Xreferat.com » Рефераты по кулинарии » Технологія виробництва пива

Технологія виробництва пива

Оксамитового. Вони не зброджують лактозу та рафінозу. У виробництві пива з метою поліпшення його аромату й смаку застосовують змішані раси дріжджів або здійснюють бродіння різними расами з наступним змішуванням молодого пива в апаратах доброджування. Механізм Спиртового Бродіння. Процес спиртового бродіння являє собою перетворення вуглеводів у результаті метаболізму дріжджів в етанол і діоксид вуглецю й виражається рівнянням Гей-Люссака: Із 180г глюкози можна одержати 92 г етанолу та 88 г діоксиду вуглецю. Однак поряд із цими первинними продуктами утворюються побічні вторинні продукти - гліцерин, янтарна кислота, вищі спирти, альдегіди, біомаса дріжджів та ін. Отже , з глюкози утворюється не 92 г, а 87 г етанолу. При розпаді 1 моля моносахариду в процесі анаеробного бродіння звільняється близько 84 кДж (20 ккал) енергії за рахунок біохімічного перетворення його і до 17 кДж (4 ккал) за рахунок тепла розчинення синтезованого етанолу у воді. Це набагато менше, ніж при аеробному бродінні з повним окисленням вуглеводів й утворенням води і діоксиду вуглецю. У класичній технології з давніх часів дотримуються двоступеневого бродіння, за яким відразу після головного бродіння (перший ступінь) молоде пиво звільняється від основної маси дріжджів, охолоджується і доброджує (другий ступінь), а також дозріває.

Метою доброджування є завершення розпочатого при головному бродінні біохімічного перетворення дріжджами, що залишилися, решток екстракту в кінцеві продукти - діоксид вуглецю, етанол, ефіри, альдегіди, вищі спирти, органічні кислоти, амінокислоти та ін. При цьому діацетил перетворюється в ацетоїн, тобто відбувається остаточне формування аромату, смаку, піностійкості й стійкості пива.

Методи освітлення пива. Процес освітлення пива можна розглядати як розподіл дисперсійних середовищ на рідку та тверду фази, чого досягають фільтруванням, сепаруванням й іншими методами. Фільтрування - основний метод освітлення пива, вдало поєднуваний із його розливом. Фільтрування і розлив напою з використанням протитиску називається ізобаричним методом. Температура продукту при такому розливі не повинна змінюватися. Фільтрувально-розливна установка складається із змішувача, куди надходить пиво з апарата доброджування, насоса, за допомогою якого воно подається до холодильника й фільтра, збірника фільтрованого пива (форсасу) та ізобаричних апаратів для розливу його у бочки і пляшки. Завдяки подачі стисненого діоксиду вуглецю в аппарат доброджування під час ізобаричного фільтрування підтримується сталий тиск (0,15 - 0,16 МПа), а у збірнику фільтрованого пива після його заповнення з використанням холодоагену стабілізується температура. За допомогою діоксиду вуглецю створюється протитиск, який дорівнює тиску в апараті доброджування (0,15 - 0,16 МПа), що забезпечує максимальне збереження розчинного діоксиду вуглецю й освітлення пива. Регулятор тиску (друклеглер) являє собою спеціальний насос, який перекачує доброджуване пиво через фільтрпрес під тиском. Друклегер встановлюють на необхідний тиск, що забезпечує рівномірне й спокійне протікання пива, яке фільтрується, й передачу його на будь-які відстані та висоту. При зменшенні потоку пива тиск у нагнітальному трубопроводі підвищується і насос автоматично знижує подачу напою; у разі припинення цього процесу насос зупиняє подачу пива, але підтримує постійний тиск у трубопроводах. На невеликих заводах ще використовують поршневі насоси, які приводяться в дію стисненим повітрям або електродвигуном. На сучасних заводах пиво розливають за допомогою відцентрових друклеглерів з електродвигунами. Для вирівнювання якості пива, яке фільтрують, його змішують із кількох апаратів доброджування в змішувачі, встановленому між апаратами доброджування і насосом. Це роблять у відвідній збірній трубі, а однорідності якості досягають у змішувачі.

Розділ 2. Економічна частина


Розрахуємо собівартість виробництва пива, та визначимо економічну ефективність виробництва даного виду продукції.

Розрахунок (витрати на рік):

А. Визначимо витрати підприємства:

1. Вартість обладнання - 6546000 грн.

2. Амортизаційні відрахування – 122800 грн.

3. Заробітна плата робітників

3.1. Розрахунок штатного розкладу – 101 особа

3.2. Розрахунок заробітної плати з врахуванням нарахувань на зарплату – 42200 грн

4. Вартість сировини та матеріалів – 2536000 грн

5. Накладні витрати

5.1. Електроенергія – 4440 грн

5.2. Вода – 2520 грн.

5.3. Орендна плата – 5760 грн.

6. Поточна вартість обладнання (3% від вартості) – 6546000*3% = 196380 грн.

7. Транспортні витрати – 2760 грн.

Б. Підсумуємо витрати за рік:

22800 + 42200 + 2536000 + 4440 + 2520 + 5760 + 196380 + 2760 = 2812860 грн.

В. Рентабельність виробництва розраховується за формулою:

В = Б + 0,25 Б

В = 2812860 + 0,25*2812860 = 3516075 грн.

Г. Врахуємо податок на додану вартість (ПДВ) за формулою:

Г = В + 0,20 В

Г = 3516075 + 0,20*3516075 = 4219290 грн.


Д. Розрахуємо кількість продукції, що вироблена за рік. За день підприємство виготовляє в середньому 25900 пляшок пива. Кількість робочих днів – 220. Тобто, за рік підприємство виготовить 5698000 (25900 * 220) пляшок пива.

Е. Розрахуємо кінцеву собівартість пивної продукції:

Е = Г/Д = 4219290 / 5698000 = 0,74 грн. за пляшку

Отримана ціна виробника за пляшку в цілому відповідає дійсності, тому що на більшості підприємств середній рівень собівартості пива коливається в межах від 0,73 грн. за пляшку до 1,05 грн. за пляшку в залежності від сорту, виду, виробника та марки пива.

Висновки


На думку аналітиків можливо підвищення продажів пива в 2005 році до відмітки 200 млн. дав, відповідно і його споживання на душу населення Передумовами для цього є збільшення виробничих потужностей основними лідерами галузі, розширення асортиментного ряду продукції. Однак можливий і інший варіант розвитку галузі – перенасиченість. Що стосується розвитку структури ринку, то експерти схильні припускати можливість витіснення з нього середніх компаній. В цьому прибутковому бізнесі в перспективі залишаться, на думку експертів декількох крупних гравців. Проте це не виключає існування паралельно з ними невеликих заводів, що практично не впливають на структуру ринку, але вносять різноманітність в регіональний пивний асортимент.

Беручи до уваги зміни, що відбулися в російському законодавстві, зокрема законі «Про рекламу», і посилювання заходів пов'язаних із споживанням ячмінного напою, така практика може з часом торкнутися і українських виробників пива.

Нині серед проблем вітчизняних пивоварів можна виділити проблему утилізації відходів, високе мито на імпортний солод, у розмірі 30%, а також мито на імпортний хміль – 50%. Ставка акцизу на пиво в Україні складає 0,23 грн. за літр, але найближчим часом, можливо її підвищення.

Список використаної літератури:


  1. Галицькі контракти, Український щотижневик, № 15, квітень, 13.05.2004 р

  2. Аналітичний довідник "Мир пива", 2004 р

  3. Економіка України, № 09, 2003 р

  4. Деловой журнал, № 13, 2004 р.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: