Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Управління конкурентоспроможністю фірм малого бізнесу на прикладі підприємства "Стофф"

Управління конкурентоспроможністю фірм малого бізнесу на прикладі підприємства "Стофф"

заснований на аналізі беззбитковості й одержанні цільового прибутку.

При розрахунку собівартості використовують наступна формула:

S = S(yп) / N + S(пep),


де S - собівартість;

S(yп) - умовно-постійні витрати;

N - планований річний обсяг випуску продукції;

S(пер) - змінні витрати.

В умовно-постійні витрати включили: зарплата директори й бухгалтера (в одній особі); маркетингові витрати:


S(уп) = (1 000 + 6 000/ 12міс.)грн. * 12 місяців = 18 000 грн.


Планований річний (2008рік) обсяг випуску продукції обчислюють так:

працюють три швачки вдома;

кожна шиє по 5 одиниць продукції в день (без вихідних);


N = 3 * 5 * 365днів = 5 475 одиниць продукції в рік


У змінні витрати включають: вартість матеріалів на одиницю виробу (матеріали закуповують на текстильній фабриці в Іванові); зарплата швачки.


S(пep) = 15 + 5 = 20 грн.


Отже:


S = 18 000 / 5 475 + 20 = 23.287 грн.


Це була розрахована собівартість на 2008 рік. З урахуванням інфляції в розмірі 24% у рік (індексуємо зарплату директора й вартість матеріалів, маркетингові витрати не індексуємо, тому що в них уже закладена інфляція), собівартість одиниці нашого товару в наступні роки буде;

1)2009р.:


S(упр) =(1 240 + 17 000 / 12міс.)грн. * 12міс. = 31 880 грн.


Обсяг випуску відповідно до плану збільшимо в 2 рази:


N = 5 475шт. * 2= 10 950 шт.

S(пep) = 20 грн. + 20 грн. * 0.24 = 24.8грн.

S = 31 880грн. / 10 950шт. + 24.8 грн. = 27.711грн.

2) 2010р.:

S(уп) = (1 240 + 1 240 * 0.24 + 36 000 / 12міс.)грн.*12міс. = 54 451.2грн.


Обсяг випуску відповідно до плану збільшимо в 2 рази:


N = 10 950шт. * 2 = 21 900 шт.

S(пер) = 24.8грн. + 24.8грн. * 0.24 = 30.752грн.

S = 54 451.2грн. / 21 900шт. + 30.752грн. = 33.238грн.


При розрахунку ціни прийнято керуватися наступним планом:

постановка завдання;

визначення попиту;

прогноз витрат;

аналіз цін і товарів конкурентів;

вибір методики ціноутворення;

установлення остаточної ціни.

Тому що фірма виходить із уже існуючим товаром на вже існуючий ринок, то необхідно поставити перед собою наступне завдання: забезпечити виживаність фірми в початковий період і одночасно більше глибоке проникнення на ринок шляхом мінімізації цін.

Проведені дослідження показали, що попит на дитячий одяг еластичний.

Дослідивши прейскурант цін конкурентів і провівши порівняльні закупівлі, ми з'ясовується наступне:

у середньому ціна одного виробу 50-60 грн.;

тканини на 80% із синтетики;

виробу переважно однотонні, темних квітів;

через їхній склад речі не можна гладити.

Щоб довідатися, чому ціни конкурентів на такому рівні, яку прибуток вони одержують і немає чи в них потенціалу зниження ціни, необхідно зв’язатися з їхніми постачальниками й обслуговуючою їхньою транспортною компанією. Виявилося, що собівартість товарів у принципі невисока, але витрати по доставці великі (35% від остаточної ціни) і відсоток прибутку становить 15%. Тому дійдемо висновку, що значно знизити ціну вони навряд чи зможуть, особливо якщо врахувати, що працюють лише з дитячим одягом. Також було проведене опитування покупців дитячого одягу із приводу їхньої думки щодо якості й ціни товарів конкурентів. Думка більшості таке:

ціна занадто висока;

тканини повинні бути більше натуральними;

кольори нудні;

доводитися купувати те, що в наявності.

B якості методики розрахунку ціни найбільше доцільно буде взяти методику розрахунку ціни на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку.

Розрахунок ціни:

У перший рік покладемо прибуток, рівну 10% (виходячи з поставленого завдання). Тоді остаточна ціна з урахуванням собівартості буде:


P = S + S * 0.1 = 23.287грн. + 23.287грн. * 0.1 = 25.616 грн.


У перспективі на найближчі роки ціна повинна збільшуватися:

1)2009р. - прибуток 18%:


Р = 27.711 грн. + 27.711грн.* 0.18 = 32.699 гривень.


2) 2010р. - прибуток 20%:


Р = 33.238грн. + 33.238грн.* 0.20 = 39.887 гривень.


У перший рік (2008р.) покладається включити в ціну прибуток у розмірі 10%, що складе


23.287грн. * 0.10 = 2.329 грн. на одиницю продукції.


В 2009р.-18%, що складе:


27.711грн. * 0.18 = 4.988 грн. на одиницю продукції.


В 2010р.-20%, що складе:


33.238грн. * 0.20 = 6.648грн. на одиницю продукції.


Валовий прибуток становитиме:


2008р.- П = 23.29грн. * 5 475шт. = 127 512 гривень;

2009р.- П = 49.88грн. * 10 950шт. = 546 186 гривень;

2010р.- П = 66.48грн. * 21 900шт. = 1 455 912гривень.


2.4 Просування й реклама


Фірма бере до уваги наступне:

необхідно зосередити зусилля на одному сегменті ринку;

товар не новий, але має певні переваги перед конкурентами;

розповсюджувачі й місця поширення постійні для споживачів;

немає більших коштів для забезпечення просування товару.

Отже, як основний метод просування товару використають рекламу (тому що широкого вжитку). Покупці приходять у магазин, сподіваючись купити щось конкретне або просто подивитися, що є. Тому необхідно проінформувати їх на цьому етапі про свій товар і де його можна купити. Щонайкраще підійдуть для цієї мети рекламні щити (інформація на які подається з урахуванням позиціювання товару) місцях продажу. Інформація на щитах повинна залучати в собі увага, бути короткої, читає легко на ході й зрозумілої. Далі можна буде використати радіо-оголошення у великих магазинах. Також можна застосовувати деякі кошти стимулювання збуту, як то: сезонні розпродажі зі знижками, преміювання покупців якими-небудь іграшками (саме собою треба буде й це прорекламувати). У цілому витрати на просування товару розраховуємо цілі і витрати на їхню реалізацію. Вони будуть представлені в таблиці 2.4.


Таблиця 2.4. Просування й реклама

Показники 2008р 2009 2010
1.Реклама 3 000 5000 15000
2.Кошти стимулювання збуту


2.1. Премії --- 3000 6000
Разом: 3000 8000 21000

Тому що «Стофф» невелика фірма (обмежені кошти й виробничі можливості) і виходить на ринок із уже існуючим товаром, те немає необхідності створювати мережу магазинів для продажу товару. Найбільше доцільно буде поширювати товар через уже існуючі магазини (уже проведені переговори з магазинами мережі "Дитячий Мир" і різними більшими й не дуже магазинами, що спеціалізуються на дитячому одягу, і вони, подивившись зразки, coгласились брати їх на реалізацію з мінімальним обсягом партії 10-50шт. і націнкою в 10%). Таким чином, буде однорівневий канал поширення товару - через роздрібну торгівлю. У майбутньому планується поширювати товар не тільки в місті Запоріжжя, але й у прилеглих областях, розширюючи канал поширення.

Оскільки обсяг виробництва невеликий швидко його збільшити немає можливості, необхідний максимально швидкий оборот грошей. Для цього треба буде спочатку провести пробні продажі (невеликими партіями в як можна більша кількість магазинів), щоб з'ясувати де швидше розходитися, можливо одержати якісь м'які дані про купівельні переваги, скорегувати свою політику по поширенню. Що стосується магазинів, беручи до уваги цінову політику, вибирати краще як універсальні, так і спеціалізовані, із середнім або низьким рівнем цін.

Обсяг виробничих запасів повинен бути на рівні, необхідному для забезпечення безперебійної роботи. Що стосується місць складування (як готової продукції, так і виробничих запасів), те в цій якості можна на початку використати дачу директора, а далі, у випадку істотного збільшення обсягів виробництва необхідно буде орендувати складські приміщення. Щодо транспортування товару: у фірми є два мікроавтобуси, які можна використати як кошти доставки.

У принципі, одяг ставиться до товарів, що розходиться не дуже швидко. І якщо дитячий одяг буде розпродаватися занадто повільно, те надалі можна використати іншу схему поширення товару. Суть цієї схеми в наступному: частина товарів реалізується через торговельну мережу, щоб мати гроші на поточні витрати, а інше пускаємо "по колу", щоб забезпечити виробництво. Тобто, по бартері обмінювати одяг на сировину для неї (наприклад, бавовна в Узбекистані), потім віддавати його на прядильну (далі на ткацьку) фабрику для переробки (нічого не платив за це, тому що сировина буде для них давальницьким просто вони залишають собі як оплата частина сировини). Потім забирав у них тканина пускати її на виробництво дитячого одягу. На користь цієї схеми говорить наступне: у виробників сировини сировину не купують (у переробних підприємств немає грошей), воно дешевше готової продукції, виробники готові на бартерні поставки з одягом, тобто є реальна домовитися; не буде затримок із сировиною, виробництво буде стабільно і його можна розширити, виключається проблема неплатежів; вирішується проблема збуту певної частини товару; оборотні кошти у вигляді товарів не знецінюються, як гроші.

Основні недоліки: потрібно час для того, щоб укласти договори з усіма учасниками схеми; треба буде контролювати весь ланцюжок самому.

Основним напрямком маркетингових досліджень є виявлення купівельних переваг і їхньої думки про наш товар (а також про товар конкурентів) з метою вдосконалювання нашої продукції й оцінки методів її збуту. Як джерела інформації можна використати звітність фірми, товари конкурентів, різну спеціальну й періодичну літературу й т.д. Як методи збору інформації використається спостереження (переважно в місцях продажу) і опитування (як покупців так і продавців). От зразковий план одного з передбачуваних маркетингових досліджень. Ціль: з'ясувати як розкуповується пробна партія нашого товару в магазині "Дитячий Мир" і що не влаштовує покупців. Метод: спостереження. Кількість задіяних спостерігачів: 2. Час спостереження: 4 дні по 5 годин. Місце спостереження: відділ Дитячого одягу на 2 поверсі.

Надалі планується проводити експерименти (із ціною, наприклад) у різних магазинах і більш активно використати опитування. Приблизно витрати на маркетингові дослідження ми плануємо такі: 2008р. - 3000 гривень; 2009р. - 5 000 гривень; 2010р. - 8 000 гривень.

НДОКР будуть являти собою дизайнерсько-конструкторські роботи зі створення й удосконалювання товару, а також дослідження в області організації виробництва з метою зниження собівартості товару. Витрати на НДОКР повинні із часом збільшуватися. Витрати можна закласти наступними:


Показники 2008р 2009р 2010р
НДОКР 0 4000 7000

Таблиця 2.5 - Таблиця маркетингових витрат

Показники 2008р 2009р 2010р
1. Просування 3 000 8000 21 000
2. Поширення 0 0 0
3. Маркетингові дослідження 3 000 5000 8000
4.НДОКР 0 4000 7 000
Разом: 6000 17000 36 000

3. Заходи щодо поліпшення конкурентних позицій


Незважаючи на те, що обсяги виробництва дитячого одягу збільшуються, все-таки виробничі потужності завантажені. Таким чином, у галузі ще є виробничий потенціал. Щоб його повністю використати для цього недостатньо лише збільшити обсяги виробництва. Тут потрібний комплексний підхід. Для цього необхідно здійснювати маркетинговий підхід у керуванні в тому числі:

Постійно працювати над удосконаленням асортименту продукції.

Домогтися оптимального співвідношення ціни і якості продукції.

Удосконалити систему збуту.

Держава повинне забезпечити кращий захист товаровиробника (зокрема вдосконалити митну політику, і поліпшити інвестиційний клімат у країні.

З огляду на демографічний фактор, потрібно відзначити, що спостерігається тенденція значного скорочення чисельності населення. За п'ять останнього років воно скоротилося на 1,5 млн. чоловік. Причини наступні: перевищення смертності над народжуваністю й збільшення темпів міграції населення з України. До того ж народжується усе більше хворих і слабких дітей.

Таким чином, для планування обсягів виробництва дитячого одягу необхідно обов'язково враховувати демографічну ситуацію на Україні, окремих її регіонів.

Перспективним напрямком у виробництві дитячого одягу є випуск продукції в яскравому впакуванню. Збільшення попиту на продукцію свідчить про збільшення купівельної спроможності населення України, тому що продукція в упакуванні - дорожче.


3.1 Інвестування


Недостача коштів також відображаються й на недостачі сучасного встаткування. Зараз частка застарілого обладнання, яких необхідно замінити становить 25 % по галузі. Основне джерело фінансування розвитку виробничої бази - власні кошти підприємств, високопроцентні кредити або кошти інвесторів, за які необхідно розраховуватися майном. Однак, як свідчить досвід, випускати конкурентоспроможну продукцію без технічної модернізації практично неможливо. Тому позитивно вплине реалізація програми на рівні уряду про створення вітчизняного встаткування. Інвестиції можуть бути отримані шляхом створення спільних підприємств, лізингу використання інвестиційних і кредитних ресурсів розвинених країн.

Досвід показує, що поліпшення інвестиційного клімату має дуже важливе значення для подальшого розвитку не тільки текстильної промисловості, а всієї економіки України, тому, що збільшується кількість робочих місць, а також надходження в бюджет. Збільшується також і заробітна плата на підприємствах, у яких вкладені інвестиції, до того ж вона регулярно виплачується. Таким чином, поліпшується життєвий рівень українців. Що в остаточному підсумку збільшить сукупний купівельний попит. Виходячи із цього, оборотна увага на всі етапи інвестування.

Для того щоб, почати інвестиційну діяльність, потенційний інвестор, а нерідко й інвестуєме підприємство повинні прийняти певні організаційні дії, передбачені законодавством. У більшості випадків це такі дії, незважаючи на їхню простоту, супроводжуються інвестиційними витратами, збільшенням строку реалізації проектів, виникненням більших ризиків дострокового припинення інвестування або занадто великого зниження прибутку. Зрозуміло, що ці фактори можуть негативно впливати на оцінку інвестором інвестиційного клімату, обмежити обсяги інвестиційних вкладень, а можуть і взагалі перешкодити початку інвестування.

Якими б небилиці види внесків і обраний спосіб інвестування, інвестора очікують процедури реєстрації, узгодження та інші, що є прерогативою різних органів державної влади й керування або уповноважених ними підприємств. При цьому існують деякі негативні моменти:

деякі процедури можна провести тільки після фактичного внесення інвестицій;

існує можливість прийняття державним органному негативного рішення по тій або іншій процедурі після вивчення попередніх;

необхідність деяких процедур явно перебільшена;

частина процедур зорієнтована на обмеження можливості інвестора без повного позитивного економічного й соціального ефекту.

Всі ці фактори збільшує ймовірність того, що інвестор, що прийняв стратегічне рішення про доцільність вкладення коштів, ризикує спочатку понести значні інвестиційні витрати, а потім стати перед фактором одержання відмови вповноважених органів. Ця ситуація вказує на те, що інтереси інвестора не мають пріоритету, а останнє слово залишається за державою. Тому, при характеристики інвестиційного клімату на Україні іноземні дослідники, представники міжнародних фінансових організацій і бізнесу згадують негативну роль корупції.

Ще інвестор зацікавлений у довгостроковому стратегічному інвестуванні, зокрема в створенні нових потужностей у кондитерської галузі, а також у харчовій промисловості в цілому, з наступним керуванням і контролем за раціональністю їхнього використання, перед ним виникає проблема вибору одного з можливих шляхів: створення нового підприємства, придбання існуючого підприємства, участь своїм капіталом в існуючому підприємстві.

Відповідно до Закону України «Про підприємства на Україні» можуть бути створені підприємства таких видів: частки підприємства, засновані на власності фізичної особи; колективні підприємство засноване на власності трудового колективу підприємства; господарче товариство, засноване на власності осіб, що беруть участь, комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади, державне підприємство, засноване на державній власності.

Інвестор - юридична особа, не має права створити своє унітарне дочірнє підприємство, тобто, він змушений для реалізації своїх планів задіяти одну або кілька сторін, довірити повноваження іншій особі. При цьому дана норма використається як при створенні нового, так і при придбанні вже існуючого підприємства з одним власником: у результаті з'являється підприємство не передбачене законом.

Особливо актуальна ця проблема для малих і середніх об'єктів галузі. Для їхнього технічного переустаткування або навіть будівництва не завжди потрібно консолідувати фінансові можливості декількох інвесторів, тим більше іноземних. От тому для стимулювання інвесторів, які не хочуть ні з ким ділити свій прибуток і ризики й навмисні прискорити початок своєї діяльності, доцільно розширити список підприємств, тобто зафіксувати в ньому можливість створення унітарних дочірніх підприємств зі стовідсотковою участю інвесторів - юридичних осіб.


3.2 Удосконалювання системи збуту


При реалізації своєї продукції підприємство повинне враховувати регіональні особливості населення. Зокрема різний життєвий рівень у різних регіонах. Як уже було сказано, найвищий рівень життя, у порівнянні із середнім у країні характерний для Києва, Київської області, Донецької й Дніпропетровської областей, сама гірша ситуація в Криму, Тернопільській і Закарпатській областях. Таким чином, споживачів можна сегментувати по доходах. Отже, цільовим ринком більше дорогої продукції повинні служити області з більше високим рівнем життя.

До того ж, не логічно відкривати представництва в тих регіонах, у яких уже працюють дистриб’ютори. Якщо в регіоні будуть працювати й ті й інші це може привести до конкурентної боротьби між ними. Причому не тільки за ціною а й по асортиментах. Справа в тім що, у таких випадках виникає певний дефіцит. Підприємство не встигає провадити цю продукцію. Тому представництва не забезпечується необхідним йому товаром у потрібному обсязі. У результаті клієнти дистриб’ютора йдуть у представництва фабрики, а вибудовувати не один рік дистриб’ютором збутовий ланцюжок постійно валиться. У збитку виявляється виробник.

Для того, щоб розширити ринки збуту, потрібно не обходити ринки невеликих міст і сел. У цих місцях майже не розвинені кондитерські ринки. Більшість жителів сіл доводиться їздити за покупками в більші міста.

Розвивати дистриб’юторську мережа в місті потрібно таким чином, щоб одні дистриб’ютори обслуговували клієнтів з біля лежачих районів, тобто середньо оптові й дрібно потові компанії, які у свою чергу будуть постачати продукцією роздрібних торговців з невеликих міст і сіл. Інші дистриб'ютори повинні працювати з роздрібними крапками - магазинами, супермаркетами, треті повинні охоплювати оптово-роздрібні ринки, кіоски, а також лоточників.

Така форма роботи дає можливість дистриб’юторам якісно й ефективно забезпечувати клієнта необхідним йому асортиментами. Підбор асортиментів повинен здійснюватися таким чином, щоб ніяка продукція не переходила в розряд безнадійно неліквідної, при цьому необхідно максимально розширити асортименти в торговельній крапці.

Причому незалежно від того хто є клієнтом дистриб’ютора, роздрібні крапки або оптовики, повинна здійснюватися їм товару. Це дозволяє знизити витрати клієнта на доставку до одного - двох відсотків вартості замовленого товару.

До того ж виробник повинен здійснювати рекламну підтримку, як дистриб’юторам, так і різним оптовим торговцям. Як рекламна підтримка можна порекомендувати для оптовиків - оформлення вітрини, для великих супермаркетів і універмагів - оформлення відділів, рекламні візитки й календарики з назвою торговельної марки або фірми - виготовлювача.

Ефективно впливає на продажі, реклама в засобах масової інформації.


Висновки та пропозиції


Таким чином, у даному дослідженні ми розглянули теоретичні й практичні аспекти процесу керування конкурентоспроможністю підприємства в умовах адаптації до ринку споживача.

У теоретичній частині велика увага приділяється конкуренції й оцінці конкурентоспроможності підприємства.

У практичній частині був зроблений аналіз діяльності компанії «Стофф» дитячого одягу, що займається виробництвом. Були зроблені висновки, що в галузі виробництва дитячого одягу існує ще дуже багато недоліків. Усунути їх можна, застосувавши в керуванні фабрик, грамотний підхід з боку маркетингу й менеджменту. Вивчивши дану галузь, я прийшла до наступних висновків:

у цей момент текстильна промисловість ставитися до числа деяких галузей вітчизняної промисловості, що намагається вистояти в конкурентній боротьбі з іноземними товаровиробниками. Про це свідчить той факт, що частка імпорту за останні роки помітно скоротилася. Імпорт займає нішу дорогою дитячій одягу. Тому в регіонах з високим рівнем середнього доходу на душу населення, іноземні товаровиробники захопили значно більшу частку ринку, чим в інших регіонах. Проходить також процес їхньої адоптації до умов роботи на українському ринку, що в майбутньому приведе до значного посилення конкуренції на даному сегменті ринку;

в умовах посилення конкуренції з боку іноземних товаровиробників збереження своєї ринкової ніші вітчизняними товаровиробниками можливо лише при відповідній підтримці їх з боку уряду, а також при виробленні правильної стратегії збутової діяльності, пристосування її до необхідності збуту своїх товарів значній кількості різноманітних суб'єктів ринку з використанням різноманітних стимулів реалізації продукції;

велике значення для збереження своєї ринкової ніші вітчизняними товаровиробниками має розвиток мережі фірмових магазинів. Розширення асортиментів у них разом з високою якістю продукції дозволяє прискорити її реалізацію, а також кращому задоволенню попиту населення.

Що стосується пропозицій по поліпшенню ефективності діяльності даної фірми й подібних їй, то хочеться сказати наступне. Незважаючи на те, що обсяги виробництва дитячого одягу збільшуються, все-таки виробничі потужності завантажені. Таким чином, у галузі ще є виробничий потенціал. Щоб його повністю використати для цього недостатньо лише збільшити обсяги виробництва. Тут потрібний комплексний підхід. Для цього необхідно здійснювати маркетинговий підхід у керуванні в тому числі: постійно працювати над удосконаленням асортименту продукції домагатися оптимального співвідношення ціни і якості продукції, удосконалювати систему збуту.


Список використаних джерел


Беличенко А.Г, Останова Г.М, Фролов В.Ф. Управление трудовыми коллективами. – Запорожье: ЗИИ, 1998. – 122с.

Брэддик У. Менеджмент в организации. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 344с.

Вагин А.П., Митирко В.И., Модин А.В., Управление персоналом в условиях рыночной экономики (опыт ФРГ). – М.: Дело, 1998. – 255с.

Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика. – М.: Дело ЛТД, 2000. – 320с.

Джен Ягер. Деловой этикет: Как выжить и преуспеть в мире бизнеса. – М.:Джон Уайли энд Санз, 2000. – 288с.

Дон Фуллер. Управляй или подчиняйся – М., 1998. – 184с.

Ипатов М.И., Туровец О.Г. Экономика, организация и планирование технической подготовки производства. – М.: Высшая школа, 2001. – 319с.

Карлоф Б. Деловая стратегия концепция, содержание, символы. – М.: Экономика, 1998. – 293с.

Кохно П. и др. Менеджмент. - М: Финансы и статистика, 2003. – 511с.

Ладанов И.Д. Практический менеджмент. - М: Ника, 1998. – 199с.

Литвицкий В.Ф., Гарбер Б.Г., Горелов В.Е. Повышение эффективности производства и его резервы: Учебное пособие. – М.: Машиностроение, 2001. – 392с.

Львов Ю.А. Основы экономики и организации бизнеса. – Санкт-Петербург, ГМП "Формика", 1998. – 292с.

Мескон М.Х. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1998. – 274с.

Мескон А., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1999. – 388с.

Осипов М.А. Основы предпринимательского дела. – М., 1998. – 255с.

Пеникус Ю.В., Мисько О.Н. Введение в бизнес. – Северо-Запад, 1998. – 241с.

Потрубач Н.Н. Социально-экономические проблемы совершенствования системы управления предприятием в условиях экономической реформы. – М., 1998. – 133с.

Потрубач Н.Н. Формирование и развитие механизма управления производством в условиях перехода к рынку. – Сарат.Ун-т, 2002. –241с.

Хейс Р. Динамичное производство. – М.: Дело ЛТД, 1999. –217с.

Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: Управление в системе цивилизованного предпринимательства. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 224с.

Шепель В.М. Настольная книга бизнесмена и менеджера. – М.: Финансы статистика, 1998. – 310с.

Юзов О.В. Анализ производственно-хозяйственной деятельности предприятий. – М.: Металлургия, 2000. – 368с.

Менеджмент персонала: функции и методы. – М.: МАИ, 2000. – 311с.

Управление развитием производства в промышленных концернах США. – М.: Мысль, 2001. – 177с.

Бадулин В.С. Условия формирования потребительского рынка Украины. // Финансовая консультация. – 2004. – № 52. – С. 36-37.

Грабельский В.М. Потребительский рынок Украины: Оценка региональных отличий. // Украинский географический журнал. – 2003. - №1. - С.15

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: