Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Товарознавча характеристика якості кави та кавових напоїв, що реалізуються у торговій мережі м. Харкова

Товарознавча характеристика якості кави та кавових напоїв, що реалізуються у торговій мережі м. Харкова

виданої органом по сертифікації.

Знак відповідності – це захищений в установленому порядку знак, виданий відповідно до правил системи сертифікації, вказуючий, що забезпечуються необхідна упевненість в тому, що дана продукція відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному акту. Знаком відповідності маркується кожна одиниця продукції, під знаком проставляється буквено-цифровий код обов'язкової сертифікації: 2 букви і 2 цифри. Буквені індекси коду відображають початкові букви.


1.4.3 Умови зберігання

Термін зберігання натуральної розчинної кави не більше 24 місяців з дня виготовлення. Зберігають в чистих, добре вентильованих приміщеннях, не заражених шкідниками і захищених від прямих сонячних променів, при температурі не вище 20 0С і вологості не більше 75%. При зберіганні пакувальну тару встановлюють на стелажі і піддони штабелями по висоті не більше 8 ящиків. Відстань між штабелями, а також стінами мають бути не менше 0,7 м. відстань від джерел тепла, водопровідних і каналізаційних труб повинно бути не менше 1 м. не допускається провітрювати складські приміщення в сиру погоду і відразу після дощу. [25]

У місцях виробництва сухі зерна кави зазвичай зберігають в джутових мішках по 60 кг Інколи використовуються також і подвійні поліетиленові мішки, багатошарові паперові мішки з прошарком з поліетилену і джутові мішки з поліетиленовим вкладишем. В умовах високої вологості застосовують безтарне зберігання кави в скринях на складах з кондиціонованим повітрям, а також в герметичних ізотермічних бункерах з бетону, заліза і алюмінію.

При тривалому зберіганні сирої кави основним завданням є не допустити значних коливань температури усередині приміщень, що досягається за допомогою герметизації і теплоізоляції складів і систематичного вентилювання складського приміщення і підтримки в нім температури біля 10°С, а також відносній вологості повітря на рівні 70%. [12, 13]

Процеси, що відбуваються при зберіганні кави

При зберіганні кави при вологості понад 65% в зерен кави з'являється жовте забарвлення, характерний запах і смак залежалої кави, коли вологість повітря перевищує 75% кава набуває пліснявілого запаху і смаку, частково або повністю уражається цвіллю, видимою неозброєним оком. Воно стає непридатним для вживання.

При зберіганні може утворитися дефект, званий «губчасте зерно». Зерна кави по консистенції нагадують пробкову кору, яка прогинається при натисненні нігтем, і що має, як правило, білуватий колір. При цьому дефекті обсмажування зерен прискорюється, спостерігається тенденція до обвуглювання. В кави слабкий аромат, порожній деревний смак. Невластивий аромат і смак кавові зерна також можуть придбати при неправильному зберіганні, якщо зерно стає білого кольору? дуже легке і таке, що має значно меншу щільність, чим здорове зерно або просто якщо зерно з білою поверхнею.

При зберіганні в нечистих приміщеннях, зерно може бути пошкоджене усередині або зовні комахами. При цьому воно набуває невластивого аромату і смаку. Зерно може бути пошкоджене живими або мертвими комахами, тобто усередині воно має одне або декілька комах на будь-якій стадії розвитку або частин комах. [25]


1.4.5 Особливості експертизи якості кави та кавових напоїв

Експертиза якості кави включає перевірку супровідних документів, стан упаковки і маркування, аналіз органолептичних, физико-хімічних, мікробіологічних показників і показників безпеки.

Експертиза починається з перевірки якості упаковки і маркування транспортної і споживчої тари. Вибірку з партії вибирають випадковим чином з різних місць. Її використовують для перевірки якості упаковки, маркування і визначення маси нетто упакованої одиниці.

Якість упаковки і маркування визначають візуально, взглядом всіх пакувальних одиниць. Перевіряють вигляд і стан пакувального матеріалу і етикетки, вміст написів, якість етикетки і обклеювання, чіткість друку, яскравість фарб і відповідність цих показників вимогам технічної документації на даний вид продукції.

Для визначення якості не фасованої продукції беруть 20% відібраних одиниць транспортної тари, але не менше 2 шт. Партію приймають, якщо число одиниць продукції у вибірці, що не відповідає вимозі нормативної документації по показнику, що перевіряється, менше або дорівнює приймальному числу, і бракують, якщо воно більше або дорівнює числу бракування.

При здобутті незадовільних результатів органолептичних або фізико-хімічних випробувань, хоч би по одному показнику, партію бракують. Для перевірки показників якості продукції з відібраних одиниць транспортної тари беруть випадкову вибірку – певна кількість пакувальних одиниць масою не менше 1,5 кг.

При оцінці зовнішнього вигляду кави смаженої в зернах звертають увагу на рівномірність обсмажування, коричневий колір, блиск і матовість поверхні зерен, наявність золотистої оболонки посередині зерна. Відзначають кількість сирих, недосмажених і пережарених зерен. У меленій каві колір досліджуваного зразка порівнюється з еталоном.

Для перевірки органолептичних показників кави в зернах її заздалегідь розмелюють до помелу, відповідному меленій каві. Смак і аромат визначають органолептичним методом. Аромат визначають в сухому продукті і в екстракті, смак – лише в екстракті.

Для приготування екстракту, каву масою 10г поміщають у фарфоровий або скляний стакан, заливають 200 см3 гарячої води і доводять до кипіння при постійному перемішуванні. Потім судину знімають з вогню, закривають кришкою, відстоюють, екстракт зливають з осаду і використовують для проведення аналізу.

Для приготування напою з розчинної кави 2,5г поміщають у фарфоровий або скляний стакан і розчиняють при помішуванні в 150 см3 гарячої води. Тривалість розчинення реєструють по секундоміру.

Для визначення смаку кави екстракт п'ють невеликими ковтками і фіксують перші смакові відчуття. Смак кави характеризується термінами: порожній, приємний, трав'янистий, терпкий, гіркий, оксамитовий, ванільний, повний, ніжний, гострий, грубий і ін. Не властивий для кави смак і запах: затхлий, землистий, пліснявілий. Смак хорошої кави має бути типовим, ароматним, тонким, сильним і чистим. Напій не має бути порожнім, позбавленим смаку, дуже слабким.

Для оцінки аромату екстракт підносять до носа і роблять вдих. Хороша кава відрізняється тонким ароматом, характерним для нормально обсмажених зерен, а кава мелена з додаваннями має аромат, властивий обсмаженим продуктам, з яких він приготований.[11]

Тонкость помелу меленої кави впливає на екстрактівность напою. Для кави натуральної визначають масову долю металевих домішок, її значення постійне незалежно від сорту, добавок і тонкості помелу. У натуральній каві не допускаються сторонні домішки.

У каві натуральній розчинній, крім того, визначають повну розчинність в гарячій і холодній воді. У цьому виді кави не допускається нерозчинний осад, який може виникнути при порушенні технології, або при додаванні меленої кави і інших мелених добавок.

Нормування вологості кави пов'язане з її сильною гігроскопічністю, тому встановлюють її на початку і кінці зберігання. Масова доля золи, обумовлена вмістом в каві мінеральних елементів. Для натуральної смаженої кави вміст золи не залежить від якості. Для кави натуральної меленої з цикорієм ця величина зростає на 0,5%

Екстрактні речовини кави є сумою всіх водорозчинних речовин – азотистих, вуглеводів, кислот, жиру, мінеральних речовин. Масова доля екстрактних речовин в натуральній каві не залежить від його товарного сорту. Вона зростає при введенні в мелену каву цикорію.


1.4.4 Фальсифікація кави та кавових напоїв

За останні роки число імпортерів кави до України істотно збільшилося, і багато хто з нових фірм-імпортерів поставляє каву нелегально. Тому виникають великі проблеми з достовірністю споживаного населенням, особливо розчинна кава.

Можуть бути наступні види фальсифікації: асортиментна фальсифікація тобто підміна кави різними кавозамінниками, якісна фальсифікація, кількісна фальсифікація, інформаційна фальсифікація.[27]

Асортиментна фальсифікація досить добре представлена на ринку кави. Вона включає підміну одного сорту кави іншим, або підміну натуральної кави різними кавозамінниками.

Підміною натуральної кави при асортиментній фальсифікації служать всілякого роду висушені, підсмажені і перемелені компоненти рослинного походження: різного вигляду коріння – цикорій, буряк, морква, кульбаба; багаті цукром речовини – палений цукор, винні ягоди; багаті крохмалем речовини – жолуді різних видів дуба, каштани, жито, ячмінь, овес, пшениця, ячмінний солод; насіння бобових рослин – горох звичайний, кавовий горох, китайські боби; звичайні боби; багаті жиром речовини – горіх американський, волоський, звичайний, земляний.

Оскільки ці підробки не містять в собі двох найважливіших складових частин кави – кофеїну і кофеола, то вони не володіють збуджуючою дією на центральну нервову систему. Широке поширення цикорію і кавозамінників винних ягід отримало ще в зв’язку з їх вищою екстракційною здатністю, ніж натуральна кава, і тому вони часто використовуються для фальсифікації розчинної кави. [3]

Методи виявлення підміни кави різними замінниками можуть бути органолептичними і фізико-хімічними. Органолептичні це: оцінка смаку, аромату і кольору екстракту. При цьому звертають увагу на наявність грубого смаку і слабкого кавового аромату, занадто темний або слабкий кольори настою, його непрозорість, каламутність. Для натуральної кави характерне поєднання трьох смакових відчуттів: кислого, гіркого і терпкого. В кавозамінниках є лише одне смакове відчуття – гіркота. При розчиненні меленої кави в холодній воді частки кави, що містить вуглекислий газ, довго плавають зверху, а частки кавозамінників швидко осідають на дно.

Фізико-хімічні методи: відсутність вмісту кофеїну, позитивна реакція з йодом, мікроскопування часток.

Якісна фальсифікація кави досягається таким чином: введення добавок, не передбачених рецептурою; додавання спитої кави; введення чужорідних речовин і компонентів, приготування штучних зерен.

З метою підвищення ваги кавових зерен під час обсмажування їх збризкують вазеліном, цукровим сиропом або іншими малоцінними речовинами. Для маскування зіпсованих, таких, що втратили свій природний колір і консистенцію зерен, їх піддають струшуванню зі свинцевими кульками або підфарбовують незрідка шкідливими для здоров'я фарбувальними речовинами. Найчастіше зустрічаються підробки смаженої меленої кави, до якої підмішуються всілякого роду замінники в смаженому і подрібненому вигляді.

Кількісна фальсифікація кави або недовага – це обман споживача за рахунок значних відхилень параметрів товару (маси), що перевищують гранично допустимі норми відхилень. Наприклад, вага нетто пачки занижена, або використовують банку більшої маси і так далі

Інформаційна фальсифікація – це обман споживача за допомогою неточної або спотвореної інформації про товар. Цей вигляд фальсифікації здійснюється шляхом спотворення інформації в товарно-супровідних документах; маркування; не повною інформацією, що наноситься на упаковку; реклами. При фальсифікації інформації про каву досить часто спотворюються або вказуються неточно наступні дані: найменування товару, країна походження товару, фірма-виробник товару, кількість товару. До інформаційної фальсифікації відноситься і підробка сертифікату якості, митних документів, штрихових кодів і ін. [27]


1.5 Висновки з огляду літератури, обгрунтування обраного напряму досліджень


Кава - це смаковий продукт, який виготовляють з обсмаженого насіння кавового дерева, фізіологічна цінність якого обумовлена наявністю в ньому алкалоїду кофеїну, ароматичних речовин і хлорогеновой кислоти.

Оскільки кава відіграє важливу роль в житті людей, великого значення набуває оцінка його якості, тому метою курсової роботи є вивчення товарознавчої характеристики кави. Завдання курсової роботи наступні:

дослідити стан ринку кави та кавових напоїв в Україні загалом, а також що реалізуються в торговій мережі м. Харкова;

дослідити зразки відібраної кави за наступними показниками:

органолоптичними;

маркування та пакування;

фізико-хімічними властивостями;


РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРиМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА


2.1 Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні


На сьогоднішній день вітчизняний споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи. Особлива відмінність його полягає у наявності вітчизняної продукції В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види продукції: кава натуральна в зернах і мелена; кава розчинна 100%; кавові напої що включають натуральну каву; кавові суміші на основі розчинної кави (кава з цукром, кава з вершками та цукром та ін). Ще одна різновидність – кава без кофеїну (може бути як мелена, так і розчинна). З українських торгових марок кави та кавових напоїв лідирує продукція Львівського спільного підприємства “ГАЛКА ЛТД“. Це підприємство є вітчизняним лідером з 30-річним досвідом виробництва високоякісної кавової продукції. На сьогоднішній день “Галка“ виробляє близько чотирьох десятків видів продукції. Асортимент її розрахований на різні прошарки населення, з врахуванням не тільки матеріального стану, але і їхнього віку. Окремо представлена група кавових напоїв для старших людей та дітей будь-якого віку В напоях дозується вміст кави, що дуже важливо для покупців, тому практично кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те, що найбільше підходить та корисно для її здоров’я. Також серед вітчизняних виробників відомі такі виробники, як: АТ „Одесахарчокомбінат” його продукція продається під торговою маркою „Одеська кава”, випускається як смажена в зернах, так і розчинна; та ЗАТ „Дніпропетровський комбінат харчових продуктів”, відомий торговою маркою „Золоте зерно”.

Серед зарубіжних марок перше місце посідає фірма „Nestle”, що відома кавою „Nescafe”. В асортименті даної торгової марки представлені різноманітні види кави: „Nescafe Classiс”, престижний асортимент, що включає „Nescafe Gold”, „Nescafe Gold Decaf”(кава без кофеїну), „Alta Rica”, „Cap Colombie”, „Unser Bester”, а також новий продукт Nescafe 3*1 (кава з вершками та цукром). Вся продукція представлена в зручній та доступній упаковці – від 2 до 250 г.

Друге місце посідає „Kraft Jacobs Sushard”, що представляє каву „Jacobs Monarch”, „Jacobs Maxima”, „Jacobs Golden Crystal”, „Jacobs Espresso” „Jacobs Monarch” мелену та смажену в зернах, а також каву без кофеїну. А також кавові суміші „3 в одному” з різними смаками.

Також на Українському ринку кави та кавових напоїв представлений слідуючий асортимент кавовової продукції:

„Monterrey”, „Tchibo”, „Luxor”, „Ambassador”, „Жокей”, „Maxwell House”, „Cafй Pele”, „Сarte Noire”, „Lavazza”, „Mill House” „Manhattan” „Ellitte Fort”, „Blaser”, „Петровская слобода”, „McCoffe”, „Milagro” та багато інших. При цому майже всі торгові марки представляють каву натуральну смажену в зернах, мелену, розчинну, а також кавові суміші.

Особливу нішу зайняли на вітчизняному ринку компанії що займаються не тільки продажем, але і обжарюванням кави в Україні. Вони імпортують до України зелену каву, обсмажують її на вітчизняних фабриках і продають в основному в ресторани, дорогі супермаркети і кавові бутіки. Середня ціна за кілограм елітного сорту складає 24 долари. Реалізація елітної кави – абсолютно особливий бізнес. Щоб утримувати позиції на ринку елітної кави, компаніям доводиться окрім постачань безпосередньо кави забезпечувати ресторани спеціальним устаткуванням для його приготування. Продаж елітної кави – єдиний вид кавового бізнесу, об'єми реалізації якого після кризи залишилися на тому ж рівні, що і до кризи. Основні ринки збуту цих компаній доводяться на крупні міста України.

В кінці 1999 року правлінням України був відмінений акцизний збір на ввіз кави в зернах. В чималій мірі дякуючи цьому на Українському ринку більш активними стали імпортери натуральної кави та внутрішні виробники кавових напоїв. Минулий рік вніс помітні корективи у відношення на Українському кавовому ринку, проте, положення найкрупніших операторів залишилось “непохитним“. Новим маркам, що надійшли на ринок, поки що не вдалося помітно потіснити лідерів. В той же час треба відмітити підвищення споживацького попиту на суміші — (кава з цукром, кава з вершками та цукром та ін.), як за рахунок появи нової групи споживачів, так і більш демократичної ціни.

За даними митної статистики, основними країнами - імпортерами зеленої кави в Україну є Чилі, В'єтнам, Фінляндія, Iндія, Австрія, Польща, Бразилія. Безперечним лідером за кількістю ввезеної продукції є Чилі. Так, минулого року з цієї країни було імпортовано 175455,2 кг зеленої кави на суму $299,25 тис. Майже стільки ж продукту надійшло з Фінляндії -131328,2 кг, проте його загальна вартість становила вже $523,94 тис. Взагалі, найбільше кавової продукції в Україну імпортують з Європи (39%) та Азії (38%). Це переважно недорогі марки, так, як небагатий український споживач насамперед цікавиться ціною, а не якістю кави та місцем її виготовлення. [23]


2.2 Маркетингові дослідження стану ринку кави та кавових напоїв в Україні


Згідно особливостей споживання товарів та послуг дослідники ринків поділяють територію України на 6 маркетингових регіонів. Як і більшість споживацьких товарів, кавові продукти населення різних регіонів України споживає по-різному. Якщо прийняти за 100% витрати населення на 8 основних напоїв – газовані безалкогольні напої, кава натуральна, кава розчинна, мінеральні води, молоко, пиво, соки, чай — то, за данними маркетингової компанії GFK-USM, доля кави в різних регіонах виглядає наступним чином: найбільш активними споживачами кави натуральної являються жителі Західного регіону, які витрачають на напій 6% грошей, що були виділені на купівлю напоїв. В півтора раза менша доля витрат на каву натуральну у населення міста Києва – 4%. За киянами слідують жителі Південного регіону – 3%. Населення Центрального, Східного та Північного регіонів витрачають на натуральну каву приблизно однакову частку коштів – по 2%. За часткою витрат на розчинну каву лідирує населення Південного регіону – 11%; за ним із значним відривом слідують жителі Сходу, Півночі,Заходу та столиці – по 9%. На останньому місці – Центральний регіон – 7%.

За даними дослідницької компанії GFK-USM, споживання натуральної кави на душу населення в Україні досягло 160 грамів, що у 8 раз більше ніж в Росії, але менше майже у два рази, ніж в Чехії (370 г на душу населення в рік), Словенії (340 г) чи Угорщині (350 г), і майже в три рази менше, ніж у Польщі (510 г). Для порівняння: в Норвегії кожен житель споживає 10,1 кг кави в рік, в Австрії – 8 кг, в Германії – 7,5 кг, у Франції – 5-6кг, в Бразилії – 4,1 кг, в США – 3,9 кг.[18]

На споживання всіх видів кавових продуктів в Україні впливає сезонність. Відмічено майже двократний (в порівнянні з середньомісячним показником) спад в період з травня по серпень. Зростання попиту спостерігається у вересні місяці,і досягає найвищого показника у грудні, перевищуючи середньомісячний (за рік) показник приблизно у півтора рази.

Нажаль можна відмітити, що Україна залишається все ще більш “чайною “, ніж “кавовою країною“. Одна з причин – відносна дороговизна якісних кавових продуктів. Проте, в порівнянні з середнім росіянином, середній українець більше споживає кави, в тому числі натуральної. За данними компанії GFK-USM, із загальної маси кавових продуктів, що споживаються в Україні, частка меленої—19%, в зернах – 8%, розчинної – 30%; сумішей та напоїв – 43 %.

2.3 Аналіз асортименту кави, що реалізується в торговій мережі м. Харкова


Аналіз ринку кави та кавових продуктів у місті Харкові показав, що насиченість ринку даним товаром досить велика. На ньому представлені марки як вітчизняних так і закордонних виробників, вся продукція розфасована від 2 г до 1,5-2 кг, що полегшує вибір покупця. Асортимент та об’єми реалізації кави та кавових напоїв на різних торгових підприємствах Харкова можна побачити в таблиці 2.1


Таблиця 2.1

Асортимент та об’єм реалізації кави в торговій мережі м. Харкова

Торгове підприємство

Вид продукції


Асортимент, найменувань Об’єми продаж в день, упаковок
Спеціалізований лоток, магазин на оптово-роздрібному ринку розчинна, баночка 100г 20-25 30-35

розчинна в пакетиках, 2 г. 3-5 150-200

мелена, в зернах 10-15 10-15

Супермаркет


розчинна баночка 100г 20-30 300-350

розчинна в пакетиках, 2 г. 5-10 150-200

мелена, в зернах 15-20 40-50
Невеликий гастроном, комерційний кіоск розчинна баночка 100г 2-3 3-5

розчинна в пакетиках, 2г. 1-3 50-100

мелена, в зернах 2-3 1-2

Аналізуючи дану інформацію, можна відмітити, що на ринку Харкова присутній широкий асортимент продукції за її видом, який налічує: розчинної кави та кавових напоїв 25-30 і більше найменувань, в пакетиках приблизно 10-15, а меленої та в зернах 15-20. Говорячи про об’єми продаж, то вони свідчать про те, що в супермаркетах кава та кавові напої мають більший попит: по-перше за рахунок ціни (вона дешевша від тієї, що пропонується на інших видах торгових підприємств), а по-друге асортимент налічує більшу кількість найменувань, що дає змогу задовольнити смаки найвибагливішого споживача.

Крім того в Харкові стрімко розвивається культура споживання кави в спеціалізованих закладах — кав’ярнях, про що свідчить їх чисельність в нашому місті. Майже всі кав’ярні працюють на професійному обладнанні та з натуральною кавою в зернах. І все більше людей віддає перевагу таким місцям. Тут можна провести ділову зустріч, романтичне побачення, чи просто провести час з книгою, чи журналом, смакуючи при цьому добру каву. Однією з кращих кав’ярень нашого міста можна вважати книжкову кав’ярню „KoKABA”, де гармонійно поєднанні дух кави з спокійним затишним духом бібліотеки. В кожній кав’ярні міста присутня своя неповторна родзинка, деякі з таких закладів навіть самі смажать каву. Так наприклад, нещодавно в центрі міста гостинно відкрила свої двері нова кав’ярня Львівської франшизи „Золотий дукат”. Тут кава підсмажується на очах покупця, по його замовленню або капризу. В Кав’ярні представлені букети кави власного приготування, за старовинними рецептами західної України. Крім того можна придбати зелену каву, і власноруч вдома її обсмажити, і вразити своїх гостей неповторною оригінальністю.

Проте дослідження показують, що більшість віддає перевагу все ж таки розчинній каві, ніж натуральній. Все це пояснюється тим, що її легше та швидше готувати. Лише справжні цінителі кави готують вдома натуральну, але таких небагато.

В ході виконання курсової роботи було проведено опитування населення в одному з супермаркетів міста. З опитаних громадян 44% віддали перевагу каві, ніж чаю. Респондентам пропонувалося вибрати найбільш переважну марку кави. Результати розподілилися таким чином:

Nescafe – 44,5%

Jacobs Monarch – 18,5%

Tchibo – 14,8%.

Cafй Pele – 7,4%

Іншим маркам кави віддали перевагу 14,8% опитаних. На вибір кави вплинула найбільшою мірою ціна кави (26,9%);

Найбільш зручною розфасовкою для споживача виявилися банки по 100 г (61,5%) і тільки потім одноразові пакетики (15,5%). Упаковку по 50 г і більше 100 г вибрали по 11,5% опитуваних.

Таким чином респонденти споживають каву в середньому 1-2 рази в день, найбільш популярною маркою кави є Nescafe. Споживачі віддають перевагу гранульованій каві в упаковці по 100 г.


2.4 Організація, об’єкти, предмети та методи дослідження


Під час виконання даної роботі були проведені дослідження якості кавових напоїв та розчинної кави, що реалізується на ринку міста Харкова. Оскільки Харків’яни віддають перевагу розчинній каві, то для проведення досліджень були вибрані три зразки натуральної розчинної кави:

1) Кава натуральна розчинна „Cafй Pele”, виробництва Бразильскої компанії Cacique, м Лондріна, штат Парана.

2) Кава натуральна розчинна сублімована „Jacobs Monarch” виробництва компанії „Kraft Foods”, Німеччина, м. Бремен, вул. Лангемаркштрасе4-20. Представництво в Україні: ТОВ „Крафт Фудз Україна”, м. Київ вул. Івана Франка, 31

3) Кава натуральна розчинна гранульована „Nescafe Classic”, виробництва компанії „Nestle”, представництво в Україні: ТОВ „Нестле Україна”, м. Київ, вул. Верхній Вал 72-б.

У кави визначалися наступні показники:

1) Стан упаковки та маркування.

2) Органолептичні показники.

Визначаються органолептичними методами в наступному порядку: вигляд і колір, аромат і смак.

3) Фізико-хімічні показники.

а) Визначення масової долі вологи методом прискореного висушування або методом висушування до постійної маси. Метод заснований на висушуванні досліджуваного об'єкту в сушильній шафі при температурі 1300С;

б) Визначення повної розчинності. Метод полягає у визначенні тривалості розчинення проби кави в гарячій і холодній воді.


2.4.1 Оцінка якості за результатами експертизи упаковки та маркування

1) Що стосується упаковки, то всі зразки витримані за стандартом. Кава „Jacobs Monarch” упакована в скляну банку, кава „Nescafe Classic” та „Cafй Pele” в банки з жерсті. Кожна упаковка має яскраве, привабливе оформлення. Банки з жерсті запломбовані пластмасовими пломбами, а склянна банка має клапан-пломбу з фольги.

Що до результатів оцінки маркування, то вони наступні: більш близькі до Держстандартів кава „Jacobs Monarch” та „Nescafe Classic”, на них присутня інформація про найменування продукту, нанесений товарний знак виробника; адреса виробництва, а також представництва в Україні;склад продукту, а також харчова цінність; умови та термін зберігання; масса нетто продукту;також присутні данні про умови використання та умови зберігання продукту, номер партії. А от, що стосується кави „Cafй Pele”, то тут не повна інформація присутня. Не вказані данні про представництво компанії в Україні, не вказано спосіб використання та умови зберігання. Відсутній номер партії.

Отже аналізуючи данні експертизи, можна сказати, що за маркуванням кава „Jacobs Monarch” та „Nescafe Classic” розділяють позицію, і максимально відповідають Держстандарту, а от кава „Cafй Pele” значно відстає.

2.4.2 Оцінка якості за результатами органолептичної експертизи


Наступний крок експертизи — оцінка органолептичних якостей. Метод полягає в оцінці зовнішнього вигляду, кольору, смаку і аромату по ДСТУ 4394:2005, зовнішній вигляд і колір визначають візуально при яскравому, розсіяному денному світлі або люмінісцентому освітленні в частині об'єднаної проби продукту, поміщеного на аркуш білого паперу рівним шаром. Аромат визначають як в сухому продукті, так і в напої. Смак визначають лише в напої. Результати приведені в Таблиці 2.2


Таблиця 2.2

Результати органолептичного дослідження кави.

Показники Вимоги ДСТУ Jacobs Monarch Cafй Pele Nescafe classic
Зовнішній вигляд Порошкоподібний або гранульований, однорідний Гранульований- однорідний. Порошкоподібний, однорідний Гранульований, з домішками порошкоподібного.
Колір Коричневий, однорідний по інтенсивності Світло-коричневый, однорідний. Коричневий, однорідний. Темно-коричневий, однорідний.
Смак Виражений, з різними відтінками, властивими даному продукту. Не допускаються сторонні запах і смак. Насичений кавовий смак, з гіркуватим присмаком, без сторонніх смаків Гіркий, з кислуватим присмаком, властивий даному продукту, без стороннього присмаку Гіркий, властивий продукту, без сторонніх присмаків.
Аромат Виражений, з різними відтінками, властивими даному продукту. Не допускаються сторонні запах і смак Яскраво виражен-ний кавовий, трішки гіркуватий, без стороннього запаху Дуже слабо- виражений, з присутністю слабовираженого стороннього запаху Слабовиражений кавовий аромат, без сторонніх запахів.

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що найбільш високі показники якості за органолептичною оцінкою має кава „Jacobs Monarch”. Кава „Nescafe Classic” на другому місці, і найслабші показники має бразильська кава „Cafй Pele”.


2.4.3 Оцінка якості за результатами фізико-хімічної експертизи

Метод заснований на висушуванні кави в сушильній шафі при температурі 1300С. Були використані наступна апаратура, реактиви і матеріали: бюкси металеві, ваги лабораторні аналітичні, шафа сушильна електрична, ексикатор, палички скляні завдовжки 55 мм, пісок очищений прожарений, щипці.

Чисту бюксу з 5 г прожареного піску і скляну паличку сушили разом з кришкою у відкритому вигляді протягом 30 хвилин в сушильній шафі при температурі 1300С. Потім охолоджували в ексикаторі і зважували.

З досліджуваноі кави у висушену бюксу брали пробу масою 5 г. Відкриту бюксу з пробою, разом з кришкою сушили в сушильній шафі при температурі 1300С 45 хвилин. Після висушування бюксу вийняли з сушильної шафи щипцями, закрили кришкою, охолодили в ексикаторі і зважили. Результати випробування приведені в Таблиці 2.3


Таблиця 2.3

Результати досліджень за визначення вологості кави.

Досліджуваний зразок Маса проби кави, г (m) Маса бюкси з пробою до висушування, г (m1) Маса бюкси з пробою після висушування, г (m2) Масова доля вологи, %
Jacobs Monarch 5,00 115,40 115,35 1
Cafй Pele 5,00 75,60 75,40 4
Nescafe Classic 5,00 90,10 90,00 2

Масову долю вологи Х % обчислювали за формулою:


Товарознавча характеристика якості кави та кавових напоїв, що реалізуються у торговій мережі м. Харкова

де m — маса проби кави, г;

m1 — маса бюкси з пробою до висушування, г;

m2 — маса бюкси з пробою після висушування, г.

За ДСТУ 4394:2005 „Кава натуральна розчинна. Загальнi технiчнi умови” масова доля вологи (Х %)

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: