Проблема Чорнобиля в творчості поетів-шістдесятників
Діти плачуть, і плачуть дерева. У мами не очі, а дві сльози. (І.Драч).
А далі на підсилення зазначеної вище думки йде знову ціла низка і однорідних іменників, і однорідних дієслів. Мета їх використання та ж сама, що і в попередньому випадку. А щоб ще яскравіше всю цю картину уявити, Іван Драч вливає в контекст такі слова: “Вирви над Прип’яттю паморозь сиву бузку посивілого” (не білого, не світлого, а посивілого, як людина, що перенесла велике горе). Такий прийом у літературі, коли сутність, особливості одного явища розкриваються через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища, називається метафорою. При цьому прямі ознаки предмета поєднуються з переносними. І як висновок роздумів: Я заздрю всім, у кого є слова, Немає в мене слів. Розстріляні слова. Мовчання тяжко душу залива. Ословленість - дурна і випадкова. Я заздрю всім, у кого фарби є - Жагучі коні з дикого мольберта. До мене жодна фарба не встає, Сховавши в сіре суть свою роздерту. Я заздрю всім, до кого лине звук, - лічильник Гейгера пищить так потойбічно. На кожній арфі чистить дзьоба крук.
І “Never mоге”кує мені стоїчно. Повторення однакових слів на початку рядка строфи, на початку строф називається анафорою.
Кінець частини - знову алітерація (нагромадження приголосних звуків). Яку основну думку несе цей основний прийом? Використовуючи вдруге алітерацію, автор підсилює звучання горя, лиха, що випало на матір-Україну:
Я випалив до чорноти жури
Свою прокляту, одчайдушну душу.
І жестами німий заговорив…
Хай жестами. Але сказати мушу.
Далі розглянемо частину, що має назву “Cолдатська мадонна”:
Мертва зона…
Більше року метляєшся
На балконах пропаща білизна,
Більше року сотається
Любов молода ненависна…
Як бачимо, знову використовується уже відомий художній прийом - анафора.
Будь ласка, діти, прочитайте уривок з поеми, де виведено образ босих ніг. Чому так сильно звучить він у творі? (Бо босими ногами була протоптана рідна земля, яка надає енергії, несе життя в цю мертву зону). Згадайте Г. Сковороду. Він сходив босими ногами всю Україну. Вона надавала йому сил, наснаги. Для старої людини кинути землю - значить зрадити її. Все живе тягнеться до рідної домівки. (Звучить пісня “ На Чорнобиль журавлі летіли“). І тому (читаємо далі за текстом):
Баба ледве встига
Чорнобилем бігти за тою здоровою,
Тяжкою, як туча, старою коровою.
Подивіться на назву твору. І на змальований образ простої жінки, життя якої пройшло на землі, де сталася трагедія. Який можна зробити висновок?
Чорнобильська мадонна - це конкретна особа - образ жінки - матері, що зросла на рідній землі; і мати - Україна, уражена вибухом Чорнобильської АЕС. І. Драч говорить, що трагедія Чорнобилем бігла, а значить, перетворила рідну землю на Чорнобильську мадонну, образ якої від конкретної особи переростає до узагальнюючого образу України.
Хто така мадонна?
Це Богородиця. Мати Ісуса. Коли була збудована Чорнобильська атомна електростанція, то її леліяли, як мадонну, бо вона була наймогутніша, найпотужніша в світі. І раптом мирний атом вибухнув. Чому так сталося? Та тому, що було допущено при її зведенні ряд помилок, допущена безвідповідальність. І за це - розплата матері-України, всього народу.
Подивіться на текст-опору “Дерево життя”. Розкрийте його філософський зміст.
З давніх-давен людям відомо “дерево життя”. Це гілочка, на якій ростуть три листочки.
Перший листочок - символ минулого часу.
Другий - сучасного.
Третій - майбутнього.
І як продовження цих слів народної мудрості звучить другий текст-опора:
Все навколишнє - це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.
Він і підбиває підсумок усього сказаного. І, нарешті, розглянемо останню частину твору - епілог.
Прокоментуйте, будь ласка, слова:
Несе сива чорнобильська мати Цю планету…Це хворе дитя!
(Звучить повільна музика, і на її фоні читається “Молитва-сповідь “)
ПІ. Закріплення матеріалу:
Отже, який жанр твору?
Поема - це великий поетичний оповідний твір, в переносному значенні це що-небудь прекрасне, величне, піднесене, що глибоко впливає на почуття, уяву (за “тлумачним словником української мови” під редакцією І. Білодіда). А може, саме переносне значення жанру дало підставу критикам доповнити жанр твору, назвавши поемою-трагедією, або скорботною піснею.
Трагедія (за “тлумачним словником української мови”) - у переносному значенні це велике горе, нещастя, загальнонародне чи особисте, спричинене гострим непримиренним конфліктом.
Скорботна пісня - це пісня, пройнята скорботою, смутком, тугою. Яка тема твору? Це показ страшної трагедії людства - Чорнобильської трагедії. Яка ідея твору? Це засудження винуватців, з халатності яких “ мирний атом ” вибухнув, розносячи смертоносну радіоактивну хмару.
“Чорнобильська мадонна” увійшла до книги “Храм сонця”. Храм («За тлумачним словником»)- це область, сфера якихось духовних цінностей.
Сонце - в розумінні І.Драча - це мірило любові, надії, ніжності, правди, всього чистого. Це скоріше не астрономічна одиниця, а мірило морально-етичної оцінки. Отже, чому автор вносить твір у збірку “Храм сонця”? Він хоче цим показати Чорнобильську трагедію не як констатацію фактів, а як нагадування того, що було і щоб ніколи не повторилося подібне горе. Тому життєве кредо І. Драча:
Жити. Творити. Світ берегти.
Світити людині на цілі світи.
Холонуть зірки. Але чуйно і зірко,
Лиш ти не холонь-бо
Людинонько-зірко!
Підхоплюють цей заклик І. Драча наші земляки - поет С. Жуковський і композитор Д. Патрича піснею “Калинова вода”:
В гаю розрив-трава пахтіла молода,
А за кущами, наче в насолоду,
Дзвеніла нам вода, калинова вода,
І дарувала рівну прохолоду.
Приспів:
Калинова вода край нашого села
Цілюща і смачна в усі години.
Калинова вода біжить із джерела
Співучого, як серце України.
Нас вечір обіймав, та ще палка любов,
І дзвін отой вплітався в нашу мову.
Час, який з тих днів засмучених прийшов,
А ми все чуєм мову ту чудову!
Приспів:
Кохання, ніби цвіт, в душі не опада,
1 ми частіше подумки вертаєм
Туди, де так дзвенить калинова вода,
Найкраща пісня батьківського краю.
Приспів:
IV. Висновок уроку.
1) Продовження традиції Т.Шевченка та народних дум при зображенні матері-страдниці;
2) Сповненість поеми пекучим болем, гіркими роздумами, турботою про майбутнє людства, збереження природи;
3) Нагнітання жахливого, поєднання його з глибоким ліризмом;
4) Ненависть до винуватців аварії, гнівний осуд їхніх непродуманих дій, неуцтва, кар’єризму;
5) Поліфонізм поетичних регістрів - від високого до побутового, від лірики до інвективи - гострого, викривального виступу проти когось або чогось, гостре звинувачення.
V. Активізація домашньої навчальної роботи: написати твір (за вибором) на тему:
1) Художнє осмислення поеми І.Драча “Чорнобильська мадонна”.
“В лісах чорнобильських луна людей шукає” (Д. Кушняк).
Висновки
Чорнобильська катастрофа стала найочевиднішим і найболючішим симптомом неблагополуччя в суспільстві: наростання передкризових явищ. Вона ж разом з іншими тривожними чинниками поставила наше суспільство перед необхідністю знати правду про самого себе і будувати всі ланки життя на засадах людської моральності. Отож і причетність літератури до цієї теми слід, мабуть, оцінювати з такого погляду: якою мірою мова про Чорнобиль допомагає їй, літературі, опановувати мову правди і людської моралі, утверджуватися в них.
Знаємо випадки, коли література першою сигналізувала про якісь тривожні явища або коли вона тривалий час несла на своїх плечах головний тягар інформування суспільства про якісь проблеми та осмислення їх (наприклад, виродження села без чорнозему, екологічна тривога тощо). Особливо це характерним буває для періодів відсутності гласності, коли жива думка може пробитися хіба що в літературі. Чорнобильські події — зовсім інше явище, вони опинилися в центрі уваги всього світу. І ситуація літератури на той час змінилася. Нині репортери і публіцисти, як і має бути, випереджають художників у висвітленні, сказати б, фабули актуальної дійсності. Це зобов'язує других до такої глибини і ґрунтовності, яка б на порядок перевищувала журналістську, до проникнення в лише їм доступні аспекти дійсності. Хоч сьогодні, коли говоримо про Чорнобиль, мусимо враховувати: літературна думка тут ще якийсь час неминуче примикатиме до думки публіцистичної, наукової, юридично-слідчої, державно-політичної, складаючи разом загальний широкий фронт пізнання й осмислення того, що сталося.
Це пізнання й осмислення здійснюється, як можна помітити, на таких головних рівнях: перший — відтворення самого перебігу подій; другий — з'ясування причин катастрофи (технологічних, виробничо-адміністративних, психологічних тощо); третій — дослідження суспільних і моральних коренів, людської картини події; четвертий — усвідомлення її загальнолюдського аспекту (урок для людства, перспективи світової цивілізації, питання війни і миру, кодекс поведінки в атомну добу, локальні і глобальні наслідки ядерних катастроф, а в найзагальнішому — бути чи не бути людству?). Всі ці чотири рівні знань про Чорнобиль, правди про Чорнобиль цікавлять мільйони людей і потрібні їм, а отже й літературі, хоч найбільше вона має сказати про «людський фактор» на кожному з них: у психологічному, суспільно-етичному, філософському й історіософському значеннях.
Підбиваючи підсумок усьому сказаному, можна ствердити, що у своїй сукупності всі твори становлять хай і неповну, але доволі широку картину подій, дають спектр громадянських і моральних емоцій та оцінок, інтелектуальних інтерпретацій. Розробка чорнобильської теми стає одним із важливих плацдармів боротьбі за повноту правди в нашій літературі, за її громадянську пристрасність, соціальну аналітичність, інтелектуальну чесність. В цьому початку продовження гуманістичної літературної традиції.
Певна річ, це лише початок. Немає сумніву, що з'являтимуться нові й нові твори про Чорнобиль у всіх літературних жанрах. Вони поглиблять сукупну художню картину народного випробування. Важливо, щоб вони вели до мужнього і чесного розуміння нашої трудної, апокаліптичної доби. Сприяли б тому оновленню, оздоровленню суспільної свідомості й практики, за яких повторення таких трагедій стало б неможливим. Переконливо навертали нас до «нового мислення» і до старих, вічних принципів людської моральності.
Список використаної літератури
Білоцерківець Н. Травень // Україна. - ч. 27. - липень 1987. - С.13
Бойко Л. Документально-художня епіка Чорнобиля: погляд на два твори // Радянське літературознавство.-1988. - №3. – С.3-15
Горлач Л. Зона // Літературна газета. - 22 січня 1988
Дзюба И. Право на слово: первые произведения о чернобыльской трагедии //Литературное обозрение. – 1988. - № 5. – С. 4
Дзюба І. Музи не мовчать //Вітчизна. - Ч. 6. – 1988. - С. 157
Дзюба І. Чарівник слова. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття у 4т. — Кн.З. — К.: Рось, 1994. —687с.
Дзюба І. Чужої вини не буває : Про твір, якого чекали // Літ. Україна. - 1987. — 17 верес.
Дончик В. Шістдесятництво як явище, його витоки й наслідки//Слово і час. — №8. - 1997. — С44—47
Драч І. Чорнобильська Мадонна // Вітчизна. – 1988. - № 1. – С. 43
Залеська-Онишкевич Л. Відбитка Чорнобиля в літературі // Сучасність. – 1984. - №4. - С. 33
Заярна І. Трагедійна сила документа («Чорнобиль» Ю .Щербака, «Чорнобильський зошит» Г .Медведєва, «Чорнобиль очима киян» С. Скляра) //СІЧ . -1990. - №4 – С. 45-49
Йовенко С. Вибух //Вітчизна. - ч. 5. – 1987. - С. 2-21
Клочек Г. Поетика Б .Олійника: Літ. крити. нарис. – К.: Рад. письменник., 1989
Кордун В. Зона // Україна. - ч. 39. - вересень 1988. - С. 5
Косарська Г. Творчість Ліни Костенко з погляду естетика експресивності. – К., 1994
Костенко Ліна. Зона відчуження // Літературна Україна. - 25 квітня 1996
Мануйкін О. Жанрова та ритмо-мелодійна своєрідність лірики І.Ф. Драча // Вісник Черкас. університету. Серія філол. науки. Вип. 28, 2001. – С. 20
Тарнавська М., "Перше травня" // 4 травня 1986
Мироненко І. Мамини стежки // Дніпро. - ч. 12. – 1988. - С. 2-3
Михайленко А. Запах полину // Дніпро. - ч. 11,12. – 1988. - С. 23
Моренець В. Поетична епіка Чорнобиля // Радянське літературознавство. – 1987. - № 12. – С. 12
Моринець В. Борис Олійник: Літературний портрет. – К., 1987
Олійник Б. Пришестя // Літ. Україна. – 1988. – №42; Дніпро. -1989. – №1
Олійник Б. Чорнобиль. Третій ядерний удар // Дніпро. -2002. - №25-6. - С.133-136
Олейник Б. Испытание Чернобылем // Лит. Газета. – 1986. – 24 сен.
Олійник Б. Сім: Поема // Літературна Україна. – 1987. – 17 вересні. –
С. 4
Онишкевич Л. Чорнобиль у літературі // Слово і час. – 2002. - №4. - С. 88
Панченко В. «Народу гілочка тернова…» Диптих про поезію Ліни Костенко. – К.: Веселка, 2005
Пахльовська О. Українське шістдесятництво: філософія бунту // Сучасність. — 2000. - №4. — С.65—84
Поетика поезії І. Драча // Вісник запорізького національного університету. - №2. – 2005. - С. 171
Розумний Я. Плід каяття // Літературна Україна. – 1991. – 25 квітня
Савка М. Ліна Костенко // Усе для школи. Українська література. 11 клас. - Випуск 6. - 2001
Сапеляк С. Герніка Чорнобиля // Сучасність. - 1998. - Липень-серпень. - С.115-117
Скирда Л. Чорнобиль: епічне мислення // Дніпро. – 1988. - №7. - С.134-141
Стельмах Б. Історія // Жовтень. - №6. – 1988. - С. 9
Стеценко О. Біблійні мотиви, образи і сюжети у творчості Л. Костенко // Біблія і культура: Зб. наук. ст. - Вип. 2. - 2000. – С. 73
Теорія літератури: Підручник. – Київ: Либідь, 2001
Тарнавська М., "Перше травня" // 4 травня 1986
Тихолоз Б. Поети-шістдесятники // Усе для школи. Українська література. 11 клас. - Випуск 5. - 2001
Ткаченко А. Тишина каштанов //Новый мир. - ч. 11. – 1988. - С.190-196
Ткаченко А. Художній світ І. Драча. – К.: Вид-во «Знання», 1992
Українська література. 5—12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / За заг. редакцією Р. Мовчан. — К.: Ірпінь, 2009
Хом‘як Т. Поетика поезії І. Драча // Вісник Запорізького національного університету. - №2. - 2005. – С. 171
Черін Г. Дві поеми про Чорнобиль / Калейдоскоп: Статті і рецензії. – К.: Ред. журн. «Всесвіт», 1995. - С. 180
Черін Г. Калейдоскоп: Статті і рецензії. – К.: Ред. журн. «Всесвіт», 1995. – С. 163
Щербак Ю. Чернобыль // Юность.— 1987. — № 7. — С. 48
Щербак Ю. Чорнобиль // Вітчизна. - 1988. - №4. – С. 19
Юрченко В. "Чорнобиль" // Свобода. - 24 квітня 1987
Яворівський В. Марія з полином при кінці століття // Вітчизна, Ч. 7. - 1987. - С. 16-139
Яворовский В. «Чернобыль: трагедия, подвиг, предупреждение». - М. 1988
Размещено на