Історія і сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладі роботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського)
Зміст
Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки
1.1 Тернопільський державний медичний університет: історія і сучасність
1.2 Історія бібліотеки Тернопільського державного медичного університету
1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету
Розділ 2. Бібліографічна робота в бібліотеці
2.1 Особливості бібліографічного забезпечення навчального процесу і наукової роботи в бібліотеці ТДМУ
2.2 Організація бібліографічного обслуговування
Розділ 3. Організація бібліотечного обслуговування
3.1 Організація обслуговування читачів у читальних залах і абонементах
3.2 Особливості обслуговування читачів у відділі навчальної ітератури бібліотеки ТДМУ
3.3 Новий підхід до культурно - просвітницької роботи бібліотеки у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика
Список літератури
Додатки
Реферат
Слободян Н.П. Історія і сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладі роботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського).: Дипл. робота / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. - Рівне, 2005. - 72 с.: іл.
Головним спрямуванням дипломної роботи є дослідження історії та сучасного стану розвитку бібліотек вищих навчальних закладів на прикладі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету. У процесі роботи проведено дослідження напрямків діяльності бібліотеки ТДМУ, вивчено значну кількість опублікованих та неопублікованих матеріалів з досліджуваної теми. На підставі аналізу проведених досліджень і з урахуванням сучасних досягнень бібліотечної теорії і практики сформульовані власні погляди на окремі проблеми і шляхи їх розв’язання.
Матеріал у розділах, крім першого, групується таким чином: вказуються особливості і сучасний стан розвитку конкретного напрямку бібліотечної діяльності; аналізується організація і ведення роботи окремого відділу; розглядаються нові напрямки, форми і методи роботи, а також можливі шляхи розв’язання проблем.
Робота складається з 3-х розділів, 8-ми підрозділів, висновків і додатків:
у першому розділі висвітлюється історія становлення і розвитку одного з вищих медичних закладів - Тернопільського державного медичного університету та його невід’ємної частини - бібліотеки.
другий розділ присвячений інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки. Запропонована типологія інформаційно-бібліографічного забезпечення. Аналізується робота відділу бібліографії з надання традиційних і нових інформаційно-бібліографічних послуг.
у третьому розділі розглядається організація бібліотечного обслуговування у читальних залах і абонементах, вказується на особливості обслуговування окремих категорій читачів. Особлива увага надається організації роботи відділу навчальної літератури, як одному з найважливіших структурних, підрозділів бібліотек вищих навчальних закладів.
Серед завдань, що стоять перед бібліотеками вищих навчальних закладів, важливе місце займає культурно-просвітницька робота. Пропонується новий підхід до культурно-просвітницької роботи бібліотеки ТДМУ у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика.
Вступ
Бібліотеки медичних університетів є учбово-допоміжними, науковими, інформаційними, культурно-просвітницькими підрозділами університету, які забезпечують літературою і інформацією учбовий процес і наукову роботу, надають допомогу університету в підготовці висококваліфікованих спеціалістів [72].
Перед бібліотеками ВНЗ постає завдання радикальної перебудови роботи з урахуванням сучасних наукових і освітніх вимог та технічних можливостей з метою забезпечення відповідного рівня бібліотечного обслуговування вищого навчального закладу, що включає інформаційне забезпечення, вільний доступ до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів, сприяння навчальному і науковому процесам та вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку, відкритої до інтелектуального, духовного і творчого розвитку. Досягнення цієї мети потребує проведення наукових досліджень і теоретичного обґрунтування оптимальної моделі сучасної бібліотеки вищого навчального закладу.
У зв’язку з цим становить інтерес дослідження діяльності бібліотек окремих вищих навчальних закладів, кожна з яких по-своєму унікальна - з власною історією, фондом, традиціями, досвідом роботи. У даній дипломній роботі досліджується історія і сучасний стан розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я. Горбачевського.
Для працівників бібліотеки цього вузу ця тема постійно була актуальна, оскільки для складання перспективного плану бібліотеки потрібно бути обізнаним з етапами її розвитку.
При написанні роботи користувалася каталогами бібліотеки вузу, обласної медичної бібліотеки, обласної наукової бібліотеки та державним архівом Тернопільської області.
Стан наукової розробленості теми
Сьогодні одна з найстаріших на землі установ, незамінна супутниця усіх університетів - бібліотека, переживає період серйозних змін, про значення яких свідчать прийнятий у 1995 році (20.07.2000р. - нова редакція) Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу і ряд інших офіційних документів, спрямованих на підтримку і розвиток бібліотек - осередків інформації, яка у сучасному світі є одним з найзначущих державних ресурсів [1-6].
Основним завданням бібліотек вищих навчальних закладів є всебічна допомога у виконанні ними своєї державної і суспільної місії: підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які володіють тими знаннями і навичками, які вимагає у них час. Виходячи з цього, колектив кожної університетської бібліотеки повинен постійно направляти всі зусилля на пошуки вдосконалення форм і методів своєї роботи [22].
Запорукою успіху роботи бібліотеки і забезпечення її ефективного розвитку є розуміння колективом бібліотеки таких основних питань: якою є бібліотека сьогодні з усіма її сильними і слабкими сторонами, якою її хочуть бачити у майбутньому, які можливості існують для реалізації мети і що треба зробити для досягнення цієї мети [28].
У доступній фаховій літературі останніх років з’явився ряд робіт, у яких аналізується сучасний стан університетських бібліотек. У 2001 році вийшла перша в Україні монографія В.Г. Дригайла, О.В. Башун, В.М. Волинець “Основы управления библиотекой высшего учебного заведения”, у якій розкриті наукові основи, організація, структура, кадри, техніка і технологія управління бібліотекою вищого навчального закладу [22].
Еволюція структури, функції і концептуальні засади формування електронної бібліотеки університету розглядаються у роботах М. Слободяника [55].
Ряд авторів досліджують і пропонують нові підходи до формування бібліотечних фондів і забезпечення їх збереження. Пропонується Інтернет-технологія комплектування бібліотек, яка базується на використанні в телекомунікаційному режимі бібліографічних записів зведеного тематичного плану випуску літератури. Така технологія забезпечує бібліотекам отримання разом з книгами й відповідних бібліографічних записів, зменшення витрат на опрацювання документів, оперативне їх одержання і можливість планування розвитку фондів [18].
У ряді робіт розглядаються питання пошуку бібліотеками нетрадиційних шляхів і джерел розвитку. Важливим фактором, який сприяє розвитку бібліотек вищих навчальних закладів є їх співробітництво з міжнародними організаціями, у першу чергу з Міжнародним фондом “Відродження” (Україна) та Інститутом Відкритого Суспільства (Будапешт), які є частинами системи організацій фонду Джорджа Сороса [9,48].
Серед робіт, які мають загальнобібліотечне значення, найбільший інтерес представляють роботи, у яких розглядаються ключові напрямки розвитку бібліотек - створення електронних бібліотек і корпоративних бібліотечно-інформаційних систем, можливості використання Інтернету в бібліотеках. Інтернет відкриває нові можливості для розвитку усіх процесів бібліотечної технології: комплектування фондів, каталогізації, довідково-бібліографічного обслуговування, бібліографічного інформування [36,66,69].
Сьогодні бібліотеки працюють у напрямку автоматизації бібліотечних процесів. У ряді робіт дається докладна характеристика сучасних автоматизованих бібліотечних систем і обгрунтування їх вибору [29,45,69].
Основним чинником, який має вирішальний вплив на реалізацію стратегії розвитку бібліотеки, в тому числі і бібліотеки ВНЗ, є її персонал. Ряд робіт у фаховій літературі останніх років присвячений проблемам підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, новим підходам до розробки і впровадження системи безперервної бібліотечної освіти [52,58,68].
Об’єкт дослідження - бібліотека Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Предмет дослідження - історія діяльності бібліотеки ТДМУ та сучасного стану її розвитку.
Мета дослідження - вивчення і аналіз історії становлення і сучасної діяльності бібліотеки ТДМУ.
Джерела дослідження - регламентуюча і нормативна документація бібліотеки ТДМУ, плани-звіти роботи, практичний досвід, матеріали фахових видань, архівні матеріали.
Методи дослідження - порівняльний аналіз, узагальнення, аналіз документальних джерел, аналітико-синтетичний метод обробки матеріалів дослідження.
Завдання дослідження:
охарактеризувати історію Тернопільського державного медичного університету;
дослідити історію бібліотеки Тернопільського державного медичного університету
проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету;
проаналізувати бібліографічну роботу бібліотеки;
визначити комплекс завдань, направлених на забезпечення рівня бібліотечного обслуговування, який максимально відповідає стратегії розвитку університету.
Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки
1.1 Тернопільський державний медичний університет: історія і сучасність
Навчання студентів у Тернопільському медичному інституті розпочалося 1 вересня 1957 р. відповідно до постанови тодішнього уряду України від 12 квітня того ж року про становлення у Тернополі медичного вузу. Це був перший вищий навчальний заклад у місті, яке майже повністю було знищене Другою світовою війною і лише почало підніматися з руїн.
Уже через три дні після урядової постанови в Тернопіль прибув призначений директором (ректором) медичного інституту хірург П.О. Огій (пізніше - доктор медичних наук, професор).
Для розміщення інституту рішенням обласної ради було виділено два навчальні корпуси та два гуртожитки. Клінічною базою стала міська лікарня, яка одночасно виконувала функції обласної лікарні. Розпочалося будівництво морфологічного корпусу, обласної лікарні та ще одного гуртожитку.
В інституті було відкрито 19 кафедр, працювало 66 викладачів, серед них - 1 доктор наук і 17 кандидатів наук [76].
З першого року існування інституту пов’язали з ним своє життя на той час молоді викладачі-науковці, а нині - професори, заслужені діячі науки К.В. Кованов, Ю.Т. Коморовський, О.О. Маркова, А.І. Локай, І.О. Ситник та інші.
В інституті відразу було організовано три курси, де навчалося 624 студенти. На 1 курс прийняли 210 студентів. На 2 і 3 курси зарахували студентів (відповідно 120 і 224 чол), добровільно переведених з медичних інститутів України, Росії та інших республік тодішнього СРСР.
У 1959 р. відбувся перший науковий форум на базі молодого інституту - виїзна конференція Українського товариства патофізіологів. Значною подією стало проведення в жовтні 1960 р.7 пленуму Наукового товариства хірургів України. Успішно розгорталася робота студентських наукових гуртків.
Отже, інститут запрацював як педагогічний, науковий, лікувальний, культурно-освітній осередок області. Його кращі самодіяльні колективи успішно виступали на міському й обласному оглядах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях. [61]
Розгорнулася санітарно-просвітня робота професорсько-викладацького складу, яка поєднувалася з консультативною допомогою населенню безпосередньо на базах сільських дільничих лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів та районних лікарень.
1960-1961 навчальний рік увійшов в історію інституту як рік організаційного завершення його формування. Було введено в дію морфологічний корпус, закінчено будівництво основної клінічної бази інституту - обласної лікарні, введено в дію обласну поліклініку. В інституті вже навчалося 1360 студентів, функціонувало 30 кафедр, на яких працювало 148 викладачів, з них - 7 докторів і 66 кандидатів наук.
Перший випуск 203 лікарів із дипломом Тернопільського державного медичного інституту відбувся в червні 1961 р.
Чимало нового в діяльності колективу інституту з’явилося в 70-80-ті рр. Незважаючи на сувору регламентацію всього життя радянським режимом, тривав процес подальшого утвердження і росту авторитету навчального закладу, формувалося багато таких традицій, яких не можна втрачати й сьогодні. Насамперед це високий рівень навчального процесу в інституті, свідома дисципліна, справедлива вимогливість до знань студентів, натхненність наукових пошуків викладачів, що дозволило значно зміцнити науково-педагогічний потенціал вузу в 70-х рр. Цей спалах творчого ентузіазму молодих науковців і студентів реалізувався у результатах Всесоюзного конкурсу, де Тернопільський медичний інститут посів четверте місце серед медичних вузів.
Сказане матеріалізувалося в конкретних справах. Так, за перші 10 років існування інституту значно зросла його матеріальна та навчально-наукова база. Побудовано 2 гуртожитки, віварій з лабораторіями. На 32 кафедрах уже працювало 178 викладачів, з них - 13 докторів та 82 кандидати наук. Наукова зрілість вузу також характеризувалася проведенням на його базі різнопрофільних республіканських конференцій.
У 1969 р. відкрито підготовче відділення, функціонувало до 1992 р. У 1997 р. відділення відновило свою роботу.
Для оздоровлення студентів і викладачів у с. Більче-Золоте Борщівського району в 1972 р. побудовано спортивно-оздоровчий табір “Берізка". У 1971 р. завершено будівництво спортивного корпусу. У 1989 р. відкрито профілакторій.
У зв’язку з побудовою в 1979 р. потужної обласної психоневрологічної лікарні, для кафедр нервових хвороб та психіатрії були створені належні умови для проведення навчальної роботи.
Зважаючи на кадрові можливості, мережу і потужність клінічних баз, з 1979 р. в інституті, окрім діючого лікувального, відкривається другий факультет - післядипломної підготовки лікарів.
В інституті відкрито навчальні музеї: кафедри біології, кафедри анатомії людини. Останній вважається одним із кращих анатомічних музеїв в Україні. У 1982 р. відкрито загальноінститутський музей.
У квітні цього року інститут відзначив 25-річний ювілей. До 25-річчя ввійшли в експлуатацію нові гуртожитки на 1000 місць. Це дозволило повністю забезпечити студентів місцями для проживання та виділити окремі кімнати для сімейних студентів.
За 25 років значно зріс рівень професорсько-викладацького складу, вдосконалилися форми і методи навчально-методичної та наукової роботи. В інституті на цей час навчалося понад 2500 студентів, лікарів-курсантів та інтернів. На 36 кафедрах працювало 310 викладачів, серед них - 27 докторів та 207 кандидатів наук. Третину викладачів інституту складали його випускники.
Значною подією стало відкриття у 1989 р. Центральної науково-дослідної лабораторії.
В умовах комуністичного режиму частина викладачів та студентів інституту відзначалася нестандартністю мислення, сміливістю думки, вмінням збуджувати свідомість людей. Зокрема, покоління студентів 60-х рр. Добре пам’ятає викладача філософії В.С. Лісового, який працював у медінституті в 1962-1966 рр. Запам’яталися його лекції, а також нестандартні інститутські стінгазети, редактором яких він був. Пізніше В.С. Лісового заарештували за “антирадянську діяльність", 11 років провів у тюрмах і концтаборах. У 1998 р., через 32 роки, він приїхав до Тернополя, прочитав для студентів 2 курсу мед академії лекцію з філософії, зустрівся з ректором, викладачами і студентами. [61].
Слід зазначити, що такі випускники інституту, як Георгій Петрук-Попик, Степан Бабій, Ганна Костів-Гуска, які пройшли “пробу пера” на інститутській лаві, виросли до відомих поетів, стали членами Спілки письменників України.
Із здобуттям незалежності відкрилися нові можливості та імпульси для розвитку інституту: можливості входження його в рикові відносини, в європейський освітній простір.
Ось окремі віхи змін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1992 р. інституту присвоєно ім’я видатного, дійсного члена Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, Всеукраїнської академії наук, уродженця Тернопільщини Івана Горбачевського [61].
У 1994 р. інститут акредитований за 4 рівнем. Отримано ліцензію на прийом 400 студентів на медичний факультет.
У 1995 р. відкрито медсестринський факультет за спеціальностями “Сестринська справа” (підготовка медсестер і медсестер-бакалаврів) і “Лабораторна справа” (підготовка лаборантів-бакалаврів). Створено навчальний комплекс - медичний інститут-ліцей (нині Галицький коледж) м. Тернополя. Якщо 1 вересня 1995 р. факультет нараховував 82 студенти, то вже в 1997 р. - 450.
30 січня 1997 р. Постановою Кабінету Міністрів інститут отримав статус медичної академії.
У квітні 1997 р. Тернопільська державна академія імені І.Я. Горбачевського урочисто відзначила своє 40-річчя. Протягом 16 років колектив вузу очолював проф. І.Я. Сміян, якому було присвоєно звання заслуженого працівника Вищої школи України, його обрано членом-кореспондентом Академії медичних наук України. Заслуженим працівником Вищої школи став проф. М.П. Скакун. Почесного звання заслуженого діяча науки і техніки України удостоєні проф. Л.Я. Ковальчук, М. А Андрейчин, Я.І. Федонюк, М.І. Швед, О.О. Маркова. Звання заслужений винахідник України уже тривалий час носить проф. О.М. Єдинак. Апарати його конструкції нині широко використовуються для регенерації кісткової тканини під час різних методів остеосинтезу.
З 1997 р. при академії функціонує спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій із спеціальності “Хірургія" і кандидатських дисертацій із спеціальностей “Хірургія", “Нормальна анатомія” (медичні й біологічні науки) і “Патологічна фізіологія” (голова ради - проф.Л.Я. Ковальчук).
У 1998 р. навчальний процес забезпечували 334 викладачі. Серед них - 71 доктор (21,3%) і 224 кандидати наук (67,1%), що більше, ніж в інших медичних вузах України. За роки існування академії випущено понад 12000 лікарів, на факультеті післядипломної освіти пройшли підвищення кваліфікації близько 15000 спеціалістів [76].
З серпня 1997 р. академію очолив її випускник - заслужений діяч науки і техніки України, проф. Л.Я. Ковальчук. Кредо ректора: “Ми мусимо стати вищим навчальним закладом високого європейського рівня". [61]
Здійснюється комплексна перебудова всіх напрямів діяльності академії. Насамперед це навчальний процес. Він перебудовується з врахуванням світових вимог кваліфікаційних характеристик спеціалістів. Введено в дію нові навчальні плани і програми. Відкрито потужне видавництво “Укрмедкнига", комп’ютерний центр “Інтернет", студію запису компакт-дисків. Вперше в Україні у вузі створена кафедра медичної інформатики, навчання на якій триватиме шість років.
Академія отримала ліцензію на право довузівської і вузівської підготовки іноземних громадян. Зокрема, в 1998-1999 навчальному році вже навчалося 54 студенти і 8 клінічних ординаторів з 10 країн світу.
У науковій діяльності пріоритетним стає науковий напрям “Остеопороз", у розробці якого бере участь половина кафедр академії.
З метою вдосконалення і розширення обсягу лікувально-профілактичної роботи при академії створено консультативно-лікувальний центр.
Чимало нового з’явилося у виховній, національно-патріотичній роботі, духовному житті. Чітко відрегульовано систему наставників курсів і груп, створено студентське самоврядування. Працює духовний оркестр і хор, танцювальний ансамбль народних інструментів, спортивні секції. Відновлена команда КВК академії, працює студентський театр, створено студентський диспут-клуб. В академії є своя картинна галерея. Нова генерація поетів виростає і серед викладачів, і серед студентів. Побачили світ поетичні збірки викладачів Лесі Романчук, Валерія Дідуха, Романа Ладики.
Кардинальні зміни відбуваються щодо матеріально-технічної бази: реконструйовано і по-сучасному обладнано майже всі корпуси. А навчальна база академії велика: 8 корпусів і 16 лікувальних закладів. Зроблено ремонт в гуртожитках, створено мережу студентських кафе і їдалень. У 1998 р. заново відремонтовано, обладнано і реорганізовано у спортивно-оздоровчу базу для відпочинку студентів і викладачів колишній спортивно-оздоровчий табір “Берізка".
У січні 1999 р. в академії у рамках візиту на Тернопільщину побував Президент України Л.Д. Кучма. Гість поспілкувався зі студентами і співробітниками академії, ознайомився з кафедрами, аудиторіями, розробками науковців ТДМА, побував у видавництві “Укрмедкнига”. Президент був щиро вражений і захоплений досягненнями академії та результатами діяльності її колективу [60].
За розпорядженням № 831-р Кабінету Міністрів України Тернопільську державну медичну академію імені Івана Горбачевського 18 листопада 2004 року реорганізовано в університет. див. додаток №2
Колектив медакадемії до статусу університету пройшов нелегкий, але плідний шлях. Університет - це багатопрофільний навчальний заклад, на відміну від інституту чи академії.
Для того, щоб отримати статус університету, повинні були відкрити нові факультети. П’ять років тому вперше сіли за студентські лави фармацевти. Нині вони здобувають три спеціальності. Напередодні першого вересня 2004 року відкрили стоматологічний факультет. Саме з цією подією в академії з’явилися зримі обриси створення університету - закладу європейського типу [62].
1.2 Історія бібліотеки Тернопільського державного медичного університету
Історія цієї бібліотеки бере початок далекого 1957 року. Тоді біля витоків її заснування стояли такі одержимі люди, як Павло Сидорович Герасимчук, який був завідувачем бібліотеки, Сабіна Іванівна Венгер і Дарія Омелянівна Климчук [18].
Робота бібліотеки Тернопільського медичного інституту була спрямована в основному на забезпеченні учбового процесу в інституті.
На 1.06.1958 року книжковий фонд бібліотеки нараховував 26564 примірників. З них суспільно-політичної - 2950 прим., медичної і з суміжних наук - 22273 прим., художньої - 985 і іншої - 356 прим. [76].
Із загальної кількості літератури до кінця 1958 року оброблено і заінвертаризовано 22229 примірників, з написанням карточок для створення алфавітного і систематичного каталогів. За порівняно короткий час колектив бібліотеки із 4-ох працівників фізично був не в стані повністю обробити всю літературу, яка поступала і приступити до виконання інших важливих завдань бібліотечної роботи. Необхідно також врахувати, що на протязі півроку працювало фактично 3 працівників з обслуговуванням читачів в читальному залі в дві зміни в період підготовки і проведення екзаменаційної сесії.
Комплектування бібліотечного фонду відбувалося за рахунок надходження літератури із інших медичних інститутів України (6980 прим), деяких обласних медичних бібліотек, Харківської наукової медичної і Державної Центральної науково-медичної бібліотек (6940 прим).
Добре підібрана література одержана з бібліотек Київського, Дніпропетровського, Харківського, Одеського інститутів, обласних медичних бібліотек - Хмельницької, Станіславської, Запорізької та інших [76]. Але література, яка поступала з деяких інститутів (Чернівецького, Львівського, Вінницького) і обласних (Закарпатської, Кримської) бібліотек була застарілою, а в окремих випадках не придатною до використання.
Основну увагу при комплектуванні бібліотеки приділялось отриманню літератури за рахунок виділених для цієї цілі коштів через Тернопільський облкниготорг, бібколектор і магазини міст Києва, Львова, Станіслава, Чернівців та інших джерел.
У 1957 році бібліотека по підписці через "Союздрук" отримувала 11 назв газет і 96 назв вітчизняних журналів, а з 1958 р. зроблена підписка на 235 назв вітчизняних і зарубіжних періодичних видань, а також на серії лекцій Всесоюзного і Республіканського закладів по розповсюдженню політичних і наукових знань. Крім того, через Республіканську науково-медичну бібліотеку для бібліотеки інституту виділено 8 журналів, які видавалися в Англії і США.
На протязі 1958 року бібліотека обслуговувала 744 читачів. З них: наукових працівників - 61, студентів (1-3 курсів) - 636, інших читачів - 47. За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 6778 чит., читальний зал - 22198. Здійснено книговидачу - 51860 прим. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 2599 прим., медичної і з суміжних наук - 46855 прим., художньої - 756 і іншої - 1660 прим. [76].
Бібліотека інституту повністю ще не могла задовольнити запитів читачів на літературу по окремих питаннях, особливо учбову, а також мали місце відмови і на наукову вітчизняну літературу. В бібліотеці також був відсутній фонд іноземної літератури. .
Для задоволення запитів читачів на літературу, якої не було у фонді бібліотеки, входить в практику одержання книг по міжбібліотечному абонементі (МБА) із Республіканської публічної, Державної Центральної науково-медичної бібліотеки, Державної бібліотеки СРСР ім.В.І. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури та інших.
За період 1957-1958 рр. від читачів поступило і було відіслано 209 замовлень, по яких було одержано 106 книг. Добре задовольняла потреби бібліотеки Харківська Державна науково-медична бібліотека, Державна Центральна науково-медична бібліотека МОЗ УРСР і Державна бібліотека СРСР ім. В.І. Леніна.
З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі організовувалися вітрини нових видань, а також виконувалася усна інформація для викладачів про поступлення в бібліотеку літератури, яка їх цікавила.
В період обслуговування читачів працівниками абонементу систематично підбиралася і рекомендувалася література по спеціальних і суспільно-політичних предметах для підготовки викладачів, до лабораторних і семінарських занять, а також по запитах викладачів з конкретних тем.
До знаменних і пам’ятних дат, також в період екзаменаційних сесій бібліотека організовувала книжкові виставки на теми: “40 років Великої Жовтневої соціалістичної революції”, “40 років Комуністичної партії України", “На допомогу студентам в підготовці до екзаменів (по фізіології, анатомії, хірургії, терапії) ”, “Нові надходження медичної літератури (книги, журнали) ”.
В адміністративному корпусі було виділено приміщення, яке складалося із 2-ох кімнат загальної площі 100 кв. м., в одній з яких розміщувався абонемент з книгосховищем наукової, політичної і художньої літератури, при загальному обслуговуванні всіх читачів, і в другій - книгосховище учбової літератури і періодики. Читальний зал бібліотеки на 90 місць знаходився в учбовому корпусі інституту, з відведеним в ньому місця для видачі літератури і зберігання книжкового фонду [31].
На початку учбового року для керівництва роботою бібліотеки була створена бібліотечна Рада з 9 чол. За 1957-1958 рр. відбулося 4 засідання, на яких розглядалися плани роботи бібліотеки, обговорювалися заходи організаційної роботи і роботи в період екзаменаційних сесій.
Працівники бібліотеки Тернопільського медичного інституту систематично працювали над підвищенням свого професійного рівня шляхом відвідування теоретичних семінарів, а також проводили самостійну роботу над вивченням медичної термінології, приймали активну участь в суспільному житті інституту.
В 1958-1959 учбових роках колектив бібліотеки всю свою роботу направляв в бік якісного покращення обслуговування літературою і довідково-інформаційною роботою студентів і професорсько-викладацький склад усіма доступними формами бібліотечної роботи, сприяв забезпеченню учбового і наукового процесів в інституті.
Як і в попередні роки, особливу увагу в роботі бібліотеки приділялося комплектуванню книжкового фонду учбовою і науковою літературою, із врахуванням потреб і запитів читачів і наукової роботи кафедр.
На 1.06.1959 р. книжковий фонд бібліотеки нараховує 33251 прим., з них: суспільно-політичної - 4248, медичної і з суміжних наук - 25943, художньої - 1384 і іншої - 646 [76].
Із загальної кількості літератури за цей період було оброблено і заінвертаризовано 9178 прим. книг, з написанням 13000 каталожних карточок для алфавітного і систематичного каталогів.
Комплектування бібліотечних фондів відбувається за рахунок, виділених на придбання літератури, коштів. Бібліотека комплектується через Тернопільський облбібколектор і магазини облкниготоргу, книжкові магазини Київського книготоргу і по окремих замовленнях одержує літературу через магазини “книга-поштою" із інших міст. Частину книг одержано в обмін від медичних інститутів і науково-дослідних закладів. Також було одержано 350 прим. учбової літератури від Київського, Дніпропетровського і Чернівецького медінститутів. Однак бібліотека ще відчуває гостру потребу в необхідних виданнях учбової літератури, особливо тих, які не видавалися в останні роки (по фізиці, біохімії, гістології, організації охорони здоров’я, урології, латинській і французькій мовах та ін), а також в атласах по анатомії і багатьох видань наукової літератури.
З бюджетного року по підписці через “Союз-друк” бібліотека одержує 17 назв газет, 173 назви вітчизняних і 24 назви зарубіжних журналів. Крім цього, через Республіканську науково-медичну бібліотеку МОЗ УРСР на 1959 рік із лімітного фонду було виділено для бібліотеки інституту 5 журналів, які видавалися в США і Швейцарії. Також створювалися пересувні бібліотеки, які складалися в основному з підручників і учбових посібників.
Обслуговування читачів здійснюється через абонемент і читальний зал, загальних для професорсько-викладацького складу і студентів інституту, з організацією МБА. На протязі учбового року бібліотека обслуговувала студентів (1-4 курсів) - 889 чит., наукових працівників - 94 чит. і інших - 76 чит.
За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 8865 чит., читальний зал - 28884 [76].
Коли проходили екзаменаційні сесії, читальний зал працював в дві зміни з 10 год. ранку до 10 год. вечора.
Було здійснено книговидач, всього - 62869 прим. З них: абонемент - 14020, читальний зал - 48849. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 8165, медичної і з суміжних наук - 49790, художньої - 1534 і іншої - 3380. В тому числі журналів - 3475 і газет - 2661 прим. [18].
На даний період бібліотека інституту ще не має можливості в достатній мірі задовольнити запити читачів на необхідну учбову літературу. Мають місце відмови і на наукову вітчизняну літературу, особливо на монографії, збірники наукових робіт і наукові журнали за роки періоду Вітчизняної війни і довоєнні. В бібліотеці ще відсутній фонд іноземної літератури.
Для задоволення запитів читачів на літературу, яка відсутня в бібліотеці, використовується одержання книг і журналів по МБА з Республіканської і Харківської науково-медичних бібліотек МОЗ УРСР, Державної бібліотеки ім. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури і Державної публічної бібліотеки ім. С. - Щедріна.
За період 1958-1959 рр. було відіслано 541 замовлень, згідно яких було одержано 333 прим. книг і журналів [76].
З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі були організовані вітрини нових надходжень і усна інформація викладачів.
В період обслуговування читачів працівником абонемента систематично підбиралася і рекомендувалася література із спеціальних і суспільно-політичних питань для підготовки викладів, до практичних занять, по запиту викладачів, при підготовці лекцій та ін. На протязі учбового року було видано 232 бібліографічні довідки, в тому числі 19 письмових З 1959 р. розпочато створення бібліографічних картотек на теми - “Роботи наукових працівників інституту" і “Історія інституту", які систематично поповнювалися. Бібліотека, як і в попередні роки організовує тематичні книжкові виставки і стенди на теми: “До дня Конституції СРСР", “До виборів у Верховну Раду УРСР", “До 150-річчя з дня народження М.В. Гоголя” та ін.
У 1959 р. з метою покращення умов в розміщенні бібліотеки дирекцією інституту вирішено перемістити бібліотеку в морфологічний корпус інституту, який будувався. В цьому ж корпусі будуть поміщені студентський читальний зал на 65-70 місць і читальний зал на 20 місць для наукових працівників, з окремою кімнатою для підсобного книжкового фонду, при загальному обслуговуванні всіх категорій читачів.
Перехід бібліотеки у нове приміщення передбачається при введені в експлуатацію морфологічного корпусу до нового 1959-1960 учбового року.
За період 1958-1959 рр. відбулося 2 засідання бібліотечної Ради, на яких обговорювалися питання комплектування, про стан обслуговування читачів і план роботи бібліотеки.
Працівники бібліотеки і надалі систематично працюють над підвищенням своєї професійної кваліфікації. Приймають активну участь в суспільному житті інституту.
Враховуючи об’єм, зміст і вимоги вузівської бібліотеки, кількісний склад бібліотечних працівників (4 прац) вимагав хоча би деякого збільшення. На жаль, неодноразові прохання в цьому дирекції інституту перед Міністерством охорони здоров’я УРСР поки що були безрезультатні.
В 1960 р. на кафедрах інституту - кафедрі гігієни, організації охорони здоров’я, біології, гістології створюються бібліотеки-пересувки, в основному з підручників.
Значним кроком в роботі бібліотеки було створення у 1960 році довідково-бібліографічного апарату (ДБА) - алфавітного і систематичного каталогів на весь книжковий фонд і предметного на розписані праці, збірники і медичні журнали. Систематично продовжувалася робота над поновленням раніше