Оптимізація транспортно-складських витрат при використанні розподільчого центру
![]()


![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
б)
![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Рис. 3.2. – Канали розподілу товарів:
а) першого рівня; б) першого і другого рівня.
У роботі наведемо схеми каналів розподілу - при використанні розподільчого центру і без використання розподільчого центру. Схеми повинні виглядати таким чином: від пунктів відправлення вантажу проставляють стрілки до пунктів споживання вантажів. На схемах відображають лише учасників логістичної системи.
![]()



![]()



![]()


![]()
![]()
![]()
![]()



![]()
![]()

![]()
![]()
![]()

![]()
![]()


![]()
![]()
![]()






![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
магазини
постачальник
Рис. 3.3. – Схема каналів розподілу без використання розподільчого центру.
3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми
Використання розподільчого центру дозволяє змінювати не тільки напрямок руху товарів від постачальників до споживачів і зменшувати транспортні витрати, але й змінювати витрати на складування товарів.
Проводимо розрахунки витрат за формулою:
Собщ.
=
,
(3.1)
де
,
- відповідно
витрати на
збереження
товарів у
постачальників
і розподільчого
центру, грн;
Сз – витрати на виконання замовлення, грн.;
Стр
– витрати на
транспротування
товарів від
постачальників
товарв до
розподільчого
центру, грн.
![]()
![]()



![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()



![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
-магазини
-розподільчий центр
Рис. 3.4. – Схема каналів розподілу з використанням розподільчого центру.
Витрати на збереження товарів у постачальників товарів і оптового торговця визначають за формулами:
,
(3.2)
,
(3.3)
де
,
- обсяг зберігання
товарів за
період, що
розглядається
відповдно у
постачальників
товарів та
оптового торговця,
т.;
,
- час зберігання
однієї тони
товарів за
період, що
розгядається
відповідно
у постачальників
товарв та оптового
торговця, діб;
,
- вартість збереження
однієї тони
товару протягом
однієї доби
вдповідно у
постачальників
товарів та
оптового торговця,
грн./добу.
Витрати на виконання замовлення визначається за формулою:
Сз = К*m, (3.4)
де К – варттсь виконання одного замовлення, грн.;
m – кількість замовлень за період, що розглядається, од.
Витрати на транспортування товарів визначаємо за формулою:
Стр
=
, (3.5)
де Стрі – витрати на транспортування товарв від і-го постачальника товару, грн. Визначаємо за формулою:
Стрі = (1,6q + 13,5Цт)*n*tобі, (3.6)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
Цт – вартість 1 л. палива, грн;
tобі – час обороту на маршруті з обслуговування і-го маршруту, год.;
n – кількість оборотв на маршруті перевезення, од. Визначається за формулою:
n
=
,
(3.7)
де nj – кількість оборотів на маршруті з обслуговування постачальникв товарів при j-му замовленню, од. Визначається за формулою:
ni
=
,
(3.8)
де Qi – обсяг замовлення товарів розподільчим центром при j-му замовленні, т. Визначається на основі даних про обсяги замовлень товарів в коробках. Коробки переводяться в тони з пропорції: 1 коробка = 10 кг.
Час оберту на маршрут визначається за формулою:
tобі
=
+ q*t1m,
(3.9)
де li – відстань між і-м постачальником товару та розподільчим центром, км. Визначаємо згідно з матрицею найкоротших відстаней;
Vt – технічна швидкість, км/год.;
t1m – час навантаження-розвантаження 1 тони вантажу, хв.
З розглянутих варіантів роботи транспорту і складських підсистем обираємо той, який має найменші витрати.
Вантажопідйомнсть транспортних засобів приймаємо 5т та 10т
Розрахунки за вищенаведеними формулами:
Для автомобілю 5 т:
Стрі = 1,6*5 + 13,5*6*1,02*90,62*5 = 453,1
Стрі = 90,62*4 = 362,48
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*6 = 543,72
Стрі = 90,62*4 = 362,48
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*5 = 453,10
Стрі = 90,62*4 = 362,48
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Для автомоблю 10т:
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*1 = 90,62
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*1 = 90,62
Стрі = 90,62*3 = 271,86
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*2 = 181,24
Стрі = 90,62*1 = 90,62
Для автомобілю 5 т:
nj =5, nj =4, nj =3, nj =2
nj =6, nj =4, nj =3, nj =2
nj =5, nj =4, nj =3, nj =2
Для автомобілю 10 т:
nj =3, nj =2, nj =2, nj =1
nj =3, nj =2, nj =2, nj =1
nj =3, nj =2, nj =2, nj =1
Для автомобілю 5 т:
tобі = 1,02
Для автомобілю 10 т:
tобі = 1,87
Результати розрахунків зводимо до таблиць
Таблиця 3.1. – Потреба в товарах.
| Потреба в товарах за днями тижня, т | ||||||
| Тип товару | Понеділок | Вівторок | Середа | Четвер | П”ятниця | Всього |
| Товар 1 | 2,28 | 3,19 | 2,61 | 1,81 | 2,50 | 12,39 |
| Товар 2 | 2,85 | 2,32 | 2,61 | 2,97 | 2,35 | 13,10 |
| Товар 3 | 2,15 | 2,54 | 1,95 | 2,08 | 2,99 | 11,71 |
| РЦ | 7,28 | 8,05 | 7,17 | 6,86 | 7,84 | 37,2 |
Таблиця 3.2. – Характеристика зберігання товарів у учасників логістичної системи
| Учасник системи | Кількість поставок | Термін зберігання товарів на складах у учасників по днях тижня | |||||
| Понеділок | Вівторок | Середа | Четвер | П”ятниця | Всього | ||
| Постачальник1 | 5 | 10,11 | 6,92 | 4,31 | 2,5 | - | 23,84 |
| 4 | 9,47 | - | - | - | 17,57 | ||
| 3 | 8,65 | - | - | - | - | 12,69 | |
| 2 | 6,63 | - | - | - | - | 6,63 | |
| 1 | - | - | - | - | - | - | |
| Постачальник2 | 5 | 10,25 | 7,93 | 5,32 | 2,35 | - | 25,85 |
| 4 | 9,66 | 6,76 | 3,56 | - | - | 19,98 | |
| 3 | 8,48 | 4,39 | - | - | - | 12,87 | |
| 2 | 6,28 | - | - | - | - | 6,28 | |
| 1 | - | - | - | - | - | - | |
| Постачальник3 | 5 | 9,56 | 7,02 | 5,07 | 2,99 | - | 24,64 |
| 4 | 8,82 | 5,53 | 2,7 | - | - | 17,05 | |
| 3 | 7,87 | 3,64 | - | - | - | 11,51 | |
| 2 | 6,05 | - | - | - | - | 6,05 | |
| 1 | - | - | - | - | - | - | |
| РЦ | 5 | 7,28 | 8,05 | 7,17 | 6,86 | 7,84 | 37,2 |
| 4 | 7,28 | 13,93 | 16,97 | 14,7 | 9,68 | 63,54 | |
| 3 | 7,28 | 21,19 | 29,07 | 24,3 | 19,36 | 101,28 | |
| 2 | 7,28 | 35,71 | 24,20 | 38,82 | 19,36 | 125,91 | |
| 1 | 7,28 | 50,23 | 24,20 | 53,34 | 19,36 | 154,41 | |
Таблиця 3.3. – Результати розрахунку витрат на ділянці «постачальник товарів – розподільчий центр»
|
Ванта жо підйом ність ТЗ, т |
Кільк. поста вок за тиж. |
Витрати на транспортування та збереження товарів | ||||||||||
| Постачальник1 | Постачальник2 | Постачальник3 |
Збе- режен ня на РЦ |
Всього | ||||||||
| Тр-ня | Збереж. | Замовл. | Тр-ня | Збереж. | Замовл. | Тр-ня | Збереж. | Замовл. | ||||
| 5т | 5 | 453,1 | 1335,1 | 350 | 543,7 | 1447,6 | 350 | 453,1 | 1379,8 | 350 | 1302 | 7964,4 |
| 4 | 362,5 | 983,9 | 280 | 362,5 | 1118,9 | 280 | 362,5 | 954,8 | 280 | 2223,9 | 7209 | |
| 3 | 271,9 | 710,6 | 210 | 271,9 | 720,7 | 210 | 271,9 | 644,56 | 210 | 3544,8 | 7066,4 | |
| 2 | 181,2 | 371,3 | 140 | 181,2 | 351,7 | 140 | 181,2 | 338,8 | 140 | 4406,9 | 6432,3 | |
| 1 | 90,6 | - | 70 | 90,62 | - | 70 | 90,6 | - | 70 | 5404,4 | 5886,2 | |
| 10т | 5 | 271,9 | 1335,1 | 350 | 271,9 | 1447,6 | 350 | 271,9 | 1379,8 | 350 | 1302 | 7330,2 |
| 4 | 181,2 | 983,9 | 280 | 181,2 | 1118,9 | 280 | 181,2 | 954,8 | 280 | 2223,9 | 6665,1 | |
| 3 | 181,2 | 710,6 | 210 | 181,2 | 720,7 | 210 | 181,2 | 644,56 | 210 | 3544,8 | 6794,3 | |
| 2 | 90,6 | 371,3 | 140 | 90,6 | 351,7 | 140 | 90,6 | 338,8 | 140 | 4406,9 | 6160,5 | |
| 1 | 90,6 | - | 70 | 90,6 | - | 70 | 90,6 | - | 70 | 5404,4 | 5886,2 | |
На основі даних таблиці 3.3. визначаємо сумарні витрати на транспортування. Результати заносимо до таблиці.
Таблиця 3.4. – Витрати на транспортування.
|
Вантажо підйомнсть, т |
Витрати на транспротування при кількості поставок за тиждень | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 5 | 7964,4 | 7209 | 7066,36 | 6432,3 | 5886,22 |
| 10 | 7330,2 | 6665,1 | 6794,26 | 6160,5 | 5886,2 |
На основі таблиці 3.3. будуємо графіки залежності загальних витрат від кількості поставок. На основі даних цього графіка обираємо вантажопідйомність автомобіля.
За даними таблиці 3.4. будуємо графік залежності транспортних витрат від клькості поставок. Для обраної вантажопідйомності автомобіля на графіку проставляємо значення витрат

А)За постачальниками

Б) За видами товару
Рис. 3.5. – Графік зберігання товарів у постачальників та на розподільчому центрі.

Рис. 3.6. – Графік залежності загальних витрат від кількості поставок.

Рис. 3.7. – Графік залежності витрат на транспортування від кількості поставок.
4. Організація транспортного обслуговування учасників логістичної системи
4.1 Складання маршрутів руху транспортних засобів
Маршрути руху складають для ділянки «розродільчий центр - магазини» для дня тижня, який характеризується найбільшим обсягом замовлень з боку магазинів. До складу маршрутів повинні входити тільки ті магазини, які планується обслуговувати через розподільчий центр.
Визначення маршрутів проводять при наступних обмеженнях кількості пунктв заїзду на маршрути. Відповідно буде отримано два варіанти маршрутів. В якості транспортного засобу використовуємо автомобіль вантажопідйомністю 1,5 тони.
На основі результатів розрахунків, будуємо таблицю з характеристикою маршрутів руху.
Таблиця 4.1. – Характеристика маршрутів.
| Номер маршруту | Умовне позначення маршруту | Обсяг перевезень, т | Довжина маршруту, км | Час навантаження, год. | Час нав.-розв., год. | Час оберту факт., год. | Час оберту скоректований, год. |
| Кільцеві маршрути | |||||||
| 1 | РЦ-4-10 | 1,66 | 10,8 | 0,166 | 0,632 | 0,846 | 1,0 |
| 2 | РЦ-8-1 | 1,54 | 10,0 | 0,154 | 0,608 | 0,817 | 1,0 |
| 3 | РЦ-9-2 | 1,35 | 7,87 | 0,135 | 0,570 | 0,772 | 0,6 |
| Маятникові маршрути | |||||||
| 4 | РЦ-3 | 0,81 | 0,6 | 0,081 | 0,462 | 0,524 | 0,75 |
| 5 | РЦ-5 | 0,75 | 13,6 | 0,075 | 0,450 | 0,508 | 0,75 |
| 6 | РЦ-6 | 1,09 | 0,8 | 0,109 | 0,518 | 0,602 | 0,75 |
| 7 | РЦ-7 | 0,76 | 3,2 | 0,076 | 0,452 | 0,510 | 0,75 |
Довжина маршруту визначається як сума відстаней між кожним з учасників логістичної системи.
Час навантаження-розвантаження визначаємо за формулою:
Tн-р = 2(Тн + Тоф + Тм), (4.1)
де: Тоф - час на оформлення документв, год. Приймають = 0,1 год;
Тм – час маневрування транспортним засобом в пункті навантаження. Приймають = 0,05 год.;
Tн-р = 2(0,166 + 0,1 + 0,05) = 0,632(год)
Далі розраховуємо аналогічно:
Tн-р = 0,608(год)
Tн-р =0,570(год)
Tн-р =0,462(год)
Tн-р =0,450(год)
Tн-р =0,518(год)
Tн-р =0,452(год)
Тн – час навантаження, год. Визначають за формулою:
Тн = qм*Т1m, (4.2)
де: Т1m – час навантаження 1 тони вантажу, год. Визначаємо за завданням
Тн = 1,66*0,1 = 0,166 (год)
Далі розраховуємо аналогічно:
Тн = 0,154(год)
Тн =0,135(год)
Тн =0,081(год)
Тн =0,075(год)
Тн =0,109(год)
Тн =0,076(год)
qм – обсяг перевезення по маршруту, т. Визначають за формулою:
qм
=
,
(4.3)
де: qі – обсяг завозу до і-го магазину на маршруті, т;
n – кількість пунктів завозу на маршруті, од.
Час обороту визначаємо за формулою:
Tоб
=
+ Тн-р
+ Тδ(n-1),
(4.4)
де: Lм – довжина маршруту, км.;
- технічна
швидкість,
км/год. Визначається
за завданням
Тδ – час на додатковий заїзд до пунктів маршруту, год. Приймають = 0,15 год.
Tоб = 1,66/26 + 0,632 + 0,15(2-1) = 0,846 (год)
Далі розраховуємо аналогічно:
Tоб = 0,817 (год)
Tоб =0,772(год)
Tоб =0,524(год)
Tоб =0,508(год)
Tоб =0,602(год)
Tоб =0,481(год)
Далі для кожної групи маршрутів визначають найбільший час навантаження. Цей час округляють до числа, яке поділяється на три без залишку.
Таким чином,