Управління маркетинговою діяльністю
Курсова робота
на тему:
“Особливості управління маркетинговою діяльністю”
Зміст
Вступ
1. Теоретичні засади управління маркетинговою діяльністю
1.1 Структура комплексу маркетингу та його завдання
1.2 Система засобів та види сучасного маркетингу
1.3 Організаційна структура маркетингових служб∙
1.4 Планування маркетингової діяльності підприємства
1.5 Процес управління маркетингом.
2. Дослідження ефективності управління маркетинговою діяльністю на підприємстві ТОВ „Укрптахосервіс”
2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства
2.2 Оцінка маркетингової діяльності на підприємстві
3. Напрямки вдосконалення управління маркетинговою діяльністю на підприємстві
3.1 Напрямки поліпшення планування рекламного бюджету
3.2 Механізм організації рекламних заходів в ТОВ „Укрптахосервіс”
Висновки
Використані джерела
Додатки
Вступ
В умовах впровадження ринкових відносин в Україні постає потреба в новій культурі бізнесу, одним з носіїв якої є маркетинг. Зростаюча конкуренція вимагає від підприємця такої організації господарської діяльності, при якій найвищі результати досягаються при найменших затратах.
У сучасній парадигмі управління підприємство розглядається як відкрита система, результати діяльності якої визначаються її позицією на ринку, здатністю до новаторства, продуктивністю, розвитком персоналу, якістю продукції. Діяльність багатьох підприємств характеризується підвищеним ризиком внаслідок недостатньо глибокого розуміння й урахування критичних для виживання організації факторів зовнішнього середовища: поведінки споживачів, конкурентів; правильного вибору партнерів; створення конкурентоспроможних товарів і послуг; використання надійних джерел інформації; кваліфікованих консультацій тощо.
Маркетинг як базова функція управління підприємством (фірмою) в умовах ринку пропонує керівнику-підприємцю деякі перевірені практикою рецепти досягнення позитивних результатів господарської діяльності в ринкових сегментах з мінімальним ризиком. Це насамперед певна послідовність здійснення аналітичної роботи; вихід на найсприятливіші цільові ринки-сегменти; формування в інтересах підприємства змінних факторів зовнішнього середовища, у тому числі поведінки споживачів; утруднення дозволеними методами діяльності конкурентів; створення для громадськості сприятливого образу підприємства і всієї його діяльності тощо. Однак треба зауважити, що в сучасних умовах стрімкого розвитку науки, техніки і технологій, посилення конкуренції успіху може досягти тільки така організація, яка творчо застосовує маркетингове управління (маркетинговий менеджмент) у своїй діяльності, постійно шукає нових способів адаптації до безперервно мінливих умов існування.
Мета дослідження: з’ясувати особливості управління маркетинговою діяльністю на аграрному підприємстві та розробити напрямки його удосконалення.
Мета роботи визначає основні завдання:
з’ясувати теоретичні засади управління маркетинговою діяльністю на підприємстві;
дослідити ефективність управління маркетинговою діяльністю на підприємстві ТОВ „Укрптахосервіс”;
розробити напрямки вдосконалення управління маркетинговою діяльністю на підприємстві ТОВ „Укрптахосервіс”.
Предмет дослідження: система управління маркетинговою діяльністю на підприємстві.
Об’єкт дослідження: маркетингова діяльність ТОВ „Укрптахосервіс”.
У роботі були використані загальнонаукові методи пізнання об’єктивної природи економічних явищ та процесів, що обумовлюють конкурентоспроможність підприємства, зокрема метод аналізу та синтезу (при прогнозі, оцінці ризику), системний підхід і моделювання.
Основними джерелами виступають статистична звітність, бухгалтерська звітність підприємства, статті, публікації, підручники.
1. Теоретичні засади управління маркетинговою діяльністю
1.1 Структура комплексу маркетингу та його завдання
Серед понять, що стали ознакою сучасного бізнесу, особливе місце займає маркетинг. Саме слово "маркетинг" з'явилося у Сполучених Штатах Америки в процесі пошуку місцевими фермерами ринку збуту для своєї продукції. Йшлося про оволодіння ринком — Маrketing Getting. Пізніше з цих двох слів утворилось одне — маркетинг (маркетинг).
Хронологія розвитку маркетингу свідчить про те, що його перші елементи (ціна, збут, реклама) з'явилися ще в середині XVII сторіччя. В цей час одним з членів сім'ї Міцуї в Токіо був відкритий магазин, прообраз сучасного універмагу. З ім'ям С. Маккорміка (1809—1884) пов'язують створення основних інструментів маркетингу (організація сервісної політики, принципи визначення цін, дослідження та аналіз ринку). А запропонована Д. Маккарті модель "чотирьох Р" — товар (product), ціна (ргісе), збут (place), просування (promotion) — знаменує початок теоретичних досліджень у сфері маркетингу. Бурхливий розвиток маркетингу припадає на 50—60-ті роки XX сторіччя. Сьогодні за принципами маркетингу організовано управління більшістю фірм США, Європи, Японії.
Вихід підприємця на ринок майже завжди пов’язаний з розробкою комплексу маркетингу. Наукова література дає таке визначення цього поняття: “Комплекс маркетингу – це набір факторів маркетингу, що піддаються контролю і використовуються фірмою для досягнення своїх цілей”. [36]
Комплекс маркетингу — це сукупність маркетингових засобів (товар, ціна, розподіл, просування), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети та вирішення маркетингових завдань.
Усі компоненти – кожний окремо чи в різних комбінаціях - спрямовані на залучення споживачів. І головна мета кожного підприємця – отримати таке ідеальне сполучення цих компонентів, яке приведе до максимального обсягу продажів при мінімальних витратах.
Склад комплексу маркетингу різний для різних галузей промисловості. Навіть усередині однієї галузі в різних конкурентів можуть бути різні маркетингові комплекси, і вони змінюються в процесі діяльності підприємства.
Таким чином, уміння правильно "змішувати" елементи маркетингу є запорукою успіху фірми у вирішенні маркетингових проблем.
Розглянемо кожен з елементів маркетингу.
Товар — ключовий елемент комплексу маркетингу, складовими якого є характеристики товару (дизайн, колір, упаковка, розмір), сервіс, торгова марка та асортимент.
Безумовно, усі характеристики дуже важливі, але лише як засіб отримання споживачем певних благ. Покупці мастильних матеріалів шукають не продукт, що складається з конкретних хімічних компонентів, а продукт, що задовольняє певні вимоги до змащування механізмів. Обираючи замок, шукають не засіб для зачинення дверей, а товар, за допомогою якого господар захищає свою оселю.
Ціна (знижки, націнки, терміни виплати). Визначення ціни — одне із актуальних маркетингових завдань. 3 одного боку, ціна повинна бути такою, щоб її зміг заплатити потенційний покупець, а з іншого — забезпечити прибутковість фірми. Процес ціноутворення схематично можна представити такою послідовністю дій: визначення цілей ціноутворення; аналіз попиту на товар; аналіз витрат; аналіз цін конкурентів; вибір методу ціноутворення; вибір цінової стратегії; встановлення остаточних цін.
Розподіл. Головним змістом політики розподілу є вибір оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача (напряму або через посередників), її реалізація (транспортування, зберігання, оброблення вантажів), а також після продажне (сервісне) обслуговування споживачів. Важливість цієї складової комплексу маркетингу пояснює така цифра: п'ята частина прибутку від реалізації продукції витрачається європейськими промисловими фірмами середніх розмірів для доведення своєї продукції до споживача.
Просування товару на ринку передбачає ефективні контакти виробника з покупцями. До конкретних форм тут можна віднести: реклама; стимулювання збуту (надання торгових знижок, передання товару у тимчасове користування, торгівля в кредит); персональний продаж; зв'язки з громадськістю (паблік рилейшнз) з метою створення позитивного іміджу компанії та її продукції; прямий маркетинг; синтетичні засоби маркетингових комунікацій — виставки, брендинг, спонсорство, інтегровані маркетингові комунікації на місці продажу.[26]
1.2 Система засобів та види сучасного маркетингу
Система засобів маркетингу — це сукупність заходів та методів, конкретний інструментарій, який використовується підприємством для досягнення поставленої мети, виконання відповідних завдань.
З кінця 50-х років ХХ ст. систему засобів маркетингу називають «маркетингова суміш» (marketing-mix). У кінці 70-х років можливі елементи цієї суміші було об’єднано в чотири групи (концепція «4Р» від початкової букви англійської назви кожної групи елементів), тобто product (товар), place (місце), promotion (просування), price (ціна).
Головний елемент цієї «суміші» — товар. Тут основними інструментами маркетингової діяльності підприємства є його якість, різноманітність, зовнішній вигляд, властивості, товарна марка, упаковка, габарити, сервіс, гарантії, можливості повернення товару покупцем та ін. Головним у створенні товару як системи елементів є віднайдення і реалізація суттєвих переваг для споживачів проти товарних пропозицій конкурентів у широкому діапазоні — від упаковки до екологічної безпеки. В ідеалі товар підприємства взагалі має бути унікальним на ринку.
Розподіл — це насамперед конструювання каналів збуту продукції підприємства. Саме вони мають пов’язувати підприємство з ринком, забезпечувати можливості для реалізації його продукції. Крім того, цей блок системи засобів маркетингу передбачає належні способи та методи створення збутового апарату, вибору посередників та управління ними, підготовки торговельних працівників, розміщення товарів у відповідних торговельних закладах, формування в кожному з них оптимального асортименту та номенклатури продукції, нагромадження необхідних та достатніх її запасів, організації транспортування і зберігання тощо.
Просування має на меті створення інформаційного взаємозв’язку підприємства зі своїм цільовим ринком. Тут головними інструментами маркетингу є реклама, пропаганда, стимулювання збуту та персональний продаж.
Ціноутворення полягає у методах визначення прейскурантних цін, знижок, умов оплати та торговельного кредитування покупців.
В останні роки ця концепція доповнюється ще кількома «Р», у тому числі people (споживачі), process (процеси), physical evidence (матеріальні свідоцтва), personal (персонал), partnership (дружні стосунки зі споживачами). Такі доповнення є особливо важливими для маркетингу послуг. Для промислового маркетингу суттєвим елементом є ще одне «Р» — preferred suppliers (тривалі стосунки з найліпшими постачальниками).
Отже, з одного боку, концепція «marketing mix» — це систематизований перелік можливих маркетингових інструментів, а з другого — оптимальна й ефективна комбінація необхідних і достатніх дій у конкретній системі «продукт—ринок». Між цими двома полюсами досить велика дистанція. Характер її проходження (тобто порядок створення: використання «маркетингової суміші») може дати належну користь (належний комерційний ефект) або стати шкідливим (збитковим), або навіть катастрофічним (поразка підприємства в конкурентній боротьбі, його вихід з ринку). З огляду на це, створення ефективних «маркетингових сумішей» — одне з найактуальніших, трудомістких і складних питань маркетингової практики. Досягнення успіху щодо цього базується на таких принципових засадах.
Кожна система «продукт—ринок» потребує створення індивідуальної, точно перевіреної «маркетингової суміші». При цьому остання має бути гнучкою, тобто динамічно змінюватись відповідно до змін у навколишньому бізнес-середовищі.
«Маркетингову суміш» треба конструювати з метою досягнення ефекту синергії, тобто максимальної результативності сумісного використання маркетингових інструментів і дій за рахунок взаємопосилення цих дій.
Створювана «маркетингова суміш» має бути активною, тобто передбачати не тільки виконання вимог ринку, але і його формування (сприяти збільшенню його реальної місткості, активізувати купівельну активність споживачів тощо).
Безумовно також, що будь-яку «маркетингову суміш» треба точно економічно обґрунтувати. Це означає, що вона, з одного боку, має бути пробюджетована, а з другого — детально обрахована із визначенням того економічного результату (доходів, прибутку), на який сподіваються після її виконання.
Тривалий період розвитку маркетингу, особливості його використання в різних країнах, галузях, організаціях та на підприємствах зумовили появу різноманітних його видів.
Так, розрізняють маркетинг, орієнтований на продукт (послугу), на споживача та змішаний. Маркетинг, орієнтований на продукт (продуктовий маркетинг), має на меті використання продукту чи послуги, як основного інструмента виробничо-збутової діяльності. Інакше кажучи, висока якість продукції позбавляє необхідності докладати значні зусилля для рекламування, збуту, реалізацій та інших елементів маркетингової діяльності. Добрий товар продає себе сам. Маркетинг споживача стверджує, що споживач, по-перше, завжди правий, по-друге, він віддає перевагу товарам із вищими якісними показниками, але придбаває не стільки сам товар як річ, скільки ту споживчу вартість, яка в ньому втілена, для розв’язання власних виробничих проблем або для задоволення власних потреб. У зв’язку з цим головне завдання маркетингу — вивчення споживача, його побажань, пріоритетів, умов і чинників їх формування і розвитку, пропонування відповідних товарів чи послуг. Змішаний маркетинг, а саме він переважає в сучасній підприємницькій діяльності, використовує підходи та інструментарій обох названих видів маркетингу.
Залежно від сфери маркетингової діяльності розрізняють маркетинг товарів споживчого попиту (споживчий маркетинг), товарів виробничо-технічного призначення (маркетинг типу business to business) і торговельний (посередницький). Споживчий маркетинг націлено на задоволення потреб людей (так званих кінцевих споживачів, оскільки після споживання чи експлуатації ними товарів останні назавжди перестають існувати). У маркетингу типу «business to business» взаємозв’язки встановлюються між підприємствами, фірмами чи організаціями. У тому разі, коли споживачами і постачальниками є промислові підприємства, а продукція поставляється для виробництва інших товарів, маркетинг називається промисловим. Посередницький маркетинг — це, з одного боку, професійне виконання спеціалізованими ринковими суб’єктами спеціальних функцій із задоволення потреб підприємств-товаровиробників зі збуту готової продукції, а з другого — потреб споживачів цієї продукції.
За змістом маркетингової діяльності та періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства, розрізняють стратегічний, тактичний та оперативний маркетинг. Стратегічний маркетинг — це розробка та реалізація тривалої маркетингової політики підприємства (більше ніж на п’ять років) — своєрідної генеральної програми дій. У ній визначається мета і завдання діяльності та розвитку підприємства, розробляється його стратегія. Найважливіший вихідний момент стратегічного маркетингу — аналіз і прогнозування реальних і потенційних потреб споживачів. Головним у стратегічному маркетингу є виявляння і освоювання перспективних ринків товарів (послуг) і груп споживачів (ринкових сегментів), забезпечення і планомірне підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому, зосередження зусиль на перспективних напрямках діяльності.
Тактичний маркетинг — це розробка середньострокових (від двох до п’яти років) програм діяльності підприємства в рамках вибраних перед тим стратегій.
Оперативний маркетинг — це розробка та реалізація конкретного маркетингового інструментарію, засобів активного збуту продукції, своєчасне реагування на динаміку попиту на підставі можливостей підприємства та стану ринку.
Залежно від міри диференціації маркетингової діяльності розрізняють масовий та диференційований маркетинг. Масовий маркетинг — це діяльність, яка передбачає пропонування універсальних товарів для всього ринку (всіх споживачів). Найвищим виявом такого є глобальний маркетинг. Можливість глобального маркетингу пояснюється тим, що нині відбувається інтенсивний процес зближення різних країн: народів, а через те бажання споживачів різних країн також все більше зближуються «уніфікуються». Тому стратегія маркетингу може мати єдиний для всіх споживачів характер, а товари, що пропонуються ринку, якомога більше стандартизуються з розрахунком на масового покупця. Диференційований маркетинг навпаки — виходить із того засадничого принципу, що будь-який бізнес має локальний характер, а отже, потребує сегментування ринку, тобто його розподілу на однорідні частини та обслуговування таких частин (сегментів) з урахуванням характеристик і особливостей останніх. Рівень сегментування ринку може бути різним, аж до розподілу на окремих суб’єктів. У цьому разі диференційований маркетинг називають індивідуальним. До речі, індивідуалізація маркетингу — це провідна тенденція його сучасного розвитку.
1.3 Організаційна структура маркетингових служб
Управління маркетингом пов'язано з побудовою служб збору інформації, проведенням досліджень ринку, організацією реклами, збутових операцій в обслуговуванні споживачів.
Маркетингова структура має вирішальне значення для успішної реалізації концепції маркетингу. Для організації маркетингу не існує універсальної схеми. Разом з тим маркетингові структури значною мірою залежать від розмірів підприємства, специфіки продукції, що випускається, а також від загальної структури управління підприємством. Незважаючи на різноманітність, діяльність маркетингових служб підприємств частіше за все здійснюється за функціями або за товарами.
Розрізняють такі моделі організації маркетингу відповідно до їх орієнтації: функціональна, товарна, регіональна і сегментна.
Функціональна орієнтація частіше за все виправдана, коли асортимент товарів невеликий і кількість ринків незначна. У цьому випадку формуються групи і виділяються управлінці за функціями маркетингу.
Товарна орієнтація структури полягає в тому, що кожному товару або групі товарів відповідає маркетинг-керівник, якому підпорядковуються маркетологи, що відповідають за вивчення ринку, рекламу, товарообіг, збут, сервіс.
Регіональна орієнтація за структурою схожа на товарну, але поділяється не за товарами, а за ринками. Така структура характерна для фірм, які реалізують свої, в основному однотипні, товари на багатьох ринках.
Сегментна (спрямована на покупця) орієнтація грунтується на тому, що кожний маркетинг-керівник відповідає за певний сегмент ринку. Ця структура найбільш складна.
В окремих областях України при структурах управління аптечною мережею створено служби маркетингу внаслідок об'єднання відділів торгівлі і постачання, інформації, цін і АСУ.
На фармацевтичних підприємствах, як правило, базою створення служби маркетингу є відділ збуту.
Нами на основі теоретичних опрацювань та існуючої ситуації на фармацевтичних підприємствах запропонована структура і визначені функції служб маркетингу, розроблене Положення про відділ маркетингу. З метою найбільшої відповідності конкретним особливостям роботи фармацевтичних підприємств або фірм рекомендується дотримуватися принципу поєднання різних типів маркетингових структур, зокрема сполучення організації за товарами та споживачами.
У процесі організації служб фармацевтичного маркетингу виділяються такі основні етапи:
♦ визначення першочергової мети і завдань служби фармацевтичного маркетингу на даному підприємстві;
♦ розроблення Положення про службу маркетингу на підприємстві;
♦ обгрунтування організаційної структури;
♦ створення служби (групи, відділу, координаційної ради і т.ін.) маркетингу;
♦ визначення завдань окремих підрозділів і функціонально-посадових обов'язків працівників служби маркетингу.
Загальна мета служби фармацевтичного маркетингу — оптимізація процесів розроблення, виробництва і реалізації лікарських засобів відповідно до вимог споживачів.
Головними завданнями служби фармацевтичного маркетингу є:
♦ сегментація ринку;
♦ збір інформації про ринок, структуру, динаміку попиту і фактори, що його визначають;
♦ прогнозування стану ринку, динаміки його змін;
♦ аналіз конкурентної ситуації і впровадження заходів щодо підвищення конкурентоспроможності розроблень фармацевтичного підприємства (об'єднання) з метою розширення внутрішнього ринку і можливостей експорту;
♦ підготовка і розсилання потенційним замовникам інформаційних матеріалів (рекламних проспектів) щодо розроблень фармацевтичного підприємства (об'єднання) і результатів НДДКР;
♦ участь у роботах з організації зовнішньоекономічних і науково-технічних зв'язків з зарубіжними партнерами через зовнішньоекономічні організації, спільні фармацевтичні підприємства та асоціації;
♦ складання довгострокових, середньострокових та поточних планів маркетингу з кожного виду медичної продукції;
♦ формування попиту і стимулювання збуту товарів аптечного асортименту (ФОПСТИЗ).
Виходячи з завдань, визначаються функції відділу фармацевтичного маркетингу:
♦ збір, вивчення, оцінка, аналіз та узагальнення вітчизняних і зарубіжних матеріалів про стан, ємкість і тенденції розвитку потенційних ринків збуту медичної продукції;
♦ збір та аналіз інформації про діяльність конкурентів, які випускають аналогічну продукцію, їх наміри на ринках, що вивчаються;
♦ аналіз контингенту і груп споживачів лікарських препаратів та інших товарів аптечного асортименту;
♦ підготовка і проведення експертних оцінок, вивчення думок, вимог споживачів стосовно якості і асортименту запропонованих медичних товарів; виявлення та облік незадоволеного попиту та потреби у продукції, випуск якої може налагодити дане фармацевтичне підприємство (об'єднання);
♦ організація підготовки рекламних проспектів, буклетів, інформаційних листів та інших рекламних матеріалів;
♦ відбір і підготовка зразків продукції фармацевтичного підприємства (об'єднання) для експозиції на спеціалізованих ярмарках і виставках;
♦ визначення вимог до якості і споживчих властивостей обладнання та фармацевтичної продукції, що випускається;
♦ вивчення та використання передового вітчизняного і зарубіжного досвіду в галузі аналізу ринкової ситуації, маркетингу, реклами, роботи зі споживачами.
Перехід фармацевтичних підприємств до організації своєї виробничо-збутової діяльності на принципах маркетингу повинен супроводжуватись змінами організаційної структури управління, характеру роботи, стилю мислення господарського керівництва.
1.4 Планування маркетингової діяльності підприємства
Навколишнє середовище постійно впливає на функціонування підприємства. А це вимагає прийняття різного роду управлінських рішень. Деякі підприємства ведуть свою маркетингову діяльність без усяких планів. Як аргумент подається думка, що ринок змінюється дуже швидко , тому від планів немає ніякої користі.
І все ж формальне планування може надати багато переваг всім типам підприємств, великим і малим. Воно побуджує керівництво постійно думати про майбутнє, змушує постійно визначати свої цілі і політику, призводить до більш скоординованої роботи. Крім того, старанне планування допомагає передбачати зміни середовища і оперативно реагувати на них, а також готує до непередбачуваних обставин. Успішні компанії працюють у відповідності з планом, але він складається таким чином, щоб не обмежувати підприємницької ініціативи.
Планування – це особлива форма діяльності, спрямована на підготовку і упорядкування рішень про цілі, засоби і дії, які повинні забезпечити виробництво і реалізацію продукції, задоволення існуючого попиту і майбутніх потреб. План включає систему заходів, необхідних для досягнення цілей, їх зміст, забезпечення ресурсами, а також обсяги, методи, послідовність і строки виконання робіт різного характеру. За допомогою планування досягається узгодженість і координація діяльності в системі горизонтального і вертикального рівнів управління. Ціль планування – зменшення підприємницьких ризиків за рахунок зниження невизначеності умов діяльності і концентрації ресурсів на найбільш перспективних напрямках.
Основні принципи, на яких будується планування – системність, комплексність, обмеженість ресурсів, варіантність, оптимальність, узгодженість, динамічність, адаптивність.
Планування маркетингу – це впорядкована сукупність етапів і дій, що пов’язані з аналізом оточення, постановкою цілей маркетингу розробкою заходів для їх досягнення.
Маркетинговий план – це документ, в якому сформульовані основні цілі маркетингу і шляхи їх досягнення.
Плани маркетингу можуть бути класифіковані:
По строкам – розрізняють короткострокові ( на один рік), середньострокові ( від двох до п’яти років) і довгострокові ( від п’яти до десяти і навіть до 15-ти років). Короткострокові плани розробляються на період до одного року. Вони мають встановлені цілі і заходи по їх досягненню. Труднощі короткострокового планування заключаються в плануванні обороту і збуту товарів. Заходи такого плану формуються по обсягу і часу використання інструментів маркетингу. В короткострокові плани можуть включатися заходи по дослідженню ринка. Середньострокові плани базуються на короткострокових планах і дослідження перспектив розвитку ринку і інвестицій. На такій основі формуються головним чином плани по збуту, обороту, витратам і результатам діяльності. Головне завдання довгострокового плану – сформувати сьогодні маркетингові рішення, які будуть ефективними в довгостроковій перспективі. Труднощі складання довгострокового плану маркетингу – в планування майбутніх обсягів пропозиції і ринків. Тому в цих планах формуються не заходи, а структура перспективних маркетингових рішень. Основою довгострокових планів маркетингу являються прогнози і аналіз життєвих циклів існуючих на ринках товарів.
Основними вимогами для всіх видів планів маркетингу є їх реальність, досяжність, можливість вираження в кількісних величинах і здійсненні їх узгодженості і інтеграції.
По методам розробки - розрізняють плани, що розробляються зверху вниз, і плани, які розробляються знизу вверх. Зверху вниз означає, що планова діяльність здійснюється централізовано, керівництво розроблює плани, реалізує і координує їх виконання. Знизу вверх – означає, що цілі, бюджети, прогнози, строки і інше встановлюють на основі інформації, яка іде від продавців, управляючих продуктами, співробітників відділу збуту.
Методи «зверху - вниз» і «знизу -вверх» відбивають розходження не тільки в процесі стратегічного планування маркетингу, але й у філософії і кінцевих результатах. Оскільки метод «зверху - вниз» зосереджений на рівні компанії він, в основному, орієнтований на її ресурси. Плановики компанії звертають більше уваги на внутрішню оцінку сильних і слабих сторін підприємства, а не на зовнішні можливості і ризики. Їх турбує в основному збільшення акціонерного капіталу і збільшення вартості акцій компанії в якості основної цілі, а не задоволення запитів покупців.
Оперативне планування включає такі складові, як: деталізація тактичних планів в планах конкретних заходів; встановлення часових пріоритетів при реалізації заходів; визначення виконавців для здійснення маркетингових заходів; обґрунтування витрат часу і встановлення строків на виконання кожного заходу плану; розрахунок і розподіл фінансових коштів для реалізації плану комплексу маркетингу. Основу короткострокового (оперативного) планування складає план маркетингових заходів в рамках структури маркетинг - мікс.
Зміст плану маркетингу :
Короткий опис проблеми
Ситуаційний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища маркетингу
Постановка цілей маркетингу
Розробка стратегій маркетингу
Формування маркетингових заходів (розробка комплексу маркетингу)
Визначення витрат на маркетинг
Контроль виконання плану маркетингу
Стратегічний план маркетингу визначає орієнтири довгострокового зростання підприємства і весь набір товарів, що буде пропонуватися (номенклатура товарів ) - звичайно на п'ять років.
План маркетингу і стратегічний план повинні визначити:
Чого компанія хоче домогтися. Це повинно виражатися в конкретних цілях, заснованих на оцінці керівництвом підприємства маркетингових можливостей;
Як фірма планує домогтися цілей, які визначаються обраними керівництвом стратегіями;
Які ресурси керівництво вважає необхідними для реалізації плану;
Яким чином керівництво повинно застосовувати визначені стратегії.
Планування маркетингу здійснюють в організації на трьох рівнях :
Компанії в цілому
Стратегічних одиницях бізнесу (СОБ)
Окремого товару
Етапи стратегічного планування:
Перший етап - визначення керівництвом місії компанії або СОБ. Місія говорить про те, яким видом бізнесу треба займатися.
Другий етап - у обох компаніях місія є основою для форму-лювання
цілей компанії. Ці цілі визначають критерії для придбання нових фірм або звільнення від наявних виробництв, а також завдання по продажах і рентабельності інвестицій .Наприклад, у якості безпосереднього розвитку місії «General Electric» були сформульовані такі цілі:
Зайняти перше або друге місце серед компаній у сфері ключових технологій і послуг
Змінити комплекс видів діяльності фірми шляхом придбань і продажів
Домогтися мінімального приросту виторгу в 10% стосовно до кожного виду діяльності
Домогтися 15-% рентабельності інвестицій у кожному виді діяльності.
Третій етап - сформулювавши такого роду загальні цілі, вище керівництво далі оцінює комплекс видів діяльності компанії, щоб встановити, які СОБ потребують додаткових інвестицій, де варто зберегти їхній теперішній рівень, а від чого треба звільнитися. У ході даного аналізу оцінюють потенціал росту і прибутковості кожного СОБ, що призводить до розробки загальної стратегії росту компанії, необхідної для розподілу ресурсів між підрозділами.
Четвертий етап - вибір маркетингової стратегії підприємства . Стратегічне планування передбачає вибір маркетингової стратегії підприємства, на підставі якої розробляють функціональні стратегії кожного підрозділу (СОБ). Важливо, щоб усі функціональні стратегії були узгоджені.
П’ятий етап - заключний етап стратегічного планування маркетингу - це оцінка і контроль. Вище керівництво оцінює план, щоб визначити , чи досягаються його цілі і чи видержується заданий курс. СОБ реалізують свої плани, оцінюють ресурси, з'ясовуючи, чи відповідають вони цілям компанії і СОБ і організують контроль
1.5 Процес управління маркетингом
Будь-яке підприємство, діюче на ринку, вимушено функціонувати в достатньо жорсткому середовищі, коли на будь-яку дію, зроблену управлінцем-маркетологом, слідує реакція як з боку конкурентів, так і з боку споживачів. Внаслідок цього важливе значення для успішного управління маркетингом має технологія, що дозволяє розкрити ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків «конкурент - фірма - споживач». Дане розкриття проводиться на основі зіставлення основних і супутніх відомостей про положення фірми в економічному просторі, виражене у відповідних показниках і обумовлюючих той або інший напрям розвитку процесу управління маркетингом, з сукупністю цілей, переслідуваних управлінцем-маркетологом, на предмет виявлення їх можливої невідповідності.
Перш ніж розкрити процес управління маркетингом, необхідно зрозуміти відмінність між управлінськими діями власне в маркетингу і в управлінні маркетингом. Так, маркетинг займається збором і обробкою інформації про ринок, і управлінська дія тут здійснюється на основі цієї інформації за допомогою маркетингових досліджень, що проводяться, в цілях ухвалення тактичних програм маркетингу. Управління маркетингом переважно зосереджується на аналізі інформаційного середовища ринку через вживання самостійної системи методів оцінки інформації (експертно-аналітичні методи, методи комунікаційного узгодження, рефлективної діагностики, матричного позиціонування і ін.) і підлягає ухваленню рішень в області стратегічних програм маркетингу і контролю за їх виконанням.
Управління маркетингом - це аналіз, планування, втілення в життя та контроль за проведенням заходів, розрахований на встановлення, зміцнення і підтримку взаємовигідних обмінів із цільовим ринком для досягнення конкретної мети підприємства (отримання прибутку, зростання обсягів збуту, збільшення частки ринку, проникнення на ринок тощо). При цьому система таких заходів містить маркетингову політику стосовно продукту підприємства, ціноутворення, комунікацій та розподілення.
На відміну від організаційної структури управління маркетингом, яка характеризує статику управління, процес управління маркетингом визначає його динаміку.
Зміст процесу управління маркетингом визначає ознаки об'єкту управління, цілі і методи маркетингових досліджень, задачі управління маркетингом.[20]
Зміст процесу управління маркетингом визначається тим, що є об'єктом управління: виробництво і формування товарного портфеля фірми або вибір рекламної кампанії і визначення стратегії продукту і т.д. Технологія управління маркетингом визначає, як здійснюються процеси дії і регулювання позиції фірми на ринку. Між розглянутими характеристиками процесу управління маркетингом є безпосередній зв'язок, оскільки технологічні елементи включають різні операції і процедури, що мають цільову і організаційну завершеність.
Залежно від змісту операції управління маркетингом можна розділити по групах на: планові; інформаційно-аналітичні; організаційно-розподільні; контрольно-облікові і ін.
Під технологією процесу управління маркетингом розуміється сукупність інформаційних, логічних, організаційних, експертно-обчислювальних операцій і процедур, виконуваних керівниками середньої ланки, технічними фахівцями маркетингових служб в певній послідовності і в різних поєднаннях.
Планування маркетингу - процес визначення цілей, відносин, вибору стратегій, також складання конкретних маркетингових планів як для окремих продуктових ліній і видів продуктів, так і для окремих ринків. Планування маркетингу для різних компаній має різне наповнення.
Стратегічне планування маркетингової діяльності направлено на адаптацію і необхідну реструктуризацію діяльності компанії залежно від умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються, і знаходження нових конкурентних можливостей і вигод компанії. В основу складання планів маркетингової діяльності повинні бути встановлені головні стратегічні цілі поведінки компанії на ринку в майбутньому періоді, визначувані як загальними цілями, так і внутрішніми інтересами акціонерів, менеджерів, персоналу, місцевих органів управління і т.п.
Внутрішні можливості і результати діяльності компанії звичайно складають основу ситуаційного аналізу і знаходять своє віддзеркалення в плані маркетингу під назвою SWOT-аналізу. Проведення SWOT-аналізу дає інформаційну підставу для оцінок і встановлення мети маркетингової діяльності і розробки програми маркетингу.
2. Дослідження ефективності управління маркетинговою діяльністю на підприємстві ТОВ „УКРПТАХОСЕРВІС”
2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства
„Наша Ряба” є зареєстрованою торговою маркою, виняткове право на використання якої належить групі підприємств ВАТ "Миронівський хлібопродукт". [40]
ВАТ "Миронівський хлібопродукт" на агропромисловому ринку України працює з 1995 року і сьогодні є одним з найбільших агропромислових комплексів країни.
На даний момент в структуру групи входить дев'ять виробничих підрозділів, сім з яких утворюють єдиний вертикально інтегрований комплекс, об'єднуючий виробничі потужності всього технологічного ланцюжка бройлерного птахівництва: від виробництва інкубаційних яєць і кормів до переробки і реалізації готової продукції.
Враховуючи основну спеціалізацію виробничих підрозділів, структуру комплексу можна представити в наступному вигляді:
Група підприємств, що забезпечують основне виробництво сировиною (комбікормами і інкубаційними яйцями):
ВАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (Київська обл., м. Миронівка);
ТОВ "Старінськая птицефабрика" (Київська обл., с. Мирне) і ДП "Птицефабрика "Шахтарська Нова" (Донецька обл., с. Садове), що спеціалізуються на утриманні батьківського стада і виробництві інкубаційних яєць.
Група підприємств основного виробництва. У неї входять чотири бройлерні птахофабрики, розташовані по центральній осі України:
ЗАТ "Дружба народів Нова" (АР Крим, с. Петрівка);
ЗАТ "Оіль-лідер" (Дніпропетровська обл., с. Єлізаветовка);
ДП "Перемога Нова" (Черкаська обл., с. Будіще) ;
ЗАТ «Миронівська птахофабрика» (Київська обл., м. Миронівка).
Єдиний координаційний центр — ВАТ "Миронівський хлібопродукт".[40]
Виробництво м'яса птиці є основною спеціалізацією групи, а постійне удосконалення технологій і нарощування виробничих потужностей на наявних птицефабриках дозволило їй стати безумовним лідером на ринку України.
Кажучи про інші напрями діяльності групи, слід зазначити ще один птахівничий напрям, а саме — виробництво товарного яйця. На цьому напрямі спеціалізується ЗАТ "Агрофірма Березанська птицефабрика" (Київська обл., з. Садове).
Крім іншого до складу групи входять два багатопрофільні агропромислові комплекси — ЗАТ "Агрофірма "Київська" (Київська обл., з. Маковіще) і ЗАТ "Дружба народів" (АР Крим, з. Петрівка). Перше спеціалізується на розведенні чистопорідної племінної худоби м'ясних порід і виробництві елітної насінної картоплі. Друге — на відгодівлі м'ясної і молочної худоби і має власний м'ясопереробний завод. Загальна площа орних земель складає 25 000 га.
У підпорядкуванні у директора знаходяться фінансовий директор, керівник департаменту маркетингу і комерційний директор. У підпорядкуванні у фінансового директора знаходяться головний бухгалтер, бухгалтер-касир і економіст.
2.2 Оцінка маркетингової діяльності на підприємстві
З метою оцінки маркетингової діяльності на підприємстві доцільно проаналізувати маркетингову товарну політику, маркетингову цінову політику, маркетингову політику просування. Проаналізуємо маркетингову товарну політику на підприємстві.
Асортимент продукції підприємства у включає наступні групи:
1) Асортимент нефасованої продукції ТМ «Наша Ряба» представлений 17 позиціями, в які входять як ціла тушка, так і напівфабрикати і субпродукти виготовлені з курчат-бройлерів. Дана продукція призначена для справжніх господинь, що люблять експериментувати на кухні, знаючі багато рецептів як з курячого м'яса, так і з субпродуктів і охочих приємно дивувати своїх рідних і близьких новими блюдами. [40]
Нефасовану продукцію ТМ «Наша Ряба» рекомендується зберігати при температурі 0 - 2° З і зберігати не більше 4 діб.
Таблиця 2.1 Асортимент нефасованої продукції
| Найменування продукції | Можлива фасовка, гр. |
| Крило курчати-бройлера | Від 1000 |
| Гомілка курчати-бройлера | Від 1000 |
| Окорочок курчати-бройлера | Від 1000 |
| Філе курчати-бройлера | Від 1000 |
| Курча–бройлер | Від 1000 |
| Нижня частина спинки | Від 1000 |
| Шия | Від 1000 |
| Печінка | Від 1000 |
| Серце | Від 1000 |
| Печінка | Від 1000 |
2) Фасована продукція ТМ «Наша Ряба» сьогодні представлена 5 позиціями (це тушка і напівфабрикати з м'яса курчат-бройлерів). Її основною перевагою перед нефасованою продукцією є значно більший термін зберігання, який досягається завдяки спеціальній технології вакуумування і захисної функції багатошарової бар'єрної плівки. Ця продукція є незамінною для тих, хто не має можливості щодня купувати продукти в магазині.
Фасовану продукцію ТМ «Наша Ряба» рекомендується зберігати при температурі 0 - 2° З і зберігати не більше