процесса куттерования фарша. 3.Нарушение процесса жиловки мяса. |
1.Проводить тщательный подбор мясного сырья. 2.Контролировать условия и параметры посола и созревания мясного сырья. 3.Соблюдать порядок куттерования сырья. 4.Систематически контролировать работу волчка и куттера. 5.Соблюдать требования нормативной документации, предъявляемые к жилованному мясу. |
| Мягкая консистенция внутри батона, фарш более темный и липнет к ножу | 1.Низкая температура или недостаточная продолжительность варки. |
1.Строго соблюдать параметры варки. 2.Готовность колбасных изделий определять измерением температуры в толще батона. |
| Плесневение колбас | 1.Высокая влажность воздуха в камере хранения готовой продукции. |
1.Соблюдать режимы хранения готовой продукции. 2.Оснастить камеру контрольно-измерительными приборами. 3.Снизить влажность в камере периодическим проветриванием. 4.Периодически проводить дезинфекцию камеры. |
| Разрыв оболочки колбасных батонов при тепловой обработке | 1.Зависит от состава фарша, метода тепловой обработки, скорости нагрева, состояния. |
1.Контролировать качество колбасных оболочек, параметры и сроки их хранения. 2.Контролировать правила тепловой обработки, не допуская резких перепадов температуры. |
| Фарш резинистый и крупинчатая структура |
1.Недостаточно введено воды при куттеровании. 2.Сверхнормативное введение добавок. 3.Перекуттерование фарша. |
1.Отработать оптимальное количество вводимой воды при куттеровании с учетом вида и качества мясного сырья. 2.При составлении фарша строго соблюдать рецептуру. 3.Контролировать продолжительность куттерования и температуру. |
| Плесневение и закисание продукта |
1.Нарушение параметров хранения готовой продукции. 2.Применение загрязненной тары, нарушение условий упаковки готовой продукции. |
1.Не допускаются резкие колебания температуры при хранении готовой продукции или быстрое перемещение охлажденных колбас в условиях повышенных температур, при этом батоны отпотевают и создаются условия для интенсивного развития микроорганизмов. 2.Осуществлять контроль за упаковкой о состоянием многооборотной тары; применять соответствующие режимы мойки дезинфекции тары. |
| Изменение цвета колбасных изделий при хранении |
1.Плохое проникновение посолочных веществ. 2.Повышенная температура при хранении. 3.Освещенность. |
1.Интенсификация процесса посола. 2.Соблюдение температурно-влажностных параметров в камере посола и созревания мяса. 3.Соблюдение правил тепловой обработки. 4.Осуществлять постоянный контроль за режимами хранения готовой продукции. 5.Не допускать плотного навешивания батонов. 6.Обеспечить условия хранения, снижающие поглощение продуктом световой и тепловой энергии, что увеличивает стойкость окраски колбасных изделий. |
| Зеленоватые пятна на разрезе |
1.Использование несвежего мяса. 2.Хранение готовой продукции в теплом и сыром помещении. |
1.Контролировать доброкачественность мяса в соответствии с ГОСТ 23392-78. 2.Хранение осуществлять в соответствии с требованиями. |
| Серые пятна на разрезе и разрыхление фарша |
1.Малое количествонитрита натрия. 2.Недостаточная выдержка сырья в посоле. 3.Исключена осадка. 4.Обжарка батонов при пониженной температуре. |
1.Проконтролировать количество вводимого нитрита натрия. 2.Выдержку мяса в посоле осуществлять в соответствии с требованиями нормативной документации. 3.Провести осадку батонов сырых колбас, наполненных фаршем без применения вакуума. 4.Контролировать параметры обжарки колбасных батонов. |
| Серое кольцо на разрезе |
1.»Тепловой удар» - низкая температура фарша. 2.Слишком резкое охлаждение колбасных изделий. 3.Хранение в светлом помещении или при температуре ниже 0єС. |
1.Контролировать температуру фарша в процессе куттерования. 2.Хранение осуществлять в помещениях без яркого освещения при температуре 5-8єС. |
| Образование бульона под оболочкой |
1.Использование мяса с нестандартными характеристиками (PSE). 2.Сильный перегрев мяса при измельчении и приготовлении фарша. 3.Использование мороженого фарша. |
1.Контролировать величину рН мяса и фарша. 2.Контролировать температуру мяса при измельчении мяса и приготовлении фарша. 3.Контролировать температуру приготовлении фарша. |
| Посторонний привкус | 1.Хранение сырья и готовой продукции совместно с сильно пахнущими веществами. | 1.Исключить хранение сырья и готовой продукции совместно с сильно пахнущими веществами. |
На якість може впливати спосіб і техніка доставки їх в торгову мережу.
Способи доставки, що існують в даний час, приводять до деформації ковбасних батонів і зниження якості.
Найбільш перспективним є