Функціональне відображення поведінки споживача
Залежно від типу аргументу розрізняють коефіцієнти еластичності за цінами й доходом.
Величини
,
що показують,
на скільки
відсотків
зміниться попит
на
-й
товар у розрахунку
зміни ціни
-го
товару на 1%,
називають
коефіцієнтами
еластичності
за цінами (якщо
– то перехресними
коефіцієнтами).
Показники
,
що характеризують
аналогічно
зміну попиту
від доходу,
називаються
еластичністю
за доходом.
4 Алгоритми розв’язання задачі споживання
Умови Куна-Такера дають повну характеристику розв’язку, однак не містять конструктивного методу його пошуку. Одними з алгоритмів розв’язання задачі нелінійного програмування (ЗНП) є градієнтні методи.
Процес знаходження
розв’язку ЗНП
градієнтними
методами полягає
в тому, що, починаючи
з деякої точки
,
здійснюється
послідовний
перехід до
деяких інших
точок, поки не
буде знайдений
прийнятний
розв’язок
задачі. При
цьому градієнтні
методи розділяють
на два класи.
До першого
класу відносять
методи, в яких
точки
,
що досліджуються,
не виходять
за межі області
припустимих
розв’язків
задачі. Найпоширенішим
з таких є метод
Франка-Вульфа.
До другого
класу методів
відносять
методи, під час
використання
яких досліджувані
точки
можуть як належати,
так і не належати
області припустимих
значень (метод
Ероу-Гурвіца,
метод штрафних
функцій).
Під час знаходження
розв’язку
задачі градієнтними
методами ітераційний
процес здійснюється
до того моменту,
поки градієнт
функції в черговій
точці
не стане дорівнювати
нулю або ж поки
,
де
– достатньо
мале позитивне
число, що характеризує
точність отриманого
розв’язку.
Для чисельного розв’язування задачі споживача використовуватимемо метод Франка-Вульфа.
Нехай потрібно
знайти максимальне
значення функції
корисності
за умови
.
Характерною рисою даного методу є те, що обмеженням в задачі є лінійна нерівність. Ця особливість є основною для заміни нелінійної цільової функції лінійною поблизу досліджуваної точки, завдяки чому розв’язування задачі зводиться до послідовного розв’язання задач лінійного програмування.
Наприкінці першого розділу наведемо алгоритм методу Франка-Вульфа:
1. Процес знаходження розв’язку задачі починається з визначення точки, що належить області припустимих розв’язків задачі.
2. Знайдемо
градієнт цільової
функції в точці
![]()
.
3. Побудуємо
лінійну функцію
![]()
.
4. Знайдемо
максимум
при обмеженні
,
тобто розв’яжемо
задачу лінійного
програмування
(ЗЛП), звідки
визначимо
вектор
,
що доставляє
максимум
.
5. Визначимо
значення оптимального
кроку обчислення
за формулою
.
6. Обчислимо компоненти нового припустимого розв’язку за формулою
.
7. Знайдемо
значення
,
.
8. Порівняємо
отримані
,
з точністю
.
Якщо
,
тоді
і алгоритм
переходить
до пункту 2, якщо
,
тоді отримано
оптимальний
розв’язок
задачі
і
при
.