Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Товарна стратегія маркетингу на підприємстві

Товарна стратегія маркетингу на підприємстві

1.Поняття товару у маркетинговій діяльності


1.1 Поняття та класифікація товарів і послуг, що використовуються у маркетингу


Товарна стратегія — довгостроковий курс товарної політики, розрахований на перспективу і передбачене вирішення принципових задач.

Товарна політика — певний курс діяльності товаровиробника і принципи його поведінки, що забезпечать формування асортименту і управління ним, створення і підтримка конкурентоспорожності товарів на потрібному рівні, знаходження для товарів певних товарних ніш, розробка і реалізація упаковки, маркіровки, система обслуговування (сервісу) товару.

Під продуктом розуміють все, що можна запропонувати на ринку для купівлі, використання чи споживання з метою задоволення певних потреб. Продукт — це все, що може задовольнити будь-які потреби (фізичні потреби, послуги, види діяльності, ідеї). Як тільки продукту назначена ціна і він надійшов на ринок, він стає товаром. Тому термін «товар» використовується на рівні з терміном «продукт».

Товар — засіб задоволення певної потреби. Отже, товаром є все, що може задовольнити потреби (матеріальні вироби, послуги, ідеї, технології).

Товарна одиниця — відокремлена цілісність, що характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вида та інших атрибутів.

Для покупця товар — це користь, яку він приносить. Кожний товар — сукупність властивостей, тобто один і той же товар може задовольняти різні потреби, різні товари можуть задовольнити одну потребу.

Одним із специфічних видів товару є послуга — нематеріальні блага, які одна сторона (продавець) передає іншій (клієнту) без передачі власності на них.

Зазвичай товари поділяють на групи за такими категоріями:

Сфера використання: товари споживчого попиту, або споживчі товари; товари промислового призначення, або промислові товари.

Тривалість використання: товари короткочасного викоритсання і товари тривалого використання.

Матеріальність: товари і послуги.

В основу класифікації товарів покладений їх розподіл на два класи, відповідно до типу покупця: споживчі товари та послуги, товари виробничого призначення (промислові товари).

Товари широкого вжитку (споживчі товари)—це товари, які споживачі купують для особистого споживання. Цей клас товарів поділяють:

Залежно від тривалості використання:

товари тривалого використання, котрі вимагають від виробника надання більших гарантій щодо термінів післяпродажного обслуговування. Це пояснює той факт, що в умовах жорстокої конкуренції терміни гарантійного обслуговування становлять вже не рік, як раніше, а два, три або навіть п’ять років.

товари короткочасного використання, повинні бути доступними для споживачів (мається на увазі, що торгові заклади, де продаються ці товари, мають бути розташовані в зручному місці і працювати за зручним для покупця графіком). При цьому торгова націнка має бути невеликою, а реклама та інші заходи щодо формування споживчих переваг повинні мати досить активний характер.

Залежно від поведінки та звичок покупців:

товари повсякденного попиту, купівля яких відбувається часто без роздумів, без докладання значних зусиль на їх порвняння і купівлю (зубна щітка, хліб, журнал): товари постійного попиту (купуються регулярно), товари імпульсивної купівлі (купуються незаплановано—гумка, цигарки), товари для нагальних потреб (парасолька, обігрівач);

товари попереднього вибору—товари, які купуються нечасто і попередньо порівнюються між собою за окремими критеріями—якість, ціна, дизайн (квартири, електроприлади, меблі, побутова техніка). Розрізняють схожі і несхожі товари (одяг, меблі);

товари особливого попиту—товари з унікальними характеристиками або товари певної марки, заради придбання якої споживачі згодні докласти додаткових зусиль (престижні марки автомобів, поїздка на Кіпр, антикваріат, шуба з дорогого хутра);

товари пасивного попиту, про які споживач або не знає, або знає, але не задумується про їх купівлю (послуги страхування майна, здача донорської крові).

Споживчі послуги—включають споживчі послуги, послуги з орендування товарів та послуги, спрямовані на власність споживачів. [4]

Товари виробничого призначення (промислові товари)—це, товари, призначені для використання у виробничому процесі, для перепродажу або здавання в оренду. Вони поділяються:

Залежно від призначення і особливостей використання — на товари, що витрачають при використанні (сировина, природне паливо), та товари, що втрачають при використанні зношуються (машини, обладнання).

Залежно від характеру і терміну використання та ролі в технологічному процесі виділяють такі групи товарів промислового призначення:

капітальне устаткування — будівлі, споруди, стаціонарні установки;

допоміжне устаткування — рухоме виробниче обладнання та інструменти;

сировина — продукти природи, призначені для подальшого використання, які, в свою чергу, можуть бути мінерального (нафта, природний газ) та натурального походження (бавовна, риба, деревина);

напівфабрикати та деталі — товари, які стають частиною готової продукції;

матеріали — товари, які є результатом переробки сировини.

Послуги виробничого призначення включають:

виробничі послуги (послуги з технічного обслуговування та ремонту обладнання, інжиніринг, лізинг);

розподільчі послуги (комерційні, транспортні);

професійні послуги (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські, рекламні, страхування);

громадські послуги (освітні послуги).[4]

Послуги, як споживчі, так і виробничого призначення, враховуючи їх нематеріальний характер, вимагають постійного контролю якості, більшість складових якої стосується саме роботи персоналу (компетентність, ввічливість тощо).

Усі послуги можна поділити на три класи залежно від того, хто (люди) або що (обладнання, устаткування) використовується для надання певної послуги. Перший клас представляють послуги, пов’язані з товарами (гарантійний ремонт, профілактика обладнання). До другого класу відносять послуги, основані на використанні обладнання: автоматизовані (торгові автомати, автоматизовані мийки), основані на використанні порівняно кваліфікованого персоналу (хімчистка), основані на використанні кваліфікованого персоналу (послуги авіакомпанії). Третій клас представляють послуги, основані на праці людей. Їх також можна поділити на три групи: некваліфікована праця (прибирання приміщень), кваліфікована праця (малярні роботи), фахівці (лікарі, адвокати, економісти).[4]

Кожний товар має певну споживчу цінність для покупця, адже саме для задоволення певних потреб він і створюється. Основна вигода чи послуга—це серцевина товару, навколо якої виробники мають створити дві системи захисту.

Будь-який товар рано чи пізно вибуває з ринку по різним причинам, але головним чином внаслідок зниження інтересу до нього зі сторони споживачів. На протязі свого існування товар проходить декілька фаз розвитку, що відображається в динаміці початкового зростання і подальшого зниження його збуту. Період існування товару (від його ідеї і до припинення виробництва і збуту) називають економічним циклим життя товару.

З точки зору маркетингу нас цікавить цикл життя товару на ринку, який по тривалості коротший за економічний цикл.

Життєвий цикл—тривалість знаходження товару на ринку та у споживача і додатково включає час середнього обслуговування, поставки запчастин тощо. Він залежить від ціни, попиту, витрат на збут, розподілу і т.д.

Зазвичай кожен товар проходить чотири фази: впровадження, рост, зрілість, спад. Таблично зобразимо маркетингову тактику на різних фазах життєвого циклу товару.

Маркетингова тактика на різних фазах життєвого циклу товару.



Впровадження Ріст Зрілість Спад
Товар Основний Розширення номенклатури Створення нових товарів Вихід з ринку
Ціна Низька або висока Ціна вища, ніж на попередній фазі або висока Знижки та технічні дії по відношенню до ціни Відповідна поведінка попиту
Збут Розподіл товару обмежений, концентрація на одному сегменті Швидке зростання збуту. Вихід на нові сегменти Інтенсивний збут Вибірковий розподіл товару
Просування товару на ринку Значні зусилля Максимально можливі зусилля Послаблення зусиль до рівня, що відповідає прибутку Зняття товару з ринку
Сервіс Контроль, по можливості, централізований Контроль, по можливості, децентралізований Контроль, який здійснюється сервісним центром Використання сервісу з метою створення нових можливостей для продажу

Так, як перехід від стадії до стадії проходить без різких стрибків, то служба маркетингу підприємства повинна постійно слідкувати за змінами на ринку і своєчасно вносити зміни в програму маркетингу. Важливо забезпечити відповідність плану виробництва продукції і об’єму її продаж на ринку. Наявність непроданої продукції призведе до прямих втрат (затрати на матеріали, трудові та фінансові ресурси) і появі втраченої вигоди, коли дані ресурси можна було направити на виробництво та збут іншої рентабельної продукції.

Товар являє собою об'єкт програми маркетингу. Звідси стає зрозумілим, що ефективному формуванню товарного асортименту сприяє саме маркетинг, а точніше прерогатива цієї області знань, яка називається маркетингові дослідження.


1.2 Асортиментна політика і розробка упаковки


Кожне підприємство прагне поліпшити своє становище на ринку, досягти бажаних господарських результатів. Проте успішне господарювання вимагає прийняття ряду оптимальних рішень, особливо щодо формування товарного асортименту. Це випливає з того, що за умов товарного виробництва і ринкової економіки виготовлена продукція, виконана робота або надана послуга є товаром або всім тим, що може задовольнити потребу і пропонується з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання. Тобто, товар — це все те, що пов’язує виробника і споживача, що має принести прибуток виробнику і задоволення споживачу.

Товарний асортимент — це вся сукупність виробів, які виготовляються підприємством і пропонуються ринку. Вона включає вид товару (автомобіль, трактор, телевізор) і поділяється на асортиментні групи у відповідності з функціональними особливостями, якістю та ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів чи марок), які створюють нижчий ступінь класифікації.

Формуванню асортимента пердуює розробка підприємством асортиментної концепції — побудова оптимальної асортиментної структури, товарної переваги, що з одного боку враховує споживацькі вимоги певних сегментів, а з другого боку необхідність раціонального використання підприємством ресурсів з метою зниження витрат.

В сучасних умовах до товарного асортименту висуваються три основні вимоги:

економічність, тобто визначення того, на яких товарах необхідно зосередити фінансові та маркетингові зусилля;

еластичність, тобто здатність асортименту своєчасно і раціонально оновлюватися;

оптимальність, яка виражається тоді, коли асортимент найкращим чином відповідає особливостям ринкового попиту і виробництва.

Безпосередньо в асортиментній політиці лежить три теорії маркетингу:

Теорія життєвого циклу товару, прикладне значення якої заключається у розгляді стану виробництва і ринку в динаміці. Це означає, що товар, який сьогодні приносить значний прибуток, в майбутньому може стати причиною значних фінансових проблем.

Теорія сегментації ринку, яка виходить з того, що спроба підприємства задовольнити все різноманіття споживчих потреб навряд чи реальна. Тому необхідно сегментувати ринок із подальшим проникненням на ті сегменти, де можливо проявити свої найсильніші сторони або ж, співставивши результати сегментації з оцінкою власних можливостей, обрати стратегію по відношенню до ринку.

Теорія кристалізації ринку, яка передбачає впровадження в масовій кількості нововведення, в якому споживач відчував потребу або ж модифікацію базової моделі.

Як свідчить практика, асортимент може бути сформований різними методами — в залежності від масштабів збуту, специфіки продукції, що виробляється, цілей та задач виробників. Але всі ці методи передбачають, що управління асортименту зазвичай підпорядковується керівнику служби маркетингу. Іноді доцільно створити постійний відділ, головною задачею якого було б прийняття принципових рішень відносно асортименту.

Характеристика товарного асортименту включає в себе:

Ширину — загальна кількість асортиментних товарів у виробника.

Насиченість — загальна кількість складових асортименту конкретних товарів.

Глибину — варіанти пропозицій кожного окремого товару в рамках асортиментної групи.

Гармонічність — ступінь наближенності товарів різних асортиментних груп відносно їх кінцевого використання, вимог до організації вировництва, каналів розподілу й інших показників.

Товарний асортимент повинен бути збалансованим, мати достатню кількість асортиментних груп (ширину), позиції в кожній асортиментній групі (глибину), а також гармонічність.

Вивчення споживчих переваг включає вивчення відносин споживачів до марки товару, їх вимог до упакування останнього і сервісу, ступеню впливу комунікаційної політики на вибір товару при покупці споживачами та ін.

Невід’ємною частиною товарної політики являється упаковка товару, яка має наступні функції:

Вміщення і заміщення товару;

Спрощення використання товару;

Засіб комунікації зі споживачами;

Сприяння сегментації ринку;

Сприяння роботі каналів збуту;

Засіб формування нової продукції, її образу.

При розробці упаковки враховують прийняті на ринку норми стандартів і уніфікації, ретельно вибирають колір, форму і розміри упаковки, пакувальний матеріал, розробляють дизайн. Упаковка повинна забезпечити захист при транспортуванні, зберіганні та перевалку товару, бути візуально прийнятною, відповідати практиці зберігання, вантажній обробці і експортування товару в торгових посередників, викликати сприятливу реакцію з боку споживачів.

Будь-яка упаковка потребує витрат, пов’язаних з виробництвом товарів. Розмір витрат повинен знаходитись у відповідних пропорціях до вартості товару. Створенню упаковки повинно передувати формування її концепції, що розкриває принципи запропонованої упаковки і її роль для конкретного товару. Формуючи концепцію, визначають основні функції упаковки, потім приймають рішення про розмір упаковки, матеріал, з якого вона буде виготовлена, колір, текстове оформлення, наявність товарного (марочного, фімового) знаку.

Після розробки конструкції упаковки проводять серію випробувань:

Технічні випробування повинні засвідчити, що упаковка відповідає вимогам “нормальної” експлуатації;

Випробування на обзорність і зовнішній вигляд — виявити, чи вважають посередники, що упаковка зручна при вантажообробці;

Випробування на споживачу — виявити їх відношення на новинці.

В цілому затрати на упакування швидко окупаються за рахунок збільшення кількості покупців, яких приваблює нова упаковка товару, що відповідає їх вимогам.

Невід’ємною частиною стратегії проектування і використання упаковки є маркіровка товару з використанням етикеток, ярликів, штрихового кодування й інших підсобних засобів. Вони можуть мати вигляд незалежної бірки, прикріпленої до товару, чи суцільної графічної композиції, яка являється невід’ємною частиною упаковки. На етикетці може бути вказана тільки марочна назва товару або наведений великий об’єм інформації про неї.

Від продавця залежить, які конкретні функції повинна виконувати упаковка: ідентифікувати товар чимарку, вказувати на сорт товару, описувати товар, пропагувати його за рахунок привабливого графічного виконання тощо.

Недоліки в розробці упаковки, її низька естетичність та інформованість, невисока якість упаковочних матеріалів негативно впливають на конкурентоспроможність українських товарів, створює труднощі при їх транспортуванні, розміщенні та продажі, зменшують рівень інформованості потенційних покупців про товари.

На сучасному етапі управління упакуванням товарів у торгівельному підприємстві набуває новий характер. Концепція упакування спрямована на психологічні аспекти діяльності споживачів, тобто вона розглядається як засіб просування товарної марки та торгівельного підприємства, зручності транспортування товару споживачами, задоволення потреб покупців з точки зору естетичних показників, прогнозування можливої повторної покупки.

Отже, упаковка являється не тільки “візитною карткою” продавця, але й важливим інструментом реклами, засобом формування попиту і його стимулювання. Упаковка, яка зберігає у повній цілості товар, не може бути нічим замінена й економить набагато більше засобів, ніж витрачено на її розробку.

Для торгівельного підприємства необхідно систематично враховувати потреби споживачів, їх переваги в умовах різноманіття торгових марок, мати чітке представлення про цілісний сегмент ринку, систематично аналізувати наступні основні показники:

функціональні й емоційні асоціації споживачів, які пов’язані з товарною маркою;

рівень популярності марки серед споживачів;

ступінь пізнання товарної марки споживачами;

ступінь задоволеності покупців у залежності від марки товарів;

рівень контингенту постійних покупців;

число повторних покупок однієї і тієї марки.

Товарний знак — це зареєстроване, в установленому порядку позначення, що присвоєне товару для його відмінності від інших та вказує на ого виробника (підприємство, фірму). Він являє собою малюнок (символ, знак), певмвол, знак), певер, чисел.

З позиції маркетингу, виробничо-комерційної діяльності товарний знак особливий символ товарної відповідальності, який вказує кому належить право розпорядження даним товаром, отримувати прибуток і нести відповідальність за постачання не якісного товару. Товарний знак, практично маловідчутний фізично, дає його власнику відчутні матеріальні вигоди, створює йому високу репутацію.

До товарних знаків відносять: фірмовий товарний знак, асортиментний знак, експлуатаційний знак, маніпуляційний знак, економічний знак, штрих код.

Основні функції товарного знаку—свідчити про високу якість товару, викликати довіру покупців завдяки сприятливому іміджу власника товарного знаку, що здійснює контроль за якістю товару. Товарний знак являє собою основу для реклами, але, в свою чергу, для стійкого функціонування, розпізнання і доброго запам’ятовування товарного знаку сам потребує реклами, у поєднанні з якою являє собою важливий засіб конкуренції.

Прагнення товаровиробника офіційно зареєструвати товарний знак обумовлено також і з чисто економічних поглядів: марочні (фірмові) товари зазвичай цінуються на 15—25 % вище, ніж немарочні.

Таким чином, ефективне впровадження управління ринковою атрибутикою товарів торгівельного підприємства, які було розглянуто, дає можливість мати підприємству довгострокові конкурентні переваги за допомогою високої довіри споживачів.


2. Аналіз продукції підприємства


2.1 Стисла характеристика підприємства


У 1925 році колгосп «Праця» Менського району Чернігівської області був організований на базі двох колгоспів “Перше травня” та “Праця”. Мав він у користуванні 120 га землі. У 1998 був реорганізований у сільськогосподарський кооператив “Праця”, який за даними на 2002 рік має 7087 га землі. З 2002 року ТОВ “Праця” був реорганізований у товариство з обмеженою відповідальністю Знаходиться ТОВ “Праця” у північно-східній частині Чернігівського Полісся.

Центральна садиба господарства знаходиться в с.Стольне Менського району. Відстань до шосейного шляху “Чернігів — Мена” 5 км, до районного центру 15 км, до м. Чернігова — 52 км, до залізничної станції—16 км.

На території господарства знаходяться два населених пункти: с. Стольне та м. Сосниця.

Пункти реалізації продукції м. Чернігів, м. Сосниця, п. г. т. Короп, м. Мена, с. Нехаївка, с. Стольне.

Ефективне використання землі, трудових ресурсів, основних засобів у значній мірі обумовлюється галузевою структурою і спеціалізацією виробництва, що характеризують якісний бік виробництва і місце підприємств, районів і регіонів у суспільному поділі праці.

У зв’язку з переходом України до ринкових відносин, хоч у кожному регіоні і господарстві склалася певна спеціалізація виробництва, сворились реальні умови її дальшого удосконалення. Ці процеси відбуваються і у ТОВ “Праця”.

Кожне аграрне підприємство, виходячи з власних потреб, розподіляє вироблену продукцію. В певних пропорціях воно спрямовує її на виробничі потреби для наступного циклу (кормів, насіння, садівного матеріалу, відтворення стада тощо), на оплату праці натурою і на продаж. Продукція, продана підприємством, а також використана на обмін за бартерними угодами, називається товарною. Товарна продукція—це та частина валової продука валової продуквана за межі підприємства різним споживачам. Кожним підприємством визначається структура товарної продукції, щоб визначити спеціалізацію господарства. Отож визначимо напрям та рівень спеціалізації.


Таблиця 1

Обсяг і структура товарної продукції у ТОВ «Праця» за 2003—2005рр

Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік В середньому за 2005-2007 роки

виручка,тис.грн питома вага, % Виручка, тис.грн питома вага, % виручка, тис.грн питома вага, % виручка,тис.грн питома вага, %
Продукція рослинництва, усього у тому числі: 1823,00 74,50 1460,00 73,85 616,00 35,48 1299,67 70,60
Зернові і зернобобові всього 452,00 18,47 610,00 30,85 318,00 18,32 460,00 24,99
Картопля 1092,00 44,63 754,00 38,14 249,00 14,34 698,33 37,93
Овочі відкритого грунту 34,00 1,39 44,00 2,23 2,00 0,12 26,67 1,45
Інша продукція рослинництва 245,00 10,01 52,00 2,63 47,00 2,71 114,67 6,23
Продукція тваринництва, усього у тому числі 624,00 25,50 517,00 26,15 483,00 27,82 541,33 29,40
Вирощування в живій масі ВРХ 343,00 14,02 313,00 15,83 215,00 12,38 290,33 15,77
Свині 94,00 3,84 93,00 4,70 43,00 2,48 76,67 4,16
Молоко 143,00 5,84 73,00 3,69 220,00 12,67 145,33 7,89
Інша продукція тваринництва 44,00 1,80 38,00 1,92 5,00 0,29 29,00 1,58
Разом по рослинництву і тваринництву 2447,00 100,00 1977,00 100,00 1099,00 63,31 1841,00 100,00
Промислова продукція та реалізація іншої продукції, робіт і послуг 1264,00 34,06 682,00 25,65 637,00 36,69 861,00 31,87
Всього 3711,00 100,00 2659,00 100,00 1736,00 100,00 2702,00 100,00

Розрахунки таблиці 1 показали, що спеціалізація ТОВ “Праця” має напрямок картопляно-зерновий з розвиненим виробництвом м’яса ВРХ.

Проаналізувавши дані, отримали, що в структурі товарної проукції найбільшу питому вагу в середньому за 2005—2007 рр., займає картопля—37,93%, менша частина припадає на реалізацію зернових, м’яса ВРХ та молока і становить відповідно 24,99%, 15,77%, 7,89%.

З огляду на те, що у структурі товарной продукції господарства картопля займає 37,93 %, можемо констатувати, що ТОВ “Праця” має різковиражену спеціалізацію.

Станом на 2006 рік поглиблення спеціалізації основного виду не спостерігається, бо питома вага картоплі зменшується з 44,63% у 2005р. до 14,34% — у 2007р.

Додаткові галузі ТОВ “Праця” слабо розвинені, так як їх питома вага у виробництві підприємства досить низька. Рослинництво на господарстві розвинуте краще, ніж тваринництво, воно займає 70,6 % (за середніми показниками), тваринництво в свою чергу займає 29,4 % загального виробництва по тваринництву і рослинництву. Отже, можна зробити висновок, що галузь рослинництва, як основа кормової бази, сприяє позитивному розвитку тваринництва. Оскільки на підприємстві досить висока питома вага вирощування в живій массі ВРХ та свиней, можна сказати, що тваринництво своєю побічною продукцією, яка є основою утворення органічних добрив для покращення виробництва продукції рослинництва, майже повністю забезпечує останнє.

Динаміка промислової продукції та реалізації іншої продукції за останні два роки (2005—2007рр.) має тенденцію до збільшення, так у 2005 році вона становила 25,65 % від загальної виручки, а в 2006—36,69 %, тобто зросла майже у півтора рази, це пояснюється зростанням власної потреби у даному виді продукції (будівництво літніх майданчиків, ремонтні роботи тощо).

Отже, робимо висновок, що спеціалізація, яка склалася на ТОВ «Праця» взагалі враховує природно-кліматичні умови господарства. Так як останнє знаходиться у північно-східній частині чернігівського Полісся, кліматичні умови якого вцілому сприятливі для ведення сільськогосподарського виробництва, а особливо створюються добрі умови для вирощування картоплі, льону, озимих і ярих зернових,овочів, ягід і фруктів, а також різних кормових культур.

Проаналізувавши напрямок та глибину спеціалізацію переходимо до аналізу складу та структури земельного фонду.


Таблиця 2

Склад і структура землекористування ТОВ «Праця»

Види угідь 2005 рік 2007 рік Відхилення

площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % У т.ч. взято в оренду
Усього с.-г. угідь 6414 100 6414 100 4057 -
У т.ч.:рілля 4851 75,6 4851 75,6 3215 -
сінокоси 1145 17,9 1145 17,9 674 -
пасовища 418 6,5 418 6,5 168 -

Приведені в таблиці 2 дані свідчать, що за досліджуваний період—2005-2007рр. — загальна земельна площа ТОВ “Праця” не змінилася. Також не відбулося змін у структурі сільськогосподарських угідь. Найбільша частка в ній належить ріллі—75,6%, менше сінокоси і пасовища. Розмір земельного паю на господарстві становить 12,5 га. Вартість земельного паю сягає 20 тис.грн. за пай. Кількість чоловік, яким належать паї становить 510, майже всім видано Державні Акти на право приватної власності на землю.

Вивчення землекористуваня ТОВ “Праця” дозволило встановити, що рівень сільськогосподарського використання упродовж трьох останніх років залишився незмінним.

Отже, робимо висновок, що земля у господарстві використовується інтенсивно. З огляду на те, що виробництво валової продукції сільського господарства в 2006 р., скоротилось, у порівнянні з 2005 р. майже на 1,5 тис. грн., можна констатувати про зниження ефективності використання земель, слід звернути більше уваги на її поліпшення, зокрема за рахунок заходів по боротьбі з водною ерозією, яка спостерігається у досліджуваному регіоні, а також проведення різних агро- і гідротехнічних робіт.

Кожне аграрне підприємство може ефективно працювати за умови, коли воно має необхідний професійний і кваліфікаційний склад працівників.

Розглянемо забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та визначимо показники, що її характеризують.


Таблиця 3

Динаміка середньорічної чисельності працівників та ефективності використання робочої сили у ТОВ «Праця» за 2004—2006 роки

Показники 2005 рік 2006рік 2007 рік 2007р. у % до 2005р.
Середньорічна чисельність працівників, чол 507 435 412 81,26
в т.ч. в рослинництві 169 139 112 66,27
в тваринництві 268 231 234 87,31
Відпрацьовано всього 1-м середньорічним працівником, люд-днів 228 201 137 60,08
в т.ч. в рослинництві 265 236 122 46,28
в тваринництві 264 236 183 69,04
Вироблено ВП у співставних цінах 2000 р. на 1 працівника, грн. 11515 10074 4532 39,35

Аналізуючи динаміку середньорічної чисельності працівників, порівнюючи звітний період з базисним, відмічаємо зменшення загальної чисельності працівників на 18,74 %. При чому скорочення відбувається в основному за рахунок рослинництва, відхилення середньорічної чисельності працівників даної галузі у 2007 році від 2008р. становить 33,73 % або це 57 чоловік. Причиною цього зниження стало зменшення посівних площ трудомістких культур, а також частково вихід людей на пенсію. Скорочення працівників у тваринництві становить 12,69 %. Причиною зменшення кількості працюючих у галузі тваринництва є введення нових технологій та часткового скорочення поголів’я ВРХ.

Розрахунки показали, що кількість відпрацьованих одним працівником днів вцілому у 2007 р., порівняно з базисним 2005, зменшилась на 39,92 % (або це на 91 день). Це відбулося в основному за рахунок рослинництва і в меншій мірі — тваринництва, тобто знизилась інтенсивність використання робочої сили, що зумовлене зменшенням виробництва валової продукції.

Отже, вцілому по господарству спостерігається зменшення в кількості працюючих, скореченні відпрацьованих одним середньорічним працівником днів та, як наслідок, виробництва валової продукції у розрахунку на одного середньорічного працівника на 60,65 %.

Враховуючи те, що сілська місцевість постійно є джерелом трудових ресурсів для інших галузей народного господарства, проблема підвищення продуктивності праці в сільському господарстві залежить від науково-технічного прогресу, який повинен до мінімуму звести затрати живої праці при виробництві сільськогосподарської продукції, в тому числі й картоплі.

Виробництво продукції значною мірою залежить від використання основних виробничих фондів.


Таблиця 4

Забезпеченість виробництва основними фондами та ефективність їх використання у ТОВ «Праця» за 2005 — 2007 роки

Показники 2005р. 2006р. 2007р. 2007р. у % до 2008р. В середньому по області
Вартість ОВФ,тис. грн 36 248 35 841 35 283 97,34
Середньорічна чисельність працівників, чол. 507 435 412 81,26
Валова продукція, тис. грн 5838 4382 1867 31,98
Фондоозброєність, тис. грн 71,50 82,39 85,64 119,78 56,2
Фондозабезпеченість, тис. грн 5,65 5,59 5,50 97,34 11,6
Фондовіддача, грн 0,16 0,12 0,05 32,86 1,9
Фондоємкість, грн 6,21 8,18 18,90 304,37 0,5
Вироблена валова продукція на одного середньорічного працівника, тис. грн. 11,51 10,07 4,53 39,35 13,8

Із даних таблиці 4 можна стверджувати, що у 2007 р.на підприємстві дещо погіршився стан засобів виробництва. І, як наслідок, зменшились показники фондозабезпеченості та фондовіддачі, але підвищились показники фондо-озброєності та фондоємкості. Зменешення фондозабезпеченості на 2,66% відбулося за рахунок аналогічного зниження вартості основних фондів, на це дещо вплинули інфляційні процеси та підвищення рівня цін, тобто фактори від яких не залежить ступінь використання фондів. Підвищення фондоозброєності на 19,78 % у базисному році, порівняно зі звітним, відбулося за рахунок скорочення середньорічної чисельності працюючих. Різке зниження фондовіддачі на 67,14 % зумовлено зменшенням виробництва валової продукції на 68,02 %. Збільшення фондоємкості є явищем позитивним, оскільки це свідчить про зростання ефективності використання фондів більше, ніж у 3 рази.

Розглядаючи показники у динаміці продуктивності праці за 3 роки по підприємству, відмічаємо його зниження на 60,65 %.

Таким чином, співставивши показники фондоозброєності та продуктивності праці, робимо висновок, що зростання першого показника на фоні різкого скорочення останнього, не є позитивним явищем і не означає покращення рівня механізації. Скоріше всього це є наслідком інфляційних процесів.

Порівнявши показники ефективності виробництва по області з аналогічними по господарству, бачимо, що рівень всіх показників крім фондо-віддачі та продуктивності праці вищий, ніж в середньому по області. Тому можна сказати, що ТОВ “Праця” вцілому ефективно використовує основні виробничі фонди.

Проведемо аналіз економічної діяльності аналізуємого підприємства.

Дані таблиці 5 свідчать, що виробництво валової продукції у співставних цінах 2003 року, у 2007 році у порівнянні з 2005р. скоротилось. Так, виробництво валової продукцї у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, зменшилось на 68,02 %, на одного середньорічного працівника — на 60,65 %, на 100 грн. виробничих фондів — на 67,68 %, на 1 людино-годину прямих витрат праці — на 34,50 %. Така негативна тенденція свідчить про зниження ефективності використання земель, продуктивності праці, та основних виробничих фондів.


Таблиця 5 Основні економічні показники діяльності ТОВ «Праця» за 2005 — 2007 роки

Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2007р. у % до 2005 р. В середньому по господарствам Чернігівської обл., 2007р.
Вироблено ВП в співставних цінах у розрахунку на: 5838,0 4382,00 1867,00 31,98
100 га с.-г. угідь, тис.грн. 91,02 68,32 29,11 31,98 86,80
1-го працівника, тис.грн. 11,51 10,07 4,53 39,35 13,50
100 грн. ОВФ, грн. 27,34 20,58 8,84 32,32 48,90
1 люд-год прямих затрат праці 7,22 7,16 4,73 65,50 7,70
Товарна продукція на: 3711,0 2659,00 1736,00 46,78
100 га с.-г. угідь, тис.грн. 57,86 41,46 27,07 46,78 68,90
1-го працівника, тис.грн. 7,32 6,11 4,21 57,57 11,60
Валовий прибуток (+,-) на: 253,00 -658,00 -224,00

100 га с.-г. угідь, тис.грн. 3,94 -10,26 -3,49
1,60
1-го працівника, тис.грн. 0,50 -1,51 -0,54
307,00
Чистий прибуток (+,-) на: 15,00 -760,00 82,00 546,67
100 га с.-г. угідь, тис.грн. 0,23 -11,85 1,28 546,67 -5,90
1-го працівника, грн. 29,59 -1747,13 199,03 672,72 -947,00
Рівень рентабельності (+,-), % 0,43 -22,91 4,18 3,75 -8,10

Обсяг товарної продукції також має негативну тенденцію, як на 100 га сільськогосподарських угідь на 53,22 %, так і на одного середньорічного працівника на 42,43 %. Причиною цього є скорочення валової продукцї на 100га сільськогосподарських угідь і зниження рівня товарності продукції господарства.

Валовий прибуток не має чіткої тенденції. Порівнюючи з базисним 2005р. у 2007 році, він знизився на 477 тис.грн., але порівняно з 2007 роком підвищився на 434 тис.грн. І все ж підприємство понесло збитки. Така динаміка валового прибутку пояснюється аналогічною зміною чистого прибутку та зниженням собівартості.

Рівень рентабельності підприємства у 2007 році, порівняно з базисним, підвищився на 3,75 п.в. Це пояснюється підвищенням чистого прибутку та зниженням собівартості.

Проаналізувавши основні економічні показники діяльності підприємства, відмічаємо, що попри зменшення валового прибутку та товарної продукції, зріс чистий прибуток та скоротилась собівартість, і, як наслідок, це призвело до зниження показника рентабельності.

Порівнявши показники ТОВ “Праця” у звітному періоді з даними по області, можна зробити висновок, що більшість показників на підприємстві нижчі за аналогічні по області. Проте спостерігається значний відрив чистого прибутку та рівня рентабельності в позитивну сторону.


2.2 Аналіз обсягу і асортименту продукції ТОВ «Праця»


Як відомо, асортимент — товари різних видів, об’єднані за певною споживчою, торговою або виробничою озакоюю в торгівельному асортименті виділяють наповненість товарної групи, тобто види і різновиди товарів, що входять у кожну з товарних груп. Широта асортименту визначається кількістю підгруп і видів виробів певного призначення. Розширення асортименту має бути оптимальним, відповідати розумним потребам і вимогам економічності. Повнота асортименту — кількість різновидів товару всередині виду.

Для аналізу асортименту товарів користуються відповідними показниками. Саме за показниками асортименту судять про рівень маркетингової діяльності підприємства. Основною метою науково - обгрунтованої асортиментної політики є оптимізація товарного асортименту з урахуванням ринку, тобто досягнення його збалансованості.

Уявлення про рівень роботи торгового апарату на виробничих підприємствах, зокрема про формування товарного асортименту, дасть коефіцієнт асортиментної забезпеченості: Товарна стратегія маркетингу на підприємстві


Товарна стратегія маркетингу на підприємстві


де Товарна стратегія маркетингу на підприємстві середньоторговий асортимент,

Товарна стратегія маркетингу на підприємстві середній асортимент по області чи по Україні.

Чим ближче до одиниці значення цього коефіцієнту, тим краще поставлена робота з виробниками товару з формування асортименту.

Роботу окремого виробничого підприємства у напрямі поповнення асортименту можна оцінити порівнянням кількості нових різновидів товарів (Рнов) з загальною кількістю товарів, які пропонуються в даному періоді (Рзаг). Цей показник називається коефіцієнт поповнення асортименту:


Товарна стратегія маркетингу на підприємстві


Виробниче підприємство тим

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: