Асортимент, споживчі властивості ялинкових прикрас та оцінка ступеня захисту прав споживачів при їх реалізації

захисту прав споживачів при реалізації ялинкових прикрас

Право громадянина на безпечне для життя довкілля і на інформацію про якість товарів зазвшчай є соціально-економічним правом, оскільки його реалізація шожлива, насамперед, завдяки відповідному рівню матеріально™ виробництва та соціальних відносин в суспільстві. Держава бере на себе обов'язок вста­новлювати для виробників певнії вимоги щодо якості товарів та зобов'язати виробників, продаївщв надавати громадянам всю інформацію щодо властивостей : запропонованого споживачам товару. Це вона робить шляхом щрийняття відповідних законів, створення спеціальних органів з контролю за якістю продукції та захисту прав потерпілих тощо..

Державою та урядом України розроблені та прийняті зако­нодавчі акти стосовно визначеним основних напрямів держав-I ної та соціальної політики у сфегрі прав споживачів та їх по­дальшого розвитку.

Основними напрямами соціаїльної політики на період до 2004 року, схваленими Указом Президента України від 24 травня 2000 р. № 717/2000, з метою пом'якшення негативних тенденцій

на споживчому ринку України і створення в державі сприятли­вого соціального клімату передбачалося:

- забезпечити здійснення постійного і ефективного держав­ного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів центральними, місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької діяльності;

-  активізувати роботу щодо запобігання виготовленню та реалізації на споживчому ринку України неякісної, фальсифіко­ваної та небезпечної для життя і здоров'я людей продукції (товарів) шляхом виявлення такої продукції у виробника, поста­чальника, вжиття дійових заходів до вилучення неякісної продукції (товарів) з обігу, притягнення порушників до перед­баченої законодавством відповідальності;

- посилити контроль за додержанням вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини між громадянами як споживачами і суб'єктами господарювання, передусім у сфері житлово-комунального господарства, зв'язку та транспорту;

- підвищити ефективність використання законодавчих важе­лів захисту прав споживачів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з виконанням узгоджених спільних дій державними органами контролю і нагляду, правоохоронними органами та місцевими органами виконавчої влади;

— установити постійний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо забезпечення спожи­вачів у сфері обслуговування населення необхідною, доступ­ною і достовірною інформацією про товари (роботи, послуги);

- забезпечити організацію виробництва і поширення со­ціальної рекламної інформації про шкоду тютюнокуріння та вживання алкоголю;

- сприяти прискоренню вирішення питання про встанов­лення адміністративної відповідальності за обман споживачів, що завдає незначних збитків;

- здійснити заходи щодо вдосконалення законодавства з питань захисту прав споживачів та поетапного його наближення до законодавства Європейського Союзу;

-  забезпечити проведення експертизи всіх проектів законо­давчих та інших нормативно-правових актів щодо їх відповід­ності законодавству з питань захисту прав споживачів;

- підвищити рівень інформаційно-просвітницької та правової роботи серед населення щодо роз'яснення норм і положень законодавства з питань захисту прав споживачів та забезпечи­ти надання практичної допомоги споживачам у разі порушення їх прав;

-  сприяти розвитку та активізації діяльності громадських організацій споживачів.

Указом Президента України від 12 січня 2002 р. № 16/2002 "Про заходи щодо посилення державного захисту прав спожи­вачів" в Україні були створені Міжвідомча рада з питань за­хисту прав споживачів та Український центр з проблем захисту прав споживачів.

11 грудня 2002 р. Президент України підписав Указ № 1148/ 2002 "Про Програму захисту прав споживачів на 2003—2005 роки", метою якої є розв'язання комплексу проблем у сфері захисту прав споживачів, зокрема шляхом:

-  удосконалення захисту прав та інтересів споживачів;

- створення належних умов для насичення споживчого ринку якісними та безпечними товарами, роботами, послугами;

-  підвищення рівня захисту здоров'я та безпеки спожи­вачів;

- удосконалення законодавства України у сфері захисту прав споживачів, зокрема адаптація його до законодавства Європей­ського Союзу;

-  створення належних умов для реалізації громадянами-споживачами своїх законних інтересів і прав на території України.

ВИСНОВКИ

Головна проблема в збуті новорічних товарів — відсутність планування замовлень. Щороку створюється нова колекція ялинкових прикрас. Оптовики, що цікавляться новорічними товарами в березні-квітні, мають можливість придбати кращі вироби колекції. Більшість же клієнтів закуповують іграшки в листопаді і, відповідно, змушені    вибирати    ялинкові прикраси   з  залишків, скаржачись   на   відсутність оригінальних   новинок. Задовольнити прохання і побажання всіх клієнтів дуже складно. Виробник, не може на свій страх і ризик випускати  тільки  ліквідний товар і у великій кількості. Така ситуація повторюється щорічно — не вистачає саме того, що усім   подобається.   Причому якщо торік оптовик не встиг купити нову колекцію, це зовсім не виходить, що в цьому сезоні він поквапиться з замовленням. У першу чергу це зв'язано з необхідністю вносити 10-20%-ну передоплату. У тім році спостерігалися позитивні зрушення в   продажах   новорічних товарів.  Замовлення на колекцію  2004  року  стали  надходити ще в липні, але таких    завбачливих клієнтів, на жаль, небагато.

З вітчизняними виробниками   сьогодні дуже   складно   працювати.

Основна  перешкода  в тім,   що   виготовлювачі ялинкових   прикрас   не надають дилерських знижок.   По  однаковій опускній ціні пропонують товар і оптовикам, і роздробу. Крім того, вони щорічно зіштовхуються з тим, що роздріб в основному хоче працювати з відстрочкою платежу, і проте наприкінці сезону повертає багато товарних залишків. Магазини повинні розраховувати обсяги закупівель і стимулювати продажу. На мій погляд, недостатньо   уваги приділяється викладенню товару, формуванню асортименту, оформленню вітрин. У багатьох великих столичних магазинах немає спеціалізованих відділів новорічних товарів. Ялинкові прикраси продаються в одному відділі з парфумерією, посудом або галантереєю.

Підкреслимо, щоб удержатися на ринку, необхідно мати різноманітний асортимент продукції. Крім ялинкових прикрас можна, наприклад, пропонувати фурнітуру для новорічної флористики, товари для оформлення приміщень.

Розміри торговельної площі, що відводяться щорічно для продажів ялинкових прикрас, дозволяють працювати з чотирма-п'ятьма постачальниками. На жаль, оптовики, що пропонують ялинкові прикраси і новорічні аксесуари, у перший тиждень листопаду ще не мають у своєму розпорядженні повний асортимент цікавлячих товарів.

Визначені труднощі полягають у стихійності ринку новорічних товарів. Приміром, торік ринок був перенасичений штучними ялинами. Природно, велика кількість цього товару не продалася. Крім того, асортимент в оптовиків щорічно міняється. Тому неможливо щороку шукати нових постачальників.

Як і раніше головною залишається проблема оплати товару. Оптовики вимагають часткову або повну передоплату і допускають максимальне повернення не більш 5% товару. Угадати купівельний попит дуже складно. Як правило, обсяг замовлення визначається на підставі продажів минулого року.

Відзначимо, у тім році постійні постачальники обновили асортимент на 60-70%, запропонували абсолютно новий дизайн, оформлення. Тому судячи з реакції покупців, можна розраховувати на гарну реалізацію.

ЛІТЕРАТУРА

1.                ДСТУ 2166-93 (ГОСТ 24972-93) „Іграшки. Маркування, пакування, транспортування та зберігання”. – Офіц. вид. – К.: Держстандарт України, 1994.

2.                ДСТУ 1724-92 „Игрушки. Украшения елочные и елки искусственные. Общие технические условия”. – Офиц. изд. – К.: Госстандарт Украины, 1992. – 11 с.

3.                Гамоля Н.  Новий рік годує // Галицькі контракти. – 2004. - №12. – С.48,50.

4.                Дианич М.М., Зелинский О.В. Товароведение промышленных товаров. – М.: Экономика, 1981.

5.                Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К. Теоретичні основи товарознавства: Навч. посіб. – К.: НМЦ „Укоопспілка”, 2000. – 336 с.

6.                Кабирова Н. «В кустах игрушечные волки…» // Бизнес. – 2002. - №47. – С.74-75.

7.                Кабирова Н. „На ель однажды взгромоздясь…» // Бизнес. – 2004. - №28/29. – С.80-81.

8.                Осетинська Г. Захист споживачів: проблеми розвитку законодавства України. Монографія. – К., 2002. – 128 с.

9.                Остановский Т.С., Митюшин Я.Д., Дмитриев И.Д. Товароведение промышленных товаров. – М.: Экономика, 1981.

10.           Полікарпов І.С., Доманцевич Н.І., Яцишин Б.П. Сертифікація товарів і послуг: Підручник для студ. кооперат. вузів. – К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2000. – 350 с.

11.           Полікарпов І.С., Семак Б.Д., Галик І.С. Товарознавство непродовольчих товарів. Опорний конспект лекцій. – Львів: Вид-во ЛКА, 2002. –Ч.2. – 87 с.

12.           Права споживачів та їхній захист. – К., 1999. – 36 с.

13.           Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. – Т.2. – К., 1998. – 416 с.

14.           Справочник товароведа непродовольственных товаров. – М.: Экономика, 1974-1977. – Т.1-3.

15.           Товароведение непродовольственных товаров: Учебник / В.Л.Агбаш, В.Ф.Елизарова, З.И.Коваленко. – М.: Экономика, 1983. – 440 с.

16.           Товароведение промышленных товаров: Краткий курс. – М.: Экономика, 1972. - 575 с.

17.           Товарознавство непродовольчих товарів. Опорний конспект лекцій. Ч.3. – Л., 2003. – 128 с.

18.           Федоров М.В., Задесенец Е.Е. Оценка качества промышленных товаров. – М.: Экономика, 1977.

19.           Шебулдаєва І.В. Основи споживчих знань: Навч. посібн. – Камянець-Подільський: „Абетка-НОВА”, 2002. – 156 с.

Прайси на ялинкові прикраси