Трансформація біблійних образів у містерії Івана Огієнка Каїн і Авель
Подальша доля Каїна автором у поемі не розкривається. Як бачимо, Іван Огієнко дещо по новому висвітлює біблійну оповідь про перших земних людей, незважаючи на те, що до нього до цього епізоду зверталося багато визнаних майстрів пера світової літератури.
Твір І.Огієнка написаний за канонами релігійної драми, зразки якої мають місце і в творчості інших українських авторів ХХ ст., зокрема, В.Лужницького, В.Лімниченка та ін.
Містерія І.Огієнка “Каїн і Авель”, незважаючи на деякі її концептуальні суперечності і декларативність у зображенні персонажів, повинна посісти належне їй місце в історії української літератури ХХ ст.
список літератури
Митрополит Іларіон. Твори. – Т.1.: Філософські містерії. – Вінніпег, 1957. – 336 с.
Богданов А.Н. На рубеже эпоса и драмы: Учебное пособие спецкурс. – Челябинск: ЧГПИ, 1984. – 72 с.
Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 249 с.
Дем’янівська Л.С. Українська драматична поема (проблематика, жанр, специфіка). – К.: Вища школа, 1984. – 160 с.
Демьяновская Л.С. Украинская драматическая поэма (становление и развитие жанра в дооктябрьский период). – К.: КГУ им. Т.Г.Шевченко, 1985. –
Зелінська Н. Культура наукового тексту: сучасне осмислення концепції І.Огієнка // Іван Огієнко (незабутні імена української науки): Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 110-річчю від дня народження професора Івана Огієнка. – Ч.1. – Львів, 1992. – С. 81-88.
Захлюпана Н. Іван Огієнко. Життя і діяльність // Іван Огієнко (незабутні імена української науки): Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 110-річчю від дня народження професора Івана Огієнка. – Ч.1. – Львів, 1992. – С. 81-88.
Канигін Ю.М. Шлях аріїв: Україна в духовній історії людства: Роман-есе. – 2-е вид. – К.: Україна, 1996. –256 с.
Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.
Мельничук Б.І. Драматична поема як жанр [Літературно-критичний нарис]. – К.: Дніпро, 1981. – 143 с.
Нямцу А.Є., Антофійчук В.І. Проблеми традиції та новаторства у світовій літературі: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1998. – 208 с.
Огієнко І.І. Історія української літературної мови / Упорядник і автор історично-біографічного нарису та приміток М.С.Тимошик. – К.: Либідь, 1995. – 296 с.
Салига Т.Ю. У спектрі поетичних жанрів. – К.: Знання, 1988. – 46 с.
Скирда Л.М. Сучасна українська поема. – К.: Либідь, 1990. – 165 с.
Міністерство освіти та науки України
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
Кафедра української літератури
Півторак Володимир
студент ІІ курсу (23 гр.)
Трансформація біблійних образів у містерії Івана Огієнка
“Каїн і Авель”
(Курсова робота)
Науковий керівник:
канд.філ.наук Василик Л.Є.
Чернівці
2001
ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………3
Основна частина ……….…………………………………...…..6
Висновки ……………………………………………………………19
Список використаної літератури ………………………….21
Володимир Півторак
Науковий керівник – доц. Антофійчук В.І.
Трансформація біблійних образів
у містерії Івана Огієнка “Каїн і Авель”
В останнє десятиліття значно активізувалися зусилля українських вчених, спрямовані на дослідження багатогранної наукової і художньої спадщини Івана Огієнка (Митрополита Іларіона). Щоправда, його літературна творчість вивчена ще недостатньо. Про це, зокрема, свідчить містерія “Каїн і Авель”, один з його найпомітніших творів.
Художнє переосмислення образів Каїна і Авеля розпочалося в українській літературі з поеми І.Франка “Смерть Каїна” (1889), в якій заголовний персонаж внаслідок тривалих роздумів над суттю свого вчинку морально перероджується, стає людинолюбцем. Серед творів української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст., в яких безпосередньо використовуються мотиви і образи першоджерела, - поема Н.Кибальчич “Каїн” (1904) та поезія в прозі С.Яричевського з такою ж назвою (1897). Водночас зв’язок творів української літератури цього періоду з біблійною оповіддю простежуються і на рівні аналогії та алюзії, що виявляється в подібності елементів сюжету, характерів, образності, композиційних засобів тощо. Такими є, наприклад, повісті “Марко Проклятий” (1870) О.Стороженка та “Земля” (1901) О.Кобилянської.
В українській літературі ХХ ст. є ряд творів, в яких на основі біблійної оповіді про Каїна і Авеля змальовується одвічна боротьба добра і зла. Серед них – “Авлева жертва” (1926) Ю.Шкрумеляка, “Мов Каїн, в зеленій діброві…” (1932) В.Тарноградського, “Каїн” (1948) В.Сосюри, “Каїнові” (1963) Б.Рубчака, “Каїн” (1990) І.Жука, “Балада про Каїна та Авеля” В.Вовк та ін., в яких загальновідомі персонажі інтерпретуються здебільшого в морально-етичному аспекті. В українській поезії ХХ ст. образ Каїна іноді використовується на рівні символу. Автори таких творів не розгортають оповідь першоджерела у певні сюжетні колізії. Вжитий у певному контексті, такий образ часто служить засобом характеристики трагічної української дійсності ХХ ст., позначеної новою Каїновою печаттю – червоним прапором з його кривавим серпом і молотом (“Відлуння молитви” П.Осадчука). Драматична історія українського народу асоціюється із стосунками біблійних братів (“Україніка” Є.Гуцала).
За формально-змістовими ознаками містерія І.Огієнка “Каїн і Авель” (1957) є продовженням і дописуванням канонічного тексту. Твір моделює ситуацію, в якій опинилися Адам, Єва та їх діти після вигнання з раю. Ставлення персонажів до свого становища не однозначне. Так, Адам виявляє повне смирення і каяття, сумує за втраченим раєм. Єва розуміє свою провину, тому закликає Адама не згадувати про те, що втрачене для людини назавжди. Авель під впливом розповідей батька за допомогою молитви і повної відданості Богові прагне повернути рай.
Найбільше уваги автор приділяє розкриттю суперечливого і складного внутрішнього світу Каїна. Старший син Адама і Єви невдоволений з того, що йому доводиться спокутувати гріх батьків тяжкою працею в полі. Він то виявляє своєрідний бунт проти несправедливої, на його думку, Божої кари, звинувачує Бога в жорстокості (пор. “Каїн” Байрона), то шкодує, що втратив віру. У змалюванні братовбивства І.Огієнко дотримується канонічної версії.
Твір І.Огієнка написаний за канонами релігійної драми, зразки якої мають місце і в творчості інших українських авторів ХХ ст., зокрема, В.Лужницького, В.Лімниченка та ін.
Містерія І.Огієнка “Каїн і Авель”, незважаючи на деякі її концептуальні суперечності і декларативність у зображенні персонажів, повинна посісти належне їй місце в історії української літератури ХХ ст.
Список літератури
Митрополит Іларіон. Каїн і Авель // Митрополит Іларіон. Твори. – Т.1.: Філософські містерії. – Вінніпег, 1957. – С. 201-262.
Нямцу А.Е. Поэтика традиционных сюжетов. – Черновцы: Рута, 1999. – 176с.
Скоць А.І. Вічні образи в поемах Івана Франка (на матеріалі філософських поем “Смерть Каїна” і “Мойсей”) // Іван Франко і світова культура, матеріали міжнародного симпозіуму Юнеско: У 3 кн. – Кн.2. – К.: Наук. думка, 1990. – С.304-306.