Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012
2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);
3) бізнес-план має ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш "вразлива" частина бізнес-планування) мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньогалузевих показників не мають достатніх підстав;
4) бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає "на виході" кілька результатів — від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас "міцності" бізнесу;
5) бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;
6) бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.
Існують також певні правила технічного оформлення бізнес-плану. Вони передбачають:
— наявність титульного аркуша;
— наявність сторінки змісту;
— розміщення резюме на початку бізнес-плану;
— розміщення в кінці бізнес-плану додатків;
— наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.
Форма титульного аркуша. На титульному аркуші зазначаються:
— повна назва фірми;
— адреса фірми;
— телефон фірми;
— прізвища (назви), титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;
— відомості щодо характеру та сфери бізнесу фірми;
— відомості про загальні фінансові потреби;
— вказівка на конфіденційність бізнес-плану;
— місяць та рік складання бізнес-плану;
— прізвища авторів бізнес-плану.
На титульному аркуші не повинно бути зайвих подробиць.
Оформлення змісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу, додатків.
Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану. Головне завдання резюме — показати, що підприємець добре усвідомлює основні положення бізнес-плану та здатний чітко й логічно їх викласти. Занадто детальне та великого обсягу резюме важко читати. Занадто стисле — може створити неадекватне уявлення про бізнес.
Резюме — це короткий (1—2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільш важливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного інвестора та зацікавити його в подальшому детальнішому вивченні бізнес-плану.
Фактично резюме є гранично стислою версією бізнес-плану, не вступом до нього, а ніби "повідомленням про наміри".
Складання резюме — важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проектів. Вони, як правило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, бізнес-план далі не розглядають. Тому резюме обов'язково:
1) має бути написане так, щоб максимально зацікавити в подальшому ознайомленні з бізнес-планом;
2) має дати читачеві достатньо чітке уявлення про питання, детальніше розглянуті в основній частині бізнес-плану.
На практиці резюме складають, використовуючи вже написану основну частину бізнес-плану. З кожного його розділу вибирають найбільш суттєві та "яскраві" аспекти майбутнього бізнесу.
Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме, такий:
— опис концепції бізнесу, його можливостей, які забезпечуватимуть переваги на ринку та стратегії їх реалізації;
— відомості про цільовий ринок бізнесу (основні споживачі, особливості їх обслуговування, передбачувані обсяги продажу, частка ринку);
— унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які мають місце або будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії;
— відомості про компетенцію й професіоналізм керівника фірми та членів команди менеджерів;
— основні передбачувані показники фінансової діяльності фірми (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);
— характеристика загальних потреб у коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їх використання, форм повернення інвестору.
Резюме завершується особистою оцінкою підприємцем шансів на успіх його проекту.
Підрозділ Галузь, фірма та її продукція опрацьовується в бізнес-плані, щоб:
— переконати читача в перспективності галузі, до якої належить вибраний бізнес;
— породити довіру до даного бізнесу описом переваг та особливостей його продуктів (послуг).
У структурі цього підрозділу, як правило, виділяють такі основні складові:
1) сучасна ситуація та тенденції розвитку галузі;
2) фірма, її продукти і (або) послуги;
3) патенти, товарні знаки, інші права власності на продукт (послуги);
4) стратегія зростання фірми.
Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неї належить фірма або в котрій вона має намір розпочати свою діяльність. Галузь із ринком, що швидко зростає, розглядається, звичайно, як сприятливіша для бізнесу. Тому цей підрозділ бізнес-плану починається, як правило, зі стислого аналізу стану справ у галузі. Для цього необхідно:
— навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденцій її розвитку;
— стисло охарактеризувати нові для галузі продукти і ринки;
— визначити нові чинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.
Центральне місце в стратегії будь-якої фірми займає стратегія маркетингу. Фірма для того й існує, щоб поставляти свою продукцію на ринок. Розвиток фірми та величина отримуваного прибутку залежать від того, наскільки повно й ефективно вона задовольнятиме потреби своїх клієнтів. Інші компоненти загальної стратегії фірми (фінанси, виробництво, дослідження й розробки) мають сприяти досягненню загальної мети маркетингу. Одночасно й сама стратегія маркетингу має враховувати наявні ресурси фірми та поєднуватися з іншими напрямками ЇЇ діяльності.
У широкому розумінні стратегія маркетингу — це система конкретних стратегій щодо вибору і формування:
1) цільового ринку фірми;
2) номенклатури та асортименту продукції;
3) системи збуту та реалізації продукції;
4) політики ціноутворення;
5) способів організації рекламної кампанії;
6) політики підтримки продукції фірми.
Бізнес-план як документ для внутрішньо фірмового користування має бути детальним планом виробничої діяльності. Це дає змогу розв'язати багато проблем фірми заздалегідь, на папері, раніше, ніж підприємець перейде до конкретних практичних дій.
Невід'ємною складовою бізнесу, орієнтованого на виробничу діяльність, є оцінка того, як фірма вироблятиме свою продукцію. Основне завдання виробничого плану — довести, що фірма:
— реально спроможна організувати виробництво;
— здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;
— має можливості придбати необхідні для цього ресурси.
Отже, виробничий план має дати відповіді на такі запитання.
Які виробничі операції будуть застосовуватись фірмою в процесі виготовлення продукції (надання послуг)?
Які конкретно матеріально-технічні ресурси потрібні для виготовлення продукції (надання послуг)?
Які зовнішні фактори впливатимуть (або можуть вплинути) на виробничий процес?
Виробничий план доцільно розпочинати з короткої характеристики виробничого процесу, тобто з опису основних виробничих операцій у їх послідовності.
У виробничому плані необхідно також вказати і на зовнішні фактори, які впливатимуть на виробничий процес або обмежуватимуть виробничі можливості фірми.
Отже, у виробничому плані, як правило, виділяють такі блоки (підрозділи):
1) основні виробничі операції;
2) машини та устаткування;
3) сировина, матеріали і комплектуючі вироби;
4) виробничі та невиробничі приміщення;
5) вплив зовнішніх факторів.
Обсяг і ґрунтовність виробничого плану залежать від характеру бізнесу фірми та сфери, до якої він належить. Зрозуміло, що цей розділ бізнес-плану буде найдокладнішим для виробничого підприємства. Більше того, у певних випадках саме виробничий процес (особливості його технологій, унікальність обладнання тощо) може бути одним із найпривабливіших факторів для зовнішніх інвесторів. Навпаки, фірми, які займаються, наприклад, оптовою або роздрібною торгівлею, можуть взагалі обійтися без цього розділу.
Привабливість фірми, віра в успіх її бізнесу багато в чому залежать від ділових навичок і професіоналізму персоналу фірми та команди менеджерів. Досвідчені керівники і кваліфіковані виконавці можуть вивести підприємство з кризи, а безпорадні, навпаки, здатні зіпсувати найліпшу справу. Тому організаційний план, в якому розглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.
Розробляючи організаційний план, підприємець має на меті:
— по-перше, переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним вибрано доцільну організаційно-правову форму бізнесу;
— по-друге, показати, з ким він збирається організовувати своє діло, тобто охарактеризувати менеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення та управління фірмою;
— по-третє, довести, що він, його команда менеджерів та інший персонал фірми здатні практично реалізувати бізнес-план.
Розробку цього розділу бізнес-плану рекомендується починати з обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу, оскільки вона позначається на всій подальшій підприємницькій діяльності й багато в чому визначає інші організаційно-правові аспекти бізнесу.
Далі в організаційному плані слід охарактеризувати потреби фірми в трудових ресурсах, тобто визначити, які саме працівники (основні, допоміжні, спеціалісти) необхідні для ведення справи.
Принципово важливо подати в організаційному плані відомості про власників та провідний управлінський персонал фірми. Організаційний план має містити короткі характеристики практично всіх тих працівників, від яких у кінцевому підсумку залежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальну характеристику команди менеджерів варто доповнити інформацією про використання зовнішньої допомоги в управлінні бізнесом. Ураховуючи, що багато фірм, особливо малих, залучають для виконання окремих функцій управління спеціалістів зі сторони, організаційний план треба доповнити описом консалтингових потреб фірми.
Кінцевий розділ організаційного плану містить пояснення щодо кадрової політики та стратегії фірми. З нього має стати зрозумілим, як будуть здійснюватися добір, підготовка та оплата праці працівників фірми. Можна подати й відомості про передбачувані для працівників фірми пільги стимулюючого характеру.
Отже, організаційний план, як правило, складається з таких підрозділів:
— організаційна форма бізнесу;
— потреба фірми в персоналі;
— власники фірми, команда менеджерів і зовнішні консультанти;
— організаційна схема управління;
— кадрова політика і стратегія.
У бізнес-плані необхідно виділити й розглянути лише найбільш імовірні для даного бізнесу ризики. Найчастіше в бізнес-плані розглядаються ризики, що можуть виникнути як наслідки:
1) несприятливих тенденцій у зовнішньому середовищі галузі, до якої належить даний бізнес;
2) реакції конкурентів (наприклад, можливе зниження цін на аналогічні види продукції чи послуг);
3) сезонної циклічності обсягів продажу;
4) недостатньої компетентності персоналу, який займається маркетингом, виробництвом чи управлінням;
5) появи нових технічних і технологічних досягнень, які можуть призвести до надто швидкого техніко-економічного старіння продукту даного бізнесу;
6) перевищення виробничих витрат над запланованими:
7) труднощів з одержанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також кредитів;
8) циклічності потоку готівки тощо.
З погляду можливого впливу на кінцеві результати діяльності слід розрізняти динамічний та статичний ризики. Динамічний ризик може бути зумовлений непередбачуваними змінами вартості основного капіталу внаслідок прийняття певних управлінських рішень або непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. Цей тип ризику може стати причиною як збитків, так і доходів (за сприятливих змін). Статичний ризик завжди призводить до збитків, оскільки його сутнісна характеристика пов'язана з утратою реальних активів, а також з утратою доходу через недієздатність суб'єкта господарювання.
Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.
Особливий інтерес до фінансового плану пов'язаний з тим, що в ньому:
— узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;
— кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях;
— обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.
Розрахунки, які містить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів.
Звідки фірма отримуватиме кошти і на що конкретно останні будуть витрачені?
Як співвідносяться поточні потреби фірми у грошах з рухом готівки?
Яким буде фінансовий стан фірми на кінець прогнозованого періоду?
Чи зможе підприємець виконати взяті на себе зобов'язання?
Чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал?
У процесі розробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості.
По-перше у багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він має містити відповідний перелік фінансових документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен із цих документів повинен мати стандартну форму. Жорсткі вимоги до опрацювання цих документів викликані необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунків фінансових показників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор може самостійно за стандартною методикою провести аналіз фінансової інформації, яку містить бізнес-план, оцінити фінансовий стан даної фірми та прийняти рішення щодо вкладання своїх коштів у даний проект.
По-друге, інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий план складався з перспективою на три роки (до того ж із щомісячними показниками за перший рік та щоквартальними — за другий і третій).
По-третє, фінансовий план не може мати розбіжностей з іншими розділами бізнес-плану. Якщо, наприклад, у маркетинг-плані йдеться про наміри розгорнути широкомасштабну рекламну кампанію, то це обов'язково має знайти відображення в плані доходів і видатків. Якщо на бізнес фірми впливає фактор сезонності продажу, то його слід ураховувати, проектуючи рух готівки, тощо.
По-четверте, у зв'язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певним ступенем невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум два варіанти фінансових показників. Один із них має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, а другий — враховувати повний потенціал бізнесу.
По-п'яте, у фінансовому плані треба (по можливості) підкреслювати достовірність інформації, яку він містить. Якість первинної інформації безпосередньо позначається на точності фінансових розрахунків. Інвестори часто проводять власні дослідження з метою оцінки достовірності розрахунків у бізнес-плані. Тому в разі відхилення відповідних фінансових показників бізнес-плану від середніх по галузі, до якої належить даний бізнес, обов'язково треба дати вичерпне пояснення цього.
Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання. Фінансовий план містить такі основні підрозділи.
1. План доходів і видатків (план прибутків і збитків).
2. План грошових надходжень і виплат (план руху готівки).
3. Плановий баланс.
Поряд з основними показниками цих підрозділів у фінансовому плані мають бути наведені припущення, на підставі яких ці показники розраховано. Чітко й стисло викласти всі ці припущення й передбачення необхідно в текстовій частині фінансового плану. Без цього всі наведені у фінансовому плані розрахунки не матимуть належного практичного значення. Лише після ретельного аналізу таких припущень можна оцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Оскільки розрахунки всіх зазначених фінансових документів ґрунтуються на таких передбаченнях, вони є важливою складовою фінансового плану.
Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов'язково слід навести динаміку основних фінансових показників за минулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансових документів подаються в додатках.
Відповідно обґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів, а й для оцінювання результатів діяльності фірми після фактичного започаткування бізнесу.
Висновки
1. Бізнес-план — це письмовий документ, у якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.
2. У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції: зовнішню та внутрішню.
3. Бізнес-плани можна класифікувати за певними ознаками: за сферою бізнесу; за масштабами бізнесу; за характеристиками продукту бізнесу.
4. У процесі розробки бізнес-плану виділяють три стадії: початкову, підготовчу, основну.
5. У структурі бізнес-плану, як правило, виділяють такі складові: титульний аркуш; зміст бізнес-плану; резюме; галузь, фірма та її продукція (послуги); дослідження ринку; маркетинг-план; виробничий план; організаційний план; оцінка ризиків; фінансовий план; додатки.
6. Ключовим розділом бізнес-плану є фінансовий план. Головна мета фінансового плану — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного "підприємницького проекту з економічного погляду
Розділ 2. Аналіз ринку надання готельних послуг у м. Львові
2.1 Мережа готелів міста Львова та перспективи конкуренції в умовах підготовки до чемпіонату Європи
Львівський ринок готельних послуг почав бурхливо розвиватися близько 2006 – 2007 років. В великій мірі це пов’язано із перспективою проведення у Львові Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
У Львові зараз функціонує 36 готелів, які сумарно містять 2 115 готельних номерів.
Середня тривалість перебування становить 2,6 доби (у 2006 р.), тоді як у 2000р. цей показник становив 2, 1 доби.
Сьогодні розвиваються три направлення в готельному розвитку міста:
1. готелі євро класу (3-4 зірки), які прагнуть розташовуватися в історичному центі Львова. Кількість номерів в таких готелях не перевищує 50. Цільова аудиторія – туристи з Європи з високим рівнем доходу та бізнес-подорожуючі. Типові представники цього сегменту: «Леополіс», «Опера», «Швейцарський», «Гранд-Готель», «Віденський».
2. готелі економ-класу, розташовані переважно в спальних районах міста. Кількість номерів коливається в межах 10-30 приблизно. Цільова аудиторія – туристи з середнім рівнем доходом. Представники цього сегменту: «Південний», «Гелікон», «Замок Лева», «Український дворик».
Готель «Замок Лева» м. Львів, вул. Глинки, 7.
Оплата та умови проживання: 14 комфортабельних номерів різної категорії: 7 стандартних, 2 напівлюкси, 4 люкс-класу, 1 суперлюкс, зал ресторану на 20 місць, ексклюзивний ,на 8 місць, бенкетний зал, літнє кафе, безкоштовне паркування. Знаходиться у центрі міста Львова.
Оплата за проживання та інші послуги проводиться у гривнях, а також кредитними картками Visa, Maestro , Master card. та American express. Вартість додаткового проживання у номері – 100 грн. за одну особу. Сніданок включений у вартість проживання, паркінг – безкоштовний.
Таблиця 2.1.
Вартість проживання у готелі «Замок Лева»
| Назва номеру | Вартість, грн. на добу | |
| 1 особа | 2 особи | |
| Стандарт | 650 грн. | 700 грн. |
| Напівлюкс | 800 грн. | 850 грн. |
| Суперлюкс | 1150 грн. | 1200 грн. |
| “Сучасна” будівля | ||
| Стандарт: | 410 грн. | 460 грн. |
| Стандарт покращений | 500 грн. | 550 грн. |
| Люкс | 550 грн. | 600 грн. |
| Люкс покращений | 700 грн. | 750 грн. |
| Стандарт цоколь | 280 грн. | 330 грн. |
Готель «Марс», біля в'їзду у місто Львів по трасі Львів-Київ, с. Малехів (3 км.від Львова).
Умови проживання: розрахований на 52 місця. 24 номери: одномісні, двомісні , категорії люкс та напівлюкс. Всі номери мають вигоди (душова кабіна) ,туалет, телефон , телевізор, холодильник, міні –бар, кондиціонер. Для проведення семінарів, конференцій існує конференц-зал на 50 осіб, обладнаний необхідною оргтехнікою. Ресторан розрахований на 70 чоловік. распорт буде під надійною охороною на готельному паркингу.
Готель «Гелікон», м. Львів, вул. Кульпарківська, 230.
Оплата та умови проживання. 55 номерів: 18 – одномісних, 8 – двомісних, 16 – тримісних і 13 апартаментів категорії «напівлюкс».
Усі покої оснащені телефонами, сателітарним телебаченням, душовими кабінами, холодильниками. Є номери, що спеціально обладнані для потреб людей з обмеженими можливостями. Серед додаткових послуг в готелі присутні: перукарня і пральня, бар та ресторан, більярд та сауна, паркінг (із цілодобовою охороною).
Два бенкетних зали ресторану (на 250 та 70 осіб ) слугують для проведення ділових зустрічей і урочистостей. Готель "Гелікон" має унікальний для Львова конференц-центр з двома залами, оснащеними найсучаснішою аудіо- та відеотехнікою для проведення конференцій, корпоративних і приватних заходів.
Таблиця 2.2.
Вартість проживання у готелі «Гелікон»
| Назва номеру | Вартість, грн. на добу |
| одномісних | 130 грн. |
| двомісних | 200 грн. |
| тримісних | 300 грн. |
| напівлюкс | 200 грн. |
Готель "Український дворик", м. Львів, пр. Червоної калини, 98.
Таблиця 2.3.
Умови проживання та вартість оплати в готелі «Український дворик»
| Назва номеру | Вартість, грн. на добу | Характеристика номеру |
| двомісних | 245,00 | 17 номерів; 2 односпальних ліжка, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ) |
| напівлюкс | 255,00 | 1 номер; 2 односпальних ліжка, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ) |
| люкс | 370,00 | 2 номери; двокімнатний номер, спальня (двоспальне ліжко), вітальня, шафа для одягу, телевізор (кабельне телебачення), санвузол (туалет, умивальник, душ) |
Серед додаткових послуг готелю присутні: сауна, джакузі, ресторан, автостоянка, конференц-зал.
Інші готелі:
Готель «Південний», м. Львів, вул. Щирецька,36. 31 номер різноманітного класу: звичайні двомісні, однокімнатні напівлюкси, двокімнатні люкси. В усіх номерах є нові меблі, телевізор з сателітарним телебаченням. У готелі працює ресторан та кафе, фінська сауна з басейном, перукарня, доступ до Інтернету, автостоянка. Також є конференц-зал на 150 місць.
Готель "ПРИСТИЖ", м.Львів вул.Я.Мудрого, 33. Готельний комплекс на 20-25 місць
Готель "Відень”, м. Львів пр. Свободи, 12. 20 одно- і двомісних номери. У кожному кабельне телебачення, телефон, кондиціонер, туалетна кімната з душовою кабіною (ванною).; На першому поверсі розташований ресторан „Віденська кав’ярня” (ресторан, кав’ярня, більярдний зал).
Готель "Волтер" м. Львів, вул. Липинського, 60а.
3. Най динамічніше останнім часом розвивається будівництво готелів в приміській зоні Львова. Це ідеальний варіант для подорожуючих на власному автомобілі. Поміркований рівень сервісу та прийнятна ціна навіть для вітчизняного споживача – головні ознаки цього сектору. Кількість номерів в таких готелях різноманітна: від 5 до 50. В зв’язку із прогнозованим розширенням меж міста частина цих готелів отримають львівську прописку. Кілька типових представників цього сегменту наведені нижче.
«Галактика» (Львів-Винники вул. Миколайчика 1): 46 номерів різного класу, ціна 120 – 380 грн./доба.
«Ельбрус» (траса Львів - Стрий – Ужгород, 10 км. від Львова): 6 номерів, ціна 175 – 250 грн./доба.
«Юкон» ( 3,5 км від виїзда зі Львова, з вул.Городоцької на трасу в напрямку на Мостиська): 6 номерів, ціна 120 – 250 грн./доба.
«Віконт» (траса Київ – Чоп, біля виїзду з міста на Тернопіль - 200 м. в бік Чопа): 15 номерів, ціна 160 – 380 грн./доба.
«Валентина» (Брюховичі): 38 номерів, ціна 100 – 260 грн./доба.
«Галіція» (кільцева догога Львова»: 51 номер, ціна 100 – 350 грн./доба.
Великих готелів у місті Львові явно не вистачає, цей сегмент не розвинутий. В будівництво готелів із кількістю місць 100 і більше інвестори поки-що не поспішають вкладати кошти. Представники цього сектору: «Львів», «Турист», «Дністер» та «Супутник».
Прийнятними для проживання вимогливих туристів із Західної Європи (яких буде більшість на чемпіонаті) з-поміж цих закладів, тільки 2: «Супутник», який постійно розвивається та розширює асортимент додаткових послуг та невпинно підвищує рівень сервісу, та «Дністер», реконструйований спеціально до президентського самміту 1999 року. Готель «Супутник» має лише кілька відремонтованих та по-сучасному обладнаних номерів.
Комунальний готель «Львів» теж в своєму активі має кілька номерів напівлюкс, проте в загальному йому притаманні такі ж риси, як і готелям «Київ» та «Незалежність»: радянські меблі, гаряча вода за графіком, частина номерів без вигод, ремонт не проводили вже давно.
Проте пропозиція готельних номерів у Львові буде зростати.
За останні місяці міська влада видала понад 20 дозволів на будівництво готелів
Для будівництва готельних комплексів за останніх 6 місяців місто видало 24 дозволи. Відтак нові готелі з’являться по вул.Фредра,7; вул. Городоцька,65; вул. Стрийська,108; вул. Друкарська, 9; пр. Червоної Калини, вул. Любінська, 93 та інші.
Водночас заплановано продаж права оренди п’яти земельних ділянок для будівництва готелів по вул. В. Липинського - вул. Б. Хмельницького (1,0500 га), вул. В.Липинського - вул. А.Лінкольна (1,2000 га), вул. Стрийська, 12 – вул.Зарицьких (0,1426 га), вул. Липова Алея - вул. В.Стуса (0,6291 га) та вул. Щирецька,8 (0,9436 га).
2.2 Аналіз присутності іноземних готельних мереж в Україні
В Україні спостерігається дійсний готельний бум. Про вихід на наш ринок заявляють всі нові й нові мережі зі світовим ім'ям. Однак витрачати власні гроші іноземці не поспішають, воліючи працювати через місцевих партнерів, одержуючи не більше 3-7% можливого прибутку. Причина такого підходу не нова - складності з рішенням земельних питань і бюрократизація погоджувальної системи. Втім, якщо галузь збереже рекордні темпи розвитку, то жадібність може пересилити страх.
Міжнародні готельні мережі усе активніше цікавляться можливістю закріпитися в нашій країні. До уже працюючим у Києві Radisson SAS і Hyatt Regency незабаром обіцяють приєднатися як мінімум три-п'ять їхніх конкурентів. Минулі й нинішній роки можуть стати рекордними по кількості голосних заяв від іноземних готельних магнатів і їхніх українських партнерів.
Зокрема найбільший міжнародний готельний оператор "Residor", що відкрив в 2005 році в Києві 4-зірковий готель під брендом "Radisson SAS", має намір вести агресивну політику завоювання українського ринку готельних послуг. Завдання "Residor" - "зайти" в 12 великих міст України, а також в 22 менш великі міста з поруч своїх брендыв. Про це на форумі, що відбувся, по готельному бізнесі, організованому компанією "Meeting Point Ukraine", заявив директор по розвитку бізнесу "Residor Hotel Group" Даррен Бланчард.
Зокрема, Д.Бланчард відзначив, що протягом найближчих 2-5 років компанія відкриє під брендом "Radisson SAS" 2-3 готелю в Києві, по одній у Харкові, Дніпропетровську й Львові, 1-2 - у Ялті. У довгостроковій перспективі мережа цих готелів збільшиться ще на 2-5, у Харкові й Дніпропетровську - на 2, у Львові - на 1 і в Ялті додасться ще 2-3.
Велика кількість готелів в Україні з'явиться під брендом "Park Inn" рівня "3 зірки". Так, до 2012 року 2-3 таких готелю будуть зведені в Києві (у довгостроковому періоді з'явиться ще 8-10), 2 - у Харкові (+ 4), 1 - в Одесі (+ 2-3), 1 - у Кривому Розі (+2), 1 - у Луганську (+1). Компанія також розглядає варіант будівництва таких готелів у центральних районах Ужгорода. Це невелике місто, як відзначив Д. Бланчард, дуже динамічно розвивається й становить інтерес для компанії. Крім того, за словами Д.Бланчарда, у Києві очікується поява таких брендів, як "Regent" і "Missoni", які позиціюються як модний дизайнерський бренд "5 зірок".
На сьогодні "Residor" управляє готельною нерухомістю з більш ніж 300 готелями на 62 тис. номерів в 50-ти країнах світу.
Група «XXI Століття» анонсувала будівництво під керуванням французької групи Accor п'ятизіркового готелю Sofitel на вулиці Лютеранської в столиці. Компанія DeVision домовилася про співробітництво зі світовою мережею Starwood Hotels, що планує передати в керування кілька своїх готелів.
Очікується, що готель DeVision у Кончі-Заспі в найближчому майбутньому придбає мережне ім'я Le Meridien. Експерти не виключають, що Starwood Hotels спробує вивести в Україну й свій не менш знаменитий бренд Sheraton. Компанія також вела переговори з поруч українських девелоперів про будівництво в Києві мережного готелю St. Regis.
Міжнародна мережа Fairmont Raffles Hotels домовилася з вітчизняною компанією «Ярославів Вал» про зведення в Києві готелю під брендом Fairmon, що є люксовим у лінійці ТМ компанії. Очікується, що об'єкт, у який по самих скромних підрахунках буде вкладено не менш $120 млн, прийме перших відвідувачів уже в 2009 р.
Не збираються зупинятися й ті, хто вже встиг обзавестися активами в нашій країні. Зокрема, Rezidor Group побудує на Бориспільському шосе ще одну чотиризіркову Radisson SAS. Вона також планує реалізувати кілька проектів у регіонах, однак подробиці поки не розголошує. Незабаром обіцяють відкрити й столичні довгобуди - Hilton на бульварі Шевченко й «Інтерконтиненталь» на Великий Житомирській.
Причому якщо донедавна мережевики цікавилися винятково будівництвом в Україні фешенебельних готелів, те зараз всі частіше звертають