Відтворення настрою у пейзажі для оздоблення інтер'єру вітальні
ВИСНОВКИ
У процесі наукової роботи нами було досліджено розвиток пейзажного жанру на прикладі творів українських художників XIX – поч. XX ст., і виявлено, що український пейзажний живопис розвивався в контексті європейського мистецтва.
Відтак, майже до самого початку XIX ст. пейзаж в українському образотворчому мистецтві не виокремлювався у самостійний жанр, а слугував лише тлом для фігуративних композицій. На початку XIX ст. пейзажний жанр розвивався у контексті портретного живопису, у другій половині XIX ст. в живописі був поширений побутовий жанр. Виявлено, що з кінця XIX cт. в українському мистецтві значного поширення набув пленерний живопис, характерний і для більшості європейських шкіл. Пізніше у пейзажному мистецтві поширювалися нові зображальні мотиви, виникали новітні течії.
Нами було вивчено основні принципи художнього вирішення композиції та колориту в пейзажі на основі робіт українських художників XIX – поч. XX ст., і визначено, що композиція та колорит картини відіграють важливу роль у надходженні до нас інформації від художнього твору. Колір картини в інтер'єрі має важливе значення, він може сприйматися легким або важким, теплим або холодним, може викликати переживання чи створювати гармонію.
У роботі також було вивчено основні принципи зображуваного в картині, і зроблено висновок, що сюжет картини повинен перегукуватися з призначенням приміщення. Так, наприклад, вітальню краще прикрасити яскравими картинами в стилі імпресіонізм або красивими міськими пейзажами, написаними в світлих і теплих тонах.
У процесі роботи нами було досліджено можливості інтеграції картин пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище вітальні, і виявлено, що картина в інтер'єрі - це інструмент, за допомогою якого можна вплинути на сприйняття інтер'єру, наприклад, організувати рух по приміщенню, візуально розширити простір або зробити його вище. Картина є центральним елементом інтер'єру, підтримкою загальної ідеї. Розміщення картини в приміщенні продиктував нам сам інтер'єр, вона не суперечити йому, а підкреслює загальну стилістичну ідею. Розміри картини і те, на скільки пророблені її деталі, взаємодіють з розмірами приміщення, враховуючи відстань, з якої картина сприймається.
На основі вивченого матеріалу нами було створено власну картину-пейзаж для оздоблення інтер'єру вітальні. У роботі над композицією картини враховано встановлені закони композиції, основні принципи колірного вирішення та функціональне призначення приміщення, в якому буде розташована картина. Оскільки інтер’єр даної вітальні має лаконічний сучасний характер, це вимагало від художнього вирішення картини певної декоративності, спрощення композиції, що і було зроблено в даній роботі.
Функціональне призначення твору полягає в естетизації інтер'єру вітальні, підкресленні стилістичної ідеї кімнати.
Відтак, даний пейзаж створений на основі яскравих світлих кольорів і має візуально розширити простір приміщення.
Отже, створена картина виконує не лише естетичну функцію, але також є предметом, що здатен певним чином впливати на життя. Зображені на ній об'єкти - символічні, мають певне смислове та енергетичне наповнення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Аронов В.Р. Художник и предметное творчество: Проблема взаимодействия материальной и художественной культуры CCв. – М.: Советский художник, 1987. – 230с.
Асеева Н.Ю. Українське мистецтво і європейські художні центри. – К.: Наукова думка, 1989 – 385с.
Асеева Н.Ю. Українсько-французькі художні зв’язки 20 – 30-х р. CCст. – К.: Наукова думка, 1984. – 125с.
Багдасарян В.Э., Орлов И.Б., Телицын В.Л. Энциклопедия символы, знаки, эмблемы. – М.: Локид-Пресс, 2005. – 494с.
Барановський М.И. Ваше жилище. – К.: Будівельник, 1987. – 400с.
Битинський М. Українське малярство. – Торонто, 1970 – 24с.
Богемская К.Г. Пейзаж: страницы истории.– М.:Галактика, 1992 – 336с.
Борисовская Н.А. Энциклопедия живописи. – М.: АСТ, 1997. – 799с.
Вибер Ж. Живопись и ее средства. – М.: Б.и., 1991 – 68с.
Волков Н.Н. Композиция в живописи. – М.: Искусство, 1977 – 263с.
Волков Н.Н. Восприятие картины. – М.: Просвещение, 1976 – 32с.
Волков Н.Н. Мысли об искусстве. – М.: Современный художник, 1973 – С. 7 – 23
Говдя П. І. Українське мистецтво др.пол. XIX – поч. XX ст. – К.: Мистецтво, 1964. – 43с.
Даниленко В. Я. Майбутнє європейського дизайну: Чехія, Польща, Україна. – Х.: Колорит, 2007. – 197с.
Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини XIX – поч. XX ст. – К.: Либідь, 1990. – 310с.
Жердзинський В. Е. Живопись: техника и технология. – Х.: Колорит, 2006. – 327с.
Интерьер гостинной: 104 проекта и идеи. – М.: Триэн, 1998. – 128с.
Кох Р. Книга символов. Эмблемата. – М.: Золотой век, 1995. – 368с.
Лильо-Откович З. Український пейзажний живопис XIX – початку XX сторіччя. – К.: Балтія-Друк, 2007. – 120с.
Український живопис XIX – поч. XX ст. – Л.: Друковий двір, 1961. – 48с.
Фізер І. В. Колір в інтер'єрі житлових приміщень. Методичні вказівки до вивчення курсу "Кольорознавство" – Ч.: ЧНУ, 2005. – 40с.
Шаров І. С., Толстоухов А.О. Художники України. 100 видатних імен. – К.: АртЕк, 2007. - С. 444 – 472.
Шейнина Е.Я. Энциклопедия символов. – М.: Торсинг, 2003. – 577с.
www-dproekt
www.mirdomov
www.moda-doma
www.cityofdreams