Маркетинг на ринку інноваційних товарів
Основним джерелом фінансування витрат на інновації стають власні кошти підприємств, сумарна частка яких у загальному обсязі капіталовкладень у 2006 р. становила 84,6 %, (табл. 4). Аналіз структури фінансування інновацій довів, що за період з 2000 до 2006 р. при загальному збільшенні витрат на інновації в абсолютному значенні власні кошти підприємств домінують, і ця тенденція чітко зберігається. Кошти державних і місцевих бюджетів, спрямовані на фінансування інновацій, відіграють незначну роль (від 0.4% до 2.8% від загальних витрат), так само, як і залучення вітчизняних або іноземних інвесторів (від 2.5% до 8.7%). Це свідчить про відсутність сформованої державної та місцевої політики у сфері розвитку та підтримання інновацій, незадовільний рівень роботи самих підприємств з потенційними інвесторами.
Таблиця 4
Структура фінансування інноваційної діяльності підприємств*
| Рік | Загальна сума витрат, млн грн |
У тому числі за рахунок коштів, % до загальної суми витрат |
|||
| власних | державного і місцевих бюджетів | вітчизняних та іноземних інвесторів | з інших джерел | ||
| 2000 | 1760,1 | 79,5% | 0,4% | 7,6% | 12,5% |
| 2001 | 1979,4 | 83,6% | 2,8% | 3,0% | 10,7% |
| 2002 | 3018,3 | 71,0% | 1,5% | 8,7% | 18,8% |
| 2003 | 3059,8 | 70,2% | 3,0% | 4,2% | 22,5% |
| 2004 | 4534,6 | 77,2% | 1,4% | 2,5% | 18,9% |
| 2005 | 5751,6 | 87,7% | 0,5% | 2,7% | 9,0% |
| 2006 | 6160,0 | 84,6% | 1,9% | 2,9% | 10,7% |
| * Розраховано автором за даними Державного комітету статистики України | |||||
З огляду на проблематику дослідження, увагу було зосереджено на виявленні маркетингових проблем розвитку ринку інновацій. Визначено, що вагомими чинниками, які стримують інноваційну діяльність, насамперед є нестача власних коштів (це стосувалося 81,7 % промислових підприємств у 2004 р. і 80,1 % — у 2006 р.), великі витрати на інновації (відповідно 49,3 % і 55,5 % підприємств), недостатня фінансова підтримка держави (50,9 % і 53,7 % підприємств), високий економічний ризик (32,5 % і 41,0 % підприємств), недосконалість законодавчої бази (33,5 % і 40,4 % підприємств), тривалий термін окупності інновацій (29,5 % і 38,7 % підприємств).
Водночас 16,7 % і 19,7 % промислових підприємств вважають, що здійсненню інновацій перешкоджають відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями, 15,2 % і 17,4 % — нестача інформації про ринки збуту, 17,1 % і 17,3 % — брак інформації про нові технології, 14,4 % і 16,0 % — відсутність попиту на продукцію і несприйнятливість підприємств до нововведень, 13,7 % і 20,0 % — відсутність кваліфікованого персоналу.
У роботі доведено, що, по-перше, протягом останніх років не змінюється перелік проблем, які перешкоджають інноваціям, водночас збільшується частка підприємств, котрі вважають їх достатніми для згортання відповідної діяльності. Це означає, що у разі консервації згаданих вище явищ скорочення інноваційної активності триватиме і надалі; по-друге, щонайменше половина чинників має одну природу виникнення, а саме — відсутність належного маркетингу інновацій, що зайвий раз підкреслює актуальність даної проблеми.
У процесі дослідження виявлена галузева асиметричність попиту та пропозиції на ринку інновацій, сутність якої полягає в тому, що в структурі інноваційних пропозицій за галузями господарського комплексу переважають галузі, здатні забезпечити інноваційний розвиток країни (машинобудування, електроніка, енергетика, екологія, охорона здоров’я), тоді як у структурі попиту на інноваційні товари — сільське господарство, харчова промисловість, будівництво. А враховуючи структуру наукових пропозицій, у якій пріоритетними є матеріалознавство, хімія, фізика та біологія, зрозумілим стає виникнення посередницьких організацій, які спеціалізуються на експорті результатів НДДКР.
У роботі визначено правові, фінансові, організаційні, економічні та кадрові проблеми розвитку ринку інноваційних товарів і запропоновано відповідні рішення щодо їх усунення. Поряд з дискретними заходами автор обґрунтовує першочергову необхідність змін системного характеру, до яких віднесено перехід на селективну модель ринку інновацій, що передбачає науково обґрунтоване визначення та законодавче закріплення оптимальної кількості галузевих пріоритетів з урахуванням можливості створення відповідних кластерів.
Доведено, що в сучасних умовах суб’єктом маркетингу інновацій стає і держава, що потребує конкретизації її ключових функцій та створення відповідних механізмів їх реалізації. Аргументовано, що політична функція є провідною, оскільки саме від позиції держави – активної чи споглядацької, стимулюючої чи стримуючої – залежить рівень інноваційності виробничого сектору, науки, освіти, а зрештою і суспільства.
Серед проблем, які суттєво впливають на ефективність інноваційної діяльності, а отже і на розвиток ринку інноваційних товарів, виділено:
на загальнодержавному рівні – відсутність адекватної вимогам і викликам часу, реалістичної, економічно та ресурсно обґрунтованої стратегії інноваційного розвитку країни; досить суперечливе розуміння специфіки та закономірностей інноваційної діяльності в законодавчій і виконавчій гілках влади. Як результат, у країні не створено ефективного інноваційного законодавства, немає обґрунтованих інноваційних пріоритетів, не запроваджено необхідних важелів і механізмів державної підтримки, немає належної інноваційної інфраструктури, відсутня достатня і достовірна статистика інновацій;
на регіональному рівні – відсутність обґрунтованих програм та реальних стимулів для інноваційного бізнесу; інтеграції регіональної науки, освіти і виробництва; підтримки наукомісткого підприємництва, формування регіональної інноваційної інфраструктури.
В Україні визначено вісім довгострокових стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, а з урахуванням середньострокових, їхня загальна кількість перевищує чотири десятки. Кількість пріоритетів є завищеною, вони є дрібними, слабо пов'язаними між собою, не відповідають потенціалу нашої держави (виходячи з ії ресурсного та інтелектуального потенціалу, геополітичного положення, що визначають місце України у системі міжнародного поділу праці) та світовим тенденціям інноваційного розвитку. За авторською оцінкою, до інноваційних, згідно із сучасними світовими критеріями, можна віднести не більше 10-15% із задекларованих стратегічних пріоритетів.
Урозділі 5 «Маркетинг в управлінні національним ринком інновацій» викладено методичні засади маркетингових підходів до регулювання структури ринку інноваційних товарів, визначення пріоритетів їх формування, трансферу та комерціалізації інновацій.
На думку автора, розвиток національного ринку інноваційних товарів потребує суттєвого розширення застосування маркетингових принципів і технологій, передусім при обґрунтуванні його товарної структури, регіональних напрямів розвитку, пріоритетів у стимулюванні інноваційної діяльності як промислових підприємств, так і наукових та дослідницьких установ різних форм власності.
Для розв’язання зазначених проблем обґрунтовано доцільність застосування факторного підходу, який найбільш повно враховує всю сукупність суперечливих чинників національного бізнес-середовища.
Конструктивний аналіз впливу системи чинників макро- та мікросередовища на розвиток ринку інноваційних товарів дозволив поділити їх на три групи, що утворюють специфічні «фільтри», використання яких дає змогу відхиляти або приймати інноваційні ідеї, проекти тощо. Послідовний аналіз відповідності ідеї кожній із груп факторів дав змогу запропонувати модель «трьох фільтрів» для управління пропозицією на ринку інноваційних товарів (рис. 5).
До критично важливих для вибору реальних проектів інновацій у роботі віднесено фактори макросередовища: соціальні, ринкові (попит і визнання ринком) та екологічні.
Автор наводить аргументи щодо пріоритетності факторів соціального впливу (соціальної вигоди). Говорячи про вигоду, одержувану суспільством у цілому від інноваційного товару, необхідно враховувати його як економічний, так і соціальний вплив. При аналізі цього фактора варто звернути увагу на питання ефективного використання ресурсів для створення продукту, нинішній і майбутній вплив інноваційного товару на зайнятість, інфляцію, технологію, цивільні права, інтелектуальне та фізичне здоров’я громадян тощо.
Для обґрунтування товарних пріоритетів у групу факторів включені: діловий ризик, конкуренція, відповідність законам і безпека споживання. Серед них ключовим є фактор ділового ризику, оскільки увесь інноваційний процес за своїм змістом являє собою діяльність зі зниження ризику. Тому можна стверджувати, що одним із основних завдань управління процесом виведення продукту на ринок є зменшення сукупного ділового ризику. Неврахування фактора ризику може призвести до небажаного для інноватора наслідку, пов’язаного з неприйняттям ринком даного інноваційного товару.
Останній фільтр утворюють фактори, що визначають можливість реалізації проектів інновацій, у тому числі потенціал виробництва, функціональна завершеність, етап розроблення, необхідність додаткових НДДКР, необхідні капіталовкладення, період окупності, рентабельність, тенденції попиту, стабільність попиту, прогнозований термін життєвого циклу, розмір потенційного ринку, потенційний збут, можливість проведення адекватних маркетингових досліджень.
Результати застосування цієї моделі виробниками інноваційних товарів, їх потенційними інвесторами та відповідними державними структурами дають можливість усебічно обґрунтувати інноваційний проект за ланцюгом «потенційні → можливі → вірогідні → реальні інноваційні проекти». Додатковою перевагою моделі є поділення відхилених проектів на безперспективні, такі, що потребують доопрацювання, та перспективні. Останні два типи утворюють важливий в управлінському сенсі стратегічний резерв проектів інновацій, які підприємство може здійснити пізніше або реалізувати на ринку.
Специфічним і виключно перспективним напрямом розвитку ринку інноваційних товарів, що потребує управління на маркетингових засадах, автор вважає, як внутрішній, так і міжнародний трансфер інновацій. Охоплюючи низку організаційних, інформаційних, поведінкових рішень, що концентруються на просуванні інновації до споживача, він перетворюється у пріоритетну сферу діяльності менеджменту наукових установ, оскільки виводить інновації на стадію комерціалізації. У роботі виділено маркетингові проблеми трансферу інноваційних товарів (відсутність відповідної інфраструктури, раціональної системи фінансування сторін, системи продажу «ноу-хау» через аукціони тощо) та запропоновано заходи маркетингової підтримки комерціалізації інновацій.
ВИСНОВКИ
У дисертації на основі системного аналізу концептуальних засад і практичних методів маркетингу інновацій здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукової проблеми — визначення факторів, методів та інструментів ефективного використання маркетингу на ринку інноваційних товарів в Україні. Проведене дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки:
1. Проблематика вдосконалення методології та практики маркетингової діяльності на ринку інноваційних товарів є актуальною і потребує подальших наукових досліджень і розробок, передусім у предметному контексті інновацій — продукт, процес, послуга.
2. Економічна глобалізація та пов’язані з нею об’єктивні процеси підвищення рівня відкритості національних ринків товарів і послуг, динамізації конкурентного середовища та використання інноваційних моделей і підходів до соціально-економічного розвитку обумовили тенденцію до зміни імперативів розвитку товарних ринків. На сьогодні, при збереженні значення факторів виробництва, інвестицій, людського капіталу, інновацій, реальними рушіями економічного прогресу і найбільшою цінністю стають розуміння поведінки споживачів і можливість застосування адекватних маркетингових дій.
3. Системна сутність інновації як товару полягає в тому, що інноваційний товар є одночасно предметом дослідження політичної економії (як субстанція, що має споживчу та мінову вартість), інноватики (як результат інноваційного процесу) та маркетингу (як результат виявлення та засіб задоволення потреб споживачів). Споживча вартість саме інноваційного товару має більш широкий науковий контекст, будучи одночасно джерелом збільшення цінності товару для споживачів і розвитку національної економіки. Розроблена в роботі маркетингова класифікація інноваційних товарів є методологічною основою формування маркетингових стратегій та здійснення тактичних дій на ринку інноваційних товарів.
4. Ключовими чинниками розвитку ринку інноваційних товарів є інтенсивність та прозорість конкурентного середовища, кадрове забезпечення інноваційного процесу, прогресивне правове середовище, якість державного управління інноваційним процесом, органічність інтеграції науки і виробництва, рівень розвитку ринкової інфраструктури. Сучасні моделі розвитку ринку інновацій є результатом складної взаємодії різних факторів і поділяються на селективну та військово-орієнтовані моделі (для державного сектору інновацій), а для ринкового — на контрактну, монопсонічну, поліпсонічну та конкурентну моделі.
5. Стратегічні та тактичні маркетингові дії підприємства на ринку інноваційних товарів повинні ґрунтуватися на системі методологічних принципів, що віддзеркалюють закономірності розвитку цього специфічного ринку та сутнісні особливості інноваційних товарів: інтерпретація запитів, розвиток попиту, стратегічна орієнтація, координація, гнучкість, оптимальність, адекватність, обґрунтованість, неперервність, соціальна відповідальність та ефективність.
6. Існуючі нині методичні підходи є недостатніми для результативної інтеграції всіх стадій маркетингового та інноваційного процесів на рівні підприємства. Цю проблему усуває розроблена система експлікативних моделей маркетингу інноваційних товарів, зокрема, для: управління маркетингом інноваційних товарів; циклічно-перманентної організації інноваційного процесу; інформаційного забезпечення всіх стадій процесу створення інноваційного товару.
7. Суттєвим чинником підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання, насамперед інноваційної та маркетингової, як показує досвід провідних компаній світу, є внутрішній маркетинг — процес управління персоналом на маркетингових засадах. Необхідною передумовою як запровадження, так і активізації маркетингу інноваційних товарів на підприємстві є використання внутрішнього маркетингу інноваційних ідей, проектів, стратегій, принципи та механізми якого запропоновані в дисертації.
8. Сучасні теоретичні засади та методичні прийоми формування маркетингових стратегій для ринку інноваційних товарів потребують суттєвого вдосконалення. Тому розроблений у роботі комплекс удосконалень — типізація суб’єктів ринку, доповнення базової моделі формування стратегії, систематизація стратегій виведення інноваційних товарів на ринок залежно від цілей підприємства, уточнення алгоритмів розроблення стратегій сегментації для двох груп інноваційних товарів, конкретизація вимог до самого процесу формування стратегій, — забезпечить менеджменту вищу обґрунтованість та ефективність маркетингових стратегій для ринку інноваційних товарів.
9. Маркетингові аспекти управління ринком інноваційних товарів полягають у виявленні незадоволених потреб споживачів і виборі на основі адекватної сукупності вимог (корпоративних, регіональних, національних, глобальних) інноваційних пропозицій. Удосконалені в роботі підходи до виявлення незадоволених потреб ринку інноваційних товарів, а також розроблена модель «трьох факторів», що забезпечує комплексне обґрунтування процесу вибору інноваційних проектів виробниками, інвесторами та державними установами, сприяють більшій конструктивності використання маркетингу в управлінні ринком інноваційних товарів.
10. Реалізація стратегії інноваційного розвитку України об’єктивно обумовлює залучення до інноваційного процесу, а отже і маркетингу, всіх суб’єктів економічної діяльності. При цьому суб’єктом (тобто користувачем концепції) маркетингу інноваційних товарів стає і держава, яка реалізує свою маркетингову функцію через систему класичних функцій – політичної, правової, економічної, освітньої тощо. В умовах становлення ринку інноваційних товарів ключовою є політична функція.
11. Активізація та подальший динамічний розвиток ринку інноваційних товарів України потребують не тільки дискретних інновацій (організаційних, фінансових, правових тощо), а змін системного характеру. Передусім це стосується визначення галузевих, регіональних, інтеграційних і зовнішньоекономічних пріоритетів, що сприятиме посиленню державної політики в науково-технологічній та інноваційній сферах, а зрештою і переходу на інноваційну модель розвитку економіки України.
ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії:
1. Каракай Ю. В. Маркетинг інноваційних товарів: Монографія / Каракай Ю.В. — К.: КНЕУ, 2005. — 226 с. (13,25 д.а.).
2. Маркетинг регіонів: інвестиційні аспекти: Монографія / [Щелкунов В., Каракай Ю., Бондаренко В., Грамотнєв В., Матвєєв В.] — К.: Наукова думка, 2005. — 176 с. (14,0 д.а., особисто автором 3,2 д.а. – Розділ 5 «Світова практика маркетингового забезпечення залучення інвестицій у регіони держави», Розділ 6 «Створення системи маркетингового забезпечення залучення інвестицій в економічні регіони України та практичні рекомендації з налагодження її ефективної діяльності»).
3. Інноваційна діяльність в Україні: Монографія / [Гуржій А. М., Каракай Ю. В., Петренко З. О., Вавіліна Н. І., Куранда Т. К.] — К.: УкрІНТЕІ МОН України, 2006. — 151 с. (9,5 д.а., особисто автором 1,9 д.а. – Розділи: Стан і проблеми інноваційного розвитку України, Формування та реалізація державної інноваційної політики).
Статті у наукових фахових виданнях:
4. Каракай Ю. В. Маркетинг в інноваційній сфері / Ю.В. Каракай // Держава та регіони. — Серія: Економіка та підприємництво. — 2004. — № 5. — С. 93-98 (0,6 д.а.).
5. Каракай Ю. В. Національні особливості інноваційного ринку / Ю.В.Каракай // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) — Вип. 1-2. – К.: НАУ. — 2004. – С. 96-103 (0,6 д.а.).
6. Каракай Ю. В. Науковий підхід до формування ринку інновацій / Ю.В. Каракай // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) — Вип. 5. — К.: НАУ. — С.79-85 (0,7 д.а.).
7. Каракай Ю. В. Теоретичні підходи до розвитку товарного ринку / Ю.В. Каракай // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). Вип. 6. — К.: НАУ. — С.54-60 (0,65 д.а.).
8. Каракай Ю. В. Методичні засади формування маркетингової інноваційної стратегії / Ю.В. Каракай // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. — К.: КНЕУ, 2006. — Вип. 16. — С. 93-101 (0,5 д.а.).
9. Каракай Ю. В. Перспективи розвитку і структура вітчизняного ринку інноваційних товарів / Ю.В. Каракай // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційно-інвестиційне забезпечення стратегії розвитку регіону: Зб. наук. праць. — Вип. 5(61). — НАН України, Інститут регіональних досліджень. — Львів, 2006. — С. 279-288 (0,6 д.а.).
10. Каракай Ю. В. Роль держави у стимулюванні інноваційної діяльності / Ю.В. Каракай // Економіка України. — 2007.— № 3 (544). — С.14-21 (0,65 д.а.).
11. Каракай Ю. В. Особливість споживчих вартостей інноваційного товару / Ю.В. Каракай // Сіверянський літопис. — 2006. — № 3 (69). — С. 92-96 (0,35 д.а.).
12. Каракай Ю. В. Світовий досвід формування ефективної інноваційної політики та стимулювання інновацій / Ю.В. Каракай // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. К.: КНЕУ. — 2007. — № 18. — С. 93-101 (0,5 д.а.).
13. Каракай Ю. В. Методико-організаційні підходи до становлення інноваційної сфери в Україні / Ю. В. Каракай // Сіверянський літопис. — 2006. — № 6 (72). — С. 136-141 (0,45 д.а.).
14. Каракай Ю. В. Маркетингова товарна політика: сутність та технологія формування / Ю. В. Каракай // Сіверянський літопис. — 2007. — № 2 (74). — С. 156-161 (0,35 да.).
15. Каракай Ю. В. Інноваційні пріоритети – основа сталого розвитку України / Ю. В. Каракай // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Серія: Економіка – Івано-Франківськ, 2007. — Вип. 5. — С. 241-245 (0,35 д.а.).
16. Каракай Ю. В. Роль інновацій в перехідній економіці / Ю.В.Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України — К., 2006. — № 12 (67). — С. 78-81 (0,4 д.а.).0
17. Каракай Ю. В. Маркетингові стратегії інноваційних товарів / Ю.В.Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — Вип. 1 (68). — К., 2007. — С. 60-63 (0,4 д.а.).
18. Каракай Ю. В. Проблеми фінансування інноваційних програм / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Вип. 5 (72). — К., 2007. — С. 46-51 (0,5 д.а.).
19. Каракай Ю. В. Пріоритети інноваційного розвитку підприємств / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 9 (76) — К., 2007. — С. 146-149 (0,4 д.а.).
20. Каракай Ю. В. Організаційні форми інноваційної діяльності підприємства / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 10 (77). — К., 2007. — С. 169-173 (0,5 д.а.).
21. Каракай Ю. В. Теоретичні засади інноваційного розвитку економіки України / Ю. В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — Вип. 11 (78). — К., 2007. — С. 152-156 (0,5 д.а.).
22. Каракай Ю. В. Фактори визнання інновацій на ринку / Ю.В.Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — Вип. 12 (79) — К., 2007. — С. 131-135 (0,5 д.а.).
23. Каракай Ю. В. Особливості інвестування інноваційної діяльності / Ю.В.Каракай // Сіверянський літопис. — 2007. — № 5 (77). — С. 193-198 (0,6 д.а.).
24. Каракай Ю. В. Критерії інноваційності в міжнародних оцінках / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 1 (80). —К., 2008. — С. 68 -71 (0,4 д.а.).
25. Каракай Ю. В. Формування стратегії розвитку інноваційних ринків оцінках / Ю.В. Каракай // Аналітично-інформаційний журнал «Схід» — Д., 2008. — № 2 (86). — С. 3-7 (0,6 д.а.).
26. Каракай Ю. В. Проблеми економічного розвитку оцінках / Ю.В.Каракай // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. — Дніпропетровськ, 2008. — № 235, том ІІ. — С. 361-370 (0,35 д.а.).
27. Каракай Ю. В. Особливості формування ринкового інноваційного потенціалу оцінках / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - Вип. 2 (81). – К., 2008. — С. 55-60 (0,5 д.а.).
В інших виданнях:
28. Каракай Ю. В. Різновиди незадоволених ринкових потреб оцінках / Ю.В. Каракай // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції — Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. – С. 124 (0,1 д.а.).
29. Каракай Ю. В. Роль маркетингу в просуванні інноваційних товарів / Ю.В. Каракай // Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції: тези доповідей науково-практичної конференції — К.: УкрІНТЕІ, 2006. — том 2. – С. 188-189 (0,1 д.а.).
30. Каракай Ю. В. Інноваційно-інвестиційна активність в системі суспільного відтворення / Ю.В. Каракай // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці VІІ міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. — Донецьк: Донецький національний університет, 2006. – С. 209-211 (0,15 д.а.).
31. Каракай Ю. В. Малый инновационный бизнес: преимущества развития / Ю.В. Каракай // Развитие инновационной культуры общества: проблемы и перспективы: материалы научно-практической конференции. — Симферополь: Министерство образования и науки Автономной Республики Крым, 2006. — С. 94-95 (0,1 д.а.).
32. Каракай Ю. В. Основные составляющие государственной инновационной политики / Ю.В. Каракай // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности: материалы ХІІ научно-практической конференции. — Симферополь: Министерство экономики Автономной Республики Крым, Министерство образования и науки Автономной Республики Крым, 2007. — С. 5-6 (0,15 д.а.).
33. Каракай Ю. В. Инновационная деятельность как составляющая инновационной культуры / Ю.В. Каракай // Развитие инновационной культуры общества: проблемы и перспективы: материалы ІІ научно-практической конференции. — Симферополь: Министерство образования и науки Автономной Республики Крым, 2007. — С. 6-8 (0,15 д.а.).
34. Каракай Ю. В. Інноваційний розвиток України / Ю.В.Каракай // Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації: Матеріали Парламентських слухань у Верховній Раді України 20 червня 2007 року. — К.: Парламентське видавництво, 2007. — С. 21–22 (0,1 д.а.).
АНОТАЦІЯ
Каракай Ю.В. Маркетинг на ринку інноваційних товарів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних і практичних аспектів маркетингової діяльності економічних суб’єктів на ринках інноваційних товарів. Досліджено еволюцію імперативів розвитку товарних ринків. Розкрито системну сутність інновації як товару. Систематизовано та охарактеризовано фактори та макроекономічні моделі розвитку ринку інновацій.
Виділено особливості та сформовано принципи маркетингу інновацій. Здійснена маркетингова типізація суб’єктів інноваційного розвитку. Удосконалено методичні засади розроблення маркетингових стратегій для ринків інновацій. Розроблено систему експлікативних моделей маркетингу інноваційних товарів. Обґрунтовано, що необхідною передумовою активізації маркетингу інновацій є внутрішній маркетинг як процес управління персоналом на маркетингових засадах.
Конструктивно оцінено стан, проблеми та перспективи розвитку ринку інновацій України. Розроблено комплекс заходів з використання маркетингу в управлінні національним ринком інновацій.
Ключові слова: інновації, інноваційний товар, ринок інновацій, маркетинг інноваційних товарів, моделі маркетингу інновацій, державна інноваційна політика, модель інноваційного розвитку економіки.
АННОТАЦИЯ
Каракай Ю.В. Маркетинг на рынке инновационных товаров. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управление предприятием (по видам экономической деятельности). – ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2008.
Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию теоретических и практических аспектов маркетинговой деятельности на рынках инновационных товаров. Исследовано эволюцию императивов развития товарних рынков и выявлено, что в условиях глобализации мирохозяйственных связей, динамичной либерализации внутренних рынков товаров и услуг, усложнения конкурентной среды, перехода стран на инновационные основы развития они смещаются от факторов производства, инвестиций, человеческого капитала к ценностям понимания поведения потребителей и адекватных маркетинговых действий.
Раскрыта системная сущность инновации как товара с позиции политической экономии, инноватики и маркетинга. Предложена комплексная маркетинговая классификация инновационных товаров, показано ее методологическое значение для разработки маркетинговых стратегий и направлений использования в стратегическом и маркетинговом процессах.
На основе исследования закономерностей развития рынка инноваций, сущностных особенностей инновационных товаров и практики инновационных компаний, разработано систему принципов маркетинга инновационных товаров, ключевыми из которых являются: интерпретация запросов, развитие спроса, стратегическая ориентация, адекватность. Все основополагающие принципы реализованы автором в разработанной системе экспликативных моделей маркетинга инновационных товаров, которая включает: модель циклично-перманентной организации инновационного процесса и модель его информационного обеспечения. Данная система моделей на новых коммуникативных основах интегрирует все стадии маркетингового и инновационного процессов, обеспечивая сквозное маркетинговое сопровождение от идеи до коммерциализации инновации.
В работе существенно усовершенствованы подходы к выявлению неудовлетворенных потребностей потребителей рынка инновационных товаров: выделены типы таких потребителей и систематизированы методы их идентификации по стадиям процесса покупки, сформировано систему показателей уровня объективности покупки. Это дало возможность автору предложить для предприятий систему соответствующих маркетинговых действий.
Специфичность рынка инновационных товаров обусловила необходимость адаптации и совершенствования целого спектра вопросов организации стратегического маркетингового процесса, начиная от маркетинговой типизации субъектов рынка и заканчивая конкретизацией требований к процессу создания маркетинговых стратегий для данного рынка.
Значительная часть работы объективно посвящена исследованию многоуровневых факторов активизации маркетинга на рынке инновационных товаров Украины. На основе конструктивного анализа состояния, проблем и перспектив его развития, в работе обоснованы пути совершенствования маркетинговой деятельности на рынке инноваций, а также предложены маркетинговые подходы к управлению спросом на инновации и их предложением.
Ключевые слова: инновации, инновационный товар, рынок инноваций, маркетинг инновационных товаров, модели маркетинга инноваций, государственная инновационная политика, модель инновационного развития экономики.
ABSTRACT
Karakai Y.V. Marketing on the market of innovation products. – Manuscript.
Dissertation is submitted for obtaining of scientific degree of doctor of economic sciences on the specialty 08.00.04 – Economic and management of enterprises (by types of economic activity) – SHEI – “Vadym Hetman Kiev National Economic University” Kyiv, 2008.
Dissertation is devoted to the integrated investigation of theoretical and practical aspects of marketing activity of economic players on the innovation markets. The evolution of imperatives of products’ markets development has been explored. The systematic essence of the innovation as a product has been disclosed. The driving factors and macroeconomic models of innovation market were systematized and characterized. The features and principles of marketing of innovations were segregated and formed. Marketing typification of the subjects of innovation development was made. The methodical base of elaboration of the marketing strategies for innovation market was improved. The system of explicative models of marketing of innovation products was elaborated. It was grounded that internal marketing as a process of management of the personnel based on marketing is the necessary precondition of activation of innovation marketing.
The status, problems and perspectives of development of Ukrainian innovation market were constructively evaluated. The complex of measures utilizing marketing tools in the management of national innovation market has been elaborated and grounded.
Key words: innovations, innovation product, innovation market, marketing of innovative products, models of marketing of innovation, state innovation policy, model of innovative development of economy.