Xreferat.com » Рефераты по зарубежной литературе » Проблематика роману Джона Стейнбека "Грона гніву"

Проблематика роману Джона Стейнбека "Грона гніву"

табором і одна хвора дитина ставала предметом занепокоєння всіх, а якщо в одній палатці народжувала жінка, то двадцять чи тридцять сімей, з тривогою думаючих про завтрашній день, вранці перебирали речі, намагаючись знайти подарунок новонародженому» [12, 13].

11. Трьох поколінь фермерів Джоудів (засновників ферми, американських піонерів, що захопили землю в індіанців; їхніх дітей, зігнаних з насиджених місць неврожаєм, банками і трестами; їхніх онуків, що перетворилися в найманих робітників).

12. Втрата відчуття власного достоїнства. Стейнбек зазначає, що відчуття власного достоїнства – це не міра значимості чи важливості окремої особистості, це просто показник відповідальності людини перед суспільством. Більшість сезонників під тиском долі втрачали це відчуття відповідальності. «Цю втрату відчуття власного достоїнства ми розглядаємо, - писав Стейнбек, - як один із найбільш сумних результатів життєвого досвіду сезонників, бо ж саме із-за цього він втрачає відповідальність і перетворюється в озлобленого ізгоя, здатного повстати проти влади…» Я не впевнена, що погоджуюся з цим твердженням. Бо проти влади, проти існуючих в Америці порядків повстають насамперед ті, хто зберіг відчуття власного достоїнства, хто усвідомлює свою відповідальність перед мільйонами знедолених. На цьому шляху гине Кейсі, на цей же шлях стає Том [10, 14].

«Грона гніву» - проблеми соціології сільського господарства, практичного виробництва, як поводити себе в час надмірних навантажень, удар по індивідуалізму, есе в захист природі, жорсткий виступ проти основаної на простих емоціях релігії євангелістів, яка схоже процвітає в найбідніших сільськогосподарських районах цієї величезної країни.


2.4 Цілісні структури персонажів


Джон Стейнбек не прикрашає своїх героїв – показує такими, якими їх виліпило суспільство (в характері Тома Джоуда – частково риси жорстокості, нетерпимості, озлоблення). Недолік сімейства Джоудів – їх простота. Це люди, готові фізично працювати скільки завгодно і нездатні проявити практичність в фінансових справах. Вони – типове явище епохи, відображають тогочасне усвідомлення світу.

Ма, Том, Кейсі, Роза піднімаються до глибоких філософських гуманістичних прозрінь. «Якщо у тебе горе, твердо я знаю одне: іди до бідняків, вони допоможуть», - говорила Ма. Вона знає, що прості люди і їх традиції – безсмертні. Саме вони, а не закони власницького світу – першооснова життя. «Багачі поживуть, поживуть і вмирають, і діти в них нікудишні. А ми , Том, нам ні кінця ні краю не видно…» [4]. Це кульмінаційні сцени в плані соціально-філософського викриття буржуазного порядку в американській літературі критичного реалізму.

Місяць боротьби за життя не пройшов марно, починається осмислення сили єдності, сили колективу, необхідність прийти на поміч слабшому. І Роза Сарона, яка щойно втратила народжену дитину, материнським молоком рятує від голодної смерті незнайомця. Її вчинок ідеально передав прозріння Джоудів, логічно завершив їх соціальний протест.

Ма Джоуд – охоронниця патріархальних установ сім’ї, її опора, твердиня. «… Її високе і разом з тим скромне положення в сім’ї придавало їй достоїнство і чисту душевну красу. Її руки, сповнені ран, набули впевненості і твердості, а сама вона була безпристрасна і безпомилкова в своїх вердиктах, зовсім як богиня. Вона знала: варто їй похитнутися - і сім’я прийме це на себе як удар, варто їй піддатися відчаю - і сім’я рухне, сім’я втратить волю до життя» [4]. Проста і мудра жінка з народу, Ма стійко переносить усі біди, які падають на плечі сім’ї, приймає близько до серця негаразди інших, але завжди стримує себе, не дає розростися спалахуючим в душі злобі та гніву. Більше всього вона турбується про єдність сім’ї, розуміючи, що саме сім’я – частина того великого, що об’єднано називається народом.

Колишній служитель релігії Кейсі роздумує: «Люди проголодалися, дорвуться до м’яса, а ситості не відчувають. А коли вже нарешті виголодаються так, що сил вже не буде терпіти, тоді попросять мене помолитися… Я раніше думав, що молитва допомагає. Прочитав молитву – вона полетить і все з собою забере. А зараз так не буває. Люди хочуть жити по-людськи, хочуть виховувати дітей» [4]. Але власний досвід, все побачене ним, переконує, що бажаного не так і просто досягти. І Кейсі вирішує допомогти людям вирватися на свободу зі злиднів, стати страйкуючим.

Вимушений покинути сім’ю, Том іде, і автор не каже, що з ним сталося далі. Але нам і без цього зрозуміло, що з цього часу Том – з тими, хто бореться за кращу долю для простих людей, серед тих, в душі яких налилися грона гніву: « В душах людей наливаються і зріють грона гніву – тяжкі грона, і дозрівати їм тепер уже не довго».

Таким чином, можна прослідкувати образ безпосередньої, «природної» людини, близької до землі, до першооснов буття, невибагливого побуту. Визначальна риса героїв – почуття власної гідності, достоїнство, честь, справедливість, величина духу, непокірна воля, щирість помислів, віра в свою правоту.


2.5 Позасюжетні елементи, композиція, жанрова характеристика


В Стейнбека ми спостерігаємо справді вдалі та колоритні пейзажі, антуражі. Проте завжди в цьому романі вони виглядають як соціальні контрасти. Ненависні автору стандарти – завжди норми буржуазного світу. Так природа Каліфорнії – «фруктові дерева, наче сповнені благоговіння білі і рожеві хвилі на морській мілині», «наливчата солодка вишня», «дорогоцінний виноград» - контрастують з картиною спотворення тієї ж природи в умовах економічної кризи: «…урожай сохне, валяючись на землі, хмари мух летять на бенкет, в чанах з’являється пліснява та окисень», «апельсинові гори заливають шлангом з керасином», «над квітучою Каліфорнією встає запах тління». Чи полярність у відтворенні антуражів табору Гуверніль («…на території не було ніякого порядку… замість даху у ньому сплетіння з необроблених вербових прутиків, зверху кучею навалена трава …керосиновий бідон замість пічки, …ящики, заміняючи стільці, столи…») та державного табору Уідпеч ( «…там убиральні та душові, білизну можна прати в цебрах, води скільки завгодно – хорошої, питної, гарячої; вечорами музика, щосуботи – танці…для дітей є площадка…в убиральнях бумага…полісменів немає…») [4, 18, 25].

Відповідну наративну атмосферу допомагає відчути пейзаж засухи («Коричнева смужка на краях кукурудзяних листків ширшала, підбираючись до центральної жилки. Бур’ян зморщився, і стеблини його звисали до низу, торкаючись коріння... » [4] ), початку сезону дощів; антураж федерального шосе 66, вагонів, залізних будиночків при зборі персиків.

Характеризуючи жанрові особливості твору, стає зрозуміло, що це роман (великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, в якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин) [24]. Проте «Грона гніву» не є типовим романом, повністю підпадаючим під літературознавчі визначення.

Твір є частково автобіографічним. В ньому органічно поєдналися публіцистичний та художній пласти – становлять собою риси народного епосу 20 століття. Це вдала суміш соціально-історичного есе, документальних свідчень та закінчених новел. Це істинна епопея національно-соціальної трагедії США в 30–і роки, вирок американській буржуазній дійсності [20, 2].

В романі 30 глав. 14 присвячено безпосередньо Джоудам, а решта невеликих глав є якби авторськими відступами. Разом з тим обидва види глав доповнюють одна одну, логічно поєднані відносно фабули, створюють єдине нероздільне ціле.

«Загальні» глави становлять лише одну шосту роману, але їхнє призначення не визначається об’ємом. Завдяки їм з’єнуються в єдине ціле дві основні теми роману – сумнозвісні пригоди сімейства Джоудів та перетворення американського сільського господарства в велике капіталістичне.

Є тут і алегорія, і елементи символізму, і реалістичні картини життя. В художньому плані ці глави написані в тому ж ключі, що і оповідальні. Правда Джоуди не беруть участі у подіях, але ми мимоволі і тут відчуваємо їх присутність [1, 32-34].

Вдалі та колоритні пейзажі, антуражі, публіцистичний та художній пласти, строге чергування сюжетних глав з загальними дозволило письменнику намалювати вражаючу картину американського життя, органічно поєднати долю Джоудів з долею всієї країни, поставити події Джоудів в контекст загальнонаціонального досвіду.


Висновки


В ході дослідження були виконані поставлені завдання, а саме:

я ознайомилася з подіями 20-40-их рр. 20ст (Велика депресія 1929 – 1935), засуха (1937), банкрутства, розорення, міграція, боротьба з класовою нерівністю;

філософськими концепціями натуралізму (Т.Драйзер), трансценденталізму (Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, У. Уітмен), ідеями Томаса Джеферсона, традиціями психологізму Ф. Достоєвського;

виробила навички аналізу, узагальнення та систематизування епічного твору; критичного користування літературою, зіставлення висловлювань різних вчених.

Характеристика культурно-історичної епохи, філософських концепцій, стилю, проблеми автора, теорії жанру дала змогу розглянути «Грона гніву» як факт історії американського народу 30–их років 20 ст.; дослідити виникнення «Грона гніву», формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей; вивчення обставин життя Джона Стейнбека допомогло глибше дослідити процес зародження й визрівання творчих задумів, увагу письменника до соціально-історичних тем, ідей.

Аналізуючи сюжет, фабулу, манеру розповіді, хронотоп, епічну широту твору, проблематику, цілісні структури персонажів, поза сюжетні елементи , композицію «Грона гніву», мені вдалося прослідкувати хроніку переселення сімейства Джоудів з штату Оклахома в штат Каліфорнія, еволюцію героїв, які втілюють типові явища епохи; крізь призму роману осягнути відображені соціальні умови, які загрожували тисячам простих американців.

«Грона гніву» - цілісний, органічний, реалістичний твір, в якому думки автора і власне сам рух характерів героїв книги взаємно доповнюють один одного, створюють природну, синтетичну єдність. І з особливою силою ця внутрішня нероздільність об’єктивного та суб’єктивного початків проявляється при розробці однієї з найважливіших проблем твору - теми благородства та величі людини, її нездоланного прагнення до кращого життя, теми гуманізму. Письменник знаходить в примітивному на перший погляд стилі життя сімейства Джоудів цілий світ краси та поезії, він прославляє їхній життєвий інстинкт, який перемагає жах відчаю та страх смерті; він виділяє в них найголовніше – пристрасть до творчості, до праці. «Кінцева, чітка функція людини, пише Стейнбек, - працювати, творити, і не лише собі одному на користь…то і є людина».

роман філософський стейнбек


Список використаної літератури


1.Батурин С. С., Джон Стейнбек и традиция американской литературы, М., 1984.

2.Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины / Под. ред. Л. В. Чернец.– М., 2000.

3.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник.– К., 2001.

4.Стейнбек Джон. Собрание сочинений в шести томах // Издательство правда, М., 1989

5.Эмерсон Р.У. Природа; Американский ученый; О литературной морали; Искусство.

6.Засурский Я.Н. Американская литература XX века. М., 1984.

7.Коммейджер Г. Американское сознание. Интерпретация американской мысли и характера с 1880-х годов. // США: ЭПИ. – 1993. - № 9-11.

8.Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1992.

9.Лан В.И. США: от первой до второй мировой войны. – М., 1976.

10.Ландор М. Стейнбек і його критика. М., 1986

11.Леонова Наталья Евгеньевна. Семантика художественного пространства в произведениях Джона Стейнбека : Дис. ... канд. филол. наук : 10.01.03 : Москва, 2004 181 c. РГБ ОД, 61:05-10/731.

12.Мендельсон М. О., Современный американский роман, М., 1964.

13.Мендельсон M. О Джоне Стейнбеке и двух его повестях М., 1983.

14.Мулярчик А.С. Творчество Джона Стейнбека. М., 1963.

15.Ничко О. Джон Стейнбек: теорія і практика експериментального роману

16.Основные течения американской мысли, т. 2. М., 1962.

17.Сич О. І., Сполучені Штати Америки в міжвоєнний період (1919 – 1939 рр.): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2003.

18.Федоров А. А., Джон Стейнбек, М., 1965, Высшая школа.

19.Fontenrose J., J. Steinbeck…, N.Y., 1964.

20.Steinbeck’s Literary Dimension: A Guide to Comparative Studies, Metuchen (N.J.), 1973.

21.Carpenter F. The thinking Joad

22.Richards Е. The Challenge of John Steinbeck II North American Review (Summer, 1937).

23.dlib.eastview/browse/doc/12190875

24.ukrlib/encycl/slovnyk/printout.php?number=35 25.litra/composition/get/coid/00058001184864061209/

26. goodreads/book/show/3647136.John_Steinbeck_Stories_

27. infoliolib/philol/bahtin/epos.html


Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: