Правове становище рабів
Витіснення вільної праці рабською – приводить до того, що суспільство ділиться на дві групи: на одній стороні — раби, «чернь», що в значній мірі складається з людей неосвічених, продажних, пройнятих дрібним, егоїстичним честолюбством і постійно готових підняти цивільну смуту; на іншій – «знать» – купка багачів, можливо, утворених, але при цьому дозвільних і розпусних. Між цими класами – ціла безодня, що є ще однією причиною розкладання суспільства.
Ще одним шкідливим результатом рабства є збезчещення праці. Заняття, надані рабам, вважаються ганебними для вільної людини. Із збільшенням масштабів використовування рабів зростає число таких занять, врешті-решт всяка праця признається ганебною, а найістотнішою ознакою вільної людини вважається неробство і презирство до якої б то не було роботи.
Переконання це, будучи породженням рабовласництва, у свою чергу підтримує інститут рабства, та і після скасування рабовласництва залишається в суспільній свідомості. Для реабілітації праці вимагається, потім, великий час; до справжнього моменту таке переконання збереглося в огиді деяких шарів суспільства до всякої господарської діяльності.
Список використаної літератури і джерел:
Вікіпедія (Вільна Енциклопедія); «Рабство»; 2008 р.;
Говард Зінн; «Створення міжрасових бар'єрів (історія рабства в Америці)»; М., 2006 г.;
Катон Марк Порцій; «Про землеробство» (II в. до н.е.); М., 1998 р.;
Каутський К.; «Диктатура пролетаріату: Від демократії до державного рабства: Більшовизм в тупику»; Берлін, (1921 р.) 2002 г.;
Кузищин В.И.; «Історія Стародавнього Риму»; М., 2000 р.;
Луцій Юній Колумелла; «Про сільське господарство»; М., 1998 р.;
Di Porto A.; «Impresa collettiva e 'manager' in Roma antica»; Milano, 1984 р.;
Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (1890—1907);
Weber M.; «Die romische Agrargeschichte in ihrer Bedeutung fur Staats- und Privatrecht»; Stuttgart, 1891 р.;
uk./wiki