Шляхи підвищення рентабельності при виробництві художніх фільмів
Таким чином, важливими умовами більш продуктивного використання зйомочного часу операторською групою являються загальне покращення організації виробництва, чітка технологічна регламентація операцій по установці світла і кадру, а також насиченість кіностудій удосконаленою апаратурою, що дозволить заздалегідь підготовить установку світла на кількох точках зйомок і звести до мінімуму перестановку освітлювальних приладів.
Робота режисерської групи.
На операції режисерської групи витрачалось в середньому за зміну 2 години 4 хвилини та додатково за рахунок робочого часу інших операцій (суміжний час) 19 хвилин, тобто всього 2 години 23 хвилини.
| № | Операції | Розподіл витрат основного часу (в процентах до всього) | Суміжний час (в процентах до основного часу) |
| 1. | Вказівки про кадр, розведення мізансцен, репетиції. | 78,3 | 16,5 |
| 2. | Між дублеві вказівки та репетиції. | 17,7 | 6,9 |
| 3. | Репетиції тексту. | 4,0 | 23,5 |
| 4. | Всього | 100,0 | 15,1 |
Наявність міждублевих репетицій, на які витрачається майже 1/5 розглядуваного часу, являється результатом головним чином творчого не доопрацювання матеріалу, який знімається. Безсумнівно, щоб під виглядом дублів тут ховаються відступи від режисерського сценарію, тобто варіанти. А тому, міждублеві репетиції в великих об’ємах не можна признавати закономірними і цей час, за виключенням невеликої його частини повинно бути віднесено до резервів. Тим більше неприпустимо признавати розучування акторами тексту на зйомочній площадці.
Негативним моментом в режисерській розробці являється також низький процент (відсоток) суміжних робіт (15%). А між тим вибір мізансцени та репетиції, могли б в значно більшій мірі суміщатися з операціями по установці світла на акторів та з установкою загальнозаповнюючого світла. Значить, більш продуктивне використання часу режисерською групою вимагає підвищення питомої ваги суміжних робіт, скорочення міждублевих репетицій та винос за рамки зйомочного дня розучування тексту ролей акторами.
Загальне підвищення якості підготовки до зйомок режисерів і акторів забезпечує скорочення витрат часу на кожний кадр, що дозволить знімати їх більше за зміну, а значить підвищити виробку зйомочної групи.
Загальні підготовчі роботи по кадру.
Кожна зміна точки зйомки викликає необхідність підготовки до зйомочного кадру.
Загальні підготовчі роботи включають слідуючи операції: обставлення декорації меблями та реквізитом, відмикання чи перестановку стін та деталей декорації, пересування декорацій, підготовка підлоги (підметання, миття підлоги, натирання мастикою і таке інше). Сюди слід віднести витрати часу на поправку гриму, костюмів, підготовку та опробування спецефектів і інші роботи по підготовці кадру до зйомок.
На всі ці операції за даними фотохронометражу витрачалось 45 хвилин основного робочого часу зміни та 37 хвилин за рахунок сумісництва з іншими операціями (розстановкою і підготовкою освітлювальних приладів, установкою заповнюючого світла та інше).
Слід відзначити, що на різних студіях витрати цього часу різні. Та тенденція витрат однакова.
Чіткий розподіл завдань між допоміжним складом зйомочних груп та перевірка виконання являють собою головний метод найбільш ефективної організації роботи по підготовці кадру, що дозволяє скорочувати час на ці операції.
Кінозйомка та виробка в зйомочну зміну.
В нашому випадку (а він є типовим) безпосередньо зйомка фільму, тобто робота кінокамери, продовжувалась всього 9 хвилин, або 1,9% часу зміни. Процес зйомки фіксується з моменту початку роботи камери за сигналом режисера „Мотор” до закінчення роботи кінокамери за сигналом також режисера „Стоп”.
За цей час, враховуючи стандартну швидкість руху плівки в зйомочній камері, повинно було витрачено біля 245 метрів плівки. На що витрачається цей час та плівка видно з таблиці:
|
№ п/п |
Категорія витраченого часу. | Витрати часу (в хвилинах) | Витрати плівки (в метрах) | Витрати плівки на 1 сценарний метр фільму (в метрах) |
| 1. | Зйомка дублів. | 3,3 | 92 | 3,2 |
| 2. | В тому числі сценарний метраж (який ввійшов в фільм). | 1,1 |
29 |
1,0 |
| 3. | Зйомки зайвого метражу (проти сценарних). | 3,8 | 103 | 3,6 |
| 4. | Технологічно невраховані збитки („холостий” прогін плівки через зйомочну камеру). | 1,9 |
50 |
1,7 |
| 5. | Всього | 9,0 | 245 | 8,5 |
На зйомку дублів, тобто повторних зйомок кадру, витрачалось більш ніж 1/3 зйомочного часу. Та ще більше витрачалось часу та плівки на зйомку зайвого проти сценарного метражу, що свідчить про заниження метра жування кадрів в режисерських сценаріях. Це показує, що наміри режисера формально „вкласти” сценарій в встановлений планом метраж при написанні режисерського сценарію; при зйомках приводить до тяжких для виробництва наслідків: занижується виробка зйомочної групи (їм зараховують сценарний, а не фактичний метраж) і з’являється відзнятий проти сценарного метражу матеріал, значна частина якого не використовується.
Поряд з цим в режисерських сценаріях простежується тенденція до надмірного роздрібнення кадрів.
На 1 сценарний кадр знімається 3,2 дубля, а на фактичний кадр – 4,9.
Середній фактичний показник виробки в зміну складав 45 метрів. Але за цією середньою цифрою ховаються значні відхилення на окремих студіях та змінах.
Таке значне розшарування середніх показників результатів роботи зйомочних груп на окремих студіях засвідчує про те, що окрім загальних для всіх студій має ще й свої резерви, пов’язані зі специфічними особливостями даної студії, що склалась з багаторічної практики організації виробництва.
|
№ п / п |
Показники результатів роботи | В середньому по 4-х студіях | Показники по кіностудіях | |||
| „Мосфільм” | Студія ім. М.Горького | „Лен фільм” | Кіностудія ім. О.Довженка | |||
| 1. | Середня виробка в м. | 46,5 | 40 | 42 | 56 | 48 |
| 2. | Кількість відзнятих кадрів фактично. | 5,47 | 4,9 | 5,0 | 6,2 | 5,8 |
| 3. | Кількість кадрів сценарних. | 6,2 | 5,7 | 5,9 | 7,0 | 6,2 |
ПРОСТОЇ ТА ПЕРЕРВИ В РОБОТІ
В середньому простої та перерви в роботі складають 1 год. 0,7 хв. за зміну, тобто 15% всього часу зміни. Розглянемо таблицю
|
№ п/п |
Причини простоїв та перерв |
Розподіл часу простоїв Та перерви (в % до всього |
| 1 | Відсутність учасників зйомок | 29,9 |
| 2 | По сторонні розмови на зйомочній площадці | 12,8 |
| 3 | Неготовність акторів | 5,5 |
| 4 | Неготовність декорацій, реквізиту, меблів, спец ефектів | 11,4 |
| 5 | Неготовність освітлювальної , зйомочної, та звукозаписуючої апаратури | 4,3 |
| 6 | Неполадки з апаратурою та пристосуваннями | 5,4 |
| 7 | Перебої з подачі електроенергії | 4,3 |
| 8 | Перегрів освітлювальної апаратури | 4,2 |
| 9 | По сторонні шуми, звуки | 2,8 |
| 10 | Інші причини | 19,4 |
| Всього | 100 |
Як бачимо в таблиці, сама розповсюджена причина внутрішньозмінних простоїв –це відсутність на знімальній площадці тих чи інших учасників зйомок, що потрібно віднести за рахунок їх недисциплінованості. До тієї ж причини слід віднести марнування робочого часу на розмови з тим, що не мають ніякого відношення до виробництва ( до зйомок даного об’єкту). На ці дві причини приходиться 43% загального часу простоїв та перерв ( в обстежу вальних листах заносилися лише ті випадки порушення дисципліни, які приводили за собою простої, втрати часу, та не реєструвались ті втрати, що не приводили до прямих збитків часу, проте відволікали працівників зйомочної групи від зйомочного процесу, що не могло відбитися на якості та продуктивності праці.
Дезорганізація, викликана відсутністю в потрібний момент того, чи іншого робітника чи учасника знімального процесу, відразу відзначається на результатах виробництва ( як на якості відзнятого матеріалу так і на його кількості. Тема нашої роботи обмежує розгляд цього впливу в рамках тільки кількісної сторони, тобто вплив негативних факторів на продуктивність зйомок ).
Слід звернути увагу на високу питому вагу простоїв з причин „інших”. Більшу частину цих „інших” причин складають простої знімальної групи пов’язані з п’ятихвилинними перекурами для освітлювачів. На практиці ці „п’ятихвилинні перекури” перетворюються на перерви для всієї знімальної групи.
Розповсюджені також порушення нормальної (8-годинної) подовженості знімальної зміни.
Так з 252 зйомочних змін, що були охоплені хронометражем, 139 змін були скороченими, а 68 – подовженими.
В результаті скорочення змін було витрачено 8,3% робочого часу, в компенсовано за рахунок подовження змін – всього 2,6%. Як бачимо, загублено робочого часу в результаті таких маніпуляцій з подовженістю робочих змін – 5,7%.
Підбиваючи підсумки ефективності використання знімальною групою зйомочного часу можна сказати наступне: що за час знімальної зміни (8 годин робочого часу) знімається в середньому 0,8 зйомочних об’єктів, 11,1 кадрів та 67 корисних метрів фільму (зйомки в павільйоні). При цьому робочий час знімальної зміни можна розкласти на три основні частини, що дасть можливість проаналізувати ефективність витрат часу, на зйомочній площадці (дані по кіностудії ім. О.Довженка за 1998-2000 роки).
|
№ п/п |
Показники | Відсотки до загального |
| 1. | Основні виробничі операції. | 54,0 |
| 2. | Допоміжні роботи. | 26,0 |
| 3. | Абсолютні втрати часу (робочого). | 20,0 |
| Всього | 100,0 |
З даної таблиці ми бачимо, та можемо зробити висновки, що ми маємо значні резерви робочого часу, та можливості використати їх шляхом винесення за рамки знімальної зміни допоміжних робіт та максимального скорочення втрат робочого часу за рахунок чіткого дотримання подовженості робочого дня. Джерелом економії робочого часу зйомочної зміни також являється раціональне сумісництво робочих операцій (наприклад, корекція світла та поправка костюмів, гриму: або, репетиції з акторами та „відпочинок” освітлювальних приладів, примірка фокусних точок та інше). Якби підняти середній рівень сумісних робіт з 25% до 35% (що приблизно відповідає практиці роботи деяких знімальних груп) та економія часу робочої зміни підвищиться на 15% (з 30% до 45%).
Це наглядно показує порівняльна таблиця використання робочого часу на кіностудії „Мосфільм” зйомочними групами, що широко втілювали в життя суміжність операцій на знімальній площадці.
|
№ п/п |
Показники | Фактичні витрати робочого часу (в хвилинах) | Витрати робочого часу при піднятті рівня сумісництва операцій (в хвилинах) | ||
| Основні | На суміжні операції | Основні | Суміжні операції | ||
| А | Допоміжні операції | ||||
| 1. | Установка знімальної камери та технічних пристосувань. | 29 | 9 | 7 | 20 |
| 2 | Загально-підготовчі роботи. | 45 | 37 | 38 | 40 |
| 3. | Підготовка та розстановка освітлювальних приладів. | 26 | 12 | 10 | 20 |
| 4. | Репетиції тексту. | 5 | 1 | - | - |
| 5. | Між дублеві репетиції. | 22 | 2 | 7 | 10 |
| Всього | 127 | 61 | 62 | 90 | |
| Б | Простої перерви та скорочення робочого дня. | 94 | - | 9 | - |
| Всього | 221 | 61 | 71 | 90 | |
| Основний час в відсотковому відношенні до 8-годинного робочого дня. | 46,0 | - | 15,5 | - | |
| Суміжний час в відсотковому відношенні до основного часу. | - | 27,6 | - | 126,8 | |
П. Розділ З
Інші резерви продуктивності праці зйомочних груп
(аналіз)
Найважливіші умови підвищення продуктивності
праці зйомочних груп.
До недоліків, що гальмують зростання продуктивності праці зйомочних груп, належить, передусім, відсутність та порядок запуску фільмів у виробництво. А від того, які саме і в яку пору року починаються зйомки фільмів, суттєво залежить ритмічність роботи студії, ефективність використання павільйонної площі та інших засобів технічної бази кіностудії. Недоліки сценаріїв, часта їх незавершеність, приводять до порушення термінів виробництва, викликаних поправками, для покращення якості матеріалу. Для того, щоб уникнути цього негативного явища, необхідно по-перше: мати на студії достатню кількість повноцінних літературних сценаріїв, відмінних за тематикою, жанрами, постановочною складністю, відповідним різним умовам виробництва. При цьому важливо, щоб для кожного сезону року була достатня кількість сценаріїв, відповідних даному сезону та намічених в сценарії натурних зйомках.
По-друге, не менш важливо, провести цикл підготовчих робіт в підготовчому періоді.
Якісно проведений підготовчий період, що завершується підготовкою та проведенням захисту постановочного проекту фільму, закладає міцні основи продуктивної роботи зйомочної групи в самий відповідальний виробничий етап – зйомочний період.
В постановочний проект фільму, крім режисерського сценарію, генерального кошторису, календарно-постановочного плану входять, кіно проби, замальовки за кадрами, що фіксують мізансцени, знімальні карти, проекти художньо-декоративного оформлення (ескізи, креслення, планування, макети декорацій, додекорировки), виробничо-технічні монтування, звукові експлікації інше.
При недооцінці ролі підготовчого періоду, чи слабому його проведенні значна частина художньо-творчих робіт, що повинні бути зроблені в період підготовки, виконуються в зйомочному періоді.
Для цього в зйомочному періоді навіть передбачається спеціальні дні для підготовок, репетицій, освоєння. В дійсності ці дні не використовуються для художньо-творчої роботи, а перетворюються в прихований резерв для збільшення числа зйомочних днів, використання якого дозволяє компенсувати недовиконання зйомочної виробки.
Вивчення даних хронометражних досліджень виявило два характерних випадки використання не за призначенням днів, що плануються зйомочній групі для освоєння декорацій та репетиційної роботи в ній. Так, якщо декорація готова та обставлена, актори на місті та знають свої ролі, день освоєння, як правило, перетворюються в звичайний зйомочний день. У випадку ж, коли умови для зйомок відсутні, день освоєння перетворюється в день технічної підготовки, а саме ж освоєння декорацій та репетиції в ній проходить безпосередньо в дні зйомок.
Ось тут і втрати робочого часу. Прийнято, що основними завданнями зйомочної групи в дні освоєння та репетицій являється перевірка загальної готовності об’єкта, визначення послідовності зйомок кадрів, установка світла, зйомка проб для перевірки вірності освітлення. Цим самим повинно бути забезпечено початок зйомочних робіт для наступної зміни. Між іншим, приклади показують, що в дні освоєння, фактично декорації не освоювались, послідовність зйомки кадрів та мізансцен не намічалась, не репетирувались і основні сцени. Оскільки репетиції переносились на зйомочні дні, то і, звичайно, відсувались часи зйомок першого дубля в день зйомок першого дубля. Дійсно, дані хронометражних спостережень показують, що перший кадр (дубль) знімався в середньому через 3 години після початку зйомочної зміни. (в 20% облікованих змін зйомки починались в другій половині дня, а в 10% - в кінці дня)
Таким чином, оправданість виділення для зйомочних груп спеціальних днів освоєння та репетицій не зовсім підтверджена.
Для невеликих зйомочних об’єктів такі дні безумовно не потрібні. Відносно ж спеціальних днів підготовки (технічної), призначених для обстановки декорацій меблями, реквізитом та іншим постановочним реманентом, то вони повинні виконуватися частиною робітників зйомочної групи паралельно із зйомками в інших декораціях (чи на натурі).
Слід дійти до висновку, що підготовку та освоєння декорацій доцільно здійснювати не за рахунок основного зйомочного часу, а вивільнені в зв’язку з цим дні освоєння та репетиції, використати для скорочення строків зйомочного періоду.
Такого організаційного принципу притримуються більшість зарубіжних кіностудій. Наприклад на англійських студіях фільм знімається щоденно, крім субот і неділь, по 9 годин, тобто 22-23 дні в місяць. Таким чином, при середній виробці 50 метрів, фільм, довжиною 2500 метрів знімається за 50 робочих днів, тобто трохи більше двох місяців.
Характерно при цьому, що перший дубль (кадр) знімається звичайно не пізніше однієї години після початку зміни, тобто набагато раніше, ніж на наших студіях. Одна із причин цього заключається в тому, що робочий день освітлювачів, робочих впорядників, гримерів, починається на годину раніше, ніж робочий день основної групи. Дякуючи цьому, зйомочна група, прийшовши на роботу, не тратячи часу на підготовку, приступає безпосередньо до зйомок. Репетиційні роботи в декораціях забирають мінімального часу, при чому актори, як правило, добре знають свої ролі
Безперервність зйомок створює об’єктивну необхідність кропіткої і детальної підготовки, як художньої, так і виробничої сторони процесу створення фільму, обмежуючи можливість для імпровізації на зйомочній площадці.
Кажучи другими словами, скорочення строків зйомки фільмів потребує перенесення центра тяжіння художньо-творчої роботи над фільмом із зйомочного періоду в підготовчий.
Рене Клер: „У мене фільм готовий в моїй голові. Залишилось його тільки зняти”.
І. Хейфіц: „Щоб знімати швидко, готуватися потрібно поволі”.
Можливість знімати кожен день і безперебійно на зарубіжних студіях забезпечується також за рахунок повного забезпечення зйомочних груп павільйонною площею та всіма засобами технічної оснащеності.
Наприклад, англійські кіновиробничі фірми, звичайно виділяють кожній зйомочній групі три повністю офактурені декорації, обставлені меблями, реквізитом, бутафорією та освітлювальною апаратурою.
Для зйомок група одержує на весь період зйомок фільму від 1,5 до 2 павільйонів за тим, що роботи по збірці, розборі, обстановці, фактуровці декорацій не заважали безперервнсть зйомок. Аналогічно забезпечуються резерви апаратури, та оснащення, що служить страховкою від всяких випадковостей, що могли б привести до зриву завдань по зйомках фільму.
Боротьба за подальше скорочення строків зйомки фільмів потребує корінного покращення методів планування запуску фільмів в виробництво з розрахунком на ритмічну роботу студії, найкраще використання павільйонної площі та максимальну кількість зйомочних днів в місяць по кожному фільму.
Необхідно йти до того, щоб в зйомочному періоді одночасно перебували не більше тієї кількості фільмів, яка забезпечить зйомочній групі безперервність переходу із однієї декорації в іншу.
Цей метод організації зйомок практикується на студіях, але в далеко не повній мірі. Існує думка, що здійснення принципу безперервності зйомочних робіт груп може викликати скорочення обсягів виробництва фільмів. Така точка зору ґрунтується на невірному представленні, ніби кіностудії вже працюють на граничній потужності. А між тим безперервність роботи зйомочних груп в павільйонах значно підвищує оборотність їх площ, тобто підвищує номінальну потужність кіностудії. В цьому можна впевнитись з наступного приблизного розрахунку по кіностудії ім. О.Довженка.
Корисна площа чотирьох павільйонів кіностудії складає 4780м2. Середня площа декорації складає 300м2 (за звітними даними 1982 року).
Для забезпечення безперервності зйомочних робіт кожна група повинна мати в своєму розпорядженні площадки для трьох декорацій (одна в розбудові, друга в зйомці, третя в розборі), що потребує закріплення за групою в середньому півтора павільйону загальною площею 900-1000м2 (середня 950м2).
В цих умовах в зйомочному періоді одночасно можуть перебувати 5 зйомочних груп (4780;950).
Якщо метраж фільму, відзнятих в павільйонах в середньому рівняється 1600м, а норма виробки в зміну 70м, тобто потрібно 23 зйомочні зміни, то при 22 зйомочних змінах в місяць, зйомки в павільйонах можуть бути виконані за 1,15 місяця.
Тоді в павільйонах студії за рік можна зняти 52 фільми (12:1,15х5).
Ш Розділ 1
Оцінки можливості зйомочної групи в зниженні
собівартості фільму
Права та взаємні обов’язки зйомочних груп та цехів технічної бази кіностудії не розмежовані з певною чіткістю, а головне вони не закріпленні практичною можливістю застосування дійових санкцій у випадках порушення зобов’язань .
А це ставить оцінку та матеріальне заохочення зйомочної групи в залежність від незалежних від неї причин. Наприклад, собівартість фільму, за яку несе відповідальність зйомочна група, залежить при інших рівних умовах, від ритмічності роботи кіностудії, на протязі року.
Як правило, в першому кварталі року та в першій половині року валова продукція студії менша, ніж в інших кварталах та другій половині року.
Загальностудійні ж витрати відносяться на собівартість фільму пропорційно до прямих витрат.
В зв’язку з цим по фільмах, які знімаються в першому кварталі, звичайно одержується перевитрати порівняно з кошторисом, які від зйомочної групи не залежать. До такого ж результату приводять і перевитрати кошторису загально студійних витрат.
Нерівномірність завантаження кіностудії приводить також до значних коливань собівартості продукції та послуг технічної бази кіностудії на протязі року. В періоди найменшого завантаження цехів ціни, як правило, набагато вищи за планові. Проте всяке перевищення фактичних витрат над плановим, як і взагалі любий збиток при сьогоденному стані речей на студіях, списувати нікуди, як на собівартість того чи іншого фільму, тобто на ту ж зйомочну групу.
Таким чином сьогоденна практика госпрозрахункових відносин на кіностудіях не задовільна. Вона потребує як мінімум здійснення таких заходів:
Ввести нову, більш завершену методологію внутрістудійного планування та обліку, яка вимагала б в собі більш уніфіковану систему планових та облікових показників для зйомочних груп, цехів та відділень технічної бази кіностудії:
Розробити та ввести в практику уніфіковані планові середньопрогресивні норми витрат праці, матеріалів, томлива, електроенергії та інше на одиницю продукції і на послуги цехів технічної бази:
На базі цих нормативів ввести цінники на всі види продукції, робіт, послуги цехів та відділів технічної бази:
Результати роботи зйомочної групи оцінювати тільки з урахуванням факторів, залежних від дії роботи:
Раціонально переглянути систему оплати праці всіх категорій студійних працівників, з метою різкого підвищення їх матеріального зацікавлення в пошуках завдань та якості фільму.
Особливо пов’язати цю взаємозалежність до основного складу зйомочної групи. Питання про найбільш економічно доцільних формах кооперування двох головних підрозділів в виробництві фільмів – зйомочної групи та технічної бази та відповідних форм управління вирішено на кіностудії „Мосфільм” шляхом створення концерну.
Розділ крупних кіностудій (на прикладі „Мосфільму”) на самостійні госпрозрахункові підприємства можна рахувати своєчасним.
Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка з 2004 року збирається реформуватися в такий спосіб.
Один із підрозділів стане кінофабрикою – технічною базою для зйомок фільму, а другий підрозділ – творчі об’єднання, що готують проекти фільмів та формують зйомочні групи, здійснюватиме художньо-творчий та організаційно-виробничий процес створення фільму.
В цьому випадку взаємини між кінофабрикою та виробничо-творчим об’єднанням (або Студією), регулюватимуться договірними відношеннями. Це й будуть відношення повного госпрозрахунку. Будуть знищені безвідповідальність, підніметься матеріальна зацікавленість та відповідальність за результати праці, виникне об’єктивна необхідність в постійному покращенні методів і форм організації виробництва та технічного прогресу.
Разом з тим буде помилкою розцінювати що розділ кіностудії, нині єдиного підприємства, на самостійні підприємства само по собі вирішить корінні художні та економічні проблеми виробництва фільмів.
Такий розділ зробить тільки передумови підвищення художнього та технічного якостей фільму, покращення організації виробництва та зниження собівартості фільмів.
Безумовно, що вищеназвані заходи в області підвищення продуктивності праці зйомочних груп в умовах відділення технічної бази від зйомочних груп практично виявляться ще більш необхідними, простіше реалізуючими та більш ефективними.
Необхідно лише, щоб реорганізація управління була ретельно підготовлена та здійснювалась послідовно та безкомпромісно.
Крім покращення форм та методів організації виробництва важливою умовою зростання продуктивності праці зйомочних груп являються упорядкованість технічної регламентації виробництва та підвищення рівня технічного оснащення кіностудії.
Регламентацією повинні бути охоплені всі технологічні процеси виробництва фільмів, за виключенням тих процесів, які відносяться до чисто художньо-творчої діяльності.
Не можна, наприклад залишати без всякої регламентації роботу кінооператорів, звукооператорів, освітлювачів. Кожен оператор працює, як правило, на свій розсуд, використовуючи особисті навики, та накопичений досвід.
Досвід кращих операторів систематично не вивчається, не узагальнюється, не стає надбанням для операторів. Природно, що при цьому технічні засоби та прийоми, що допомагають прискоренню та підвищенню якості зйомок, не використовуються в достатній мірі, мало того вони не відомі широкому колу операторів.
А між тим в сфері праці операторської групи є такі ефективні засоби сучасної техніки, як дистанційне управління освітленням, широке використання ламп накалювання, механізація засобів операторської техніки, відеокамера, відео контроль, сучасна експонометрія і таке інше.
Технологічною регламентацією повинен бути охоплений і загальний порядок робіт на знімальному майданчику.
Кожен зйомочний день повинен бути використаний за прямим призначенням, з тим, що за його межі мають бути віднесені якомога більше об‘єм робіт підготовчого характеру. Знімальним групам виходити на зйомки без заздалегідь складеного плану, що передбачає, як мінімум, послідовність зйомки кадрів, точки зйомок, мізансцени, схеми освітлення, мінімально переставляючи освітлювальних приладів та інше – не дозволяти.
Наряду з цим, важливо чітко визначити характер репетиційних робіт в дні зйомок. Ці роботи необхідно обмежить уточненням мізансцен, в умовах конкретної декорації, відпрацювання жестів та діалогів акторів в їх зв’язку з підготовленим в декорації реквізитом та технікою.
Слід технологічно регламентувати ті конкретні роботи, які без втрат для якості можуть виконуватися паралельно, з тим, щоб добитись найбільш високого рівня суміщення робіт.
Правильна технологічна регламентація тих операцій зйомочного процесу, які можуть бути регламентовані, не тільки не притиснуть художню діяльність режисера, оператора, художника, але нададуть їм більш чіткі виробничі форми, підвищать їх продуктивність та підвищать відповідальність за виконання норм продуктивності зйомочного процесу.
Важливою умовою продуктивності праці зйомочної групи являється також, високоякісне та безперебійне обслуговування їх цехами технічної бази кіностудії.
Факт що кількість і якість технічного оснащення кіностудій уже не відповідає рівню сучасного кіновиробництва.
Техніки на студії мало і вона в значній мірі застаріла фізично та морально. Не достає сучасних зйомочних камер, оптики, мікрофонів, операторських кранів, штативів, світофільтрів та інших засобів так названих „малої студійної техніки”, системи запису багатоканальної звуку „Долбі” та інше.
Значну економію часу та праці при виробництві фільмів можуть давати подальше покращення використання фундусного господарства ( стандартні деталі декорацій) та попередня зборка вузлів декорацій та їх фактуровка в спеціальних приміщеннях – колекторах, що набагато прискорює оборотність павільйонної площі (підраховано, що це може скоротити все будівництво декорації приблизно в 1,5 раз).
Підвищення рівня технічного оснащення кіностудії потребує відповідних капіталовкладень і, можливо, навіть приведе до деякого росту собівартості одиниці продукції (фільму). В зв’язку з цим виникає необхідність вивчення питання економічної ефективності капіталовкладень та використання нової техніки на кіностудії.
Має бути внесена повна ясність в питаннях про вимірювання виробничої потужності кіностудії та її резервах, при цьому, в першу чергу в частині, що відноситься площі зйомочних павільйонів, як головного показника потужності кіностудії.
При вивченні питання зниження собівартості фільму, слід прийняти до уваги, що структура собівартості змінюється дуже мало. Майже 80% собівартості фільму складають три найважливіших види витрат: заробітна платня, оплата послуг, цехів технічної бази та загальностудійні витрати. Всі ці види витрат прямо залежать від термінів виробництва фільму (особливо зйомочного періоду).
Витрати на літературний сценарій, гонорари авторам музики, оператору, режисеру, художнику виросли, та вони в структурі затрат не займають домінуючого положення (Вони не залежать від строків виробництва, так же як і плівка, матеріали).
Тому пошуки зниження собівартості фільму лежать в площині термінів виробництва.
Скорочення строків зйомочного періоду приводить, в прямій залежності, до скорочення двох найбільш значних в структурі собівартості фільму розділів витрат: заробітної плати з нарахуваннями та послуг цехів.
Виросла вартість експедиційних витрат, що впливає на собівартість фільму, часом значно. Через те при розробці режисерського сценарію зйомочна група має мінімізувати терміни та об’єми зйомок в кіно експедиції.
Як показують фотохронометражні дослідження, зйомочні роботи в експедиціях організовано гірше, ніж в павільйонах кіностудії. Не можна не рахуватися з тим, що зйомки в експедиції часто зриваються із-за несприятливих погодних умов. Через те, щоб не перебільшити оцінку можливостей скорочення витрат по фільму на експедиційних зйомках, вона прирівнюється 15%, і відноситься цілком за рахунок кращої організації зйомок на натурі.
Немаловажним фактором значного зниження собівартості фільму являється зниження вартості декораційного оформлення фільму.
Значний ефект дає розподіл операцій по заготовці вузлів та деталей декорації від операцій по їх розбудові в павільйоні, для чого в павільйонах споруджено колектори для попередньої зборки вузлів декорацій та застосовується крупноблочний метод збірки декорацій. Підраховано, що ці міри дають можливість скоротити середній час побудови декорацій приблизно в 1,5 рази.
Зменшенню собівартості декорацій сприяє широке використання фундусного господарства.
Широко використовуються нові матеріали для побудови та відфактурення декорацій (пенимагнезит, паперовий паркет, імітація дерева, граніту інших матеріалів на папері та інших дешевих основах).
За самих скромних розрахунків, використання багаточисельних резервів зниження собівартості виготовлення побудови, розбирання декорацій, а також зниження вартості матеріалів дають знижку витрат по статті „Декорації”, та „Оренда павільйону” на 15-20%.
Поряд з цим витрати на декораційне оформлення фільмів можуть суттєво скорочені за рахунок усунення художньо-творчими працівниками всякого роду надлишків.
Хоч характер і масштаби декорацій закономірно відрізняються, тим не менше, завжди можна найти вирішення в творчому відношенні більш чи менше рівноцінні, але суттєво відмінні по своїй коштовності.
Часто-густо у творчих працівників поняття економії відхиляються на задній план, а верх бере націленість вкласти в декоративне оформлення найбільшу масштабність, фундаментальність, непотрібну деталіровку, пишність, дорогу фактуровку і таке інше.
Усьому сприяє творче не доопрацювання режисерських сценаріїв, що допускають самі різні трактування художньо зображувальних засобів фільму. В результаті ескізи декорацій являються лише приблизними рішеннями, що мають великий „запас” деталей та площ декорацій , що вимушує режисера на зйомках уточнять характер кадрів, що знімаються та варіюють.
Показово, що навіть досвідчені режисери за звичай очікують закінчення побудови декорації за цими ескізами і лише після цього приймають остаточне творче рішення.
Та вже в закінченій декорації, визначаються точки зйомки, варіанти зйомочних планів; нерідко при цьому виявляється; що окремі частини та деталі декорацій зовсім не будуть зняті. Надлишки, таким чином, викликаються устремлінням творчих працівників забезпечити себе можливостями вибору варіантів рішення.
З метою зниження витрат на декоративне оформлення фільмів повинні бути приведені в дію такі резерви, як багаторазове використання декорацій, в тому числі і для других фільмів ( шляхом незначних трансформацій та переробок).
При умові проведення таких заходів середня вартість декоративного оформлення фільму може бути зниження додаткового вже вищевказаним 15-20% по крайній мірі ще настільки, тобто на 35% (приблизно).
Ш. Розділ
Фактори, які впливають на зниження собівартості фільму.
Сказане про характер резервів зниження собівартості декоративного оформлення фільмів в значній мірі можна віднести і до резервів здешевлення сценічно - постановочних засобів. Ця аналогія підкріплюється тим,