Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Організація збутової діяльності на підприємстві

Організація збутової діяльності на підприємстві

Зміст


Вступ

1. Роль маркетингу у збутовій діяльності

1.1 Види маркетингових систем розповсюдження

1.2 Види та особливості посередників у виробничій та невиробничій галузях

2. Організація збутової діяльності на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз обсягів збуту та витрат на реалізацію продукції для різних клієнтів ринків

2.3 Аналіз попиту на продукцію

3. Вдосконалення збутової діяльності підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури


Вступ


Актуальність теми. Підприємства, що працюють на ринку молокопродуктів, характеризуються великим товарообігом, значною кількістю позицій асортименту і водночас, порівняно з іншими галузями, низькою рентабельністю бізнесу. Але однією з найвагоміших характеристик є робота з ринком кінцевого споживача, платоспроможність якого, на жаль, дуже низька. Саме на таких підприємствах набуває великого значення оптимально побудована "збутова система" в найзагальнішому її значенні.

Прийнято підкреслювати, що в Україні саме на ринку молочної продукції маркетингові технології набувають вагомого значення. Збутова система - систему фінансового стимулювання персоналу, який займається збутом, договірні умови з контрагентами та інше. Збутова система-це все те, що має вплив на збут товару. Ефективна робота маркетингового, збутового відділу підприємства залежить не лише від рівня професійної розробки продуктово-ринкової, збутової, цінової стратегій. Вона ще залежить від такого впливового фактора, як людські ресурси.

Мета роботи - викласти в системному порядку ті прийоми, які можна використовувати в реаліях українського ринку для вдосконалення механізму збутової діяльності.

Виходячи з мети, були визначені наступні завдання:

визначити теоретичні аспекти маркетингу у збутовій діяльності;

розкрити методику організації збутової діяльності на підприємстві:

запропонувати шляхи вдосконалення збутової діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження обрано Відкрите акціонерне товариство “Василівський сирзавод”.

Під час написання роботи застосовувалися аналітичний метод, метод порівняння, метод експертних оцінок.

1. Роль маркетингу у збутовій діяльності


1.1 Види маркетингових систем розповсюдження


1. Система збуту - сукупність каналів розподілу, тобто осіб і організацій, що беруть участь у передачі права власності на товар від виробника до кінцевого споживача.

Системи збуту можуть бути власними (внутрішніми і зовнішніми) і притягненими.

Власна внутрішня система збуту (підрозділи, що знаходяться на території заводу, підприємства: відділ збуту, магазин, кіоск, виставковий павільйон).

Власна зовнішня система (підрозділи й особи, що знаходяться за межами підприємства: збутові філії, торгові агенти, комівояжери).

Притягнена система збуту - юридично незалежні самостійні особи, що беруть участь у збуті продукції (“-" потрібно ділитися прибутком, складність проведення своєї маркетингової політики, “+” можливість виходу на закриті ринки).

Рівні каналів розподілу:

Канал нульового рівня (власна система збуту, особистий продаж, великі витрати на утримання збутового апарату)

Однорівневий канал (виробник - роздрібний посередник - споживач)

Двохрівневий канал (виробник - оптовий посередник - роздрібний посередник - споживач)

2. Просування (комплекс маркетингових комунікацій)

Просування - будь-яка форма комунікації, що використовується фірмою для інформування, переконання, нагадування споживачам про свої товари або послуги.

КМК включає:

рекламу - неособисту платну форма комунікацій від імені замовника.

стимулювання збуту - короткострокові заходи щодо притягнення покупців (знижки, безкоштовні зразки, дегустація, семплінг, активну пропозицію: конкурси лотереї, ігри), стимулювання торгових посередників, власного персоналу.

особистий продаж - усне представлення товару або послуги з метою продажу в ході бесіди з одним або декількома потенційними покупцями.

паблік рілейшнз - комплекс скоординованих дій, що здійснюється через ЗМІ з метою впливу на суспільну думку, зміну поведінки споживачів на свою користь (організація прес-конференцій, участь у написанні статей, репортажів, організація інтерв'ю керівництва в ЗМІ, видання журналу фірми, організація фірмою ювілеїв, презентацій, вплив на державні органи - лоббіювання)

виставки, ярмарки

спонсорство в сфері спорту (спортивні команди, заходи, окремі спортсмени), у сфері культури (телепередача, спектаклі, естрада), у соціальній сфері (освіта, НДДКР, охорона здоров'я)

фірмовий стиль, упакування

Падіння обсягів продажу, зниження рентабельності виробництва, скорочення частки ринку аж до повної її втрати, надмірне використання товарообмінних операцій - це далеко не повний перелік взаємопов'язаних негараздів, що супроводжують сферу збуту навіть тих підприємств, які ще вчора здавалися благополучними.

Підприємства, що орієнтуються на маркетинг, значну увагу повинні приділяти організації товарного руху від виробника продукції до споживача. Комерційний успіх підприємства багато в чому визначається тим, як вдало вибрані канали реалізації виготовлених товарів, форми і методи збуту або чи достатнім є асортимент і рівень якості наданих підприємством послуг, що супроводжують продаж продукції. Тому в цій галузі маркетинг має виключно велике значення.

Маркетингова організація збуту передбачає найефективніше використання насамперед існуючих форм реалізації товарів. Тому щоб перейти до маркетингу, необхідно спочатку розглянути, які саме в сучасних умовах використовуються форми збуту засобів виробництва і предметів споживання.

Що стосується засобів виробництва, то основною формою їх реалізації стає оптова торгівля. Існують такі форми оптової торгівлі:

1) продаж продукції за прямими зв'язками між виробником і споживачем;

2) торгівля через територіальні бази;

3) торгівля через фірмові магазини та інші торгові організації міністерств, відомств, підприємств;

4) торгівля через товарно-сировинні біржі.

Розвиток і вдосконалення зазначених форм оптової торгівлі необхідно враховувати при організації маркетингової діяльності підприємства. Однак всі ці форми - лише один з елементів маркетингу. У цілому ж у концепції маркетингу в галузі збуту продукції можна виділити такі складові частини:

1. Вибір з перерахованих вище органів постачання такого типу, який найкраще відповідає конкретним умовам реалізації продукції з мінімальними збутовими витратами (затрати на складування, транспортування, комплектування і т.п.).

2. Прийняття рішення про використання в кожному географічному районі збуту: а) одного збутового органу даного типу; б) декількох посередників; в) усіх збутових посередників.

3. Вибір конкретного збутового підприємства. Вирішення першого питання залежить від різноманітних умов, які можна звести до декількох груп факторів.

У першій групі визначаються фактори, які характеризують дане підприємство, його фінансове становище, спрямованість ринкової стратегії і тактики, масштаби виробництва, конкурентоспроможність.

Невеликі промислові підприємства з обмеженими фінансовими ресурсами повинні намагатися звести свій торгово-розподільний апарат до мінімуму і передати всі функції щодо реалізації продукції оптовому підприємству, яке здійснює кінцевий продаж товару. Чим більше підприємство, чим ширший асортимент товарів, які воно виготовляє, тим більша його потреба й водночас можливість організації власної збутової мережі. При визначенні каналу збуту істотне значення має торгова практика аналогічних підприємств.

Друга група факторів зводиться до характеристики товару, що реалізується. В даному випадку має значення вид товару (засоби виробництва, предмети споживання, товари масового попиту, предмети тривалого користування), середня ціна товарної одиниці, сезонність виробництва або попиту, необхідність технічного післяпродажного обслуговування клієнтів, здатність товару до зберігання. Так, при реалізації дорогих товарів, збут яких приносить перепродавцям високий прибуток, підприємства-виробники повинні скоротити число торгових посередників з метою утримання якомога більшої частини прибутку в своїх руках. У зв'язку з цим доцільно створювати власну роздрібну торгову мережу, встановлювати контроль за всією системою руху товарів до споживача.

Водночас реалізація сезонних товарів, наприклад овочів, фруктів, пов'язана з необхідністю створення значних товарних запасів, які забезпечують збут цієї продукції протягом тривалого часу. В цих умовах підприємство-виробник заінтересоване перекласти витрати щодо створення запасів на оптового продавця.

Третя група факторів пов'язана з характеристикою даного товарного ринку. Йдеться про ємність ринку (як фактичну, так і потенційну), компактність розміщення покупців, закономірності поведінки споживачів, середній доход на душу населення в даному районі і т.д. Четверта група факторів характеризує функціонування торгових каналів. У даному випадку береться до уваги: довжина каналу реалізації, його забезпеченість різними технічними службами (складами, пунктами технічного обслуговування), торговим персоналом; порівняльна вартість різних каналів збуту.

Залежно від значення перерахованих вище факторів можуть бути вибрані: прямий зв'язок із споживачем, збут з допомогою оптового посередника, через фірмові магазини або оптові бази міністерств.


1.2 Види та особливості посередників у виробничій та невиробничій галузях


Існує два основних способу доведення товару або послуги до споживача: можна продавати його безпосередньо споживачу або реалізувати його через посередників. Сьогодні практично жоден виробник не обходиться без допомоги останніх.

Реалізація через посередника звільняє виробника від необхідності йому самому знаходити покупців і здійснювати продаж.

Торговельне посередництво - обов’язковий елемент ринку. Фірми використовують посередників для найбільш кваліфікованого забезпечення зручності придбання продукції за факторами часу, місця, форми і власності; зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; зменшення кількості постачально-збутових операцій; кращого контактування зі споживачами або постачальниками - банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб’єктами сфери товарного обігу; досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон’юнктури; підвищення ступеня конкурентоспроможності товарів; забезпечення доступу до первинної ринкової інформації.

Що стосується прийняття рішення про використання в даному географічному районі збуту певного посередника, то тут, як свідчить досвід, найкращий ефект досягається, коли реалізують продукцію декілька посередників. При цьому. у підприємства є можливість, по-перше, вибрати посередника, по-друге, встановлювати контакти з невеликим числом посередницьких організацій і, по-третє, навчати збутовий апарат оптової фірми обслуговуванню технічно складного обладнання. При цьому виникає залежність підприємства від однієї-двох збутових фірм на кожному ринку.

При виборі конкретного збутового партнера необхідно враховувати:

а) заінтересованість посередника в торгівлі даним товаром;

б) надійність оптового підприємства.

Про рівень його надійності можна судити за тривалістю роботи в галузі, динамікою різних звітних показників за роками, професійним рівнем керівників тощо;

в) здатність посередника одержувати замовлення, а також максимальний рівень його складських запасів, зону дії (обслуговуючу територію);

г) забезпечення посередника при збуті товарів виробничого споживання відповідним обладнанням, залізничними й автотранспортними під'їзними шляхами, вантажно-розвантажувальними й транспортними механізмами, майстернями для ремонту й догляду за продукцією постачальника.

Вибір каналу збуту, що є одним з етапів планування, здійснюється таким чином, щоб протягом тривалого часу продавати максимальну кількість продукції з найменшими витратами. При виборі необхідно керуватися:

розміром й доступністю ринку;

вартістю транспортування й зберігання запасів; традиційним або переважаючим рівнем знижки для посередників; обсягом спеціальних знань, необхідних для продажу товарів кінцевому споживачеві.

Кожне підприємство намагається скоротити шлях товару від заводу до споживача з метою збільшення продажу і зменшення витрат. З цією метою і вибирається один з каналів збуту, які вище розглядалися.

2. Організація збутової діяльності на підприємстві


2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства


Відкрите акціонерне товариство “Василівський сирзавод” є колективним підприємством. Відкрите акціонерне товариство “Василівський сирзавод” організоване в 1987 році. В 2008 р. відбулася реструктуризація Відкритого акціонерного товариства “Василівський сирзавод” шляхом забезпечення всім членам товариства права вільного виходу з товариства шляхом продажу акцій (майнових паїв). На сьогодні реформування повністю проведено, всі члени товариства мають майнові паї, розмір яких залежить від кількості придбаних акцій.

Відкрите акціонерне товариство “Василівський сирзавод” організоване з метою забезпечення населення обласного центру продукцією переробки молока, а саме сирами, маслом тощо.

Для розвитку виробництва господарства має багато передумов. Розташоване підприємство недалеко від обласного центру, має з ним гарний зв’язок дорогами з твердим покриттям. Розташування поряд господарств орієнтованих на тваринництво, а саме на вирощування молочних корів дає можливість розвивати переробне виробництво.

Найближча залізнична станція Суми знаходиться в 15 км від господарства.

Обрана організаційно-виробнича структура господарства є доцільною та сприяє більш ефективному управління виробничо-господарсько. діяльністю, оперативному управлінню та контролю за виробничими процесами в структурних підрозділах.

Метою діяльності Товариства є здійснення виробничо-господарської, комерційної, іншої діяльності з метою отримання прибутку і використання його в інтересах акціонерів у порядку та згідно чинного законодавства.

Предметом діяльності Товариства є: виробництво молочних продуктів та інших продуктів харчування; торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізація власної та контрагентської продукції; надання брокерських та дилерських послуг; здійснення торгово-закупівельної діяльності для підприємств, установ, організацій, громадян, у тому числі іноземних; надання послуг населенню в сфері громадського харчування, створення барів, кафе; товарообмінні (бартерні) операції у відповідності до діючого законодавства; надання всіх видів побутових послуг, прокат; ремонтно-механічне виробництво; операції по імпорту та експорту товарів, робіт, послуг та орендні операції, в тому числі лізингові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; здіснення вантажних та пасажирських перевезень на території України та за кордоном; організація виставок, конференцій.

Обсяги виробництва товарів і послуг, кінцеві результати діяльності підприємств будь-якої сфери, їх технічний рівень, умови праці, стан соціального розвитку колективів значною мірою залежать від того, яка частина їх власних і залучених фінансових ресурсів вкладена в основні засоби.


Таблиця 2.1. Стан матеріально-технічної бази ВАТ “Василівський сирзавод”

Показник 2006 р 2007 р 2008 р

Темп зростання

2008 проти

2006 рр.

,%

Власний капітал, тис грн 485,0 1287,6 715,3 147,5
Загальна сума власного і позикового капіталу 1639,6 1986,8 2098,7 128,0
Основні виробничі засоби за залишковою вартістю, тис грн 438,9 515,1 652,7 148,7
Інші основні засоби 38,3 39,6 -
Питома вага активної частини основних засобів,% 92,0 92,9 100 +8,0
Знос основних виробничих засобів 419,8 476,5 494,1 117,7

Як видно з таблиці власний капітал зріс на 47,5%, але якщо порівнювати з попереднім роком, то бачимо значне його зменшення - більше, ніж на 100 відсотків.


Таблиця 2.2. Наявність, рух та структура основних фондів Відкритого акціонерного товариства “Василівський сирзавод".

Структура ОФ

Роки

Наявність на

початок року

Поступило

за рік

Вибуло за рік

Наявність

на кінець року


Фактично тис грн питома вага Фактичн тис грн питома вага Фактичн тис грн питома вага Фактично тис грн питома вага
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Виробничі основні фонди







2002 858,7 95,7 162,2 87,1 45,0 86,2 975,9 94,6
2006 975,9 94,6 227,1 95,6 82,4 67,5 1120,6 97,7
Невиробничі основні фонди







2002 38,3 4,3 24,1 12,9 7,2 13,8 55,3 5,4
2006 55,3 5,4 10,5 4,4 39,6 32,5 26,2 2,3
Всього основних фондів







2002 897,0 100 186,3 100 52,2 100 1031,2 100
2006 1031,2 100 237,6 100 122 100 1146,8 100

Аналізуючи дані таблиці, бачимо, що в структурі як виробничих так і невиробничих основних фондів сталися зміни. Але якщо доля виробничих фондів збільшилася на 2% (97,7 - 95,7), то доля невиробничих зменшилась на 2% (2,3 - 4,3).

Таблиця 2.3. Динаміку руху основних засобів ВАТ “Василівський сирзавод”

Основні фонди 2006 р 2007 р 2008 р

Відхилення

2008 від

2006 рр. +; -


Фактично

тис грн

питома вага

Фактично

тис грн

питома вага

Фактично

тис грн

питома вага

Фактично

тис грн

Виробничі 858,7 95,7 975,9 94,6 1120,6 97,7

+261,9

12,1

Невиробничі 38,3 4,3 55,3 5,4 26,2 2,3
Всього 897,0 100 1031,2 100 1146,8 100

Розрахуємо показники руху та технічного стану основних фондів, методику розрахунків яких наведемо в таблиці 2.4


Таблиця 2.4. Аналіз руху та технічного стану основних фондів ВАТ “Василівський сирзавод”

№ п/п Показник Алгоритм розрахунку Значення
1 Коефіцієнт оновлення

Вартість фондів що надійшли /

Вартість фондів на кінець року

0, 191
2 Коефіцієнт вибуття

Вартість фондів що вибули /

Вартість фондів на початок року

0, 190
3 Коефіцієнт приросту

Вартість приросту /

Вартість фондів на початок року

0,0008
4 Коефіцієнт зносу

Сума зносу основних фондів /

Первісну вартість

0,474
5 Коефіцієнт гідності

Залишкова вартість фондів /

Первісну вартість фондів

0,526

Наступним етапом аналізу вважається забезпеченість підприємства виробничими фондами. Узагальнюючими показниками являються рівень технічної озброєності та фондоозброєність.

Фондоозброєність розраховується відношенням середньорічної вартості основних фондів до середньоспискової чисельності працівників.

Таблиця 2.1.4. Фондоозброєність ВАТ “Василівський сирзавод”

Показники 2006 р 2007 р 2008 р

Відхилення 2008

від 2006 рр.

+/-

Вартість основних виробничих фондів, тис грн 858,7 975,9 1120,6 +261,9
Чисельність виробничого персоналу, чол 139 141 141 +2
Фондоозброєність 6,7 6,92 7,94 +1,77

На підприємстві, яке аналізується фондоозброєність праці у 2008 році склала 7,94 тис грн., що на 1,77 тис грн. більше, ніж у 2006 році.

З метою проведення більш детального аналізу ефективності використання основних фондів розрахуємо вплив окремих факторів на зміну фондовіддачі.


Таблиця 2.5. Фондовіддача ВАТ “Василівський сирзавод”

Показники 2006 р 2007 р 2008 р

Відхилення 2008 від 2006 рр.

+/-

Обсяг виробництва. тис грн 7935,1 9661,3 15706,4 +7771,3
Вартість основних фондів, тис грн 858,7 975,9 1120,6 +261,9
Фондовіддача 9,24 9,9 14,02 +4,78

Фондовіддача у 2008 році порівняно з 2006 роком збільшилась на 4,78 грн, на що вплинуло збільшення обсягів виробництва на 7771,3 тис грн. та збільшення вартості основних фондів на 261,9 тис грн.

Обсяги виробництва товарів і послуг, кінцеві результати діяльності підприємств будь-якої сфери, їх технічний рівень, умови праці, стан соціального розвитку колективів значною мірою залежать від того, яка частина їх власних і залучених фінансових ресурсів вкладена в основні засоби.

Таблиця 2.6. Стан матеріально-технічної бази ВАТ “Василівський сирзавод”

Показник 2006 р 2007 р 2008 р

Темп зростання

2008 проти 2006 рр.

,%

Власний капітал, тис грн 485,0 1287,6 715,3 147,5
Загальна сума власного і позикового капіталу 1639,6 1986,8 2098,7 128,0
Основні виробничі засоби за залишковою вартістю, тис грн 438,9 515,1 652,7 148,7
Інші основні засоби 38,3 39,6 -
Питома вага активної частини основних засобів,% 92,0 92,9 100 +8,0
Знос основних виробничих засобів 419,8 476,5 494,1 117,7

Як видно з таблиці власний капітал зріс на 47,5%, але якщо порівнювати з попереднім роком, то бачимо значне його зменшення - більше, ніж на 100 відсотків.


2.2 Аналіз обсягів збуту та витрат на реалізацію продукції для різних клієнтів ринків


Загальна оцінка реалізації продукції проводиться щомісячно і наростаючим підсумком з початку року, методом співставлення фактичних показників з плановими в оптових цінах, прийнятими у плані.

Для визначення впливу факторів на основі бізнес-плану і облікової інформації складаємо таблиця 2.7


Таблиця 2.7. Розрахунок впливу факторів на реалізацію продукції, тис. грн.

№

п/п

Показники План Звіт

Відхилення

від плану

Вплив на

реалізацію

1. Випуск товарної продукції 8307 8360 + 53 + 53
2. Залишки нереалізованої продукції на початок року

410


452


+ 42


+ 42

3. Залишки нереалізованої продукції на кінець року

387


856


+ 469


469

4. Зміна залишків нереалізованої продукції за рік

23


+ 404


+ 427


427

5. Реалізація продукції 8330 7956 - 374 - 374

Таким чином, невиконання плану з реалізації продукції сталося за рахунок перевищення фактичних залишків нереалізованої товарної продукції над плановими на кінець року на 427 тис. грн. Зростання випуску товарної продукції на 53 тис. грн. збільшило реалізацію на 53 тис. грн. На зміну залишків нереалізованої продукції впливають такі фактори: своєчасність укладання договорів на збут продукції, виробленої зверх плану; забезпеченість підприємства транспортними засобами і тарою для відвантаження готової продукції; ритмічність випуску та відвантаження готової продукції; своєчасність оформлення платіжно-розрахункових документів та подання їх до банку; комплектність, якість, асортимент продукції та додержання договірних зобов’язань; зміна цін; платоспроможність покупців та інші причини.

Методика аналізу якості продукції, що має сортність, ілюструється даними таблиці 2.8

Дані таблиці 2.8 показують, що планова середньозважена ціна одиниці продукції становила 9,6 тис. грн., а фактична - 9,41 тис. грн.


Таблиця 2.8. Аналіз якості продукції цеху

№

пп

Сортність

Ціна одиниці продукції

тис. грн

за т.

Перевідний коефіцієнт

План



Звіт


Виробництво

продукції в

перерахунку

на вищий сорт,

%






Кількість, т. Питома вага, %

Сума, тис.

грн.

Кількість, т. Питома вага, %

Сума, тис.

грн.

план звіт
1 Вищий 10 1,0 170 85 1700 180 75,0 1800 85 75,0
2 І 8 0,8 20 10 160 50 20,8 400 8 16,64
3 ІІ 6 0,6 10 5 60 10 4,2 60 3 2,52

Всього - - 200 100 1920 240 100 2260 96 94,16

10Організація збутової діяльності на підприємстві170 + 8Організація збутової діяльності на підприємстві20 + 6Організація збутової діяльності на підприємстві10 1920

Цп = ---------------------- = ------ = 9,6 тис. грн.

170 + 20 + 10 200

10Організація збутової діяльності на підприємстві180 + 8Організація збутової діяльності на підприємстві50 + 6Організація збутової діяльності на підприємстві10 2260

Цз = ---------------------- = ------ = 9,41 тис. грн.

180 + 50 + 10 240


9,41

План з сортності продукції виконано на 98,0% / 9,6 Організація збутової діяльності на підприємстві 100/, втрати за рахунок зниження якості на одну тону склали 0,19 тис. грн. /9,41 - 9,6/, а на всю продукцію - 45,6 тис. грн. /240 Організація збутової діяльності на підприємстві 0, 19/.

Виробництво продукції у перерахунку на вищий сорт визначається добутком питомої ваги продукції кожного сорту у загальному обсязі продукції на перевідний коефіцієнт. Це склало за планом 96%, за звітом - 94,16%. Таким чином, план з якості виробу виконано на 98,0% /9,41: 9,6 Організація збутової діяльності на підприємстві 100/, що призвело до зменшення обсягу виробництва на 45,6 тис. грн. (9,41 - 9,6) ·240).

Причинами зниження якості продукції виступають: недосконалість технології, невідповідність сировини, низька кваліфікація робітників, порушення дисципліни праці, застаріле обладнання.

2.3 Аналіз попиту на продукцію


Систематичні дослідження і ретельний аналіз сезонних коливань попиту населення покликані значно поліпшити практику орієнтації промисловості щодо випуску необхідної кількості й потрібного асортименту продукції в окремі періоди року. Питання сезонності виробництва товарів особливо актуальне для підприємств харчової промисловості попит на більшість продовольчих товарів має яскраво виражений сезонний характер, до того ж продовольчі товари обмежені терміном зберігання.

Фактори, що впливають на сезонні коливання попиту, можна поділити на дві основні групи: власне сезонні і випадкові. До першої належать природні, кліматичні, соціальні, побутові, економічні і фізіологічні фактори, що спричиняють сезонні коливання попиту, які повторюються з року в рік. Випадкові (їх ще називають кон'юнктурними) фактори мають поодинокий, тимчасовий характер. Дію випадкових важко спрогнозувати, тоді як дія сезонних факторів є закономірною, що і дає можливість виміряти їх вплив на сезонні коливання попиту населення. Для цього необхідно елімінувати дію випадкових факторів на сезонні коливання обсягів купівлі-продажу та за допомогою науково обґрунтованих методів визначити "чисті" сезонні коливання попиту.

Вивчення й аналіз підйомів та спадів купівлі продовольчих товарів у певні періоди року можна проводити двома способами. Перший включає методи визначення сезонності безпосередньо за первинними даними і без попереднього вилучення загальної тенденції попиту. Це методи простої середньої, метод ланцюгових індексів, метод відносних чисел. При дослідженні сезонності методами другого способу з первинних даних спочатку вилучається загальна тенденція (тренд) і лише після того обчислюються сезонні коливання.

Найбільш поширеним в арсеналі другого способу є метод змінної середньої та метод аналітичного вирівнювання. Перший з них? більш простий і наочніший при визначені виду тренда, проте він дає добрі результати лише у разі лінійного тренда, тоді як за так званим методом Фур'є можна побудувати сезонні хвилі продовольчого попиту, тренди розвитку якого мають ступеневий, параболічний характер. У нашій роботі метод змінної середньої використано для обчислення сезонної хвилі попиту на сир твердий, сир м'який та вершкове масло (тренд попиту на них має лінійний характер).

Метод змінної середньої (його називають ще згладжуванням динамічного ряду) являє собою рухому динамічну середню, яку обчислюють з використанням динамічного ряду, послідовно переміщуючи її на один термін. Цей метод передбачає вилучення випадкових коливань і визначення того значення, яке відповідає впливу постійно діючих факторів. Обчислення змінної середньої є простим для непарної кількості членів динамічного ряду. Однак в економічному аналізі найбільш поширеним є парне число показників динамічного ряду. В цьому випадку змінну середню обчислено для парної кількості членів, і вона може бути віднесена лише до середини між двома датами, тобто спостерігається зміщення періоду, до якого належить рівень. Найбільш розповсюдженими способами усунення такого зміщення є перебудова рівнів або центрування. Якщо у динамічному ряді наявні періодичні коливання, то період змінної середньої повинен збігатися з періодом коливань або бути кратним йому. Ось чому, досліджуючи місячний попит населення Волинської області на молокопродукти, для проведення згладжування динамічного ряду було обрано дванадцятичленну змінну середню, оскільки коливання у даному емпіричному ряді повторюються щорічно.

Побудовані нами згладжені ряди продажу сиру твердого, сиру м'якого, вершкового масла за дванадцятичленною змінною середньою найкраще усувають дію випадкових коливань і відображають загальну тенденцію розвитку реалізованого попиту населення (рис.2.1).


Рис.2.1 Згладжування сезонних коливань реалізованого попиту на сир твердий у роздрібній торгівлі Сумщини протягом 2006-2008 років методом дванадцятичленної змінної середньої, (тонн за місяць).


Рис.2.2 Згладжування сезонних коливань реалізованого попиту на сир м'який у ринковій торгівлі Сумщини протягом 2006-2008 років методом дванадцятичленної змінної середньої (тонн за місяць).


Рис.2.3 Згладжування сезонних коливань реалізованого попиту на вершкове масло у ринковій торгівлі Сумщини протягом 2006-2008 років методом дванадцятичленної змінної середньої (тонн за місяць).


Побудовані графіки розвитку тренда обсягів купівлі-продажу свідчать про зростання попиту населення Сумщини протягом 2006-2008 років на сир твердий, тоді як попит на сир м'який у 2006-2008 роках можна вважати стабільним, хоч у 2008 році простежується незначне його зниження. Тренд розвитку попиту населення Волині на вершкове масло свідчить про зростання обсягів купівлі-продажу цього продукту упродовж 2006-2007 років, а також про наявність тенденції до спаду в 2008 році.

Обчислення сезонних хвиль попиту населення області на сметану та молоко, тренд попиту на які має нелінійний характер, проведено за методом Фур'є, який можна позначити наступною формулою:


Організація збутової діяльності на підприємстві(1)


У цьому рівнянні величина "k" визначає гармоніку ряду Фур'є і може братися з різним рівнем точності (у нашому випадку k=1);

t-час у радіанній мірі, або в градусах.

Параметри рівняння (1) обчислюються за наступними формулами:


(2)

(3)

(4)


Однак метод Фур'є на відміну від методу змінної середньої, не дає змоги побудувати тренд розвитку попиту, що і є його суттєвим недоліком.

Результати обчислення сезонних хвиль продажу молока, сметани, вершкового масла, сиру м'якого та сиру твердого подано у табл.2.9.


Таблиця 2.9. Сезонні хвилі продажу молочних товарів у торгівлі на ринках Сумщини протягом 2006-2008. (%)

Місяці


Обчислено за методом

дванадцяти денної змінної середньої

Обчислено

за методом Фур'є


Сир твердий* Сир м'який Масло Сметана Молоко
січень 117,4 80,9 84,5 109,0 84,7
лютий 137,2 124,1 100,0 134,2 124,1
березень 98,9 72,1 96,5 148,3 145,1
квітень 106,9 63,4 52,8 62,6 73,4
травень 71,8 78,9 92,9 70,0 93,1
червень 74,5 98,6 90,5 81,7 99,8
липень 91,2 80,4 74,0 163,6 93,9
серпень 78,0 119,2 144,2 70,8 112,2
вересень 104,0 133,3 123,3 96,1 122,1
жовтень 100,1 172,4 168,8 125,1 109,8
листопад 90,2 115,1 101,7 69,4 56,2

* Продаж у роздрібній торгівлі Сумщини протягом 2006-2008 рр.

Середня сезонна хвиля обчислена за середньою арифметичною з центральних членів ряду показує, що протягом 2006-2008 років у ринковій торгівлі вершкового масла продавалося найменше в квітні (в середньому на 47,2% менше за середньорічний обсяг продажу), а своєї кульмінації реалізація масла досягає у серпні-жовтні, коли обсяги продажу майже на 20-60 відсоткових пунктів вищі за середньомісячний рівень.

Таким чином, на основі аналізу даних таблиці 2.9 і даних практичних досліджень можна зробити висновок, що найбільший попит на вершкове масло у роздрібній торгівлі Сумської області покупці демонструють восени. В інші періоди року попит на вершкове масло значно скорочується.

Тут вочевидь простежується поєднання впливу кліматичних, економічних, фізіологічних факторів. У зимовий період, коли надої молока падають, помітно зростає ціна на масло, що, у свою чергу, призводить до зниження попиту населення всупереч тому, що саме взимку зростають фізіологічні потреби організму у висококалорійній їжі. Навесні спостерігається певний приріст попиту на масло, що пов'язано в першу чергу зі збільшенням надоїв молока та відповідним зниженням цін на вершкове масло. Спад попиту на вершкове масло у літній період можна пояснити домінуючою дією кліматичного та фізіологічного факторів. Улітку зростає потреба людського організму в більш легкій рослинній їжі. Вона і витісняє масло з раціону споживачів. А от в осінній період населення знову надає перевагу висококалорійній їжі. Цьому сприяють передусім низькі ціни на вершкове масло, що, у свою чергу, пов'язано з високим рівнем надоїв молока.

Побудована сезонна хвиля реалізації попиту населення на сир твердий у роздрібній торгівлі свідчить, що протягом 2006-2008 років найбільше цього продукту продавалося в зимові місяці року (на 20-30% більше за середньорічний обсяг продажу), а найменше, зрозуміло, - влітку. Цю закономірність продажу можна пояснити дією кліматичного та фізіологічного факторів: узимку і восени зростає фізіологічна потреба організму у висококалорійній їжі, що й спричинює зростання попиту населення на сир твердий. Відповідно у весняні та літні місяці обсяги купівлі-продажу цього продукту помітно зменшуються. Особливості технології виготовлення сиру твердого, що усувають пряму залежність обсягів виробництва цього продукту від обсягів надоїв молока, а отже, пом'якшують і дію економічного фактора, дають підстави для підтримання відносно стабільного рівня цін протягом сезонів року.

Зміни попиту на сир м'який, сметану та молоко спричинені дією аналогічних факторів, що визначають попит на масло. А деякі відмінності у сезонності споживання цих продуктів зумовлені дією ефекту "взаємозалежності" та "взаємодоповнюваності" в харчових раціонах, а також ще особливостями української кухні.

У дослідженні внутрішньорічних коливань важливо не лише визначити сезонну хвилю, простежити її еволюцію, але й дати правильну оцінку точності її обчислення. Існує ряд методів перевірки надійності сезонної хвилі. Використання того чи іншого методу залежить від

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: