Характеристика асортименту та споживчих властивостей прянощів
Гвоздика – висушені квіткові бруньки гвоздичного дерева, що виростає на островах Індійського океану. По зовнішньому вигляду це круглі стеблинки з потовщенням на одному кінці у виді голівки, коричневого кольору, різних відтінків, запах сильний, пряний, смак пекучий. Хороша гвоздика у воді тоне або плаває вертикально, з голівки при натисканні виступає крапля олії. Використовують гвоздику при маринуванні, у виробництві кулінарних, кондитерських, лікеро-горілчаних виробів і у парфумерії.
Шафран – це висушені рильця квітів багатолітньої рослини, що культивується на Кавказі (в Азербайджані). По зовнішньому вигляду - гнучкі, тендітні нитки темно-червоного кольору із сильним приємним ароматом й гірким смаком.
Використовують шафран як прянощі і барвник оранжево-жовтого кольору у виробництві кондитерських, лікеро-горілчаних і інших виробів. Розфасовують його в скляні пробірки, зберігають у темному місці (тому що на світлі він знебарвлюється).
Кориця являє собою висушену розмелену або в трубочках кору коричних дерев, що виростають у тропічних країнах. Вона коричневого кольору різних відтінків, запах приємний, властивий кориці, смак гіркуватий, злегка пекучий.
Лавровий лист одержують висушуванням листів вічнозеленого дерева благородного лавра, що росте в Криму і на Кавказі. Кращим є лавровий лист осіннього збору, двохрічного і більшого віку, висунений в тіні. Листя довгасте, зеленого кольору різних відтінків, ціле, блискуче. Смак злегка гіркуватий, аромат приємний. Застосовують лавровий лист при консервуванні, маринуванні, солінні і у кулінарії.
Імбир – це очищені і висушені кореневища тропічної рослини. У залежності від способу обробки розрізняють білий і чорний імбир. Білий імбир одержують висушуванням очищеного кореневища. Чорний не очищають, а кип’ятять і висушують. У продаж він надходить у вигляді кореня і молотий.
Корінь імбиру являє собою шматки кореневища різної форми і величини, ясно-сірого кольору, на зламі білі з жовтуватим відтінком. Запах пряний, смак пекучий. Імбир мелений – це порошок сірувато-жовтого кольору. Смак і запах такий самий, як і у кореня. Використовують його в кулінарії, ковбасному, кондитерському та лікеро-горілчаному виробництві, в хлібопеченні та пивоварінні.
4. Хімія класичних прянощів.
Чорний перець.
Запах чорному перцеві додає ефірна олія, якої в ньому досить мало – 1...2%. Основні компоненти цієї олії – терпени і сесквитерпени, дипентен, α- і β-феландрени і каріофілен. Дипентен – це суміш оптичних ізомерів лимонена. Пекуче-гіркий смак чорному перцеві додає алкалоїд піперин. Він містить гетероциклічне ядро, що отримало назву піперидинового.
Сам піперидин виділяють з піперину при нагріванні з лугом. Піперину в перці досить багато – до 9%. Алкалоїд, на відміну від ефірної олії, нелетучий, тому при збереженні запах чорного перцю поступово слабшає, а смак зберігається.
Червоний перець
Головним компонентом плодів червоного перцю є алкалоїд капсаіцин (ваніліламид дециленової кислоти):
Він додає перцю пекучий смак і гостроту. У червоному перці досить високий вміст аскорбінової кислоти, вітамінів А і В, каротину, а також цукрів. Молотий перець, виготовлений з цілих стручків (з насінням), – більш пекучий, ніж той, що отриманий тільки з зовнішньої оболонки.
Кориця
Головна діюча сполука кориці – коричний альдегід – іноді використовують як її замінник. Заміна ця не цілком еквівалентна. Без добавок евгенолу, феландрену, смол і таніну справжнього коричного запаху і смаку не досягти.
Гвоздика
Крім евгенолу в олії гвоздики є ацетилевгенол, метиламилкетон, що також володіє гвоздичним запахом, а крім них, поряд з іншими сесквитерпенами, уже знайомими по чорному перцю – каріофілен. Його назва походить від латинської назви гвоздики – Caryophyllus. Каріофілен звичайно одержують з гвоздичної олії.
У капелюшку менше евгенолу, що володіє найбільш різким гвоздичним запахом, зате більше інших ароматичних речовин. Тому запах черешка – сильніший і різкіший, а аромат капелюшка тонший і складніший. Капелюшок бідніший на речовини, котрі додають гіркоти гвоздиці. Так що в солодкі блюда кладуть капелюшки, а в м'ясні блюда і маринади – черешки.
Складові гвоздикової олії розчиняються у воді з різною швидкістю. Знаючи це, можна регулювати смак блюд – аромат буде тим тонше, а гіркота менше, чим пізніше ми додамо гвоздику в блюдо, що готується. У бульйон, до м'яса гвоздику кладуть за чверть години до готовності, а в компот – за 3 – 5 хв. Якщо ж блюдо, що готується гріти довго, то аромат вивітриться, а гіркота залишиться.
Імбир
Запах імбиру – це запах ефірних олій. У ньому міститься до 70% цингіберену й ще близько 12 терпенів. Смак цієї пряності майже цілком визначають малолетючі цингерони.
Як і багато інших пряностей, імбир після збору проходить стадію дозрівання, ферментації. При цьому від цингеронів відщеплюється вода і утворюються ненасичені кетони, котрі роблять пряність смачніше.
Куркума
Барвник куркумін спочатку утримується в ефірно-масличних клітинах, але в процесі ферментації рівномірно просочує весь корінь. Щоб прискорити дозрівання пряності, зібрані корені обварюють окропом, руйнуючи клітини з куркуміном. Одночасно утримується в корені крохмаль частково гідролізується, а частково дає колоїд. Слово „куркума” знайоме багатьом хімікам. Куркуміновий папір – індикатор, а настойка куркуми – один з реактивів для фотометричного визначення бора.
Духмяна хімія куркуми представлена тими ж терпенами і цингиберенами, що і в імбиру. На додаток до них – терпен із тричленним кільцем сабінен, сесквитерпеновий кетон – турмерон, диметилбензиловий спирт, метилацетилциклогексен і ще трохи екзотичних сполук.
Кардамон
Кардамон – гостра пряність, користуватися нею потрібно дуже обережно. Запах кардамону дуже тонкий. У ньому явно уловлюються лимонні і камфорні нотки. Діючий початок кардамону – терпени лимонен і сабінен, а також тсрпинеол, цинеол і Борнеол. Два останніх терпени-спирти утримуються в кардамоні як у вільному вигляді, так і у вигляді складних ефірів. Усі ці ароматні субстанції міцно утримує густа грузла смолка, якої досить багато в насіннях. Завдяки їй запах кардамону стійкий при нагріванні. Він, власне, і починає виявлятися, коли блюдо з кардамоном нагрівають хоча б до 100оС.
Мускатний горіх й мускатний цвіт
Мускатний горіх і мускатний цвіт має у своєму ароматі більш ніж десятки сполук. В цій ароматичній гамі переважають терпени: дипентен, борнеол, гераніол, ліналоол, камфен і α- та β-пінени.
Є також ароматичні сполуки (похідні бензолу). Разом присутні евгенол та ізоевгенол. Ми вже знаємо, що евгенол – носій гвоздичного запаху. Переміщення подвійного зв'язку призводить до різкого ослаблення гвоздичного запаху і виникненню вираженого мускатного. До ароматичних сполук з мускатного горіха і цвіту відносять також сафрол, елеміцин, міристицин.
Остання сполука отримала свою назву від родового імені мускатного горіха і, можливо, відповідальна за його наркотичну дію. Проте латинська назва МугіпІіса лягла в основу ще однієї хімічної назви. Міристинова кислота – 14-й член ряду насичених карбонових кислот. Жирна олія мускатного горіха це практично чистий триміристиновий ефір гліцерину.
Духмяний перець
Евгенол, каріофілен і феландрен – загальні компоненти для цих рослин (лише чорний перець обходиться без евгенолу). Але своєрідність кожної зі цих пряностей створюється додатковими компонентами. Для духмяного ямайського перцю це цинеол, що вносить у запах пряності домішки евкаліптового аромату.
Рожево-коричнювата горошина запашного перцю в 2 – 3 рази крупніше горошини чорного перцю. Тонкою перегородкою вона розділена на 2 половинки, у кожній з яких знаходиться по темному насіннячку, аромат виражений дуже різко, смак пекучий.
Ваніль
При ферментації і дозріванні гідролітичні ферменти розщеплюють глюкованілін, що міститься в стручках. Аналогічно гідролізується інший глікозид, утворений ваніліновим спиртом. Ваніліном, що вивільнився все одно окислюється до альдегіду – ваніліну. В обох випадках ванілін осідає на паличках ванілі голчастими ароматними кристаликами. Хоча ваніліну у ванілі досить багато, кілька відсотків, усе-таки не він один цілком визначає запах пряності.
У створенні аромату майже на равнмх беруть участь гелиотропин (пиперонал), анисовнй спирт, ганусовий альдегід, зфирм коричної кислота й ще з десяток второстепенньи компонентів.
Бадьян
Він знайомий нам по мікстурах від кашлю, тільки зараз у більшості мікстур замість бадьяну використовують аніс, що володіє схожим, але більш різким запахом. В цих обох рослинах утримуються подібні діючі речовини: головний носій запаху – анетол і терпени. Основний з терпенів – Δ3-карен. При нагріванні запаховий букет бадьяну збагачується за рахунок менш летучих речовин, котрі облагороджують і ускладнюють аромат. Крім того, бадьян позбавлений властивої ганусовому ароматові нудотності. Так що взаємозаміна цих пряностей не цілком еквівалентна.
Лавровий лист
Те, що мускатний горіх дав назву міристиновій кислоті, ми вже знаємо. А от назва ще одного гомолога карбонових кислот – лауринової кислоти (С11Н23СООН) – перегукується зі словом „лауреат”. Нічого незвичайного тут немає. Досить згадати слово „лавр”. З нього робилися вінки тріумфаторів; з нього ж можна виділити олію, багату лауриловим ефіром лауринової кислоти. У цій олії є ще вуглеводень лауран – це ізомер ейкозану.
Лаврова олія, завдяки своїй порівняно високій температурі плавлення (40оС), нагадує олію какао, і його застосовують у медицині замість останнього. Нерафінована лаврова олія допомагає при радикуліті. Саме летучі компоненти (а в основному це терпени: пинен, цинеол, мирцен, лимонен, камфора) додають лавровій олії властивості зовнішнього розігріваючого і дезинфікуючого засобу.
Шафран
Шафран не тільки пряність, а ще й дуже гарний і інтенсивний барвник, причому фарбує він не тільки їжу, але й волосся. Але в наш час як барвник він використовується для підфарбування вершкової олії, сирів, лікерів і деякихих безалкогольних напоїв. Головні барвні речовини шафрану – кроцин і кроцетин.
За рахунок своїх углеводних „хвостів” кроцин здатний розчинятися у воді. На відміну від нерозчинного у воді куркуміну, шафран додають не тільки в жирні блюда.
Крім кроцина в шафрані містяться ще каротин і лікопін – жиророзчинні барвники моркви і томатів. Такий набір барвних речовин дозволяє додавати шафран практично в любі блюда.
Пикрокроцин – це глікозид, відповідальний за гіркувату нотку в смаку шафрану, і речовина, з якої утворюється сафрональ – головний компонент ефірної олії.
Саме ефірна олія шафрану не настільки змінює смак їжі, скільки поліпшує її збереженість, що особливо важливо в жаркому кліматі Південно-Східної і Середньої Азії – місцях традиційного застосування цієї пряності.
5. Показники якості та оцінка якості прянощів.
5.1. Нормативні документи, що регламентують якість прянощів.
ГОСТ 29045 – 91 „Перец душистый. Технические условия”.
ГОСТ 29046 – 91 „Имбирь. Технические условия”.
ГОСТ 29047 – 91 „Гвоздика. Технические условия”.
ГОСТ 29048 – 91 „Мускатный орех. Технические условия”.
ГОСТ 29049 – 91 „Корица. Технические условия”.
ГОСТ 29050 – 91 „Перец черный и белый. Технические условия”.
ГОСТ 29052 – 91 „Кардамон. Технические условия”.
ГОСТ 29055 – 91 „Кориандр. Технические условия”.
ГОСТ 29056 – 91 „Тмин. Технические условия”.
ГОСТ 28875 – 90 „Пряности. Приемка и методы анализа”.
5.2. Коротка характеристика органолептичних та фізико-хімічних показників якості прянощів.
Перець чорний і білий.
Перець чорний і білий повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29050 – 91 „Перец черный и белый. Технические условия”. Для виробництва перець чорного і білого використовують висушені зрілі плоди, спілі і неспілі багаторічної рослини Piper nigrum.
В залежності від призначення перець чорний і білий виготовляють цілим або меленим.
Згідно ГОСТ 29050 – 91 „Перец черный и белый. Технические условия” за органолептичними показниками перець чорний і білий повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 1.
Таблиця 1. Органолептичні показники якості перцю чорного і білого.
| № з/п | Показник | Характеристика перцю | Метод аналізу | |||
| чорного | білого | |||||
| цілого | меленого | цілого | меленого | |||
| 1. | Зовнішній вигляд |
Плоди кулеподібної форми зі зморщеною поверхнею, діаметром від 3 до 5 мм |
Порошко-подібний |
Плоди кулеподібної форми із гладкою поверхнею, діаметром від 3 до 5 мм |
Порошко-подібний | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Колір | Чорний з коричневим відтінком | темно-сірий різних відтінків | Сірувато-кремовий різних відтінків | Кремовий з сіруватим відтінком | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Аромат і смак | Аромат властивий чорному перцю. Смак гостро-пекучий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи | Аромат тонкий, властивий білому перцю. Смак середньо-пекучий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи | За ГОСТ 28875 | ||
Згідно ГОСТ 29050 – 91 „Перец черный и белый. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками перець чорний і білий повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 2.
Таблиця 2. Фізико-хімічні показники якості перцю чорного і білого.
| № з/п | Показник | Характеристика перцю | Метод аналізу | |||
| чорного | білого | |||||
| цілого | меленого | цілого | меленого | |||
| 1. | Масова частка вологи, % не більше | 12,0 | 12,0 | 12,0 | 12,0 | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Масова частка ефірних олій, % не менше | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Масова частка золи, % не більше | 6,0 | 6,0 | 5,0 | 5,0 | За ГОСТ 28875 |
| Масова частка пустотілих зерен, % не більше | 5,0 | – | 5,0 | – | За ГОСТ 28875 | |
| 4. | Масова частка дріб’язку (мілких і подрібнених плодів), що проходить через сито із дротової, тканинної сітки № 0,3 % не більше | 5,0 | – | 5,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 5. | Масова частка домішків рослинного походження (плодоніжок, оболонок і ін.), % не більше | 3,0 | – | 3,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 6. | Масова частка плодів, уражених поверхневою пліснявою, яку видно неозброєним оком, % не більше | 1,0 | – | 1,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 7. | Величина помолу: | |||||
| 7.1 | Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше | – | 2,0 | – | 2,0 | За ГОСТ 28875 |
| 7.2 | Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше | – | 80,0 | – | 80,0 | За ГОСТ 28875 |
| 7,3 | Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше | 1·10-3 | 1·10-3 | 1·10-3 | 1·10-3 | За ГОСТ 28875 |
| 8. | Зараженість шкідниками хлібних запасів | Не допускається | За ГОСТ 28875 | |||
| 9. | Гнилі плоди | Не допускається | – | Не допускається | – | За ГОСТ 28875 |
Духмяний перець
Духмяний перець повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29045 – 91 „Перец душистый. Технические условия”. Для виробництва духмяного перцю використовують висушені незрілі плоди тропічного дерева пігменти лікарської (Pimenta dioica officinalis L.)
Якість сировини повинна відповідати вимогам, що встановлені в документах з поставок зовнішньоекономічних організацій.
В залежності від призначення духмяний перець виготовляють цілим або меленим.
Згідно ГОСТ 29045 – 91 „Перец душистый. Технические условия” за органолептичними показниками духмяний перець зобов'язаний відповідати вимогам наведеним в таблиці 3.
Таблиця 3. Органолептичні показники якості перцю духмяного.
| № з/п | Показник | Характеристика духмяного перцю | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Зовнішній вигляд | Плоди кулеподібної форми діаметром 3 – 8мм | Порошкоподібний | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Колір | Коричневий, різних відтінків | Сірувато-коричневий | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Аромат і смак | Аромат властивий духмяному перцю. Смак гостро-пряний, пекучий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи. | За ГОСТ 28875 | |
Згідно ГОСТ 29045 – 91 „Перец душистый. Технические условия” за фізико-хімічними показниками духмяний перець зобов'язаний відповідати вимогам наведеним в таблиці 4.
Таблиця 4. Фізико-хімічні показники якості перцю духмяного.
| № з/п | Показник | Норма для духмяного перцю | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Масова частка вологи, % не більше | 12 | 12 | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Масова частка ефірних олій, % не менше | 1,5 | 1,5 | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Масова частка золи, % не більше | 6,0 | 6,0 | За ГОСТ 28875 |
| 4. | Масова частка домішок рослинного походження (плодоніжок, оболонок та ін.), % не більше | 2,5 | – | За ГОСТ 28875 |
| 5. | Масова частка плодів уражених поверхневою пліснявою, що видна неозброєним оком, % не більше | 1,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 6. | Величина помолу: | |||
| 6.1 | Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 095, % не більше | – | 60 | За ГОСТ 28875 |
| 6.2 | Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше | 1·10-3 | 1·10-3 | За ГОСТ 28875 |
| 7. | Зараженість шкідниками хлібних запасів | Не допускається | За ГОСТ 28875 | |
| 8. | Гнилі плоди | Не допускається | – | За ГОСТ 28875 |
Коріандр.
Коріандр повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29055 – 91 „Кориандр. Технические условия”. Для виробництва коріандру використовують висушені зрілі плоди однорічної рослини (Coriandrum sativum L.) із сімейства зонтичних.
В залежності від призначення коріандр виготовляють цілим або меленим.
Згідно ГОСТ 29055 – 91 „Кориандр. Технические условия” за органолептичними показниками коріандр повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 5.
Таблиця 5. Органолептичні показники якості коріандру.
| № з/п | Показник | Характеристика коріандру | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Зовнішній вигляд | Плоди кулеподібної форми з поздовжніми виступаючими хвилястими ребрами | Порошкоподібний | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Колір | Жовтувато-коричневий | Жовтувато-коричневий, різних відтінків | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Аромат і смак | Аромат властивий коріандру. Смак пряний, ароматний. Не допускаються сторонні присмаки та запахи. | За ГОСТ 28875 | |
Згідно ГОСТ 29055 – 91 „Кориандр. Технические условия” за фізико-хімічними показниками коріандр повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 6.
Таблиця 6. Фізико-хімічні показники якості коріандру.
| № з/п | Показник | Норма для коріандру | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Масова частка вологи, % не більше | 12,0 | 12,0 | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Масова частка ефірних олій, % не менше | 0,5 | 0,5 | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Масова частка золи, % не більше | 6,0 | 6,0 | За ГОСТ 28875 |
| 4. | Масова частка домішок рослинного походження (плодоніжок, оболонок та ін.), % не більше | 2,5 | – | За ГОСТ 28875 |
| 5. | Масова частка сторонніх мінеральних домішок % не більше | 0,5 | – | За ГОСТ 28875 |
| 6. | Масова частка ломаних плодів, % не більше | 3,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 7. | Масова частка недозрілих (зелених) плодів, % не більше | 3,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 8. | Масова частка пошкоджених плодів, % не більше | 3,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 9. | Величина помолу: | |||
| 9.1 | Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше | – | 2,0 | За ГОСТ 28875 |
| 9.2 | Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше | – | 80 | За ГОСТ 28875 |
| 9,3 | Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше | 1·10-3 | 1·10-3 | За ГОСТ 28875 |
| 10. | Зараженість шкідниками хлібних запасів | Не допускається | За ГОСТ 28875 | |
| 11. | Гнилі і уражені пліснявою плоди | Не допускається | – | За ГОСТ 28875 |
Тмин.
Тмин повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29056 – 91 „Тмин. Технические условия”. Для виробництва тмину використовують висушені зрілі плоди дворічної рослини Carum carvi L.) із сімейства зонтичних.
В залежності від призначення тмин виготовляють цілим або меленим.
Згідно ГОСТ 29056 – 91 „Тмин. Технические условия”. за органолептичними показниками тмин повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 7.
Таблиця 7. Органолептичні показники якості коріандру.
| № з/п | Показник | Характеристика коріандру | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Зовнішній вигляд | Плоди продовгувато-овальної форми | Порошкоподібний | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Колір | Коричневий з буровато-зеленуватим відтінком | Коричневато-бурий, | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Аромат і смак | Аромат властивий тмину. Смак пекучий, гіркувато-пряний. Не допускаються сторонні присмаки та запахи. | За ГОСТ 28875 | |
Згідно ГОСТ 29056 – 91 „Тмин. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками тмин повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 8.
Таблиця 8. Фізико-хімічні показники якості коріандру.
| № з/п | Показник | Норма для коріандру | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Масова частка вологи, % не більше | 12,0 | 12,0 | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Масова частка ефірних олій, % не менше | 2,0 | 2,0 | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Масова частка золи, % не більше | 8,0 | 8,0 | За ГОСТ 28875 |
| 4. | Масова частка домішок рослинного походження (плодоніжок, оболонок та ін.), % не більше | 2,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 5. | Масова частка сторонніх мінеральних домішок, % не більше | 0,5 | – | За ГОСТ 28875 |
| 6. | Масова частка пошкоджених плодів, % не більше | 2,0 | – | За ГОСТ 28875 |
| 7. | Величина помолу: | |||
| 7.1 | Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше | – | 2,0 | За ГОСТ 28875 |
| 7.2 | Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше | – | 80 | За ГОСТ 28875 |
| 9,3 | Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше | 1·10-3 | 1·10-3 | За ГОСТ 28875 |
| 10. | Зараженість шкідниками хлібних запасів | Не допускається | За ГОСТ 28875 | |
| 11. | Гнилі і уражені пліснявою плоди | Не допускається | – | За ГОСТ 28875 |
Кардамон.
Кардамон повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29052 – 91 „Кардамон. Технические условия”. Для виробництва кардамону використовують висушені зрілі плоди тропічної рослини Elletaria Carmonum.
В залежності від призначення кардамон виготовляють цілим або меленим.
Згідно ГОСТ 29055 – 91 „Кориандр. Технические условия” за органолептичними показниками кардамон повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 9.
Таблиця 9. Органолептичні показники якості кардамону.
| № з/п | Показник | Характеристика кардамону | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Зовнішній вигляд | Плоди овальної форми з ребристою поверхнею | Порошкоподібний | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Колір | Від світло-зеленого до бурого чи світло-кремового з насінням темно-коричневого кольору | Світло-зелений чи світло-кремовий | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Аромат і смак | Аромат властивий кардамону. Смак пряний, гострий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи. | За ГОСТ 28875 | |
Згідно ГОСТ 29052 – 91 „Кардамон. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками кардамон повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 10.
Таблиця 10. Фізико-хімічні показники якості кардамону.
| № з/п | Показник | Норма для кардамону | Метод аналізу | |
| цілого | меленого | |||
| 1. | Масова частка вологи, % не більше | 12,0 | 12,0 | За ГОСТ 28875 |
| 2. | Масова частка ефірних олій, % не менше | 3,0 | 3,0 | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Масова частка золи, % не більше | 10,0 | 10,0 | За ГОСТ 28875 |
| 4. | Масова частка недорозвинених плодів, % не більше | 3,5 | – | За ГОСТ 28875 |
| 5. | Масова частка пошкоджених плодів, % не більше | 0,5 | – | За ГОСТ 28875 |
| 6. | Величина помолу: | |||
| 6.1 | Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше | – | 2,0 | За ГОСТ 28875 |
| 6.2 | Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше | – | 80 | За ГОСТ 28875 |
| 6,3 | Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше | 1·10-3 | 1·10-3 | За ГОСТ 28875 |
| 7. | Зараженість шкідниками хлібних запасів | Не допускається | За ГОСТ 28875 | |
| 8. | Гнилі і уражені пліснявою плоди | Не допускається | – | За ГОСТ 28875 |
Кориця.
Кориця повинна виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29049 – 91 „Корица. Технические условия”. Для виробництва кориці використовують висушену кору коричневого дерева видів Cinnamomun ceylonicum Blume, Cinnamomun Cassia Blume, Cinnamomun Culilauan Blume, Cinnamomun Tamla Nees.
В залежності від призначення корицю виготовляють у вигляді паличок, струганою чи меленою.
Згідно ГОСТ 29049 – 91 „Корица. Технические условия”. за органолептичними показниками кориця повинна відповідати вимогам наведеним в таблиці 11.
Таблиця 11. Органолептичні показники якості кориці.
| № з/п | Показник | Характеристика кориці | Метод аналізу | ||||
| Цейлонська | Китайська | В’єтнамська, Індійська | Мадагас-карська | ||||
| 1. | Зовнішній вигляд | У вигляді паличок | За ГОСТ 28875 | ||||
| Палички у вигляді звернутих трубочок, гладкі, очищені від зовнішнього шару з товщиною кори не більше 3мм, довжиною не менше 10 см | Палички не очищені від зовнішнього шару, з товщиною кори не більше 5 мм, довжиною не менше 10 см | Палички шорсткуваті, неочищені від зовнішнього шару, з товщиною кори не більше 7 мм, довжиною не менше 10 см | |||||
| Масова частка паличок довжиною менше 10 см не повинна перевищувати 5 % при реалізації кориці в роздрібній торгівлі, та не нормується для промислової переробки та громадського харчування | |||||||
| Мелена | |||||||
| Порошкоподібний | |||||||
| Стругана | |||||||
| – | – | – | Стругані шматки кори. Дрібні частини менше 0,5 см – не більше 30 % | ||||
| 2. | Колір | У вигляді паличок | За ГОСТ 28875 | ||||
| світло-коричневий | коричневий різних відтінків | коричневий з сіруватим відтінком | коричневий різних відтінків | ||||
| Мелена | |||||||
| коричневий різних відтінків | |||||||
| Стругана | |||||||
| – | – | – | коричневий різних відтінків | ||||
| 3. | Аромат і смак | Аромат властивий кориці, менше виражений у Китайської, В’єтнамської і Мадагаскарської. Смак солодко-пряний. Не допускаються сторонні присмаки та запахи. | За ГОСТ 28875 | ||||
Згідно ГОСТ 29049 – 91 „Корица. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками кориця повинна відповідати вимогам наведеним в таблиці 12.
Таблиця 12. Фізико-хімічні показники якості кориці.
| № з/п | Показник | Норма для кориці | Метод аналізу | |||
| Цейлонська | Китайська | В’єтнамська, Індійська | Мадагас-карська | |||
| 1. | Масова частка вологи, % не більше | За ГОСТ 28875 | ||||
| для кориці у вигляді паличок | 13,5 | 13,5 | 13,5 | 13,5 | ||
| меленої, струганої | 12,5 | 12,5 | 12,5 | 12,5 | ||
| 2. | Масова частка ефірних олій, % не менше | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,3 | За ГОСТ 28875 |
| 3. | Масова частка золи, % не більше | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 7,0 | За ГОСТ 28875 |
| 4. | Масова частка в вигляді паличок, що уражені поверхневою пліснявою, яка видна неозброєним оком, % не більше | 3,0 | 5,0 | 5,0 | 3,0 | За ГОСТ 28875 |
| 5. | Величина помолу: | |||||
| 5.1 | Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 2,0 | За ГОСТ 28875 |
| 5.2 | Масова
частка продукту,
що проходить
через сито
із
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | |||||