Технологічні особливості приготування сметани різної жирності
Основні економічні показники виробничої діяльності в КП «Магдалинівський маслозавод»
| Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2002 в % до 2000 |
| Обсяг продукції (робіт, послуг) в оптових цінах, тис. грн. | 11335 | 20577 | 24468 | 215,9 |
|
Вироблено продукції, грн., на: – одну грн. основних фондів |
12,78 | 23,76 | 19,84 | 155,2 |
| – одну грн. виробничих витрат | 1,19 | 1,19 | 1,09 | 91,6 |
| – одного працівника | 82737 | 116254 | 86155 | 104,1 |
| – одну люд-год. | 45,7 | 54,2 | 43,2 | 94,5 |
|
Отримано прибутку, грн., на: – одну грн. основних фондів |
0,67 | 0,88 | 0,54 | 80,6 |
| – одну грн. виробничих витрат | 0,19 | 0,18 | 0,08 | 42,1 |
| Фонд оплати праці в розрахунку на одного працівника, грн. | 5264 | 6480 | 5338 | 101,4 |
| Рівень рентабельності, % | 19,7 | 18,7 | 7,9 | 11,8 |
В результаті, все це призвело до загального погіршення виробничо-фінансового стану підприємства, про що свідчить зниження рівня рентабельності до 11,8%.
3. Матеріал та методика досліджень
Головними інтеграторами в молокопродуктовому підкомплексі України є молокозаводи, які являють собою проміжну ланку в ланцюзі «виробництво – переробка – реалізація». В даних економічних умовах це найкраща ланка для залучення інвестицій, а отже і капіталовкладень у виробництво, що пояснюється високим рівнем рентабельності переробної галузі. Наявні в Україні потужності молочної промисловості дозволяють переробити за рік 24 млн. т молока.
Нині в Україні працює приблизно 350 молокопереробних заводів. Це не обов’язково заводи з великими потужностями, але вони в більшості випадків знайшли серйозних власників; зареєстрували свої торгівельні марки, постійно розширюють асортимент своєї продукції, фасують її у фірмові упаковки. Десяток великих виробників мають близько 50% споживчого ринку, друга половина – за сотнями заводів з малими потужностями.
Серед підприємств, які регіонально використовують сировину і забезпечують її раціональну переробку являється КП «Магдалинівський маслозавод». Асортиментом випуску продукції передбачається наявність цільномолочної продукції, кисломолочної, жирових концентратів, а також сухих молочних продуктів.
Сметана являється одним із високоцінних продуктів харчування, виробництво якої залежить не тільки від якості сировини, а й від сезону року. Метою нашої роботи стало вивчання технології виробництва сметани в залежності від сезону року в КП «Магдалинівський маслозавод».
При виконанні випускної роботи були поставлені слідуючи задачі:
проаналізувати стан та наявність сировинної бази на підприємстві;
визначення особливостей технологічного процесу виготовлення продукту;
визначення впливу сезону року на основні складові частини сировини при виробництві сметани;
оцінка якості готового продукту;
використання вторинних продуктів при переробці молока.
Для написання роботи використовувалися матеріали річних звітів, матеріали договорів контрактацій, дані лабораторних досліджень якості продукції, держстандарти на продукцію і сировину та технічні умови виробництва.
Аналіз якісних показників сметани проводили в лабораторії «Молока і молочних продуктів» кафедри технології виробництва та переробки продуктів тваринництва ДДАУ.
Масову долю жиру визначали методом Гербера, масову долю білку та лактози – рефрактометричним методом на рефрактометрі RL-2, кислотність – титрометричним методом з визначенням рівня кислотності в градусах Тернера.
На підставі проведених досліджень зроблені висновки та внесені пропозиції по раціональному використанню сировинної бази виробництва.
4. Власні дослідження
4.1 Переробка молока і асортимент КП «Магдалинівський маслозавод»
Харчова промисловість здебільшого вирішує питання по забезпеченню громадян країни продуктами харчування. Господарська діяльність переробних підприємств молочної промисловості направлена на збереження цінних властивостей молока як сировини, а також передачу своєї структури в готовий продукт.
Значний вплив на результати господарської діяльності мають асортимент (номенклатура) та структура виробництва і реалізації продукції.
При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинно враховувати, з однієї сторони, попит на дані види продукції, а з іншої – найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, фінансових та інших ресурсів, що наявні в його розпорядженні.
Збільшення об’єму виробництва (реалізації) по одних видах і скорочення по інших видах продукції призводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів в загальному їх випуску.
Основними напрямками комплексного використання сировини в молочній промисловості є удосконалення структури промислової переробки молока з урахуванням можливого найбільш повного використання його складових частин для виробництва основної молочної продукції, максимального і раціонального використання побічної молочної сировини (знежиреного молока, маслянки, сироватки), що отримуються в результаті виробництва молочних продуктів (табл. 6).
Аналізуючи динаміку виробництва основних видів продукції слід відмітити, що на підприємстві розширилось виробництво різних видів продукції, серед яких вершки, сметана, кефіри, а також сухі молочні концентрати. Вмісті з тим по деяким продуктам спостерігається незначне зниження. Це відноситься до молока знежиреного, а також масла селянського та твердого сиру.
Динаміка виробництва основних видів продукції в КП «Магдалинівський маслозавод»
| Вид продукції | 2000 | 2001 | 2002 |
| Молоко, 2,5% | 411 | 77 | 24 |
| Молоко знежирене | 291 | 389 | 353 |
| Вершки 35% | 37 | 132 | 582 |
| Сметана 20% | 401 | 839 | 1059 |
| Кефір 3,2% | 151 | 233 | 692 |
| Кефір 1,0% | 106 | 220 | 636 |
| Масло селянське | 4681 | 9133 | 8858 |
| Сухе незбиране молоко | 541 | 821 | 3043 |
| Сухе знежирене молоко | 2162 | 10245 | 10348 |
| Сир твердий | 185 | 1075 | 915 |
Ефективність виробництва продукції залежить не тільки від асортименту, але й являється одним із основних показників являються об’єм виробництва та реалізація цієї продукції. За останній час підприємства, які мають добрі умови для збереження готової продукції, а також мережу реалізації значно виграють.
Об’єм виробництва і реалізації продукції – взаємопов’язані показники. В умовах обмеженості виробничих можливостей і при необмеженому попиті на перше місце висувається об’єм виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає об’єм продаж, а, навпаки, можливий об’єм продаж є основою розробки виробничої програми.
Об’єм реалізації продукції визначається або при відвантаженні продукції покупцям, або по оплаті (виручці).
Переробка молока, а також випуск продукції в широкому асортименті можливий при наявності якісної сировинної бази.
На КП «Магдалинівський маслозавод» поступає сировина в приймальний цех і оцінюється по кількісним і якісним показникам. Приймальний цех має все обладнання для визначення кількісних і якісних показників молока, а також має обладнання для миття та дезінфекції транспорту.
До прийоми допускається молоко, яке поступає із господарств різних форм власності та особистих індивідуальних, благополучних по інфекційним захворюванням. Огляд транспорту, органолептичну оцінку молока і сортування його проводять постійно.
Оцінку якості молока по органолептичним показникам проводять з урахуванням температури молока та ємності, в якому воно транспортується. При цьому визначається кислотність молока, при необхідності проводять пробу на кип’ятіння. При умові сепарування молока його оцінюють на термостійкість по алкогольній пробі.
Проби на редуктазу та бродіння використовують для визначення бактеріального забруднення та характеру мікрофлори молока. При умові, що молоко забруднене його термічно обробляють.
Основними якісними показниками сировини являються масова доля жиру, білку. На підприємстві ці показники визначаються щоденно при сортуванні сировини і її подальшому призначенні для переробки.
Густина молока, як сировини визначається постійно. Від неї залежать затрати сировини на одиницю випущеної продукції.
В цілому вся сировина, яка поступає на переробку повинна бути натуральною, нефальсифікованою, відрізнятися термостійкістю. В її склад не повинні входити токсичні елементи, антибіотики, перекис водню, аміак, сода, інгібіруючі речовини. При наявності відхилень показників молока від нормального рівня молоко являється фальсифікованим і не підлягає масовому прийому. Все це необхідне для виробництва якісних продуктів харчування.
Нами встановлено, що за останній час значно збільшився об’єм виробництва продукції. Відбулося це внаслідок розширення асортименту продукції та збільшення потужності заводу. Оцінка виробництва і реалізації продукції за останній період представлена в таблиці 7.
Виробництво та реалізація продукції КП «Магдалинівський маслозавод», 2002 рік
| Вид продукції | Об’єм виробництва продукції, тис. грн. | Реалізація продукції, тис. грн. | ||||||
| план | факт | +, – | % | план | факт | +, – | % | |
| Молоко 3,2% | 39,2 | 49,5 | 10,3 | 126,3 | 42,6 | 48,9 | 6,3 | 114,8 |
| Молоко пряжене | 13,7 | 24,0 | 10,3 | 175,2 | 18,4 | 20,5 | 2,1 | 111,4 |
| Молоко 2,5% | 754,4 | 1067,9 | 313,5 | 141,6 | 869,6 | 938,3 | 68,7 | 107,9 |
| Молоко 1,5% | 25,8 | 33,0 | 7,2 | 127,9 | 30,4 | 32,7 | 2,3 | 107,6 |
| Молоко знежирене | 228,6 | 353,3 | 124,7 | 154,5 | 296,1 | 332,7 | 36,6 | 112,1 |
| Вершки 35% | 457,9 | 582,1 | 124,2 | 127,1 | 399,8 | 355,4 | -44,4 | 88,9 |
| Вершки 20% | 9,9 | 12,2 | 2,3 | 123,2 | 11,4 | 12,9 | 1,5 | 113,2 |
| Сметана 20% | 858,1 | 1059,2 | 201,1 | 123,4 | 910,0 | 980,5 | 70,5 | 107,7 |
| Ряжанка 4% | 219,2 | 328,8 | 109,6 | 150,00 | 264,3 | 290,6 | 26,3 | 109,9 |
| Простокваша 3,2% | 3,5 | 4,3 | 0,8 | 122,9 | 4,1 | 4,2 | 0,1 | 102,4 |
| Кефір 3,2% | 504,2 | 691,9 | 187,7 | 137,2 | 567,2 | 595,9 | 28,7 | 105,1 |
| Кефір 1,0% | 386,7 | 636,0 | 249,3 | 164,5 | 410,2 | 541,8 | 131,7 | 132,1 |
| Масло селянське | 10718,9 | 8857,9 | -1861,0 | 82,6 | 10948,4 | 7092,8 | -3855,6 | 64,8 |
| СНМ | 1887,6 | 3042,6 | 1155,0 | 161,2 | 2681,7 | 2516,2 | -165,5 | 93,8 |
| СЗМ | 5466,3 | 10347,5 | 4881,2 | 189,3 | 7641,2 | 9248,4 | 1607,2 | 121,0 |
| Сир твердий | 604,4 | 915,0 | 310,6 | 151,4 | 796,1 | 859,4 | 63,3 | 107,9 |
| Казеїн | 131,7 | 225,0 | 93,3 | 170,8 | 210,3 | 217,4 | 7,1 | 103,4 |
| Сир знежирений | 2,9 | 5,8 | 2,9 | 200,0 | 4,4 | 5,8 | 1,4 | 131,8 |
| Відходи: – відвійки | 334,5 | 310,9 | -23,6 | 92,9 | 334,5 | 334,6 | 0,1 | 100,0 |
| – сироватка | 38,8 | 33,1 | -5,7 | 85,3 | 38,8 | 38,8 | – | 100,0 |
| Разом | 22686,5 | 28580,3 | 5893,8 | 125,9 | 23641,6 | 24468,1 | 22126,5 | 103,5 |
Кожне виробництво ефективне в тому випадку, якщо намічені плани фактично виконуються. Планова система потрібна для контролю за об’ємами заготівлі, переробки та отримання готової продукції.
Нами відмічено, що підприємство щорічно розширює асортимент та об’єми виробництва продукції. Це стосується всіх видів продукції, окрім масла селянського (-17,4%) та реалізації вторинних продуктів переробки молока – відвійок і сироватки. Практично вся продукція реалізовується, окрім негативного балансу по вершкам, маслу селянському та сухому незбираному молоку, де ці показники мають негативний рівень.
4.2 Технологічний процес приготування сметани
Сметану в промисловості виготовляють різними методами, основними із яких являється резервуарний та термостатний.
Технологічний процес виробництва продукту складається із наступних операцій:
прийом, підготовка, очищення, охолодження та резервування вершків;
підігрів, сепарування та нормалізація вершків;
гомогенізація, пастеризація і охолодження вершків;
заквашуванні та сквашування вершків;
перемішування, охолодження та пакування;
охолодження і зберігання.
Молоко та іншу сировину, які використовуються для виготовлення сметани, контролюють по основним якісним показникам згідно державних стандартів на сировину і реєструють в робочому журналі.
Сметану виробляють із різних складових, які повинні в сумі відповідати технічним умовам на випуск готової продукції. Сировиною для кінцевого продукту являється молоко коров’яче незбиране, молоко знежирене, молоко пастеризоване, вершки, вершкове масло, маслянка, а також закваски та ферментні препарати. Для сметани із вмістом жиру до 20% не використовуються сухі концентрати, а для сметани з вмістом жиру 20% і вище можливе використання не тільки молока незбираного сухого, а й сухих вершків.
При виробленні продукту із сухого молока, останнє відновлюють на установках для відновлювання сухого молока, використовуючи для цього відомі розрахункові формули.
Прийняте або відновлене молоко очищують шляхом фільтрації на установці для очищення молока або центробіжному молокоочищувачі. Очищене молоко охолоджують до температури 4±2єС і направляють на резервування. Резервування молока в резервуарах довше ніж 4 години не рекомендується. Допускається зберігання очищеного пастеризованого молока при температурі 78±2єС, витримка 15–20 с охолодженого до вказаної температури молока, не довше 6 годин.
Далі молоко підігрівають до температури 35–45єС і направляють на сепаратор-вершковідділювач для отримання вершків потрібної жирності. У випадку отримання вершків жирністю не відповідною готовому продукту їх нормалізують до потрібної масової долі жиру або знежиреним молоком, або вершками.
Вершки гомогенізуються при тиску 5–15 МПа і температурі 70±5єС і подаються на пастеризацію. Гомогенізовані вершки пастеризують при температурі 95±2єС, витримка 3–20 хвилин.
Обробка вершків під тиском здійснюється з метою коагуляції білків, які можуть спричиняти наявні відхилення від рівня органолептичних та біохімічних показників. Коагульовані білки інтенсивно гомогенізуються і рівномірно розміщуються по всьому об’ємові продукту, який при цьому буде мати підвищену в’язкість та густу консистенцію.
Пастеризовані вершки охолоджують до температури заквашування – 24±2єС коли заквашують мезофільними або до 37±2єС при заквашуванні термофільними молочнокислими мікроорганізмами.
Процес охолоджування вершків до температури сквашування здійснюється в резервуарах для кисломолочних продуктів. Охолоджені вершки направляють для сквашування в резервуари для кисломолочних продуктів, обладнані мішалками.
Одною із основних технологічних операцій виготовлення сметани являється сквашування вершків різними заквасками. При цьому використовуються бактеріальні концентрати молочнокислих стрептококів, а також пепсин та ферментні препарати.
В резервуарах проводять заквашування вершків шляхом внесення в них заквасок молочнокислих культур у вигляді бакконцентрату, який постачають по імпорту і дозволений органами охорони здоров’я до застосування в молочній промисловості. Для виготовлення сметани використовують бактеріальний концентрат сухих або рідких мезофільних і термофільних молочнокислих стрептококів.
Закваски вносять із розрахунку 100 u (одиниць активності) на 1000 л суміші. Після внесення заквасок молоко слід старанно перемішати на протязі 15–20 хв.
Процес сквашування вершків здійснюють при температурі 24±2єС для мезофільною закваски або при температурі 36±2єС – для термофільної закваски на протязі 9–12 годин до досягнення активної кислотності 4,6–4,5 рН або титруємої кислотності 60–65єТ.
Після закінчення процесу сквашування отриманий згусток перемішують і охолоджують до температури 22±2єС, коли сквашування здійснюється термофільними культурами або до 12±2єС при сквашуванні мезофільними культурами.
Сквашений продукт розливають в пакети, місткістю 200, 250, 500 и 1000 см3. Упакований продукт направляють на зберігання в холодильну камеру. Продукт охолоджується за рахунок теплообміну в холодильній камері до температури 4±2єС.
Розфасований в герметичну упаковку і охолоджений до температури 4±2єС продукт, може зберігатися на протязі 14 діб з моменту виробництва.
Кожну партію продукту оцінюють за фізико-хімічними, мікробіологічними і органолептичними показниками. Технохімічний і мікробіологічний контроль сировини, основних матеріалів, технологічного процесу здійснює лабораторія підприємства згідно інструкцій по технохімічному і мікробіологічному контролю на підприємствах молочної промисловості, затвердженими в установленому порядку.
4.3 Особливості сезонної технології виготовлення сметани
Сметана – це кисломолочний продукт з підвищеним вмістом жиру, який виготовляється із вершків молока та інших складових використовуючи при цьому закваски. Технологічними умовами отримання продукції передбачено використання гомогенізації, підвищеного атмосферного тиску, а також знижених температур.
В залежності від пори року використовуються різні схеми, обладнання та складові сметани.
В теплу пору року: 20 квітня по 20 жовтня технологічний процес виготовлення сметани включає в себе наступні операції:
– приймання, підготовка, очистка, охолодження та резервування сировини;
– підігрів, сепарування і нормалізація вершків;
– гомогенізація, пастеризація та охолодження вершків;
– заквашування та сквашування вершків;
– перемішування (інтенсивна гомогенізація), охолодження і пакування;
– охолодження та збереження.
Цією технологією передбачено використання молока та вершків з наступним внесенням бактеріальних культур для здобуття кінцевих характеристик продукту.
В зимовий період: з 20 жовтня по 20 квітня для виготовлення сметани використовують іншу схему виробництва. Її компонентами є: молоко незбиране (жир – 3,2%, СЗМЗ – 8,1%), масло вершкове несолоне (жир – 82,5%, СЗМЗ – 1,5%), сухі вершки (жир – 42%, СЗМЗ – 51%) або сухе незбиране молоко (жир – 25%, СЗМЗ – 68%), а також закваска, яка вироблена на незбираному молоці (жир – 3,2%, СЗМЗ – 8,1%).
Сметана, як високоцінний кисломолочний жировий концентрат виробляється в асортименті, згідно Держстандарту та технічних умов. Слід відмітити, що всі види сметани до рівня жиру 20% готуються з використанням тільки вершків, які сквашуються бактеріальними заквасками.
Різниця в сезонних технологіях виготовлення сметани спостерігається в сметанах, де рівень жиру становить 20% і більше. В теплу пору року використовуються нормалізовані вершки в присутності заквасок. В холодну пору року (осінь, зима, весна) сметана готується з використанням жирових і білкових концентратів, серед яких масло вершкове, сухі вершки, сухе незбиране молоко.
На підприємстві використовують різні рецепти виробництва сметани. Орієнтовні рецепти виготовлення 20% сметани із розрахунку на 1000 кг готової продукції приведені в таблиці 8.
Рецепти 20% сметани
| Сировина | Рецепти | |
| 1 | 2 | |
| Молоко незбиране (жир – 3,2%, СЗМЗ – 8,1%) | 720,5 | 721,4 |
| Масло вершкове н-с (жир – 82,5%, СЗМЗ – 1,5%) | 205,2 | 195,9 |
| Сухі вершки (жир – 42%, СЗМЗ – 51%) | - | 32,7 |
| Сухе незбиране молоко (жир – 25%, СЗМЗ – 68%) | 24,3 | - |
| Закваска на молоці (жир – 3,2%, СЗМЗ – 8,1%) | 50 | 50 |
| Всього | 1000 | 1000 |
На КП «Магдалинівський маслозавод», використовуючи різні рецепти, а також враховуючи пори року виробляють сметану згідно технічних умов.
Об’єми виробництва сметани залежить не тільки від сезону року, а й від наявності сировини, яка поступає на переробку.
4.4 Оцінка якісних показників сметани
Однією з основних задач молочної промисловості є удосконалення асортименту і підвищення якості молочних продуктів, створення продуктів, що відрізняються високими поживними та смаковими властивостями і користуються підвищеним попитом у населення, найбільш повно відповідають вимогам збалансованого харчування, при цьому необхідно розробити оптимальну структуру виробництва продуктів, що задовольняють наростаючі потреби населення і, разом з тим, забезпечують максимальну ефективність виробництва.
Якісними показниками, які характеризують всі кисломолочні продукти, в тому числі і сметану являються масова доля жиру, білку, вуглеводів, сухої речовини, кількість мінеральних речовин та основні біохімічні, органолептичні та фізичні властивості. На підставі якісних показників визначається енергетична цінність продукту, яка забезпечує населення в необхідних поживних речовинах.
На якість сметани впливають різні фактори, основними з яких являються: оптимальна наявність складових молока, дотримання основних технологічних вимог виробництва, технічних умов при одночасному дотриманні технології збереження продукції при низьких температурах.
Складові частини молока являються основою майбутньої консистенції, кольору, запаху, смаку вершків, які використовуються при виготовленні сметани. Наявність недоліків органолептичних властивостей сировини негативно проявиться на якісних показниках готової продукції. Тому, при заготівлі молока, а також виробництві із нього вершків потрібно постійно проводити контроль по основним складовим.
Для визначення впливу пори року на основні якісні показники сметани нами проводився аналіз цього продукту по основним органолептичним, біохімічним та фізичним властивостям, який виробляється в асортименті (15–20% жиру) на КП «Магдалинівський маслозавод».
Порівнюючи між собою виробляємі види сметани – 15 і 20% жирності, нами встановлена різниця не тільки харчової і енергетичної цінності, а й інших біохімічних показників. Дані приведені в таблиці 9.
Дані про харчову та енергетичну цінність продукту
| Показники | Сметана | |
| 15% жиру | 20% жиру | |
| Масова доля білку, % | 2,9 | 2,8 |
| Масова доля вуглеводів, % | 3,0 | 3,2 |
| Суха речовина, % | 12,6 | 27,3 |
| Попіл, % | 0,6 | 0,5 |
| Мінеральні речовини, мг в 100 г.: Na | 40 | 35 |
| К | 115 | 100 |
| Са | 89 | 84 |
| Р | 60 | 60 |
| Fe | 0,2 | 0,3 |
| Вітамінів, мг в 100 г.: А | 0,15 | 0,17 |
| С | 0,4 | 0,3 |
| Енергетична цінність 100 г. продукту | 159 | 206 |
Аналізуючи дані хімічного аналізу, слід відмітити, що спостерігаються значні відмінності між видами сметани по основним показникам. В цілому розбіжності якісних показників із технічними умовами незначні і складають порядка ±2%.
Згідно технічних умов на випуск готової продукції таке відхилення можливе по жиру, сухій речовині та білку.
Проводячи аналіз органолептичних показників сметани нами встановлена відповідність готової продукції основним технічним умовам, з деякою розбіжністю в літній період виготовлення продукції, коли проявляється більш явний кисломолочний присмак. Органолептичні показники продукту представлені в таблиці 10.
Органолептичні показники продукту
| Показники | Характеристика продукту |
| Консистенція і зовнішній вигляд | Однорідна в міру густа з порушеним згустком. Вигляд глянцевий. |
| Смак і запах | Чистий, кисломолочний, з вираженим присмаком і ароматом, властивим пастеризованому продукту. |
| Колір | Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі. |
Основними фізико-хімічними показниками являються титрована та активна кислотність, а також температура зберігання готової продукції. По цим показникам всі види сметани відповідають технічним умовам на виготовлену продукцію. Підвищена титрована кислотність з’являється тільки в жаркий період року, коли при транспортуванні підвищується температура навколишнього середовища, в якому зберігається продукція.
Фізико-хімічні показники продукту
| Показники | Сметана | |
| 15% жиру | 20% жиру | |
| Кислотність, єТ | 60–90 | 60–100 |
| рН | 4,1 | 4,1 |
| Температура зберігання, єС | 6 | 6 |
| Фосфотаза | відсутня | Відсутня |
Така ж закономірність спостерігається і по контролю готової продукції на мікробіологічні показники. Являючись добрим середовищем для розмноження різних видів патогенної мікрофлори, сметана може бути джерелом інфекційних захворювань. Тому вона контролюється не тільки по колі формі, а й по колі-індексу. Показники мікробіологічного аналізу та визначення кількості токсичних речовин всіх видів контрольованої сметани представлені в таблицях 12–13.
Мікробіологічні показники продукту
| Показники | Вміст |
| Загальна кількість молочнокислої мікрофлори в 1 г | Не менш 1 · 106 |
| Бактерії групи кишкової палички (колі форми) в 0,01 см3 | немає |
| Патогенні мікроорганізми, в тому числі сальмонели в 25 см3 | немає |
| S. aureus в 1 см3 | немає |
Вміст токсичних елементів в продукті
| Показники | Сметана | |
| 15% жиру | 20% жиру | |
| Токсичні елементи: | ||
| Свинець | 0,1 | 0,1 |
| Кадмій | 0,03 | 0,03 |
| Мишьяк | 0,05 | 0,05 |
| Ртуть | 0,005 | 0,005 |
| Мідь | 1,0 | 1,0 |
| Цинк | 5,0 | 5,0 |
| Мікотоксини, мг/кг: | ||
| Афлатоксин В1 | 0,001 | 0,001 |
| Афлатоксин М1 | 0,0005 | 0,0005 |
4.5 Використання побічної продукції переробки молока
Впровадження енергозберігаючих технологій в виробництва являється основною метою кожного підприємства, яке спеціалізується на виробництві продуктів харчування. Ці технології дають можливість знизити собівартість продукції і одночасно збільшити рентабельність галузі.
При виробництві основного асортименту молочних продуктів складові частини молока використовуються по різному: при виробництві незбираного молока, кисломолочних продуктів і сметани майже всі складові частини молока входять в готовий продукт; при виробництві твердих і м’яких сирів в середньому переходить біля 50% сухої речовини молока, 92% жиру і 75% білку і при виробництві масла відповідно 26; 98 і більше 1%, інше залишається в молочній сироватці, знежиреному молоці і маслянці.
Промислова переробка молока на масло, сир та кисломолочну продукцію завжди пов’язана з отриманням побічних продуктів – знежиреного молока, маслянки і молочної сироватки. При переробці 1 т молока в середньому отримується близько 600 знежиреного молока і 190 кг молочної сироватки. Ці побічні продукти є цінною сировиною для виробництва різноманітних продуктів харчування. Найбільш цінними компонентами побічних молочних продуктів є жири, білки і вуглеводи.
Виробництво сметани являється довгим процесом, в якому задіяні такі технології, які передбачають розподіл сировини на фракції: вершки та знежирене молоко.
При сепаруванні молока і виробництві масла в знежирене молоко і маслянку переходить 75% сухої речовини, до 97% білків, значна частина вуглеводів молока, мінеральних речовин, вітаміни; при виготовленні сиру і казеїну – до 50% сухої речовини (біля 93% вуглеводів, 24–26% білків і 2–5% жиру), що містяться в молоці.
В сироватці залишається майже весь молочний цукор, водорозчинні вітаміни молока, більша частина мінеральних речовин, в тому числі повністю сироватні білки.
Нами проведений аналіз складових у молоці незбираному, знежиреному, маслянці, сироватці. Проведений порівняльний аналіз свідчить про те, що знежирене молоко, маслянка і сироватка містять стільки ж мінеральних речовин, молочного цукру, скільки незбиране молоко, відрізняючись від останнього лише по вмісту жиру і білку.
Хімічний склад сировини в порівнянні із вторинними продуктами переробки молока представлений в таблиці 14.
Склад побічних продуктів (%)
| Продукт | Суха речовина | Білки | Жири | Молочний цукор | Мінеральні речовини | Харчова цінність |
| Молоко цільне | 12,3 | 3,2 | 3,60 | 4,8 | 0,70 | 617 |
| Молоко знежирене | 8,8 | 3,2 | 0,05 | 4,7 | 0,75 | 325 |
| Маслянка | 9,1 | 3,3 | до 0,70 | 4,7 | 0,70 | 333 |
| Сироватка | 6,3 | 0,8 | 0,20 | 4,8 | 0,80 | 235 |
За своєю масою ресурси побічних продуктів в молочній промисловості складають в середньому 2/3 всього об’єму молока, що переробляється.
Зниження вартості основних продуктів харчування, які виробляє молочна промисловість можливе за рахунок раціонального використання та переробки вторинних продуктів.
На підприємстві не повністю використовують вторинні продукти, такі як сироватку та маслянку і частину із них повертають сільському господарству для відгодівлі худоби.
Нами проаналізована технологія використання побічної продукції на підприємстві (таблиця 15).
Раціональними шляхами використання вторинних продуктів переробки молока являється виготовлення білкових і сухих концентратів, покращення органолептичних властивостей кисломолочних продуктів.
На КП Магдалинівському маслозаводі частину цієї продукції використовують як складову частину для виробництва сухого знежиреного молока та сухого незбираного молока. Так як було збільшено об’єм виробництва масла та кисломолочної продукції, то відповідно кількість отриманої маслянки та сироватки зросла на 12,9% та 178,6%.
В цілому зменшення кількості вторинних продуктів переробки молока можливе також за рахунок удосконалення технології переробки молока.
Динаміка та структура використання побічної продукції в КП «Магдалинівський маслозавод»
| Вид продукції і канал використання | 2000 | 2001 | 2002 | 2002 у % до 2000 |
| Маслянка, тис. грн. | 264 | 266 | 298 | 112,9 |
|
Структура використання, %: – на промислову переробку |
92,4 | 93,6 | 93,9 | 1,5 в. п. |
| – втрати | 7,6 | 6,4 | 6,1 | -1,5 в. п. |
| Сироватка, тис. грн. | 14 | 48 | 39 | 278,6 |
|
Структура використання, %: – на промислову переробку |
89,7 | 84,3 | 86,2 | -3,5 в. п. |
| – реалізовано | 7,0 | 12,3 | 10,7 | 3,7 в. п. |
| – втрати | 3,3 | 3,4 | 3,1 | -0,2 в. п. |
| Відвійки, тис. грн. | 385 | 236 | 335 | 87,0 |
|
Структура використання, %: – повернуто сільському господарству |
83,7 | 81,1 | 88,4 | 4,7 в. п. |
| – реалізовано | 10,2 | 13,2 | 6,8 | -3,4 в. п. |
| – втрати | 6,1 | 5,7 | 4,8 | -1,3 в. п. |
Збільшення виробництва, розширення асортименту, покращення смакових та поживних якостей молочних продуктів залежить не тільки від кількості молока, що надійшло на переробку, але й від якості і зниження втрат. Успішне вирішення цих задач значною мірою залежить від чіткого виконання технологічних вимог в усьому ланцюгу виробничих процесів.
Молоко як продукт харчування й сировина для виробництва молочних продуктів, є цінністю лише в тому випадку, якщо воно свіже і має високий рівень якості.
До основних причин отримання молока низької якості відносяться: порушення санітарних і ветеринарних правил при отриманні і первинній обробці молока, незадовільний стан або відсутність холодильних камер у заготівельників молока і таке інше.
4.6 Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції
Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Її підвищення одна з форм конкурентної боротьби, завоювання та утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок об’єму продаж, але і за рахунок більш високих цін.
Молоко на різних стадія виробництва, заготівлі і переробки оцінюють в різних одиницях: валове виробництво в кг, закупівлю в умовних одиницях маси молока перерахованого на базову жирність. При виробництві м’якого і твердого сиру, крім жиру, враховують вміст білку, а при виробництві сухих молочних продуктів і молочних консервів – всі сухі речовини, тобто при переробці молока враховують і ті компоненти, які не беруть до уваги при заготівлі. Така методика обліку веде до втрат і непродуктивних витрат цінної сировини.
Необхідно переглянути існуючу практику закупівлі молока в господарствах різних форм власності. Існуюча система орієнтує підприємство тільки на контроль молока по його жирності, але не вирішує повністю проблеми покращення якості.
При виробництві різної продукції із молока використовуються різні технології та технологічні схеми переробки. На протязі всього терміну переробки спостерігаються різні шляхи втрат сировини. Основною задачею переробних підприємств виявляється втілення в схему виробництва енергозберігаючих технологій.
Одним із важливих резервів ліквідації втрат молока є належний облік його отримання на всіх стадія виробництва, заготівлі, транспортуванні, переробки, збереженні і реалізації. Для скорочення втрат молока необхідно:
створення для промислового виробництва більш досконалого, ресурсозберігаючого обладнання;
широке використання прогресивних способів виробництва продукції;
забезпечення підприємства засобами вимірювання для більш повного обліку кількості сировини і продукції, та їх якості;
розробка і впровадження на підприємстві індивідуальних норм витрат сировини з урахування використання нормативів втрат на одиницю обладнання.
Організація закупівлі лишків молока у населення – один з додаткових резервів збільшення заготівлі молока. З метою підвищення зацікавленості населення в збільшенні виробництва і продажу молока необхідно створити умови для розвитку молочного тваринництва особистих підсобних господарств, надати їм допомогу в придбанні худоби, і забезпеченні кормами.
Важливим напрямком в зміцненні взаємовідносин між підприємствами молочної промисловості і господарствами молочного тваринництва є розширення прямих зв’язків з заводами-партнерами, більш повне використання централізованого вивезення молока спеціалізованим транспортом. Це дозволить скоротити мережу приймальних пунктів, заощадити кошти, що витрачаються на їх утримання знизити втрати, підвищити якість заготовлено молока, збільшивши ресурси його надходження на переробку, забезпечити ритмічну роботу, покращити використання виробничих потужностей і випуск високоякісної молочної продукції.
Висновки
На підставі проведеного аналізу діяльності КП «Магдалинівський маслозавод» а також власних досліджень, є можливість зробити висновки та внести конкретні пропозиції.
Колективне підприємство «Магдалинівський маслозавод» є підприємством, створеним на колективній формі власності за рішенням загальних зборів колективу підприємства. До 1996 р. КП «Магдалинівський маслозавод» було виробничим філіалом комбінату «Придніпровський».
Сировина для підприємства наготовляється в Магдалинівському районі – 50–60% молока, в Новомосковському – 10–20%, в Царичанському – 15%, Петриківському – 5%, Полтавській області – 10%.
Поставниками сировини виступають сільськогосподарські підприємства різних форм власності, серед яких – 30% колективні підприємства, а 70% – це молоко із приватних господарств населення.
Продукція реалізується в Дніпропетровській і Полтавській області. Сухе молоко реалізується по всій Україні. На холодокомбінати постачається вершкове масло. 20% всієї продукції реалізується через фірмові магазини КП «Магдалинівський маслозавод».
На підприємстві випускають продукцію в асортименті, основними напрямками якої є виробництво цільномолочної, кисломолочної продукції, жирових концентратів (вершки, сметана, масло), а також сухих молочних концентратів.
Виробництво та реалізація продукції щорічно збільшується. Негативний баланс спостерігається тільки по виробництву масла та реалізації вторинних продуктів переробки.
Внаслідок розширення виробництва (введення нових видів продукції) в 2002 році в порівнянні з 2000 роком середньооблікова чисельність працівників в КП «Магдалинівський маслозавод» збільшилась на 107,3%. Не дивлячись на це, річна продуктивність праці зросла на 4,1%, що дозволило збільшити обсяг виробленої продукції більш ніж удвічі (на 115,9%).
Сметану на підприємстві виробляють 15 та 20% жирності резервуарним способом з дотриманням технічних умов виробництва.
При виробництві сметани використовуються різні складові сировини в залежності від сезону року: в теплий сезон – наступна схема: молоко, вершки, закваска; холодний сезон року: молоко, вершкове масло, сухі вершки, сухе незбиране молоко, закваска.
По основним якісним показникам сметана відповідає технічним умовам виробництва. При проведенні аналізу якості продукту нами встановлені незначні відхилення 1–2% від масової долі жиру і 2–3% кількості білку.
Проводячи аналіз органолептичних показників сметани нами встановлена відповідність готової продукції основним технічним умовам, з деякою розбіжністю в літній період виготовлення продукції, коли проявляється більш явний кисломолочний присмак.
На КП «Магдалинівський маслозавод» вторинні продукти переробки молока використовуються для виготовлення білкових і сухих концентратів, а також для покращення органолептичних властивостей кисломолочних продуктів. Частину цієї продукції використовують як складову виробництва сухого знежиреного молока та сухого незбираного молока.
При проведенні дослідної роботи, а також зроблених висновків по ефективності переробки молока з виробництвом із нього великого асортименту мається можливість внести конкретні пропозиції, які дадуть змогу забезпечити прибуткове виробництво.
1. Для ліквідації втрат молока потрібно проводити належний облік його, заготівлі, транспортування, переробки. При цьому для виробництва необхідно мати досконалі енергозберігаючі технології і обладнання.
2. Проводити більш раціональну переробку вторинних продуктів переробки молока, з виготовленням із них альбумінового кисломолочного сиру, сухої сироватки та використовувати їх (сироватку, маслянку) в основному виробництві.
3. Для контролю за якісними показниками сировини необхідно забезпечити підприємство засобами вимірювання, які дадуть можливість оперативно оцінювати не тільки сировину, а і готову продукцію по якісним показникам.
сметана виготовлення маслозавод асортимент
Список літератури
Банников Л.А., Королева Н.С. и др. Микробиологические основы молочного производства. – М.: Агропромиздат, 1987. – 394 с.
Барабанщиков Н.В. Молочное дело. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1990. – 351 с.
Богданов В.М. Микробиология молока и молочных продуктов. – М.: Пищепромиздат, 1949. – 150 с.
Богданова Г.И., Богданова Е.А., Милютина Л.А. Производство цельномолочных продуктов. – М.: Пищевая промышленность, 1970. – 198 с.
Вайткус В.В. Гомогенизация молока. М.: Пищевая промышленность, 1967. – 236 с.
Галат Б.Ф. и др. Справочник по технологии молока. К.: Урожай, 1980. – 216 с.
Галат Б.Ф., Машкин Н.И., Козача Л.Г. Справочник по технологии молока. – К.: Урожай, 1980. – 216 с.
Гисин И.Б., Сирик В.И., Чекулаева Л.В., Шалыгина Г.А. Технология молока и молочных продуктов. – М.: Пищевая промышленность, 1973. – 376 с.
Глазачев В.В. Кисломолочные продукты. – М.: Пищевая промышленность, 1968. – 268 с.
Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов. – М.: Колос, 1997. – 288 с.
Диланян З.Х. Молочное дело. – М.: Колос, 1979. – 128 с.
Демуров М.Г. Молоко и молочные продукты. – М.: Колос, 1952 – 350 с.
Демуров М.Г., Кивенко С.Ф., Сирик В.И., Гисин И.Б. Технология молочных продуктов и технохимический контроль. М.: Пищепромиздат, 1962. – 325 с.
Доильницын Г.В. Комплексная переработка молока. – М.: Пищевая пром-сть, 1980. – 56 с.
Зайковский Я.С. Химия и физика молока и молочных продуктов. – М.: Пищепромиздат, 1950. – 371 с.
Кугенев П.В. Молоко и молочные продукты. – М.: Россельхозиздат, 1985. – 80 с.
Мастаков Н.Н. Технология тепловой обработки молока. К.: Вища шк. 1990. – 167 с.
Машкін М.І. Молоко і молочні продукти. – К.: Урожай, 1996. – 336 с.
Производство молочных продуктов /