Етап першого відродження української нації
Саме романтикам вдалося утвердити в літературі чудову мелодійну, пісенну українську мову і довести її здатність передавати найтонші почуття і найскладніші думки.
Зростання національної свідомості відбувалося і на західноукраїнських землях.
У 30-х роках XIX ст. «народними будителями» виступили тут молоді ідеалістично настроєні і захоплені ідеями Гердера львівські семінаристи, їх лідер Маркіян Шашкевич (1811-1843) та його товариші Яків Головацький (1814—1888) та Іван Вагилевич (1811- 1866) утворили знамениту «Руську трійцю», яка своєю плідною діяльністю пробуджувала національну свідомість українців Австро-Угорської імперії. Метою цієї організації було піднести український діалект до рівня літературної мови, що, на думку її членів, відкривало би селянству доступ до знань, полегшувало б їх долю.
Під впливом революції 1848 р. у Львові галицькою інтелігенцією було засновано Головну Руську Раду — першу українську політичні організацію, що виборювала крайову автономію для українців у Гасбурзькій монархії. В 1848 р. було проведено з'їзд інтелігенції «Сбор руських учених», у Львівському університеті відкрито кафедру украінської мови і літератури, засновано літературно-наукове товариство «Галицько-Руська Матиця»18.
Отже, перші дослідження української історії, фольклору, мови і літератури були першим пробудженням сучасної української свідомості і забезпечили їй міцні підвалини, бо не може бути щось більш нагальним для нації, яка народжується, ніж потреба знайти свої історичні витопі і культурне підґрунтя. Саме цим і займалися українці, шукаючи таким чином основу своєї самобутності.
Висновки
У процесі виконання курсової роботи мною були зроблені наступні основні висновки що до теми пізнання.
Кожний народ має риси, притаманні лише йому. Науковцями це визначається як характер нації, народу. Національний характер позначається цілісністю. Особливості відродження та становлення національного ідеї можна простежити за даними наукових розробок та видань, які досліджують історико-культурні стадії розвитку українського народу у порівнянні з іншими національними особистостями. Не треба доказувати, що вищий рівень формування національного характеру, свідомості нації — це вироблення ідеї, що визначає прагнення до високої мети, якій присвячується все життя. Висока ідея національної ідентифікації як усвідомлення ролі та значення свого народу в міжнаціональній спільноті за кінцеву мету ставить національне державотворення. У своєї історії український народ прошов дуже багато іспитів, які були підготовкою до відродження національного самопізнання.
Впливи Реформації у Україні стає найбільш відчутними в 50-х роках XVI ст. На межі XVI—XVII ст. під впливом західноєвропейських гуманістичних та реформаційних ідей в українській освіті відбулися істотні зміни. Було створено нові навчальні заклади, які ґрунтувалися на національних освітніх традиціях, поєднанні вітчизняного і кращого європейського досвіду. Це були історичні передумови відродження національного самопізнання.
Період національного відродження з характерними для нього особливостями широко освідчено у роботах істориків та літературних діячів XVI—XVIII століть. Треба тут назвати такі імена, як Феодосій Афонович, П. Симоновський, Андріян Чепа, Григорій Полетика, Яків Маркович, Дмитро Бантиш-Каменський, Г.Калиновський, М. Максимович, М. Костомаров, М. Драгоманов, М. Закревський, Д. Дорошенко, Г. Квітка, Г. Данилевський, В. Антонович, Д. Багалій, І. Линниченко, П. Голубовський, Н. Молчановський, В. Данилевич, М. Грушевський, Н. Полонська-Василенко, О. Грушевський та інші. Їх роботи внесли самий великий вклад в процеси національної ідентифікації українського народу.
Список використаних джерел
Бокань В. А., Польовий Л.П., Історія культури України. — К., 1998;
Бистрицкий Е.К., Феномен личности: мировоззрение: культура, бытие. - К., 1991;
Вернадський В.І., Українське питання і російська громадськість // Дружба народів. — 1990. — № 3;
Голубенко П., Україна і Росія у світлі культурних взаємин. — К., 1993;
Гончаренко М., Духовна культура. — К., 1986;
Гончаренко Н.В., Діалектика прогресу культури — К., 1987;
Грушевський М.С., Духовна Україна. — К., 1994;
Грушевський М., Культурно-національний рух на Україні в XVI—XVII віці. — К., 1912;
Дзюба І., "Бо то не просто мова, звуки". — К., 1989;
Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. — Львів, 1993;
Ісаєвич Я.Д., Братства та їх роль у розвитку української культури XVI—XVIII ст. — К., 1996;
12.Культурне відродження в Україні: історія і сучасність. — Тернопіль, 1993;
Маланюк С., Нариси з історії нашої культури. — К., 1993;
Мистецтво, фольклор та етнографія слов'янського народу. — К., 1993;
Нічик В.М., Литвинов ВД., Стратій Я.М., Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI — поч. XVII ст.). — К., 1990;
Українська культура: Лекції / За редакцією Дмитра Антоновича. — К., 1993;
Попович М.В., Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 57—207;
Семнишин Я., Тисяча років української культури. — Львів, 1993.;
Художественная культура в докапиталистических формах / Под ред. М.С. Кагана.-Л., 1984.
1 Семнишин Я., Тисяча років української культури. — Львів, 1993
2 Попович М.В., Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 57—207
3 Бокань В. А., Польовий Л. П., Історія культури України. — К., 1998
4 Культурне відродження в Україні: історія і сучасність. — Тернопіль, 1993
5 Культурне відродження в Україні: історія і сучасність. — Тернопіль, 1993
6 Бокань В. А., Польовий Л. П., Історія культури України. — К., 1998
7 Гончаренко Н. В., Діалектика прогресу культури — К., 1987
8 Грушевський М. С., Духовна Україна. — К., 1994
9 Маланюк С., Нариси з історії нашої культури. — К., 1993
10 Грушевський М., Культурно-національний рух на Україні в XVI—XVII віці. — К., 1912
11 Нічик В.М., Литвинов ВД., Стратій Я.М., Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI — поч. XVII ст.). — К., 1990
12 Попович М.В., Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 57—207
13 Художественная культура в докапиталистических формах / Под ред. М.С. Кагана.-Л., 1984.
14 Грушевський М., Культурно-національний рух на Україні в XVI—XVII віці. — К., 1912
15 Нічик В.М., Литвинов В.Д.., Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI — поч. XVII)
16 Художественная культура в докапиталистических формах / Под ред. М.С. Кагана.-Л., 1984
17 Художественная культура в докапиталистических формах / Под ред. М.С. Кагана.-Л., 1984
18 Культурне відродження в Україні: історія і сучасність. — Тернопіль, 1993