Вивчення попиту і прогнозування збуту продукції
Конкуренція – це боротьба за ринкову частку між фірмами, споживачі яких мають ідентичні або схожі потреби.
Аналіз конкуренції дає можливість виявити ринкове положення фірми, конкурентоспроможність її товарів.
Конкуренти можуть бути класифіковані за різними ознаками. Ф. Котлер розподіляє їх за ознакою конкурентних дій на активні, селективні, стохастичні та пасивні.
Активні (агресивні) конкуренти – реагують швидко й агресивно на ринкові події, незважаючи на напрями розвитку конкуренції.
Селективні – конкурують лише у вибіркових показниках (наприклад, вони лідери у зниженні ціни, але не підвищують ефективність рекламної діяльності).
Стохастичні – характеризуються непередбачуваними діями: іноді протидіють агресивно, а інколи ігнорують напади конкурентів.
Пасивні – майже не реагують на конкурентні напади.
Під час аналізу конкурентів важливе значення має розроблена М. Портером модель п’яти сил конкуренції:
Конкуренція між виробниками даної галузі
Загроза появи нових конкурентів
Економічні можливості постачальників
Економічні можливості споживачів
Товари-замінювачі
Конкуренція між виробниками даної галузі, яка утворює центральний «ринг» конкурентної боротьби, називається прямою конкуренцією. Рівень інтенсивності прямої конкуренції зростає, коли:
– збільшується кількість фірм-конкурентів,
– попит на товари галузі стабілізується і починає зменшуватися (тобто товар перебуває на стадії спаду свого життєвого циклу),
– існують бар’єри виходу з даної галузі (тобто коли припинення діяльності в даній галузі коштує дорожче, ніж продовження конкурентної боротьби).
Вплив товарів-замінників на конкуренцію здійснюється у двох основних аспектах: через ціну та рівень інновації.
Ціна товару-замінника як фактор конкуренції виявляється тоді, коли ціни фірм центрального рингу перевищують певну межу, і це примушує споживача звернути увагу на товар-замінник.
Рівень інновації товару-замінника як фактор конкуренції виявляється в тому разі, коли виробнику товару-замінника вдається підвищити його якість настільки, що стає можливим відвернути увагу деяких споживачів від товарів фірм центрального рингу.
Загроза з боку потенційних конкурентів виникає в тому разі, коли:
– відсутні або низькі бар’єри входу на даний ринок,
– зменшується спроможність прямих конкурентів протидіяти потенційним конкурентам.
До бар’єрів входу на певний ринок належать такі:
– економія на масштабах виробництва, яка забезпечує конкурентам центрального рингу переваги у витратах на виробництво,
– правовий захист, який забезпечують патенти,
– імідж товарних марок, який створює прихильність споживачів,
– необхідні капіталовкладення,
– доступ до збутових мереж,
– ефект досвіду, який мають уже діючі на ринку фірми та який може бути досить вагомим, особливо у сферах з високим відсотком ручної праці.
Сутність споживачів як конкурентної сили полягає в їхній спроможності торгуватися з постачальниками, що може привести до зниження ціни, надання дорожчих послуг. Сила споживачів як фактора конкуренції зростає, коли:
– товари стандартні й рівень диференціації низький,
– споживачів небагато й вони купують товар у великій кількості.
Сутність постачальників як сили конкуренції полягає в їхній можливості підвищити ціни, знизити якість товарів або зменшити обсяг їх поставки. Так, зростання цін на базові матеріально-технічні ресурси зумовлює зменшення рентабельності в матеріаломістких галузях. Сила постачальників як фактора конкуренції зростає, коли:
– товари постачальників диференційовані і покупцю важко замінити постачальника;
– покупці не є важливими клієнтами для постачальника;
– продукція постачальника посідає важливе місце у виробництві даної галузі.
Потенційні конкуренти та товари-замінники становлять пряму конкурентну загрозу для центрального рингу, а споживачі й постачальники – непряму загрозу, яка залежить від їхньої спроможності диктувати свої умови підприємствам центрального рингу.
Маркетингове макросередовище – це ті фактори, якими фірма не може безпосередньо керувати, але які впливають на її маркетингову діяльність. До маркетингового макросередовища належать: економічне середовище, демографія, політичне середовище, НТП, культура, природне середовище.
Розрізняють також керовані та некеровані фактори маркетингового середовища.
Керовані фактори – такі фактори, якими підприємство безпосередньо управляє, тобто формує, змінює, контролює їх. До них належать елементи маркетингового комплексу (товар, ціна, збут, просування) та фактори, пов’язані з процесом управління маркетингом (система управління маркетингом, організаційна структура маркетингу, кадри).
Некеровані фактори – ті фактори, на які фірма не може безпосередньо впливати. До них належать такі фактори, як економіка, політика, законодавство, демографія, культура, технологія, екологія.
У літературі також зустрічається трохи відмінна від наведеної класифікація факторів маркетингового середовища. За нею всі фактори маркетингового середовища поділяють на внутрішні та зовнішні.
До зовнішніх відносяться фактори, що генеруються макрооточенням (політика, економіка, суспільство, екологія, випадок) та безпосереднім оточенням підприємства (конкуренти, постачальники, споживачі, кредитори, ринок робочої сили).
До внутрішніх відносяться ті фактори, які залежать від підприємства (підприємство, стратегічний потенціал, маркетингова служба).
Фактори й показники маркетингового макросередовища
Основні сили, що визначають структуру маркетингового макросередовища підприємства, наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Фактори й показники макросередовища
| Фактори макросередовища | Показники |
| Економіка |
Фаза економічного циклу країни Рівень інфляції Рівень безробіття Валовий національний продукт та його динаміка Наявність та рівень товарного дефіциту Рівень доходів та купівельної спроможності населення |
| Демографія |
Чисельність населення Територіальне розміщення населення Рівень урбанізації Міграція населення Віковий склад населення Рівень народжуваності та смертності Статевий склад населення Сімейний стан населення |
| Політико-законодавчий |
Політична структура Рівень політичної та законодавчої стабільності Антимонопольне регулювання Податкове законодавство |
| Соціально-культурний |
Соціальні класи Соціальні групи Культура Субкультура |
| Науково-технічний прогрес |
Рівень інфляційної активності Введення нових технологій Напрями концентрації технологічних зусиль Підвищення продуктивності праці Нова продукція |
| Природне середовище |
Екологія Наявність та доступність сировини та природних копалин Вартість енергоносіїв |
Економічне середовище утворюють ті фактори, які впливають на купівельну спроможність населення, рівень його доходів і витрат.
До таких факторів належать макроекономічні показники: фаза економічного циклу країни, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, обсяг валового національного продукту та його динаміка, рівень купівельної спроможності та доходів населення, рівень цін, наявність та обсяг товарного дефіциту. Так, німецький статистик Ернст Енгель в результаті досліджень сформулював наступний закон: за зростання рівня сімейного доходу структура витрат сім’ї змінюється таким чином:
відносний рівень витрат на їжу зменшується,
відносний рівень витрат на житло та будівництво стабілізується,
відносний рівень витрат на інші цілі (одяг, транспорт, освіта, заощадження, розваги) збільшується.
Демографічний фактор передбачає дослідження таких показників, як чисельність населення, географічне розміщення населення, міграція, віковий склад населення, рівень народжуваності та смертності, сімейний стан.
Політико – законодавчий фактор охоплює: політичну структуру країни, урядову, політичну та законодавчу стабільність, політичну орієнтацію країни, податкову політику уряду, вплив професійних спілок, міжнародну орієнтацію та державне регулювання міжнародних відносин, державне регулювання конкуренції.
Соціально – культурне середовище включає такі фактори, як соціальні групи, базові цінності, переваги світосприйняття, поведінку, системи поглядів, цінностей, моралі, звичок, мови, стилю життя.
Причому серед зазначених факторів система цінностей настільки важлива, що аналітики компанії «Дженерал Електрик» охарактеризували як найважливіший елемент бізнесового середовища.
На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо).
Природне середовище як фактор маркетингового макросередовища останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища.
Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару.
Науково – технічний прогрес, технологічні зміни справляють значний вплив на спосіб життя, поведінку, потреби та переваги споживача. Вони впливають на всі елементи маркетингового комплексу, але більш за все проявляється в аспекті інноваційної діяльності.
Наслідки впливу науково-технічного прогресу на елементи маркетингового комплексу:
розроблення нового товару, модифікація товару, пристосування до споживчих потреб, що змінюються;
зниження витрат виробництва, можливість зіставлення цін, можливість контролю за цінами;
підвищення швидкості збуту, зростання обсягів збуту, оптимізація контролю за збутом;
підвищення комунікаційних можливостей, скорочення строків просування, оптимізація планування просування.
Внутрішнє середовище організації – це сукупність компонентів, пов’язаних між собою за допомогою певних структур у межах організації.
До основних змінних внутрішнього середовища організації належать: цілі, завдання, структура, технології, люди.
Цілі організації – це конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти група працюючи разом.
Структура організації – це логічні взаємовідносини взаємодії організаційних форм протікання технологічних процесів переробки вхідних ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Так як підприємство займається тільки продажем комп’ютерів, то існує тільки вертикальний розподіл праці.
Завдання організації – це передбачена робота, серія робіт або частина її, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені строки.
До завдань відность: закупівля сировини, збір комп’ютера, доставка товару покупцю.
Технології – це процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання програм і здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію. На даному підприємстві не використовується конвеєрів, верстатів чи будь-якого іншого обладнання, так як комп’ютери збираються власноруч. Технології неможуть бути використані для даного підприємства, так як робота потребує високої уваги до дрібних предметів.
Люди організації – це персонал зі своїми попитами, характерами та переживаннями, або центральний фактор будь-якої організації. Усі працівники відзначаються достатніми знаннями, здібностями та ставленням до праці відповідних до ефективної роботи. Професії – продавець, управлінець, програміст, бухгалтер, директор.
Ресурси. Підприємство використовує трудові, матеріальні та фінансові ресурси для своєї діяльності.
2.4 Аналіз середовища. SWOT-aналіз
Зовнішнє середовище організації – це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.
Зовнішнє
середовище
організації
прямого впливу
– це середовище,
яке включає
в себе елементи,
що безпосередньо
впливають на
операції організації
та відчувають
на собі прямий
вплив операцій
організації.
Зовнішнє
середовище
організації
опосередкованого
впливу – це
сукупність
факторів, які
можуть не здійснювати
прямий, тобто
негайний вплив
на операції
організації,
але з часом
будуть відображатись
на них.
Споживачі – це фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації.
Споживачами виступають усі бажаючі купити товар відповідно до їх можливостей. Що може бути кращою рекламою для підприємства ніж «Дешево та швидко»? Вплив економічної кризи дещо вплинув на споживачів. З однієї сторони споживачі передбачаючи можливість збільшення ціни намагаються якомога скоріше купити товари. А з іншого боку кількість споживачів зменшилась, тому що вони почали обирати більш важливіші для них товари (товари першої необхідності) адже кількість грошей у них не збільшилась. А недавній масовий вірус негативно вплинув на обсяги продажів. Адже споживачі боючись заразитись, сиділи вдома, нікуди не виходячи. Але підприємству потрібно постійно пристосовуватись до змінного зовнішнього середовища, що воно і зробило. На вікнах фірми був розміщений їхній телефон. І кількість дзвінків почала перевищувати кількість відвідувань споживачів.
Конкуренти – це виробники подібної продукції на ринку. Конкуренти. Щоб підприємство було конкурентноспроможним, воно проводить маркетингові дослідження. Маркетингові дослідження стосуються цін конкурентів на однорідну продукцію, кількості споживачів у конкурентів, нововведень конкурентів. Основним конкурентом підприємства є «Комп’ютер Ленд».
Постачальники – це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин, устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи. Постачальниками підприємства є оптова торгівельна база, яка забезпечує постачання продукції зі складу. Постачальники повинні бути обрані такі щоб відбувалась своєчасна доставка товару. Це є дуже важливим для фірми, адже вона використовує прас-листи для споживачів, щоб споживач міг обрати будь-який товар і щоб цей товар був швидко доставлений.
Закони і державні установи – це правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами.
Державні органи також мають значний вплив на підприємства. Тому що у правовому статусі зазначається яким видом діяльності воно повинно займатись і які податки сплачувати.
Вплив міжнародних подій – це процеси, які відбуваються за межами країни і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.
Внаслідок економічної кризи, обсяги продажів значно зменшились.
Науково-технічний прогрес – це розвиток технологічного процесу у конкурентів. Покупці постійно потребують чогось нового. І не дивно, адже потреби з часом задовольняються і виникають інші потреби. Потреби споживачів постійно змінюються, споживачі потребують кращого товау. Тому підприємство закуповує нові комп’ютери, більш потужні.
2.5Аналіз попиту і прогнозування збуту продукції.
Swot-аналіз
| Сильні сторони | Слабкі сторони | Можливості | Загрози |
| Висока квалівікованість персоналу; | Комп`ютери швидко зношуються; | Надання послуг; | Конкуренти; |
| Дешеві комп`ютери; | Невигідне місцерозташування; | ||
| Швидка доставка; | Невелика площа приміщення; | Рекомендації клієнтам; | Підвищення інфляції; |
| Широкий вибір продукту. | Неможливість надання ком`пютерів у кредит. | Розширення. | Невелика кількість персоналу. |
| Стратегія | Можливості | Загрози |
| Сильні сторони | Стратегія розвитку ринку. | Стратегія диференціації. |
| Слабкі сторони | Стратегія поєднання. | Стратегія зростання компанії. |
QРИНКУ = n1 * n2 (2);
Де QРИНКУ – загальна ємність ринку в натуральних показниках;
n1 – кількість покупців товару, чол., див. вихідні дані, табл. 1, №2;
n2 – кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт., див. вихідні дані, табл. 1, №3.
QРИНКУ = 400670,00*2=801340,00
Матриця Бостонської консультаційної групи (БКГ) «зростання-частина ринку»
Матриця портфельного аналізу БКГ, одна із найвідоміших та найпростіших, розроблена в 60-х роках XX ст. Бостонською консультаційною групою.

Матриця БКГ, таким чином, визначає чотири основні позиції в яких може перебувати бізнес (товари) підприємства (квадранти матриці), які отримали загальновизнані нині маркетингові назви: «знаки питання», «зірки», «дійні корови», «собаки».
Альтернативні стратегії за матрицею БКГ
Таким чином, на основі матриці БКГ можна сформувати наступні альтернативні стратегії:
Стратегія 1. «Збільшення частки ринку» – перетворення «знаків питання» на «зірок». А для «зірок» – утримання, дальше збільшення і оптимізація долі ринку. Дана стратегія, особливо бізнес, що займає позицію «знак питання» потребує значних інвестицій.
Стратегія 2. «Збереження частки ринку» – це стратегія для «Компіка», яке перебуває в позиції «дійні корови», причому сильні «дійні корови», що знаходяться на ринках, які ще розвиваються хоч і не швидкими темпами. Зберігаючи значну частку ринку, великі кошти від «доїння» направляються в «Компік» з товаром, що виходить на ринок і розвивається («знаки запитання»), а також на інновації.
Стратегія 3. «Збирання врожаю» – отримання короткострокового прибутку в максимально можливих розмірах навіть за рахунок скорочення частки ринку. Таку стратегію застосовують в першу чергу для слабких «корів», що не мають майбутнього і для таких же «знаків питання» та «собак».
Стратегія 4. «Ліквідація бізнесу» – застосовується для підприємства що перебуває в позиції «собак» і «знаків питання», не приносить доходу і немає надії, що колись будуть його приносити. Ліквідаційні засоби направляються в «Компіку», які розвиваються («знаки питання», «зірки»).
В основі матриці БКГ лежать дві гіпотези:
Висока доля ринку означає наявність конкурентної переваги, зв'язаної з низькими витратами виробництва, тобто високою його рентабельністю.
Присутність на зростаючому ринку вимагає певних інвестицій для обновлення і розширення виробництва.
Переваги матриці БКГ: ^ Простота, доступність, наочність;
Можливість збалансувати портфель бізнесів в плані фінансування, поєднати види діяльності;
Можливість використання як у рамках підприємства в цілому так і по його підрозділах з виходом на окремі СЗГ;
Використання об'єктивних критеріїв привабливості та конкурентоспроможності «Компіка», зменшення рівня суб'єктивізму.
Недоліки матриці БКГ:
Увага акцентується лише на фінансових потоках, розподілі інвестицій між «Компіком» відповідно до їх позиції на матриці. Рівень же віддачі інвестицій зрозуміти із матриці неможливо;
Надто приблизно оцінюються можливості «Компіка». Приміром, за матрицею «собаки» повинні піти з ринку, тоді як значну їх кількість ще можна довший час «доїти».
Аналогічно, «знаки питання» повинні збільшувати частку ринку, хоча окремі з них перетворюються в «собак» і вибувають;
Можуть бути труднощі, пов'язані з оцінкою і визначенням масштабів ринку, ринкової частки підприємства і темпів зростання ринку;
Надмірна спрощеність, а тому більшість чинників, які слід враховувати при виборі стратегії, залишаються за межами аналізу.
3. Заходи щодо вдосконалення попиту і збуту продукції на підприємстві
3.1 Напрямки вдосконалення попиту і збуту продукції на підприємстві
Маркетинг як форма програмно-цільового підходу до організації товарно-збутової діяльності підприємства досить органічно вписується до нового механізму господарювання, що поступово формується. Для реалізації таких завдань підприємство повинно виконувати наступні види діяльності: дослідження ринку та його елементів, розробку та планування асортименту, формування попиту та стимулювання збуту, планування та організацію торгівельно-збутової діяльності.
Кожна з цих функцій має велике практичне значення, а їх сукупність забезпечує успішну реаліцзацію принципів маркетингу для підприємства.
Щоб оперативно реагувати на потреби споживачів, підприємці повинні швидко змінювати асортимент своєї продукції, поліпшувати її якість, а інколи навіть змінювати її вид. Для цього необхідно систематично впроваджувати нову техніку і технологію, гнучкі виробничі системи.
Основною метою роботи є теоретичне обгрунтування значення маркетингового комплексу в підвищенні ефективності підприємства, його важливість в практичному застосуванні на конкретному підприємстві, оцінка маркетингових можливостей підприємства і розробка рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності з просування окремих видів продукції та оптимізації товарних запасів.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні конкретні завдання:
– визначити зміст маркетингового управління підприємством,
– розглянути теоретичні аспекти розробки маркетингової програми та комплексу маркетингу підприємства
– детально проаналізувати маркетинговий комплекс, а саме: провести аналіз товарної політики підприємства, методів та тактики ціноутворення, що має місце на даному підприємстві, та методи збуту та просування продукції,
– подати програми стимулювання збуту ПП «Компік», провести пілотажне маркетингове дослідження, з метою вибору засобів стимулювання збуту продукції та спробувати дати декілька практичних рекомендацій щодо вживання програми стимулювання збуту та просування продукці.
– запропонувати методи оптимізації товарного асортименту, товарних запасів підприємства, а також заходи щодо вдосконалення маркетингових комунікацій.
3.2Заходи щодо підвищення попиту і вдосконалення збуту продукції на підприємстві (3 заходи)
Заходи щодо підвищення попиту:
Подавати рекламні оголошення в засоби масової інформації.
Давати знижку на купівлю дорогих товарів.
Забезпечити приємне ставлення клієнта до нашої фірми через ефективне обслуговування.
Заходи щодо збуту продукції:
Намагатись закуповувати стільки продукції, щоб до кінця року її незалишалось.
Закуповувати модернізовані товари.
Покращити стан продукції.
3.3 Економічне обґрунтування запропонованих заходів
Заходи щодо підвищення попиту:
Подавати рекламні оголошення в засоби масової інформації. – оголошення краще подати у афіші які друкують безплатні оголошення або можна зробити рекламні листівки і розвішувати на рекламних дошках.
Давати знижку на купівлю дорогих товарів. – потрібно вибрати на яку суму надавати знижку (наприклад на купівлю комп’ютера на суму 5 тис грн., в подарунок отримуєте клавіатуру і мишку безплатно.)
Забезпечити приємне ставлення клієнта до нашої фірми через ефективне обслуговування. – можливо працівникам потрібно давати певний стимул щоб їм хотілось забезпечувати дане ставлення до споживача.
Заходи щодо збуту продукції:
Намагатись закуповувати стільки продукції, щоб до кінця року її незалишалось. – можливо треба купувати трохи менше продукції зважаючи на надходження товарів навпротязі року.
Закуповувати модернізовані товари. – якщо модернізований товар доступний у ціні для продавця і майбутнього покупця, то його потрібно купити.
Покращити стан продукції. – для цього полиці на яких знаходится товари потрібно захистити склом, що запобігатиме потраплянню пилу.
Висновки
У цій курсовій роботі я дослідив попит на підприємстві та проаналізував збут.
У першому розділі біла подана теорія вивчення попиту і прогнозування збуту продукції за допомогою якої відбувалось дослідження.
В другому розділі відбувалось визначення реалізації товарів за рік і середньої кількості запасів навпротязі року. Потім аналізувались фактори на які підприємство може впливати та фактори які впливають на підприємство (аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища). Аналізувалось також сильні і слабкі сторони можливості і загрози (Swot-аналіз)
А в третьому розділі я вивчаючи проведений мною аналіз встановив можливі напрямки підвищення попиту і вдосконалення збуту продукції на підприємстві.
Список використаної літератури
Крикавський Є.В., Косар Н.С., Мних О.Б., Сорока О.А. Маркетингові дослідження: навчальний посібник – Львів: Національний університет «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інститут післядипломної освіти), «Інтелект-Захід» 2004. – 288 с.
Юлдашева О.У. Промышленный маркетинг: теория и практика. – СПб.: СПбГУЭФ, 2005.
У. Уэллс, Дж. Бернет, С. Мориарти Реклама: принципы и практика. – СПб., 2003.
Костина А., Макаревич Э., Карпухин О. Основы маркетинга – Учебное пособие. М.; 2006.
Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент конкурентної боротьби?. // Маркетинг и реклама – 2003. – №5–6. с. 32–37.
Циганкова Тетяна Михайлівна Міжнародний маркетинг. – К.: КНЕУ, 2005
Романенко Лариса Федорівна Маркетинг. – К.: Ун-т «Україна», 2005.
Холленсен Свен Глобальный маркетинг. – Мн.: Новое знание, 2004.
Буров Александр Сергеевич Международный маркетинг. – М: Изд. Дом «Дашков и Ко», 2005. – 284 с.