Xreferat.com » Рефераты по литературе и русскому языку » Тарас Григорович Шевченко (1814-1861)

Тарас Григорович Шевченко (1814-1861)

копія збереглася в Києві, друга-в Ермітажі в Ленінграді. Десь на початку 1844 р. Виконано портрет дітей Василя Репніна ( брата Варвари)варвари та Василя. Зберігся портрет у В. Репніної.

Наприкінці листопада 1844 р. Шевченко виконав автопортрет і подарував його В. Репніної. У загаданому листі Варвара Миколаївна писала: “Шевченко відав мені зошит, увесь списаній його рукою, і сказав, що до цього рукопису належить ще портрет автора, який він і вручить мені завтра”. На звороті була спроба малюнка “Сліпий” (“Невільник”). Пізніше була написана поема “Сліпий” (1845). Стр 84

Як ос туплять тебе, доле, Діточки-Дівчата Й защебечуть по-своєму Доброму звичаю, Може й мене ненароком Діточки згадають...

Олівцем намальовано портрет Віктора Закревського. Далі працював Шевченко над малюнками до “Живописної України”: “Дари в Чигирині 1649 року” і “Судна рада”.

На особливу увагу заслуговує малюнок “Вдова хата на Україні” (1843). Тут зображено надзвичайно убоге житло, власне, тільки половину хати, друга половина, або недобудована, або згоріла. Внутрішні двері, осуілкі сіней немає, ведуть одразу на по двір’я. Хата майже без покрівлі. Стр 85

роз'їхатись Є відомості також про портрет. Волховського й карикатурні портрети членів» товариства мочемордія”. Усі вони до нас не дійшли.

З Моїсівкі Шевченко ще раз їздив до Селюцьких, а 15 січня був у с. Линовищах у Якова де Дольмена.

Бував поет у с. Турівці, в маєтку Миколи Маркевича. 22 січня 1844 року. Маркевичу надіслано колективного листа, написано рукою В. Закревського, але підписаного Шевченком. У цьому жартливому листі пародії на гетьманські універсали Маркевичу передавався наказ прибути у с. Вейсбахівку-один із маєтків Закревських. М. Маркевич на звороті цього ж листа відповів поетові жартівливим віршем.

Наприкінці тижня Шевченко був у Києві на контрактовому ярмарку на Подолі. Ярмарок цей славився на усю Україну, на нього з’їжджалися сила-селена людей.вдіому, що під час ярмарку ту зустрічались декабристи а пізніше польські революціонери. У дні ярмарку відбувались цікаві театральні вистави, ставились по п’єсі Шекспіра Гоголя Котляревського Квітку-Основ’яненка та ін. На засланні Шевченко згадав Контрактовий ярмарок “Близнеці”.стр 92

Десь на початку лютого 144 р. Поет виїхав із Києва до Москви. Закінчилось його дев*ятимісячне перебування на Україні. В цей період завершується формування революційно-демократичних поглядів Шевченка. Ще в Петербурзі поет уявляв собі життя народу : “Там окрім плачу, нічого не почую”. І в Петербурзі Шевченко відчував панську природу українських поміщиків типу Г. Тарновського. Але тільки в Україні він до кінця розпізнав, що таке кріпосники: Лукашевичі, Трепови, Скоропадські, Галагани та ін. Він побачився зі своїми рідними братами й сестрами-крипаками, у багатьох маєтках спостерігав жахливе життя кріпаків.

Побувавши в багатьох сторічних митцях, пов’язаних з визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького, зокрема, в місцевості, де була розположена запорізька січ, Шевченко ще гостріше став відчувати не лише соціальне, але й національне гноблення українського народу, здійснюване царськими сатрапами, а також українськими кріпосниками.

Революційно-демократичний світогляд поета зумовив відповідні зміни в його творчості. Віднині він свідомо ставить поетичне слово безпосередньо на службу визвольний на творчості поета“Три літа»- від назви альбому, куди куди він згодом переписував свої вірші 1843-1845 рр. Новий етап почався й в образотворчому мистецтві Шевченка-це широке звернення до натури: пейзажі портрети жанрові сцени. Художник-демократ зробив ще один великий крок до реалізму. На Україні почав здійснюватись задум “Живописної України”-була готова основна частина малюнків до майбутніх офортів до майбутнього випуску альбому.

Враження від дев'ятирічного перебування еа Україні. Особливу його увагу привернув сипом Боденським на історичні теми. Цілком імовірно, що в цьому місті поет був ще в дитинстві. У поемі “Гайдамаки”, написаний у Петербурзі, є розділ “Свято в Чигирині”. Початок розділу свідчить про те, що місто йому було знайоме.стр 93

Восени 1843 р., відчуваючи рідні місця, Шевченко побував у Чигирині і в Суборові. Згодом він малював пером і тушшю, а відтак виготував офорт “Дари в Чигирині 1649 року” з таким текстом: “із Царяграда, із Варшави й Москви прибували посли з великими дарами єднати Богдана і народ український, уже вільний і сильний. Султан окрім великого скарбу, прислав Богданові червоний оксамитовий жупан на горностаєвим хуторі на кшталт княжої Парфії, булаву й шаблю. Одначе рада (опріч славного рицаря Богуна) присудила єднати царя московського.

У Москві Шевченко, очевидно, розповів про свої враження друзям, зокрема, колишньому кріпакові М Щепкіну. Стр 94

Отож Шевченко змушений був сам розбиратись не тільки в сучасному становищі українського народу, але й у його минулому. З багатьох висловлюваннях Шевченка відомо, що він позитивно оцінював історичний акт роз’єднання України з Росією.

До оцінки історичних подій Шевченко підходив не з точки зору тодішньою офіційної історіографії, а з погляду народу. Важко поневоленому народові. Тому серце поета плаче, вимагає правди на землі. Проте Шевченко не впадає в відчай, серце поета болить од того, що “заснула країна”, і йому хочеться збудити народ, закликати його до нової боротьби за волю, за землю, за правду “на сім світі”. Стр 95

Боденського в травні того ж року. В ньому він писав, що “Гамалія” не направлений. Обмінялись вони думками з приводу альбому “Живописна Україна”, до якого автор спочатку мав намір подати пояснення істориків.

західнослов'янські й. Шафариком. Шевченко познайомився з правцями видатного чацького і словацького вченого: “Слав’янскі сторонності” та “Слав*янський народ опис”, ЩО БУЛИ ПЕРЕКЛАДЕНІ Боденським Українською мовою. Консультантом Шафарика в питаннях української мови й літератури під час праці над “Слав”ямським народ описом” був Боденським. Перебуваючи тривалий час за кордоном, Боденським не відразу довідався про вихід “Кобзаря” і “Гайдамаків”, а коли познайомився, то написав про це Шафарикові.

Шевченко який уже в ранях творах закликав до єдності слав’ян, не міг не зацікавитись глибше життям та історією цих братів народів. Розмови з Боденським якоюсь мірою спричинились до задумів поеми “Єретик” або “Іван Гус” та посвяти її “Шафарикові”.

Через Боденського поет познайомився з деякими професорами московського університету, з людьми, що належали до гуртка Бєлінського, Герцена та Грабовського. Так відомо про його знайомство з проф. П’ю редьковим. У пізніших записах у “Журналі” Шевченко згадує як давніх знайомих ще деяких людей, близьких до цього прогресивного кола: Олену Сенкевич, дружину О. Сенкевича (дівоче приз віще Басисько, походила зі зніжена), брата М. Сенкевича, сестру в других Грабовського, О. Міницьку,знайому родині Грановських, та ін. Згадуючи після заслання про обід у сина Щепкіна Миколи, поет перелічує:”Тут я зустрів Бабства, Чигирина, Кучера і багато ін. Стр 96 я зустрівся і познайомився з ними, як з давно знайомими рідними людьми” запис у журналі зроблено у такій форм, яка дає змогу приспускати, що з деякими людьми цього кола Шевченко був знайомий раніше, бо запам*ятати всіх, кого він зустрів уперше було б досить важко.

Таким чином, і це нетривале перебування в Москві (ми не знаємо коли поет виїхав до Петербурга) ідейно збагатило Шевченка. Він зблизився з багатьма прогресивними людьми Росії.

Десь на при кінці лютого Шевченко виїхав із Москви й прибув до Петербурга. Оселився він на Василевському острові разом із художником О. Козловим. Поет прожив у столиці більше року. Весь цей час він напружено працював і навіть улітку не виїхав на Україну.

Основною метою повернення Шевченка до Петербурга було закінчення навчання в академії мистецтв. Нажаль, ми маємо дуже мало відомостей про твори Шевченка цього періоду. Знаємо тільки три дати складання ним іспитів: 29 квітня, 31 травня, 29 жовтня. З академічних робіт художника збереглася лише одна-малюнок олівцем і вугіллям “Натурник” із цифрою оцінки “33”. Оцінка не з перших.

Не одержуючи стипендії, Шевченко змушений був викопувати різні замовлення. Так, він ілюстрував книжку М. Полевого “Руские полководцы...” вийшла вона з друку 1845 р., але гравюри з малюнками Шевченка й інших художників виготовлялись в Лондоні. Потрібен був час, щоб їх переслати й одержати назад. Малюнки виготовлені ще в першій половині 1844 р.

Шереметьєва У передмов зазначило:”Портрети мальовані відомим художником. Стр 97

Поступово Шевченко почав розбиратись в людях, їх соціальній природі. Мине ще рік, і він напише

Кругом мене де не гляну, Не люди, а змії...

Прозріванню поета сприяла сама дійсність, значною мірою передова література, зокрема російська. Важливим із цього прикладу є вірш-посвта “Гоголю”, написаний 30 грудня. Шевченко не був особисто знайомий з Гоголем, і дуже шкодував, що таке знайомство не відбулось. Читав він усі твори великого краянина, не раз бачив на сцені ревізора. Нагадаймо, що ще 1842 р. Він намалював картину “Зустріч Тараса Бульби із синами”. Пригадаймо що в Яготині поет сперечається з Варварою Репніною, що до оцінки “Мертвих душ”. Можливо, що під час гастролей Щеплена він ще раз побачив» ревізора” й незабаром до цього написав посвяту її авторові. Слід нагадати боротьбу навколо творчості Гоголя, зокрема, навколо мертвих душ. Уся передова література вустами Бєлінського оцінила реалістичний твір. Реакція ж зняла галас. Вона бачила у творах Гоголя лише смердючі картини, бруд на бруді вимагала автора у кайданах відправити в Сибір. Певною мірою вплив цього голосу підпала Репніна. Але Шевченко дуже рідко помилявся у своїх літературних оцінках. У даному разі він розумів усе реалізуючі значення критичне реалізму Гоголя. Тому й звертається до нього з найтеплішими словами:",великий мій друже”, “брате”.

Поет, невдоволений байдужістю, пасивністю всіх тих, хто мав боротись за соціальне й національне визволення українського народу.

Невдоволений поет і тим, що тепер нема патріотичних подвигів, подібних до легендарних учинків Тараса Бульби й Івана Гонти. У гостро- сатиричних образах Шевченко висміював слова з облудних царських маніфестів, реакційної преси:”Лепта удовиці”, “престолові отечеству”. Стр 116

Знаменно, що своїми революційними думками Шевченко ділиться саме з Гоголем, людиною особисто далекою від революції, але своєю реалістичною творчістю близько поетові до духу. Визначає він одну з най характерніших рис автора “Мертвих душ”-єдність сатири й елегії: сміх крізь сльози. Цією рисою Гоголя також була співзвучна Шевченкові.

У цей же час поет перекладав свою п’єсу “Назар Стодоля” на українську мову, 26 листопада 1844 р. Шевченко з написав:”Отамане, якби ти знав, що тут робиться. Тут робиться таке, що цю йому казати. Козацтво ожило!!!!!!!!!

У березні 1845 р. Шевченко завершує навчання в Академії мистецтв. 22 березня він подає до ради академії прохання про надання йому звання. Того ж дня рада ухвалює його прохання надати йому звання “некласного художника” (тобто звичайного художника). Шевченко звернувся з проханням до правління академії дати йому “білет” по подорожі до України. 25 березня йому видали подорожній квиток “у малоросійські губернії для художніх занять”.

Ще 23 березня поет писав Кухарчукові, що виїжджає на Україну в с. Мар’янське на Полтавщині в маєток О. Лук’Яновича.

У кінці березня Шевченко виїхав із Петербурга до Москви. Тут він зустрівся зі своїми друзями Щепкіним і Боденським. Осатаній познайомив поета з роботою свого учня С Плаунова “Ян Гус и его последователи” що незабаром Після цього він повертається до основної теми – прометеїзму і вже без жодної іронії проголушав славу рицарям – борцям за волю – висловлював упевненість в остаточній перемозі : “Боретесь – поборете...” вийшла окремим виданням. Стр 117

Шевченко породіював цареславні гімни. Після цього він повертається до основної теми – прометеїзму і вже без жодної іроніі проголошував славу рицарям – борцям за волю – висловлював впевненість в остаточній перемозі : “Боретесь – поборете...” стр 142

Література українська переслідувалась російським урядом, відкреслив ці рядки повністю.

Поезія “Кавказ” поширювалась у списках. Один з автографів Шевченка передав за кордон через кириломифодіївся М.Савича

А Міцкевича.

18 листопада 1845 р. Загальні здори Академії мистецтв у Петербурзі надали Шевченкові знання некласного художника з історично та портретного живопису

Наприкінці листопада поет побував у Києві, показав археографічній комісії свої записи малюнки історичних пам’яток і 27-28 листопада був зарахований стр 143

Після одужання на початку 1846 р. Шевченко подорожував по Лівобережжю як співробітник Археографічної комісії. Так, відомо про перебування поета в селах Мойсівці, Іскрівцях та місті Прилуках.

У Прилуках сталася пригода, що знову ж таки свідчила про інтернаціалізм Шевченка. Поки перепрягли коней, неподалік сталася пожежа – горіла єврейська халупа. Поет кинувся виносити бідняцьке майно.

У спогадах сучасників ми знаходимо різні згадки про своєрідну вдачу Шевченка. Одного разу, повертаючись із гостини в завірюху, поет і його супутниці потрапили у складне становище – коні збилися з дороги, а хуртовина посилювалася. Жінки перелякались. Шевченко всіх піддобрював спочатку піснею, а потім складеними їм віршами на тему метелиця.

Про безкорисливість поета свідчить те що він давав гроші навіть тім, хто цього не заслуговував. О. чужинський зберіг нам такі слова Шевченка:» я і сам знаю та нехай лучає тричі обдурять мене, а все таки у четверте подам тому, хто справді, не бачив , може, шматка хліба”.

На короткий час поет лишився в Ніжині, а звідти прибув до Чернігова, де змальовував і описував історичні пам’ятки. Побував він також у селах:Седнів, Лемеші, Маківці, Мостите. Стр 152

Десь наприкінці березня або на початку квітня Шевченко прибув до Києва й спинився тут на довший час. Жив він спочатку на інститутській вулиці, а потім на Хрещатику проти бессарабського майданну.

У Києві поет познайомився і зблизився з Миколою Костомаровим, ад’юнкт – професором історії Київського університету – одним з організаторів таємного товариства, але в той час ліберали й демократи шли разом, і ті й другі виступали проти самодержавства й кріпосництва. Учений знав не тільки друковані, але й революційні твори поета, зокрема, захоплювався поемою “Сон”.

Шевченко познайомився також з іншими членами таємного товариства: Миколою Гулаком, Іваном Посадом, Панасом Марковичем, Дмитром Пальчиковим, зустрівся ще раз із Василем Білозерськом, який у листі до М. Гулака вперше назвав Шевченка геніальною людиною.

Саме в цей час Кирило-Мефодіївське товариство оформляється як таємна антикрипосницька організація. Після арешту Шевченко на допитах з конспіративних міркувань заперечував своєю участь в товаристві, але зі спогадів Костомарова відомо, що поет знав про ідеї організації і співчував ім. Більш того деякі приперчені вирази на адресу Катерини ІІ в програмному документі товариства “Книги бітів українського народу” свідчать про можливу участь і Шевченка в його складані. Поділяв деякі ідеї товариства на той час і ІІ Куліш

Проте одностайності в поглядах усіх членів товариства не було, зокрема між ліберальною й демократичною його частинами. В тих же споминах Костомаров ідеться про те, що до ідей організації Шевченко поставився “із великим завзяттям і крайньою нетерпимістю” (Читай : революційністю), що стало приводом багатьох суперечок між Шевченком і Костомаровим. Стр 153

У травні 1846 р. Шевченко разом з О. Чубинським і художником Михайлом Сажовим, його другом по академії мистецтв, оселився на козиному болоті ( нині тут на колі. Хрещатицькому завулку Літературно-Меморіальний будинок –музей Т. Г. Шевченка)

Як співробітник Археографічної комісії художник продовжував змальовувати історичні пам’ятки. Разом з тим як поет він був в центрі уваги студентської молоді. Із свідчень Ю. Андалузького, О. Навроцького, О. Тулуба та інших видно, що Шевченко не раз читав свої революційні поезії із збірки “Три літа”, давав переписувати молоді.

У червні-липні поет разом з проф. М. Іванишиним та художником О. Сенчилом-Стефановським взяв участь в археологічній експедиції яка розкапала могилу Переп’ятиху в районі Фастова. Шевченко розпитував селян, які працювали на розкопках , він малював їх записував від них народні пісні.

Як видно він на короткий час повертався до Києва, бо тут 25 липня 1846 р. Написав баладу “лілея” під свіжим враженням від перебуванням на селах. У баладі виставлені народнопоетичні уявлення про перетворення дівчину у квітку, висловлено протест проти зневажання проти жінки кріпосника: лілея-покритка “злого пана кляла проклинала”. Селяни спалюють поміщицький будинок . В києві 9 березня написано також баладу “Русалка”, в якій жертви розбещених панів виступають м’ясниками.

21 вересня Шевченко одержав од Археографічної комісії нове велике доручення збирати перекази фольклор та зробити опис історичних пам’яток у Київський , Подільській і Волинський губерніях. В останніх числах вересня поет виїхав з Києва, в 3 жовтня вже записав українські народні пісні . З Кам’янцеві до Почаєва на Волині, де намалював чотири акварелі стр 154 з видами Почаївської лаври й записав кілька українських пісень. На одній акварелі видно Галицьке сило Підкамінь, що в ті часи було вже по той бік кордону. Пізніше записано спогади одного галіцького селянина, про те, що Шевченко просив провести його на годинку в це сило. Поет цікавився настроями галицького селянства, походженнями назви села, жартуючи, дав свій варіант легенди:”.. то чирянка було, нашого брата мав тім каменем придушити – придушив. От і Підкамінь” пізніше в одній з повістей він висловив думку про єдність українського народу обаполи Збруча.

Після почаєва Шевченко відвідав: Кременець, острог, Дубно й Корець. Скрізь він оглядів і описував історичні пам’ятки й замислювався над історичною долею українського народу : “На поля Поділля й Волині часто любуєтесь мальовничими краєвидами стародавніх масивних замків та палат, колись-то пишних, як-то в Острозі або в Корці... Що ж нам кажуть , про що свідчать ці похмурі свідки минувшини? Про деспотизм і рабство! Про хлопів і магнатів! На Волині або на поділі рідко, де побачиш могилу. А понад берегами Дніпра, на Полтавщині та Київщині, не пройдете верстви полем щоб вас не побачили його краси-високій могили або десятки могил. І не побачити не одної руїни на київської губернії .. Що ж говорять допитливому потокові ці три могили , яких так багато над берегами Дніпра, і велетенські руїни палаців та замків понад берегами Дністра? Вони говорять про рабство і волю. Нужденні, слабосилі волинь і Поділля! Вони охороняли своїх розпинателів у неприступних замках та розкішних палатах. Стр 155.

Після Седнева Шевченка деякий час жив у с. Багач, Чернігівського повіту, в маєтку князя Кейкуатова, який запросив художника намалювати портретів членів його родини . цікаві спогади землеміра Д. Демида, який жив в одному флегматі з поетом. Усе майно Шевченка було у маленькому благенькому чемоданчику. Що вечора після роботи навколо поета збирались усі слуги маєтку, слухали читання або його розповіді: “Привітний і балакучий з простими робітниками , Тарас помітно не любив лишатись довго у панів і уникав князівських хоромів, хоча й його туди часто запрошували.

4 квітня 1847 р, Шевченко прибув до Чернігова й того ж дня вирушив до Києва.

Поки поет мандрував по Україні, над його головою й головами інших членів товариств збирались чорні, зловісні хмари . ще 28 лютого студент-провакатор О. Петров з’явився до помічника куратора Київської шкільної округи М. Юзефовича й зробив йому донос про існування в університеті таємного поетичного товариства. Донос пішов по інстанціях аж до Миколи І включно. Почалися арешти. Першими в Петербурзі арештували Гулака, у Києві Костомарова, посяду, Марковича, андалузького, тулуба, у Полтаві-Білозерського й Навроцького, у Варшаві Куліша, 22 березня ІІІ відділ царської канцелярії наказав доставити всіх заарештованих до Петербурга.

Археологічна комісія заднім числом звільнила Шевченка з числа своїх співробітників. Нічого, не знаючи про всі події , поет поспішав до Києва на весілля Костомарова 5 квітня 1847 р. При в’їзді в Київ на правому березі Дніпра Шевченка заарештували. Тут на нього чекав Київський губернатор І. Фундуклей. Поет ступив на берег святково одягнутий. Губернатор іронічно запитав його.

6 квітня Фундуклей повідомив ІІІ відділ про арешт художника Шевченка, перелічивши, що в нього забрали під час арешту, зокрема, про “рукописну книжку з малоросійськими власного його творення віршами, в яких багато підбурливого й злочинного змісту...” (“три літа”). Того ж дня Шевченко в супроводі квартального наглядача й жандарма поштовим трактом через Білорусь відправили до Петербурга. У Броварах поет зустрівся з матір’ю Костомарова і його нареченою А. Неагельською, які також їхали до Петербурга. Із сльозами в очах Шевченко сказав: “Оце ж бідна Миколина мати, а це, мабуть, його молодесенька. Стр 161 ой лихо ой лихо тяжке горенько матерям і дівчині. 17 квітня поета привезли до Петербурга й ув’язнили в казематі ІІІ відділу.

Справу Кирило-Мифодіїського товариства розглядав не суд, а ІІІ відділ. Кирилло-Мифодіївці поводились по різному. Найбільш мужньо тримались Т. Шевченко й М. Гулак. Поет не визнавав себе членом товариства, але відверто говорив про причини, які його спонукали писати революційні вірші. Писар ІІІ відділу так записав відповідь Шевченка:”Бувши ще в Петербурзі , я чув скрізь зухвальства й осуд государю й уряду. Повернувшись до Малоросії, я почув ще більш й гірше між молодими й між статечними людьми; я побачив злидні й жахливе пригнічення селян поміщиками, посесорами та економами –шляхтичами, і все це робилось й робиться іменем господарства й уряду...”

Жандарми лишилися невдоволені відповідями Шевченка, але й після очної ставки з Ю. Андрузьким поет нічого не визнав . можливо цей день одбився пізніше в сні Шевченка; “Немовби рубеліт... у своєму затишку кабінеті перед палаючим каміном марно навертав мене на шлях істинний , погрожував тортурами і кінець кінцем плюнув і назвав нелюдом..

Після закінчення слідства начальник ІІІ відділу граф орлом склав доповідь про “Украйно-славянское общество” (так вони назвали товариство). Шевченко в доповіді виділили окремо: “... вірші його подвійно шкідливі й небезпечні... за обурливий дух і зухвалість, що виходить за всякі межі, йог слід визнати одним із най важливіших злочинцем”. У розділі “Решение дела” йшов присуд стр 162 Художника Шевченка , за складання обурливих вищою мірою зухвалих віршів, як обдарованою міцною статурою, призначити рядовим в Оренбурзі окремий корпус із правом вислуги, доручивши начальство мати як найстрогіший нагляд, щоб від нього ні, в якому разі не могли виходити обурливі й пасквільні твори”

Микола І затвердив вирок у цілому , але проти прізвища Шевченко дописав “Під найсуворішій нагляд із забороною писати й малювати”

Окремим пунктом у доповіді Орлова записано про заборону видавати й поширювати твори Шевченка, Костомарова й Куліша.

30 травня царську конфірмацію оголошено ув’язненим . Того ж дня ІІІ відділ передав Шевченка в розпорядження військового міністерства.

Непохитність і незламність Шевченка, виявлені ним під час слідства, позначилися й на його віршах , написаних у казематі ІІІ відділу. Писати він почав 17 квітня, із першого ж дня ув’язнення , хоч і розумів , що це знову може лють жандармів. Вірші записані дрібнім почерком на аркуші тонкого поштового паперу. Аркуш цей нині зберігається у фонді номер один в інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка . Його складено вчетверо й трохи затерто . Шевченко, очевидно вивіз цей аркуш із каземату на заслання, тут згодом переписав у першу завальну книжку , а ще пізніше , після заслання , у більшу книжку під назвою “У казематі”, додавши посвяти ну. Стр 163

Народнопісенних характер мала й поезія “Ой три шляхи широкі...”. Аналогічних народних джерел ми не знаємо.

Другою поезію в цикл записано “За байраком байрак”. В ній звичайна для українських романтиків і для раннього Шевченка історична тема - із могили встає козак і згадує минуле, але як по новому вона розроблена! Від ідеалізації минулого, гетьманщині не лишилось й сліду:

Як запродав гетьман у ярмо християн нас послав поганяти. По своїй землі свою кров розлили

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: