Видатні українські гравери
Гравюри “Ифіки...” цікаві ще й тим, що в них Н. Зубрицький застосував змішану техніку виконання. Він поєднав роботу штихелем з офортом. Таке комбінування двох технік надало можливість граверові проробити найменші елементи гравюр. Однак Н. Зубрицький не зупинився на детальній проробці обсягів, а вільною, дещо грубуватою, часом переривчастою лінією побудував виразні композиції, від чого його мідерити стали схожими на ксилогравюри.
Високий професіоналізм та вміння Н. Зубрицького органічно поєднувати західні тенденції з національними особливостями справили значний вплив на подальший розвиток українського образотворчого мистецтва. Одна з іконографій автора зображена нижче на рис.6.1.

Рис. 6.1 Іконографія присвячена великомучениці Катерині.Автор Н.Зубрицький
Висновок
В період українського бароко, особливо за часів І. Мазепи, величезного розвитку набуло граверство. Крім ілюстрацій у книжках була поширеною гравюра на металі, а також друкована на окремих аркушах паперу й шовку. Сюжети були присвячені визначним діячам політичного і культурного життя, козацькій старшині. Жанри — академічні «тезиси», портрети, архітектурні мотиви, плани міст тощо, а в XX ст. українські майстри графіки та гравюри можуть похвалитися винятковими талантами; українське графічне та гравірувальне мистецтво імпонує Західній Європі та Америці, здобуваючи в цій галузі для українського мистецтва визнання й поважну славу.
Список використаної літератури
1. Крип’якевич І. Причинки до словника українських граверів Бібліол. вісті. 2006. - № 4. – C. 35-37.
2. Нарбут Г. Посмертна виставка творів. - К.: Либідь, 2006. – С. 205-209.
3. Попов П. Матеріяли до словника українських граверів. - К.: Либідь, 2006. – С. 45-46.
4. Січинський В. Історія українського граверства 16 — 18 століття. - Львів: Думка, 2007. – С. 125.